ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (58)

Дисертації (1)

Автореферати (2)

Методичні рекомендації. Брошури (1)

Магістерські роботи (1)

Матеріали конференцій (14)

Раритетні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=МЫШЦЫ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 644
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Роль активації транскрипційного фактора NF-кB у процесах деградації компонентів сполучної тканини скелетних м’язів за умов метаболічного синдрому / О. Є. Акімов [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 104-107 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
БЕДРО -- THIGH
МЫШЦЫ -- MUSCLES
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
N-АЦЕТИЛНЕЙРАМИНОВАЯ КИСЛОТА -- N-ACETYLNEURAMINIC ACID
Анотація: Сполучна тканина в цілому, її клітинні та неклітинні компоненти, відіграє значну роль у розвитку багатьох патологічних процесів у різних органах та тканинах. Екстрацелюлярний матрикс є складною багатокомпонентною системою і в скелетній м’язовій тканині виконує не лише структурно-опорну функцію. а і виконує ряд регуляторних функцій. На даний час недостатньо вивченим є вплив активації транскрипційного фактора NF-κB на кількісний та якісний склад компонентів екстрацелюлярного матриксу скелетних м’язів за умов розвитку метаболічного синдрому. Метою даної роботи було вивчити вплив амонію піролідиндитіокарбамату на концентрацію глікозаміногліканів, концентрацію окремих фракцій глікозаміногліканів, вміст вільного L-оксипроліну та сіалових кислот у двоголовому м’язі стегна щурів за умов метаболічного синдрому. Дослідження проведено на 24 щурах-самцях лінії «Вістар» вагою 200-260 г., які були рандомізовано розподілені на 4 групи по 6 тварин. Перша – контрольна. Друга - група моделювання метаболічного синдрому. Метаболічний синдром відтворювали шляхом додавання до стандартного раціону віварію 20% розчину фруктози в якості єдиного джерела питної води. Метаболічний синдром моделювали протягом 60 днів. Третя група введення амонію піролідиндитіокарбамату в дозі 76 мг/кг в/о 3 рази на тиждень протягом 60 діб. Четверта – група поєднаного впливу введення амонію піролідиндитіокарбамату та відтворення метаболічнго синдрому. В 10% гомогенаті двоголового м’язу стегна визначали загальну концентрацію глікозаміногліканів, концентрації гепарин-гепаранової фракції глікозаміногліканів, кератан-дерматанової фракції глікозаміногліканів, хондроїтинової фракції глікозаміногліканів, вміст вільного L-оксипроліну та сіалових кислот. Введення амонію піролідиндитіокарбамату на фоні моделювання метаболічного синдрому призводить до зниження загальної концентрації ГАГ на 9,2% порівняно з групою метаболічного синдрому. Концентрація гепарин-гепаранової фракції за цих умов зростає на 121,1%, кератан-дерматанової знижується на 32,8%, концентрація хондроїтинової фракції знижується на 38,7% порівняно із групою метаболічного синдрому. Концентрація вільного L-оксипроліну та сіалових кислот у двоголовому м’язі стегна знижується на 19,8% та 24,4%, відповідно, порівняно із показниками групи метаболічного синдрому. Блокада активації транскрипційного фактора NF-κB шляхом внутрішньоочеревинного введення амонію піролідиндитіокарбамату на фоні моделювання метаболічного синдрому призводить до зменшення деполімеризації глікопротеїнів та протеогліканів, знижує інтенсивність колагенолізу та призводить до перерозподілу концентрацій окремих фракцій глікозаміногліканів, що характеризується зростанням вмісту гепарин-гепаранової фракції та зниженням хондроїтинової і кератан-дерматанової фракцій у двоголовому м’язі стегна щурів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Акімов, О. Є.
Микитенко, А. О.
Міщенко, А. В.
Костенко, В. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Шинчуковський, І. А.
Ефективність ботулотоксину типу А на зменшення хронічного головного болю напруги у пацієнтів з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба / І. А. Шинчуковський // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 99-103 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ НАПРЯЖЕНИЯ -- TENSION-TYPE HEADACHE
ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОЙ СУСТАВ -- TEMPOROMANDIBULAR JOINT
БОТУЛИНИЧЕСКИЕ ТОКСИНЫ -- BOTULINUM TOXINS
ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- MASTICATORY MUSCLES
Анотація: На сьогодні наявна значна поширеність дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба, яка за даними останніх досліджень складає приблизно 34% серед популяції в цілому. У пацієнтів з дисфункційними станами часто спостерігається головний біль напруги, який виникає як результат гіпертонусу жувальної мускультури, що, в свою чергу, є одним з ключових симптомів дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу. Для лікування дисфункційних станів застосувують ін'єкції ботулотоксину типу А в жувальні м'язи, оскільки даний препарат блокує передачу нервово-м'язового імпульсу, за рахунок чого зникає гіпертонус мускультури. Метою роботи було оцінювання ефективності зменшення хронічного головного болю напруги у пацієнтів з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба за допомогою ін’єкційного введення ботулотоксину типу А в тригерні ділянки жувальних м’язів. Для проведення дослідження було залучено 60 пацієнтів з ознаками дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба та наявністю хронічного головного болю напруги. Пацієнтів рандомізовано було розподілено на дослідну групу, яка отримувала ін'єкції ботулотоксину типу А та контрольну групу, яка отримувала ін'єкції фізіологічного розчину в жувальні м'язи. Проводились ін'єкції у місця найбільшого м'зового тонусу жувальних м'язів, 3 ін'єкції вводилися в ділянку жувальних м'язів з обох боків та 2 у – скроневі м'язи з обох боків. Оцінювання зменшення хронічного головного болю напруги проводилось за допомогою заповення пацієнтами візуально-аналогової шкали болю. Згідно з результатами дослідження дослідна група показала статистично значуще зниження головного болю порівняно з контрольною групою (p менше 0,001). Дослідна група показала статистично значущі результати ефективності лікування, яке оцінювалось за допомогою показників інтенсивності головного болю, до та після 12 тижнів від моменту введення препарату (p менше 0,001).
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Koval, Yu. P.
Analysis of the bioelectrical activity of the masticatory muscles, defined according to Bernoulli's principle as "strong" or "fast", for the prediction of pathological tooth abrasion (according to magnetic resonance imaging and electromyographic studies) = Аналіз біоелектричної активності жувальних м’язів, визначених згідно з принципом Д. Бернуллі як «сильні» або «швидкі», для прогнозу розвитку патологічного стирання зубів (за даними магнітно-резонансної томографії та електроміографічних досліджень) / Yu. P. Koval // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2024. - № 1. - С. 55-60 . - ISSN 2409-0255

MeSH-~главная:
ЗУБОВ СТИРАНИЕ -- TOOTH ABRASION
ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- MASTICATORY MUSCLES
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY
ТОМОГРАФИЯ -- TOMOGRAPHY
Анотація: Патологічне стирання – давно відоме, але актуальне й досі захворювання твердих тканин зубів. Застосовано принцип Д. Бернуллі та запропонований автором його числовий вираз у вигляді коефіцієнта k, що обчислюється формулою: , де: k – обчислюваний коефіцієнт; l – довжина м’яза, у цьому разі жувального окремо справа і зліва; S – площа поперечного перерізу м’яза. Довжину, ширину і товщину жувальних м’язів визначали за допомогою магнітно-резонансного томографа SIEMENS MAGNETOM Skyra 3T,2018. Для електроміографічного дослідження власне жувальних м’язів користувалися класичною методикою. Проаналізовано 64 результати МРТдослідження, з яких 15 складають особи контрольної групи з інтактними зубними рядами і 49 – пацієнти з різним ступенем стирання зубів. Після визначення фізичних параметрів (довжина, ширина і товщина жувальних м’язів) із правого й лівого боків визначено площу їхнього поперечного перерізу й запропонований автором коефіцієнт числового виразу принципу Бернуллі кожного жувального м’яза окремо. Усім обстежуваним записано електроміограми жувальних м’язів у режимі довільного жування з подальшим програмним аналізом. Екстраполяція отриманих коефіцієнтів числового виразу принципу Бернуллі лівого і правого жувальних м’язів на значення кількісних і якісних показників електроміограм однойменних м’язів виявила пряму залежність біоелектричної активності м’язів від коефіцієнта співвідношення довжини м’яза до площі його поперечного перерізу. Більші значення визначеного коефіцієнта відповідають вищим значенням величин біоелектричних спалахів активності м’язів, швидшому скороченню і розслабленню, меншому часу жування й більшому часу спокою м’яза, що є ознакою біомеханічної властивості «швидкість». Жувальні м’язи з такими властивостями спостерігаються в осіб без патологічного стирання зубів. У групах пацієнтів із патологічним стиранням зубів прослідковується зниження коефіцієнта співвідношення довжини жувального м’яза до площі його поперечного перерізу пропорційно підвищенню ступеня тяжкості патологічного процесу. Знижується амплітуда спалахів біоелектричної активності м’язів, сповільнюється швидкість процесів збудження і розслаблення, подовжується час жування і зменшується час спокою, що свідчить про набуття м’язом біомеханічної властивості «сили». «Швидкі» жувальні м’язи не викликають патологічного стирання зубів, «сильні» сприяють розвитку патологічного стирання зубів. Поєднання принципу Д. Бернуллі та МРТ-досліджень м’язів, що здійснюють рухи нижньої щелепи, дозволить ретельніше вивчити розвиток локалізованого патологічного стирання зубів, докладніше пояснити вплив м’язів на розвиток зубощелепних аномалій.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Електроміографія як метод оцінки ефективності ортопедичного лікування патологічного стирання твердих тканин зубів / Г. М. Баля [и др.] // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2024. - № 1. - С. 51-54 . - ISSN 2409-0255

MeSH-~главная:
ЗУБОВ СТИРАНИЕ -- TOOTH ABRASION (диагностика)
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY
ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- MASTICATORY MUSCLES
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ УСТРОЙСТВА -- ORTHOTIC DEVICES
Анотація: Поєднання патологічного стирання зубів із дефектами зубних рядів спричиняє вагомі зміни в зубощелепному комплексі, що призводить до значних морфофункціональних порушень і створює труднощі ортопедичної реабілітації таких пацієнтів. Проведено лікування 34 осіб віком від 35 до 60 років із генералізованою формою патологічного стирання I-II ступенів у поєднанні з дефектами зубних рядів I, II і III класів за Кеннеді. Обстеження складалося зі з’ясування анамнезу, загальноклінічного обстеження, визначення міжальвеолярної висоти, вивчення діагностичних моделей, рентгенологічного обстеження, ЕМГ жувальних м’язів. Результати. Дані ЕМГ дослідних груп до лікування показали різні ступені ритму жувальних рухів, чітке чергування фаз активності та спокою, нерівномірне включення рухових одиниць у процес скорочення порівняно зі здоровими пацієнтами; визначався звичний бік жування, унаслідок чого тривалішим ставав час жування, знижувалися його ритм і жувальна ефективність. Через 30 днів після відповідного лікування електроміографічне дослідження показало морфологічні та функціональні зміни в щелепно-лицевому апараті пацієнтів дослідних груп, що відобразилися на кількісних показниках ЕМГ жувальних м’язів. У I групі показники ЕМГ значно наблизилися до таких у групі контролю, а в II групі визначалася тенденція наближення до норми. Відповідне ортопедичне лікування патологічного стирання, ускладненого наявними дефектами зубних рядів, різноманітними конструкціями сприяло появі нових міотатичних рефлексів, створенню нового стереотипу жування. Позитивна зміна показників ЕМГ, особливо коефіцієнта «К», і наближення їх до показників групи контролю вказує на відповідний вибір методу протезування, що сприятиме процесу адаптації до ортопедичної конструкції та покращить психосоматичний стан пацієнтів загалом. Висновки. Визначення різниці біопотенціалів жувальних м’язів дозволяє оцінити ступінь і характер наявних порушень у пацієнтів із патологічним стиранням. Позитивна динаміка показників електроміографії при лікуванні пацієнтів із генералізованою формою патологічного стирання, ускладненою дефектами зубних рядів, указує на якість проведеного лікування, доцільність вибору ортопедичної конструкції та плинність процесу адаптації до неї. Перспектива досліджень полягає в подальшому спостереженні за віддаленими результатами лікування з можливістю визначення термінів повної адаптації до ортопедичної конструкції.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Баля, Г. М.
Ткаченко, І. М.
Король, Д. М.
Дворник, В. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Коваль, Ю. П.
Значення біомеханічних властивостей «швидкість» і «сила» (згідно з принципом Д. Бернуллі) крилоподібних м’язів у розвитку патологічного стирання зубів / Ю. П. Коваль // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 506-511 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
КРЫЛОВИДНЫЕ МЫШЦЫ -- PTERYGOID MUSCLES
МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ ТОМОГРАФИЯ ФТОР-19 -- FLUORINE-19 MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
ЗУБОВ СТИРАНИЕ -- TOOTH ABRASION (диагностика)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
Анотація: До цього часу не вивчений вплив медіальних і латеральних крилоподібних м’язів на розвиток патологічного стирання твердих тканин зубів. Так як вони є недоступними для зовнішньої електроміографії, а локальна загрожує серйозними наслідками, бо передбачає занурення електроду у вигляді тонкої голки в товщу м’яза. Дослідити крилоподібні м’язи можливо, поєднуючи дослідження Д. Бернуллі з використанням сучасної магнітно-резонансної томографії. Мета: застосовуючи принцип Д. Бернуллі, дослідити вплив біомеханічних властивостей «швидкість» і «сила» медіального і латерального крилоподібного м’язів на пріоритетному боці та на боці другорядного значення для жування на розвиток патологічного стирання твердих тканин зубів. Об’єкт і методи дослідження. Цифрові величини медіальних і латеральних крилоподібних м’язів: довжина, ширина, товщина вимірювались за допомогою магнітно-резонансного томографа SIEMENS MAGNETOM Skyra 3T,2018. Дослідження співвідношень довжини кожного м’яза до площі його поперечного перерізу виконувалось відповідно принципу Д. Бернуллі, а обчислення коефіцієнта його числового виразу здійснювалось за запропонованою раніше автором формулою: де: k – обчислюваний коефіцієнт; l – довжина м’яза; S – площа поперечного перерізу м’яза. Результати дослідження та їх обговорення. Проведено 64 дослідження: 15 – осіб без патологічного стирання – контрольна група, 49 пацієнтів розділені на три групи за ступенем тяжкості патологічного стирання. Бік пріоритетного та другорядного значення для жування визначений за ступенем напруження жувальних м’язів та за показниками електроміограми. Використовуючи принцип Д.Бернуллі, у осіб без ознак патологічного стирання на пріоритетному боці «швидшому» медіальному відповідає «сильніший» латеральний. На другорядному боці жування спостерігається зворотна залежність. Таким чином утримується баланс між якостями м’язів «швидкість» і «сила» під час пережовування їжі як на пріоритетному, так і на другорядному боці жування, що запобігає патологічному стиранню зубів. Висновки. У пацієнтів з патологічним стиранням, з посиленням ступеня тяжкості, обидва крилоподібні м’язи більше набувають біомеханічної властивості «швидкість» ніж «сила», на що вказують і суми коефіцієнтів обох м’язів з кожного боку. Переважання біомеханічної властивості «швидкість» крилоподібних м’язів у поєднанні з домінуючою біомеханічною властивістю «сила» скроневих та жувальних м’язів призводить до розвитку генералізованого патологічного стирання твердих тканин зубів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Koval, Yu. Р.
The value of biomechanical properties "speed" and "strength" (according to Bernoulli's principle) of the pterygoid muscles in the development of pathological tooth abrasion / Yu. Р. Koval // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 502-506. - 510 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
КРЫЛОВИДНЫЕ МЫШЦЫ -- PTERYGOID MUSCLES
МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ ТОМОГРАФИЯ ФТОР-19 -- FLUORINE-19 MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
ЗУБОВ СТИРАНИЕ -- TOOTH ABRASION (диагностика)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
Анотація: До цього часу не вивчений вплив медіальних і латеральних крилоподібних м’язів на розвиток патологічного стирання твердих тканин зубів. Так як вони є недоступними для зовнішньої електроміографії, а локальна загрожує серйозними наслідками, бо передбачає занурення електроду у вигляді тонкої голки в товщу м’яза. Дослідити крилоподібні м’язи можливо, поєднуючи дослідження Д. Бернуллі з використанням сучасної магнітно-резонансної томографії. Мета: застосовуючи принцип Д. Бернуллі, дослідити вплив біомеханічних властивостей «швидкість» і «сила» медіального і латерального крилоподібного м’язів на пріоритетному боці та на боці другорядного значення для жування на розвиток патологічного стирання твердих тканин зубів. Об’єкт і методи дослідження. Цифрові величини медіальних і латеральних крилоподібних м’язів: довжина, ширина, товщина вимірювались за допомогою магнітно-резонансного томографа SIEMENS MAGNETOM Skyra 3T,2018. Дослідження співвідношень довжини кожного м’яза до площі його поперечного перерізу виконувалось відповідно принципу Д. Бернуллі, а обчислення коефіцієнта його числового виразу здійснювалось за запропонованою раніше автором формулою: де: k – обчислюваний коефіцієнт; l – довжина м’яза; S – площа поперечного перерізу м’яза. Результати дослідження та їх обговорення. Проведено 64 дослідження: 15 – осіб без патологічного стирання – контрольна група, 49 пацієнтів розділені на три групи за ступенем тяжкості патологічного стирання. Бік пріоритетного та другорядного значення для жування визначений за ступенем напруження жувальних м’язів та за показниками електроміограми. Використовуючи принцип Д.Бернуллі, у осіб без ознак патологічного стирання на пріоритетному боці «швидшому» медіальному відповідає «сильніший» латеральний. На другорядному боці жування спостерігається зворотна залежність. Таким чином утримується баланс між якостями м’язів «швидкість» і «сила» під час пережовування їжі як на пріоритетному, так і на другорядному боці жування, що запобігає патологічному стиранню зубів. Висновки. У пацієнтів з патологічним стиранням, з посиленням ступеня тяжкості, обидва крилоподібні м’язи більше набувають біомеханічної властивості «швидкість» ніж «сила», на що вказують і суми коефіцієнтів обох м’язів з кожного боку. Переважання біомеханічної властивості «швидкість» крилоподібних м’язів у поєднанні з домінуючою біомеханічною властивістю «сила» скроневих та жувальних м’язів призводить до розвитку генералізованого патологічного стирання твердих тканин зубів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Терещук, О. Г.
Бруксизм як причина виникнення нейрофізіологічних змін у тригемінальному комплексі / О. Г. Терещук, У. Р. Василишин, Є. О. Гатальська // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 1. - С. 274-279 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
БРУКСИЗМ -- BRUXISM (осложнения)
ЗУБОВ СТИРАНИЕ -- TOOTH ABRASION
ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- MASTICATORY MUSCLES (патология)
Анотація: Усі елементи зубо-щелепного апарату тісно пов’язані між собою, що особливо характерно проявляється у взаємозв’язку нервової та м’язової ланок ЗЩА. М’язова система ієрархічно залежить від регуляції нервовою системою, отже, при порушенні взаємодії цих ланок, патологія буде впливати на функціонування усього ЗЩА. Найчастіше міогенним порушенням виступає бруксизм, на який хворіють 6-20% населення усього світу, однак виражені ознаки даного захворювання мають 3-5% від загальної кількості хворих. Бруксизм є поліфакторним захворюванням, точну етіологію якого не з’ясовано. Провідною ланкою виникнення бруксизму наразі вважають порушення адаптаційних можливостей організму щодо уникнення стресу. Психологічний стрес призводить до гіперактивності жувальної мускулатури, яка може виявлятися у надмірному стисканні зубних рядів, що в свою чергу призводить до перевантаження опорних тканин зуба, виникненню патологічного стирання зубних рядів, дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) та загальної клінічної симптоматики, наприклад, головного болю, орофаціальної, неврологічної симптоматики тощо. Патофізіологічною основою бруксизму є перевантаження жувальних м’язів, що призводить до ішемізації та виникненню запальних процесів у м’язових волокнах. Через запальний процес у м’язових волокнах відбувається постійне збудження аферентних нервових волокон типу С, що в свою чергу викликає тупий ниючий біль. Через те, що бруксизм є хронічним процесом, відбувається фізіологічна перебудова нервових волокон, в основі якої є спочатку периферійна, а згодом центральна сенсибілізація нервових волокон типу С, наслідком чого стає неадекватна реакція організму на фізіологічні подразники, наприклад, нервова система починає сприймати небольові подразники як больові (аплодипія). Наразі не існує методів лікування бруксизму, які повністю були б здатні ліквідувати проблему. Сучасні концепції лікування бруксизму полягають у застосуванні внутрішньоротових стоматологічних апаратів, фармакотерапії, серед якої найбільш ефективним є застосування міорелаксантів, зокрема ботулотоксину типу А, препарати бензодіазепінової групи, курси психотерапії (зокрема навчання пацієнтів гігієні сну, самоконтролю, усунення шкідливих звичок таких як стискання зубних рядів у відповідь на психологічний стрес).
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
, Василишин У. Р.
Гатальська, Є. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Молочек, Ю. А.
Розвиток ультраструктурних змін у м’язових волокнах діафрагми на тлі часткового стенозу трахеї у молодих статевонезрілих щурів / Ю. А. Молочек, С. І. Савосько, О. М. Макаренко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 1. - С. 107-114 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES
ТРАХЕИ СТЕНОЗ -- TRACHEAL STENOSIS
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (патология)
ДЫХАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- RESPIRATORY MUSCLES (патология)
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Вивчення вродженої патології дихальних шляхів у дітей має важливе значення для теоретичної і клінічної дитячої отоларингології. Наразі у науковій літературі зустрічаються поодинокі роботи, які стосуються дослідження патогенезу і клініки ларингомаляції. В першу чергу, це стосується впливу гострої та хронічної гіпоксії на м’язи дихальної системи, зокрема, діафрагми. Мета роботи. З’ясувати вплив гіпоксії на розвиток виражених структурно-функціональних змін у м’язах діафрагми статевонезрілих тварин при моделюванні часткової оклюзії трахеї. Матеріали та методи. Хірургічна часткова оклюзія трахеї у статевонезрілих щурів лінії Wistar, електронна мікроскопія, морфометричні та статистичні методи дослідження. Результати. Отримані дані продемонстрували, що м’язові волокна діафрагми характеризуються значною структурною, функціональною та метаболічною резистентністю до розвитку гострої або хронічної гіпоксії, внаслідок обмеженої вентиляції легень у щурів. Щільність м’язових волокон не змінювалась у жодному із використаних термінів експерименту (7 та 21 доба). На 7 добу гіпоксичного впливу спостерігалась зміна стану матриксу мітохондрій м’язових волокон, що супроводжувалося частковими ультраструктурними перебудовами організації цих органел. В той же час, при гістологічних дослідженнях видимих суттєвих змін не спостерігалось. Виявлені на електронограмах ультраструктурні пошкодження, що обмежуються переважно вогнищевою редукцією міофібрил та збільшенням діаметру мітохондрій, були особливо виражені на 21 добу (стан хронічної гіпоксії) на м’язову складову респіраторної системи організму дослідних щурів. Ці зміни супроводжуються розвитком дистрофічних порушень у міофібрилах діафрагми. На 21 добу виявлено також зміни трансендотеліального транспорту молекул речовин. Це базувалось на встановленні факту суттєвої редукції кількості піноцитозних везикул в цитоплазмі ендотеліоцитів гемокапілярів діафрагми у тварин з частковою оклюзією трахеї. В м’язових волокнах виявлено порушення структурної організації акто-міозинових комплексів, внаслідок патологічних змін в мітохондріях міофібрил. Слід відмітити, розвиток деструкції або повну втрату важливого ультраструктурного компоненту м’язових волокон – Z-ліній. Ці зміни повністю були відсутні на 7 добу впливу часткової оклюзії трахеї і розвитку гострої гіпоксії. Більш того, на 21 добу спостерігався частковий лізис значної кількості міофіламентів м’язових волокон. Додатково виявляли розвиток процесу набрякання волокон на тлі якого спостерігали вищеозначену ультраструктурну деструкцію м’язового компоненту діафрагми. Ці зміни свідчать про необхідність проведення більш раннього початку лікування ларингомаляції у дітей. Затримка проведення оперативного втручання призводить до розвитку важких або не зворотних структурних змін не лише в органах дихання, але в їх м’язовій системі. Висновки. М’язові елементи діафрагми мають виражену і значну стійкість до стану гіпоксії в умовах обмеженої вентиляції дихальних шляхів. Ультраструктурні та морфометричні дані, що були виявлені на 21 добу після моделювання часткового стенозу трахеї, носять не лише компенсаторно-пристосувальний характер, але й ознаки виражених порушень в м’язових волокнах центрального відділу діафрагми дослідних тварин.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Савосько, С. І.
Макаренко, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Зміни показників метаболізму сполучної тканини в сироватці крові дослідних щурів за умов моделювання розвитку дегенеративних процесів у паравертебральних м’язах / В. О. Радченко [та ін.] // Ортопедія, травматологія та протезування. - 2022. - № 3/4. - С. 68-74

MeSH-~главная:
СОЕДИНИТЕЛЬНАЯ ТКАНЬ -- CONNECTIVE TISSUE (метаболизм)
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE
СПИННЫЕ МЫШЦЫ -- BACK MUSCLES
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Дод.точки доступу:
Радченко, В. О.
Леонтьєва, Ф. С.
Туляков, В. О.
Скіданов, М. А.
Нікольченко, О. А.
Скіданов, А. Г.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Бакрадзе, Автанділ.
Електроміографічні характеристики жувальних м'язів у режимах носового та орального дихання за максимального скорочення / А. Бакрадзе, З. Вадачкорія, І. Квачадзе // ДентАрт. - 2022. - N 4. - С. 53-57

MeSH-~главная:
СТОМАТОГНАТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ АНОМАЛИИ -- STOMATOGNATHIC SYSTEM ABNORMALITIES (диагностика)
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY (использование, методы)
ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- MASTICATORY MUSCLES
Дод.точки доступу:
Вадачкорія, Зураб
Квачадзе, Ірина

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)