ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148914

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=БУ5/2017/21/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 28
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-28

Bogutska, N. К.
Gender-specific differences of bronchial asthma phenotypes in children depending on puberty status / N. К. Bogutska // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - P3-7. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (эпидемиология)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета дослідження полягала в оцінці відмінностей клінічних та епідеміологічних характеристик бронхіальної астми (БА) у дітей залежно від статі до і після статевого дозрівання. Матеріал і методи. 120 дітей шкільного віку з персистувальною БА (80 з яких – хлопчики і 49 – пацієнти до початку пубертату) були обстежені в описовому дослідженні з поперечним дизайном. Критерії включення: вік від 6 до 18 років; діагноз БА не менше одного року; інформована згода батьків і дітей. Критерії виключення: сироти; наявність будь-якого іншого хронічного захворювання легенів. Перша група включала 49 пацієнтів до початку статевого дозрівання, друга клінічна група була сформована із 71 пацієнта після початку статевого дозрівання. Використовували клінічно-анамнестичні, алергологічні, спірометричні і статистичні методи дослідження. Результати. БА раннього початку несуттєво асоціювала з чоловічою статтю до статевого дозрівання, а пізній фенотип БА дещо переважав у дівчаток після пубертату (ВР=1,3, 95%ДІ: 0,6-3,0). Нетяжка БА переважала до початку пубертату незалежно від гендеру, а післяпубертатний період асоціював з незначно підвищеним ризиком тяжкого фенотипу БА (ВР=1,6, 95%ДІ: 0,5-5,1 і ВР=1,4; 95%ДІ: 0,8-2,5 у дівчаток і хлопчиків відповідно). Атопічна БА переважала у хлопчиків, а неатопічний фенотип частіше був пов'язаний із жіночою статтю як у до-, так і в післяпубертатному періоді. Фенотип БА з бронхоконстрикцією, індукованою фізичним навантаженням, однаково часто діагностували в обох статей незалежно від пубертату. Після статевого дозрівання ризик госпіталізації у відділення невідкладної допомоги через загострення БА у хлопчиків значно знизився (ВР=0,6, 95%ДІ: 0,4-0,8), а у дівчаток – дещо збільшився (ВР=1,4 ; 95%ДІ: 0,7-2,7). Висновок. У хлопчиків дещо частіше спостерігається атопічний фенотип, ранній початок бронхіальної астми до статевого дозрівання і після пубертату значно знижується ризик госпіталізації через загострення. У дівчаток дещо частіше діагностується неатопічний і пізній фенотип бронхіальної астми, а після статевого дозрівання підвищується ризик госпіталізації через загострення бронхіальної астми.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Петюніна, О. В.
Асоціація інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST з поліморфізмом А1166С гена рецептора до ангіотензину ІІ першого типу / О. В. Петюніна // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 44-50. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
АНГИОТЕНЗИН II -- ANGIOTENSIN II
Анотація: Мета дослідження – вивчити асоціацію поліморфізму гена AGT2R1 з факторами серцево-судинного ризику, ступенем коронарного ушкодження, характером структурно-морфологічних змін міокарда, перебігом госпітального періоду та поширеністю поліморфізмів, що вивчаються, при гострому інфаркті міокарда з підйомом сегмента ST (ГІМпST). Матеріал і методи. Обстежено 87 пацієнтів із ГІМпST, 70 (80%) чоловіків та 17 (20 %) жінок, середнього віку – (58,94±10,16) років. Визначення алельного поліморфізму А1166С гена AGT2R1 проводили методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі. Результати та висновки. Доведено, що за наявності генотипу АС+СС вірогідність виникнення ГІМпST у 2,57 раза вище за наявності паління (Р=0,03), ІМ до 55 років трапляється в 2,51 раза частіше (Р=0,04), артеріальна гіпертензія призводить до виникнення ГІМпST в 2,93 раза частіше (Р=0,03), вірогідність захворіти повторним ІМ підвищується в 5,45 раза (P=0,05), розвиток гострої лівошлуночкової недостатності трапляється в 4,26 раза частіше (Р=0,03). Пацієнти з кардіоваскулярною патологією – носії генотипів АС+СС – мають більш високий ризик розвитку ремоделювання лівого шлуночка.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Яринич, Ю. М.
Асоціація поліморфізму генів АСЕ (I/D) та PPAR-G2 (PRO12ALA) із розвитком неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на артеріальну гіпертензію та ожиріння / Ю. М. Яринич, Л. П. Сидорчук // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 131-140. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (генетика)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
Анотація: Мета роботи - вивчити асоціацію поліморфізму генів ACE (I/D) та PPAR-g2 (Pro12Ala) із появою неалкогольного стеатогепатиту і стеатогепатозу у хворих на есенційну артеріальну гіпертензію (ЕАГ) і абдомінальне ожиріння (АО). Матеріал і методи. У проспективному дослідженні взяло участь 96 хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП), ЕАГ II стадії, 1-2-го ступеня, високого і дуже високого ризику із супутнім АО: чоловіків – 41,67 % (40), жінок – 58,33 % (56), середній вік становив 53,70±5,34 року. Функцію печінки вивчали за активністю органоспецифічних ферментів. Дослідження поліморфізму генів PPAR-g2 (Pro12Ala) та АСЕ (I/D) виконали методом ПЛР. До групи контролю увійшли 50 практично здорових осіб. Результати. Ожиріння (ОЖ) І ступеня встановили у 27,08 % (26) осіб, ОЖ II ступеня – у 58,33 % (56), ОЖ III – у 14,58 % (14) пацієнтів; у 16,67 % (16) осіб – стеатогепатит із мінімальною активністю мезенхімально-запального процесу, у решти хворих – 83,33 % (80) – стеатогепатоз. Серед хворих на НАЖХП, ОЖ та ЕАГ мешканців Північної Буковини делеція у 16 інтроні гена АСЕ (rs 4646994) у гомозиготному стані трапляється у 32,29 % випадків, що на 14,29 % частіше, ніж серед осіб контрольної групи (?2=3,38, р=0,048). Несприятливий D-алель гена АСЕ асоціює у хворих на НАЖХП і ЕАГ із ожирінням ІІ і ІІІ ступеня (?2=5,24, р=0,022 та ?2=6,11, р=0,013 відповідно) та частіше трапляється загалом у хворих – на 12,29 % (?2=3,99; р=0,046). Також DD-генотип та D-алель асоціюють із більшою частотою стеатогепатозу на 20,57 % (?2=3,81;р=0,05) і 13,75 % (?2=4,68; р=0,03) відповідно. Частота гомозиготної місенс мутації у 3-й хромосомі 12 кодоні екзоні B гена PPAR-g2 (rs1801282) наявна у 2,0 % практично здорових і 5,21 % хворих на НАЖХП, ЕАГ і ОЖ (р0,05). Загалом серед обстежених переважає Pro-алель у 6,14 і 3,85 раза (р0,001), який частіше трапляється в контролі, ніж у хворих на НАЖХП, ЕАГ та ОЖ І ступеня на 16,77 % (?2
Дод.точки доступу:
Сидорчук, Л.П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Боровик, К. М.
Вітронектин як маркер прогнозу повторних кардіоваскулярних подій протягом 6-місячного терміну спостереження після перенесеного гострого інфаркту міокарда за наявності ожиріння / К. М. Боровик, П. Г. Кравчун, Н. Г. Риндіна // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 8-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (кровь, профилактика и контроль)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ВИТРОНЕКТИН -- VITRONECTIN (кровь)
Анотація: У статті аналізується залежність рівнів вітронектину сироватки крові у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда (ГІМ) і супутнім ожирінням, пов'язаних із появою повторних кардіоваскулярних подій протягом шести місяців спостереження. Мета роботи – дослідження взаємозв'язку між рівнем вітронектину сироватки крові і виникненням повторних кардіоваскулярних подій протягом шести місяців спостереження пацієнтів із гострим інфарктом міокарда залежно від наявності або відсутності супутнього ожиріння. Матеріал і методи. У ході дослідження обстежено 105 пацієнтів із ГІМ. Перша група складалася з 75 пацієнтів із супутнім ожирінням, друга - 30 пацієнтів із нормальною масою тіла. Результати. Вітронектин показав найкращі результати для прогнозування повторних кардіоваскулярних подій у вигляді нестабільної стенокардії та / або ГІМ із високою специфічністю (96 %) і чутливістю (86,7 %) при рівні 283,27 нг / мл. Висновки. Виявлено, що гіперактивність маркера тромбозу вітронектину значно погіршує прогнозування несприятливих подій протягом шести місяців після гострого інфаркту міокарда.
Дод.точки доступу:
Кравчун, П.Г.
Риндіна, Н.Г.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Унгурян, Т. М.
Вплив одноразового введення церулоплазміну на прооксидантно-антиоксидантний баланс у крові та тканині нирок за умов гострого пошкодження нирок / Т. М. Унгурян, І. І. Заморський // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 103-107. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЦЕРУЛОПЛАЗМИН -- CERULOPLASMIN (вредные воздействия)
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY (кровь, лекарственная терапия)
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS
Анотація: Мета роботи – з’ясувати вплив одноразового введення церулоплазміну на процеси пероксидації ліпідів та білків у крові та тканині нирок за умов гострого пошкодження нирок. Матеріал і методи. В експерименті на білих статевозрілих щурах вивчено вплив церулоплазміну на прооксидантно-антиоксидантний баланс у нирках та крові за умов гострого пошкодження нирок, індукованого 50 % розчином гліцеролу. Результати. У результаті моделювання гострого пошкодження нирок виникли глибокі порушення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. Одноразове введення церулоплазміну призвело до покращення антиоксидантного захисту та зменшення пероксидації ліпідів та білків. Спостерігалося зниження рівня малонового альдегіду та окисно-модифікованих білків. При цьому антиоксидантний захист посилився за рахунок підвищення активності глутатіонпероксидази і каталази в нирках та рівня церулоплазміну в плазмі крові. Висновок. Одноразове застосування церулоплазміну відновлює прооксидатно-антиоксидантну рівновагу, за рахунок зменшення вмісту продуктів ліпідної і білкової пероксидації та підвишення активності антиоксидантних ферментів.
Дод.точки доступу:
Заморський, І.І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Ординський, Ю. М.
Вплив стресу на організм самців і самиць щурів з різною резистентністю до гіпоксії / Ю. М. Ординський, М. O. Рябоконь, О. В. Денефіль // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 36-43. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
АНОКСИЯ -- ANOXIA
Анотація: Мета роботи – вивчити взаємозв’язок між ступенем ураження шлунка, системою антиоксидантного захисту та механізмами регуляції з боку автономної нервової системи (АНС) у високо- і низькостійких до гіпоксичної гіпоксії (ВГ і НГ) щурів різної статі у відповідь на хронічний стрес. Матеріал і методи. Досліди проведено на 96 ВГ і НГ самцях і самицях щурів лінії Вістар. Перша група – контрольна, у другій моделювали хронічний стрес (одногодинна іммобілізація спинкою донизу через кожні 72 години 4 рази). Евтаназію тварин здійснювали під тіопентал-натрієвим наркозом, забирали кров, де визначали вміст церулоплазміну (ЦП), пероксидазну активність крові (ПАК) і шлунок (у слизовій оболонці (СОШ) визначали макроскопічні зміни, кількість крововиливів, ерозій і виразок, вираховували їх частоту та множинність). Проводили варіаційну кардіоінтервалометрію («Кардіолаб», Україна) з розрахунком варіаційного розмаху (ВР, с); моди (Мо, с); амплітуди моди (АМо, %); індексу напруження (ІН). Статистичну обробку цифрових даних виконано за допомогою програм «Excel» та «STATISTICA» 6.0. Достовірність різниці значень визначали за критерієм Стьюдента та непараметричних методів. Результати. У контрольних ВГ тварин, порівняно з НГ, були вищі ЦП і ПАК. При стресі вони зросли, але залишалися більшими у ВГ- самців, порівняно з НГ; у самиць зріс ЦП, зменшилася ПАК (у ВГ порівняно з НГ був більшим ЦП, меншою ПАК). У контрольних самців була вищою ПАК, а в самиць – ЦП. При стресі у самців більшими виявилися ЦП, ПАК. Кардіоінтервалографія виявила більші АМо та ІН у контрольних НГ-тварин порівняно з ВГ. При стресі у самців зросла Мо; АМо та ІН залишалися вищими у НГ, а ВР – у ВГ; у самиць зміни показників були тільки у НГ: зменшилися Мо, ВР, зріс ІН. У НГ самиць Мо, ВР були меншими, а АМо, ІН – більшими порівняно з ВГ. У контрольних ВГ самців порівняно із самицями виявлено меншу Мо, а при стресі більші АМо та ІН, менше – ВР. У контрольних НГ самців була нижчою Мо, а при стресі – більшою АМо, меншим ІН. Хронічний стрес призвів до розвитку пошкоджень СОШ, найбільше у НГ самиць: стоншеність і складчастість слизової, крововиливи були у 75 %, виразки – у 25 % тварин. Висновки. У високостійких до гіпоксичної гіпоксії тварин обох статей, порівняно з низькостійкими до гіпоксичної гіпоксії, потужніший антиоксидантний захист: вищий вміст церулоплазміну у самиць, пероксидазна активність крові – у самців. У відповідь на стрес у всіх щурів зростає церулоплазмін, зміни ж пероксидазної активності крові залежать від статі (у самців збільшується, у самиць – знижується). У контрольних низькостійких до гіпоксичної гіпоксії самців і самиць щурів, порівняно з високостійкими до гіпоксичної гіпоксії, переважає активність симпатичного відділу автономної нервової системи, напруження регуляторних механізмів. При стресі у самців зменшується активність симпатичного відділу автономної нервової системи гуморальними каналами, але симпатична регуляція нервовими каналами та напруженість регуляторних механізмів залишається вищою в низькостійких до гіпоксичної гіпоксії, а парасимпатична – у високостійких до гіпоксичної гіпоксії. У низькостійких до гіпоксичної гіпоксії самиць при стресі відзначено зростання симпатичної активності гуморальними каналами та зменшення парасимпатичної активності, більше напруження регуляторних механізмів. У всіх групах тварин, які зазнали хронічного стресу, відзначено макроскопічні пошкодження слизової оболонки шлунка, але найбільш уразливими є низькостійкі до гіпоксичної гіпоксії самиці.
Дод.точки доступу:
Рябоконь, М.O.
Денефіль, О.В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Карлійчук, М. А.
Діагностичні критерії субклінічної стадії діабетичної оптичної нейропатії / М. А. Карлійчук // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 29-35. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS (диагностика)
ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА НЕВРИТ -- OPTIC NEURITIS (этиология)
Анотація: Мета – встановлення діагностичних критеріїв субклінічної стадії діабетичної оптичної нейропатії за допомогою оптичної когерентної томографії у хворих на цукровий діабет. Матеріал і методи. Обстежено 575 хворих (1150 очей) на цукровий діабет II типу. Крім стандартних офтальмологічних обстежень, проведено оптичну когерентну томографію сітківки та зорового нерва в ділянці диска зорового нерва та макули з визначенням товщини шару ретинальних нервових волокон (retinal nerve fiber layer – RNFL), аналізом комплексу гангліонарних клітин сітківки (ganglion cell complex - GCC) та загальної товщини сітківки. Результати. За допомогою стандартного офтальмологічного обстеження симптомів діабетичної оптичної нейропатії не виявили у 77,5 % очей хворих. При проведенні оптичної когерентної томографії у 25,9 % очей хворих із відсутніми симптомами діабетичної оптичної нейропатії хоча б один показник товщини комплексу гангліонарних клітин сітківки або шару перипапілярних нервових волокон знаходився поза межами норми (р1 %). Найбільш інформативним для виявлення субклінічної стадії діабетичної оптичної нейропатії виявився показник локального витончення комплексу гангліонарних клітин сітківки (FLV) – 88,7 %. Проведені дослідження дали можливість виявити субклінічну діабетичну оптичну нейропатію у 25,9 % очей хворих на цукровий діабет за відсутності її клінічних симптомів. Частота субклінічної діабетичної оптичної нейропатії становила 20,1 % від загальної кількості очей хворих на цукровий діабет. Висновки. 1. Визначено клініко-діагностичні критерії субклінічної стадії діабетичної оптичної нейропатії, а саме: відхилення від норми хоча б одного показника товщини комплексу гангліонарних клітин сітківки або шару перипапілярних нервових волокон (р1%) у хворих на цукровий діабет за відсутності симптомів діабетичної оптичної нейропатії після виключення інших причин. 2. Встановлено, що для виявлення субклінічної стадії діабетичної оптичної нейропатії дослідження комплексу гангліонарних клітин сітківки є в 1,3 раза більш інформативним, ніж шару перипапілярних нервових волокон, а найбільш інформативним (88,7 %) є визначення показника локального витончення комплексу гангліонарних клітин сітківки (FLV).
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Смаглюк, Л. В.
ЕМГ-активність жувальних м'язів у пацієнтів на початку стадії ретенції / Л. В. Смаглюк, К. О. Соловей, А. В. Ляховська // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 91-97. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
РЕТЕНЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- RETENTION (PSYCHOLOGY)
ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- MASTICATORY MUSCLES
Анотація: Мета роботи – визначити ЕМГ-активність жувальних м’язів у пацієнтів після завершення активної стадії лікування за допомогою брекет-техніки на початку стадії ретенції. Матеріал і методи. Групу обстеження створили 55 осіб, на початку стадії ретенції за стандартною методикою. Середній вік пацієнтів становив 26,4±0,83 року. Для визначення функціонального стану зубощелепної ділянки всім пацієнтам проводили ЕМГ скроневих та жувальних м’язів у пробах: стиснення зубів з лівого та правого боків, максимального стиснення зубів з обох боків, висунення нижньої щелепи вперед (протрузія) і зміщення назад (ретрузія) із визначенням максимальної та середньої амплітуди, симетричності активності жувальних м’язів з лівого та правого боків у кожного пацієнта. Вірогідність відмінностей отриманих результатів визначалася за допомогою t-критерію надійності Стьюдента за ймовірності похибки p0,05. Обчислення проводили на персональному комп'ютері із використанням програм “Microsoft Excel 2003” та "SPSS for Windows. Release 13.0". Результати. У пацієнтів на початку ретенційного періоду нами визначено гіперактивність жувальних м’язів в усіх проведених пробах напруження; асиметричну робота жувальних і скроневих м’язів у пробах однобічного (справа, зліва) та максимального стиснення зубів, протрузії, ретрузії нижньої щелепи. Висновок. В обстежених пацієнтів на початку стадії ретенції визначений функціональний дисбаланс у діяльності жувальних м’язів.
Дод.точки доступу:
Соловей, К.О.
Ляховська, А.В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Неспрядько, В. П.
Зміни зубощелепного апарату, які виникають внаслідок оклюзійних порушень у період адаптації пацієнтів до незнімних зубних протезів (огляд літератури) / В. П. Неспрядько, Ю. Ю. Мороз // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 146-153. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЗУБНОЙ ПРОТЕЗ ЧАСТИЧНЫЙ НЕСЪЕМНЫЙ -- DENTURE, PARTIAL, FIXED (вредные воздействия)
ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- MASTICATORY MUSCLES
Анотація: Мета роботи – проаналізувати та узагальнити основні зміни зубощелепного апарату, які виникають внаслідок оклюзійних порушень при лікуванні пацієнтів незнімними зубними протезами. Дослідити вплив оклюзійних інтерференцій на стан жувальної мускулатури та скронево-нижньощелепних суглобів. Виявити необхідність аналізу оклюзії у динаміці від першого міжоклюзійного контакту до множинного змикання. Висновки. На основі огляду літератури, а також власних клінічних спостережень [1], встановлено, що після протезування незнімними зубними протезами, незважаючи на точність та ретельність перевірки і корекції оклюзійних співвідношень, у найближчі та віддалені терміни можуть виникати оклюзійні інтерференції, які значно впливають на зубощелепний апарат. Отже, ключовим питанням ефективності ортопедичного стоматологічного лікування залишається формування та відтворення оптимальної оклюзії та нейром’язового балансу жувальних м’язів.
Дод.точки доступу:
Мороз, Ю.Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Приступа, Л. Н.
Клініко-генетичне фенотипування бронхіальної астми / Л. Н. Приступа, А. М. Бондаркова // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 59-67. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (генетика)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
Анотація: Мета роботи ? визначення фенотипів бронхіальної астми (БА) за допомогою кластерного аналізу на основі клінічних та генетичних ознак в українській популяції. Матеріал і методи. Обстежено 195 хворих на БА. Діагноз БА встановлений на основі рекомендацій GINA (2016) та наказу №868 від 08.10.2013 р. МОЗ України. Для оцінки контролю БА застосовували опитувальник ACQ-5. Функцію зовнішнього дихання (ФЗД) вивчали за допомогою діагностичного комплексу “Кардіо-плюс” (Україна) та результати оцінювали згідно з вітчизняними рекомендаціями. Всім пацієнтам проведена проба на зворотність із використанням чотирьох інгаляцій сальбутамолу (400 мкг). Для проведення кластерного аналізу використані 24 перемінні – клініко-інструментальні, анамнестичні та генетичні параметри. Для проведення кластерного аналізу використовувалася програма SPSS-21. Визначення Gln27Glu (rs1042714) поліморфізму гена ADRB2 проводили за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції. Групу контролю для генетичного дослідження створили 95 практично здорових осіб без алергопатології. Результати. За допомогою кластерного аналізу нами виявлено три фенотипи БА: 1-й фенотип (кластер А, n=81) – алергічна БА, яка виникає у молодому віці з частково контрольованим перебігом та хорошою відповіддю на інгаляційні глюкокортикостероїди (іГКС) та ?2-агоністи тривалої дії (БАТД); 2-й фенотип (кластер В, n=38) – неалергічна БА, більшість жінок із надлишковою масою тіла, для яких характерний початок у молодому віці із неконтрольованим перебігом та неадекватною відповіддю на середні дози іГКС та БАТД; 3-й фенотип (кластер С, n=76) – неалергічна БА, яка асоційована з ожирінням, діагностується переважно у жінок та має частково контрольований перебіг. Висновки. Носії Glu27Glu генотипу частіше траплялися у хворих на бронхіальну астму з кластеру В, Gln27Glu генотипу ? у хворих на бронхіальну астму з кластеру А та С, а Gln27Gln генотипу ? у хворих на бронхіальну астму з кластеру А. У носіїв Glu алеля за Gln27Glu поліморфізмом гена ADRB2 із кластеру В ризик виникнення бронхіальної астми був вищим у 5,5 раза порівняно з носіями Gln алеля.
Дод.точки доступу:
Бондаркова, А.М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.

Черепій, Н. В.
Клініко-функціональні особливості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень у осіб із вперше виявленим захворюванням залежно від статі та віку / Н. В. Черепій // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 114-122. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика)
Анотація: Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) залишається однією з найважливіших медичних і соціальних проблем, яка характеризується широкою поширеністю, високими показниками смертності, інвалідності та значним економічним збитком. Мета роботи – встановити клініко-функціональні особливості перебігу ХОЗЛ у осіб із вперше виявленим захворюванням залежно від статі та віку. Матеріал і методи. У ході дослідження за допомогою оригінальної анкети, створеної на основі опитувальників GOLD (2012, 2015 рр.) та наказу МОЗ України № 555 від 27.06.2013 р., залежно від вираженості клінічних проявів респіраторних симптомів та факторів ризику виникнення ХОЗЛ, ми відібрали групу пацієнтів із високим ризиком розвитку ХОЗЛ. До групи увійшли 216 осіб (41,1 %), що вважали себе здоровими та регулярно, двічі на рік, проходили медичні огляди, серед них було 115 жінок (53,2 %) та 101 чоловік (46,8 %). Результати. Встановлено, що серед обстежених у 79 (58,1 %) пацієнтів за результатами спірографії виявлено зниження індексу Тифно(ОФВ1/ЖЕЛ) менше 70 %, на підставі чого діагностовано вперше виявлений ХОЗЛ. Порівнявши групи пацієнтів з виявленим ХОЗЛ та без нього можна сказати, що достовірність різниці між кількістю чоловіків та жінок, віком обстежених відзначалися лише у групі осіб з виявленим ХОЗЛ віком 61-79 років. У цій групі чоловіків було 9 (28,1 %), достовірно більше ніж жінок – 2 (4,3 %, р=0,001). Порівнювалася також частота основних факторів ризику розвитку ХОЗЛ. На респіраторні захворювання хворіли всі опитані. Достовірної різниці між чоловіками та жінками в обох групах не було. У групі з ХОЗЛ обтяжений алергічний анамнез відзначали дещо частіше жінки (71,9 %), ніж чоловіки (61,7 %). У групі без ХОЗЛ цей фактор ризику теж частіше відзначали жінки (91,7 %), ніж чоловіки (72,7 %). В осіб із вперше діагностованим ХОЗЛ чоловіків, що палили, було 34 (72,3 %) та жінок – 8 (25 %, р=0,001). Серед осіб без діагностованого ХОЗЛ палили 21 чоловік (63,6 %) та 2 жінки (8,3 %), (р=0,001). Статева структура пацієнтів із вперше виявленим ХОЗЛ залежно від ступеня тяжкості була такою: із GOLD 1 було 15 чоловіків (19,0 %) та 6 жінок (7,6 %); із GOLD 2 було 14 чоловіків (17,7 %) та 12 жінок (15,2 %); із GOLD 3 було 16 чоловіків (20,2 %) та 12 жінок (15,2 %); із GOLD 4 було 2 чоловіків (2,5 %) та 2 жінки (2,5 %). Висновки. Встановлено, що серед обстежених у 79 (58,1 %) пацієнтів за результатами спірографії виявлено зниження індексу Тифно (ОФВ1/ЖЕЛ) менше 70 %, на підставі чого вперше встановлений діагноз хронічного обструктивного захворювання легень.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.

Попадюк, Б. П.
Консервативне лікування хворих літнього та старечого віку на трофічні виразки нижніх кінцівок в умовах амбулаторії загальної практики і сімейної медицини / Б. П. Попадюк // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 169-174. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ЯЗВА -- LEG ULCER (терапия)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
СЕМЕЙНАЯ ПРАКТИКА -- FAMILY PRACTICE
Анотація: Мета роботи – покращити результати комплексного консервативного лікування хворих літнього та старечого віку на трофічні виразки нижніх кінцівок на тлі хронічної венозної, серцево-судинної недостатності та цукрового діабету ІІ типу з використанням ад'ювантної загальної та місцевої фармакотерапії в умовах амбулаторії загальної практики та сімейної медицини. Матеріал і методи. У статті представлено десятирічний досвід консервативного лікування 834 хворих на трофічні виразки нижніх кінцівок венозної та іншої етіології в умовах стаціонару сільської дільничної лікарні та лікарської амбулаторії загальної практики і сімейної медицини з використанням ад'ювантного загального лікування на основі Орегонського протоколу (1999), а також місцевомазевих лікувальних пов’язок (Унна-Кефера) з дотриманням принципу перебігу фаз ранового процесу і застосуванням лікувальної та пожиттєвої, щоденної еластичної компресії. Результати. При виразках діаметром від 2 до 5 см (344) курс лікування до повної епітелізації становив від 2 до 5 тижнів; а при трофічних виразках у діаметрі від 6 до 9 см (179) – 6-10 тижнів. У 31 хворого загоєння проходило під пов’язкою Унна-Кефера, а в 59 хворих при виразках діаметром більше 10 см терміни лікування становили 15-18 тижнів, з багаторазовим використанням пов’язок Унна-Кефера. У 44 (7 %) пролікованих хворих наступили рецидиви виразок через порушення режиму компресійної терапії. Висновки. Таким чином, застосування вищенаведеного лікування з дотриманням принципу лікування з врахуванням перебігу фаз ранового процесу та лікувальної і пожиттєвої, щоденної еластичної компресії, дає можливість у 93 % отримати стійкий лікувальний ефект.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.

Столярова, О. Ю.
Маркери чинників ризику перебігу раку легенів / О. Ю. Столярова // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 98-102. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (этиология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL
Анотація: Мета роботи – оцінка значущості окремих маркерів у контексті діагностики та прогнозування перебігу раку легенів (РЛ), визначення їх ролі в патогенетичних побудовах захворювання. Матеріал і методи. Обстежено 115 хворих на РЛ віком від 24 до 80 років (у середньому 58 років), серед яких було 78 % чоловіків і 22 % жінок. Жодний з приводу РЛ раніше не був прооперований і до обстеження не отримував радіохіміотерапії. Дрібноклітинний гістологічний варіант захворювання встановлено у 17 % від числа хворих, недрібноклітинний (аденокарциному, плоскоклітинну та великоклітинну карциному) – у 83 %. У сироватці крові вивчали рівні трансформуючого b1 та судинного ендотеліального факторів зростання, гомоцистеїну, ендотеліну-1, Е- й Р-селектину, циклічного гуанозинмонофосфату, фібронектину, С-реактивного протеїну і a2-макроглобуліну. Результати. Окрім Е-селектину, виявлено достовірне збільшення концентрацій всіх показників, що встановлено в 34-100 % випадків РЛ, а їх вміст був пов'язаний із формою захворювання (центральна, периферійна), гістологічним варіантом, інтегральною тяжкістю пухлинного процесу, характером ускладнень первинної пухлини (ексудативний плеврит, компресійний синдром, обтураційний ателектаз) і з особливістю метастазування, при цьому параметри трансформуючого фактора зростання b1, судинного ендотеліального чинника зростання й фібронектину прямо корелюють між собою і мають певну негативну прогностичну значущість. Висновок. Отримані дані диктують необхідність вивчення в крові хворих на РЛ концентрацій перерахованих маркерів, що буде корисним для оцінки тяжкості перебігу захворювання, прогнозування ускладнень його перебігу та вибору оптимальної методології лікування, а також контролю за ефективністю радіохіміотерапії.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.

Ямка, Я. М.
Медико-гігієнічні аспекти проблеми вживання енергетичних напоїв студентами-медиками / Я. М. Ямка // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 123-130. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
НАПИТКИ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ -- ENERGY DRINKS (вредные воздействия)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
Анотація: Проблема збереження високого рівня працездатності, витривалості до різних викликів навчального середовища часто студентами-медиками вирішується через уживання в раціоні енергетичних напоїв. Мета роботи – виявити ступінь впливу вживання енергетичних напоїв у раціоні студентів-медиків на серцево-судинну, травну системи організму та нервово-психічну регуляцію, визначити і оцінити рівні особистісної та ситуативної тривожності. Матеріал і методи. Проаналізовано результати анкетування 318 студентів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Розроблена анкета з вивчення впливу енергетичних напоїв на організм, яка складалась із 15 блоків запитань. Ситуативну, особистісну тривожність визначали за допомогою тесту Спілбергера-Ханіна. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою Microsoft Office Excel 2007. Результати. Аналіз відповідей про вплив енергетичних напоїв (у кількості 330-500 мл на добу) на системи організму виявив, що студенти скаржились на порушення з боку серцево-судинної системи (прискорене серцебиття – у 75,23% чоловіків та у 92,2 % жінок), травної системи (підвищена перистальтика – у 16,82 % чоловіків та у 14,15 % жінок, скарги на спазматичні болі переважали серед жінок – 12,2 %), нервової системи (тривожний сон – у 25,67 % жінок і в 17,08 % чоловіків). Встановлено, що енергетичні напої викликали короткотривалі (6-12 годин) зміни уваги, розумової діяльності з подальшим наростанням втоми та виснаження. Висновки. Уживання енергетичних напоїв спричиняє прискорене серцебиття, підвищену перистальтику кишечнику, спазматичні болі, проблеми із засинанням та запам’ятовуванням навчального матеріалу. Рівень особистісної тривожності в обстежених групах суттєво не відрізнявся, однак, ситуативна тривожність у групі, що вживала енергетичні напої, часто (щотижня) та неконтрольовано зросла, що свідчить про достатньо високий рівень стимуляції нервових реакцій.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

15.

Яковець, К. І.
Медичні Internet-вісті. Частина XVI / К. І. Яковець, С. Є. Дейнека // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 192-195

MeSH-~главная:
ИНТЕРНЕТ -- INTERNET
Дод.точки доступу:
Дейнека, С.Є.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.

Владиченко, К. А.
Морфофункціональні особливості інтерстиціальних клітин Кахаля органів сечовидільної системи людини (огляд літератури) / К. А. Владиченко // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 141-145. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ИНТЕРСТИЦИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ КАХАЛЯ -- INTERSTITIAL CELLS OF CAJAL (ультраструктура)
МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА -- UROGENITAL SYSTEM (ультраструктура)
Анотація: Мета роботи – аналіз сучасного стану вивчення морфофункціональних особливостей інтерстиціальних клітин Кахаля. Морфологічно клітини характеризуються подібністю до гладеньких міоцитів, довгими відростками, утворюють численні контакти з гладенькими м’язовими клітинами та нейроцитами у вигляді тривимірної сітки. Завдяки пейсмейкерній активності інтерстиціальні клітини Кахаля зумовлюють скорочення гладеньких міоцитів органів сечової системи. На підставі ультраструктурних та імуногістохімічних особливостей будови їх поділяють на власне інтерстиціальні клітини Кахаля і фібробластоподібні клітини. Імуногістохімічним маркером для виявлення клітин Кахаля є CD117. Залежно від місця розташування в стінці органа, інтерстиціальні клітини Кахаля мають різні морфологічні характеристики. Клітини Кахаля взаємодіють не тільки з гладеньком’язовими клітинами, а й з лімфоцитами, базофілами, еозинофілами, нейтрофілами, тучними і дендритними клітинами. Патологія закладки та розвитку клітин Кахаля призводить до порушення моторики органів сечовидільної системи. Висновок. Морфологічні особливості інтерстиціальних клітин Кахаля в органах сечовивідної системи вивчені недостатньо і потребують подальшого комплексного дослідження, з’ясування їх джерел та особливостей топографії у стінках органів сечової системи.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.

Нові підходи до лікування хронічного обструктивного пієлонефриту (огляд літератури) / О. С. Хухліна [и др.] // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 161-168. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (терапия)
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (терапия)
Анотація: Мета роботи – проаналізувати дані літератури щодо питання сучасних підходів до лікування коморбідного хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та хронічного пієлонефриту (ХП) із супутньою урологічною та нефрологічною патологією, зокрема, сечокам’яною хворобою (СКХ). Матеріал і методи. При проведенні аналітичного дослідження вивчено сучасний стан патогенетичних ланок синдрому взаємообтяження ХОЗЛ та ХП за даними наукових публікацій українських та закордонних дослідників. Результати. Визначені перспективи практичного застосування методів та схем лікування ХОЗЛ за коморбідності із ХП, які пропонуються авторами-розробниками клінічних рекомендацій Європейської асоціації урологів (EAU) та Глобальної ініціативи з питань ХОЗЛ (GOLD). Особливу увагу приділено розгляду аспекту корекції гомеостазу іонів магнію, калію та кальцію за такої коморбідності. Висновки. Огляд літератури засвідчив, що дослідження патогенетичних ланок поєднання ХОЗЛ та ХП разом із порушеннями магнієво-кальцієвого обміну поглиблює розуміння сучасних терапевтичних підходів та дозволяє ефективніше використовувати їх у практичній медицині.
Дод.точки доступу:
Хухліна, О.С.
Вілігорська, К.В.
Андрусяк, О.В.
Антонів, А.А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.

Гайструк, Н. А.
Особливості перебігу вагітності та стан плода у вагітних із багатоводдям / Н. А. Гайструк, Л. Г. Дубас, С. І. Поніна // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 15-21. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (кровь)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛОД -- FETUS
Анотація: Мета дослідження - оцінити перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду у вагітних із багатоводдям, стан плода, гемодинаміку в системі мати-плацента-плід, а також вид розродження, спектр ускладнень пологів, стан новонароджених, ускладнення післяпологового періоду та захворюваність новонароджених. Матеріал і методи. Проведено аналіз 30 історій пологів практично здорових вагітних та 80 жінок із багатоводдям, що надійшли до пологового будинку протягом 2014-2016 років у терміні гестації від 30 до 40 тижнів відповідно до історій розвитку новонароджених. Для оцінки внутрішьоутробного стану плода застосовували методи ультразвукового сканування, кардіотокографії, а також проводили визначення біофізичного профілю плода. Результати. За даними кардіотокографії при багатоводді спостерігалось погіршення внутрішньоутробного стану плода, виражені зміни фетоплацентарної гемодинаміки, значною мірою поглиблюються зміни гемодинаміки в артеріях пуповини. У жінок із даною патологією реєструвалися термінові пологи, частіше проводили кесарів розтин. При багатоводді пологи ускладнювалися передчасним відходженням навколоплідних вод, дистресом плода, крововтратою, що більша за фізіологічну норму. Середня маса тіла доношених дітей, які народилися від жінок із багатоводдям, була меншою, ніж у новонароджених від практично здорових жінок. Під час оцінки стану новонароджених за шкалою Апгар встановлено, що середня оцінка новонароджених від жінок із багатоводдям була меншою відносно групи здорових вагітних. Висновки. Багатоводдя супроводжується значною кількістю ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду та стану новонародженого. У жінок із багатоводдям реєструється достовірне збільшення показників судинного опору в матковій та пупковій артерії, що супроводжується розвитком порушень стану плода.
Дод.точки доступу:
Дубас, Л.Г.
Поніна, С.І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.

Особливості самостійної та індивідуальної роботи студентів спеціальності "Медична психологія" / А. В. Семеняк [и др.] // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 187-191. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ПСИХОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- PSYCHOLOGY, MEDICAL
Анотація: Мета роботи – вдосконалити навчальний процес при викладанні дисципліни «Акушерство та гінекологія» для студентів зі спеціальності «Медична психологія» шляхом впровадження різноманітних методів самостійної та індивідуальної роботи. Матеріал і методи. Проведено порівняння засвоєння рівня знань у студентів 4-го, 5-го та 6-го курсів спеціальності «Медична психологія», які виконували додатково, крім самостійної, індивідуальну роботу (основна група) та не виконували індивідуальної роботи (група порівняння). Результати. Самостійна робота студента у клінічній базі передбачає відпрацювання додаткових чергувань під керівництвом викладача, особливістю зі спеціальності «Медична психологія» є проведення психологічних тестувань. Індивідуальна робота передбачає формування карт-копій історій хвороби чи пологів, які в подальшому використовуються студентами для написання статей, тез, підготовки доповідей для виступу на конференціях. Кожна самостійна чи індивідуальна робота з акушерства та гінекології містить елементи клінічної психології. Проведено визначення рівня знань під час підсумкового модульного контролю – студенти основної групи отримали відмінні та добрі оцінки, групи порівняння – добрі та задовільні. Висновки. Особливістю самостійної та індивідуальної роботи студентів зі спеціальності «Медична психологія» при вивченні дисципліни «Акушерство та гінекологія» є паралельне застосування на практиці набутих знань із клінічної психології, акушерства та гінекології. Виконання індивідуальної роботи сприяє покращенню навчального процесу: відсоток правильних відповідей становить 80 %, на відміну від групи порівняння, де правильні відповіді коливаються в межах 65%, тривалому засвоєнню знань.
Дод.точки доступу:
Семеняк, А.В.
Юзько, О.М.
Андрієць, О.А.
Ніцович, І.Р.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.

Погорєлов, В. В.
Патогенетичні чинники метаболічних порушень при компресійно-ішемічній радикуломієлопатії / В. В. Погорєлов, І. Ю. Багмут, B. I. Жуков // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 51-58. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
РАДИКУЛОПАТИЯ -- RADICULOPATHY (этиология)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (кровь)
ГЛУТАТИОН -- GLUTATHIONE (кровь)
Анотація: Мета дослідження – визначити роль оксиду азоту та взаємозв’язки глутатіону, мелатоніну й інтерлейкінів у механізмах розвитку компресійно-ішемічної радикуломієлопатії. Метеріал і методи. У дослідженні вивчені патогенетичні взаємозв’язки між оксидом азоту, системою глутатіону, мелатоніном і інтерлейкінами у развитку та прогресуванні компресійно-ішемічної радикуломієлопатії. У сироватці крові 46 хворих та 20 практично здорових пацієнтів вивчали зміни стану оксиду азоту за рівнем його метаболітів (нітратів, нітритів) і його синтази, рівня цитокінів, ферментативної системи глутатіону та показники мелатоніну хворих віком 31-50 років. Результати. Розвиток компресійно-ішемічної радикуломієлопатії супроводжується підвищенням рівня NO та розвитком нітрозилюючого стресу, пригніченням антиоксидантного захисту. Виявлене вірогідне підвищення рівня окисненого глутатіону та зниження відновленого глутатіону, підвищення вмісту прозапальних ІЛ-1?, ІЛ-6 та ФНП-?, на тлі відносної недостатності протизапального ІЛ-4. Висновки. Компресійно-ішемічна радикуломієлопатія переважно пов’язана з контрактурою м’язів поперекового відділу хребта, яка викликає компресію і дислокацію спинномозкових корінців, дисциркуляторні судинні порушення з накопиченням токсичних метаболітів та формування авутоімунного запалення. Стуктурно-метаболічні зміни в нервовій тканині в умовах компресійно-ішемічної радикуломієлопатії тісно поєднані і станом кооперативної взаємодії оксидативних процесів і системи антирадикльного, антиперекисного захисту. Динамічні зміни системно-антисистемних процесів дозволяють науково обґрунтувати та довести необхідність застосування лікарських засобів, які впливають на антиоксидантну і NO-ергічну систему регуляції та мають нейропротекторні властивості.
Дод.точки доступу:
Багмут, І.Ю.
Жуков, B.I.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-20 21-28

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)