ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ27/2018/17/3 (ч.2)<.>

Загальна кількість знайдених документів : 31
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-31

Тимчук, К. Ю.
Сучасні аспекти хронотерапії та хронофармації / К. Ю. Тимчук, Н. В. Черновська, В. Л. Волошин // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 180-184. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ХРОНОТЕРАПИЯ -- DRUG CHRONOTHERAPY
Анотація: У статті оглядово відмічено деякі аспекти наукових досліджень, які підтверджують вагомість поглибленого вивчення змін біоритмів в організмі людини під час патологічного процесу та врахування часу прийому ліків при різних захворюваннях. Також відзначено, що ефективність фармакотерапії залежить не тільки від обраних лікарських засобів, їх доз і лікарських форм, а й від індивідуальних особливостей організму людини. Очевидно, що питання хронотерапії і хронофармації потребують подальшого розвитку та може значно покращити якість лікування. Мета роботи - проаналізувати деякі наукові дослідження, в яких встановлені індивідуальні особливості організму людини і його біологічних ритмів під час призначень лікувальних засобів при різних патологічних станах. Довести актуальність вивчення хронотерапії та хронофармації, що покращить ефект лікування багатьох захворювань. Висновки. Хронотерапія і своєчасна фармацевтична корекція добових ритмів людини сприяє підвищенню ефективності лікування при різних патологічних процесах. Впровадження сучасних методів у хронотерапії дозволяють враховувати індивідуальні особливості організму людини під час прийому лікувальних засобів.
Дод.точки доступу:
Черновська, Н.В.
Волошин, В.Л.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Роль мелатоніну в патогенезі нейродегенеративних змін при хворобі Альцгеймера (огляд літератури) / І. Р. Тимофійчук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 173-179. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE (этиология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (терапевтическое применение)
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES (этиология)
Анотація: Хвороба Альцгеймера (ХА), пов'язана з віком нейродегенеративна патологія з прогресуючим дефіцитом пам'яті, характеризується позаклітинним накопиченням амілоїдних бляшок і внутрішньоклітинних нейрофібрилярних клубків з гіперфосфорильованого тау протеїна. Мета роботи - стимулювати інтерес до мелатоніну (МТ) в якості потенційно корисного агента для профілактики і лікування ХА. Множинні фактори сприяють етіології ХА з точки зору ініціювання та прогресування. МТ є нейрогормоном, який виробляється переважно епіфізом головного мозку і знижується під час старіння та у пацієнтів з ХА. Дані клінічних випробувань показують, що добавка МТ уповільнює прогресування когнітивних порушень у пацієнтів з ХА. МТ ефективно захищає клітини нейронів від А бета токсичності через антиоксидантні і імунопротекторні властивості. Він не тільки пригнічує генерацію A бета, але і пригнічує утворення амілоїдних фібрил за рахунок структурно-залежної взаємодії з A бета. Точний механізм досі не повністю зрозумілий. Висновки. Дані літературного огляду дозволяють передбачити нейропротекторні властивості МТ і відкривають перспективи використання цього гормону в терапії нейродегенеративних захворювань.
Дод.точки доступу:
Тимофійчук, І.Р.
Семененко, С.Б.
Швець, В.І.
Савчук, Т.П.
Слободян, К.В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Микитюк, О. П.
Остеоартроз: погляд на проблему крізь призму хронопатології та хрономедицини / О. П. Микитюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 168-172. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
Анотація: Метою роботи є аналіз сучасних літературних даних щодо добових варіацій клінічної симптоматики остеоартрозу, хроноорганізації хрящової тканини в нормі і патології, оцінка взаємозв'язку між аспектами патогенезу, клінічними проявами та віддаленими наслідками прогресування захворювання з позицій хрономедицини. Висновки. Остеоартроз характеризується широким спектром молекулярних порушень у нетиповий для проведення клінічних рутинних аналізів час - період відпочинку, вечірньо-нічні години. Увагу клініцистів слід звертати не лише на ефективне усунення больового синдрому та хондропротекцію, але й на виявлення і корекцію системних проявів десинхронозу, профілактику розвитку метаболічного синдрому і запобігання появі коморбідної патології.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Лабунець, І. Ф.
Вікові зміни циркадіанних ритмів ендокринної функції тимуса та глюкокортикоїдної функції надниркових залоз у тварин та людини: значення факторів епіфіза / І. Ф. Лабунець // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 162-167. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ТИМУС -- THYMUS GLAND
НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ГОРМОНЫ -- ADRENAL CORTEX HORMONES (физиология)
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (физиология)
ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES
Анотація: Мета роботи - проаналізувати стан вивчення ролі епіфіза (шишкоподібної залози) та ендокринних механізмів впливу його (її) факторів на циркадіанний ритм функціонування тимуса у тварин та людини при старінні. Наведені дані літератури та власні результати щодо важливості мелатонінутворювальної функції епіфіза для ритмічності ендокринної функції тимуса та глюкокортикоїдної функції надниркових залоз як у молодих тварин (миші, щури, кролі), так і у людини. Показано патогенетичне значення вікової дисфункції епіфіза для формування десинхронозу рівня в крові тимічного сироваткового фактору/тимуліну та глюкокортикоїдів. Висновки. Обгрунтовано, що ендокринна функція тимуса не згасає повністю в старому організмі тварин і людини та здатна реагувати на синхронізуючі впливи мелатоніну та пептидних факторів епіфіза.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Кривчанська, М. І.
Реакція шишкоподібної залози на деякі агоністи та антагоністи бета-адренорецепторів у постнатальному онтогенезі (огляд літератури та власні дослідження) / М. І. Кривчанська, О. В. Пішак, В. П. Пішак // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 156-161. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (действие лекарственных препаратов)
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ БЕТА-АГОНИСТЫ -- ADRENERGIC BETA-AGONISTS (прием и дозировка)
ОНТОГЕНЕЗ
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
Анотація: Останнім часом зріс інтерес дослідників і лікарів до шишкоподібної (пінеальної) залози (ШЗ). Це зумовлено широким спектром біологічної активності її основного гормону - мелатоніну (МТ), який причетний до регуляції центральної і вегетативної нервової системи, ендокринних органів, добової ритмічної активності тощо. Разом з тим незаперечним залишається факт вікової залежності функціональної активності ШЗ, необхідності врахування молекулярно-клітинних механізмів при проведенні лікувальної тактики. У XX столітті серед біологічно визнаних лікарських засобів переважали антагоністи (інгібітори) тих чи інших патологічних явищ. Проте, спираючись на основи функціональної медицини, очевидно, що у процесі лікування певні функціональні системи вимагають, навпаки, активації (В.Н. Титов, 2013). В огляді наводяться відомості щодо морфологічних і функціональних змін ШЗ за уведення бета-адреноблокаторів, зокрема, пропранололу, в різні вікові періоди. Повідомляється про реакцію пінеалоцитів на ізопротеренол, як агоніста адренорецепторів. Порушення швидкості клубочкової фільтрації, мікроальбумінурія та натрійурез характеризують явища ренальної дисфункції. У зв'язку з цим в огляді обговорюється питання ефективності і безпеки застосування бета-адреноблокаторів із урахуванням вікової динаміки ШЗ, як одного із органів нейроімуноендокринної системи. Висновки. Зниження з віком функціональної активності ШЗ супроводжується гальмуванням процесів оновлення в пінеалоцитах. Функціональні механізми клітинного старіння ШЗ необхідно враховувати при проведенні лікувальної тактики бета-адреноблокаторами.
Дод.точки доступу:
Пішак, О.В.
Пішак, В.П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Чернюк, В. И.
Влияние ночных работ на функциональное состояние водителей грузовых автомобилей / В. И. Чернюк, Н. А. Бобко, Д. А. Гадаева // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 150-155. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-~главная:
АВТОМОБИЛЯ ВОЖДЕНИЕ -- AUTOMOBILE DRIVING
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
Анотація: Мета роботи - виявити вплив нічних робіт на функціональний стан водіїв вантажних автомобілів міжміських перевезень. Матеріали та методи. Проведено одноразове обстеження водіїв шляхом вимірювання антропометричних параметрів, ЧСС, АТС, АТД, опитування за методикою В.П.Войтенко і тесту на особистісну тривожність. Обчислювалися: основний обмін (ОО), індекс маси тіла (ІМТ) і параметри гемодинаміки. Рівні АТ і ІМТ оцінювалися за класифікаціями ВООЗ, об'єму талії (ОТ) - відповідно до рекомендацій Міжнародної групи з вивчення ожиріння. Водії були розділені на 2 групи: (1) що працюють і в нічні години (22: 00-6: 00) (28 чоловіків 31-59 років; M±m: 47,5±1,5), (2) що вночі не працюють (11 чоловіків 29-59 років; M±m: 47,0±3,0). Дані аналізувалися на рівні p0,05. Результати. У водіїв групи 1 середньогрупове значення ОО, маси і периметрів тіла були більше, ніж у водіїв групи 2 (p0,03) - при статистично однаковому зрості. ОТ у водіїв групи 1 становив 104,1±2,5 см (абдомінальне ожиріння), у водіїв групи 2 - 98,7±1,7 см (абдомінальне передожиріння), ІМТ - 29,5±0,9 кг/м2 (межував з ожирінням) і 27,7±0,8 кг/м2 (надлишкова маса тіла 1-го ступеня) - відповідно у водіїв 1 і 2 груп, ЧСС - 80,5±2,1 уд./хв. (нижня межа тахікардії) і 74,0±3,6 уд./хв. (норма) - відповідно. У водіїв обох груп АТС (136,6±3,5 і 136,3±3,4 мм рт. ст.) знаходився в зоні високої норми, АТД (86,3±1,8 і 84,8±2,2 мм рт. ст.) - на межі норми і високої норми, тривожність (35,3±1,3 і 36,8±2,5 балів) - в помірній зоні. Водії групи 1 частіше скаржилися на болі в області серця (p0,01), відчуття мурашок на тілі (p0,01), труднощі з концентрацією уваги (p0,02) і метеочутливість (p0,05). Висновки. Нічні роботи потенціюють формування ожиріння за абдомінальним типом, збільшення основного обміну, периметрів і маси тіла, підвищення ЧСС до тахікардії, збільшення частоти скарг, в тому числі - на болі в області серця і труднощі з концентрацією уваги, що має пряме несприятливе значення для здоров'я і безпеки праці водіїв. Для збереження здоров'я і продовження професійного довголіття водіїв вантажних автомобілів необхідні профілактичні заходи, в більшій мірі - для осіб, зайнятих на роботах у нічний час.
Дод.точки доступу:
Бобко, Н.А.
Гадаева, Д.А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Khomenko, V. G.
Melatonin - as the pineal gland product in regulation of physiological functions of the organism / V. G. Khomenko, M. V. Dikal, O. V. Kushniryk // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - P143-149. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (терапевтическое применение)
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (физиология)
Анотація: Мета роботи - вивчити продукт шишкоподібної залози - гормон мелатонін у регуляції фізіологічних процесів та функцій організму. Матеріали і методи. Експериментальні дослідження проведені на білих статевозрілих щурях-самцях. Перша група (контрольна) - інтактні щури; друга група - тварини, які піддавалися гострому іммобілізаційному стресу; третя група - тварини, яким уводили перед іммобілізаційним стресом препарати на основі мелатоніну. З метою корекції порушень функцій нирок піддослідні тварини отримували екзогенний препарати віта-мелатонін (фармацевтичний препарат "Віта-мелатонін", ЗАТ "Київський вітамінний завод", м. Київ), який уводили в дозі 0,3 мг/кг маси тіла (1 таблетка містила 0,003 г мелатоніну, її розчиняли в 30 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) одноразово внутрішньошлунково через зонд у вечірній час за 1 год до іммобілізаційного стресу. Результати. Використання мелатоніну позитивно впливає на функцію нирок і зменшує негативні ефекти стресу на судинно-клубочковому рівні. Незважаючи на покращання середньодобових рівнів діурезу, концентраційного індексу ендогенного креатиніну, відносної реабсорбції води, зберігалася змінена фазова структура ритмів. Більше того, в окремі періоди реєстрували вірогідні відхилення параметрів порівняно з контрольними значеннями. Зберігалися гіперазотемія, порушення концентраційної функції і протеїнурія, але ці зміни значно менші, ніж за іммобілізаційного стресу без екзогенного мелатоніну. Сприятливою прогностичною ознакою слід вважати наближення амплітуди ритмів до контрольних показників. Протекторний ефект мелатоніну відмічали щодо порушень іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок. Спостерігали позитивні зміни концентрації іонів натрію в плазмі, кліренсу безнатрієвої води, проксимального транспорта іонів натрію, рН сечі, екскреції кислот, що титруються та аміаку. Зберігалося пригнічення процесів реабсорбції іонів натрію при інтенсифікації амоніо- та ацидогенезу. Висновки. Пошкодження ниркових транспортних систем при впливі іммобілізаційного стресу пов'язано з органічними змінами епітелію ниркових канальців, на які мелатонін справляє протекторний ефект.
Дод.точки доступу:
Dikal, M.V.
Kushniryk, O.V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Вплив функціональної активності шишкоподібної залози на стан щитоподібної залози у щурів / А. А. Ходоровська [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 136-142. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (анатомия и гистология)
Анотація: Мета роботи - встановити епіфізарно-тиреоїдні взаємовідносини та вплив функціональної активності шишкоподібної залози на морфофункціональні зміни щитоподібної залози у щурів. Матеріали і методи. Дослідження проведені на 30 білих статевозрілих щурях-самцях. Перша група (контрольна) - інтактні щури; друга група - тварини, які знаходилися в умовах гіпофункції шишкоподібної залози; третя група - тварини, які знаходилися в умовах гіперфункції шишкоподібної залози. Вивчення функціональної морфології щитоподібної залози в нормі та в умовах зміни функції шишкоподібної залози у щурів здійснювали за допомогою комплексу методів: мікроскопічного, електронно-мікроскопічного та імуноферментного. Результати. Морфофункціональні зміни щитоподібної залози у тварин, які знаходилися в умовах постійного освітлення, виявили, що переважають тироцити циліндричної форми, ядра яких збільшені за розмірами, забарвлюються базофільно з ацидофільним відтінком та розташовані в базальній частині клітини. Ультраструктурна організація виявила, що більшість тироцитів знаходиться в стані підвищеної функціональної активності. Цитоплазма клітин містить гіпертрофовані мітохондрії із частково зруйнованими кристами, збільшену кількість лізосом та комплекс Гольджі із добре розвинутими структурними компонентами. Апікальна поверхні тироцита характеризується великою кількістю мікроворсинок, а базальний полюс - глибокими інвагінаціями цитолеми. Імуноферментні дослідження показали істотне збільшення в плазмі крові вільного Т4 та вільного Т3, порівняно із тваринами контрольної групи, та підвищення вмісту тиреотропного гормону, порівняно з контрольними тваринами, проте різниця між цими величинами не є вірогідною. Морфологія щитоподібної залози у тварин в умовах постійної темряви виявила сплощення фолікулярного епітелію та його десквамацію. Ядра округлої форми темно фіолетового кольору та цитоплазма тироцитів вакуолізована. Ультраструктурні зміни показали, що у цитоплазмі щільність органел невисока, мало канальців гранулярної ендоплазматичної сітки, компоненти комплексу Гольджі представлені окремими цистернами, небагато вільних рибосом і полісом. Апікальна поверхня представлена помірною кількістю первинних невеликих лізосом та незначною кількістю дрібних мікроворсинок. Імуноферментні дослідження не виявили вірогідної різниці між вмістом вільних тиреоїдних гормонів плазми крові та тиреотропної функції гіпофіза щурів, які знаходилися в умовах постійної темряви, та контрольних тварин. Висновки. В умовах гіпофункції шишкоподібної залози спостерігається підвищення функціональної активності щитоподібної залози, це засвідчує про можливий парагіпофізарний шлях активації функції щитоподібної залози щурів, які знаходилися в умовах постійного освітлення. Отже, тривале перебування щурів в умовах постійного освітлення при гіпофункції епіфіза призводить до підвищення функціональної активності щитоподібної залози, і, навпаки, її зниження при гіперфункції шишкоподібної залози.
Дод.точки доступу:
Ходоровська, А.А.
Чернікова, Г.М.
Чала, К.М.
Попова, І.С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Ушакова, Г. А.
Регуляція нейрогенезу за участю гепарансульфату та нейрональної молекули клітинної адгезії під час розвитку мозку щурів / Г. А. Ушакова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 130-135. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ГЕПАРИТИНСУЛЬФАТ -- HEPARITIN SULFATE (прием и дозировка)
НЕЙРОГЕНЕЗ -- NEUROGENESIS (действие лекарственных препаратов)
КЛЕТОК АДГЕЗИЯ -- CELL ADHESION (действие лекарственных препаратов)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (рост и развитие)
Анотація: Мета роботи - визначити динаміку загальної гепарансульфат-зв'язувальної активності білків головного мозку щурів та розподілу нейрональної молекули клітинної адгезії за умов постнатального розвитку. Матеріали і методи. Проведено експериментальне дослідження на 108 щурах лінії Вістар різного віку з дотриманням етичних правил поводження з лабораторними тваринами. Визначено кількісну характеристику та субклітинну локалізацію гепаран-зв'язувальних білків та нейрональної молекули клітинної адгезії у різних відділах мозку щурів за умов раннього постнатального розвитку за допомогою методів вуглевод-ферментного та імуно-ферментного аналізу. Результати. Найвища кількість гепарансульфат-зв'язувальних компонентів спостерігали у гермінативних зонах, навколо IV шлуночка мозку (субвентрикулярна зона) й у зовнішньому гранулярному шарі кори мозочка та у гіпокампі в гранулярному шарі зубчастої області, а також на рівні шару пірамідних нейронів, що формуються. Кількісний аналіз показав найвищий вміст нейрональної молекули клітинної адгезії у мозку щурів на ранньому етапі постнатального розвитку та його поступове зменшення протягом першого місяця життя, що мало високу позитивну кореляцію (+0,92; Р0, 01) з динамікою зміни гепарансульфат-зв'язувальної активності білків у дослідних відділах мозку. Висновки. Загальна гепарансульфат-зв'язувальна активність білків міжклітинного матриксу відіграє суттєву роль у регуляції процесів диференціації та міграції нервових клітин на ранніх етапах постнатального розвитку мозку щурів, можливо, за рахунок зміни поведінки міжклітинних взаємодій за участю нейрональної молекули клітинної адгезії.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Особливості впливу неповної глобальної ішемії-реперфузії головного мозку на стан окиснювальної модифікації білків в окремих структурах нео- та архікортекса старих щурів / C. C. Ткачук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 125-129. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
НЕОКОРТЕКС -- NEOCORTEX
БЕЛКИ -- PROTEINS
Анотація: Мета роботи. Вивчити вміст продуктів окиснювальної модифікації білків у корі лобової, потиличної часток і полях гіпокампа СА1, СА2, СА3 дорослих та старих щурів у ранньому періоді моделювання неповної глобальної ішемії-реперфузії головного мозку. Матеріал і методи. У гомогенатах кори лобової і потиличної часток і полів гіпокампа СА1-СА3 щурів п'яти- та 22-місячного віку визначали вміст продуктів окиснювальної модифікації білків (ОМБ) нейтрального й основного характеру після 20-хвилинної каротидної ішемії з одногодинною реперфузією. Результати. Двобічна каротидна ішемія-реперфузія в дорослих щурів підвищує вміст продуктів ОМБ основного і нейтрального характеру в корі лобової та потиличної часток і знижує вміст останніх у полі СА3; у старих щурів - підвищує вміст альдегідо- та кетонопохідних нейтрального й основного характеру в корі потиличної частки та полі гіпокампа СА1, основного характеру - в корі лобової частки, нейтрального характеру - в полі гіпокампа СА2, знижує вміст останніх у корі лобової частки та не впливає на вивчені показники в полі СА3. Висновки. Старіння супроводжується накопиченням продуктів ОМБ у корі лобової і потиличної часток, полі гіпокампа СА1, зниженням їх вмісту - у полях гіпокампа СА2 і СА3. У дорослих щурів за станом ОМБ чутливими до ішемії-реперфузії головного мозку є кора лобової та потиличної часток і поле СА3 гіпокампа, у старих - усі досліджені ділянки мозку, за винятком поля СА3.
Дод.точки доступу:
Ткачук, C.C.
Ткачук, О.В.
Мислицький, В.Ф.
Повар, М.А.
Штефанюк, В.І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.

Степанчук, В. В.
Порушення циркадіанної організації хроноритмів вільнорадикального гомеостазу внаслідок одногодинного іммобілізаційного стресу та їх корекція фітомелатоніном / В. В. Степанчук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 119-124. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (действие лекарственных препаратов)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи - визначити структуру циркадіанних хроноритмів показників вільнорадикального гомеостазу в еритроцитах білих щурів за умов фізіологічної норми та після одногодинного іммобілізаційного стресу. Матеріали та методи. Експерименти проведено на 324 статевозрілих білих щурах-самцях. Іммобілізаційний стрес моделювали шляхом утримування тварин впродовж однієї години у спеціальних індивідуальних клітках-пеналах. Щурів забивали шляхом декапітації о 8-й, 12-й, 16-й, 20-й, 24-й та 4-й годинах. Стан прооксидантної системи оцінювали за вмістом в еритроцитах малонового альдегіду та дієнових кон'югатів, системи антиоксидантного захисту - за рівнем каталази. Результати. Встановлено, що в іммобілізованих тварин спостерігається зростання пероксидної активності ліпідів на фоні недостатності системи антиоксидантного захисту. Доведено, що нормалізації досліджуваних показників сприяє попереднє уведення щурам рослинного мелатоніну. Висновки. Попереднє уведення олійного екстракту рослинного мелатоніну сприяє нормалізації хроноритмів досліджуваних показників вільнорадикального гомеостазу у стресованих щурів та покращанню їх адаптаційно-компенсаторних можливостей.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.

Сопова, І. Ю.
Вплив гострої гіпоксії на вміст окиснювально-модифікованих білків у базальних ядрах головного мозку за різної епіфізарної активності / І. Ю. Сопова, М. В. Амаріуца // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 114-118. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES
БАЗАЛЬНЫЕ ГАНГЛИИ -- BASAL GANGLIA
АНОКСИЯ -- ANOXIA
Анотація: Мета роботи - дослідити вміст окиснювально-модифікованих білків як один з "маркерів" розвитку патологічного процесу за дії гострої гіпоксії як стресуючого фактору на тлі різної функціональної активності епіфізу в базальних ядрах головного мозку (хвостате ядро, бліда куля, прилегле ядро перегородки, амігдала). Матеріали та методи. Робота виконана на 96 щурах-самцях ювенільного віку. Шляхом утримання тварин впродовж тижня за умов постійного освітлення моделювали гіпофункцію епіфізу, за умов постійної темряви - гіперфункцію. Контроль знаходився за звичайного режиму освітлення: природня зміна світлової та темнової фаз. Частина контролю та "дослідних" тварин зазнавали дії гострої гіпоксії, яку моделювали у модифікованій барокамері шляхом імітації підйому щурів на висоту 12 000 м. Через 30 хвилин після дії гіпоксії проводили декапітацію тварин. Для дослідження забирали структури мозку: хвостате ядро, бліду кулю, прилегле ядро перегородки, амігдалярний комплекс. Вміст окиснювально-модифікованих білків визначали за рівнем альдегід- і кетон- динітрофенілгідразонів нейтрального характеру, що реєстрували при 370 нм, та основного характеру (430 нм). Отримані експериментальні дані оброблено методами варіаційної статистики за допомогою пакета програм "STATISTICA 5.0.", проаналізовано з використанням t-критерію Ст'юдента. Результати. Аналіз результатів дослідження показав, що у базальних ядрах мозку тварин із зміненою активністю епіфізу під впливом гострої гіпоксії переважно (винятком є тільки бліда куля) спостерігалося більше зростання вмісту окиснених білків, ніж у базальних ядрах мозку тварин із звичайною епіфізарною активністю. Висновки. Епіфізарна активність є важливим фактором, що може коригувати дію інших чинників, зокрема на структури мозку. Зміна активності епіфізу модулює вплив гострої гіпоксії на метаболізм у базальних ядрах головного мозку, супроводжуючись переважно ще більшим збільшенням продуктів білкової пероксидації у цих регіонах мозку, ніж після дії гіпоксії у щурів із звичайною активністю епіфізу.
Дод.точки доступу:
Амаріуца, М.В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.

Родниченко, А. Е.
Т-лимфоциты, макрофаги головного мозга, функциональное состояние тимуса у мышей разного возраста с купризоновой моделью рассеянного склероза и их изменения после введения мелатонина / А. Е. Родниченко, И. Ф. Лабунец // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 109-113. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-~главная:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (терапевтическое применение)
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (лекарственная терапия)
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES (действие лекарственных препаратов)
МАКРОФАГИ -- MACROPHAGES (действие лекарственных препаратов)
КУПРИЗОН -- CUPRIZONE (прием и дозировка)
Анотація: Мета роботи - дослідити особливості впливу мелатоніну на зміни Т-лімфоцитів, клітин мікроглії/макрофагів в головному мозку, рівня тимуліну в крові мишей різного віку, які отримували нейротоксин купризон. Матеріали та методи. Миші лінії 129/Sv віком 3-5 міс та 15-17 міс отримували з їжею нейротоксин купризон, щоденно протягом 3 тижнів. З 8-ї доби купризонової дієти мишам щоденно вводили мелатонін, о 1800, із розрахунку 1 мг/кг. Результати. Встановлено, що в головному мозку молодих та старіючих мишей зростає кількість CD3+Т-лімфоцитів та Мас-1+-клітин, та рівень тимуліну в крові. Введення мелатоніну мишам обох вікових груп відновлює кількість CD3+Т-лімфоцитів та Мас-1+-клітин в головному мозку, що спостерігається на тлі істотного підвищення в крові рівня тимуліну (особливо у молодих мишей). Висновки. Мелатонін може бути перспективним засобом у лікуванні розсіяного склерозу як у молодому, так і старіючому організмі. Ефект гормону більш виразний у молодих тварин.
Дод.точки доступу:
Лабунец, И.Ф.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.

Ревенко, О. В.
Вікові морфо-функціональні зміни структур брижі за умов стрес-індукованих пошкоджень і дії гідроген сульфіду (H2S) / О. В. Ревенко, О. С. Заячківська // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 104-108. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
БРЫЖЕЙКА -- MESENTERY (ультраструктура)
СЕРОВОДОРОД -- HYDROGEN SULFIDE (прием и дозировка)
Анотація: На даний час мало досліджено вікові особливості функціонування і значення брижі у організмі людини. Мезантеріальні ускладнення відіграють важливу роль в різноманітній патологіях, включаючи діабет, ожиріння, колоректальний рак, хвороба Крона і метаболічний синдром. Не досліджено також зміни жирової тканини брижі за умов цитолітичного впливу нестероїдних протизапальних препаратів (НСПЗП) та застосування гібридних НСПЗП, збагачених сірководнем H2S. Мета роботи - виявлення функціональних та ультраструктурних змін мезентеріальної жирової тканини (МЖТ) за впливу НСПЗП та в поєднанні з впливом висококалорійного з високим вмістом вуглеводів харчування (ВКВВХ) та індукцією стресу у тварин різного віку. Матеріал та методи. Дослідження виконано на щурах самцях (n=60), яких було розділено на молодих і старих (МЩ і СЩ, відповідно), що склали: 1 (контрольну) групу, що отримувала 1 мл 0,9% NaCl внутрішньочеревинно (во), 2 групу, що отримувала класичний аспірин (АСК, 10 мг/кг, во) та 3 групу, що отримувала H2S- аспірин (ATB-340, Antibe Therapeutics Inc, Торонто, Канада, 17,5 мг / кг). Тварини з кожної груп було розподілено на підгрупи, який індукували стрес (Takagi, 1964) або виводили з експерименту. Парні зразки МЖТ були отримані з тканини брижі тонкої кишки МЩ і СЩ. Морфологічні методи (світлова та трансмісійна електронна мікроскопія (відповідно, СM і TEM) використовувались для виявлення характеристик МЖТ та аналізу їх змін у всіх експериментальних групах. Результати. Виявлено, що у МЩ і СЩ з введенням H2S-аспірину на тлі стресу пошкодження МЖТ були помірними порівняно до групи з АСК, встановлено виразний вазотропний ефект. Ультраструктурні зміни мітохондрій адипоцитів МЖТ вказували на характерне їх контурування та насичення їхнього матриксу кристами, що можна трактувати вазодилятаторною та антиоксидантною дією H2S. Дія ATB-340 призвела до захисного ефекту та зниження ступеня пошкоджень МЖТ майже удвічі порівняно до АСК. Висновок. Отримані результати вказують на наявність вікових відмінностей у відповіді МЖТ МЩ і СЩ. Захисний ефект H2S-аспірину на МЖТ модулюється шляхом активування ендогенного синтезу H2S, інгібування запалення за рахунок покращення функцій ендотелію.
Дод.точки доступу:
Заячківська, О.С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

15.

Павловський, Я. І.
Вікові зміни вмісту VCAM та IL-1 бета за умов модифікації дії H2S / Я. І. Павловський // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 98-103. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
СОСУДИСТЫХ КЛЕТОК АДГЕЗИИ МОЛЕКУЛА-1 -- VASCULAR CELL ADHESION MOLECULE-1
АСПИРИН -- ASPIRIN
Анотація: Згідно сучасних даних, встановлено важливу роль газових медіаторів (NO, CO і H2S) для балансу про- та протизапальних реакцій в організмі та забезпечення функцій ендотелію, хоча їхня взаємодія залишається остаточно не з'ясованою. Саме тому, дослідження дії H2S-асоційованих сполук НСПЗП (H2S-НСПЗП) у віковому аспекті є актуальним з огляду на широкий спектр призначення даних препаратів. Основні маркери порушення стану ендотелію включають хемокіни (VCAM-1 та IL-1бета). Мета роботи - дослідити вікові зміни показників прозапальних реакцій за умов введення класичного й гібридного H2S-асоційованого аспірину в різні терміни застосування. Матеріали та методи. Для дослідження було залучено 108 нелінійних щурів самців, віком 12-16 тижнів (n = 54) та 48-56 тижнів (n = 54), масою 180-220 г. Було сформовано групи молодих і старих щурів для досліджень: контрольна група (інтактні тварини), яким вводили 1 мл 0,9% р-ну NaCl; групи з експериментальною аспіриновою гастропатією за умов одноразового та 9-ти денного в/о введення аспірину; групи тварин, яким вводили Н2S-аспірин разово та у продовж 9 днів. Кожну групу тварин підрозділяли на дві підгрупі: без та з індукцією гострого водноіммобілізаційного стресу. Тварин виводили з експерименту під загальним знечуленням і методом кардіопунтування забирали кров для визначення вмісту VCAM та ІL-1бета за допомогою ІФА. Результати показали, що у групі контролю вміст VCAM і IL-1бета в сироватці крові молодих щурів дещо нижчий ніж у старих щурів. При вивченні спрямованості протизапальних реакцій у молодих щурів виявлено, що застосування ASA призвело до збільшення вмісту VCAM і IL-1бета, тоді як у разі застосування Н2S-ASA рівень цитокінів був нижчим. Індукція стресу у молодих щурів з попереднім введенням аспірину призвела до зменшення VCAM у двічі при разовому введенні і відсутності суттєвих змін за 9-ти денного застосування. Коли застосовували H2S-аспірин рівень VCAM зменшився у тричі при разовому введенні і наближено до даних контролю у разі 9-ти денного застосування. Динаміка змін вмісту VCAM і IL-1бета у старих щурів показала, що дія ASA та Н2S-ASA спричинила збільшення приблизно на 20%. Захисні реакції за умов індукції стресу та разового або тривалого застосування ASA та H2S-ASA у старих щурів мали практично однакову спрямованість з молодими тваринами. Висновок. В обох серіях досліджень H2S-ASA мав виразну протизапальну дію, зменшуючи вміст VCAM і IL-1бета на 25% порівняно з показниками групи, яким вводили класичний аспірин що вказує, на виразний сприятливий протизапальний ефект. Таким чином, гібридні Н2S-асоційовані НСПЗП мають вазотропну дію та здатність змінювати ендотеліальну дисфункцію у кращій мірі порівняно з класичними аналогами.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.

Nechytailo, Yu. M.
The peculiarities of sleep timing in teenagers / Yu. M. Nechytaylo, O. Y. Pidmurniak // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - P93-97. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (этиология)
Анотація: Сон є дуже важливим для здоров'я та благополуччя людини, а його скорочення сну і порушення пов'язані з широким діапазоном негативних наслідків для здоров'я, особливо у дітей. Мета роботи - оцінити особливості сну та порушення сну у дітей сучасного шкільного віку. Матеріал та методи. Ми обстежили 562 дітей віком 10-18 років (середній вік - 13,6 ± 0,08 років) з міських та сільських районів двох областей. Демографічні та клінічні дані, часові характеристики сну (початок сну, час прокидання, тривалість засинання), частота денного сну, тривалість сну та оцінка його якості були отримані з опитувальників сну. Висновки. Аналіз сну встановив у обстежених дітей недостатність нічного сну, зростання витрат часу на мультимедійні та електронні розваги перед сном. Самооцінка якості сну у дітей була низькою в цілому, особливо у віці 14-15 років.
Дод.точки доступу:
Pidmurniak, O.Y.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.

Лукашевич, І. В.
Вікові особливості зміни імунологічного статусу хворих на хронічний холецистит під впливом лікування препаратами чистотілу великого / І. В. Лукашевич, Н. В. Черновська, О. В. Глубоченко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 88-92. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS (иммунология, лекарственная терапия)
ЧИСТОТЕЛ -- CHELIDONIUM
Анотація: Мета роботи - вивчення вікових особливостей впливу курсового лікування настоянкою чистотілу великого на показники імунного статусу хворих на хронічний некаменевий холецистит (ХНХ). Матеріали і методи. Імунологічні дослідження проведені у 52 хворих на хронічний некаменевий холецистит в стадії вираженого загострення віком від 18 до 79 років та 19 практично здорових осіб. Результати. Вивчення стану клітинного та гуморального імунітету у хворих на ХНХ показало, що в період активності патологічного процесу в 38 (72,65%) випадках виявляються зміни в імунному статусі. Ці зміни полягали в розвитку відносної та абсолютної Т-лімфопенії, зниженні вмісту субпопуляцій, функціональної активності Т-клітин, достовірному підвищенні індексу співвідношення Тh/Ts, підвищенні вмісту В-лімфоцитів, Ig M, Ig G, титру ЦІК. Комплексне лікування ХНХ з використанням чистотілу великого сприяло більш чіткому підвищенню рівня Т-лімфоцитів, фагоцитарної активності, титру комплементу, зниженню рівня В-лімфоцитів, ЦІК, Ig M, Ig G, в порівнянні з показниками пацієнтів, яким імуноактивні препарати не призначалися. Ці зміни були більш вираженими у осіб молодого та зрілого віку і менш помітними в пацієнтів похилого та старечого віку. Висновки. Курсове застосування препаратів чистотілу великого у пацієнтів з хронічним некаменевим холециститом молодого та зрілого віку сприяє нормалізації показників Т- і В-систем імунітету та природного захисту тим самим забезпечуючи стійкість та тривалість ремісії.
Дод.точки доступу:
Черновська, Н.В.
Глубоченко, О.В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.

Kushnir, O. Yu.
Changes of the antioxidant defence in kidneys of alloxan diabetic rats under melatonin action / O. Yu. Kushnir, I. M. Yaremii // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - P83-87. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (кровь)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (терапевтическое применение)
ПОЧКИ -- KIDNEY (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Мета роботи - полягала в тому, щоб визначити вплив мелатоніну на базальний рівень глюкози (БГ), вміст малонового диальдегіду (МДА), рівень глутатіону (GSH), глутатіонредуктази (ГР), глутатіонпероксидази (ГП), глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази (Г-6-фДГ) в нирках щурів з алоксановим діабетом. Матеріал і методи. Діабет був індукований у самців пацюків роду Вістар за одиничним інтраперетонеальним введення алоксану (170 мг / кг). Через чотири дні після індукції цукрового діабету (ЦД) щурів розподіляли на діабетичну (неліковану) та мелатонін-діабетичну групу (5 мг / кг, щодня та перорально протягом двох тижнів). Серед діабетичних тварин були щури зі збереженою нормоглікемією (порушення толерантності до глюкози - ПТГ) та щури із ЦД (БГ08 ммоль/л). Кров забирали з хвостової вени, щоб оцінити рівень БГ. Декапітація щурів була на 19-й день з початку експерименту відповідно до етичного поводження з тваринами. Визначення активності ферментів були стандартними методами. Статистичний аналіз проводився за допомогою Statistica 10 StatSoft Inc. Результати. У групі щурів з ЦД активності ГР, ГП, Г-6-фДГ та рівень GSH знижувалися на 45%, 18%, 48% та 49%, відповідно, порівняно з контролем. Встановлено, що рівень МДА вищий на 90% у групі з ЦД і на 55% у групі тварин з ПТГ, ніж у контролі. У групі щурів з ПТГ активність ГР, ГП, Г-6-фДГ та рівень GSH збільшені на 42%, 18%, 82% та 55% відповідно, порівняно з контролем. Ін'єкції мелатоніну були ефективними для нормалізації цих досліджуваних показників. Висновок. Ін'єкції мелатоніну діабетичним щурам щоденно впродовж двох тижнів призвели до зниження в останніх рівня базальної глікемії, як і до нормалізації показників порушення антиоксидантної системи захисту, а саме активності ГР, ГП, Г-6-фДГ, вмісту МДА та GSH в нирках щурів.
Дод.точки доступу:
Yaremii, I.M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.

Кухлевський, Ю. І.
Вікові анатомо-функціональні зміни кісткової тканини верхньої та нижньої щелеп у осіб молодого віку / Ю. І. Кухлевський // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 76-82. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE (анатомия и гистология)
ЧЕЛЮСТЬ ВЕРХНЯЯ -- MAXILLA (анатомия и гистология)
Анотація: Десинхроноз - один з найбільш вагомих чинників для розвитку однієї з найпоширеніших неінфекційних хвороб, пов'язаних зі способом життя - остеопорозу. Встановлено, що зміни вмісту Ca2+ - ключовий фактор анатомо-функціональних змін кісткової тканини (КТ), проте які фізіологічні чинники сприяють її можливим варіантам анатомічної та індивідуальної мінливості остаточно не встановлені. Конусо-променева комп'ютерна томографія (КПКТ) використовується для визначення 3D та поперечних параметрів структур черепно-лицевої ділянки і зміни якості кісткової тканини, проте чи її застосування дозволить вірогідно верифікувати ранні вікові прояви змін КТ з метою формування груп ризику стосовно їх виникнення не відомо. Мета роботи - вивчити вікові відмінності структурно-функціональних КТ щелеп у здорових (безсимптомних) молодих людей та пацієнтів без будь-яких метаболічних розладів за допомогою КПКТ. Матеріали і методи. Групу спостереження склали 120 молодих осіб, з них чоловіків (n = 45) та жінок (n = 75), що були розділені за віковим цензом на 1-у підгрупу - 22-28 рр., 2-у - 29-35 рр. (дозвіл комітету біоетики ЛНМУ, №3, 16.03.2015 р.). Для виявлення лінійних змін ЩКТ у верхньо-щелепних та нижньо-щелепних аналогічних сегментах ліворуч та праворуч використано 3D комп'ютерне моделювання КПКТ ("Point 3D Combi 500", PointNix, Південна Корея), для встановлення відмінностей щільності КТ (ЩКТ) - порівняльна характристика за параметрами Hounsfield одиниць між аналогічними сегментами та відповідними симетричними ділянками верхньої і нижньої щелеп для кожного пацієнта. 40 пацієнтів було виключено з дослідження. Дані 2400 зразків [80 (пацієнти) х 10 (сегменти) х 3 (рівні)], в яких аналіз лінійних величин коміркового паростку верхньої та нижньої щелепи, товщини кісткової тканини (внутрішні та зовнішні компактні пластини та губчастий шар), ЩКТ було статистичного опрацьовано. Результати. Виявлено вікові відмінності ЩКТ: у осіб обох статей 2-ї групи виявлено зменшення на 22,3 ± 5% порівняно з групою осіб 22-28 рр. згідно досліджень сегментів "13-14" та "23-24". Встановлено найбільші відмінності у ЩКТ у сегментах "36-37" (у 30% у жінок віком 29-35 років). Отримані результати КПКТ показують, що напрямок змін лінійних значень щелеп асоціюється з максимальним зменшенням щільності кісткової тканини щелеп. Висновки. Встановлено, що існують вікові відмінності у змінах щільності кісткової тканини верхньої і нижньої щелеп у здорових молодих людей. КПКТ може бути корисним інструментом для оцінки ранніх ознак щільності кісткової тканини щелеп, призначення відповідного лікування та створення фізіологічної персоналізованої медичної стратегії профілактики остеопорозу.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.

Колеснікова, О. В.
Показники ліпідного і вуглеводного обмінів як фактори передчасного старіння в осіб із різним кардіоваскулярним ризиком / О. В. Колеснікова, К. В. Вовк, А. О. Радченко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 71-75. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
СТАРЕНИЕ ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ -- AGING, PREMATURE (этиология)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (кровь)
Анотація: Мета роботи - оцінити зв'язок між біологічним віком (БВ), календарним віком (КВ) і показниками ліпідного і вуглеводного обмінів у пацієнтів з різним кардіоваскулярним ризиком (КВР) і виявити фактори ризику передчасного старіння. Матеріали та методи. У дослідження залучені 73 пацієнти, середній вік яких становив 51,99 ± 8,93 років. Залежно від ступеня КВР пацієнти розділені на три групи: I (n=27) - з низьким і помірним КВР; II (n=20) - з високим ризиком; III (n=26) - з дуже високим. БВ визначали відповідно до методики А. Г. Горелкіна і Б. Б. Пінхасова (№. 2387374, 2010). Результати. Достовірні відмінності виявлені між I і II, I і III групами за такими показниками, як КВ, БВ, ІМТ, глюкоза, а також за рівнем загального холестерину (ЗХС) між групами I і II, і тригліцеридів (ТГ) між групами I і III . Кореляційний зв'язок між БВ і глюкозою, ТГ, холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ), ЗХС зростала зі збільшенням ступеня КВР. Середньої сили прямий зв'язок виявлений між ХС-ЛПНЩ, ЗХС і БВ, зворотній - між ХС-ЛПНЩ, ЗХС і КВ. Висновки. Можна припустити, що ХС-ЛПНЩ і ЗХС можуть бути віднесені до факторів передчасного старіння, особливо в осіб з КВР дуже високих градацій, що вимагає корекції. Визначення БВ може поліпшити якість вторинної профілактики у цієї категорії пацієнтів.
Дод.точки доступу:
Вовк, К.В.
Радченко, А.О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-20 21-31

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)