ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=ЛИДОКАИН<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 31
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-31

Zatsarynnyi, R. A.
The concentration of lidocaine in the blood after intravenous and epidural administration with extensive hepatic resections / R. A. Zatsarynnyi, O. O. Pidopryhora // Шпит. хірургія. - 2022. - N 3. - P20-26

MeSH-~главная:
ГЕПАТЭКТОМИЯ -- HEPATECTOMY (использование, методы)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (терапевтическое применение)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ВНУТРИВЕННОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVENOUS (использование, методы)
ИНЪЕКЦИИ ЭПИДУРАЛЬНЫЕ -- INJECTIONS, EPIDURAL (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: визначити концентрацію лідокаїну у хворих, яким виконують обширну резекцію печінки, в крові при його внутрішньовенному та епідуральному введенні в динаміці для інтра та післяопераційного знеболення, оцінити його знеболювальний ефект та потенціал токсичності. Через 2 години після операції спостерігали (Р=0,29) підвищення концентрації лідокаїну в крові на 28,8 % після епідурального введення лідокаїну порівняно з внутрішньовенним (1,84 мкг/мл у 1 групі, 2,37 мкг/мл – у 2 групі, р = 0,29), без достовірної різниці через 14 годин після операції (2,62 мкг/мл та 2,85 мкг/мл, відповідно, р = 0,76). Епідуральне введення препарату також супроводжувалося тенденцією до збільшення частоти гемодинамічних розладів, що відобразилося у збільшенні дози норадреналіну, призначеної для корекції параметрів кровообігу, в 1,3 раза (загальна доза в 1 групі 158,4 ± 58,1 нг, у 2 групі – 206,9 ± 76,4 нг, р = 0,14). У жодному випадку не спостерігали жодних загрозливих для життя токсичних реакцій. Застосування лідокаїну як допоміжного засобу для інтра та післяопераційного знеболення шляхом внутрішньовенного та епідурального введення при обширних резекціях печінки здебільшого не призводить до підвищення вмісту препарату в крові вище загальноприйнятого токсичного вмісту. Вміст препарату в крові може бути вищий при епідуральному введенні порівняно з внутрішньовенним. Знеболювальний ефект внутрішньовенного введення лідокаїну не нижчий, ніж при епідуральній анестезії, і навіть може подовжувати тривалість до першого введення наркотичного анальгетика після операції для знеболення. Водночас епідуральна блокада супроводжується інтраопераційною нестабільністю гемодинаміки та збільшенням загальної дози норадреналіну для корекції параметрів кровообігу.
Цель работы : определить концентрацию лидокаина у больных, которым выполняют обширную резекцию печенки, в крови при его внутривенном и эпидуральном введении в динамике для интра и послеоперационного обезболивания, оценить его обезболивающий эффект и потенциал токсичности. Через 2 часа после операции наблюдали (Р=0,29) повышение концентрации лидокаина в крови на 28,8% после эпидурального введения лидокаина сравнительно с внутривенным (1,84 мкг/мл в 1 группе, 2,37 мкг/мл - во 2 группе, р = 0,29), без достоверной разницы через 14 часов после операции (2,62 мкг/мл и 2,85 мкг/мл, соответственно, р = 0,76). Эпидуральное введение препарата также сопровождалось тенденцией к увеличению частоты гемодинамических расстройств, что отобразилось в увеличении дозы норадреналина, предназначенной для коррекции параметров кровообращения, в 1,3 раза (общая доза в 1 группе 158,4 ± 58,1 нг, во 2 группе - 206,9 ± 76,4 нг, р = 0,14). В любом случае не наблюдали никаких угрожающих для жизни токсичных реакций. Применение лидокаина как вспомогательного средства для интра и послеоперационного обезболивания путем внутривенного и эпидурального введения при обширных резекциях печенки по большей части не приводит к повышению содержимого препарата в крови выше общепринятого токсичного содержимого. Содержимое препарата в крови может быть более высоким при эпидуральном введении сравнительно с внутривенным. Обезболивающий эффект внутривенного введения лидокаина не ниже, чем при эпидуральной анестезии, и даже может продлевать длительность к первому введению наркотического анальгетика после операции для обезболивания. В то же время эпидуральная блокада сопровождается интраоперационной нестабильностью гемодинамики и увеличением общей дозы норадреналина для коррекции параметров кровообращения.
Дод.точки доступу:
Pidopryhora, O. O.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Зацаринний, Р. А.
Безпечність та ефективність внутрішньовенного введення лідокаїну при обширній резекції печінки / Р. А. Зацаринний, О. Є. Сидюк, О. О. Підопригора // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 3/4. - С. 63-68

MeSH-~главная:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL (использование, методы)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (терапевтическое применение)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ВНУТРИВЕННОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVENOUS (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Сидюк, О. Є.
Підопригора, О. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Зацаринний, Р. А.
Анестезіологічне забезпечення та післяопераційне знеболювання пацієнтів з обширними резекціями печінки: місце внутрішньовенного лідокаїну / Р. А. Зацаринний, О. О. Підопригора, А. Ю. Лисенко // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 3. - С. 310-316

MeSH-~главная:
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ВНУТРИВЕННОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVENOUS (использование, методы)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (метаболизм, фармакокинетика)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
Анотація: Мета роботи – дослідити ефективність внутрішньовенного (в/в) введення лідокаїну в інтраопераційному періоді як ком-понента комбінованого наркозу та в ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів після обширних резекцій печінки.Матеріали та методи. У дослідження залучили 86 пацієнтів, яким виконали резекцію печінки при різних патологіях зі збереженням 30–60 % паренхіми. Хворих залежно від застосованої багатокомпонентної анестезії поділили на три групи. Контрольна група (ІІІ) – 10 пацієнтів, у яких застосована класична багатокомпонентна анестезія, знеболювання наркотич-ними та ненаркотичними анальгетиками в післяопераційному періоді. Основна група (ІІ) – 9 пацієнтів, у котрих застосували розроблений спосіб; група порівняння (І) – 67 хворих, які отримували класичну багатокомпонентну анестезію з доповненням епідуральною анестезією в торакальному відділі хребта (ТЕА).Результати. Проаналізувавши середні загальні дози введеного фентанілу під час операції, з’ясували: пацієнти I групи отримали в середньому 1005,2 ± 417,8 мкг, ІІ – 1771,1 ±735,5 мкг, хворі ІІІ групи – 2090,0 ± 636,7 мкг фентанілу. Під час деталізації та порівняння груп виявили істотно менше споживання фентанілу інтраопераційно в групі ТЕА щодо інших груп (І vs II – на 76 % більша потреба в ІІ групі; I vs III – на 108 % більша потреба в ІІІ групі). Різниця потреби в фентанілі інтраопераційно між пацієнтами групи в/в лідокаїну та групи контролю становить лише 18 %, адже виявили тенденцію до зниження дози в разі застосування лідокаїну внутрішньовенно. За результатами порівняння показників у групах, за ВАШ у пацієнтів ІI та I груп різниця на першу добу після оперативного втручання становила лише 10 %. У першу добу після операції пацієнти I групи мали максимальне добове значення 4,5 ± 2,0 бала за шкалою ВАШ, II – 5,0 ± 2,3, III групи – 7,6 ±1,0 бала. Поряд із тим визначили істотно вищий рівень болю в пацієнтів ІІІ групи порівняно і з І, і з ІІ. Різниця між групами за часом введення першої дози анальгетиків після операції незначуща: в І групі – через 313,5 ± 128,9 хв, в ІІ – 287,7 ± 101,6 хв, в ІІІ – 217,0 ± 120,3 хв. Ці дані підтверджують ефективність методу знеболювання пацієнтів із резекцією печінки. Висновки. Застосування і ТЕА, і в/в лідокаїну – безпечні методи знеболювання пацієнтів із резекцією печінки. В післяопераційному періоді в/в застосування лідокаїну не поступається за ефективністю ТЕА, його можна рекомендувати до впровадження у клінічну практику. ТЕА має більшу ефективність знеболювання інтраопераційно, але якщо є протипоказання до неї, в/в застосування лідокаїну є потенційно ефективною альтернативою. Наступні дослідження на більшій групі пацієнтів необхідні для підтвердження чи спростування цієї гіпотези.
Дод.точки доступу:
Підопригора, О. О.
Лисенко, А. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Власов, О. О.
Інтра- та післяопераційне знеболювання новонароджених з вродженими вадами розвитку / О. О. Власов, Н. Л. Соснина // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2013. - Т. III, № 1. - С. 40-42 . - ISSN 2226-1230

MeSH-~главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (рост и развитие)
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES (диагностика)
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY (методы)
Кл.слова (ненормовані):
ЛИДОКАИН -- НАРОПИН -- БУПИВАКАИН
Анотація: Вивчені інтра- та післяопераційне знеболювання у 81 новонародженого, прооперованого з приводу вроджених вад розвитку. Проводилась тотальна внутрішньовенна анестезія і продовжена епідуральна анестезія на основі лідокаїну, наропіну, бупівакаїну. Оцінка больового синдрому проводилася за шкалою N-PASS. Оцінюючи інтра- та післяоперацій-не знеболення, слід зазначити, що всі вони були адекватні й можуть бути застосовані в неонатальній анестезіології.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Соснина, Н. Л.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Марафон интимного здоровья // Эффективная фармакотерапия. Акушерство и гинекология = Effective Pharmacotherapy. Obstetrics and Gynecology : рецензируемый научный журнал. - 2021. - N 4(on-line). - С. 26-34 . - ISSN 2307-3586

MeSH-~главная:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (осложнения)
МЕНОПАУЗА -- MENOPAUSE
МЕТРОНИДАЗОЛ -- METRONIDAZOLE (диагностическое применение)
МИКОНАЗОЛ -- MICONAZOLE (диагностическое применение)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (диагностическое применение)
ТИНИДАЗОЛ -- TINIDAZOLE (диагностическое применение)
Анотація: Неспецифический вагинит становится все более серьезной проблемой в силу распространенности и высокой вероятности рецидивирующего течения у женщин всех возрастных групп. Актуальным вопросам диагностики и лечения вагинальной инфекции и генитоуринарного менопаузального синдрома был посвящен симпозиум, организованный при поддержке компании «Ацино» в рамках XV Общероссийского семинара «Репродуктивный потенциал России: версии и контраверсии».
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

Походенько-Чудакова, І. О.
Аналіз дослідження гепатотоксичності 2% розчину лідокаїну гідрохлориду при різному числі введень в експерименті / І. О. Походенько-Чудакова, Є. В. Максимович, Я. O. Кузнєцов // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 2(160). - С. 320-323. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
ТОКСИЧНОСТИ ОСТРОЙ ТЕСТЫ -- TOXICITY TESTS, ACUTE
ГЕПАТОЦИТЫ -- HEPATOCYTES (действие лекарственных препаратов)
Анотація: До лікарських засобів, що володіють гепатотоксичним побічним ефектом, відносяться місцеві анестетики групи амідів, що широко застосовуються в стоматологічній практиці, зокрема 2% розчин лідокаїну гідрохлориду. Мета дослідження – проаналізувати відмінності в морфологічних препаратах тканини печінки при різному числі введень 2% розчину лідокаїну гідрохлориду в ділянці голови та шиї експериментальним тваринам. Об’єкти і методи. Експериментальні дослідження проведені на 10 самцях лабораторних білих мишей, яким вводили 2% розчин лідокаїну гідрохлориду за розробленою нами методикою в піднижньощелепну область (варіант мандибулярної анестезії позаротовим доступом) кожні 3-4 дні (1, 3, 7, 11, 15 добу, всього 5 ін’єкцій) в середніх терапевтичних дозах, виходячи з даних клінічної фармакології. У виведених з експерименту особин здійснювали забір тканини печінки для патогістологічного дослідження. Результат. При дослідженні препаратів печінки, після першого введення 2% лідокаїну гідрохлориду виявлені множинні, різні за формою і розмірами вогнища некрозу гепатоцитів без або з перифокальною запальною реакцією. Після двох введень місцевого анестетика морфологічно спостерігався помірний паренхіматозний та інтерстиціальний набряк, дрібні вогнища некрозу гепатоцитів, переважно центролобулярно та біля центральних вен, з перифокальною клітинною запальною реакцією. В одиничних портальних трактах відзначається запальна реакція і слабовиражений холестаз. Після трьох введень місцевого анестетика морфологічно в печінці виявлені: повнокров’я, вогнища некрозу гепатоцитів з перифокальною запальною реакцією, вогнищева запальна інфільтрація багатьох портальних трактів, помірний ядерний поліморфізм, жирова дистрофія гепатоцитів. Після чотирьох введень 2% розчину лідокаїну гідрохлориду в препаратах печінки спостерігаються повнокров’я, дрібні і великі вогнища некрозу гепатоцитів з перифокальною запальною реакцією, вогнищева запальна інфільтрація портальних трактів, помірний ядерний поліморфізм, жирова дистрофія гепатоцитів. Після п’яти введень місцевого анестетика в печінці відзначався ядерний поліморфізм, множинні, переважно великі, вогнища некрозу гепатоцитів з перифокальною запальною реакцією, запальна інфільтрація портальних трактів, внутрішньопротоковий холестаз, запальна інфільтрація навколо центральних вен, в окремих ядрах виявлялися еозинофільні внутрішньоядерні включення, визначалася жирова дистрофія гепатоцитів. Висновок. В результаті проведеного дослідження виявлено, що вже при одноразовому введенні 2% розчину лідокаїну гідрохлориду виявляється гепатотоксичність, яка збільшується з числом введень даного місцевого анестетика в область голови і шиї.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Максимович, Є. В.
Кузнєцов, Я. O.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Перова-Шаронова, В. М.
Вплив методів післяопераційного знеболювання на моторну функцію шлунково-кишкового тракту в дітей із перитонітом, ускладненим інтраабдомінальною гіпертензією / В. М. Перова-Шаронова // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 102-108. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения, хирургия)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (осложнения, патофизиология)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (терапевтическое применение)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (вредные воздействия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов)
ДЕТИ -- CHILD
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Дзюба, Д. О.
Лідокаїн як компонент аналгоседації під час стентування коронарних артерій / Д. О. Дзюба // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 20, № 4. - С. 25-29 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
КОРОНАРНЫЙ СТЕНОЗ -- CORONARY STENOSIS
СТЕНТЫ -- STENTS
Анотація: Малоінвазивні методики є одними з основних методів для діагностики та лікування ішемічної хвороби серця і тривалий час входять у міжнародні протоколи лікування. Основними препаратами, що застосовуються в стратегії аналгезії підчас інтервенційних процедур є опіати, але їх широке застосування виявило низку супутніх проблем. Одним зі шляхів зменшення використання опіатів є концепція «мультимодальної анестезії», а одним з її варіантів є «без та малоопіатна» анестезія. Мета – встановити основні аспекти використання мало та безопіатної анестезії на основі лідокаїну під час стентування коронарних артерій. Матеріали та методи дослідження. Досліджено 90 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким було проведено стентування коронарних артерій в плановому порядку. Пацієнтів було рівномірно розділено на три групи дослідження в залежності від препаратів, якими було проведено інтраопераційну аналгоседацію. Першу групу (порівняння) склали пацієнти, яким аналгоседація проводилась діазепамом та фентанілом. В групі безопіатної анестезії (No2) дозований розчин лідокаїну складав основний компонент аналгезії. Для того, щоб дослідити малоопіатну аналгезію на основі застосування р-ну лідокаїну ми сформували групу No 3. На індукцію вводили фентаніл, а лідокаїн вводили інтраопераційно для підтримання рівня анальгезії в комбінації з інфузією фентанілу. Для седації у групах 2 и 3 ми використовували р-н пропофолу у цільовій дозі, щоб отримати рівень ІІІ за RAMSEY. Висновки. Внутрішньовенне використання лідокаїну у якості компонента «мало- та безопіатної» анестезії безпечне при операціях стентування коронарних артерій. Дослідження показало, що використання вищенаведених доз лідокаїна у порівнянні з тра-диційним введенням опіатів при оцінці показників зовнішнього дихання, гемодинаміки, глікемії та рівня кортизолу крові має ряд переваг та при цьому відсутні негативні ефекти, які притаманні анестезії з використанням опіатів. У порівнянні з контрольною групою та групою з безопіатною анестезією звертає на себе увагу менша кількість скарг на біль за грудиною, сонливість та оніміння у групі малоопіатної анестезії.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Оцінка ефективності внутрішньовенного введення лідокаїну гідрохлориду в інтраопераційному періоді / Г. І. Постернак [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2019. - N 4. - С. 123-125

MeSH-~главная:
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
Анотація: Проведено динамічне активне проспективне двоцентрове дослідження двох статистично однорідних груп пацієнтів: в першій групі проводилась загальна анестезія з аналгезією фентанілом, в другій – поєднання фентанілу та лідокаїну гідрохлориду. Дослідження проводилось під час анестезіологічного забезпечення хворим, яким виконували металоостеосинтез з приводу багатоуламкового перелому зі зміщенням кісткових уламків верхньої кінцівки та пацієнтам, яким виконувалась лапароскопічна холецистектомія з приводу жовчнокам’яної хвороби, хронічного калькульозного холециститу в стадії загострення. Було встановлено, що використання 1% лідокаїну гідрохлориду в поєднанні з фентанілом дозволяє суттєво скоротити загальну дозу останнього, а саме сумарна доза фентанілу в першій групі складала, в середньому (8,63±0,72) мкг/кг/год, тоді як у другій групі вдалося зменшити дозу до 6,27±0,44 мкг/кг/год для досягнення адекватної аналгезії.
Проведено динамическое активное проспективное двухцентровое исследование двух статистически однородных групп пациентов: в первой группе проводилась общая анестезия с анальгезией фентанилом, во второй - сочетание фентанила и лидокаина гидрохлорида. Исследование проводилось при анестезиологическом обеспечении больных, которым выполняли металлоостеосинтез по поводу многоосколочный перелома со смещением костных отломков верхней конечности и пациентам, которым выполнялась лапароскопическую холецистэктомию по поводу желчнокаменной болезни, хронического калькулезного холецистита в стадии обострения. Было установлено, что использование 1% лидокаина гидрохлорида в сочетании с фентанилом позволяет существенно сократить общую дозу последнего, а именно суммарная доза фентанила в первой группе составляла, в среднем (8,63 ± 0,72) мкг / кг / ч, тогда как в второй группе удалось снизить дозу до 6,27 ± 0,44 мкг / кг / ч для достижения адекватной аналгезии.
Дод.точки доступу:
Постернак, Г. І.
Скиба, В. В.
Корчак, В. П.
Волченко, С. В.
Андрейків, О. О.
Прошельцов, А. В.
Слотвинський, О. О.
кулінченко, Г. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Аналгезия после кардиохирургических вмешательств / М. В. Зозуля [и др.] // Анестезиология и реаниматология = Anesteziologiya i Reanimatologiya : научно-практический ж-л. - 2019. - № 5. - С. 38-46 . - ISSN 0201-7563

MeSH-~главная:
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES
ОБЕЗБОЛИВАНИЕ ПРИ СОХРАНЕНИИ СОЗНАНИЯ -- CONSCIOUS SEDATION
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
Кл.слова (ненормовані):
ГАБАПЕНТИН -- ЛИДОКАИН -- ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- КЕТАМИН
Анотація: В статье дано определение понятия послеоперационной боли, описаны особенности болевого синдрома после кардиохирургических вмешательств. Основное внимание уделено методам и методикам обезболивания в послеоперационном периоде: рассмотрен стандартный метод обезболивания опиоидами и нестероидными противовоспалительными средствами, его недостатки и побочные эффекты, оценены регионарные методики, применимые к кардиохирургии. Изложены современные представления о мультимодальной аналгезии, адъювантах, нашедших применение в кардиохирургии, таких как габапентиноиды, лидокаин, дексмедетомидин и кетамин.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Зозуля, М.В.
Ленькин, А.И.
Курапеев, И.С.
Карелов, А. Е.
Сайганов, С. А.
Лебединский, К. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-31

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)