Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (189)Книги іноземною мовою (3)Автореферати (8)Методичні рекомендації. Брошури (7)Магістерські роботи (1)Матеріали конференцій (8)Електронний ресурс (1)Раритетні видання (5)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=ЭНДОКРИНОЛОГИЯ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 304
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Student scientific group: a path to improve professional skills of future physicians / Z. О. Shaienko [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 266-269 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
СТУДЕНЧЕСКИЕ СООБЩЕСТВА -- COLLEGE FRATERNITIES AND SORORITIES (тенденции)
НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RESEARCH (тенденции)
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (кадры)
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
Анотація: Закінчуючи вищий навчальний заклад, майбутній лікар-спеціаліст повинен мати високу конкурентоспроможність на ринку праці. Першою формою організації наукової роботи здобувачів вищої освіти є студентський науковий гурток, який створюється для поглибленого вивчення наукових дисциплін, оволодіння необхідними навичками для продовження самостійної науково-дослідної роботи. Осередки гуртка створюються на базі вищих навчальних закладів різних рівнів. Робота даних організацій спирається на сталі організаційні принципи. У студентському науковому товаристві працюють ті здобувачі вищої освіти, які мають здібності та мотивацію для підвищення своєї лікарської майстерності, розвитку своїх організаторських талантів. Цілеспрямоване залучення здобувачів вищої освіти до поглибленого вивчення теоретичного матеріалу, відпрацювання практичних навичок, а також їх активної участі в науково-дослідній роботі сприяє формуванню особистості фахівця та науковця. Наразі залишається багато організаційних проблем. Метою даної роботи є обговорення окремих питань організації та перспективи роботи студентського наукового гуртка у вищих навчальних закладах. Проаналізовано досвід роботи та відповідну документацію. Враховуючи результати аналізу, були зроблені певні висновки: участь здобувачів вищої освіти у студентському науковому гуртку сприяє кращому засвоєнню дисципліни, збільшує коло спілкування, допомагає обрати майбутній фах. Гуртківці виховують у собі відповідальність, вміння якісно та доступно подати матеріал, відстоювати свою думку, позицію. Спілкування зі співробітниками кафедри - досвідченими науковцями збільшує коло академічного спілкування. Підвищення ефективності роботи потребує різноманітних форм проведення засідань студентського наукового гуртка та врахування інтересів здобувачів вищої освіти.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Shaienko, Z. О.
Muravlova, О. V.
Pikul, K. V.
Dvornyk, І. L.
Lihonenko, О. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


    Валькман, С. Р.
    Лінгвістичний аспект в ендокринологічній термінології / С. Р. Валькман, О. В. Садовнича // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2022. - N спецвип. №4. - С. 68-69


MeSH-~главная:
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
Дод.точки доступу:
Садовнича, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


    Savchuk, T.
    Thyroid gland - historical essay / T. Savchuk // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2021. - № 2. - P88-90. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (физиология)
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (история)
Анотація: Постановка проблеми. Перші зображення щитоподібної залози можна зустріти в давньоєгипетських і старокитайських скульптурах датуються 2700 роками до нашої ери. Історіографічна база. Щитоподібна залоза була відома вже авторам давнини і середньовіччя, які хоча і описували зоб і кретинізм, але ще не пов'язували ці захворювання з розладом функції залози. Мета дослідження – проаналізувати історичні віхи становлення тіреоідологіі. Основна частина. Ще в 1600 році до нашої ери одними з перших, китайські лікарі в лікуванні збільшеної щитоподібної залози стали використовувати морепродукти і водорості, при цьому вони не знали, що лікувальний ефект виникає від йоду. Великий вчений Галлен вважав, що щитоподібна залоза це якийсь “буфер” між серцем і головним мозком. У 19 столітті стала активно розвиватися хірургія щитоподібної залози, при цьому основною проблемою хірургів залишалася висока смертність. У 1881 році Більрот один з перших в Європі доповів про 48 успішних операцій на щитоподібної залозі. Після отримання штучного тироксину в лікуванні гіпотиреозу (недостатності гормонів щитоподібної залози) почалася нова епоха. Друга половина 20 століття ознаменувалася активним дослідженням причин аутоімунних захворювань, таких як дифузний токсичний зоб, аутоімунний тиреоїдит. Виявлено, антитіла до тіреопероксидази, антитіла до тиреоглобуліну, антитіла до рецепторів ТТГ. Висновок. Безумовно, майбутнє розвитку знань в області щитоподібної залози за дослідженнями в галузі генетики захворювань, створення нових препаратів і методів діагностики аутоімунних захворювань щитоподібної залози.
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

4.


    Муравльова, О. В.
    Науково-дослідна робота студентів: перспективи взаємодії клінічних кафедр / О. В. Муравльова, І. Л. Дворник, І. Ю. Литовченко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 3/4. - С. 190-194 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RESEARCH (обучение)
МЕЖДИСЦИПЛИНАРНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- INTERDISCIPLINARY STUDIES
ДАННЫХ СБОР -- DATA COLLECTION
ГОСПИТАЛИЗИРОВАННЫЕ БОЛЬНЫЕ -- INPATIENTS
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY
Анотація: Науково-дослідна робота забезпечує формування у здобувачів вищої освіти наукового світогляду, особистісного зростання, надає досвід та навички дослідницької роботи. В рамках співпраці кафедр медичного та стоматологічного факультетів Полтавського державного медичного університету під керівництвом викладачів була проведена дослідницька робота на тему: «Психологічне дослідження пацієнтів, хворих на цукровий діабет». Були проведені обстеження основної групи в кількості 50 осіб. Пацієнти знаходились на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР», з цукровим діабетом 1 та 2 типу. Клінічне обстеження основної групи включало в себе суб’єктивне (скарги, анамнез хвороби, анамнез життя) та об’єктивне (загальний огляд, status localis) дослідження. Контрольну групу склали здобувачі вищої освіти - 50 респондентів. Кожній групі була запропонована анкета, яка включала в себе запитання з Мінесотського багатопрофільного особистого опитувальника за Дж.Тейлор (1953). Респондентам пропонували швидко, не замислюючись над відповіддю, відповісти на 50 запитань – «так» чи «ні». Кожна відповідь, що співпадала з ключем опитувальника, оцінювалась в один бал. Сумарна оцінка загальної тривожності складалась з соматичної, соціальної та нейрогенної напруги і оцінювалась за декількома рівнями тривожності – від низького до дуже високого. Інтенсивне залучення здобувачів вищої освіти до науково – дослідної роботи позитивно впливає на формування у них навичок самостійної роботи з пацієнтами, набуття професійної компетентності в цілому. Застосування елементів дослідної роботи у навчально-методичному процесі клінічних кафедр університету підвищує ефективність навчання. Це стимулює майбутніх лікарів до набуття нових знань та навичок, а також сприяє підвищенню професійного рівня науково-педагогічних працівників, що дозволяє досягати якісної освіти.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Дворник, І.Л.
Литовченко, І.Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


    Тронько, М. Д.
    Застосування стовбурових клітин в ендокринології: проблеми і перспективи = Application of stem cells in endocrinology: problems and prospects / М. Д. Тронько, О. І. Ковзун, В. М. Пушкарьов // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 376-395. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-~главная:
КРОВЕТВОРНЫЕ СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- HEMATOPOIETIC STEM CELLS (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, секреция, ультраструктура)
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (методы, организация и управление, тенденции)
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЭНДОКРИННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- ENDOCRINE GLANDS (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, секреция, ультраструктура)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, этиология)
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH (тенденции)
Анотація: Останніми роками завдяки досягненням сучасної біології в медицині з’явився й інтенсивно розвивається новий напрямок, який одержав назву регенеративна медицина. Основною метою регенеративної медицини є відновлення структури та функцій відсутніх чи пошкоджених клітин, тканин або органів людини для відтворення їхньої нормальної функції. Концептуально регенеративна медицина заснована на використанні для відновлення організму його власних ресурсів. Використання стовбурових клітин (СК) — один із найперспективніших напрямків розвитку сучасної медицини. Одержані дані свідчать про ефективність застосування СК для лікування низки тяжких, зокрема й ендокринних, захворювань. Гормональна замісна терапія ендокринних порушень не може відтворити складну метаболічну взаємодію гормонів. Трансплантація органів або клітин є більш фізіологічним підходом до лікування ендокринних захворювань. Серед актуальних проблем одне із важливих місць займає патологія щитоподібної залози (ЩЗ). Отримані дані щодо властивостей СК, які культивують за сучасними технологіями, відкрили можливість їхнього застосування для комплексного лікування тиреоїдної патології. Алотрансплантацію культивованих клітин паращитоподібних залоз (ПЩЗ) можна розглядати як альтернативу до застосування вітаміну D3 і кальцію при лікуванні гіпопаратиреозу. Проблема лікування хронічної надниркової недостатності також далека від остаточного вирішення. Альтернативою лікування гіпокортицизму може стати метод трансплантації органних культур надниркових залоз, який продемонстрував досить високу клінічну ефективність. Гіпогонадизм у чоловіків визначається як зниження рівня тестостерону в сироватці крові в поєднанні з характерними симптомами. Найчастіше гіпогонадизм асоціюється з цукровим діабетом (ЦД), ожирінням та метаболічним синдромом. Доведено, що клітинна терапія з використанням автологічних клітин строми кісткового мозку в комплексі з лікуванням ЦД та заходами, спрямованими на нормалізацію маси тіла, сприяє відновленню показників еректильної функції та концентрації загального тестостерону в крові
In recent years, thanks to the achievements of modern biology, a new direction in medicine called regenerative medicine has emerged and is intensively developing. The main goal of regenerative medicine is to restore the structure and function of missing or damaged human cells, tissues or organs in order to reconstitute their normal functioning. Conceptually, regenerative medicine is based on the use of its own resources to renew the body. The use of stem cells (SC) is one of the most promising directions in the development of modern medicine. The data obtained indicate the effectiveness of the SC use for the treatment of a number of severe diseases, including those of endocrine nature. Hormone replacement therapy for endocrine disorders cannot reproduce the complexmetabolic interactions of hormones. Organ or cell transplantation is a more physiological approach to the treatment of endocrine diseases. Among the urgent problems, one of the most important ones is the pathology of the thyroid gland. The data obtained on the properties of SCs cultivated using modern technologies opened up the possibility of their application for the complex treatment of thyroid pathology. Allotransplantation of cultured parathyroid cells can be considered as an alternative to the use of vitamin D3 and calcium in the treatment of hypoparathyroidism. The problem of treating chronic adrenal insufficiency is far from being solved. The method of transplantation of adrenal glands organ cultures, which has demonstrated a fairly high clinical efficacy, can be an alternative to the treatment of hypocorticism. Male hypogonadism is defined as a decrease in serum testosterone levels in combination with characteristic symptoms. Hypogonadism is more commonly associated with diabetes mellitus, obesity, and metabolic syndrome. It has been proven that cell therapy with the use of autologous cells of the bone marrow stroma in combination with the treatment of diabetes and measures aimed to normalizing body weight, helps to restore the parameters of erectile function and the concentration of total testosterone in the blood
Дод.точки доступу:
Ковзун, О. І.
Пушкарьов, В. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


   
    Пам’яті Володимира Гавриловича Науменка = In memory of Volodymyr Naumenko // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 319-320


MeSH-~главная:
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (история, кадры)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (история, этика)
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ УЧЕБНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ -- FACULTY (история)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ КАДРЫ -- HEALTH MANPOWER (история, этика)
Анотація: 15 серпня 2021 року на 73-му році життя після тривалої тяжкої хвороби пішов із життя талановитий лікар-ендокринолог, учений, кандидат медичних наук, доцент, завуч кафедри ендокринології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика Володимир Гаврилович Науменко
Дод.точки доступу:
Науменко, Володимир Гаврилович (1947-2021) \про нього\

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


   
    Клінічні прояви синдрому пост-COVID-19 = Clinical manifestation of post-COVID 19 syndrome / М. Д. Тронько [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 248-262. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-~главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, эпидемиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (тенденции)
Анотація: На сьогодні пандемія COVID-19 триває вже близько двох років. Хоча знання фахівців значно покращились у питаннях профілактики та лікування важких форм захворювання, патогенез та лікування синдрому пост-COVID-19 залишаються актуальними питаннями в медичній та науковій спільнотах. Актуальність проблеми полягає в значному поширенні цього стану серед перехворілих, зниженні якості життя пацієнтів, нестачі знань про частоту, механізми перебігу та причини віддалених наслідків, нечітких уявленнях стосовно підходів до діагностики та лікування, а також відсутності нормативних документів щодо ведення таких пацієнтів. У серпні 2020 року британськими дослідниками вперше було запропоновано термін пост-COVID-19. Наявні дані свідчать про значні відмінності в епідеміологічних оцінках поширеності синдрому пост-COVID-19 через відмінності в методах відбору, періодах спостереження та розмірах вибірок. Частота синдрому пост-COVID-19 оцінюється в 10-35%, тоді як для госпіталізованих пацієнтів вона може досягати й 85%. Втомлюваність є найпоширенішим симптомом, про який повідомляється в 17,5-72,0% випадків після перенесеного COVID-19, потім услід за задишкою, частота якої становить 10-40%, виникають психічні проблеми, біль у грудях, нюхова і смакова дисфункція, що зустрічаються відповідно до 26, 22 та 11% реконвалесцентів. Більше однієї третини пацієнтів із синдромом пост-COVID-19 мають вже наявні супутні захворювання, найчастіше зустрічаються гіпертонія та цукровий діабет. Опубліковані на сьогодні дані свідчать про те, що більшість пацієнтів із синдромом пост-COVID-19 мають хороший прогноз без подальших ускладнень та летальних наслідків. Більшість досліджень досі зосереджувалися на симптомах, пов’язаних із синдромом пост-COVID-19, а не на дисфункції органів. В огляді представлено аналіз досліджень щодо визначення синдрому пост-COVID-19, вивчення впливу перенесеної інфекції на різні системи органів та надано основні потенційні механізми розвитку ускладнень. Особлива увага приділена наслідкам перенесеного COVID-19 з боку ендокринних органів. Запропоновані рекомендації щодо обстеження і ведення пацієнтів із синдромом пост-COVID-19
Nowadays, the COVID-19 pandemic has been going on for about two years. Although the knowledge of specialists hassignificantly improved in the prevention and treatment of severe forms of the disease, but the pathogenesis and treatment of post-COVID-19 syndrome remain relevant issues in the medical and scientific communities. The urgency of the problem is the significant spreading of this condition among patients, reduced quality of patients life, lack of knowledge about the frequency, mechanisms and causes of long-term COVID-19 consequences, unclear ideas about approaches to diagnosis and treatment, and lack of regulations for such patients. The term post-COVID-19 was firstly proposed in August 2020 by British researchers. The existing evidence suggests large variations in estimates of the prevalence and incidence of post-covid syndrome because of the differences in study populations, recruitment methods, follow-up periods, and sample sizes. The incidence of post-COVID syndrome is estimated at 10-35%, while for hospitalized patients it can reach 85%. Fatigue is the most common symptom reported in 17.5-72% of post-COVID cases, followed by residual dyspnea with an incidence ranging from 10-40%, followed by mental problems, chest pain, olfactory and taste dysfunction occurring in 26, 22 and 11% of reconvalescents, respectively. More than one third of patients with post-COVID syndrome have pre-existing comorbidities, hypertension and diabetes mellitus being the most common. Data published to date suggest that most patients with post-COVID-19 syndrome have a good prognosis without further complications and lethal consequences. Most studies so far have focused on symptoms associated with post-covid syndrome rather than organ dysfunction. The review presents an analysis of research to determine post-COVID-19 syndrome, the study of the impact of the infection consequences on different organ systems and the main potential mechanisms for the development of complications. Particular attention is paid to the effects of COVID-19 on endocrine organs. Recommendations for examination and management of patients with post-COVID-19 syndrome are offered
Дод.точки доступу:
Тронько, М. Д.
Орленко, В. Л.
Курінна, Ю. В.
Іваськіва, К. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


   
    Гинекологическая эндокринология: от теории к практике // Эффективная фармакотерапия. Акушерство и гинекология = Effective Pharmacotherapy. Obstetrics and Gynecology : рецензируемый научный журнал. - 2021. - N 1(on-line). - С. 54-59 . - ISSN 2307-3586


MeSH-~главная:
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE
МЕНОПАУЗА -- MENOPAUSE
ПРОГЕСТИНЫ -- PROGESTINS (диагностическое применение)
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (тенденции)
Анотація: В ходе секционного заседания «Гинекологическая эндокринология: от теории к практике», состоявшегося 29 сентября 2020 г. в рамках XXI Всероссийского образовательного форума «Мать и дитя», прозвучали доклады ведущих российских и зарубежных экспертов в области женского здоровья.
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

9.


    Рыбаков, С. И.
    Harvey Williams Cushing — великий хирург, исследователь, эндокринолог, писатель, художник = Harvey Williams Cushing — great surgeon, researcher, endocrinologist, writer, painter / С. И. Рыбаков // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 363-374. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
ХИРУРГИ -- SURGEONS (история, этика)
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (история, кадры, этика)
Анотація: В литературе имеется немалое количество сообщений о выдающихся личностях, которые посвятили свою жизнь науке и хирургии и добились всемирно признанных успехов на этом поприще. Достаточно назвать имена Н.И. Пирогова из России, T. Billroth из Австрии, T. Kocher из Швейцарии и еще многих, чьи имена навечно вписаны в историю медицины. В этом ряду достойное место принадлежит американскому хирургу Harvey Williams Cushing (Харвей Виллиамс Кушинг), основоположнику нового направления клинической хирургии — нейрохирургии, хирургу-виртуозу, выдающемуся эндокринологу, исследователю, писателю, художнику
Дод.точки доступу:
Кушинг, Харвей Виллиамс (1869-1939) \про нього\

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


    Пастер, І. П.
    Бібліометричний аналіз наукових публікацій у журналі «Ендокринологія» = Вibliometric analysis of scientific publication in journal «Endokrynologia» / І. П. Пастер // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 316-326. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-~главная:
БИБЛИОМЕТРИЯ -- BIBLIOMETRICS
ИЗДАНИЯ -- PUBLICATIONS
НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RESEARCH
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (организация и управление, тенденции)
Анотація: Мета — провести бібліометричний аналіз наукових публікацій у журналі «Ендокринологія». Матеріал і методи. Об’єктом дослідження стали всі номери Журналу за 1996-2020 роки, а предметом дослідження — заголовки рубрик і наукових публікацій, а також (вибірково) наукові публікації або реферати до них. Методи дослідження — відбір, бібліографічна характеристика, групування та системний контент-аналіз наукових публікацій у Журналі. Контент-аналіз, або кількісний аналіз документів полягає в переведенні масової текстової інформації в кількісні показники. Результати. У Журналі опубліковано 935 наукових праць: оригінальних статей, оглядів, лекцій, коротких повідомлень тощо. Останніми роками зростання кількості публікацій пояснюється збільшенням вдвічі кількості номерів на рік (4 замість 2) і зміною формату журналу. Найбільша кількість публікацій припадає на 2012 (54 записи) та 2013 (50 записів) роки. Переважну частину публікацій становлять оригінальні статті (65,4% від загальної кількості). Співвідношення між публікаціями оригінальних експериментальних і клінічних досліджень становить 1:3. Найбільшу кількість публікацій за клінічною тематикою присвячено цукровому діабету (47,6% від загальної кількості) та патології щитоподібної залози (25,5%); понад третина з них — безпосередньо методам лікування. Співвідношення між публікаціями з питань діагностики та лікування перевищує 1:2. У цілому безпосередньо питання діагностики винесено в заголовки 13,0% публікацій, а питання лікування — 30,3%. Найбільшу кількість публікацій за експериментальною тематикою присвячено наднирковим (24,1% від загальної кількості), щитоподібній (23,5%) і підшлунковій (21,8%) залозам. У 297 публікаціях (31,8% від загальної кількості) зазначено по 1 автору, у 186 публікаціях (19,9%) — по 2, у 161 публікації (17,2%) — по 3, у 129 публікаціях (13,8%) — по 4, у 66 публікаціях (7,0%) — по 5 і в 96 публікаціях (10,3%) — по 6 і більше. Авторами 483 публікацій зазначено співробітників 153 інших установ або організацій, 16 з яких мали понад 10 публікацій. Співробітники Інституту були авторами 576 публікацій; 37 із них були авторами в 10 і більше публікаціях. Висновки. Останніми роками публікаційна активність залишається стабільною
The aim is to conduct a bibliometric analysis of scientific publications in the journal «Endokrynologia». Material and methods. The object of the study were all the issues of the Journal for 1996-2020, and the subject of research were headings and scientific publications, as well as (selectively) scientific publications or abstracts to them. Methods of research — selection, bibliographic description, grouping and systematic content analysis of scientific publications in the Journal. Content analysis, or a quantitative analysis of documents, consists in translating the mass textual information into quantitative indicators. Results. The Journal published 935 scientific works: original articles, reviews and lectures, short messages, etc. In recent years, the increase in the number of publications is due to doubling the number of issues per year (4 instead of 2) and changing the format of Journal. The largest number of articles was published in 2012 (54 titles) and 2013 (50 titles) years. Most of the publications are original articles (65.4% of the total). The ratio between publications of original experimental and clinical studies is 1:3. The largest number of publications on clinical topics is devoted to diabetes mellitus (47.6% of the total) and thyroid pathology (25.5%); more than a third of them — directly to treatment methods. The ratio between publications on diagnosis and treatment exceeds 1:2. In general, the problem of diagnosis was directly noted in the titles of 13.0% publications, and the problem of treatment — in the titles of 30.3% publications. Also a large number of publications on experimental topics is devoted to the adrenal (24.1% of the total), thyroid (23.5%) and pancreas (21.8%) glands. One author is mentioned in 297 publications (31.8% of the total number), two — in 186 publications (19.9%), three — in 161 publications (17.2%), four — in 129 publications 13.8%) — 4, five — in 66 publications (7.0%) and six or more — in 96 publications (10.3%). The authors of 483 publications of Journal were researchers from 153 other institutions or organizations, 16 of which had more than 10 publications. The authors of 576 publications were the researchers of SI «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine»; 38 scientists were authors of 10 or more publications. Conclusions. In recent years, the publication activity has remained stable
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)