Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Автореферати (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=АБЛЯЦИЯ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 94
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Альміз, П. О.
    Катетерне усунення рідкісних видів тріпотінь передсердь / П. О. Альміз, Р. Г. Малярчук, О. С. Стичинський // Аритмологія. - 2023. - N 2. - С. 27-28


MeSH-~главная:
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (хирургия)
КАТЕТЕРНАЯ АБЛЯЦИЯ -- CATHETER ABLATION (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Малярчук, Р. Г.
Стичинський, О. С.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

2.


    Якушев, А. В.
    Порівняння традиційної радіочастотної абляції та методики High Power Short Duration у лікуванні передсердних тахіаритмій / А. В. Якушев, О. З. Парацій // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 385-389


MeSH-~главная:
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ТАХИКАРДИЯ ПАРОКСИЗМАЛЬНАЯ -- TACHYCARDIA, PAROXYSMAL (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
КАТЕТЕРНАЯ АБЛЯЦИЯ -- CATHETER ABLATION (использование, методы)
Анотація: Передсередні тахіаритмії стають у популяції все більш поширеними, а частота їхнього виявлення збільшується з віком. Часто ці аритмії призводять до інвалідизації пацієнтів і зменшення тривалості життя (опосередковано через інсульти). Медикаментозна терапія передесердних тахіаритмій зменшує симптоми, але повністю не розв’язує питання лікування цієї патології. Тому актуальнішим стає хірургічне лікування – катетерні абляції; однією з таких методик є абляція з використанням радіочастотної енергії. Ключові параметри радіочастотних катетерних абляцій – енергія, що доставляється до ендокарда, та час доставлення цієї енергії. За традиційною методикою, використовують енергію 30 Вт протягом 30 с в одній точці. Ця методика має недолік – за 30 с електрод може зміщуватися, й аплікацію енергії доводиться повторювати. У зв’язку з проблемою високої імовірності зміщення електрода запропонували нову стратегію – скорочення часу аплікації внаслідок збільшення енергії. Мета роботи – визначити ефективність протоколу High Power Short Duration. Матеріали та методи. Здійснили ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування фібриляції передсердь за допомогою радіочастотної катетерної абляції – ізоляції легеневих вен. Пацієнтів поділили на 2 групи залежно від параметрів використаної радіочастотної енергії. В групі 1 абляцію здійснили за допомогою зрошуваного абляційного електрода з енергією 30 Вт і тривалістю аплікації 30 с; у групі 2 – за допомогою зрошуваного електрода з енергією 70 Вт і тривалістю аплікації 5 с. Абляції здійснили під контролем рентгенографії та системи електроанатомічного картування. Критеріями ефективності вважали повну електричну ізоляцію чотирьох легеневих вен із підтвердженням блоку входу та виходу. Результати. Порівнюючи групи за показниками кількості необхідних циклів аплікації під час процедури, необхідної для досягнення клінічного ефекту, та терміну очікування рецидиву, виявили: в усіх позиціях електрода в групі 2 кількість аплікацій і термін очікування рецидиву були меншими. Скорочення тривалості ізоляції легеневих вен, кількості рецидивів і перезапуску контрольного часу, а також зменшення витрат часу на необхідність повторної побудови електроанатомічної карти сприяли істотному скороченню тривалості власне процедури радіочастотної абляції. Висновки. Використання нового протоколу є ефективнішим, дає змогу досягти критерії успішності швидше, ніж традиційна методика. Кількість ускладнень процедури порівняно з показником після застосування традиційної методики зіставна. У разі застосування протоколу абляції з вищою енергією зафіксували меншу частоту виникнення фібриляції передсердь.
Atrial tachyarrhythmias are becoming more common in the population. The prevalence increases with age. Often, these arrhythmias lead to disability and reduced life expectancy (indirectly through strokes). Drug therapy of atrial tachyarrhythmias reduces symptoms but does not completely resolve issue of treatment. In this regard, surgical treatment (catheter ablation) is preferable. One of the methods of catheter ablation is ablation using radio frequency energy. The key parameters of radiofrequency catheter ablation are the energy delivered to the endocardium and the time of this energy delivery. According to the traditional method, it is customary to use energy of 30 Watts for 30 s at one point. This technique has a disadvantage – in 30 s the electrode can be displaced, and the application of energy has to be repeated. A new strategy was proposed – reducing the application time by increasing the energy to respond to the challenge of high probability of electrode displacement. The aim of this work was to determine the effectiveness of the рhigh-power short-duration protocol. Materials and methods. To carry out this work, we analyzed the surgical treatment of atrial fibrillation with the help of radiofrequency catheter ablation – isolation of the pulmonary veins. In patient group 1, ablation was performed using an irrigated ablation electrode with an energy of 30 Watts and an application time of 30 s, in group 2 – using the irrigated electrode with the energy of 70 Watts and the application time of 5 s. Ablations were performed under the control of radiography and electroanatomical mapping system. Full electrical isolation of the four pulmonary veins with confirmation of the entrance and exit block were considered as the criteria of efficiency. Results. When comparing the groups by the number of required application cycles during the procedure needed to achieve the clinical effect and time to the first recurrence in all positions of the electrode, group 2 showed a lower number of applications and shorter time to the first recurrence. Reducing the time to pulmonary vein isolation, the number of relapses and restarting the control time, as well as shortening the time spent on the need to rebuild the electroanatomical map have resulted in a significant decrease in the duration of the radiofrequency ablation procedure. Conclusions. The work has shown that the use of the new protocol is more effective and allows to achieve the criteria of success faster than the traditional technique; the number of the procedure complications was not higher compared to traditional methods. When using the ablation protocol with higher energy, a lower incidence of atrial fibrillation recurrence was recorded.
Дод.точки доступу:
Парацій, О. З.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


    Штельмах, В. А.
    Клинические характеристики пациентов с артериальной гипертензией в острый послеоперационный период после радиочастотной абляции фибрилляции и трепетания предсердий / В. А. Штельмах, М. С. Брынза // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2020. - N 1. - С. 24-29


MeSH-~главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
ВЫСОКОИНТЕНСИВНАЯ ФОКУСИРОВАННАЯ УЛЬТРАЗВУКОВАЯ АБЛЯЦИЯ -- HIGH-INTENSITY FOCUSED ULTRASOUND ABLATION (методы)
ВЫСОКОИНТЕНСИВНАЯ ФОКУСИРОВАННАЯ УЛЬТРАЗВУКОВАЯ АБЛЯЦИЯ -- HIGH-INTENSITY FOCUSED ULTRASOUND ABLATION (тенденции)
Дод.точки доступу:
Брынза, М. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


   
    Выбор стратегии и тактики ведения пациентов с фибрилляцией предсердий. Хирургическое лечение vs медикаментозная терапия: pro & contra // Эффективная фармакотерапия. Кардиология и ангиология = Effective Pharmacotherapy.Cardiology and Angiology : рецензируемый научный журнал. - 2022. - N 1(on-line). - С. 14-22 . - ISSN 2307-3586


MeSH-~главная:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ПРОТИВОАРИТМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ARRHYTHMIA AGENTS (диагностическое применение, терапевтическое применение)
КАТЕТЕРНАЯ АБЛЯЦИЯ -- CATHETER ABLATION
Кл.слова (ненормовані):
ЭТАЦИЗИН
Анотація: Фибрилляция предсердий – наиболее распространенное нарушение ритма сердца, которое является причиной сердечно-сосудистых осложнений и преждевременной смерти. В рамках Российского национального конгресса кардиологов 21 октября 2021 г. в Санкт-Петербурге под председательством заместителя директора Института сердца и сосудов по научной работе, профессора кафедры сердечно-сосудистой хирургии Института медицинского образования ФГБУ «Национальный медицинский исследовательский центр им. В.А. Алмазова» Минздрава России, д.м.н. Е. Н. Михайлова состоялся сателлитный симпозиум, посвященный вопросам лечения фибрилляции предсердий с помощью медикаментозной терапии и интервенционных подходов. Ведущие эксперты в области кардиологии в формате дискуссии проанализировали эффективность медикаментозных и хирургических методов лечения, обсудили показания к проведению катетерной аблации и подходы к выбору антиаритмических препаратов.
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

5.


    Золотарьова, Т. В.
    Прогностичне значення катетерної абляції фібриляції передсердь на когнітивні функції у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю / Т. В. Золотарьова // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2021. - N 2. - С. 75-81


MeSH-~главная:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (патофизиология, психология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (патофизиология, терапия)
КАТЕТЕРНАЯ АБЛЯЦИЯ -- CATHETER ABLATION (вредные воздействия, психология)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


   
    Сравнительная эффективность и безопасность эноксапарина с последующим назначением варфарина и монотерапии ривароксабаном в лечении венозных тромбозов у пациентов после внутрисердечных катетерных вмешательств / А. И. Логинова [и др.] // Терапевт. арх. - 2019. - Том 91, N 9. - С. 32-37


MeSH-~главная:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (терапия)
КАТЕТЕРНАЯ АБЛЯЦИЯ -- CATHETER ABLATION (вредные воздействия, использование)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение, фармакокинетика)
Анотація: Цель исследования: сравнить две схемы антикоагулянтной терапии (АКТ) в лечении венозных тромбозов (ВТ) у пациентов после внутрисердечных катетерных вмешательств - электрофизиологических исследований (ЭФИ) и абляций: эноксапарина с последующим назначением варфарина и монотерапии ривароксабаном. Материалы и методы. В исследование включали пациентов от 18 лет с нарушениями ритма сердца и планируемыми катетерными вмешательствами. При выявлении пристеночного ВТ в месте пункции бедренной вены пациентов рандомизировали на две группы лечения: в группе I проводилась АКТ эноксапарином 1 мг/кг каждые 12 ч с переходом на варфарин через 7 дней с поддержанием целевых значений международного нормализованного отношения (2,0-3,0), в группе II - АКТ ривароксабаном 15 мг 2 раза/сут в течение 21 дня с дальнейшим переходом на дозу 20 мг/сут. Срок наблюдения и лечения пациентов составил 3 мес. Результаты. Наблюдали 408 пациентов, из них 42 (10,3%) пациента с пристеночным ВТ распределили на две группы лечения. В группе I (n=16) у 7 (58,3 %) больных отмечен полный лизис ВТ к 7-му дню лечения, однако эта схема сопряжена с большим риском осложнений (р=0,003) со стороны места пункции в виде артериовенозных соустий (n=1; 6,25%), межмышечных гематом (n=4; 25%). В группе II (n=26) осложнений не отмечалось, время лизиса ВТ в среднем составило 21 день (n=18; 69,2%). В обеих группах на момент проведения контрольной точки наблюдения (3-й месяц) отмечен полный лизис ВТ. Заключение. Эффективность двух схем лечения ВТ оказалась сопоставимой. Терапия эноксапарином сопряжена с большим риском развития местных осложнений: межмышечных гематом (n=4; 25%), артериовенозных соустий (n=1; 8,3%). Монотерапия ривароксабаном была более безопасна (р=0,003), в группе II осложнений не отмечено.
Дод.точки доступу:
Логинова, А. И.
Кропачева, Е. С.
Майков, Е. Б.
Балахонова, Т. В.
Голицын, С. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


    Аполихина, И. А.
    Инновационные подходы к лечению заболеваний вульвы на основе высокочастотного фокусированного ультразвука / И. А. Аполихина, Д. А. Малышкина, Т. А. Тетерина // Акушерство и гинекология. - 2020. - № 12. - С. 230-233. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
ВУЛЬВЫ БОЛЕЗНИ -- VULVAR DISEASES
ЭКЗОСТОЗ -- POROMA
ЛИШАЙ БЛЕСТЯЩИЙ -- LICHEN NITIDUS
УЛЬТРАЗВУК -- ULTRASONICS
УЛЬТРАЗВУКОВАЯ ТЕРАПИЯ -- ULTRASONIC THERAPY
ВЫСОКОИНТЕНСИВНАЯ ФОКУСИРОВАННАЯ УЛЬТРАЗВУКОВАЯ АБЛЯЦИЯ -- HIGH-INTENSITY FOCUSED ULTRASOUND ABLATION
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Малышкина, Д. А.
Тетерина, Т. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


    Соколов, О. В.
    Ефективність застосування радіочастотної абляції у лікуванні декомпенсованих форм варикозної хвороби вен нижніх кінцівок / О. В. Соколов // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 1(159). - С. 128-133 : граф. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ВЫСОКОИНТЕНСИВНАЯ ФОКУСИРОВАННАЯ УЛЬТРАЗВУКОВАЯ АБЛЯЦИЯ -- HIGH-INTENSITY FOCUSED ULTRASOUND ABLATION
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ЯЗВА -- LEG ULCER
ЛИМФЕДЕМА -- LYMPHEDEMA
ФЛЕБЭКТОМИЯ -- PHLEBECTOMY
ИМПУЛЬСНАЯ РАДИОЧАСТОТНАЯ ТЕРАПИЯ -- PULSED RADIOFREQUENCY TREATMENT
Анотація: Декомпенсовані форми варикозної хвороби вен нижніх кінцівок залишаються розповсюдженим явищем у світі. Патогенетично обґрунтованим вважається хірургічний підхід усунення вертикального та горизонтального венозного рефлюксів і видалення варикозно змінених вен. В умовах сьогодення пріоритет при виборі втручання все частіше зміщується від традиційної хірургічної методики до мініінвазивних ендовенозних процедур під ультразвуковим моніторингом, таких як радіочастотна абляція. Мета дослідження. Порівняльна оцінка віддалених результатів лікування ВХНК шляхом хірургічного лікування та радіочастотної абляції стовбура великої підшкірної вени у хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок у стадії С6. Об’єкт і методи дослідження. Було проведене проспективне дослідження з ретроспективним аналізом. Під наглядом перебувало 111 хворих з ВХНК класу С6 за CEAP, с рефлюксом у басейнах великої та малої підшкірних вен, які отримували лікування на базі комунального закладу «Обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова», комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради та медичного центру «JMC Менора» за період 2010-2019 рр. Чоловіків – 51 (45,9%), жінок – 60 (54,1%). Вік хворих – від 27 до 74 років (середній – 54,5±11,2 років). Середня площа трофічних виразок склала 8,6±5,7 см. Всі пацієнти були розділені на дві групи. В І групу (n=54) були включені пацієнти, які, в якості методу корекції венозного рефлюксу, перенесли хірургічне втручання під спінальною анестезією, що включало кросектомію, стрипінг та мініфлебектомію притоків за Вараді. В ІІ групу (n=57) були включені пацієнти, які, з тією ж метою, перенесли радіочастотну абляцію сафенного стовбура та мініфлебектомію притоків за Вараді під місцевою анестезією розчином Кляйна під ультразвуковим контролем. Групи були співставні за основними критеріями. Післяопераційне спостереження у дослідженні тривало 12 місяців. На початку дослідження площа виразок коливалася від 1 до 16 см2 в обох групах, середня площа виразок у І групі 6,4±3,3 см2 , у ІІ групі – 6,3±3,7 см2 (p=0,128). Повна епітелізація виразок настала швидше у 2 групі і становила в середньому 37,2±6,7 діб проти 42,2±6,2 діб у ІІ групі (p=0,032). Через 6 місяців кількість загоєних виразок у І групі становила 37 (68,5%), у ІІ – 51 (89,4%) (р=0,021). Рецидив виразки протягом року після операції спостерігався у 3 (5,6%) хворих І групи. Рецидивів виразки у хворих ІІ групи не було. Через півроку різниця між показниками тяжкості хронічної венозної недостатності за системоюVSS становила 10,6±3,2 бали у І групі проти 13,7±2,2 бали у ІІ групі. Через один тиждень після операції прояви болю знизилися на 54,1% в І групі та на 76,9% в ІІ групі. Висновки. 1. Проведення радіочастотної абляції при порівнянні з традиційною флебектомією через рік після операції мало перевагу у зниженні тяжкості ХВН за системою VSS на 7,2%. 2. Повна епітелізація виразок настала швидше після радіочастотної абляції, її термін становив в середньому 37,2±6,7 діб проти 42,2±6,2 діб при проведенні традиційної хірургічної операції (p=0,032). 3. При застосуванні радіочастотної абляції інтенсивність больового синдрому на 7 добу післяопераційного періоду була на 58,5% нижчою аніж при застосуванні традиційної венектомії. Перспективи подальших досліджень. Перспективними будуть вдосконалення системи профілактики розвитку декомпенсованих форм варикозної хвороби вен нижніх кінцівок, оптимізація диференційованого підходу до їх хірургічного лікування на основі ретельного аналізу великої кількості результатів застосування різних методів та технологій, а також розробки чітких показань до вибору типу операцій та визначення їх обсягу.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


    Канорский , С. Г.
    Современное лечение аритмий сердца: сравнение медикаментозных и немедикаментозных методов / Канорский С. Г. // Врач = Vrach : ежемесячный научно-практический и публицистический журнал. - 2020. - Т. 31, № 4. - С. 25-33 . - ISSN 0236-3054


MeSH-~главная:
КАРДИОЛОГИЯ -- CARDIOLOGY (тенденции)
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (терапия)
ПРОТИВОАРИТМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ARRHYTHMIA AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
КАТЕТЕРНАЯ АБЛЯЦИЯ -- CATHETER ABLATION (методы)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ТАХИКАРДИЯ ЖЕЛУДОЧКОВАЯ ПАРОКСИЗМАЛЬНАЯ -- TACHYCARDIA, VENTRICULAR (терапия)
Анотація: Лечение аритмий сердца в современных условиях проводится с использованием медикаментозных и немедикаментозных методов. Их роль в лечении отдельных форм нарушений ритма сердца существенно различается. На основе клинических рекомендаций, опубликованных в 2019–2020 гг., обсуждается выбор врачебной тактики в типичных клинических ситуациях. В статье рассматриваются результаты важнейших рандомизированных исследований (CASTLE-AF, CABANA и др.), посвященных влиянию медикаментозного лечения и катетерной аблации на клинические исходы больных с наиболее распространенной устойчивой аритмией сердца – фибрилляцией предсердий (ФП). Представлены возможности комплексного пациентоориентированного подхода к антиаритмической терапии ФП.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


   
    Морфологические изменения опухолевой и неопухолевой ткани при лечении аденокарциномы предстательной железы высокоинтенсивным фокусированным ультразвуком в сочетании с андрогенной депривацией / М. А. Бакарев [и др.] // Арх. патологии. - 2018. - Том 80, N 3. - С. 26-33


MeSH-~главная:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (терапия)
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA (терапия)
ВЫСОКОИНТЕНСИВНАЯ ФОКУСИРОВАННАЯ УЛЬТРАЗВУКОВАЯ АБЛЯЦИЯ -- HIGH-INTENSITY FOCUSED ULTRASOUND ABLATION (использование)
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY (использование)
Анотація: Цель исследования — изучить структурные изменения опухолевой и неопухолевой ткани простаты у больных раком предстательной железы (РПЖ) после лечения высокоинтенсивным фокусированным ультразвуком (ВИФУ) в сочетании с андрогенной депривацией для уточнения критериев оценки эффективности лечения. Материал и методы. Проведен сравнительный морфологический, иммуногистохимический и морфометрический анализ 253 пред- и послеоперационных биоптатов, а также образцов трансуретральной резекции ПЖ 32 пациентов с локализованной формой РПЖ и наличием или отсутствием местного рецидива в течение 3 лет после сеанса ВИФУ. Результаты. ВИФУ-абляция сопровождалась коагуляционным некрозом и прогрессирующим фиброзом ткани ПЖ с полной регрессией опухоли или уменьшением числа позитивных столбиков (в среднем на 58%) в случае рецидива. Выявлена обратная зависимость между степенью редукции неопухолевой паренхимы в контрольных образцах и вероятностью рецидива — снижение объема неопухолевых желез менее чем на 20% соответствовало увеличению риска прогрессирования в 3,4 раза. Развитие рецидива ассоциировано с менее дифференцированным РПЖ (GS ≥4+3) и наличием криброзных структур в первичном материале. Сочетанная андрогенная депривация в режиме максимальной блокады ассоциирована с наиболее выраженными признаками лечебного патоморфоза, редукцией микроциркуляторного русла в очаге резидуальной опухоли, снижением частоты местного прогрессирования. Заключение. Применение неоадъювантной гормональной терапии способствует повышению эффективности лечения РПЖ методом ВИФУ. Снижение объема неопухолевой паренхимы в контрольных биоптатах менее чем на 20% может указывать на недостаточную абляцию ткани ПЖ и служить маркером повышенного риска местного прогрессирования.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Бакарев, М. А.
Левин, В. П.
Качесов, И. В.
Неймарк, А. И.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)