ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=ГЕРНИОПЛАСТИКА<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 128
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

The choice of treatment method for recurrent inguinal hernias after laparoscopic hernioplasty / Z. D. Bugridze [et al.] // Шпит. хірургія. - 2022. - N 3. - P63-67

MeSH-~главная:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия, этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (вредные воздействия)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (вредные воздействия)
Анотація: Мета роботи: визначення оптимального способу повторної операції при рецидивних пахових грижах після лапароскопічної герніопластики. Тривалість повторних лапароскопічних втручань становила (82±10) хв і достовірно перевищувала тривалість відкритих операцій (р0,05). Вираженість болю у 12 пацієнтів після повторних операцій, які можна було виконати лапароскопічно, була достовірно нижчою, ніж при відкритих втручаннях (ВАШ 4,8 проти 8,7, (р 0,05)). Виражені сероми в ділянці встановленої сітки спостерігали в 5 хворих, оперованих лапароскопічним методом, і у 4 пацієнтів, оперованих за Ліхтенштейном. Нагноєння післяопераційної рани спостерігали у 3 хворих, у двох з них виконана конверсія. Пацієнти після лапароскопічних операцій приступали до роботи на 14–18 добу, після відкритих – на 19–27 добу (р0,05). Вибір методу повторних втручань при рецидивних пахових грижах залежить від багатьох факторів. Основним методом повторних втручань слід вважати відкриту операцію за методом Ліхтенштейна. За певних умов можливе проведення повторної лапароскопічної герніопластики.
Цель работы : определение оптимального способа повторной операции при рецидивных паховых грыжах после лапароскопической герниопластики. Длительность повторных лапароскопических вмешательств составляла (82±10) мин и достоверно превышала длительность открытых операций (р0,05). Выраженность боли у 12 пациентов после повторных операций, которые можно было выполнить лапароскопически, была достоверно ниже, чем при открытых вмешательствах (ВАШ 4,8 против 8,7 (р 0,05)). Выраженые серомы на участке установленной сетки наблюдали у 5 больных, оперируемых лапароскопическим методом, и у 4 пациентов, оперируемых по Лихтенштейну. Нагноения послеоперационной раны наблюдали у 3 больных, у двух из них выполненная конверсия. Пациенты после лапароскопических операций приступали к работе на 14-18 сутки, после открытых - на 19-27 сутки (р0,05). Выбор метода повторных вмешательств при рецидивных паховых грыжах зависит от многих факторов. Основным методом повторных вмешательств следует считать открытую операцию методом Ліхтенштейна. При определенных условиях возможно проведение повторной лапароскопической герниопластики.
Дод.точки доступу:
Bugridze, Z. D.
Parfentiev, R. S.
Grubnik, V. V.
Grubnyk, Vik. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Досвід виконання одномоментної залобкової простатектомії та симультанної передочеревинної герніопластики у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу / В. О. Шапринський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2022. - N 3. - С. 46-53

MeSH-~главная:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (хирургия)
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (использование, методы)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: оцінити безпосередні та віддалені результати одномоментної залобкової простатектомії та симультанної передочеревинної герніопластики у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу. Середній вік хворих групи порівняння становив (68,0±7,2) року, основної групи – (67,1±6,9) року; середній об’єм простати у хворих групи порівняння становив (94,4±42,3) см3, основної групи – (91,2±32,6) см3. У всіх 32 хворих основної групи виявлено пахвинну грижу, у 4 хворих із них – з обох боків (всього 36 пахвинних гриж). Середні терміни виконання залобкової простатектомії в основній групі хворих та групі порівняння були статистично однакові ((82,8±25,6) та (80,1±17,4) хв), а симультанна герніопластика з одного боку тривала у середньому (35,0±17,4) хв. Неурологічні ускладнення в основній групі хворих спостерігали у 2 (6,25 %) хворих, у групі порівняння – 9 (7,5 %); урологічні – 11 (34,2 %) та 40 (33,3%) відповідно і статистично були однаковими. Середній післяопераційний ліжкодень у хворих основної групи становив (9,5±1,7) дня; у групі порівняння – (9,8±2,9) дня. Якість життя хворих після симультанних операцій була статистично краща через зазначені терміни після хірургічного втручання при порівнянні із доопераційною якістю життя. Рецидивів пахвинної грижі через 3–5 років після операції не виявили. Виконання симультанної передочеревинної пахвинної герніопластики одночасно із одномоментною залобковою простатектомією у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу статистично не погіршує безпосередні і віддалені результати залобкової простатектомії, а також допомогає надійно усунути із одного хірургічного доступу одночасно два захворювання.
Цель работы : оценить непосредственные и отдаленные результаты одномоментной залобковой простатэктомии и симультанной передбрюшинной герниопластики у больных доброкачественной гиперплазией простаты и грыжей паха. Средний возраст больных группы сравнения представлял (68,0±7,2) лет, основной группы - (67,1±6,9) лет; средний объем простаты у больных группы сравнения представлял (94,4±42,3) см3, основной группы - (91,2±32,6) см3. У всех 32 больных основной группы выявлено грыжу паха, у 4 больных из них - с обеих сторон (всего 36 грыж паха). Средние сроки выполнения залобковой простатэктомии в основной группе больных и группе сравнения были статистически одинаковы ((82,8±25,6) и (80,1±17,4) хв), а симультанная герниопластика с одной стороны длилась в среднем (35,0±17,4) мин. Неурологические осложнения в основной группе больных наблюдали у 2 (6,25%) больных, в группе сравнения - 9 (7,5%); урологические - 11 (34,2%) и 40 (33,3%) соответственно и статистически были одинаковыми. Середній послеоперационный койкодень у больных основной группы составлял (9,5±1,7) дня; в группе сравнения – (9,8±2,9) дня. Качество жизни больных после симультанных операций было статистически лучше через определенные сроки после хирургического вмешательства при сравнении с дооперационным качеством жизни. Рецидивов грыжи паха через 3-5 лет после операции не выявили. Выполнение симультанной передбрюшинной паховой герниопластики одновременно с одномоментной залобковой простатэктомией у больных доброкачественной гиперплазией простаты и грыжей паха статистически не ухудшает непосредственные и отдаленные результаты залобковой простатэктомии, а также помогает надежно устранить из одного хирургического доступа одновременно два заболевания.
Дод.точки доступу:
Шапринський, В. О.
Горовий, В. І.
Капшук, О. М.
Морару-Бурлеску, Р. П.
Довгань, І. І.
Маласаєв, М. О.
Балацький, О. Р.
Тагеєв, В. Р.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Булик, І. І.
Перитонізація проленового протеза при виконанні лапароскопічної герніопластики в пацієнтів із пахвинними грижами : з досвіду роботи / І. І. Булик, Р. В. Бондарєв // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 61-66

MeSH-~главная:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: оцінити ефективність перитонізації проленового протеза у ході виконання ТАПП у пацієнтів із пахвинними грижами методом електрозварювання порівняно з накладанням безперервного шва. Відмітили скорочення часу операції у пацієнтів другої групи (102,7 хв, проти 112,45), термінів стаціонарного (2,15, проти 2,95 дня) та амбулаторного лікування (5,15 проти 6,05 дня). У пацієнтів другої групи вірогідно (p0,05) нижчою була частота появи гематоми пахвинної ділянки у ранньому післяопераційному періоді – 8,3 %, проти 28,9 % (OR 0,22, 95 %, CI 0,06-0,86, p
Цель работы : оценить эффективность перитонизации проленового протеза в ходе выполнения ТАПП у пациентов с паховыми грыжами методом электросварки сравнительно с наложением непрерывного шва. Отметили сокращение времени операции у пациентов второй группы (102,7 мин., против 112,45), сроков стационарного (2,15, против 2,95 дня) и амбулаторного лечения (5,15 против 6,05 дня). У пациентов второй группы достоверно (p0,05) ниже была частота появления гематомы участка паха в раннем послеоперационном периоде - 8,3%, против 28,9% (OR 0,22, 95%, CI 0,06-0,86, p
Дод.точки доступу:
Бондарєв, Р. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Кот, А. О.
Дермліпектомія з герніоабдомінопластикою як раціональний принцип хірургічного лікування хворих із грижами і вентральними надлишками парагерніальних тканин : з досвіду роботи / А. О. Кот // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 54-60

MeSH-~главная:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы)
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: оцінити клінічну ефективність сумісного виконання вдосконалених дермліпектомій з герніоабдомінопластиками при лікуванні хворих на грижі та зовнішні деформації живота, що мають баластно-надлишкові тканини черевної стінки. Обґрунтовано раціональний принцип хірургічних втручань в умовах абдомінального ожиріння чи/та інших надлишків надапоневрозної локалізації на підставі патометричних характеристик, визначених за розмірами вентральної деформації, виразності жировмісних тканин і фіброзно-рубцевих компонентів в її складі. Доопераційно прораховані об’єми дермо-фіброліпектомій, що здійснені разом із реконструктивно-пластичними втручаннями на черевній стінці у різних категорій герніологічних хворих,суттєво знизили частоту локальних ускладнень і покращили показники якості їх життя та здоров’я.
Цель работы : оценить клиническую эффективность совместимого выполнения усовершенствованных дермлипэктомий с герниоабдоминопластиками при лечении больных грыжами и внешними деформациями живота, которые имеют балластно-избыточные ткани брюшной стенки. Обоснован рациональный принцип хирургических вмешательств в условиях абдоминального ожирения или/и других излишков надапоневрозной локализации на основании патометрических характеристик, определенных по размерам вентральной деформации, выразительности жирсодержащих тканей и фиброзно-рубцовых компонентов в ее составе. Дооперационно просчитанные объемы дермо-фибролипэктомий, что осуществлены вместе с реконструктивно-пластическими вмешательствами на брюшной стенке у разных категорий герниологических больных, существенно снизили частоту локальных осложнений и улучшили показатели качества их жизни и здоровья.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Черній, В. І.
Стратегія зниження гіперкапнії при трансабдомінальних і екстраабдомінальних ендовідеохірургічних герніопластиках / В. І. Черній, А. І. Денисенко // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 30-35. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ГИПЕРКАПНИЯ -- HYPERCAPNIA (профилактика и контроль, этиология)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE (использование)
ГАЗОВ КРОВИ АНАЛИЗ -- BLOOD GAS ANALYSIS (использование)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование)
Дод.точки доступу:
Денисенко, А. І.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

Кот, А. О.
Обгрунтування застосування "безнадлишкового" і "безнатягового" принципів при герніоабдомінопластиці у хворих із грижами та вентральними деформаціями / А. О. Кот // Клініч. хірургія. - 2021. - Том 88, N 11/12. - С. 22-28

MeSH-~главная:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Шкварковський, І. В.
Спосіб герніопластики / І. В. Шкварковський // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 47-50. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (методы)
Анотація: Аутопластика пахвинних гриж супроводжується високою частотою рецидиву захворювання – 10-12%. Тому основним принципом хірургічного лікування гриж в теперішній час є виконання пластики “без натягу” з використанням сучасних синтетичних матеріалів. Однак при будь-якому виді алопластики, не дивлячись на інертність синтетичного матеріалу, навколо нього розвивається тканинна реакція з вираженим запальним компонентом, що спричинює ряд специфічних ускладнень. Серед них – сероми, гематоми, відчуття стороннього тіла, синдром хронічного пахвинного болю. Водночас зростає кількість повідомлень про ризик виникнення специфічних ускладнень внаслідок контакту алотрансплантата із сім’яним канатиком. В основу даного дослідження покладено результати топографоанатомічного дослідження 50 нефіксованих трупів чоловіків в першу добу після смерті віком від 34 до 65 років, зростом від 160,0 до 190,0 см. Проводились морфологічні дослідження фасціально-сухожилкових елементів пахвинного каналу, вивчалась можливість транслокації сім’яного канатика в передочеревинний простір та спосіб фіксації алотрансплантата. Запропонований спосіб використовується таким чином. Косим розрізом у пахвинній ділянці вище та при середньо від пахвинної складки розсікають шкіру та підшкірну клітковину. Виділяють та розкривають апоневроз зовнішнього косого м’яза живота. Диференціюють та виділяють грижовий мішок. При косій грижі останній прошивають біля шийки, залишок відсікають. При прямій грижі грижовий мішок, не розкриваючи, занурюють у передочеревинний простір. Розсікають поперечну фасцію від внутрішнього отвору пахвинного каналу до зовнішнього краю піхви прямого м’яза живота. Сім’яний канатик після мобілізації розташовують у передочеревинному просторі, а краї поперечної фасції зшивають безперервним швом з ліквідацією внутрішнього отвору пахвинного каналу. Формують нове місце виходу сім’яного канатика біля бічного краю піхви прямого м’яза живота. Виконують пластику грижового дефекту за допомогою сітчастого імплантата, по верхньому краю якого формують вирізку, розмір якої відповідає діаметру сім’яного канатика. Запропонований спосіб попереджує контакт сім’яного канатика з алопротезом, попереджуючи тим самим розвиток специфічних ускладнень. Крім цього, ушивання глибокого пахвинного кільця, як одного з найслабкіших місць пахвинного каналу, попереджує розвиток рецидиву грижі.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Буката, В. В.
Грижа Аміанда: клінічний випадок / В. В. Буката // Шпит. хірургія. - 2022. - N 1. - С. 96-98

MeSH-~главная:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (патофизиология)
АППЕНДИКС -- APPENDIX
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (методы)
Анотація: Грижа Аміанда – це випадкова інтраопераційна знахідка пахових гриж. При входженні апендикса в грижовий мішок його кровопостачання погіршується, виникає запалення та розмноження мікроорганізмів, що може призвести до деструкції стінки. Виконання апендектомії є необхідним, оскільки маніпуляції з червоподібним відростком можуть викликати вторинний апендицит. Відносно використання сітчастого трансплантату при проведенні герніопластики, то доцільно враховувати наявність інфікування стінки грижового мішка та контамінації операційного поля, а також індивідуальних фізіологічних та анатомічних особливостей.
Грыжа Амианда - это случайная интраоперационная находка паховых грыж. При вхождении аппендикса в грыжевой мешок его кровоснабжение ухудшается, возникает воспаление и размножение микроорганизмов, которое может привести к деструкции стенки. Выполнение аппендэктомии является необходимым, поскольку манипуляции с червеобразным отростком могут вызывать вторичный аппендицит. Относительно использования сетчатого трансплантату при проведении герниопластики, то целесообразно учитывать наличие инфицирования стенки грыжевого мешка и контаминации операционного поля, а также индивидуальных физиологичных и анатомических особенностей.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Бойко, В. В.
Пролонгована місцева анестезія при інгвінальній герніопластиці / В. В. Бойко, К. Ю. Пархоменко // Шпит. хірургія. - 2020. - N 4. - С. 89-93

MeSH-~главная:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы)
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA (методы)
Анотація: Мета роботи: поліпшення результатів хірургічного лікування пахових гриж шляхом розробки ефективного та безпечного методу післяопераційного знеболення. Наведено опис нового методу післяопераційного знеболення у пацієнтів, що перенесли відкриту алопластику пахової грижі за Ліхтенштейном. Суть методу полягає у введенні під час операції (перед закриттям рани) під прямим візуальним контролем катетера для пролонгованого введення місцевого анестетика в ділянку післяопераційної рани. Герніопластику виконували в умовах спінальної анестезії, у післяопераційному періоді через катетер болюсно вводили 0,25 % розчин лідокаїну. Методику застосовано у 11 пацієнтів. В усіх випадках вдалося відмовитись від застосування наркотичних анальгетиків та досягти гарного контролю післяопераційного болю. Порівняно з традиційним веденням післяопераційного періоду в пацієнтів із пролонгованою місцевою анестезією швидше відновилась рухова активність, зменшилась тривалість госпіталізації; ускладнень не спостерігали.
Цель работы: улучшение результатов хирургического лечения паховых грыж путем разработки эффективного и безопасного метода послеоперационного обезболивания. Приведено описание нового метода послеоперационного обезболивания у пациентов, перенесших открытую аллопластику паховой грыжи по Лихтенштейну. Суть метода заключается во введении во время операции (перед закрытием раны) под прямым визуальным контролем катетера для пролонгированного введения местного анестетика в область послеоперационной раны. Герниопластику выполняли в условиях спинальной анестезии, в послеоперационном периоде через катетер болюсно вводили 0,25 % раствор лидокаина. Методика применена у 11 пациентов. Во всех случаях удалось отказаться от применения наркотических анальгетиков и достичь хорошего контроля послеоперационной боли. По сравнению с традиционным ведением послеоперационного периода у пациентов с пролонгированной местной анестезией более быстро восстановилась двигательная активность, уменьшилась продолжительность госпитализации; осложнений не наблюдали.
Дод.точки доступу:
Пархоменко, К. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Хіміч, С. Д.
Морфологічна характеристика тканинних перебудов при алопластиці та комбінованій герніопластиці у експерименті / С. Д. Хіміч, В. І. Корнійчук // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 4. - С. 169-172 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Існує чітка тенденція до збільшення кількості хворих з грижами та їх оперативного лікування, тому виникає підвищення кількості післяопераційних ускладнень у вигляді сером, нагноєння післяопераційних ран, міграції сітки, больового синдрому та ін. Мета дослідження: створити новий комбінований метод герніопластики ускладнених вентральних гриж в експерименті та дослідити морфологічні особливості виявленні у зміні тканини передньої черевної стінки.
Перейти к внешнему ресурсу https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.4.169

Дод.точки доступу:
Корнійчук, В.І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)