ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Методичні рекомендації. Брошури (1)

Матеріали конференцій (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 68
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Frequency analysis of isolated and combined lesions of the maxillary and frontal sinuses according to x-ray data / Kh. I. Rudnytska [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 246-249 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
ЛОБНАЯ ПАЗУХА -- FRONTAL SINUS
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (диагностика)
РЕНТГЕНОГРАФИЯ -- RADIOGRAPHY (использование)
Анотація: Численні наукові дослідження присвячені вивченню морфологічної будови приносових пазух та діагностичних критеріїв їх уражень. Мета роботи: дослідження та порівняння частоти ізольованих та поєднаних синуситів верхньощелепних та лобових пазух за даними рентгенографічного обстеження. Об’єкт і методи дослідження. Проаналізовано 100 анонімізованих рентгенограми осіб зрілого віку (50 чоловіків та 50 жінок), які проходили обстеження з приводу запальних уражень приносових пазух. Всі знімки були виконані в потилично-підборідній проекції за Уотерсом. Результати дослідження. В опрацьованій вибірці виявлено різні варіанти ізольованих або поєднаних запальних уражень верхньощелепних та лобових пазух. У 100% обстежених спостерігали ознаки одно- або двохстороннього гаймориту. У 84% обстежених осіб діагностовано ураження лише верхньощелепних пазух, у 16% – поєднане ураження верхньощелепних та лобових пазух. Частка чоловіків з одностороннім катаральним гайморитом становила 22% з двостороннім катаральним гайморитом також 22%, з двостороннім ексудативним гайморитом – 24%, з одностороннім ексудативним гайморитом – 14%. Частка жінок з двостороннім катаральним гайморитом становила 30%, з одностороннім – 20%, з двостороннім ексудативним гайморитом – 16%, з односторонній – 20%. Двостороннє поєднане ураження верхньощелепних та лобових пазух виявлено у 4% обстежених, одностороннє – у 7%. Жодного випадку ізольованого фронтиту в опрацьованій вибірці не виявлено. Висновки. За даними рентгенографічного обстеження запальні процеси у верхньощелепних пазухах спостерігаються у 6 разів частіше, ніж у лобових. Ізольовані ураження верхньощелепних пазух виявлено у 5 разів частіше, ніж у поєднанні ураження верхньощелепної та лобової пазух.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Rudnytska, Kh. I.
Moskalyk, O. E.
Pronina, O. M.
Bilash, S. M.
Chelpanova, I. V.
Chaly, I. -V. T.
Diskovska, Yu. B.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

A clinical case of cluster headache in a patient with recurrent rhinosinusitis = Клінічний випадок кластерних болей голови у пацієнта із рецидивуючим риносинуситом / O. Ye. Moskalyk [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 3(170). - С. 229-233 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
СИНУСИТ -- SINUSITIS
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
ЛОБНАЯ ПАЗУХА -- FRONTAL SINUS
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ КЛАСТЕРНАЯ -- CLUSTER HEADACHE
Анотація: Практика показує, що болі лицевої ділянки голови сприймаються пацієнтами і лікарями, як прояв риносинуситу. Неможливість віддиференціювати риногенний від нериногенного болю голови призводить до гіпердіагностики риносинуситу, а те, у свою чергу, до неадекватного лікування. Метою нашого дослідження стало опрацювання клінічного випадку пацієнта з кластерними болями голови на тлі рецидивуючого риносинуситу. Описано клінічний випадок пацієнта Х, 38 років, який звернувся із скаргами на приступоподібні, інтенсивні болі пекучого характеру у лобній ділянці голови зліва, що виникали вночі та супроводжувалися відчуттям закладеності, лоскотання і свербіжу в носі та незначною кількістю слизових виділень. Болі тривали до 2-3 годин, їх інтенсивність не зменшувалася після прийому нестероїдних протизапальних препаратів. Також пацієнт відмічав одноразову блювоту на фоні болю, після чого остання дещо зменшилася і залишилося відчуття ниття (синяка) у ділянці брови зліва. Проведено аналіз анамнезу, результати об’єктивного обстеження та комп’ютерної томографії порожнини носа і приносових пазух. З’ясовано структурні та морфометричні особливості лобових, верхньощелепних, та клиноподібної пазух і комірок решітчастого лабіринту, проведено аналіз виявлених змін. Для корекції симптоматичного лікування призначено консультацію невропатолога. На підставі результатів огляду пацієнту доповнено діагноз та відкориговано лікування. Після відкоректованого лікування, пацієнт відмітив зниження інтенсивності лицевого болю. Беручи до уваги полігамність симптомів риносинуситу, серед яких є і біль у лицевій ділянці голови, інколи важко віддифенціювати причину останнього. Тому пацієнтам із риносинуситами, у яких характер болю не є типовим, не відповідає важкості запалення слизової оболонки носової порожнини та приносових пазух та не піддається лікуванню, необхідна консультації суміжних спеціалістів для визначення подальшої тактики лікування.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Moskalyk, O. Ye.
Bilash, S. M.
Pronina, O. M.
Rudnytska, Kh. I.
Dats, I. V.
Haba, M. Ye.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Касіян, Д. В.
Застосування медичних адгезивів для закриття перфорації мембрани Шнайдера під час відкритого синус-ліфтингу (огляд літератури) / Д. В. Касіян, О. Я. Мокрик // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2023. - № 3. - С. 32-37 . - ISSN 2409-0255

MeSH-~главная:
МЕМБРАНЫ -- MEMBRANES (патология, повреждения)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (повреждения)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ ПАЗУХИ ДНА ПОДНЯТИЕ -- SINUS FLOOR AUGMENTATION
СВЯЗЫВАЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ADHESIVES
Анотація: Процедура відкритого синус-ліфтингу при проведенні дентальної імплантації може спричинити перфорацію мембрани Шнайдера. Натепер відомо багато методів закриття перфорації синусової мембрани. Проте часті інтрахірургічні й післяопераційні ускладнення вимагають пошуку нових способів і матеріалів для підвищення продуктивності операції та зменшення тривалості хірургічного лікування пацієнтів. Мета дослідження: провести аналіз сучасних вітчизняних та іноземних літературних даних щодо застосування медичних адгезивів для закриття перфорації мембрани Шнайдера під час операції відкритого синус-ліфтингу й оцінити їхню ефективність. Дослыджено, що використання в щелепно-лицевій хірургії сполук із новими позитивними якостями поряд із упровадженням сучасних технологій, апаратури й інструментів дозволить підвищити продуктивність операції відкритого синус-ліфтингу при проведенні дентальної імплантації, зменшити кількість інтрахірургічних і післяопераційних ускладнень, тривалість оперативних втручань, виконувати їх із найнижчим ризиком для пацієнта на високому професійному рівні.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Мокрик, О.Я.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Застосування спіральної комп’ютерної томографії для визначення мінливості мінімальної щільності кісткової тканини стінок верхньощелепної пазухи при хронічному синуситі одонтогенної та риногенної етіології / А. С. Нечипоренко [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 4. - С. 65-75. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ СПИРАЛЬНАЯ -- TOMOGRAPHY, SPIRAL COMPUTED (использование)
Дод.точки доступу:
Нечипоренко, А. С.
Назарян, Р. С.
Семко, Г. О.
Лупир, А. В.
Юревич, Н. О.
Фоменко, Ю. В.
Костюков, Е. О.
Алєксєєва, В. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Черкес, М. Б.
Вплив форми верхньощелепних пазух на контакти з коренями зубів за даними комп’ютерної томографії / М. Б. Черкес // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 3. - С. 31-50. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
СИНУСИТ -- SINUSITIS
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование)
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Shkorbotun, Ya. V.
Maxillary sinus cyst as a risk factor for osteomeatal complex block / Ya. V. Shkorbotun // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 4. - P54-61

MeSH-~главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
КИСТЫ -- CYSTS (хирургия)
СИНУСИТ -- SINUSITIS (этиология)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Ятрогенне стороннє тіло верхньощелепної пазухи / О. Г. Плаксивий [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 1. - С. 31-34. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ИНОРОДНЫЕ ТЕЛА -- FOREIGN BODIES (хирургия)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (повреждения)
Анотація: Ятрогенні сторонні тіла приносових пазух виявляються вкрай рідко і, як правило, при проведенні лікарських маніпуляцій. В даному клінічному випадку злам голки для пункції гайморової пазухи потребував оперативного лікування.
Дод.точки доступу:
Плаксивий, О. Г.
Мазур, О. О.
Калуцький, І. В.
Котик, Т. Л.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Дурново, Е. А.
Современный взгляд на проблему устранения ороантральных сообщений: обзор литературы / Е. А. Дурново, А. О. Федоричев, Н. Е. Хомутинникова // Стоматология = Stomatologiia : научно-практический рецензируемый журнал. - 2019. - Т. 98, № 2. - С. 76-80 . - ISSN 0039-1735. - ISSN 2309-5318

MeSH-~главная:
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ЛОСКУТЫ -- SURGICAL FLAPS
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
Анотація: В настоящей статье представлен обзор отечественных и иностранных данных литературы по современному состоянию проблемы устранения ороантральных сообщений. В данном обзоре рассматриваются основные концепции и методики пластических оперативных вмешательств, направленных на восстановление герметичности ротовой полости. Также в настоящей статье рассмотрены преимущества и недостатки освещенных методик в сравнении между собой, а также оценены отдаленные результаты и последствия разнообразных способов пластики.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Федоричев, А. О.
Хомутинникова, Н. Е.

Вільних прим. немає

Найти похожие

Способы удаления инородных тел верхнечелюстных пазух [Текст] / С. А. Карпищенко [и др.] // Вестник оториноларингологии. - 2020. - Т. 85, № 5. - С. 78-82. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-~главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (хирургия)
ИНОРОДНЫЕ ТЕЛА -- FOREIGN BODIES
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
НАЗАЛЬНЫЕ СПРЕИ -- NASAL SPRAYS
Дод.точки доступу:
Карпищенко, С. А.
Верещагина, О. Е.
Болознева, Е. В.
Карпищенко, Е. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Черкес, М. Б.
Можливі варіанти контактів зубів верхньощелепного зубного ряду з верхньощелепними пазухами згідно з конусно-променевими комп'ютерними томограмами / М. Б. Черкес // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 36-45. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
ТОМОГРАФИЯ -- TOMOGRAPHY (использование)
Анотація: Верхньощелепні пазухи мають різні розміри та форму. Вони можуть відрізнятися ліва від правої в однієї особи. Дно верхньощелепної пазухи тісно межує із зубами верхньощелепного зубного ряду. Що ближчий контакт зубів із слизовою оболонкою, то з більшою кількістю ризиків стикається як стоматолог, так і отоларинголог у ряді хірургічних процедур. Площинні рентгенівські знімки є малопридатними для точної морфометричної оцінки структурних взаємозв'язків пазухи і коренів зубів верхньощелепного зубного ряду, тоді як конусно-променева комп'ютерна томографія дає змогу проводити ретельний аналіз їх співвідношення. Ускладнення найчастіше пов’язані із недообстеженням пацієнта у повному обсязі перед проведенням необхідного втручання. Тому метою нашого дослідження стало з’ясування взаємозв’язків між коренями зубів верхньощелепного зубного ряду та структурами дна верхньощелепної пазухи у осіб зрілого віку згідно з даними конусно-променевого комп’ютерно-томографічного обстеження. У ході проведеної роботи використані комп’ютерні томограми осіб з варіантами норми верхньощелепних пазух. До робочої групи увійшло 102 комп’ютерні томограми (55 жінок та 47 чоловіків) у віці 21-65 років. Обстеження виконувалось на конусно-променевому томографі Point 3D Combi 500 (Корея), у «Центрі Медичної 3D Діагностики» у м. Львові. Програмне забезпечення, що забезпечує візуалізацію – software Xelis dental. Отримані результати статистично оброблені за допомогою програмного продукту Microsoft Excel 2010, який входить до складу пакета Microsoft Office 2010. Результати аналізу комп’ютерних томограм носа та приносових пазух показали, що із 102-х обстежених осіб різних періодів зрілого віку чоловічої та жіночої статі у жодного пацієнта не виявлено повної відсутності контакту коренів зубів із верхньощелепною пазухою. У проаналізованих комп’ютерних томограм контакти все ж були виявлені у тій чи іншій мірі, а саме у 3х осіб жіночої статі не було контакту з зубами верхньощелепного зубного ряду лише з лівої сторони, коли він був присутній справа, та у 1-ї особи чоловічої статі теж контакту зубів із верхньощелепної пазухи не було з лівої сторони. У решти – 96-ти осіб (50 жінок та 46 чоловіків) контакт верхньощелепної пазухи із зубами верхньощелепного зубного ряду був присутній з відповідними зубами. Розглянувши та проаналізувавши контакти зубів верхньощелепного зубного ряду із верхньощелепної пазухи як і зі слизовою оболонкою пазухи, так і з її кортикальною пластинкою, лівої та правої верхньощелепної пазухи відповідно – можемо стверджувати, що контакт з кортикальною пластинкою та слизовою оболонкою не залежить від сторони. Як з лівої, так і з правої сторони найчастіше спостерігаємо контакти верхньощелепної пазухи з кортикальною пластинкою 25-го зуба, а саме у 54-х осіб (52,9 % випадків) та 15-го зуба, а саме у 56 осіб (54,9 % випадків ) відповідної сторони, а найрідше з 23м (у 8 осіб – 7,84 % випадків) та 13-м (у 9 осіб – 8,82 % випадків ) зубами відповідної сторони. Щодо контакту зубів верхньощелепного зубного ряду із слизовою оболонкою верхньощелепної пазухи, то найчастіший контакт спостерігаємо з 26-м (у 47 осіб – 46,08 % випадків) та 27-м зубом (у 58 осіб – 56,86 % випадків ) зліва та з 16-м зубом (у 47 осіб – 46,08 % випадків ) та 17-м зубом (у 55 осіб – 3,92 % випадків) з правої сторони. Жодного разу не спостерігалося контакту зі слизовою оболонкою верхньощелепної пазухи 23-го та 13-го зубів, а вкрай рідко – контакт верхньощелепної пазухи відбувався з 14-м (у 2-х осіб – 1,96 % випадків) та 24-м (у 1 особи – 0,98 %) зубами. Також проаналізовано контакти зубів зі слизовою оболонкою та кортикальною пластинкою верхньощелепної пазухи, залежно від віку. Аналіз вікових змін верхньощелепної пазухи показав, що у ранньому зрілому віці найчастіше спостерігається контакт кортикальної пластинки верхньощелепної пазухи з 25 та 15 зубами відповідної сторони, а саме у 66,7 % та 64,9 % випадків відповідно, а найрідше з 23,24 та 13, 14 зубами відповідної сторони, а саме у 10,5 %, 22,8 % та 10,5 %, 14 % випадків відповідної сторони. Виявлено контакт слизової оболонки верхньощелепної пазухи із верхньощелепним зубним рядом у ранньому зрілому віці найчастіше 26, 27-го та 16, 17-го зубів відповідної сторони, а саме у 54,4 %, 70,2 % та 59,6 %, 61,4 % випадків відповідної сторони. Контакту слизової оболонки верхньощелепної пазухи із 13, 23 зубами верхньощелепного зубного ряду у ранньому зрілому віці не виявлено жодного разу, а контакт із 14, 24 зубами верхньощелепного зубного ряду виявлений вкрай рідко (1,75 % випадків). Кортикальна пластинка верхньощелепної пазухи у ранньому зрілому віці контактувала із 18, 28 зубами верхньощелепного зубного ряду у 33,3 та 29,2 % випадків, а слизова оболонка верхньощелепної пазухи у тому ж ранньому віці контактувала із 18,28 зубами верхньощелепного зубного ряду у 22,8 та 24,6 % випадків. Що стосується пізнього зрілого віку, контакт кортикальної пластинки верхньощелепної пазухи найчастіше трапляється із 15,25 та 16,26 зубами відповідної сторони, а саме у 42,2 %; 35,6 % та 44,4 %, 37,8 % випадків відповідної сторони, а контакт слизової оболонки з 17 та 27 зубів у 44%, 44,4% випадків. Найрідше у пізньому зрілому віці контактують 13, 23 корені зубів – 6,7 % та 4,4 % випадків відповідної сторони. Контакт слизової оболонки верхньощелепної пазухи практично відсутній з 13, 14, 23 та 24 зубами (максимально 2,2 % випадків) і лише у середньому у 16 % випадків наявний контакт з 15 та 25 зубами у пізньому зрілому віці. Отже, можна зауважити, що контакти кортикальної пластинки та слизової оболонки верхньощелепної пазухи із зубами верхньощелепного зубного ряду з віком зменшуються. У ранньому зрілому віці контакт 5 зуба із кортикальною пластинкою верхньощелепної пазухи спостерігаємо у 66,7% та 64,9% випадків, а у пізньому – лише у 35,6 % та 42,2 % випадків. Також варто відзначити, що у ранньому зрілому віці контакти кортикальної пластинки верхньощелепної пазухи частіше бачимо з 13, 23; 14, 24; та 15, 25 зубами відповідної сторони, коли ж контакт слизової оболонки верхньощелепної пазухи припадає частіше на 16, 26 та 17, 27 зуби відповідно. У пізньому зрілому віці майже відсутній контакт 13, 23 та 14, 24 зубів із слизовою оболонкою верхньощелепної пазухи. Проте 17 та 27 зуби верхньощелепного зубного ряду контактують найчастіше із слизовою оболонкою верхньощелепної пазухи у цьому віці, а саме у 44,4 % та 40 % випадків відповідно. У пізньому зрілому віці 18 та 28 зуби контактують зі слизовою оболонкою верхньощелепної пазухи у 17,8 % та 15,6 % випадків відповідно, що пов’язано з віковими особливостями. У ранньому зрілому віці переважають контакти із слизовою оболонкою верхньощелепної пазухи, коли у пізньому зрілому віці – контакти як слизової оболонки, так і кортикальної пластинки верхньощелепної пазухи майже однакові. Висновки: Частота контакту з кортикальною пластинкою та слизовою оболонкою верхньощелепної пазухи не залежить від сторони. Найчастіший контакти зубів верхньощелепного зубного ряду зі слизовою оболонкою верхньощелепної пазухи спостерігаємо з 16, 26-м та 17, 27-м зубами відповідної сторони. Жодного разу не виявлено контакту зі слизовою оболонкою верхньощелепної пазухи 23-го та 13-го коренів зубів, а вкрай рідко з 14-м та 24-м коренями зубі. Контакти кортикальної пластинки та слизової оболонки верхньощелепної пазухи із зубами верхньощелепного зубного ряду з віком зменшуються. У ранньому зрілому віці переважають контакти із слизовою оболонкою верхньощелепної пазухи, коли у пізньому зрілому віці – контакти як слизової оболонки, так і кортикальної пластинки верхньощелепної пазухи майже однакові.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)