Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (29)Художня література (4)Автореферати (7)Методичні рекомендації. Брошури (4)Матеріали конференцій (432)Краєзнавство Полтавщини (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Пошуковий запит: (<.>K=СТУДЕНТЫ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1045
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Петрушанко, Т. О.
    Формування ключових цінностей академічної доброчесності в освітньому процесі ПДМУ / Т. О. Петрушанко, О. М. Бойченко, Т. Д. Бублій // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 241-243 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ -- FACULTY, MEDICAL
МОРАЛЬНЫЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВА -- MORAL OBLIGATIONS
ЭТИКИ ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ -- PRINCIPLE-BASED ETHICS
Анотація: Академічна доброчесність на даний час є основою морального образу особистості та його принципів у підході до ставлення як науковця. Вона спирається на моральні цінності, з якими майбутні здобувачі вступають до вищих закладів освіти, де намагаються їх примножити під час отримання освіти та вдосконалювати в майбутньому. Мета статті – визначити основи формування академічної доброчесності викладачів та дослідити процес імплементації в науково-педагогічну діяльність вищої школи. Викладачі є першими прикладами академічної доброчесності для студентів. Їхня власна дотриманість етичних стандартів, чесність, а також відкритість до обговорення етичних питань впливають на студентів і можуть стати зразком для їхньої власної поведінки. У Полтавському державному медичному університеті створений репозитарій - платформа для оприлюднення інформації про наукові досягнення викладачів, їхні публікації, дослідження та інші академічні здобутки. Працює комісія з біоетики, яка слідкує за дотриманням правил збору та обробки даних, експериментами на тваринах, застосуванням нових технологій. У Полтавському державному медичному університеті створена сприятлива атмосфера по дотриманню етичних норм академічної доброчесності. Патентний відділ контролює питання етики досліджень, правил цитування джерел та уникнення плагіату. Він надає навчальну підтримку, проводить консультації та допомагає в розробці стандартів інтелектуальної власності. Наявність on-line інформації на сайті університету стимулює викладачів до більшої відповідальності за свої дії та вчинки. Знання того, що досягнення публічно доступні, спонукає до більш вимогливого дотримання стандартів етики та якості. Отже, формування доброчесного академічного середовища відбувається за умови комплексного підходу щодо належного нормативно-правового забезпечення відносин у зазначеній сфері, організаційного та превентивно-виховного. Створення освітнього середовища для майбутніх фахівців на засадах академічної доброчесності дозволяє мати високу оцінку результатів, що в майбутньому зможе зробити конкурентоспроможного фахівця на світовому ринку соціальних послуг.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Бойченко, О. М.
Бублій, Т. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


   
    Професійна мотивація студентів як фактор інтеграції фундаментальних і клінічних навчальних дисциплін вищої медичної освіти / О. З. Мельнікова [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 235-240 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы, тенденции)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология)
МОТИВАЦИЯ -- MOTIVATION
ФИЗИКА -- PHYSICS (тенденции)
Анотація: Представлена стаття присвячена актуальній проблемі медичної освіти – інтеграції фундаментальних і клінічних дисциплін. У зв’язку з великими темпами науково-технічного прогресу професіоналізм сучасних лікарів у великій мірі залежить від їх природничо-наукової підготовки, яка здійснюється на перших курсах медичних університетів. Важливу роль у ній має медична та біологічна фізика, інтеграція якої у медичну освіту утруднена складним змістом дисципліни, яку студенти мають засвоїти на початкових етапах навчання, та відсутністю розуміння першокурсниками зв’язків між фізикою, математикою та медициною. У статті представлений досвід, як їх можна продемонструвати при вивченні медичної та біологічною фізики на прикладі створення рентгенівського комп’ютерного томографу, що може служити одним із засобів професійної мотивації студентів для найкращого оволодіння фундаментальними науками. Показано, що на заняттях з дисципліни необхідно використовувати природничі знання, отримані студентами у школі, посилаючись на відповідні підручники з фізики, біології, хімії, та на їх основі вирішувати завдання, які повинні стати базовими, фундаментальними для подальшого клінічного використання. На прикладі теми практичного заняття «Фізичні основи рентгенодіагностики і рентгенотерапії» продемонстровано, що основною його задачею має бути розгляд тих властивостей рентгенівського випромінювання, які дозволяють його застосовувати в різних областях медицині, а основну увагу приділити принципам отримання рентгенівських зображень в реографії, флюорографії і комп’ютерній томографії. Показано, що професійній мотивації студентів сприяють організація наукового гуртка з біофізики, особливо, відвідування університетської клініки й тренінгового центру університету, що надає приклади практичного використання теоретичних знань студентів. У статті наголошується, що інтеграція фундаментальних і клінічних дисциплін на основі професійної мотивації має проводитись з дотриманням таких педагогічних принципів навчання, як науковість, наступність і послідовність.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Мельнікова, О. З.
Іванченко, О. З.
Лур'є, К. І.
Мікаєлян, Г. Р.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


   
    Структура та характеристика першого модуля освітнього компонента «Індивідуальна наукова робота» освітньо-професійної програми «Медицина» / О. Є. Акімов [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 231-235 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы, тенденции)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RESEARCH (тенденции)
Анотація: Відсоток навичок, вмінь та здібностей наукового методу пізнання дійсності (як системи принципів, правил, норм, прийомів отримання та систематизації нових знань про об’єктивну й суб’єктивну реальність), які необхідно використовувати здобувачу освіти підчас навчання в вищих навчальних закладах освіти можна вважати наукоємністю освітнього процесу. Висока наукоємність освітнього процесу є однією із необхідних умов для отримання здобувачами освіти певної галузі знань (спеціальності) освітніх послуг належної якості. Кафедра патофізіології Полтавського державного медичного університету проводить активну дослідницьку діяльність не лише в напрямку фундаментальних медичних та доклінічних досліджень, проте також проводить активну науково-методичну роботу щодо вдосконалення освітнього процесу на кафедрі та в університеті в цілому. Розроблений співробітниками кафедри освітній компонент «Індивідуальна наукова робота» освітньо-професійної програми «Медицина» сприяє покращенню якості освіти за рахунок збільшення наукоємності освітнього процесу. Метою даної роботи було проаналізувати та охарактеризувати структуру першого модуля освітнього компоненту «Індивідуальна наукова робота» освітньо-професійної програми «Медицина». При підготовці рукопису статті автори використовували наступні загальнонаукові теоретичні методи дослідження: аналіз, синтез, співставлення концепцій, абстрагування та узагальнення. Модуль №1 «Моделювання типових патологічних процесів в різних органах та системах» освітнього компоненту «Індивідуальна наукова робота» розрахований на 120 годин та передбачає наступний розподіл годин: 8 лекційних години, 32 години практичних занять та 80 годин на самостійне опрацювання тем модуля. Тематичний план передбачає вивчення наступних тем: 1. Моделювання запальних процесів в різних органах; 2. Моделювання порушень в клітинному циклі (гіпо-, гіпербіотичні процеси); 3. Моделювання системних порушень метаболізму; 4. Моделювання функціональних порушень різних органів та систем. Кінцевим результатом вивчення модуля №1 «Моделювання типових патологічних процесів в різних органах та системах» освітнього компоненту «Індивідуальна наукова робота» є вибір здобувачем освіти теми та обрання експериментальної моделі, що дасть змогу реалізувати тему дослідження. Структура та зміст першого модуля освітнього компоненту «Індивідуальна наукова робота» освітньо-професійної програми «Медицина», розробленого кафедрою патофізіології Полтавського державного медичного університету відповідає вимогам сучасної вищої медичної школи. Вивчення та його першого модуля освітнього компоненту «Індивідуальна наукова робота» сприятиме покращенню якості освіти здобувачів, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Медицина».
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Акімов, О. Є.
Міщенко, А. В.
Соловйова, Н. В.
Назаренко, С. М.
Костенко, В. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


   
    Шляхи корекції впливу пост- SARS-COV-2 синдрому на якість навчання у закладах вищої освіти / Т. І. Ярмола [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 200-206 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)

СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
Анотація: Пандемія SARS-CoV-2 залишила глибокий слід, не тільки на фізичний стан людства, а й на неврологічне, соціальне, екологічне самовідчуття людей. Неврологічні та психологічні порушення негативно впливають на якість навчання та значно погіршують результати навчання у здобувачів вищих навчальних закладів. Мета роботи: на підставі аналізу авторської анкети-опитувальника провести порівняння розповсюдженості та оцінити симптоми постковідного синдрому і виявити їх вплив на якість навчання у здобувачів освіти старших курсів двох закладів вищої освіти (Полтавського державного медичного університету та Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка). Рекомендувати реабілітаційні заходи для покращення якості навчального процесу. Визначено достовірно високий рівень серед здобувачів обох університетів займає ураження нервової системи та появи водночас комбінації симптомів: головний біль, погіршення пам’яті, інсомнія, тривожність, немотивована слабкість, надмірна втомлюваність. Вище перераховані скарги та потреба, після перенесеного захворювання, збільшити час на виконання навчального завдання, погіршення пам’яті та порушення сну чи важке засинання, говорять про те, що навчальна продуктивність, психологічний стан та психосоматичний фон студентів знаходиться на низькому рівні та потребує розробки рекомендацій щодо когнітивної реабілітації даної категорії здобувачів, враховуючи їх значне навчальне навантаження (вибірки склали студенти старших курсів). Низька та помірна фізична активність здобувачів вищої освіти старших курсів можливо є тим тригером, який посилює ознаки пост-COVID-19 синдрому і потребує розробки рекомендацій щодо фізичної реабілітації даної категорії перехворівших. Здобувачам, які відчувають слабкість, підвищену стомлюваність, зниження працездатності, порушення сну та нестійкість настрою, необхідно переглянути організацію навчального процесу в умовах дистанційного навчання та внести зміни до способу життя.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ярмола, Т. І.
Власова, О. В.
Ткаченко, Л. А.
Моісєєва, Н. В.
Вахненко, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


    Шевчук, Т. І.
    Проблема захворюваності студентів медичного факультету на інфекційні хвороби / Т. І. Шевчук // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 195-199 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ -- COMMUNICABLE DISEASES
ДЫХАТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- RESPIRATORY SYSTEM
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM
Анотація: Вступ. Підготовка майбутніх лікарів передбачає формування висококваліфікованих фахівців, яким необхідно мати достатній рівень здоров’я, тому актуальність вивчення проблеми захворюваності на інфекційну патологію студентів-медиків не викликає сумнівів. Мета дослідження - вивчення, аналіз і порівняння захворюваності студентів-медиків на деякі інфекційні хвороби. Матеріали і методи. Методи аналізу наукових джерел, синтезу і порівняння результатів досліджень інших вчених, аналіз результатів анкетування, спостереження, бесіди, аналіз статистичних даних щодо захворюваності населення в Україні та світі. За допомогою Google forms проведено анкетування серед студентів першого курсу медичного факультету Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова щодо захворюваності на деякі інфекції дихальної і травної систем. Результати дослідження. Близько 65% опитаних студентів перенесли коронавірусну хворобу переважно в легкій формі. Найчастіше (79,1%) студенти-медики хворіли на гострі респіраторні вірусні інфекції. В структурі захворюваності на гострі інфекційні хвороби дихальної системи переважає грип (55,3%), ангіна (31,3%) та ринофарингіт (21,3%). У 74 % випадків респонденти запевнили, що не страждають ніякими хронічними захворюваннями верхніх і нижніх дихальних шляхів, решта вказали на наявність алергічного риніту (10%), хронічного тонзиліту (10%), хронічного фарингіту (3,4%) і хвороб голосових зв'язок (2%). У структурі інфекційної захворюваності травної системи перші місця займають харчові отруєння неуточненої етіології (33,3%) і вірусні кишкові інфекції (11,7%). Висновки. Актуальність проблеми захворюваності студентів-медиків на інфекційну патологію вимагає її подальшого вивчення і аналізу, визначення факторів, що сприяють зростанню захворюваності, розробки методів моніторингу і статистичного контролю за показниками здоров’я студентів, а також формування у них мотивації щодо зацікавленості станом свого здоров’я і ведення здорового способу життя.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


   
    Показники здорового способу життя студентів-медиків у Полтавському державному медичному університеті / В. М. Тимошенко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 186-194 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (статистика)
ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ -- HEALTH BEHAVIOR
СОН -- SLEEP
Анотація: Мета дослідження: вивчити показники здорового способу життя серед студентів, які здобувають освіту другого (магістерського) рівня у Полтавському державному медичному університеті, та факторів, що впливають на цей вибір. У статті проаналізовано результати опитування 228 здобувачів 1-3 курсів навчання другого (магістерського) рівня вищої освіти Полтавського державного медичного університету. Для проведення опитування нами використовувався сервіс Google Forms (https://docs.google.com/forms). Розповсюджували опитувальник через студентські групи у соціальних мережах Viber і Telegram. Результати. У цьому дослідженні 94,7% студентів дали згоду на участь. Чоловіки склали 29,6% учасників, жінки – 70,4%. Середнє значення індексу маси тіла у осіб чоловічої статі склало 22,34 (СІ [20,16-24,35]), у жінок – 21,07 (СІ [19,23-22,29]) (р=0,019). Відмічена статистично значима різниця між значеннями індексу маси тіла у студентів, які проживали у гуртожитку, індекс маси тіла у середньому склав 20,82 (СІ [19,26-21,76]), порівняно із тими, які жили із сім'єю у власному житлі, де індекс маси тіла склав 21,54 (СІ [19,46-22,82]), і тими, які в орендованому житлі, де індекс маси тіла склав 21,87 (СІ [19,22-23,74]) (р менше 0,0001). Середній бал щодо схильності до швидких дієт для схуднення у групі чоловіків становив 0,15 (СІ [0-1,0]), порівняно із групою жінок, де це показник склав 0,41 (СІ [0-1,0]) (р=0,0104). Середній бал стосовно частоти пересування пішки у групі віком 16-18 років становив 2,25 (СІ [1,0-3,0]), 19-21 рік – 2,33 (СІ [1,0-3,0]), 22-24 роки – 1,33 (СІ [1,0-2,0]), більше 24 років – 2,0 (СІ [1,0-2,0]) (р=0,00805). Середній бал стосовно частоти пересування пішки у групі студентів, які проживають в орендованому житлі становив 2,18 (СІ [1,0-3,0]), у групі, які проживають у гуртожитку – 2,47 (СІ [1,0-3,0]), у групі, які проживають з сім'єю – 2,07 (СІ [1,0-2,0]) (р=0,0014). Висновки. Здорове харчування, сон і фізичні навантаження повинні бути збалансованими, щоб покращити психічне та фізичне здоров’я, а отже, – підвищити ефективність діяльності студента-медика. Загалом, студентів необхідно навчати підтримувати належну гігієну сну, рекомендувати скорочення часу перебування перед екранами девайсів, особливо ввечері, уникання алкогольних напоїв, а також налаштовування різноманітних нагадувань і будильників.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Тимошенко, В. М.
Сингаївський, А. М.
Мороховець, Г. Ю.
Пушко, О. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


    Коваль, О. А.
    Психологічні особливості підлітків старшого віку – студентів вищих навчальних закладів / О. А. Коваль // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 170-175 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ПОДРОСТКОВ ПСИХОЛОГИЯ -- PSYCHOLOGY, ADOLESCENT (тенденции)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
Анотація: Вступ. На сучасному етапі розвитку суспільства надзвичайно актуальною проблемою вважається вивчення психо-соціальних аспектів формування особистості підлітків старшого віку 17-21 року. Переважна їх більшість, до цього часу, закінчують навчання в загальноосвітніх школах, а частина цих осіб продовжує отримати фахову освіту вже у вищих навчальних закладах. Головною психологічною проблемою студентів-початківців є недостатня психологічна зрілість та їх готовність до напруженої самостійної роботи під час навчання у вищих навчальних закладах, а також розвиток у них дезадаптації і порушення стресостійкості. Мета дослідження. Вивчити основні психологічні особливості підлітків старшого віку, що забезпечують ефективне навчання студентів у вищих навчальних закладах. Матеріали та методи. Проведено вивчення і ґрунтовне обговорення основних психологічних характеристик підлітків старшого віку, які навчаються у вищих навчальних закладах. Роботу виконано на основі аналізу даних вітчизняних та іноземних літературних джерел, переважно за останні 5 років. Результати. Досліджені основні психологічні риси студентів-підлітків старшого віку. Виявлено, що деякі з них підвищують академічну продуктивність діяльності студентів у вищих навчальних закладах, забезпечують їх адаптацію в новосформованих студентських групах, їх визнання іншими студентами, а також колективом професорсько-викладацького складу кафедр. В той же час, інші психологічні чинники можуть суттєво гальмувати, порушувати або взагалі унеможливлювати ці процеси для окремих груп студентів-підлітків. Послідовному розгляду цих питань присвячений даний огляд фахової літератури провідних спеціалістів-психологів. Висновки. У підлітків старшого віку спостерігається поглиблення досягнутих результатів на попередніх етапах їх індивідуального розвитку. У студентів-підлітків має місце завершення формування «Я»-образу. Студентам перших курсів притаманні риси психологічної незрілості та часткової нестабільності.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


   
    Інтегрований підхід до ментального здоров'я молоді / В. І. Горошко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 153-159 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (диагностика)
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE
Анотація: Мета. Аналіз проблем психічного здоров’я студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» з врахуванням міжнародного досвіду впровадження програм психосоціальної діагностики, на основі якого було сформульовано рекомендації щодо реалізації ефективних програм, спрямованих на покращення психічного здоров’я української студентської спільноти. Матеріали і методи дослідження. В дослідженні прийняли участь 812 студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», які навчаються за різними спеціальностями, віковий діапазон досліджуваних – від 18 до 22 років, 47% досліджуваних (382 осіб) – складають особи чоловічої статі, 53 % респондентів (430 осіб) – жіночої статі, що забезпечує гендерну рівність розподілу вибірки респондентів і дає змогу вважати вибірку репрезентативною. Опитування проводилося анонімно, через Google-форму, що забезпечило принцип конфіденційності психологічного дослідження. Результати. В результаті проведеного анкетування встановлений зв’язок між воєнними діями та збільшенням відсотку тривожних розладів серед цивільних осіб та біженців саме в українському контексті. Однак аспекти психічного стану молоді повністю не зрозумілі. В умовах сьогодення ряд досліджень свідчать про погіршення психоемоційного стану українських студентів. Так більшість респондентів відчували депресію та нервозність, а також повідомили про посилення почуття самотності та гніву. Серед них почастішали випадки зловживання алкоголем, тютюном, заспокійливими засобами. Дослідження психічного здоров’я жінок, які працюють в освітніх закладах, включаючи студенток і викладачок, показало, що у респонденток підвищений рівень страху та знижена стійкість до стресових ситуацій. Такий методичний підхід дав змогу систематизувати інформацію, об’єктивно усвідомити проблему та надати конкретні рекомендації щодо подальших дій, а саме необхідність реалізації програм, спрямованих на покращення ментального та фізичного здоров’я. Програми, які передбачають фізичну активність, правильне харчування та релаксацію, можуть значно знизити рівень стресу та покращити психічне здоров’я студентів. Висновки. Запропоновані рекомендації спрямовані на покращення рівня психічного здоров’я та зменшення впливу психологічних труднощів на навчання, соціальну адаптацію та загальний життєвий успіх.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Горошко, В. І.
Хоменко, Є. Г.
Сєдих, К. В.
Данильченко, С. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


   
    Використання моделей практико-орієнтованого навчання під час вивчення дитячої стоматології / Л. Ф. Каськова [и др.] // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2024. - № 1. - С. 88-91 . - ISSN 2409-0255


MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, DENTAL
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PEDIATRIC DENTISTRY (методы, обучение)
Анотація: Викладачі клінічних кафедр медичних закладів вищої освіти стикаються з проблемою практичної підготовки здобувачів освіти, для поліпшення якої запропоновано численні методи. Метою роботи став розгляд моделей практико-орієнтованого навчання, які можуть використовуватись під час викладання дитячої терапевтичної стоматології. Модель однохвилинного наставництва використовується викладачем у 1-5-хвилинній бесіді зі студентом для спрямування процесів діагностики й лікування, для чого спочатку студент оглядає пацієнта, потім презентує клінічний випадок, після чого викладач спрямовує його поведінкові реакції. SNAPPS-модель (Summarize +Narrow + Analyze + Probe + Plan + Select) описує 6 етапів клінічного навчання. Метод включає аналіз історії хвороби і проведених методів обстеження, визначення нозологічних одиниць для диференціювальної діагностики, власне проведення диференціювальної діагностики, запитання до наставника щодо невизначеностей, обговорення плану лікування пацієнта і питань та джерел, пов’язаних із клінічним випадком, для самостійного опрацювання. У межах моделі впізнавання і відтворення стандартних ситуацій (поширених випадків) здобувач освіти за 30 с розповідає про головну проблему, що непокоїть пацієнта, і пропонує свій діагноз на основі ключових симптомів. Викладач особисто оглядає пацієнта, установлює діагноз або обговорює, чому його не можна впевнено встановити, й оцінює дії студента. Усі описані моделі практично-орієнтованого навчання покращують вираження міркувань без особливого впливу на час, витрачений для презентацій випадку. Модель упізнавання й відтворення стандартних ситуацій у стоматології особливо корисна під час розпізнавання поширених клінічних випадків (відтворення зразка). Модель швидкого однохвилинного наставництва, що передбачає ініціативу й менторську роль викладача, добре підходить новачкам, а сфокусовану на самостійній роботі учнів SNAPPS-методику краще застосовувати для сильних студентів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Каськова, Л. Ф.
Янко, Н. В.
Новікова, С. Ч.
Чуприна, Л. Ф.
Артем'єв, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


    Шевцова, Т. І.
    Студентський науковий гурток кафедри педіатрії № 2 національного медичного університету як важлива складова у становленні майбутнього дитячого лікаря та дослідника / Т. І. Шевцова, С. Д. Салтанова // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 313-318 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (кадры, тенденции)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
ПЕДИАТРИЯ -- PEDIATRICS (методы, обучение)
НАУЧНЫЕ ОБЩЕСТВА -- SOCIETIES, SCIENTIFIC (тенденции)
Анотація: У статті наведені дані щодо аналізу методологічних та організаційних засад роботи студентського наукового гуртка кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Зазначено, що метою роботи СНГ кафедри є виховання у його членів академізму в навичках науково-дослідної роботи та застосування їх у самостійній діяльності даного напрямку, а також виявлення найбільш здібних і талановитих, схильних до науково-дослідної роботи студентів, які у перспективі стануть науковопедагогічними працівниками та кваліфікованими лікарями-спеціалістами, а до основних його завдань відноситься: залучення до роботи тих студентів, які виявляють інтерес до науково-дослідної роботи та поглиблення своїх знань та умінь з Педіатрії; сприяння в опануванні сучасною методологією наукового пошуку на засадах доказової медицини та навичками проведення самостійних наукових досліджень, принципами академічної доброчесності; розвиток наукового та клінічного мислення, аналітичних здібностей, розширення свого світогляду та ерудиції; стимуляція інтересу до постійного професійного самовдосконалення та закладення основ безперервного професійного розвитку майбутніх дитячих та сімейних лікарів; залучення студентів-гуртківців до участі у дослідженнях за науковим спрямуванням кафедри педіатрії № 2; забезпечення участі гуртківців кафедри в студентських та науково-практичних конференціях, у тому числі, міжнародних. Описані традиції роботи СНГ та вклад його членів у розвиток педіатричної науки України. Представлені принципи роботи СНГ кафедри, обовʼязки наукового керівника СНГ та його старости, участь професорськовикладацького складу кафедри у роботі СНГ, роз’яснені умови членства у СНГ кафедри педіатрії № 2. Описані основні форми роботи СНГ та планування його діяльності. Викладена основна тематика засідань СНГ, її різноманітність та актуальність. Представлені сучасні формати роботи СНГ. Продемонстровано, що попри карантин під час пандемії COVID-19 та в умовах війни, що триває з росією, СНГ кафедри продовжує працювати за графіком, але в змішаному (оф – та онлайн) режимі. Представлено, що за результатами анкетування випускників нашого Університету, 94,6% здобувачів вищої медичної освіти зацікавлені в опануванні саме практичних навичок майбутнього дитячого лікаря. Наведені дані щодо участі та досягнень гуртківців у Всеукраїнських студентських конференціях, Всеукраїнській студентській олімпіаді, міжнародних форумах. Окрім наукових заходів, вихованці СНГ кафедри педіатрії № 2 беруть участь у волонтерських та інформаційно-просвітницьких заходах Університету, що сприяє їх становленню як патріотів і небайдужих до чужої біди людей. У статті сформульовані основні висновки та перспективи подальших досліджень. Зазначено, що діяльність СНГ кафедри педіатрії № 2 дає можливість поглибити знання з Педіатрії, отримати досвід науково-дослідної роботи, яка є важливою складовою у становленні майбутнього дитячого лікаря та молодого вченого, сприяє інтелектуальному та професійному зростанню гуртківців.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Салтанова, С. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)