Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Дисертації (1)Автореферати (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=моноциты<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 88
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Quantitative and qualitative changes in red bone marrow monocyte dipherone and microenvironmental cells during long-term triptorelin acetate administration in the experiment = Кількісні та якісні зміни моноцитарного диферону червоного кісткового мозку та клітин мікрооточення при довготривалому введені триптореліну ацетату в експеримент / Р. В. Мартиненко [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2023. - № 1. - С. 214-218 . - ISSN 2079-8334


MeSH-~главная:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS
КОСТНОГО МОЗГА КЛЕТКИ -- BONE MARROW CELLS
МОНОЦИТЫ -- MONOCYTES
ТРИПТОРЕЛИНА ПАМОАТ -- TRIPTORELIN PAMOATE
Анотація: Рак передміхурової залози є найпоширенішим онкологічним діагнозом у чоловіків, більш ніж 160 000 нових випадків щороку в Сполучених татах. Хаггінс і Ходжес продемонстрували терапевтичний ефект дефіциту тестостерону в статевих залозах у 1940-х роках і таким чином підтвердили концепцію, що рак передміхурової залози є андрогензалежним захворюванням. Терапія депривації андрогенів (ADT) є основним паліативним методом лікування чоловіків з місцево-поширеним і метастатичним раком передміхурової залози, її метою є зниження рівня тестостерону до рівня, отриманого шляхом хірургічної кастрації. Довготривала хімічна кастрація триптореліном ацетатом призводить до кількісних та якісних змін клітин моноцитарного паростку на всіх стадіях диференціювання та проліферації з комплементарною реакцією клітин мікрооточення. Максимальні кількісні зміни клітин моноцитарного ряду спостерігалися на 3 місяць дослідження, з послідуючим поступовим відновленням до показників контрольної групи. Зміни клітин мікрооточення: макрофагів та ретикулярних клітин, характеризувалася сталою реакцією на ранніх етапах дослідження у виді зменшення кількості та співвідношення ЯЦС, з послідуючим відновленням кількісних та якісних змін до рівня контрольної групи тварин. Адипоцит реагує на всіх термінах дослідження сталим збільшенням кількісних та якісних характеристик.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Мартиненко, Р. В.
Шепітько, В. І.
Пелипенко, Л. Б.
Борута, Н. В.
Мартиненко, В. Б.
Вільхова, О. В.
Стецук, Є. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


   
    Дослідження рівнів mcp-1 у хворих на інфекційний мононуклеоз викликаний вірусом Епштейна-Барр / К. В. Павлікова [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 4(162). - С. 159-164 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
МОНОНУКЛЕОЗ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- INFECTIOUS MONONUCLEOSIS
МОНОЦИТЫ -- MONOCYTES
ЭПШТЕЙНА-БАРРА ВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- EPSTEIN-BARR VIRUS INFECTIONS
ГИСТОСОВМЕСТИМОСТИ АНТИГЕНЫ КЛАССА II -- HISTOCOMPATIBILITY ANTIGENS CLASS II
Анотація: В роботі досліджено рівні моноцит-специфічного хемоаттрактанту-1 у хворих на інфекційний мононуклеоз, викликаний вірусом Епштейна-Барр при середньо-тяжкому перебігу хвороби. Мета роботи: оцінити рівні МСР-1 та наявність кореляційних залежностей між лабораторними та імунними показниками у хворих на інфекційний мононуклеоз, викликаний вірусом Епштейна-Барр. Об’єкт і методи дослідження. Для виконання поставленої мети було обстежено 80 пацієнтів на ІМ, серед них 38 жінок (47,5%), чоловіків – 42 (52,5%). Середній вік пацієнтів складав 24,3±5,3 роки. Матеріалом для дослідження була сироватка хворих на ВЕБ-інфекцію, яка була отримана в динаміці захворювання. Фенотип лімфоцитів крові визначали за допомогою проточної лазерної цитометрії на апараті FACS-Calibur (США) з використанням моноклональних антитіл. Визначення рівнів MCP-1 проводилося з використанням комерційного набору Elabscience (USA) імуноферментним методом (ELISA) на аналізаторі Chem Well 2900 (виробник Awareness Technology inc., USA). Обговорення результатів дослідження. У хворих на інфекційний мононуклеоз відзначено вірогідне збільшення вмісту СD3+ , СD4+ , СD8+ , CD16+ , CD20+ , CD25+ , (p0,05) порівняно з аналогічними показниками контрольної групи. Аналіз отриманих результатів дозволив встановити, що у хворих на ІМ виявлено зміни у системі продукції MCP-1. Так, мінімальні рівні МСР-1 складали – 7,5 пкг/мл, а максимальні – 161,4 пкг/ мл. Медіана розподілу складала 39,75 пкг/мл. Середні показники складали 45,5±3,88 пкг/мл, що вірогідно перевищувало показники контрольної групи хворих. В ході статистичного аналізу було показано наявність кореляційних залежностей між МСР-1 та CD3+ , CD20+ та СD25+ -клітинами та рівнем АлАТ. Так, між рівнями МСР-1 встановлена наявність помірних кореляційних залежностей між CD3+ (r
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Павлікова, К. В.
Лядова, Т. І.
Попов, М. М.
Волобуєва, О. В.
Дорош, Д. М.
Саніна, К. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


    Бондарєва, О. О.
    Маркери активації моноцитів у хворих на гострий коронарний синдром та цукровий діабет 2 типу / О. О. Бондарєва, С. В. Федоров // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 4(162). - С. 99-102 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
МОНОЦИТЫ -- MONOCYTES
МАКРОФАГИ -- MACROPHAGES
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Анотація: За даними міжнародної федерації діабету 415 млн дорослого населення світу хворіє на цукровий діабет (ЦД), із них – 91% хворіють на ЦД 2 типу. Поширення ЦД зростає з часом. Особи з діабетом складають 8,8% популяції планети; прогнозовано даний показник зросте до 642 млн осіб у 2040 році. Серцево-судинні захворювання (ССЗ) складають головну причину смертності та інвалідизації в хворих на ЦД. Глобально ССЗ охоплюють 32,2% хворих на ЦД. Половину смертей при ЦД пов’язують із ССЗ. Хворі на ЦД частіше хворіють на гострий інфаркт міокарда (ІМ), серцеву недостатність чи помирають унаслідок ССЗ, порівняно з особами без діабету. Макрофаги, які утворюються з моноцитів, відіграють важливу роль в прогресуванні атеросклерозу. Субпопуляції циркулюючих класичних, проміжних та некласичних моноцитів відрізняються за фенотипом та функцією, а також беруть участь у прогресуванні атеросклерозу. Метою дослідження було визначення активності моноцитів/макрофагів у хворих на ГКС та супутній ЦД 2 типу шляхом оцінки спонтанної продукції ними ряду цитокінів. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 53 хворих на гострий коронарний синдром (ГКС): 29 пацієнтів із супутнім ЦД 2 типу та 24 пацієнтів – без ЦД. Контрольну групу склали 15 практично здорових осіб, відповідних за віком та статтю хворим на ГКС. Діагноз ГКС верифікований відповідно до Настанов Європейського кардіологічного товариства (2017 та 2020 років); діагноз ЦД 2 типу виставляли відповідно до Настанов Американської діабетологічної асоціації (2020 рік). Моноцити виділяли з крові за методом H. Recalde. Спонтанну продукцію ними цитокінів (інтерлейкіну -1β (ІЛ-1β), інтерлейкіну -10 (ІЛ-10) та фактору некрозу пухлин альфа (ФНП-α)) визначали методом імуноферментного аналізу. Результати дослідження. Спонтанна продукція моноцитами прозапальних цитокінів (ІЛ-1β та ФНП-α) була найвищою в хворих на ГКС та супутній ЦД 2 типу. Вміст ІЛ-1β у культуральному середовищі 1,5 раза перевищував показник в групі хворих на ГКС без та в 3,16 раза – показник контрольної групи (p0,001). Показник спонтанної продукції ФНП-α моноцитами, виділеними в хворих на ГКС та супутній ЦД 2 типу, у 2,44 раза перевищував контрольні значення (p0,001) та в 1,4 раза – подібний показник в групі хворих на ГКС без ЦД (p0,001). Відмічений дефіцит екскреції протизапального цитокіну ІЛ-10 у хворих на ГКС, без вірогідної різниці в обох групах. Так, даний показник у хворих на ГКС та ЦД був нижчим у 2,91 раза від показника контрольної групи, а в хворих на ГКС без супутнього ЦД – у 2,69 раза (p0,001). Висновки. Моноцити в хворих на гострий коронарний синдром перебувають у стані хронічної активації, свідченням чого є надмірна спонтанна продукція прозапальних цитокінів ІЛ-1β та ФНП-α на тлі дефіциту протизапального ІЛ-10.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Федоров, С. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


   
    Комплексне гістологічне та імуногістохімічне дослідження моноцитопоезу у щурів з визначенням проліферативної активності по експресії ki67 та cd68+ в експерименті / Р. В. Мартиненко, І. Шепітько В., Є. В. Стецук // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 228-232 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2079-8334


MeSH-~главная:
МОНОЦИТЫ -- MONOCYTES (секреция)
КОСТНЫЙ МОЗГ -- BONE MARROW
КРЫСЫ -- RATS
КЛЕТКИ ПРОЛИФЕРАЦИЯ -- CELL PROLIFERATION
ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS
Анотація: Ki67 є не тільки одним із маркерів проліферації, але й непрямим визначником швидкості поділу клітин. CD68 використовується як цінний цитохімічний маркер для імунного фарбування моноцитів/макрофагів під час гістохімічного аналізу запалених тканин, тканин пухлини та інших імуногістопатологічних досліджень. Метою дослідження було визначення індексу проліферації клітин моноцитарної лінії червоного кісткового мозку за допомогою антитіл до CD68+ та Ki-67 у контрольній та інтактній групах тварин. Встановлено еквівалентний ступінь проліферативної активності клітин-попередників з експресією Ki-67 у контрольній та інтактній групах.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Мартиненко, Р. В.
В., І. Шепітько
Стецук, Є. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


    Лоскутов, А. Л.
    Стан вродженого імунітету при остеоартрозі в коморбідності з неалкогольним стеатогепатитом у хворих на хелікобактеріоз / А. Л. Лоскутов, І. В. Лоскутова // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2021. - № 3. - С. 101-105. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2079-8334


MeSH-~главная:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ИММУНИТЕТ ВРОЖДЕННЫЙ -- IMMUNITY, INNATE
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
МОНОЦИТЫ -- MONOCYTES
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Анотація: В статті розглянуто питання патогенезу коморбідної патології суглобів та печінки у хворих, інфікованих Нelicobacter pylori. Обстежено 57 хворих на остеоартроз в коморбідності з неалкогольним стеатогепатитом, з яких у 23 осіб виявлено специфічні антитіла до Нelicobacter pylori без клініко-інструментальних проявів ураження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. В результаті проведеного дослідження встановлено, що в обстежених хворих, незалежно від наявності антитіл до Нelicobacter pylori, кількість лейкоцитів та моноцитів зберігалися в межах фізіологічної норми. Однак при інфікуванні Нelicobacter pylori у хворих на остеоартроз та неалкогольний стеатогепатит відзначався більш високий вміст лейкоцитів в периферичній крові, а число клітин моноцитарного ряду було невірогідно вище у пацієнтів без специфічних антитіл, що розцінювалося як наявність в організмі тривалого запального процесу. Встановлено пригнічення неспецифічної ланки системного імунітету за показниками фагоцитарної активності моноцитів при дегенеративно-дистрофічному процесі у суглобах хворих із неалкогольним стеатогепатитом. Наявність Нelicobacter pylori, як стимулюючого інфекційного агенту, сприяла активації процесу фагоцитозу, що виражалося збільшенням кількості активних макрофагів, а також показників, що характеризують наближення та поглинання антигенів. Зменшення індексу перетравлення в обстежених пацієнтів свідчить про зниження функціонального резерву макрофагів та характеризує напруженість метаболічних процесів клітин фагоцитарної ланки. Вміст NK-клітин (лімфоцити з фенотипом CD16+) у периферичній крові хворих на остеоартроз в коморбідності з неалкогольним стеатогепатитом не виходив за межі референтної норми. При наявності антитіл до Нelicobacter pylori в обстежених хворих відмічалася тенденція до підвищення рівня СD16+-лімфоцитів, тоді як у хворих без контамінації інфекційним агентом – зменшення. По¬рівняльний аналіз отриманих даних не виявив достовірної різниці NK-клітин між групами пацієнтів. Недостатня кількість NK-клітин не спроможна гальмувати інфекційно-запальний процес, що провокує прогресування патологічного процесу, як у в печінці, так й у суглобах. При дегенеративно-дистрофічному процесі у суглобах у коморбідності з неалкогольним стеатогепатитом спостерігалося зростання сироваткових цитокінів (IL-8 та IL-12). Причому більш суттєве зростання рівня цитокінів виявлено при наявності антитіл до Нelicobacter pylori, що розцінено як провокуючий фактор хронічного запального процесу у суглобах з деградацією хряща, а також прогресуючим фактором запальної інфільтрації клітин печінки. Дослідження рівня цитокінів і факторів вродженого імунітету при коморбідному перебігу остеоартрозу та неалкогольного стеатогепатиту на фоні хелікобактеріозу можна використовувати для прогнозу подальшого прогресування запальної реакції в печінці, інтенсивності дегенеративно-дистрофічного процесу у суглобах та розробки методів патогенетичної терапії означеної категорії хворих із застосуванням препаратів з імуноактивністю.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Лоскутова, І. В.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

6.


    Рудь, М. В.
    Імунокомпетентні клітини печінки в патогенезі фіброзу при хімічній кастрації самців щурів / М. В. Рудь // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 2. - С. 203-207. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ИММУНОКОМПЕТЕНТНОСТЬ -- IMMUNOCOMPETENCE
ГЕПАТОЦИТЫ -- HEPATOCYTES
МОНОЦИТЫ -- MONOCYTES
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ -- CYSTIC FIBROSIS
ТРИПТОРЕЛИНА ПАМОАТ -- TRIPTORELIN PAMOATE
АНДРОГЕННЫХ РЕЦЕПТОРОВ АНТАГОНИСТЫ -- ANDROGEN RECEPTOR ANTAGONISTS
Анотація: Гепатоцити складають лише близько 2/3 загальної клітинної популяції печінки. Популяція непаренхімних антигенпрезентативних клітин включає клітини Купфера, які є частиною ретикулоендотеліальної системи, синусоїдальні ендотеліальні клітини печінки і дендритні клітини. Вважається, що всі три типи антиген-презентуючих клітин мають вирішальне значення для підтримки толерантності в умовах, не пов’язаних із запаленням. Макрофагам належить одна з ключових ролей у створенні лінії захисту організму. Реалізація цієї функції здійснюється за рахунок прямого механізму впливу, а також за рахунок непрямого - процесингу та подання антигенних детермінант Т-лімфоцитам. Як саме конкретні популяції макрофагів сприяють розвитку захворювань та регенерації печінки, є предметом постійних дискусій. Характеристика популяцій макрофагів людини забезпечує цінну основу для вивчення їх ролі при патології печінки. Кожен підтип тканинного макрофага має власний унікальний профіль експресії генів, який дозволяє йому функціонувати в синергії з тканиною, в якій він знаходиться. В результаті активації клітин Купфера та Іто, в основному за рахунок продукції ними колагену, ініціюється процес фіброгенезу печінки. Моделі хвороби печінки у мишей, що блокують андрогенні рецептори, виявили, що сигналізація андроген/андрогенний рецептор пригнічує розвиток стеатозу, вірусного гепатиту та цирозу. Попередньо клінічні випробування показують, що препарати, які інгібують активність статевих стероїдів можуть контролювати ріст та інвазивність гепатоцелюлярних карцином у певних пацієнтів. Таким чином, метою нашого подальшого дослідження було з’ясування якісних та кількісних змін безпосередньо імунокомпетентних клітин печінки при хімічній кастрації самців щурів, викликаній введенням розчину триптореліну ацетату у різних часових проміжках.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


    Мартиненко, Р. В.
    Вплив центральної депривації тестостерону на структурну організацію моноцитарного клону червоного кісткового мозку в ранні терміни експерименту / Р. В. Мартиненко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 2. - С. 142-146 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE
КРОВЕТВОРЕНИЕ -- HEMATOPOIESIS
КОСТНЫЙ МОЗГ -- BONE MARROW
МОНОЦИТЫ -- MONOCYTES
Кл.слова (ненормовані):
ДИФЕРЕЛИН
Анотація: Вплив андрогенного дефіциту на кровотворення досі не вивчений. Відомо, що андрогени впливають подвійно на систему гемопоезу. Кровотворна тканина є динамічною системою, яка постійно оновлюється, питання кінетики гемопоезу і його регуляції є ключовими для розуміння патогенезу захворювань крові в цілому. Визначено, що розвиток всіх кровотворних клітин відбувається в результаті проліферації і диференціації єдиної поліпотентної стовбурової клітини крові під впливом клітин оточення. Вплив тривалої центральної депривації синтезу тестостерону на морфологічні зміни в органах кровотворення все ще погано описаний в науковій літературі. Мета дослідження: оцінити мікроскопічну будову клітин кровотворення та клітин оточення щурів, під час центральної депривації синтезу тестостерону шляхом ін’єкції дифереліну на 30-й день експерименту. Матеріали і методи дослідження. Експеримент проводили на 20 статевозрілих самцях безпородних білих щурів. Щурів розділили на 2 групи по 10 тварин в кожній групі: контрольну та експериментальну групу. Тваринам з експериментальної групи вводили підшкірно диферелін (Триптореліновий ембонат) у дозі 0,3 мг активної речовини на кг. Щури з контрольної групи отримували ін’єкцію фізіологічного розчину. Експеримент тривав 30 днів. Результати дослідження. При морфологічному дослідженні червоного кісткового мозку експериментальної групи тварин на 30 день експерименту нами було встановлено, що структура органу була представлена двома компонентами: стромальним та паренхіматозним. Строма представлена ретикулярними клітинами, що утворювали сітку за допомогою ретикулярних волокон, більша частина якої була пронизана капілярами синусоїдного типу. В середині капілярів спостерігалось щільне розташування еритроцитів у вигляді ''стовпчику монет''. Перикапілярний простір був заповнений гемопоетичними клітинами на різних стадія диференціації. Монобластичний клон був представлений клітинами моноцитами, промоноцитами, монобластами, та клітинами попередниками, що при світловій мікроскопії мають однакову морфологічну будову та структуру.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


   
    Прогнозирование эффективности хирургического лечения бесплодия у женщин с "малыми" формами генитального эндометриоза - от теории к практике / А. К. Красильникова [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2020. - № 11. - С. 100-106. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES
МОНОЦИТЫ -- MONOCYTES
НЕЙТРОФИЛЫ -- NEUTROPHILS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Дод.точки доступу:
Красильникова, А. К.
Малышкина, А. И.
Сотникова, Н. Ю.
Абдуллаева, Л. Х.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


   
    Морфофункциональная характеристика моноцитов, мигрировавших в кожу / С. Л. Кашутин [и др.] // Патолог. физиология и эксперим. терапия. - 2018. - Том 62, N 4. - С. 130-135


MeSH-~главная:
АКНЕПОДОБНЫЕ ВЫСЫПАНИЯ -- ACNEIFORM ERUPTIONS
МОНОЦИТЫ -- MONOCYTES (патология)
МАКРОФАГИ -- MACROPHAGES (физиология, цитология)
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (физиология)
Анотація: Моноциты по своей функциональной активности дифференцируются в «провоспалительные», макрофаги заживающих ран и регуляторные макрофаги. Различия в функциональной активности макрофагов опосредуются действием активационного сигнала. Естественно полагать, что изменения рецепторного аппарата макрофагов, влечет изменения и в морфологическом плане, как со стороны ядра, так и цитоплазмы. Цель исследования — изучение морфофункциональной характеристики моноцитов, мигрировавших из микроциркуляции. Методика. Морфофункциональную характеристику моноцитов, мигрировавших из микроциркуляции, изучали на модели угревой болезни. Использовано содержимое пустул 68 пациентов с папуло-пустулезной формой угревой болезни. Взятие материала осуществляли петлей Унна и наносили его на предметное стекло. Препарат фиксировали и окрашивали по Романовскому-Гимзе. Микроскопию проводили под увеличением х1000. Результаты. Показано, что к месту воспаления мигрируют в основном собственно моноциты с азурофильной зернистостью и признаками вакуолизации цитоплазмы и ядра. Наибольшую фагоцитарную активность проявляли промоноциты. Заключение. На модели угревой болезни показана неоднородность популяции и различия морфофункциональных характеристик моноцитов, мигрировавших в очаг воспаления.
Дод.точки доступу:
Кашутин, С. Л.
Вилова, К. Г.
Шагров, Л. Л.
Шерстенникова, А. К.
Неклюдова, В. С.
Теддер, Е. И.
Утюгова, В. Н.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


    Куюн, Л. О.
    Порушення локального і системного імунітету у хворих з гострим флегмонозним апендицитом на стадії загострення / Л. О. Куюн // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 2, № 2(151). - С. 132-135 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
МОНОЦИТЫ -- MONOCYTES
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
МАКРОФАГИ ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЕ -- MACROPHAGES, PERITONEAL
Анотація: Целью данной работы было изучить нарушения системного и локального иммунитета больных с острым флегмонозным аппендицитом с осложнением – послеоперационным перитонитом и спрогнозировать наиболее эффективный специфический метод лечения острого заболевания. У пациентов (50 больных) с острым флегмонозным аппендицитом на стадии обострения (при перитоните) происходят определенные изменения в составе ИК клеток периферической крови по сравнению с аналогичными данными, полученными в группе контроля (48 лица). Достоверно увеличивалось количество B-лимфоцитов (CD19+) у больных острым флегмонозным аппендицитом (ГФА) (8,0±0,9), в группе контроля (12,6±0,230,001). Также достоверно уменьшалось количество (CD3+CD4+HLA-DR+) у больных (4,7±0,891), в группе контроля (10,8±0,37, р0,001). Процентное содержание NK клеток (CD3 – CD16/56) у больных с ГФА тоже был снижен по сравнению с аналогичными данными в группе контроля: у больных с ГФА с перитонитом процент NK клеток составил (10,9±0,9%), контроль (14,5±0,45% NK клеток, p0,001). Изучение локального иммунного ответа при использовании имуногистохимического анализа ИК клеток стенки аппендикса у больных с диагнозом ГФА показало, что увеличивалось количество B-лимфоцитов (CD20+) и перитонеальных макрофагов (CD68+) по сравнению с содержанием популяций этих иммунных клеток у лиц без острого воспаления брюшной полости. Наиболее перспективным является индивидуальный подход, потому что как системный, так и локальный иммунитет имеют свои отличия, учитывать которые необходимо, чтобы способствовать успехам в лечении больных перитонитом и значительно снизит количество умерших от острого флегмонозного аппендицита в результате перитонита.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)