ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (4)

Матеріали конференцій (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=СТАФИЛОКОККИ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 124
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Міра причетності Staphylococcus SPP. у виникненні інфекційно-запальних процесів у хворих хірургічного профілю: аналіз результатів бактеріологічного дослідження / В. І. Федорченко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 1. - С. 150-153 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS
СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- STAPHYLOCOCCUS AUREUS
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
Анотація: Стафілококи залишаються одними з типових збудників, причетних до розвитку гнійно-запальних процесів різноманітної локалізації. Недостатньо вивченою є тематика щодо ролі різних видів мікроорганізмів у мікробних асоціаціях, де різні види мікроорганізмів у складі асоціації можуть характеризуватися різним спектром чутливості до антибіотиків з огляду на їх різне систематичне положення. Метою даної роботи було провести аналіз результатів бактеріологічного дослідження патологічного матеріалу хворих хірургічного відділення та оцінити міру причетності S. aureus та коагулозонегативних стафілококів у формі моно- та мікст інфекції до даних випадків інфекційної патології. Результати та обговорення. Зі 123 зразків, отриманих від хворих хірургічного відділення, культури бактеріїй роду Staphylococcus було виділено у 37 випадках, що становило 30,1% від усіх досліджень. Серед них 18 культур (14,6%) склали S. aureus, з них 11 ізолятів (8,9%) було виділено у монокультурі, а 7 ізолятів (5,7%) – у складі мішаних культур. Інші ізоляти (19, 15,4%) було ідентифіковано як «коагулазонегативні стафілококи». Мікробні асоціації містили від 2 до 4 видів мікроорганізмів. Висновки: 1. Представники роду Staphylococcus було виділено з патологічного матеріалу від хворих хірургічного відділення у 30,1% випадків. 2. S. aureus виділявся у складі мікстів у 38,9%, коагулазонегативні стафілококи – у 33,3% випадків виділення даних мікроорганізмів. 3. S. aureus та коагулазонегативні стафілококи жодного разу не було виділено у складі одного й того ж мікста.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Федорченко, В. І.
Лобань, Г. А.
Ганчо, О. В.
Чапала, А. М.
Сивовол, В. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Селекція декаметоксинорезистентних варіантів мікроорганізмів за використання у клінічних умовах четвертинних амонієвих сполук упродовж 50 років (1972-2022 рр) / Л. І. Сидорчук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2022. - Т. 21, № 3. - С. 13-19. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (терапевтическое применение)
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Антисептик декаметоксин (декасан), що належить до четвертинних амонієвих сполук, застосовують у вигляді водних, водно-спиртових, спиртових, водно-гліцеринових, гліцеринових розчинів у клінічній практиці з 1969 року. Експериментальні дослідження швидкості формування стійкості стафілококів (S. aureus 209-Р, S.epidermidis) показали, що за 30 пасажів резистентність стафілококів зростає у 16-64 рази, що засвідчує про можливість формування стійких форм мікробіоти стосовно антисептика декаметоксину в клінічних умовах. Мета роботи – здійснити аналіз формування стійкості опортуністичної мікробіоти – збудників інфекційно-запальних процесів за період 50 років локального використання у клінічних умовах антисептика декаметоксину–декасану у відділеннях хірургічного профілю (хірургічних, гінекологічних, оториноларингологічних тощо). Матеріали та методи. Аналіз чутливості до антисептика декаметоксину [1,10-декаметилен-біс(N1, N1-диметилментоксикарбонілметил) – амонію дихлорид], що належить до четвертинних амонієвих сполук, здійснювали стосовно виділених та ідентифікованих клінічних та еталонних світових штамів опортуністичних мікроорганізмів, що відносяться до різних таксономічних груп бактерій і дріжджоподібних грибів роду Candida. Рівень антимікробної активності визначали методом послідовних двократних серійних розведень в оптимальному для тест мікроба рідкому середовищі. Встановлення бактеріостатичних (фунгістатичних) і бактерицидних (фунгіцидних) концентрацій антисептика повторювали тричі. Результати. Чутливість еталонних тест-штамів практично не зазнала змін мінімальної бактеріостатичної концентрації упродовж 50 років. Мінімальна бактеріостатична концентрація декаметоксину стосовно клінічних штамів S.аureus, за 50-річного використання, підвищена у 13,46 раза, а стосовно S. epidermidis – у 8,14 раза. Чутливість клінічних штамів S. pyogenes виявилась пониженою у 5,42-3,63 раза; у S. anginosus стійкість стосовно декаметоксину зросла у 3,07-1,62 раза. Клінічні штами S. mitis, який в основному є причиною формування карієсу зубів, також набули резистентності відповідно у 2,21-2,62 раза, резистентність E. faecalis підвищена у 3,10-1,90 раза. Резистентність C. albicans за досліджуваний період підвищилася більше ніж у 2 рази, а C. tropicalis – в 1,94 раза. Висновки. Антибактеріальна активність декаметоксину (декасану) стосовно еталонних тест-штамів бактерій родів Staphylococcus, Streptococcus, Escherichia, Pseudomonas, дріжджоподібних грибів роду Candida стабільна при зберіганні цих тест штамів у лабораторних умовах поза контактом з антисептиком протягом 50 років. Використання антисептика декаметоксину (декасану) у клінічних умовах протягом 50 років (1972-2022рр.) призводить до формування різного рівня стійкості грампозитивних (у 2,21-13,46 раза підвищення мінімальної бактеріостатичної концентрації (МБсК)) та грамнегативних (підвищення МБсК в 1,25-3,38 раза, мінімальної бактерицидної концентрації (МБцК) – в 1,49-2,21 раза) бактерій. Повільно формуються декаметоксиностійкі варіанти дріжджоподібних грибів роду Candida. Фунгістатична резистентність підвищується в 1,94-2,23 раза, фунгіцидна – в 1,73-2,09 раза. Стійкість бактерій і дріжджоподібних грибів роду Candida стосовно декаметоксину (декасану) розвивається шляхом мутації після короткочасових, одно- та багаторазових контактів у клінічних умовах без помітних змін біологічних характеристик бактерій (Staphylococcus), що дає можливість стверджувати, що мутації не є направленими і не пов’язані з антисептиком, а відіграють роль лише селективного агента.
Дод.точки доступу:
Сидорчук, Л. І.
Сидорчук, Р. І.
Міхєєв, А. О.
Джуряк, В. С.
Сидорчук, І. Й.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Impact of polarized low-intense radiation and photosensitizers on growth of Staphylococcus aureus = Вплив поляризованого низькоінтенсивного випромінювання та фотосенсибілізаторів на ріст Staphylococcus aureus / V. V. Pantyo [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - Вип. 2, № т. 2(165). - С. 12-16 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ФОТОСЕНСИБИЛИЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- PHOTOSENSITIZING AGENTS
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS
ФОТОХИМИОТЕРАПИЯ -- PHOTOCHEMOTHERAPY (использование)
ФОТОХИМИОТЕРАПИЯ -- PHOTOCHEMOTHERAPY (использование)
Анотація: Виникнення та поширення резистентності до антибіотиків – глобальна та невирішена проблема в галузі охорони здоров’я, яка призводить до підвищення рівня важкості перебігу захворювань та смертності, часу госпіталізації та зумовлює значні фінансові збитки. Внаслідок цього актуальними є новітні шляхи боротьби з інфекційними агентами, зокрема використання немедикаментозних засобів, одним з яких є антимікробна фотодинамічна терапія. Остання полягає у використанні низькоінтенсивного випромінювання певної довжини хвилі та фотосенсибілізатора, внаслідок чого утворюються реактивні форми оксисену. Наслідком цього є неселективне знищення бактеріальних клітин шляхом окислювального вибуху. Особливістю методу є дія на численні структури бактеріальної клітини, внаслідок чого імовірність розвитку стійкості з боку мікроорганізмів є низькою. Мета роботи – дослідити комбінований вплив поляризованого некогерентного низькоінтенсивного випромінювання та фотосенсибілізаторів на інтенсивність росту Staphylococcus aureus. Окремими серіями вивчали вплив поляризованого випромінювання відповідних довжин хвиль при експозиції 10 хв та щільністю потужності 40 мВт/см2 (друга група), фотосенсибілізаторів: метиленовий синій, метиленовий зелений, діамантовий зелений, малахітовий зелений, азур, генціанвіолет, фуксин та хризоїдин (третя група) та комбінований ефект вказаних факторів (четверта група) на інтенсивність росту клінічного ізоляту Staphylococcus aureus та колекційного штаму Staphylococcus aureus АТСС 25923 на щільних поживних середовищах. Результати визначали шляхом підрахунку кількості бактеріальних колоній на чашках Петрі після 24-годинного інкубування у термостаті при 37о С та порівнювали з першою (контрольною) групою, на яку не впливали вищеперерахованими факторами. Спектри поглинання фотосенсибілізаторів визначали спектрофотометрично в діапазоні 200-1000 нм. Встановлено, що опромінення досліджуваних штамів поляризованим випромінюванням зумовлює незначне зниження інтенсивності їх росту. Фотосенсибілізатори знижували кількість бактеріальних колоній на чашках Петрі на 16-42,5 %, порівняно з контролем. Комплексний вплив фотосенсибілізаторів та поляризованого випромінювання зумовлював зниження інтенсивності росту мікроорганізмів на 22,4-62,5 %. При цьому найбільш виражений протимікробний ефект відзначали при використанні метиленового синього та випромінювання червоного спектру, а також генціанвіолету та випромінювання жовтого спектру. Слід відзначити, що комплексний вплив фотосенсибілізаторів та поляризованого випромінювання зумовлював в середньому на 10-45 % більш виражене зниження інтенсивності росту досліджуваних мікроорганізмів четвертої групи, порівняно з використанням лише фотосенсибілізаторів для мікроорганізмів третьої групи. Отримані результати можуть бути використані при лікуванні гнійно-запальних процесів, зумовлених Staphylococcus aureus, зокрема захворювань тканин пародонту.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Pantyo, V. V.
Danko, E. M.
Fizer, M. M.
Koval, G. M.
Pantyo, V. I.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Корекція дисбіозу піхви, зумовленого введенням плівкоутвоюючого штаму золотистого стафілококу із застосуванням пробіотиків на основі спорових мікроорганізмів / О. І. Македонська [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 1. - С. 209-213 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (лекарственная терапия)
ВЛАГАЛИЩА БОЛЕЗНИ -- VAGINAL DISEASES (лекарственная терапия)
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (диагностическое применение, терапевтическое применение)
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS
Анотація: Стан порушення мікробіоти, що характеризується поняттям «дисбактеріоз», є доволі актуальною та поширеною проблемою. Для відновлення складу мікробіоти використовують бактеріотерапевтичні препарати на основі мікроорганізмів – пробіотики. Метою роботи було дослідження ефективності використання змішаної суспензії клітин пробіотичних штамів Bacillus subtilis та Bacillus licheniformis для корекції складу мікробіоти піхви білих лабораторних мишей, індукованого шляхом інтравагінального введення біоплівкотвірного штаму Staphylococcus aureus. Показано, що у випадку дисбіозу урогенітального тракту мишей, викликаного інтравагінальним введенням біоплівкотвірного штаму золотистого стафілокока, використання пробіотичних мікроорганізмів B. subtilis та B. licheniformis сприяло відновленню мікробіоти піхви. Відновлення вагінального мікробіому виражалося у зростанні індексу відношення аероби: анаероби до 1: 71–1: 87 і практично наближалося до показника норми; зниженні частоти виявлення та кількості умовно-патогенних мікроорганізмів, зокрема, стафілококів та ентеробактерій.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Македонська, О. І.
Воронкова, О. С.
Воронкова, Ю. С.
Вінніков, А. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Плівкоутворюючі властивості умовно-патогенних мікроорганізмів у дітей, хворих на рекурентний тонзиліт / Н. Я. Кравець [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 2. - С. 210-214 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
ДЕТИ -- CHILD
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS
Анотація: Однією з причин переходу інфекції у хронічний стан та резистентності їх до лікування антибіотиками є утворення біоплівок у дихальних шляхах при респіраторних інфекціях. Метою дослідження є виявлення здатності до плівкоутворення на поверхні епітеліальної тканини ротоглотки у штамів стафілококів, виділених від хворих з рецидивуючим тонзилітом. Було досліджено клінічні штами бактерій Staphylococcus spp., виділених з ротоглотки 42 дітей. Здатність до утворення біоплівок вивчали шляхом вирощування культури на 96-лункових пластикових планшетах та на поверхні покривних скелець протягом трьох діб. Встановлено, що12 (28,58 %) штамів із 42 мали здатність до плівкоутворення, серед яких 3 (7,14 %) штами проявляли сильне плівкоутворення, 8 (19,04 %) штамів –помірне, один штам (2,38 %) – слабке плівкоутворення та у 30 штамів (71,4 %) ця здатність була відсутня. Ступінь вираженості плівкоутворення стафілококів визначали за показником оптичної щільності при довжині хвилі 550 нм з подальшим фарбуванням генціанвіолетом. Проведені дослідження інтенсивності плівкоутворення протягом трьох діб культивування продемонстрували тенденцію до зростання показника ОЩ у лінійці: 0,054 менше ОЩ менше 0,097, р менше 0,05; (0,075±0,013), за першу добу (24 год); 0,081менше ОЩменше 0,198, р менше 0,05; (0,011±0,029), за другу (48 год) та за третю – 0,114 менше ОЩ менше 0,361, р менше 0,05; (0,204±0,084). Отже, виявлена здатність виділених штамів бактерій до плівкоутворення ускладнює процес лікування та спричиняє рецидиви інфекції.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Кравець, Н. Я.
Климнюк, С. І.
Романюк, Л. Б.
Борак, В. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Phule, D. B.
A review of nosocomial infections: source and prevention / D. B. Phule, A. V. Manwаг // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 4. - P98-105

MeSH-~главная:
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ -- CROSS INFECTION (микробиология, передача, профилактика и контроль, эпидемиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS (патогенность)
ЭНТЕРОКОККИ -- ENTEROCOCCUS (патогенность)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
КЛЕБСИЕЛЛЫ -- KLEBSIELLA (патогенность)
АКИНЕТОБАКТЕРИИ -- ACINETOBACTER (патогенность)
Анотація: Внутрішньолікарняні інфекції викликають серйозне занепокоєння в галузі охорони здоров’я в усьому світі, особливо в країнах, що розвиваються, де боротьба з інфекцією ускладнена через фінансові обмеження. Незважаючи на значний спад інфекційних захворювань внаслідок розвитку медицини та медичних технологій, загальновизнано, що внутрішньолікарняні інфекції є однією з ключових перешкод для покращення ефективності лікування. Поширення збудників пов’язано зі збільшенням в лікарнях кількості виробів багаторазового використання, наприклад, одним із головних джерел зараження є стетоскоп. На стетоскопі виявлені коагулазонегативні види Staphylococcus, види Enterococci, Escherichia coli, Klebsiella та Acinetobacter. Безконтрольне вживання антибіотиків без будь-якого регулювання та належного скринінгу, безумовно, призводить до виникнення резистентних штамів. Виділені з лікарень збудники внутрішньолікарняних інфекцій в цілому демонструють збільшення випадків підвищеної стійкості до антибіотиків. Мета цього дослідження – вивчити епідеміологічні характеристики внутрішньолікарняних інфекцій та виявити ефективні заходи щодо їх запобігання.
Дод.точки доступу:
Manwаг, A. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Вивчення чутливості типових штамів та клінічних ізолятів STAPHYLOCOCCUS SPP. до декасану, хлоргексидину і йодоформу диско-дифузійним методом EUCAST / Ю. В. Чумак [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 1. - С. 134-137 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ХЛОРГЕКСИДИН -- CHLORHEXIDINE
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS
Анотація: Антибіотикорезистентність є серйозною проблемою всього світу, виникнення якої пов’язане з нераціональним застосуванням, а часом і зловживанням протимікробними препаратами, застосуванням антибіотиків з метою профілактики місцевих та системних ускладнень при проведенні операційних втручань. Тому почастішали випадки невдач при плановому лікуванні інфекційно-запальних процесів антибіотиками. Враховуючи цей факт, виникає потреба при лікуванні інфекційнозапальних постекстракційних ускладнень застосовувати альтернативні антисептичні препарати, до яких рідко розвивається резистентність з боку мікроорганізмів, що надає їм перевагу над антибіотиками. Мета: порівняння дії антисептиків Декасану, Хлоргексидину та Йодоформу на клінічні та типові штами мікроорганізмів з використанням диско-дифузійного методу згідно комітету EUCAST.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Чумак, Ю. В.
Лобань, Г. А.
Ананьєва, М. М.
Фаустова, М. О. Гаврильєв В. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Наружная терапия дерматозов, осложненных вторичной инфекцией: три слагаемых успеха // Эффективная фармакотерапия. Дерматовенерология и дерматокосметология = Effective Pharmacotherapy. Dermatovenereology and Dermatocosmetology : научно-практический журнал. - 2019. - N 2(on-line). - С. 30-34 . - ISSN 2307-3586

MeSH-~главная:
ДЕРМАТОЗЫ ПУЗЫРЧАТЫЕ -- SKIN DISEASES, VESICULOBULLOUS (лекарственная терапия)
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS
Кл.слова (ненормовані):
КАНДИДЕРМ
Анотація: Вопросы этиологии, патогенеза и рационального лечения хронических дерматозов не теряют своей актуальности ввиду их широкой распространенности и высокой вероятности присоединения вторичных инфекций. Рассмотрению наиболее эффективных схем наружной терапии дерматозов, осложненных вторичной инфекцией, с использованием комбинированного топического препарата Кандидерм было посвящено выступление профессора кафедры дерматовенерологии Первого Санкт-Петербургского государственного медицинского университета им. акад. И.П. Павлова, д.м.н. Е. А. Аравийской на секционном заседании «Современные методы терапии распространенных дерматозов», организованном компанией «Гленмарк». Секционное заседание состоялось в рамках XIX Всероссийского съезда дерматовенерологов и косметологов (Москва, 21 июня 2019 г.).
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

Цветкова, Т. П.
Рациональная терапия вульвовагинита у беременных / Т. П. Цветкова // Эффективная фармакотерапия. Акушерство и гинекология = Effective Pharmacotherapy. Obstetrics and Gynecology : рецензируемый научный журнал. - 2021. - N 4(on-line). - С. 20-24. - англ. . - ISSN 2307-3586

MeSH-~главная:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ВУЛЬВОВАГИНИТ -- VULVOVAGINITIS (лекарственная терапия)
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS
Кл.слова (ненормовані):
ГАЙНОМАКС
Анотація: В исследовании оценивали эффективность и безопасность препарата Гайномакс при остром стафилококковом и сочетанном вульвовагините у беременных. Оценка проводилась через три дня после окончания терапии. Количество рецидивов учитывалось через шесть недель после терапии и родов. Через три дня после проведенной терапии у 28 (87,5%) пациенток влагалищный мазок нормализовался и соответствовал первой степени чистоты: в бактериальном посеве из цервикального канала представители стафилококка не определялись. Небольшой процент неудач в лечении был связан с несоблюдением терапии. Через шесть недель после терапии Гайномаксом у 96,9% женщин жалобы отсутствовали (р меньше 0,005). Побочных реакций при использовании Гайномакса не зафиксировано.
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

10.

Чутливість до антибіотиків штамів staphylococcus aureus, ізольованих з верхніх дихальних шляхів людини / А. О. Ващенко, С. І. Вальчук, Ю. С. Воронкова // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 2(160). - С. 177-180 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS
НОС -- NOSE (вирусология)
РИНИТ -- RHINITIS
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
Анотація: Мета. Дослідити частоту виявлення стафілококів різних видів у складі мікробіоти верхніх дихальних шляхів людини та вивчити стійкість до антибіотиків виділених штамів. Об’єкт і методи дослідження. Об’єктом дослідження була стійкість до антибіотиків біоплівкотвірних штамів стафілококів, що виділені з порожнини носу осіб з неалергічним ринітом. Для виділення та ідентифікації стафілококів використовували мікроскопічні та бактеріологічні методи. Вивчення здатності до утворення біоплівки здійснювали на 96-лункових пластикових планшетах. Чутливість до антибіотиків визначали відповідно до стандартів CLSI. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що найбільш часто при проявах неалергічного риніту у складі мікробіоти носової порожнини присутні: S. aureus – 64,4% (31), S. epidermidis – 18,8% (9), S. saprophyticus – 10,4% (5) та Staphylococcus spp. – 6,3% (3). 87,5% (42) виділенихх штамів стафілококів були здатні до формування біоплівки через 72 години культивування. З них: всі штами S. epidermidis (9), 90,3% (28) – S. aureus, 80% (4) – S. saprophyticus та 1 – Staphylococcus spp. Виявлено, що понад 50% були резистентні до доксицикліну. До інших антибіотиків найкращий ефект визначено до меропенему, до якого стійкими були тільки 21,4% (6) та 33,3% (3) штамів S. aureus та S. epidermidis відповідно. Висновки. Показано переважання штамів S. aureus серед інших стафілококів у складі мікробіоти порожнини носу в осіб з ринітами: 64,6% (31) випадків. Визначено, що більшість штамів стафілококів різних видів має схильність до утворення біоплівки: 87,5% (42) випадків, що може вказувати на імовірність ускладнень терапії через підвищену стійкість бактерій до антибіотиків у біоплівковому стані. Визначено, що в якості препаратів вибору для лікування рініту в обстежених осіб можуть бути рекомендовані азитроміцин, амоксицилін/клавуланова кислота та офлоксацин. Препаратом резерву є меропенем, а доксициклін може бути використаний тільки при визначенні чутливості до нього у конкретного штаму.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ващенко, А. О.
Вальчук, С. І.
Воронкова, Ю. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)