ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (61)

Автореферати (1)

Методичні рекомендації. Брошури (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=БАКТЕРИИ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 336
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Production of Hydrogen by Purple Non-Sulfur Bacteria Rhodopseudomonas yavorovii IMV B-7620 / O. V. Tarabas [et al.] // Мікробіол. журнал. - 2021. - Том 83, N 5. - P19-29

MeSH-~главная:
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (метаболизм, рост и развитие)
ВОДОРОД -- HYDROGEN (метаболизм)
ФЕРМЕНТАЦИЯ -- FERMENTATION
Дод.точки доступу:
Tarabas, O. V.
Hnatush, S. O.
Tashyrev, O. B.
Hovorukha, V. M.
Havryliuk, O. A.
Moroz, O. M.
Halushka, A. A.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Gudzenko, O. V.
a-L-Rhamnosidase Activity of Antarctic Strain of Pseudomonas mandelii U1 / O. V. Gudzenko, N. V. Borzova, L. D. Varbanets // Мікробіол. журнал. - 2021. - Том 83, N 5. - P11-18

MeSH-~главная:
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
ХОЛОД ЭКСТРЕМАЛЬНЫЙ -- EXTREME COLD
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL
БАКТЕРИИ -- BACTERIA
ГЛИКОЗИДГИДРОЛАЗЫ -- GLYCOSIDE HYDROLASES
Дод.точки доступу:
Borzova, N. V.
Varbanets, L. D.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Експериментальне визначення параметрів фотодинамічного впливу на A. israelii та P. melaninogenica / І. А. Воронкіна [та ін.] // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 2. - С. 39-45

MeSH-~главная:
БАКТЕРИИ АНАЭРОБНЫЕ -- BACTERIA, ANAEROBIC (патогенность)
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (терапия)
ФОТОХИМИОТЕРАПИЯ -- PHOTOCHEMOTHERAPY (использование, методы)
Анотація: Мета дослідження - експериментальне визначення параметрів фотодинамічного впливу на життєздатність пародонтопатогенних анаеробних збудників, на прикладі A. іsraelii та P. melaninogenica. Для досліджень використовували культури виділених клінічних штамів A. israelii та P. melaninogenica. Джерелом опромінення слугував високоінтенсивний світлодіод з довжиною світлової хвилі 460-480 нм та потужністю випромінювання 1200 mW/см2. Планшет з культурами опромінювали протягом від 30 с до 5 хв та залишали в анаеробних умовах при 37 ?С. Вплив «синього» світла на життєздатність культур, які підлягали опроміненню, оцінювали за кількістю вирослих колоній на щільному живильному середовищі через 6, 12 та 24 год культивування бактерійної зависі. За результатами експериментів визначено, що при опроміненні культур P. melaninogenica та A. israelii випромінювачем потужністю 1200 mW/см2та довжиною хвилі 460-480 нм вплив упродовж 4 та 2 хв відповідно не приводив до статистично значущого зменшення їх життєздатності протягом всього періоду спостереження. Дослідження щодо визначення параметрів фотодинамічного впливу на виділені аспорогенні анаеробні збудники ГЗЗП дозволило нам підібрати оптимальні режими опромінення для подальших досліджень щодо створення оригінальної композиції ФС для ФДТ гнійно-запальних захворювань пародонта.
Цель исследования - экспериментальное определение параметров фотодинамического воздействия на жизнеспособность пародонтопатогенных анаэробных возбудителей, на примере A. israelii и P. melaninogenica. Для исследований использовали культуры выделенных клинических штаммов A. israelii и P. melaninogenica. Источником облучения был высокоинтенсивный светодиод с длиной световой волны 460-480 нм и мощностью излучения 1200 mW/см2. Планшет с культурами облучали в течение от 30 до 5 мин и оставляли в анаэробных условиях при 37 ?С. Влияние «синего» света на жизнеспособность подлежавших облучению культур оценивали по количеству выросших колоний на плотной питательной среде через 6, 12 и 24 ч культивирования бактериальной суспензии. По результатам экспериментов определено, что при облучении культур P. melaninogenica и A. israelii излучателем мощностью 1200 mW/см2 и длиной волны 460-480 нм влияние на протяжении 4 и 2 минут соответственно не приводило к статистически значимому уменьшению их жизнеспособности. Исследование по определению параметров фотодинамического воздействия на выделенные аспорогенные анаэробные возбудители ГВЗП позволило нам подобрать оптимальные режимы облучения для дальнейших исследований по созданию оригинальной композиции ФС для ФДТ гнойно-воспалительных заболеваний пародонта.
Дод.точки доступу:
Воронкіна, І. А.
Сердечна, Е. С.
Марющенко, А. М.
Дяченко, В. Ф.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Мікробіологічні особливості мікробіоценозу периімплантатної ділянки при ранніх та пізніх ускладненнях дентальної імплантації / А. О. Єфіменко [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 294-300 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ДЕНТАЛЬНОЙ ПЛАСТИНКИ ИМПЛАНТАЦИЯ -- BLADE IMPLANTATION (использование, методы)
БАКТЕРИИ АНАЭРОБНЫЕ -- BACTERIA, ANAEROBIC
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION
Анотація: Вступ. В останні десятиліття проведення дентальної імплантації стало рутинною та добре передбачуваною процедурою з високими позитивними результатами в довготривалій перспективі. В той же час, розвиток карієсу по краях коронок, інфекції пульпи, періодонтит та механічні ускладнення, такі як переломи зубів, можуть бути причинами втрати зуба. Метою цього дослідження було проаналізувати бактеріальну популяцію в периімплантній кишені імплантатів і визначити конститутивні фактори, пов’язані зі втратою імплантату. Об’єкт та методи дослідження. Дослідження проведене на базі Дніпровського державного медичного університету, досліджено 42 набори зразків від 42 пацієнтів. До дослідної групи належали пацієнти з імплантатами, які необхідно було видалити в період остеоінтеграції або після періоду загоєння. Групи втрат імплантатів порівнювали з контрольною групою – пацієнти без втрати кісткової тканини. Дослідження складу мікробної плівки з проводити стандартним бактеріологічним методом з подальшою біохімічною ідентифікацією. Статистична обробка результатів досліджень проводилася з використанням ліцензійної програми STATISTICA 6.1, відмінності вважали статистично достовірними при р менше 0,05. Результати досліджень. Всі зразки, отримані від пацієнтів були позитивні на мікробіоту. Загалом отримано унікальні 174 ізоляти. Монокультуру мали лише в 9,52% випадків (n=4). Більшість ідентифікованих культур належали до чотирьох філ – Actinobacteria, Bacteroidetes, Firmicutes та Proteobacteria. З використанням темнопольної мікроскопії в 27,91% зразків (n=12) виявлено представників філи Spirochaetota, ідентифікація не проводилася. Культуру Staphylococcus spp. (n=36) отримали з 38,89% клінічних зразків (n=21). Видовий склад Staphylococcus spp., виділених з периімплантатної ділянки та імплантатів включав Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus intermedius, Staphylococcus hominis, Staphylococcus warneri та Staphylococcus saprophyticus. Серед усіх представників роду Staphylococcus коагулаза-позитивні ізоляти становили 77,78%, а саме S. aureus. Позитивними на культуру Streptococcus spp. були 78,84% відібраних проб (n=41), при чому більшість ізолятів (n=28) належала саме до групи viridans. Філа Fusobacteria займала друге місце. Культури отримані з 30,77% проб (n=16). Представники філи Bacteroidetes отримані з 25,15% відібраних зразків (n=11). Ідентифіковані роди включали Porphyromonas та Prevotella. Представники філи Proteobacteria були також отримані від пацієнтів з ускладненнями дентальної імплантації – 23,08% проб (n=12). Ідентифіковано такі роди: Neisseria, Acinetobacter, Klebsiella and Haemophilus. Видовий склад мікробіоти периімплантної ділянки зразків від пацієнтів із втратою імплантату відрізнявся від контрольної групи, p менше 0,05. Пацієнти з втратою імплантату мали більшу питому вагу родів Fusobacterium і Porphyromonas. Зразки від контрольної групи містили порівняно високу кількість бактерій родів Streptococcus, Neisseria та Veillonella, p менше 0,02. Більшість зразків від пацієнтів з пізньою втратою імплантату досліджених методом темнопольної мікроскопії та світлової мікроскопії з фарбуванням за Гімзою були позитивними на сапрофітні спірохети. Аналогічно, представники родів Fusobacteria та Porphyromonas мали більшу питому вагу (р менше 0,05) саме при пізній втраті імплантату. На відміну від вище сказаного, питома вага S. sanguinis та S. pyogenes, але не інших представників роду Streptococcus була вищою у пацієнтів з ранньою втратою імплантату в порівнянні з контролем. Серед пацієнтів з втратою імплантату курців було більше, ніж в групі зі збереженим протезом – рання втрата 77%, пізня втрата 78%, контроль 35% (р=0,04). Пацієнти з ранньою втратою імплантату мали пародонтит у 64% випадків, з пізньою – 71%, контрольна група – 29% (р=0,01). Висновки. Біоплівка пошкоджених зубних імплантатів є неоднорідною. Видовий склад мікробіоти периімплантної ділянки з гнійно-запальним потенціалом відрізнявся більшою питомою вагою родів Fusobacterium і Porphyromonas, в тому числі при пізній втраті імплантату. Рання втрата дентального протезу була пов’язана з виділенням S. sanguinis та S. pyogenes.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Єфіменко, А. О.
Степанський, О. Д.
Богомольна, Л. О.
Кошова, І. П.
Іщенко, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Microbiological features of microbiocenosis of the peri-implant area in early and late complications of dental implantation / A. O. Efimenko [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 291-294 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ДЕНТАЛЬНОЙ ПЛАСТИНКИ ИМПЛАНТАЦИЯ -- BLADE IMPLANTATION (использование)
БАКТЕРИИ АНАЭРОБНЫЕ -- BACTERIA, ANAEROBIC
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION
Анотація: Вступ. В останні десятиліття проведення дентальної імплантації стало рутинною та добре передбачуваною процедурою з високими позитивними результатами в довготривалій перспективі. В той же час, розвиток карієсу по краях коронок, інфекції пульпи, періодонтит та механічні ускладнення, такі як переломи зубів, можуть бути причинами втрати зуба. Метою цього дослідження було проаналізувати бактеріальну популяцію в периімплантній кишені імплантатів і визначити конститутивні фактори, пов’язані зі втратою імплантату. Об’єкт та методи дослідження. Дослідження проведене на базі Дніпровського державного медичного університету, досліджено 42 набори зразків від 42 пацієнтів. До дослідної групи належали пацієнти з імплантатами, які необхідно було видалити в період остеоінтеграції або після періоду загоєння. Групи втрат імплантатів порівнювали з контрольною групою – пацієнти без втрати кісткової тканини. Дослідження складу мікробної плівки з проводити стандартним бактеріологічним методом з подальшою біохімічною ідентифікацією. Статистична обробка результатів досліджень проводилася з використанням ліцензійної програми STATISTICA 6.1, відмінності вважали статистично достовірними при р менше 0,05. Результати досліджень. Всі зразки, отримані від пацієнтів були позитивні на мікробіоту. Загалом отримано унікальні 174 ізоляти. Монокультуру мали лише в 9,52% випадків (n=4). Більшість ідентифікованих культур належали до чотирьох філ – Actinobacteria, Bacteroidetes, Firmicutes та Proteobacteria. З використанням темнопольної мікроскопії в 27,91% зразків (n=12) виявлено представників філи Spirochaetota, ідентифікація не проводилася. Культуру Staphylococcus spp. (n=36) отримали з 38,89% клінічних зразків (n=21). Видовий склад Staphylococcus spp., виділених з периімплантатної ділянки та імплантатів включав Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus intermedius, Staphylococcus hominis, Staphylococcus warneri та Staphylococcus saprophyticus. Серед усіх представників роду Staphylococcus коагулаза-позитивні ізоляти становили 77,78%, а саме S. aureus. Позитивними на культуру Streptococcus spp. були 78,84% відібраних проб (n=41), при чому більшість ізолятів (n=28) належала саме до групи viridans. Філа Fusobacteria займала друге місце. Культури отримані з 30,77% проб (n=16). Представники філи Bacteroidetes отримані з 25,15% відібраних зразків (n=11). Ідентифіковані роди включали Porphyromonas та Prevotella. Представники філи Proteobacteria були також отримані від пацієнтів з ускладненнями дентальної імплантації – 23,08% проб (n=12). Ідентифіковано такі роди: Neisseria, Acinetobacter, Klebsiella and Haemophilus. Видовий склад мікробіоти периімплантної ділянки зразків від пацієнтів із втратою імплантату відрізнявся від контрольної групи, p менше 0,05. Пацієнти з втратою імплантату мали більшу питому вагу родів Fusobacterium і Porphyromonas. Зразки від контрольної групи містили порівняно високу кількість бактерій родів Streptococcus, Neisseria та Veillonella, p менше 0,02. Більшість зразків від пацієнтів з пізньою втратою імплантату досліджених методом темнопольної мікроскопії та світлової мікроскопії з фарбуванням за Гімзою були позитивними на сапрофітні спірохети. Аналогічно, представники родів Fusobacteria та Porphyromonas мали більшу питому вагу (р менше 0,05) саме при пізній втраті імплантату. На відміну від вище сказаного, питома вага S. sanguinis та S. pyogenes, але не інших представників роду Streptococcus була вищою у пацієнтів з ранньою втратою імплантату в порівнянні з контролем. Серед пацієнтів з втратою імплантату курців було більше, ніж в групі зі збереженим протезом – рання втрата 77%, пізня втрата 78%, контроль 35% (р=0,04). Пацієнти з ранньою втратою імплантату мали пародонтит у 64% випадків, з пізньою – 71%, контрольна група – 29% (р=0,01). Висновки. Біоплівка пошкоджених зубних імплантатів є неоднорідною. Видовий склад мікробіоти периімплантної ділянки з гнійно-запальним потенціалом відрізнявся більшою питомою вагою родів Fusobacterium і Porphyromonas, в тому числі при пізній втраті імплантату. Рання втрата дентального протезу була пов’язана з виділенням S. sanguinis та S. pyogenes.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Efimenko, A. O.
Stepanskyi, O. D.
Bogomolny, L. O.
Koshova, I. P.
Ishchenko, O. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Клінічний випадок хірургічного лікування анаеробної неклостридіальної поширеної флегмони лівої нижньої кінцівки / А. Д. Беденюк [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 3. - С. 113-119

MeSH-~главная:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (патология)
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (хирургия)
БАКТЕРИИ АНАЭРОБНЫЕ -- BACTERIA, ANAEROBIC
Анотація: У практиці хірурга трапляються клінічні ситуації, коли захворювання, об'єм його ускладнень і навіть виконання швидких, активних і радикальних дій дають усвідомлення "туманної" перспективи подальшого виживання пацієнта. Представлено власне спостереження, особливості клініки, діагностики, хірургічного лікування та подальшої тактики ведення пацієнта з поширеною флегмоною лівої нижньої кінцівки.
В жизни любого хирурга бывают клинические ситуации, когда заболевание, объем его осложнений и даже выполнения быстрых, активных и радикальных действий дают осознание "туманной" перспективы дальнейшего выживания пациента. Представлены собственное наблюдение, особенности клиники, диагностики, хирургического лечения и дальнейшей тактики ведения пациента с распространенной флегмоной левой нижней конечности.
Дод.точки доступу:
Беденюк, А. Д.
Футуйма, Ю. М.
Кулянда, І. С.
Гусак, О. М.
Бурак, А. Є.
Лойко, І. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Polyphase taxonomy of Antarctic bacteria / G. V. Gladka [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 3. - P3-13

MeSH-~главная:
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (выделение и очистка, генетика, классификация)
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
ОСНОВАНИЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- BASE SEQUENCE (генетика)
МОЛЕКУЛЯРНАЯ СТРУКТУРА -- MOLECULAR STRUCTURE
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ СТРУКТУРЫ -- GENETIC STRUCTURES (генетика)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
АНТАРКТИЧЕСКИЕ РЕГИОНЫ -- ANTARCTIC REGIONS
Анотація: Однією з проблем сучасної систематики бактерій є те, що філогенетична структура бактерій не завжди узгоджується з традиційною класифікаційною схемою, яка базується на фенотипових властивостях бактерій. Крім того, традиційні методи ідентифікації бактерій з використанням фенотипових властивостей мають ряд недоліків. В останні десятиліття досягнуто значних успіхів у вивченні світу мікробів, використовуючи саме молекулярно-генетичні методи, які дозволяють в короткі терміни провести ідентифікацію. Метою роботи було уточнити видовий статус чотирьох штамів бактерій, ізольованих з чорних лишайників кліфів острова Галіндез в Антарктиці, на основі фенотипових та молекулярно-генетичних властивостей. Методи. Морфологічні та культуральні властивості бактерій вивчали згідно із загальноприйнятими мікробіологічними методами; фізіологічні та біохімічні – використовуючи тестсистеми для ідентифікації бактерій API Coryne та API 20E bioMerieux SA (Франція) відповідно до інструкцій виробника. Філогенетичний аналіз проводили на основі нуклеотидних послідовностей гена 16S рРНК. Для визначення близькоспоріднених видів був проведений порівняльний аналіз нуклеотидних послідовностей генів 16S рРНК, використовуючи програмний пакет BLAST. Філогенетичне положення визначали побудовою дерев (дендрограм), які показують положення досліджуваних штамів серед близькоспоріднених і типових видів (програми ClustalX 2.1, Mega 6.06). Дерево будували за допомогою програми ClustalX 2.1 методом порівняння найближчих сусідів з бутстреп аналізом (bootstrap NJ tree) з використанням 1000 бутстреп випробувань (1000 альтернативних дерев). Далі філогенетичне дерево відкривали програмою Mega v. 6.00 і коректували. Висновки. Філогенетичний і фенотиповий аналізи дозволили визначити у аеробних хемоорганотрофних мікроорганізмів Антарктики видову приналежність трьох ізольованих культур та одну родову. Нуклеотидні послідовності генів 16S rRNA депоновано в Міжнародній базі даних GenBank під номерами HG518622, HG518623, HG518625, HG518626.
Дод.точки доступу:
Gladka, G. V.
Borzova, N. V.
Gudzenko, О. V.
Hovorukha, V. M.
Havryliuk, O. A.
Tashyrev, O. B.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Антимікробна активність поверхнево-активних речовин бактерій родів Nocardia, Rhodococcus та Acinetobacter / Т. П. Пирог, І. В. Ключка, Д. А. Луцай // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 237-242 : діаграма. - англ. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
БАКТЕРИИ -- BACTERIA
ДРОЖЖИ -- YEASTS
RHODOCOCCUS -- RHODOCOCCUS
Анотація: Встановлено, що мінімальні інгібуючі концентрації щодо бактерій і дріжджів поверхнево-активних речовин Acinetobacter calcoaceticus IМВ В-7241, Rhodococcus erythropolis IМВ Ас-5017 та Nocardia vaccinii ІМВ В-7405, синтезованих на традиційних субстратах, становили 9–120 мкг/мл і перебували в межах визначених для відомих у світі поверхнево-активні речовини. Вперше встановлено, що поверхнево-активні речовини, синтезовані досліджуваними штамами на відходах виробництва біодизелю та пересмаженій соняшниковій олії, характеризувалися високою антимікробною активністю щодо бактерій та дріжджів (мінімальна інгібуюча концентрація 0,45–120 та 1,9–142 мкг/мл відповідно). Встановлено, що внесення як живих, так і інактивованих клітин Escherichia coli ІEM-1 та Bacillus subtilis у середовище культивування R. erythropolis IМВ Ас-5017 та N. vaccinii ІМВ В-7405 супроводжувалося синтезом поверхнево-активних речовин, мінімальні інгібуючі концентраціїяких були у кілька разів нижчими порівняно з показниками, встановленими для поверхнево-активних речовин, синтезованими у середовищі без сторонніх мікроорганізмів. Одержані результати засвідчують можливість використання досліджуваних ПАР як ефективних антимікробних агентів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Пирог, Т. П.
Ключка, І. В.
Луцай, Д. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Характеристика вірусних антигенів і мікробного спектру верхніх та нижніх дихальних шляхів при бронхітах у дітей раннього віку / М. Є. Фесенко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 3. - С. 34-37. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
БРОНХИТ -- BRONCHITIS
ВИРУСЫ -- VIRUSES
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
БАКТЕРИИ -- BACTERIA
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS
Анотація: Труднощі діагностики різних клінічних форм бронхітів обумовлені тим, що їх клініка має певну кількість подібних симптомів, незважаючи на те, що ці захворювання можуть бути пов’язані з різними формами в класифікації. Діагностика також нерідко ускладнюється через схильність дітей раннього віку до повторних респіраторних захворювань, які часто маркірують формування затяжного та рецидивуючого перебігу захворювання, обумовленого вірусним та бактеріальним обсіменінням дихальних шляхів. Мета дослідження. Вивчити вірусне та мікробне обсіменіння дихальних шляхів при різних клінічних формах бронхітів у дітей раннього віку і уточнити їх етіологічне значення паралельно з оцінкою стану кишкової мікрофлори. Матеріали і методи. Під наглядом знахо-дились 578 дітей віком від 6-ти місяців до 3-х років з різними клінічними формами бронхітів. Вірусологічне обстеження проводилось прямим методом Coons, при якому виявляли вірусні антигени в клітинах слизової нижніх носових раковин. Бактеріологічне обстеження проводили шляхом посіву носоглоточного слизу, мокроти та калу в поживному середовищі. Результати дослідження. Про-ведення клініко-лабораторного обстеження дітей раннього віку дало можливість виявити рівень впливу на формування різних клінічних форм бронхітів і особливості їх перебігу виявлених вірусних антигенів та патогенної мікрофлори в зіві, мокроті і калі не тільки в періоді загострення, а й в періоді ремісії, що свідчить про персистенцію вірусів і бактерій. Висновки. Виявлення вірусних антигенів, диcбіозу та мікробної агресії верхніх і нижніх дихальних шляхів дозволяє науково обґрунтувати показання до проведення етапної реабілітаційної терапії дітям раннього віку з різними клінічними формами бронхітів.
Дод.точки доступу:
Фесенко, М. Є.
Похилько, В. І.
Зюзіна, Л. С.
Калюжка, О. О.
Фастовець, М. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Швець, І. Є.
Оцінка ефективності застосування лікувально-профілактичного комплексу на основі мінеральної води «Моршинська № 1» на мікробіоценоз ротової порожнини у пацієнтів з генералізованим пародонтитом на фоні ураження шлунково-кишкового тракту / І. Є. Швець, Н. Н. Бандрівська, Л. І. Швець // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 2. - С. 127-130. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
МИНЕРАЛЬНЫЕ ВОДЫ -- MINERAL WATERS
ПЕРИОДОНТИТ -- PERIODONTITIS
БАКТЕРИИ АНАЭРОБНЫЕ -- BACTERIA, ANAEROBIC
Анотація: Аналіз даних літератури свідчить про високу ефективність застосування різноманітних мінеральних вод у комплексному лікуванні захворювань пародонта. Їхнє використання є перспективним, оскільки дозволяє значно зменшити медикаментозне навантаження на організм. Мета роботи – оцінити результати лікування пацієнтів з генералізованим пародонтитом за допомогою лікувально-профілактичного комплексу на основі мінеральної води «Моршинська № 1». Об’єкт і методи дослідження. Видовий склад анаеробних мікроорганізмів у пародонтальних кишенях, вивчався у 98 хворих після лікування та у віддалені терміни дослідження (12–18 місяців). Основну групу склали 52 пацієнти з генералізованим пародонтитом, у яких лікування захворювань пародонта проводилось із застосуванням запропонованого нами лікувально-профілактичного комплексу. Групу порівняння склали 46 пацієнтів з генералізованим пародонтитом І–ІІІ ступенів тяжкості, у яких для лікування уражень тканин пародонта застосовувалась базисна терапія. Детекцію патогенів у порожнині рота здійснювали методом мультипраймерної полімерно-ланцюгової реакції. Результати дослідження та їх обговорення. У віддалені терміни дослідження, незважаючи на незначне збільшення пацієнтів основної групи, у яких у пародонтальних кишенях були ідентифіковані анаеробні види мікроорганізмів, у 2,8 раза зменшилась кількість досліджуваних, у яких об’єктивізувались Helicobacter pylori та Treponema denticola; у 2,5 раза – з Fusobacterium nucleatum та Prevotella intermedia; у 1,7 раза – кількість носіїв Bacteroides forsythus, Porphyromonas gingivalis та Actinobacillus actinomycetemcomitans (р0,01). У пацієнтів контрольної групи, де застосовувалась традиційна терапія при лікуванні генералізованого пародонтита, кількість пацієнтів, у пародонтальних кишенях яких діагностувались анаеробні види мікроорганізмів, повернулась до референтних значень (р0,05). Висновки. Зменшення кількості пацієнтів, хворих на генералізований пародонтит основної групи – носіїв анаеробних видів мікроорганізмів, засвідчує ефективність застосованого нами лікувально-профілактичного комплексу на основі мінеральної води «Моршинська» для лікування запальних захворювань тканин пародонта.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Бандрівська, Н. Н.
Швець, Л. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)