ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ШУ1/2022/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи с 1 за 14

Дзюбановський, І. Я.
Поняття про троакарну грижу як ускладнення після лапароскопічних операційних втручань: причини та частота виникнення, класифікація, методи лікування і профілактики / І. Я. Дзюбановський, М.-І. Р. Варварук // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 79-82

MeSH-~главная:
ГРЫЖИ -- HERNIA (диагностика, классификация, профилактика и контроль, этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (вредные воздействия)
Анотація: Троакарна грижа – це тяжке ускладнення, яке виникає після різних типів лапароскопічних операційних втручань, на даний момент частота виникнення цього ускладнення не є високою. Проте внаслідок збільшення в сучасній медичній практиці лапароскопічних операційних втручань збільшується, відповідно, і кількість пацієнтів, у яких може виникати дане захворювання. Дослідження у сфері ускладнень міні-інвазивної хірургії є, безперечно, актуальними у наш час. Незважаючи на те, що це захворювання можна вважати сучасним, перший випадок троакарної грижі був описаний у лапароскопічній гінекології у 1960 р. У даній статті ми систематизуємо усі відомості про класифікацію, найпоширеніші причини утворення троакарних гриж, методи їх профілактики, лікування.
Троакарная грыжа - это тяжелое осложнение, которое возникает после разных типов лапароскопических операционных вмешательств, на данный момент частота возникновения этого осложнения не является высокой. Однако в результате увеличения в современной медицинской практике лапароскопических операционных вмешательств увеличивается, соответственно, и количество пациентов, у которых может возникать данное заболевание. Исследования в сфере осложнений мини-инвазивной хирургии есть, бесспорно, актуальными в наше время. Невзирая на то, что это заболевание можно считать современным, первый случай троакарной грыжи был описан в лапароскопической гинекологии в 1960 г. В данной статье мы систематизируем все сведения о классификации, самых распространенных причинах образования троакарных грыж, методах их профилактики, лечения.
Дод.точки доступу:
Варварук, М.-І. Р.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Хірургічне лікування великої ліпоми сигмоподібної кишки із розвитком товстокишкової інвагінації : випадок з практики / Є. М. Шепетько [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 72-78

MeSH-~главная:
СИГМОВИДНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SIGMOID NEOPLASMS (патофизиология, хирургия)
ЛИПОМА -- LIPOMA (патофизиология, хирургия)
КИШЕЧНИКА ИНВАГИНАЦИЯ -- INTUSSUSCEPTION (хирургия, этиология)
Анотація: У статті описано казуїстичний випадок великої ліпоми сигмоподібної кишки, що призвела до розвитку товстокишкової інвагінації, з успішним хірургічним лікуванням. При розвитку товстокишкової інвагінації на тлі пухлиноподібного утворення товстої кишки доцільним є застосування резекції в межах здорових тканин апаратним способом.
В статье описан казуистический случай большой липомы сигмоподобной кишки, которая привела к развитию толстокишечной инвагинации, с успешным хирургическим лечением. При развитии толстокишечной инвагинации на фоне опухолевидного образования толстой кишки целесообразным является применение резекции в пределах здоровых тканей аппаратным способом.
Дод.точки доступу:
Шепетько, Є. М.
Біляченко, М. В.
Єфремов, В. В.
Головащук, І. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Горолюк, А. Ю.
Стороннє тіло (гігантська редька) в товстій кишці : випадок з практики / А. Ю. Горолюк // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 70-71

MeSH-~главная:
ИНОРОДНЫЕ ТЕЛА -- FOREIGN BODIES (хирургия)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (повреждения, хирургия)
Анотація: У статті описано рідкісний випадок наявності стороннього тіла (гігантська редька), що через анальний отвір потрапило до нисхідного відділу ободової кишки та було видалено без лапаротомії через анальний канал без використання допоміжних інструментів. Наведений випадок цікавий глибоким проникненням великих розмірів стороннього тіла через пряму кишку до низхідної ободової та вдалим видаленням його через природний отвір без лапаротомії та використання інструментів, які в цій ситуації виявились некорисними.
В статье описан редкий случай наличия постороннего тела (гигантская редька), что через анальное отверстие попало к нисхоящему отделу ободочной кишки и было удалено без лапаротомии через анальный канал без использования вспомогательных инструментов. Приведенный случай интересен глубоким проникновением больших размеров постороннего тела через прямую кишку к нисходящей ободочной и удачным удалением его через естественное отверстие без лапаротомии и использования инструментов, которые в этой ситуации оказались бесполезными.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Хоружий, І. B.
Досвід лікування пацієнтів із сумкою Торнвальда : випадок з практики / І. B. Хоружий, Ю. М. Андрейчин, Н. М. Романюк // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 67-69

MeSH-~главная:
НОСОГЛОТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NASOPHARYNGEAL NEOPLASMS (патофизиология, хирургия)
КИСТЫ -- CYSTS (патофизиология, хирургия)
Анотація: Мета роботи – на основі даних клінічних обстежень хворих із сумкою Торнвальда оцінити ефективність хірургічного лікування методом ендоскопічного коблаторного видалення. Кісти Торнвальда є рідкісним клінічним об?єктом, тому вони часто діагностуються з запізненням, що віддаляє необхідне операційне втручання. На нашу думку, усіх хворих із симптомом постназального стікання секрету доцільно оглянути за допомогою ендоскопа. В такому випадку труднощів із встановленням діагнозу не буде. Ендоскопічне коблаторне видалення кісти носоглотки є успішним методом лікування таких пацієнтів.
Цель работы - на основе данных клинических обследований больных с сумкой Торнвальда оценить эффективность хирургического лечения методом эндоскопического коблаторного удаления. Кисты Торнвальда являются редким клиническим объектом, потому они часто диагностируются с опозданием, которое отдаляет необходимое операционное вмешательство. По нашему мнению, всех больных с симптомом постназального стекания секрета целесообразно осмотреть с помощью эндоскопа. В таком случае трудностей с установлением диагноза не будет. Эндоскопическое коблаторное удаление кисты носоглотки является успешным методом лечения таких пациентов.
Дод.точки доступу:
Андрейчин, Ю. М.
Романюк, Н. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Булик, І. І.
Перитонізація проленового протеза при виконанні лапароскопічної герніопластики в пацієнтів із пахвинними грижами : з досвіду роботи / І. І. Булик, Р. В. Бондарєв // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 61-66

MeSH-~главная:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: оцінити ефективність перитонізації проленового протеза у ході виконання ТАПП у пацієнтів із пахвинними грижами методом електрозварювання порівняно з накладанням безперервного шва. Відмітили скорочення часу операції у пацієнтів другої групи (102,7 хв, проти 112,45), термінів стаціонарного (2,15, проти 2,95 дня) та амбулаторного лікування (5,15 проти 6,05 дня). У пацієнтів другої групи вірогідно (p0,05) нижчою була частота появи гематоми пахвинної ділянки у ранньому післяопераційному періоді – 8,3 %, проти 28,9 % (OR 0,22, 95 %, CI 0,06-0,86, p
Цель работы : оценить эффективность перитонизации проленового протеза в ходе выполнения ТАПП у пациентов с паховыми грыжами методом электросварки сравнительно с наложением непрерывного шва. Отметили сокращение времени операции у пациентов второй группы (102,7 мин., против 112,45), сроков стационарного (2,15, против 2,95 дня) и амбулаторного лечения (5,15 против 6,05 дня). У пациентов второй группы достоверно (p0,05) ниже была частота появления гематомы участка паха в раннем послеоперационном периоде - 8,3%, против 28,9% (OR 0,22, 95%, CI 0,06-0,86, p
Дод.точки доступу:
Бондарєв, Р. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Кот, А. О.
Дермліпектомія з герніоабдомінопластикою як раціональний принцип хірургічного лікування хворих із грижами і вентральними надлишками парагерніальних тканин : з досвіду роботи / А. О. Кот // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 54-60

MeSH-~главная:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы)
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: оцінити клінічну ефективність сумісного виконання вдосконалених дермліпектомій з герніоабдомінопластиками при лікуванні хворих на грижі та зовнішні деформації живота, що мають баластно-надлишкові тканини черевної стінки. Обґрунтовано раціональний принцип хірургічних втручань в умовах абдомінального ожиріння чи/та інших надлишків надапоневрозної локалізації на підставі патометричних характеристик, визначених за розмірами вентральної деформації, виразності жировмісних тканин і фіброзно-рубцевих компонентів в її складі. Доопераційно прораховані об’єми дермо-фіброліпектомій, що здійснені разом із реконструктивно-пластичними втручаннями на черевній стінці у різних категорій герніологічних хворих,суттєво знизили частоту локальних ускладнень і покращили показники якості їх життя та здоров’я.
Цель работы : оценить клиническую эффективность совместимого выполнения усовершенствованных дермлипэктомий с герниоабдоминопластиками при лечении больных грыжами и внешними деформациями живота, которые имеют балластно-избыточные ткани брюшной стенки. Обоснован рациональный принцип хирургических вмешательств в условиях абдоминального ожирения или/и других излишков надапоневрозной локализации на основании патометрических характеристик, определенных по размерам вентральной деформации, выразительности жирсодержащих тканей и фиброзно-рубцовых компонентов в ее составе. Дооперационно просчитанные объемы дермо-фибролипэктомий, что осуществлены вместе с реконструктивно-пластическими вмешательствами на брюшной стенке у разных категорий герниологических больных, существенно снизили частоту локальных осложнений и улучшили показатели качества их жизни и здоровья.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Досвід лікування хронічних виразок гомілки різного генезу : з досвіду роботи / C. О. Косульников [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 46-53

MeSH-~главная:
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ЯЗВА -- LEG ULCER (хирургия)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
Анотація: Мета роботи: висвітлення покращення результатів лікування пацієнтів із хронічними виразками гомілки різного генезу шляхом впровадження в клінічну практику сучасних технологій діагностики та ранового дебридменту. Алгоритм впровадженого активного хірургічного дебридменту виразки, який включає хірургічну обробку виразки ультразвуковим кавітатором, у поєднанні із гемодинамічною корекцією кровотоку на відповідному сегменті, дав змогу вже на 3,7 добу лікування перевести рану із стану хронізації до гострого стану та розпочати вакуумну терапію ран. При досягненні готовності рани до закриття використання ксенодермоімплантації та shave-терапії дало змогу у 90 % хворих досягти повного загоєння рани при середніх строках шпиталізації 27,5 доби. Запропонований алгоритм лікування хронічних виразок гомілки після подальшого вивчення та доопрацювання може бути рекомендований для імплементації в спільну роботу відділень гнійно-септичної та судинної хірургії.
Цель работы : освещение улучшения результатов лечения пациентов с хроническими язвами голени разного генеза путем внедрения в клиническую практику современных технологий диагностики и ранового дебридмента. Алгоритм внедренного активного хирургического дебридмента язвы, который включает хирургическую обработку язвы ультразвуковым кавитатором, в сочетании с гемодинамической коррекцией кровотока на соответствующем сегменте, дал возможность уже на 3,7 сутки лечения перевести рану из состояния хронизации к острому состоянию и начать вакуумную терапию ран. При достижении готовности раны к закрытию использования ксенодермоимплантации и shave-терапии дало возможность у 90% больных достичь полного заживления раны при средних сроках госпитализации 27,5 суток. Предложенный алгоритм лечения хронических язв голени после дальнейшего изучения и доработки может быть рекомендованный для имплементации в совместную работу отделений гнойно-септической и сосудистой хирургии.
Дод.точки доступу:
Косульников, C. О.
Бєсєдін, О. М.
Кисілевський, Д. О.
Соколов, О. В.
Тарнапольський, С. О.
Кравченко, К. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Бенедикт, В. В.
Лапаростомія у хворих на гострий поширений перитоніт : з досвіду роботи / В. В. Бенедикт, А. М. Продан, В. М. Багрій // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 42-45

MeSH-~главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (хирургия)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: розробка критеріїв вибору хірургічної тактики для проведення лапаростомії у хворих на гострий поширений перитоніт (ГПП) для покращення результатів їх хірургічного лікування. При проведенні ретроспективного аналізу медичних карт померлих хворих було встановлено, що інтубацію тонкої кишки (ТК) було виконано тільки в 14 % прооперованих хворих, а закінчення операції у вигляді лапаростоми було проведено в 10 (20 %) випадків. Щодо пацієнтів, результати лікування яких було досліджено в клінічних умовах, то у 18 (13,74 %) пацієнтів на ГПП під час закінчення лапаротомії було використано лапаростомію. У 13 випадках використовували цей метод під час первинного оперативного втручання, в 5 – під час проведення релапаротомії у хворих на післяопераційний перитоніт. В 7 випадках ми проводили інтубацію ТК відкритим способом за допомогою кінцевої ентеростомії після вимушеної резекції дистального відділу органа і за запропонованою методикою при неефективності закритої антеградної декомпресії у хворих на ГПП під час релапаротомії з приводу неліквідованого перитоніту. Використання запропонованого способу у хворих дало змогу зменшити кількість релапаротомій для закриття лапаростоми при сприйнятливому перебігу ГПП, що суттєво покращувало результати хірургічного лікування цих пацієнтів.
Цель работы : разработка критериев выбора хирургической тактики для проведения лапаростомии у больных острым распространенным перитонитом (ОРП) для улучшения результатов их хирургического лечения. При проведении ретроспективного анализа медицинских карт умерших больных было установлено, что интубация тонкой кишки (ТК) была выполнена только в 14% прооперированных больных, а окончание операции в виде лапаростоми было проведено в 10 (20%) случаев. Относительно пациентов, результаты лечения которых были исследованы в клинических условиях, то у 18 (13,74%) пациентов на ОРП во время окончания лапаротомии было использовано лапаростомию. В 13 случаях использовали этот метод во время первичного оперативного вмешательства, в 5 - во время проведения релапаротомии у больных послеоперационным перитонитом. В 7 случаях мы проводили интубацию ТК открытым способом с помощью конечной энтеростомии после вынужденной резекции дистального отдела органа и по предложенной методике при неэффективности закрытой антеградной декомпрессии у больных на ОРП во время релапаротомии по поводу неликвидированного перитонита. Использование предложенного способа у больных дало возможность уменьшить количество релапаротомий для закрытия лапаростомы при восприимчивом ходе ОРП, что существенно улучшало результаты хирургического лечения этих пациентов.
Дод.точки доступу:
Продан, А. М.
Багрій, В. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Загрійчук, М. С.
Роль і проблематика посмертного донорства та хірургічні особливості експлантації органів : з досвіду роботи / М. С. Загрійчук, O. Є. Каніковський, О. О. Підопригора // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 37-41

MeSH-~главная:
ПОСМЕРТНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ -- POSTMORTEM CHANGES
ДОНОРЫ ТКАНЕЙ -- TISSUE DONORS
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ ОРГАНА -- ORGAN TRANSPLANTATION (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: визначити частку придатних до трансплантації органів та хірургічні особливості експлантацій органів від посмертних донорів. За результатами обробки даних можна стверджувати, що незважаючи на лабораторні показники безпеки донора, частина органів із різних причин непридатна для подальшої трансплантації. Окрім того, кожне третє-четверте вилучення супроводжується варіативною судинною анатомією. Сучасний розвиток трансплантології в нашій країні дав змогу нам у боротьбі за життя пацієнтів значно покращити результати. Так, посмертне донорство рятує життя одночасно щонайменше 4 особам. Водночас дане дослідження демонструє, що 36 % сердець, 43 % печінок та 7 % нирок при відповідності лабораторним критеріям безпеки донора не можуть бути використанні для трансплантації. Судинна варіативна анатомія має місце в 25 % експлантованих печінок та в 39 % нирок, що подовжуває як час вилучення органів, період холодової ішемії та потребує від хірурга досконаліших навиків.
Цель работы : определить часть пригодных к трансплантации органов и хирургические особенности эксплантаций органов от посмертных доноров. По результатам обработки данных можно утверждать, что невзирая на лабораторные показатели безопасности донора, часть органов из разных причин непригодна для дальнейшей трансплантации. Кроме того, каждое третье-четвертое извлечение сопровождается вариативной сосудистой анатомией. Современное развитие трансплантологии в нашей стране дало возможность нам в борьбе при жизни пациентов значительно улучшить результаты. Да, посмертное донорство спасает жизнь одновременно наименьше 4 лицам. В то же время данное исследование демонстрирует, что 36% сердець, 43% печенок и 7% почек при соответствии лабораторным критериям безопасности донора не могут быть использованы для трансплантации. Сосудистая вариативная анатомия имеет место в 25% эксплантованых печенок и в 39% почек, что продлевает как время извлечения органов, период холодовой ишемии и требует от хирурга более совершенных навыков.
Дод.точки доступу:
Каніковський, O. Є.
Підопригора, О. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Смаглій, З. В.
Роль процесів ліпідної пероксидації у розвитку порушень жовчоутворювальної функції печінки за умов скелетної травми і гострої крововтрати, поєднаної з механічним ушкодженням шкіри, та ефективність PRP-терапії / З. В. Смаглій // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 27-36

MeSH-~главная:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (метаболизм, терапия, этиология)
ЖЕЛЧНЫЕ КИСЛОТЫ И СОЛИ -- BILE ACIDS AND SALTS (метаболизм)
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (осложнения, хирургия)
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Мета робота: з’ясувати роль процесів ліпідної пероксидації у розвитку порушень жовчоутворювальної функції печінки за умов скелетної травми і гострої крововтрати, поєднаної з механічним ушкодженням шкіри, та ефективність PRP-терапії. Внаслідок моделювання механічного ушкодження шкіри, скелетної травми, ускладненої гострою крововтратою, та їх поєднання у печінці піддослідних тварин посилювалися процеси ліпідної пероксидації, що супроводжувалося зростанням вмісту ТБК-активних продуктів ПОЛ, вміст яких не досягав рівня контролю до закінчення експерименту. Динаміка досліджуваного показника була хвилеподібною з першим максимумом через 7 діб посттравматичного періоду і повторним – через 21 добу. Вміст сумарних жовчних кислот у жовчі до 7 доби знижувався, залишався на такому ж рівні до 21 доби, а далі до 28 доби експерименту зростав, не досягаючи рівня контролю. Зі збільшенням тяжкості травми активність процесів ліпідної пероксидації та порушення синтезу жовчних кислот в печінці збільшувалися. Внаслідок застосування PRP-терапії у групі щурів з поєднаною травмою, порівняно з тваринами без корекції, вміст у печінці ТБК-активних продуктів ПОЛ, від початку 21 доби статистично вірогідно знижувався, а вміст у жовчі сумарних жовчних кислот зростав. Внаслідок механічного ушкодження шкірних покривів у печінці травмованих тварин посилюються процеси ліпідної пероксидації, що сприяє сповільненню синтезу жовчних кислот мембранами ендоплазматичного ретикулуму. Застосування внутрішньодермального введення збагаченої тромбоцитами алогенної плазми знижує системні прояви травматичної хвороби, що проявляється пригніченням процесів ліпідної пероксидації в печінці та зниженням порушень функціонального стану мембран ендоплазматичного ретикулуму.
Цель робота : выяснить роль процессов липидной пероксидации в развитии нарушений желчеобразующей функции печенки при условиях скелетной травмы и острой кровопотери, соединенной с механическим повреждением кожи, и эффективность PRP-терапии. В результате моделирования механического повреждения кожи, скелетной травмы, усложненной острой кровопотерей, и их сочетания в печенке подопытных животных усиливались процессы липидной пероксидации, что сопровождалось ростом содержимого ТБК-активных продуктов ПОЛ, содержимое которых не достигало уровня контроля к окончанию эксперимента. Динамика исследуемого показателя была волнообразной с первым максимумом через 7 сутки посттравматического периода и повторным - через 21 сутки. Содержимое суммарных желчных кислот в желчи до 7 суток снижалось, оставался на таком же уровне до 21 суток, а дальше до 28 суток эксперимента рос, не достигая уровня контроля. С увеличением тяжести травмы активность процессов липидной пероксидації и нарушения синтеза желчных кислот в печенке увеличивались. В результате применения PRP- терапии в группе крыс с соединенной травмой, сравнительно с животными без коррекции, содержимое в печенке ТБК-активных продуктов ПОЛ, от начала 21 суток статистически достоверно снижался, а содержимое в желчи суммарных желчных кислот росло. В результате механического повреждения кожных покровов в печенке травмированных животных усиливаются процессы липидной пероксидации, что способствует замедлению синтеза желчных кислот мембранами эндоплазматического ретикулума. Применение внутридермального введения обогащенной тромбоцитами аллогенной плазмы снижает системные проявления травматической болезни, которая проявляется притеснением процессов липидной пероксидации в печенке и снижением нарушений функционального состояния мембран эндоплазматического ретикулума.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.

Orel, Yu. M.
Morphological criteria of gallbladder destruction in patients with acute cholecystitis, which occurred against the background of COVID-2019 / Yu. M. Orel, I. Ya. Dziubanovskyi, M. O. Onyskiv // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - P23-26

MeSH-~главная:
ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ БОЛЕЗНИ -- GALLBLADDER DISEASES (этиология)
ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE (осложнения)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
Анотація: Мета роботи: вивчити морфологічні особливості жовчного міхура при гострому холециститі, що виник на тлі COVID-2019. При морфологічному дослідженні жовчного міхура хворих у групі холецистит + COVID-19 встановлено, що товщина слизової оболонки перевищувала аналогічний показник першої групи на 19,4 %, відмінності щодо м’язової та серозної оболонок були несуттєвими – збільшення на 2,2 % та 1,7 %. Висота покривних епітеліоцитів регресувала на 21,8 %, також істотно – на 26,0 % – зростав відносний об’єм уражених клітин. Частка кровоносних судин зростала на 14,4 % у слизовій оболонці та на 9,8 % у м’язовій. Описана динаміка морфометричних параметрів релевантна змінам, виявленим при мікроскопії. Так, потовщення слизової оболонки за умов поєднання холециститу та CОVІD-2019 можна пояснити більш вираженими явищами набряку та гіперемії слизової оболонки. Зменшення висоти епітеліоцитів та зростання частки пошкоджених клітин вказує на інтенсивніші деструктивні зміни епітелію. Зростання частки кровоносних судин у різних відділах стінки жовчного міхура не свідчить про покращення її васкуляризації, натомість є морфометричним маркером виразності гемодинамічних розладів (дилатація та повнокрів’я судин, тромбоз). У осіб старшого віку мало місце стоншення на 11,6 % м’язової оболонки. Така структурна перебудова, слід думати, негативно впливає на скоротливу функцію жовчного міхура, зменшує силу його напруження та скорочення. На підставі дослідження гістологічних препаратів можна стверджувати, що в патогенезі гострого холециститу, який перебігає на тлі CОVІD-2019, важливу роль відіграють гемодинамічні розлади і, зокрема, тромбоз.
Цель работы : выучить морфологические особенности желчного пузыря при остром холецистите, который возник на фоне COVID-2019. При морфологическом исследовании желчного пузыря больных в группе холецистит + COVID-19 установлено, что толщина слизистой оболочки превышала аналогичный показатель первой группы на 19,4%, отличия относительно мышечной и серозной оболочек были несущественными - увеличение на 2,2% и 1,7%. Высота покровных эпителиоцитов регрессировала на 21,8%, также существенно - на 26,0% - рос относительный объем пораженных клеток. Часть кровеносных сосудов росла на 14,4% в слизистой оболочке и на 9,8% в мышечной. Описанная динамика морфометрических параметров релевантна изменениям, выявленным при микроскопии. Утолщение слизистой оболочки при условиях сочетания холецистита и CОVІD-2019 можно объяснить более выраженными явлениями отека и гиперемии слизистой оболочки. Уменьшение высоты эптелиоцитов и рост части поврежденных клеток указывает на более интенсивные деструктивные изменения эпителия. Рост части кровеносных сосудов в разных отделах стенки желчного пузыря не свидетельствует об улучшении ее васкуляризации, зато является морфометрическим маркером выразительности гемодинамических расстройств (дилатация и полнокровья сосудов, тромбоз). У лиц старшего возраста имело место утончение на 11,6% мышечной оболочки. Такая структурная перестройка, следует думать, негативно влияет на сократительную функцию желчного пузыря, уменьшает силу его напряжения и сокращения. На основании исследования гистологических препаратов можно утверждать, что в патогенезе острого холецистита, который перебегает на фоне CОVІD-2019, важную роль играют гемодинамические расстройства и, в частности, тромбоз.
Дод.точки доступу:
Dziubanovskyi, I. Ya.
Onyskiv, M. O.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.

Дзюбановський, І. Я.
Клініко-морфологічні критерії вибору термінів лапароскопічного лікування хворих на гострий перитоніт / І. Я. Дзюбановський, А. А. Ковальчук // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 16-22

MeSH-~главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (хирургия)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: вивчити можливості та терміни лікування пацієнтів із гострою хірургічною патологією, ускладненою перитонітом із пріоритетним застосуванням міні-інвазивних методів хірургічного лікування. В дослідження включено 98 хворих із гострою хірургічною патологією, що призвела до розвитку гострого перитоніту. Пацієнти були поділені на дві групи: дослідна група та група порівняння. Вік пацієнтів становив від 18 до 85 років, середній вік пацієнтів становив 48,8 року. Всім пацієнтам проводили загальноклінічні та інструментальні методи обстеження як у доопераційному, так і у післяопераційному періоді. Використання відеоасистуючих методів операційного лікування сприяє більш достовірному та швидшому пошуку джерела перитоніту, кращій інтраопераційній оцінці морфологічних змін та їх корекції. Розширення показань до міні-інвазивних методів лікування при перитоніті можливе за умови подальшого доопрацювання та удосконалення техніки операцій. За результатами оцінки дослідження було встановлено, що терміни лікування гострої хірургічної патології, ускладненої перитонітом, лапароскопічним методом дозволяють скоротити післяопераційний період в середньому на 37±2,1 %.
Цель работы : выучить возможности и сроки лечения пациентов с острой хирургической патологией, усложненной перитонитом с приоритетным применением мини-инвазивных методов хирургического лечения. В исследование включено 98 больных с острой хирургической патологией, которая привела к развитию острого перитонита. Пациенты были разделены на две группы: опытная группа и группа сравнения. Возраст пациентов представлял от 18 до 85 лет, средний возраст пациентов представлял 48,8 года. Всем пациентам проводили общеклинические и инструментальные методы обследования как в дооперационном, так и в послеоперационном периоде. Использование видеоассистирующих методов операционного лечения способствует более достоверному и более быстрому поиску источника перитонита, лучшей интраоперационной оценке морфологических изменений и их коррекции. Расширение показаний к мини-инвазивным методам лечения при перитоните возможно при условии дальнейшей доработки и усовершенствования техники операций. По результатам оценки исследования было установлено, что сроки лечения острой хирургической патологии, усложненной перитонитом, лапароскопическим методом позволяют сократить послеоперационный период в среднем на 37±2,1%.
Дод.точки доступу:
Ковальчук, А. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.

Реперфузійно-реоксигенаційний синдром при реконструкції аорто-стегнового сегмента в умовах хронічної критичної ішемії - профілактика та лікування : оригінальні дослідження / І. К. Венгер [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 10-15

MeSH-~главная:
АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES (осложнения, хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (хирургия)
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Мета роботи: покращити результати реконструктивних операцій на аорті та магістральних артеріях в умовах хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок. За об’ємом реваскуляризації аорто/клубово-стегно-підколінного сегмента пацієнтів розділили на дві групи. І група – пацієнти, яким проведено одномоментне аорто-біфеморальне алошунтування (19 спостережень) і однобічне аорто/клубово-стегнове алошунтування (11 спостережень). В ІІ групу включили 31 пацієнта, із поєднаним атеросклеротичним ураженням аорто/клубово-стегнового сегмента та стегно-підколінного сегмента. Показанням до проведення додаткової реконструкції стегно-підколінного сегмента у хворих другої групи у післяопераційному періоді слугував динамічний ультразвуковий моніторинг стану гемодинаміки стегно-підколінного сегмента, що дав змогу виявити зниження пікової систолічної швидкості та індексу резистентності.
Цель работы : улучшить результаты реконструктивных операций на аорте и магистральных артериях в условиях хронической критической ишемии нижних конечностей. По объему реваскуляризации аорто/клубово-бедро-подколенного сегмента пациентов разделили на две группы. І группа - пациенты, которым проведено одномоментное аорто-бифеморальное алошунтирование (19 наблюдений) и одностороннее аорто/подвздошно-бедренное алошунтирование (11 наблюдений). Во ІІ группу включили 31 пациента, с соединенным атеросклеротическим поражением аорто/подвздошно-бедренного сегмента и бедро-подколенного сегмента. Показанием к проведению дополнительной реконструкции бедро-подколенного сегмента у больных второй группы в послеоперационном периоде служил динамический ультразвуковой мониторинг состояния гемодинамики бедро-подколенного сегмента, который дал возможность выявить снижение пиковой систолической скорости и индекса резистентности.
Дод.точки доступу:
Венгер, І. К.
Фарина, І. В.
Сельський, Б. П.
Герасимюк, К. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.

Пруднікова, О. Б.
Хірургічні аспекти лікування раку дистального відділу шлунка, ускладненого перфорацією, стенозом та гострою кровотечею : оригінальні дослідження / О. Б. Пруднікова, П. В. Іванчов // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 5-9

MeSH-~главная:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (патофизиология, хирургия)
КИШЕЧНИКА ПЕРФОРАЦИЯ -- INTESTINAL PERFORATION (осложнения)
ПИЩЕВОДА СТЕНОЗ -- ESOPHAGEAL STENOSIS (осложнения)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (осложнения)
Анотація: Мета роботи: покращення результатів хірургічного лікування раку дистального відділу шлунка, ускладненого перфорацією, стенозом та гострою кровотечею. У клініці за період від 2006 до 2020 р. проходили лікування 766 хворих із злоякісними пухлинами шлунка, які ускладнилися гострими кровотечами, стенозами чи перфорацією пухлин, що склало 2,5 % від усіх хворих, лікованих із приводу шлунково-кишкових кровотеч за час роботи центру. Рак дистального відділу шлунка мав місце у 247 (32,2 %) пацієнтів. Загалом із 247 хворих оперовано 115. У групі хворих із вперше виявленим раком оперативна активність склала 49,2 % (63 із 128). Радикальні операції виконані у 81 (70,4 %) пацієнта, паліативні та симптоматичні операції проведено у 34 (29,6 %) пацієнтів. Загальна післяопераційна летальність склала 6,9 % (8 хворих). Після радикальних операційних втручань померло 4 (3,5 %) пацієнтів, а після паліативних і симптоматичних операцій – 5 (14,7 %). П’ятирічне виживання після радикальних операцій склало 44,5 %, а 10-річне – 8,9 %, при цьому медіана життя склала 29 місяців.
Цель работы : улучшение результатов хирургического лечения рака дистального отдела желудка, усложненного перфорацией, стенозом и острым кровотечением. В клинике за период с 2006 до 2020 г. проходили лечение 766 больных со злокачественными опухолями желудка, которые усложнились острыми кровотечениями, стенозами или перфорацией опухолей, что составило 2,5% от всех больных, лечившихся по поводу желудочно-кишечных кровотечений за время работы центра. Рак дистального отдела желудка имел место у 247 (32,2%) пациентов. В целом из 247 больных оперовано 115. В группе больных с впервые выявленным раком оперативная активность составила 49,2% ( 63 из 128). Радикальные операции выполнены у 81 (70,4%) пациента, паллиативные и симптоматические операции проведены у 34 (29,6%) пациентов. Общая послеоперационная летальность составила 6,9% (8 больных). После радикальных операционных вмешательств умерло 4 (3,5%) пациента, а после паллиативных и симптоматических операций - 5 (14,7%). Пятилетнее выживание после радикальных операций составило 44,5%, а 10-летнее - 8,9%, при этом медиана жизни составила 29 месяцев.
Дод.точки доступу:
Іванчов, П. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)