ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 149015

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=БУ5/2017/21/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 28
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-28

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Свіжак В.К.
Назва : Порівняльна антимікробна активність препаратів групи похідних імідазолів трьох поколінь
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 68-74 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ИМИДАЗОЛЫ -- IMIDAZOLES
Анотація: Мета роботи – провести порівняльні експрес-дослідження in vitro антимікробної активності препаратів групи похідних імідазолів трьох поколінь. Матеріал і методи. Експрес-оцінку антимікробної дії серійних промислових зразків шести лікарських засобів групи похідних імідазолів трьох поколінь (Біфоналу, Клотримазолу, Мікогелю, Еконазолу, Ломексину та Кетодину) проведено in vitro з використанням загальноприйнятої методики дворазових серійних розведень у рідкому живильному середовищі. При цьому встановлювали мінімальні бактеріостатичні чи фунгістатичні і мінімальні бактерицидні чи фунгіцидні концентрації препаратів групи похідних імідазолів щодо референс-штамів грампозитивних (Staphylococcus aureus АТСС 25923) і грамнегативних бактерій (Escherichia coli АТСС 25922) та дріжджоподібних грибів роду Candida (Candida albiсans АТСС 885/653). Результати. Досліджені препарати групи похідних імідазолів трьох поколінь проявляють протигрибкову та антибактеріальну активність стосовно грампозитивних мікроорганізмів вищу порівняно з їх антибактеріальною дією щодо грамнегативних мікроорганізмів. Встановлено, що мінімальні бактеріостатичні/фунгіостатичні концентрації препаратів групи похідних імідазолів стосовно референс-штамів S. aureus АТСС 25923 знаходилися в межах від 0,97 мкг/мл до 15,62 мкг/мл, E.coli АТСС 25922 – від 62,5 мкг/мл до 125 мкг/мл, а щодо референс-штаму C.albicans АТСС 885-653 – від 0,48 мкг/мл до 15,62 мкг/мл. Висновки. Досліджені препарати групи похідних імідазолів трьох поколінь (Біфонал, Клотримазол, Мікогель, Еконазол, Ломексин та Кетодин) проявляють як антикандидозну, так і антибактеріальну активність стосовно грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Найвищу антикандидозну дію виявлено в препарату третього покоління Кетодину, найактивнішими щодо S. aureus АТСС 25923 були Клотримазол та Ломексин. Стосовно референс-штаму грамнегативних бактерій (E. coli АТСС 25922) досліджені препарати проявили значно меншу антибактеріальну дію – на рівні 62,5 мкг/мл – 125 мкг/мл.
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Приступа Л.Н., Бондаркова А.М.
Назва : Клініко-генетичне фенотипування бронхіальної астми
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 59-67 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
Анотація: Мета роботи ? визначення фенотипів бронхіальної астми (БА) за допомогою кластерного аналізу на основі клінічних та генетичних ознак в українській популяції. Матеріал і методи. Обстежено 195 хворих на БА. Діагноз БА встановлений на основі рекомендацій GINA (2016) та наказу №868 від 08.10.2013 р. МОЗ України. Для оцінки контролю БА застосовували опитувальник ACQ-5. Функцію зовнішнього дихання (ФЗД) вивчали за допомогою діагностичного комплексу “Кардіо-плюс” (Україна) та результати оцінювали згідно з вітчизняними рекомендаціями. Всім пацієнтам проведена проба на зворотність із використанням чотирьох інгаляцій сальбутамолу (400 мкг). Для проведення кластерного аналізу використані 24 перемінні – клініко-інструментальні, анамнестичні та генетичні параметри. Для проведення кластерного аналізу використовувалася програма SPSS-21. Визначення Gln27Glu (rs1042714) поліморфізму гена ADRB2 проводили за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції. Групу контролю для генетичного дослідження створили 95 практично здорових осіб без алергопатології. Результати. За допомогою кластерного аналізу нами виявлено три фенотипи БА: 1-й фенотип (кластер А, n=81) – алергічна БА, яка виникає у молодому віці з частково контрольованим перебігом та хорошою відповіддю на інгаляційні глюкокортикостероїди (іГКС) та ?2-агоністи тривалої дії (БАТД); 2-й фенотип (кластер В, n=38) – неалергічна БА, більшість жінок із надлишковою масою тіла, для яких характерний початок у молодому віці із неконтрольованим перебігом та неадекватною відповіддю на середні дози іГКС та БАТД; 3-й фенотип (кластер С, n=76) – неалергічна БА, яка асоційована з ожирінням, діагностується переважно у жінок та має частково контрольований перебіг. Висновки. Носії Glu27Glu генотипу частіше траплялися у хворих на бронхіальну астму з кластеру В, Gln27Glu генотипу ? у хворих на бронхіальну астму з кластеру А та С, а Gln27Gln генотипу ? у хворих на бронхіальну астму з кластеру А. У носіїв Glu алеля за Gln27Glu поліморфізмом гена ADRB2 із кластеру В ризик виникнення бронхіальної астми був вищим у 5,5 раза порівняно з носіями Gln алеля.
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Погорєлов В.В., Багмут І.Ю., Жуков B.I.
Назва : Патогенетичні чинники метаболічних порушень при компресійно-ішемічній радикуломієлопатії
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 51-58 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: РАДИКУЛОПАТИЯ -- RADICULOPATHY
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
ГЛУТАТИОН -- GLUTATHIONE
Анотація: Мета дослідження – визначити роль оксиду азоту та взаємозв’язки глутатіону, мелатоніну й інтерлейкінів у механізмах розвитку компресійно-ішемічної радикуломієлопатії. Метеріал і методи. У дослідженні вивчені патогенетичні взаємозв’язки між оксидом азоту, системою глутатіону, мелатоніном і інтерлейкінами у развитку та прогресуванні компресійно-ішемічної радикуломієлопатії. У сироватці крові 46 хворих та 20 практично здорових пацієнтів вивчали зміни стану оксиду азоту за рівнем його метаболітів (нітратів, нітритів) і його синтази, рівня цитокінів, ферментативної системи глутатіону та показники мелатоніну хворих віком 31-50 років. Результати. Розвиток компресійно-ішемічної радикуломієлопатії супроводжується підвищенням рівня NO та розвитком нітрозилюючого стресу, пригніченням антиоксидантного захисту. Виявлене вірогідне підвищення рівня окисненого глутатіону та зниження відновленого глутатіону, підвищення вмісту прозапальних ІЛ-1?, ІЛ-6 та ФНП-?, на тлі відносної недостатності протизапального ІЛ-4. Висновки. Компресійно-ішемічна радикуломієлопатія переважно пов’язана з контрактурою м’язів поперекового відділу хребта, яка викликає компресію і дислокацію спинномозкових корінців, дисциркуляторні судинні порушення з накопиченням токсичних метаболітів та формування авутоімунного запалення. Стуктурно-метаболічні зміни в нервовій тканині в умовах компресійно-ішемічної радикуломієлопатії тісно поєднані і станом кооперативної взаємодії оксидативних процесів і системи антирадикльного, антиперекисного захисту. Динамічні зміни системно-антисистемних процесів дозволяють науково обґрунтувати та довести необхідність застосування лікарських засобів, які впливають на антиоксидантну і NO-ергічну систему регуляції та мають нейропротекторні властивості.
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Свінціцький І.А.
Назва : Статево-вікові особливості атеросклеротичного ураження вінцевих артерій у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця без перенесеного інфаркту міокарда в анамнезі
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 75-82 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE
Анотація: Мета роботи – визначити cтатево-вікові особливості стану вінцевого русла в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця без перенесеного інфаркту міокарда в анамнезі. Матеріал і методи. В одноцентровому крос-секційному дослідженні проаналізовано дані обстеження 118 хворих на стабільну ішемічну хворобу серця (чоловіків – 70 (59,3 %), жінок – 48 (40,7 %), медіана віку – 65 років), яких за статевим принципом було розподілено на дві групи. Усім пацієнтам проводили загально-клінічні, антропометричні, лабораторні обстеження і коронарографію. Результати. У чоловіків відзначалися більш виражені зміни вінцевого русла (за кількістю уражених судин і показником Gensini score) порівняно із жінками, причому це твердження було справедливе в обох вікових категоріях: до і понад 65 років. У них частіше спостерігався множинний коронарний атеросклероз (28,6 % vs 8,3 %, р0,01), тоді як в осіб жіночої статі – інтактні судини (39,6 % vs 10 %, р0,001). За локалізацією гемодинамічно вагомих змін вінцевих артерій статистично значущих відмінностей серед представників обох статей не відзначалося: і в чоловіків, і в жінок найчастіше обструкція виникала в передній міжшлуночковій гілці лівої вінцевої артерії, переважно в проксимальній її частині. Висновок. Жіночий патерн стабільної ішемічної хвороби серця характеризується частою відсутністю обструктивного ураження вінцевих артерій, поступовим прогресуванням атеросклеротичних змін вінцевого русла з віком, однак локалізація гемодинамічно вагомих звужень не відрізняється від такої у хворих чоловічої статі.
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Столярова О.Ю.
Назва : Маркери чинників ризику перебігу раку легенів
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 98-102 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL
Анотація: Мета роботи – оцінка значущості окремих маркерів у контексті діагностики та прогнозування перебігу раку легенів (РЛ), визначення їх ролі в патогенетичних побудовах захворювання. Матеріал і методи. Обстежено 115 хворих на РЛ віком від 24 до 80 років (у середньому 58 років), серед яких було 78 % чоловіків і 22 % жінок. Жодний з приводу РЛ раніше не був прооперований і до обстеження не отримував радіохіміотерапії. Дрібноклітинний гістологічний варіант захворювання встановлено у 17 % від числа хворих, недрібноклітинний (аденокарциному, плоскоклітинну та великоклітинну карциному) – у 83 %. У сироватці крові вивчали рівні трансформуючого b1 та судинного ендотеліального факторів зростання, гомоцистеїну, ендотеліну-1, Е- й Р-селектину, циклічного гуанозинмонофосфату, фібронектину, С-реактивного протеїну і a2-макроглобуліну. Результати. Окрім Е-селектину, виявлено достовірне збільшення концентрацій всіх показників, що встановлено в 34-100 % випадків РЛ, а їх вміст був пов'язаний із формою захворювання (центральна, периферійна), гістологічним варіантом, інтегральною тяжкістю пухлинного процесу, характером ускладнень первинної пухлини (ексудативний плеврит, компресійний синдром, обтураційний ателектаз) і з особливістю метастазування, при цьому параметри трансформуючого фактора зростання b1, судинного ендотеліального чинника зростання й фібронектину прямо корелюють між собою і мають певну негативну прогностичну значущість. Висновок. Отримані дані диктують необхідність вивчення в крові хворих на РЛ концентрацій перерахованих маркерів, що буде корисним для оцінки тяжкості перебігу захворювання, прогнозування ускладнень його перебігу та вибору оптимальної методології лікування, а також контролю за ефективністю радіохіміотерапії.
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Смаглюк Л.В., Соловей К.О., Ляховська А.В.
Назва : ЕМГ-активність жувальних м'язів у пацієнтів на початку стадії ретенції
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 91-97 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: РЕТЕНЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- RETENTION (PSYCHOLOGY)
ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- MASTICATORY MUSCLES
Анотація: Мета роботи – визначити ЕМГ-активність жувальних м’язів у пацієнтів після завершення активної стадії лікування за допомогою брекет-техніки на початку стадії ретенції. Матеріал і методи. Групу обстеження створили 55 осіб, на початку стадії ретенції за стандартною методикою. Середній вік пацієнтів становив 26,4±0,83 року. Для визначення функціонального стану зубощелепної ділянки всім пацієнтам проводили ЕМГ скроневих та жувальних м’язів у пробах: стиснення зубів з лівого та правого боків, максимального стиснення зубів з обох боків, висунення нижньої щелепи вперед (протрузія) і зміщення назад (ретрузія) із визначенням максимальної та середньої амплітуди, симетричності активності жувальних м’язів з лівого та правого боків у кожного пацієнта. Вірогідність відмінностей отриманих результатів визначалася за допомогою t-критерію надійності Стьюдента за ймовірності похибки p0,05. Обчислення проводили на персональному комп'ютері із використанням програм “Microsoft Excel 2003” та "SPSS for Windows. Release 13.0". Результати. У пацієнтів на початку ретенційного періоду нами визначено гіперактивність жувальних м’язів в усіх проведених пробах напруження; асиметричну робота жувальних і скроневих м’язів у пробах однобічного (справа, зліва) та максимального стиснення зубів, протрузії, ретрузії нижньої щелепи. Висновок. В обстежених пацієнтів на початку стадії ретенції визначений функціональний дисбаланс у діяльності жувальних м’язів.
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сидорчук Л.І., Бурденюк І.П., Дейнека С.Є., Яковець К.І., Сидорчук І.Й., Бурденюк В.І., Тащук К.Г.
Назва : Селекція стійких варіантів умовно-патогенних мікроорганізмів за використання етонію в клінічних умовах протягом 40 років
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 83-90 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МИКРОБОВ ЖИЗНЕСПОСОБНОСТЬ -- MICROBIAL VIABILITY
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ГИНГИВИТ -- GINGIVITIS
Анотація: Мета роботи – встановити мінімальну бактеріостатичну і бактерицидну концентрації етонію стосовно умовно-патогенних мікроорганізмів, виділених та ідентифікованих із верхніх дихальних шляхів дітей віком 11-13 років, хворих на хронічний катаральний гінгівіт за коморбідного стану (цукрового діабету І типу), у порівняльному аспекті з чутливістю до етонію еталонних та клінічних штамів умовно-патогенних мікроорганізмів, виділених у 1974-76 роках. Матеріал і методи. Первині матеріали 1974-76 рр. з чутливості умовно-патогенних мікроорганізмів щодо етонію використанні з дисертаційних робіт співавторів (І.П. Бурденюк, І.Й. Сидорчук) для порівняння даних, одержаних у 2014-2016 рр. Мікробіологічні обстеження проведено в 30 учнів віком 11-13 років, хворих на катаральний гінгівіт з цукровим діабетом І типу. Забір матеріалу для мікробіологічного обстеження проведений стерильними тампонами на слизовій оболонці порожнини рота з подальшим висівом на сектори оптимального для кожного таксона твердого середовища з отриманням чистих культур. Для визначення чутливості мікробів до етонію використовували метод послідовних двократних розведень у рідкому поживному середовищі. Результати. Показано, що чутливість еталонних штамів мікроорганізмів за 40 років зберігання в лабораторних умовах у напіврідкому поживному середовищі практично не змінюється. Бактерицидна концентрація етонію стосовно S. faecalіs АТСС 29212 підвищилась на 1,96 %. Показано, що бактеріостатична і бактерицидна активність етонію за 40 років понизилась стосовно клінічних штамів і це зниження (зростання резистентності) залежить від мікроорганізмів, їх морфологічних, тинкторіальних та інших властивостей. У грампозитивних та грамнегативних клінічних штамів мікроорганізмів понизилась чутливість від 1,21 до 2,56 раза. Висновок. Розвиток стійких варіантів мікроорганізмів іде шляхом поступової селекції з поширенням у клініках. Перед використанням етонію необхідно виділити та ідентифікувати умовно-патогенний мікроб та встановити бактеріостатичну і бактерицидну концентрацію етонію з подальшим вирішенням питання про його можливе ефективне використання.
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гайструк Н.А., Дубас Л.Г., Поніна С.І.
Назва : Особливості перебігу вагітності та стан плода у вагітних із багатоводдям
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 15-21 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛОД -- FETUS
Анотація: Мета дослідження - оцінити перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду у вагітних із багатоводдям, стан плода, гемодинаміку в системі мати-плацента-плід, а також вид розродження, спектр ускладнень пологів, стан новонароджених, ускладнення післяпологового періоду та захворюваність новонароджених. Матеріал і методи. Проведено аналіз 30 історій пологів практично здорових вагітних та 80 жінок із багатоводдям, що надійшли до пологового будинку протягом 2014-2016 років у терміні гестації від 30 до 40 тижнів відповідно до історій розвитку новонароджених. Для оцінки внутрішьоутробного стану плода застосовували методи ультразвукового сканування, кардіотокографії, а також проводили визначення біофізичного профілю плода. Результати. За даними кардіотокографії при багатоводді спостерігалось погіршення внутрішньоутробного стану плода, виражені зміни фетоплацентарної гемодинаміки, значною мірою поглиблюються зміни гемодинаміки в артеріях пуповини. У жінок із даною патологією реєструвалися термінові пологи, частіше проводили кесарів розтин. При багатоводді пологи ускладнювалися передчасним відходженням навколоплідних вод, дистресом плода, крововтратою, що більша за фізіологічну норму. Середня маса тіла доношених дітей, які народилися від жінок із багатоводдям, була меншою, ніж у новонароджених від практично здорових жінок. Під час оцінки стану новонароджених за шкалою Апгар встановлено, що середня оцінка новонароджених від жінок із багатоводдям була меншою відносно групи здорових вагітних. Висновки. Багатоводдя супроводжується значною кількістю ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду та стану новонародженого. У жінок із багатоводдям реєструється достовірне збільшення показників судинного опору в матковій та пупковій артерії, що супроводжується розвитком порушень стану плода.
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Боровик К.М., Кравчун П.Г., Риндіна Н.Г.
Назва : Вітронектин як маркер прогнозу повторних кардіоваскулярних подій протягом 6-місячного терміну спостереження після перенесеного гострого інфаркту міокарда за наявності ожиріння
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 8-14 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ВИТРОНЕКТИН -- VITRONECTIN
Анотація: У статті аналізується залежність рівнів вітронектину сироватки крові у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда (ГІМ) і супутнім ожирінням, пов'язаних із появою повторних кардіоваскулярних подій протягом шести місяців спостереження. Мета роботи – дослідження взаємозв'язку між рівнем вітронектину сироватки крові і виникненням повторних кардіоваскулярних подій протягом шести місяців спостереження пацієнтів із гострим інфарктом міокарда залежно від наявності або відсутності супутнього ожиріння. Матеріал і методи. У ході дослідження обстежено 105 пацієнтів із ГІМ. Перша група складалася з 75 пацієнтів із супутнім ожирінням, друга - 30 пацієнтів із нормальною масою тіла. Результати. Вітронектин показав найкращі результати для прогнозування повторних кардіоваскулярних подій у вигляді нестабільної стенокардії та / або ГІМ із високою специфічністю (96 %) і чутливістю (86,7 %) при рівні 283,27 нг / мл. Висновки. Виявлено, що гіперактивність маркера тромбозу вітронектину значно погіршує прогнозування несприятливих подій протягом шести місяців після гострого інфаркту міокарда.
Найти похожие

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Bogutska N.К.
Назва : Gender-specific differences of bronchial asthma phenotypes in children depending on puberty status
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 3-7 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета дослідження полягала в оцінці відмінностей клінічних та епідеміологічних характеристик бронхіальної астми (БА) у дітей залежно від статі до і після статевого дозрівання. Матеріал і методи. 120 дітей шкільного віку з персистувальною БА (80 з яких – хлопчики і 49 – пацієнти до початку пубертату) були обстежені в описовому дослідженні з поперечним дизайном. Критерії включення: вік від 6 до 18 років; діагноз БА не менше одного року; інформована згода батьків і дітей. Критерії виключення: сироти; наявність будь-якого іншого хронічного захворювання легенів. Перша група включала 49 пацієнтів до початку статевого дозрівання, друга клінічна група була сформована із 71 пацієнта після початку статевого дозрівання. Використовували клінічно-анамнестичні, алергологічні, спірометричні і статистичні методи дослідження. Результати. БА раннього початку несуттєво асоціювала з чоловічою статтю до статевого дозрівання, а пізній фенотип БА дещо переважав у дівчаток після пубертату (ВР=1,3, 95%ДІ: 0,6-3,0). Нетяжка БА переважала до початку пубертату незалежно від гендеру, а післяпубертатний період асоціював з незначно підвищеним ризиком тяжкого фенотипу БА (ВР=1,6, 95%ДІ: 0,5-5,1 і ВР=1,4; 95%ДІ: 0,8-2,5 у дівчаток і хлопчиків відповідно). Атопічна БА переважала у хлопчиків, а неатопічний фенотип частіше був пов'язаний із жіночою статтю як у до-, так і в післяпубертатному періоді. Фенотип БА з бронхоконстрикцією, індукованою фізичним навантаженням, однаково часто діагностували в обох статей незалежно від пубертату. Після статевого дозрівання ризик госпіталізації у відділення невідкладної допомоги через загострення БА у хлопчиків значно знизився (ВР=0,6, 95%ДІ: 0,4-0,8), а у дівчаток – дещо збільшився (ВР=1,4 ; 95%ДІ: 0,7-2,7). Висновок. У хлопчиків дещо частіше спостерігається атопічний фенотип, ранній початок бронхіальної астми до статевого дозрівання і після пубертату значно знижується ризик госпіталізації через загострення. У дівчаток дещо частіше діагностується неатопічний і пізній фенотип бронхіальної астми, а після статевого дозрівання підвищується ризик госпіталізації через загострення бронхіальної астми.
Найти похожие

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гараздюк М.С., Бачинський В.Т., Владковська Н.І., Гараздюк О.І.
Назва : Судово-медична ефективність методу цитологічного дослідження цереброспінальної рідини для визначення давності настання смерті
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 22-28 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СМЕРТЬ -- DEATH
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID
Анотація: Визначення давності настання смерті є одним із ключових і до кінця не вирішених проблемних питань судово-медичної практики. Мета роботи – визначити інтервал та точність встановлення давності настання смерті шляхом узагальнення часової залежності зміни кількості та морфології клітин цереброспінальної рідини. Матеріал і методи. Об'єктом дослідження були забарвлені препарати плівок цереброспінальної рідини та її центрифугату від 30 трупів обох статей (основна група дослідження) із попередньо відомим часом настання смерті, що становив від 1 до 26 год, та 19 здорових добровольців (група порівняння). Зразки цереброспінальної рідини (як до центрифугування, так і після) забарвлювали реактивом Самсона та досліджували у камері Горяєва для визначення цитозу. Опісля забарвлювали зразки за методом Розіної та досліджували під світловим мікроскопом при збільшенні у 400 разів для виявлення наявних у клітинах морфологічних змін. Результати. Аналіз даних цитологічного дослідження морфологічних змін клітин цереброспінальної рідини у різні часові проміжки після настання смерті не виявив стабільних взаємозв’язків між змінами у будові клітин і давністю настання смерті. Хоча спостерігається загальна тенденція до збільшення кількості клітин у перші 12-14 год (? 2=8,078; df=6; Р=0,132), а надалі даний підрахунок стає неможливим через значні дегенеративні зміни клітин. Висновок. Класична методика цитологічного вивчення біологічних рідин організму людини не є ефективною для визначення давності настання смерті.
Найти похожие

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Петюніна О.В.
Назва : Асоціація інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST з поліморфізмом А1166С гена рецептора до ангіотензину ІІ першого типу
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 44-50 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
АНГИОТЕНЗИН II -- ANGIOTENSIN II
Анотація: Мета дослідження – вивчити асоціацію поліморфізму гена AGT2R1 з факторами серцево-судинного ризику, ступенем коронарного ушкодження, характером структурно-морфологічних змін міокарда, перебігом госпітального періоду та поширеністю поліморфізмів, що вивчаються, при гострому інфаркті міокарда з підйомом сегмента ST (ГІМпST). Матеріал і методи. Обстежено 87 пацієнтів із ГІМпST, 70 (80%) чоловіків та 17 (20 %) жінок, середнього віку – (58,94±10,16) років. Визначення алельного поліморфізму А1166С гена AGT2R1 проводили методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі. Результати та висновки. Доведено, що за наявності генотипу АС+СС вірогідність виникнення ГІМпST у 2,57 раза вище за наявності паління (Р=0,03), ІМ до 55 років трапляється в 2,51 раза частіше (Р=0,04), артеріальна гіпертензія призводить до виникнення ГІМпST в 2,93 раза частіше (Р=0,03), вірогідність захворіти повторним ІМ підвищується в 5,45 раза (P=0,05), розвиток гострої лівошлуночкової недостатності трапляється в 4,26 раза частіше (Р=0,03). Пацієнти з кардіоваскулярною патологією – носії генотипів АС+СС – мають більш високий ризик розвитку ремоделювання лівого шлуночка.
Найти похожие

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ординський Ю.М., Рябоконь М.O., Денефіль О.В.
Назва : Вплив стресу на організм самців і самиць щурів з різною резистентністю до гіпоксії
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 36-43 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
АНОКСИЯ -- ANOXIA
Анотація: Мета роботи – вивчити взаємозв’язок між ступенем ураження шлунка, системою антиоксидантного захисту та механізмами регуляції з боку автономної нервової системи (АНС) у високо- і низькостійких до гіпоксичної гіпоксії (ВГ і НГ) щурів різної статі у відповідь на хронічний стрес. Матеріал і методи. Досліди проведено на 96 ВГ і НГ самцях і самицях щурів лінії Вістар. Перша група – контрольна, у другій моделювали хронічний стрес (одногодинна іммобілізація спинкою донизу через кожні 72 години 4 рази). Евтаназію тварин здійснювали під тіопентал-натрієвим наркозом, забирали кров, де визначали вміст церулоплазміну (ЦП), пероксидазну активність крові (ПАК) і шлунок (у слизовій оболонці (СОШ) визначали макроскопічні зміни, кількість крововиливів, ерозій і виразок, вираховували їх частоту та множинність). Проводили варіаційну кардіоінтервалометрію («Кардіолаб», Україна) з розрахунком варіаційного розмаху (ВР, с); моди (Мо, с); амплітуди моди (АМо, %); індексу напруження (ІН). Статистичну обробку цифрових даних виконано за допомогою програм «Excel» та «STATISTICA» 6.0. Достовірність різниці значень визначали за критерієм Стьюдента та непараметричних методів. Результати. У контрольних ВГ тварин, порівняно з НГ, були вищі ЦП і ПАК. При стресі вони зросли, але залишалися більшими у ВГ- самців, порівняно з НГ; у самиць зріс ЦП, зменшилася ПАК (у ВГ порівняно з НГ був більшим ЦП, меншою ПАК). У контрольних самців була вищою ПАК, а в самиць – ЦП. При стресі у самців більшими виявилися ЦП, ПАК. Кардіоінтервалографія виявила більші АМо та ІН у контрольних НГ-тварин порівняно з ВГ. При стресі у самців зросла Мо; АМо та ІН залишалися вищими у НГ, а ВР – у ВГ; у самиць зміни показників були тільки у НГ: зменшилися Мо, ВР, зріс ІН. У НГ самиць Мо, ВР були меншими, а АМо, ІН – більшими порівняно з ВГ. У контрольних ВГ самців порівняно із самицями виявлено меншу Мо, а при стресі більші АМо та ІН, менше – ВР. У контрольних НГ самців була нижчою Мо, а при стресі – більшою АМо, меншим ІН. Хронічний стрес призвів до розвитку пошкоджень СОШ, найбільше у НГ самиць: стоншеність і складчастість слизової, крововиливи були у 75 %, виразки – у 25 % тварин. Висновки. У високостійких до гіпоксичної гіпоксії тварин обох статей, порівняно з низькостійкими до гіпоксичної гіпоксії, потужніший антиоксидантний захист: вищий вміст церулоплазміну у самиць, пероксидазна активність крові – у самців. У відповідь на стрес у всіх щурів зростає церулоплазмін, зміни ж пероксидазної активності крові залежать від статі (у самців збільшується, у самиць – знижується). У контрольних низькостійких до гіпоксичної гіпоксії самців і самиць щурів, порівняно з високостійкими до гіпоксичної гіпоксії, переважає активність симпатичного відділу автономної нервової системи, напруження регуляторних механізмів. При стресі у самців зменшується активність симпатичного відділу автономної нервової системи гуморальними каналами, але симпатична регуляція нервовими каналами та напруженість регуляторних механізмів залишається вищою в низькостійких до гіпоксичної гіпоксії, а парасимпатична – у високостійких до гіпоксичної гіпоксії. У низькостійких до гіпоксичної гіпоксії самиць при стресі відзначено зростання симпатичної активності гуморальними каналами та зменшення парасимпатичної активності, більше напруження регуляторних механізмів. У всіх групах тварин, які зазнали хронічного стресу, відзначено макроскопічні пошкодження слизової оболонки шлунка, але найбільш уразливими є низькостійкі до гіпоксичної гіпоксії самиці.
Найти похожие

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Карлійчук М.А.
Назва : Діагностичні критерії субклінічної стадії діабетичної оптичної нейропатії
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 29-35 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS
ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА НЕВРИТ -- OPTIC NEURITIS
Анотація: Мета – встановлення діагностичних критеріїв субклінічної стадії діабетичної оптичної нейропатії за допомогою оптичної когерентної томографії у хворих на цукровий діабет. Матеріал і методи. Обстежено 575 хворих (1150 очей) на цукровий діабет II типу. Крім стандартних офтальмологічних обстежень, проведено оптичну когерентну томографію сітківки та зорового нерва в ділянці диска зорового нерва та макули з визначенням товщини шару ретинальних нервових волокон (retinal nerve fiber layer – RNFL), аналізом комплексу гангліонарних клітин сітківки (ganglion cell complex - GCC) та загальної товщини сітківки. Результати. За допомогою стандартного офтальмологічного обстеження симптомів діабетичної оптичної нейропатії не виявили у 77,5 % очей хворих. При проведенні оптичної когерентної томографії у 25,9 % очей хворих із відсутніми симптомами діабетичної оптичної нейропатії хоча б один показник товщини комплексу гангліонарних клітин сітківки або шару перипапілярних нервових волокон знаходився поза межами норми (р1 %). Найбільш інформативним для виявлення субклінічної стадії діабетичної оптичної нейропатії виявився показник локального витончення комплексу гангліонарних клітин сітківки (FLV) – 88,7 %. Проведені дослідження дали можливість виявити субклінічну діабетичну оптичну нейропатію у 25,9 % очей хворих на цукровий діабет за відсутності її клінічних симптомів. Частота субклінічної діабетичної оптичної нейропатії становила 20,1 % від загальної кількості очей хворих на цукровий діабет. Висновки. 1. Визначено клініко-діагностичні критерії субклінічної стадії діабетичної оптичної нейропатії, а саме: відхилення від норми хоча б одного показника товщини комплексу гангліонарних клітин сітківки або шару перипапілярних нервових волокон (р1%) у хворих на цукровий діабет за відсутності симптомів діабетичної оптичної нейропатії після виключення інших причин. 2. Встановлено, що для виявлення субклінічної стадії діабетичної оптичної нейропатії дослідження комплексу гангліонарних клітин сітківки є в 1,3 раза більш інформативним, ніж шару перипапілярних нервових волокон, а найбільш інформативним (88,7 %) є визначення показника локального витончення комплексу гангліонарних клітин сітківки (FLV).
Найти похожие

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Попадюк Б.П.
Назва : Консервативне лікування хворих літнього та старечого віку на трофічні виразки нижніх кінцівок в умовах амбулаторії загальної практики і сімейної медицини
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 169-174 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ЯЗВА -- LEG ULCER
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
СЕМЕЙНАЯ ПРАКТИКА -- FAMILY PRACTICE
Анотація: Мета роботи – покращити результати комплексного консервативного лікування хворих літнього та старечого віку на трофічні виразки нижніх кінцівок на тлі хронічної венозної, серцево-судинної недостатності та цукрового діабету ІІ типу з використанням ад'ювантної загальної та місцевої фармакотерапії в умовах амбулаторії загальної практики та сімейної медицини. Матеріал і методи. У статті представлено десятирічний досвід консервативного лікування 834 хворих на трофічні виразки нижніх кінцівок венозної та іншої етіології в умовах стаціонару сільської дільничної лікарні та лікарської амбулаторії загальної практики і сімейної медицини з використанням ад'ювантного загального лікування на основі Орегонського протоколу (1999), а також місцевомазевих лікувальних пов’язок (Унна-Кефера) з дотриманням принципу перебігу фаз ранового процесу і застосуванням лікувальної та пожиттєвої, щоденної еластичної компресії. Результати. При виразках діаметром від 2 до 5 см (344) курс лікування до повної епітелізації становив від 2 до 5 тижнів; а при трофічних виразках у діаметрі від 6 до 9 см (179) – 6-10 тижнів. У 31 хворого загоєння проходило під пов’язкою Унна-Кефера, а в 59 хворих при виразках діаметром більше 10 см терміни лікування становили 15-18 тижнів, з багаторазовим використанням пов’язок Унна-Кефера. У 44 (7 %) пролікованих хворих наступили рецидиви виразок через порушення режиму компресійної терапії. Висновки. Таким чином, застосування вищенаведеного лікування з дотриманням принципу лікування з врахуванням перебігу фаз ранового процесу та лікувальної і пожиттєвої, щоденної еластичної компресії, дає можливість у 93 % отримати стійкий лікувальний ефект.
Найти похожие

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хухліна О.С., Вілігорська К.В., Андрусяк О.В., Антонів А.А.
Назва : Нові підходи до лікування хронічного обструктивного пієлонефриту (огляд літератури)
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 161-168 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS
Анотація: Мета роботи – проаналізувати дані літератури щодо питання сучасних підходів до лікування коморбідного хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та хронічного пієлонефриту (ХП) із супутньою урологічною та нефрологічною патологією, зокрема, сечокам’яною хворобою (СКХ). Матеріал і методи. При проведенні аналітичного дослідження вивчено сучасний стан патогенетичних ланок синдрому взаємообтяження ХОЗЛ та ХП за даними наукових публікацій українських та закордонних дослідників. Результати. Визначені перспективи практичного застосування методів та схем лікування ХОЗЛ за коморбідності із ХП, які пропонуються авторами-розробниками клінічних рекомендацій Європейської асоціації урологів (EAU) та Глобальної ініціативи з питань ХОЗЛ (GOLD). Особливу увагу приділено розгляду аспекту корекції гомеостазу іонів магнію, калію та кальцію за такої коморбідності. Висновки. Огляд літератури засвідчив, що дослідження патогенетичних ланок поєднання ХОЗЛ та ХП разом із порушеннями магнієво-кальцієвого обміну поглиблює розуміння сучасних терапевтичних підходів та дозволяє ефективніше використовувати їх у практичній медицині.
Найти похожие

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сенютович Р.В., Унгурян В.П., Кравчук С.Ю., Малишевський І.О., Шульгіна В.В., Кушнерик Л.Я., Чупровська Ю.Я.
Назва : Сучасні рекомендації щодо лікування місцево-поширеного раку молочної залози (огляд літератури)
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 154-160 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
Анотація: Мета роботи – провести метааналіз статей та рефератів статей на сайті Pebmed за останні п’ять років щодо комплексного лікування місцево-поширеного раку молочної залози. У даній статті представлені сучасні рекомендації щодо спеціального лікування місцево-поширеного раку молочної залози, вказані недоліки та переваги різних лікувальних тактик, підкреслені невирішені питання. Висновок. На сьогоднішній день потребує подальшого розробки та вдосконалення алгоритму лікувальної тактики місцево-поширеного раку молочної залози, особливо питання об’єктивної оцінки ступеня регресії пухлини після неоад’ювантної хіміотерапії, застосування сторожової лімфаденектомії до початку останньої.
Найти похожие

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Геруш І.В., Таралло В.Л.
Назва : Хронічна патологія: ідеологія системного зв'язку експериментальних досліджень і медичного страхування
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 175-181 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СТРАХОВАНИЕ -- INSURANCE
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
Анотація: Мета роботи – визначити теоретичні основи системного зв’язку експериментальних, клінічних та соціально-медичних досліджень, відповідні інтегральні показники досліджуваних об’єктів з виділенням тих, які придатні й адекватні для управління здоров’ям населення і системою охорони здоров’я в умовах страхової медицини. Матеріал і методи. Матеріалами дослідження стали теоретичні та суто практичні експериментальні, клінічні та соціально- методичні дослідження, поєднані в комплексних наукових роботах системною ідеологією, похідними методами та інтегральними показниками закону виживання популяцій та закону збереження здоров’я населення. Результати. Визначення теоретичних засад системного зв’язку експериментальних, клінічних та соціально-медичних досліджень здійснено шляхом узгодження системної ідеології родового поняття «здоров’я» із аспектними (за досліджуваними об’єктами) із залученням для встановлення загальних інформаційно-методичних основ спостереження протягом всього часу спостереження двох законів: виживання популяцій та збереження здоров’я населення. Отримано, що здоров’я постає кодом вирішення всіх організаційних та управлінсько-технологічних питань у реструктуризації та перебудові системи охорони здоров’я. Висновки. Визначена ідеологія системного зв’язку перебігу процесів здоров’я в основних досліджуваних об’єктах у медицині. Системно погоджено родове визначення «здоров’я» з провідними аспектними, які використовуються в медичних наукових дослідженнях. Встановлена загальна інтегральна основа контрольованого спостереження за здоров’ям досліджуваних об’єктів протягом усього періоду (років) їх існування. Перевірена структуризація базових інтегральних показників для спостереження і контролю «здоров’я» основних об’єктів дослідження в медицині. Визначені провідні показники контролю динаміки здоров’я в ринкових умовах господарювання, придатні і коректні для формування системи медичного страхування населення і фінансового забезпечення закладів страхової медицини. Визначені методичні основи узгодження результатів експериментальних, клінічних та соціально-медичних досліджень.
Найти похожие

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Яковець К.І., Дейнека С.Є.
Назва : Медичні Internet-вісті. Частина XVI
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 192-195 (Шифр БУ5/2017/21/3)
MeSH-головна: ИНТЕРНЕТ -- INTERNET
Найти похожие

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Семеняк А.В., Юзько О.М., Андрієць О.А., Ніцович І.Р.
Назва : Особливості самостійної та індивідуальної роботи студентів спеціальності "Медична психологія"
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2017. - Т. 21, № 3. - С. 187-191 (Шифр БУ5/2017/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПСИХОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- PSYCHOLOGY, MEDICAL
Анотація: Мета роботи – вдосконалити навчальний процес при викладанні дисципліни «Акушерство та гінекологія» для студентів зі спеціальності «Медична психологія» шляхом впровадження різноманітних методів самостійної та індивідуальної роботи. Матеріал і методи. Проведено порівняння засвоєння рівня знань у студентів 4-го, 5-го та 6-го курсів спеціальності «Медична психологія», які виконували додатково, крім самостійної, індивідуальну роботу (основна група) та не виконували індивідуальної роботи (група порівняння). Результати. Самостійна робота студента у клінічній базі передбачає відпрацювання додаткових чергувань під керівництвом викладача, особливістю зі спеціальності «Медична психологія» є проведення психологічних тестувань. Індивідуальна робота передбачає формування карт-копій історій хвороби чи пологів, які в подальшому використовуються студентами для написання статей, тез, підготовки доповідей для виступу на конференціях. Кожна самостійна чи індивідуальна робота з акушерства та гінекології містить елементи клінічної психології. Проведено визначення рівня знань під час підсумкового модульного контролю – студенти основної групи отримали відмінні та добрі оцінки, групи порівняння – добрі та задовільні. Висновки. Особливістю самостійної та індивідуальної роботи студентів зі спеціальності «Медична психологія» при вивченні дисципліни «Акушерство та гінекологія» є паралельне застосування на практиці набутих знань із клінічної психології, акушерства та гінекології. Виконання індивідуальної роботи сприяє покращенню навчального процесу: відсоток правильних відповідей становить 80 %, на відміну від групи порівняння, де правильні відповіді коливаються в межах 65%, тривалому засвоєнню знань.
Найти похожие

1-20 21-28

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)