Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=АУ20/2023/23/2 ч.2<.>
Загальна кількість знайдених документів : 35
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-35 
1.


   
    Роль когнітивних прийомів у сприйнятті та засвоєнні навчального матеріалу здобувачами вищої медичної освіти / Г. А. Єрошенко, А. В. Ваценко, О. Д. Лисаченко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 75-78 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
КОГНИТИВНАЯ НАУКА -- COGNITIVE SCIENCE
Анотація: Освітній процес з кожним днем все більше потребує нових сучасних технологій навчання, здатних забезпечити підготовку молодих спеціалістів до життя в високотехнологічному інформаційному суспільстві та створити умови для їх професійного зростання. Провідною метою сучасної медичної освіти має стати формування інформаційної компетентності молодих лікарів. Стрімкі зміни в житті суспільства та окремо взятої людини, інформаційний обмін між ними - сприяють розвитку когнітивної діяльності, а в практичному плані відображають здатність здобувачів освіти до навчання. При когнітивному підході, всі процеси розглядаються як складові загального інформаційного обміну між людиною і середовищем. В умовах збільшення швидкості приросту інформації необхідно створювати нові когнітивні технології навчання - шляхи, прийоми та способи, що дозволять здобувачам освіти забезпечити ефективне розуміння реального світу, їх інтелектуальний розвиток та успішну адаптацію до життя в інформаційно перенасиченому середовищі. Мета: розкрити характерні особливості когнітивних методів навчання та визначити їх роль у сприйнятті та за-своєнні навчального матеріалу здобувачами вищої медичної освіти. Методи: аналіз, узагальнення та систематизація відомостей науково-методичної роботи. Здобувачі освіти повинні адекватно сприймати інформацію, подану в письмовій чи усній формі. Когнітивний аспект в навчанні передбачає розвиток пізнавальної діяльності завдяки вмінню виділяти ключові слова, робити логічні висновки, писати конспекти та реферати, коментувати виступи, задавати уточнюючі питання, приймати участь у дискусіях тощо. Важливу роль відіграють пошукові вміння при підборі інформації в термінологічних словниках, атласах, навчальній і науковій літературі, засобах масової інформації та соціальній мережі. Для опрацювання практичних навичок у вищих медичних закладах освіти використовують віртуальні стимулятори, моделі, тренажери, муляжі та інші технічні засоби навчання, що дозволяють моделювати клінічні ситуації, процеси та різні аспекти майбутньої професійної діяльності здобувачів-медиків. Завдяки когнітивним підходам до навчання відбувається успішна реалізація поставлених до здобувачів освіти завдань: набуття професійних компетентностей, отримання якісних знань, умінь і навичок, формування клінічного мислення та вмінь вирішувати ситуаційні задачі.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Єрошенко, Г. А.
Ваценко, А. В.
Лисаченко, О. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


    Стромило, А. В.
    Клінічне значення клітинних та молекулярних компонентів гематоенцефалічного бар’єру / А. В. Стромило, О. В. Кихтенко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 160-165 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ГЕМАТО-ЭНЦЕФАЛИЧЕСКИЙ БАРЬЕР -- BLOOD-BRAIN BARRIER
Анотація: Аналіз літератури щодо мікроморфологічних та молекулярних особливостей гематоенцефалічного бар’єру та подальше встановлення значення отриманих даних для клінічних дисциплін в контексті діагностики та пояснення механізмів дегенерації нервової тканини. Результати. У зв’язку із потенційною небезпекою негативної динаміки епідеміології нервових порушень серед населення нами було проаналізовано літературу щодо діагностичного, патогенетичного та прогностичного значення клітинних та молекулярних компонентів гематоенцефалічного бар’єру в умовах патології нервової системи, оскільки зміни в анатомії та фізіології цієї структури неодноразово згадувалися в наукових джерелах у контексті захворювань центральної нервової системи. Було розглянуто мікроморфологію та молекулярну структуру гематоенцефалічного бар’єру, з’ясовано роль компонентів нейроваскулярних одиниць у підтримці нормальних бар’єрних функцій гематоенцефалічного бар’єру. Описані також патоморфологічні та функціональні зміни в гематоенцефалічному бар’єрі в умовах ушкодження центральної нервової системи, які в більшості прикладів уражень нервової тканини заключалися в порушенні цілісності гістогематичного бар’єру, зниженням його ізоляційної функції, що ускладнювалися недостатньою екскрецією нейротоксинів, порушенням енергетичного забезпечення нейронів тощо. Була з’ясована також поведінка перицитів та астроцитів в умовах нейродегенерації. Особлива увага звернена на маркерні молекули компонентів нейроваскулярних одиниць (таких як нейронспецифічна енолаза, кислий гліальний білок, протеїн S100β, PDGFRβ, TYMP тощо, а також показник ізоляційної функції гематоенцефалічного бар’єру – альбуміновий індекс), оскільки їх визначення в плазмі крові чи цереброспинальній рідині може бути способом оцінки функціонального стану окремих клітин ще до їх включення в патологічний процес та відображати ізоляційну функцію бар’єру. Однак, на жаль, зміни концентрацій більшості з них виявилися недостатньо специфічними, щоб бути трактованими саме як результат підвищеної проникності бар’єру. Висновки. Було висвітлено значну роль генетичних досліджень у подальшому вивченні нейродегенеративних захворювань, оскільки вони, імовірно, є не лише діагностичним критерієм, а й потенційною ціллю таргетної терапії (наприклад, ген АВСВ1, що кодує P-gp – білок, що може бути використаний як транспортер нейротоксичних метаболітів поза межі центральної нервової системи).
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Кихтенко, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


    Сидоренко, А. Г.
    Противірусні препарати при лікуванні COVID-19 / А. Г. Сидоренко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 156-159 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS
Анотація: Сovid-19 – це інфекційне контагіозне захворювання вірусної етіології, яке викликане SARS-CoV-2. Лікування пацієнтів з COVID-19 є складним завданням. Рішення про обсяг надання медичної допомоги в амбулаторних умовах або в стаціонарі базується в першу чергу на клінічній оцінці стану пацієнта. Мета роботи - розглянути фармакологічну характеристику противірусних препаратів, які використовуються в схемах лікування COVID-19. Матеріали та методи дослідження. Для пошуку інформації використовували Інтернет-ресурси (PubMed, Google Scholar, CrossRef). Увагу було сконцентровано на наданні актуального огляду щодо особливостей фармакокінетики, фармакодинаміки противірусних препаратів для лікування COVID-19. Основна частина. Молнупіравір – проліки з противірусною активністю проти SARs-CoV-2. Призначають для лікування пацієнтів з легкою та помірною формою Covid-19, які мають високий ризик розвитку важкої форми або летального випадку. Рибавірин є аналогом нуклеозиду з широким спектром противірусної дії. Ремдесивір – противірусний препарат прямої дії, інгібітор нуклеотидного аналога РНК-залежної РНК-полімерази. Призначать пацієнтам з Covid-19 (SARS-CoV-2) важкохворим із пневмонією, яка потребує кисневої терапії, та для пацієнтів із супутніми патологіями, зокрема цукровим діабетом, тяжкою хронічною патологією дихальної та серцево-судинної систем, імуносупресивними захворюваннями, нирковою недостатністю. Фавіпіравін синтетичний противірусний препарат прямої дії, селективний інгібітор РНК-полімерази, показаний для лікування середнього та важкого перебігу COVID-19, пандемічних інфекцій, спричинених вірусом грипу, а також при неефективності інших лі-ків. Лопінавір/ритонавір є комбінованим препаратом, інгібітором протеази, який у схемах лікування важкохворих на Covid-19. Висновки. Триває пошук ефективних етіотропних лікарських засобів для терапії хворих на COVID-19. У схемах лікування даної патології використовують: молнупіравір, рибавірин, ремдесивір, фавіпіравін, плітидепсин, лопінавір/ритонавір. Розуміння механізму дії цих лікарських засобів, особливостей їхньої фармакокінетики та фармакодинаміки, знання можливих побічних реакцій, схем дозування необхідні для вибору препарату.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


   
    Клініко-фармакологічні аспекти протигрибкових засобів в стоматологічній практиці / Г. Ю. Островська [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 151-155 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY
КАНДИДОЗ ПОЛОСТИ РТА -- CANDIDIASIS, ORAL
Анотація: Розповсюдженість захворювань, ініційованих грибковою інфекцією, за статистичними даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, становить 20-70% серед населення світу. Цьому значною мірою сприяють соціальні, медичні та фармакологічні чинники. Труднощі лікування кандидозів обумовлені особливостями збудника, його мінливістю, постійним пристосуванням до умов навколишнього середовища і лікарських препаратів, які застосовуються. Збільшення носіїв грибкової інфекції в ротовій порожнині пов’язане з численними факторами ризику, такими як збільшення адгезії грибків на поверхні протезів, шкідливі звички, зниження рН середовища ротової порожнини, кількості слини, ятрогенні чинники, коморбідні стани хворого. Лікування кандидозних стоматитів ускладнюється толерантністю грибів роду Candida до традиційних протигрибкових препаратів, зниженням імуно-логічної реактивності макроорганізму, відсутністю ефективних схем лікування та профілактики кандидозів у хворих із використанням антибактеріальних препаратів та глюкокортикостероїдів. Важливо не забувати, що часто кандидоз є симптомом більш серйозних захворювань і його ліку-вання потребує комплексного підходу, обережності та великого запасу знань. Задача лікарів сто-матологів, які працюють з проблемами мікозів – удосконалення протимікозної терапії та розробка нових доказових стандартів фармакотерапії. Тому інформування лікарів з клініко-фармакологічної характеристики протигрибкових препаратів є вельми актуальним та завжди своєчасним. Мета роботи. Провести аналіз літератури щодо сучасних особливостей клініко-фармакологічного обґрунтування застосування протигрибкових лікарських засобів в стоматологічній практиці. Проведений аналіз літературних джерел показав, що загальноприйнятими принципами фармакотерапії грибкових уражень слизової оболонки порожнини рота є: вибір протигрибкового препарату з урахуванням вибірковості дії на вид збудника, або їх асоціації, причину захворювання, вік пацієнта, коморбідні стани, особливості фармакокінетики та токсичності протимікозних засобів. Лікування грибкової інфекції повинно бути як місцевим, так і системним, з чітким дотриманням дозування препаратів і їх курсом призначення. Задача практикуючих лікарів, які стикаються із проблемами лікування мікозів слизової оболонки порожнини рота – удосконалення терапії антимікотиками, які вже є на фармацевтичному ринку та розробка сучасних стандартів фармакотерапії на основі доказової медицини.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Островська, Г. Ю.
Моісєєва, Н. В.
Луценко, Р. В.
Петрова, Т. А.
Розколупа, Н. В.
Власова, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


   
    Особливості епідеміологічної ситуації в зонах військових конфліктів та антропогенних катастроф / А. І. Могильник [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 144-150 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ -- EPIDEMIOLOGIC FACTORS
ВОЕННАЯ ГИГИЕНА -- MILITARY HYGIENE
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАГРЯЗНЕНИЕ -- ENVIRONMENTAL POLLUTION
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
БИОЛОГИЧЕСКИЙ ТЕРРОРИЗМ -- BIOTERRORISM
БЕДСТВИЯ, АВАРИИ И КАТАСТРОФЫ -- DISASTERS
Анотація: У статті представлений огляд вірогідних особливостей погіршення епідеміологічної ситуації при військових конфліктах та антропогенних катастрофах за даними літератури. В якості умов, що провокують надзвичайні ситуації, розглянуті військові конфлікти, стихійні лиха, гуманітарні та техногенні катастрофи, застосування біологічної зброї, зокрема в умовах російського військового вторгнення на територію України. Надзвичайна ситуація санітарно-епідеміологічної служби - це різкі, часто непередбачувані зміни у звичайній, повсякденних обставинах, що виникли внаслідок катастроф, стихійних лих та їх наслідків, що характеризуються численними людськими жертвами та масовою захворюваністю. До найважливіших факторів, що впливають на розвиток епідеміологічної обстановки, відносяться порушення системи водопостачання, забруднення харчових продуктів, змив у водойми різних хімічних речовин, затоплення природних біоценозів, скупченість населення, стрес, підвищення чутливості до інфекцій, інтенсивні міграційні процеси, повна чи часткова руйнація матеріально-технічної бази охорони здоров'я та санітарно-епідеміологічної служби з порушенням діяльності лікувально-профілактичних установ на окупованих територіях. Зважаючи на загар-бницьке вторгнення москалів в Україну та окупацію східних та південних її областей, надзвичайна ситуація з важкими епідемічними ускладненнями уже протягом року спостерігається в окупованих росіянами містах та селах. Внаслідок серйозних порушень умов побуту в районах катастроф, зонах бойових дій та на окупованих територіях різко загострилася епідемічна ситуація щодо кишкових інфекцій, у тому числі черевного тифу, паратифів, вірусних гепатитів, дизентерії та сальмонельозу. Причому зростання захворюваності на них виникає вже в перші тижні після дії екстремального фактору. Скупченість людей сприяє інтенсифікації аерозольного зараження. Особливу небезпеку у цьому відношенні становлять менінгококова інфекція, вірусні пневмонії, дифтерія та інші контагіозні захворювання. Крім того, високий ризик критичного погіршення епідеміологічної ситуації в України викликає висока ймовірність використанням росіянами хімічної та біологічної зброї.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Могильник, А. І.
Тарасенко, К. В.
Сонник, Є. Г.
Адамчук, Н. М.
Архіповець, О. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


    Лабуш, Ю. З.
    Взаємозв’язок між захворюваннями слизової оболонки порожнини рота та патологією шлунково-кишкового тракту / Ю. З. Лабуш, А. В. Марков // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 140-144 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MOUTH MUCOSA
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Захворюванням слизової оболонки порожнини рота присвячена численна кількість наукових публікацій. Це пов’язано з їх значною різноманітністю, розповсюдженістю, складністю діагностики і лікування, та медико-соціальним значенням, як детермінант передракових захворювань з подальшим злоякісним переродженням. Дані фахових досліджень свідчать, що більшість уражень слизової оболонки рота є мультифакторними та виникають на тлі патології різних органів і систем, зокрема, імунної, серцево-судинної, нервової, ендокринної, і дуже часто, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Метою дослідження став ретроспективний аналіз фахових літературних джерел, присвячених медично- та соціально значущій темі – захворюванням слизової оболонки порожнини рота на тлі соматичної патології, зокрема, шлунково-кишкового тракту. У роботі використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Аналіз даних фахової літератури свідчить про розмаїття захворювань слизової оболонки порожнини рота та їх тісний взаємозв’язок із загальносоматичною патологією. Клінічні спостереження свідчать, що при таких хронічних захворюваннях, як гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічний коліт та ентероколіт виникають численні ураження слизової оболонки ротової порожнини, ступінь тяжкості яких залежить від форми та тривалості перебігу основного захворювання. Науковці вважають, що це зумовлене подібністю їх морфологічної будови, єдністю функцій, спільністю кровопостачання та іннервації. У фахових джерелах доведено роль Helicobacter pylori та дисбіозу у виникненні та розвитку уражень слизової оболонки порожнини рота. При лікуванні захворювань слизової оболонки порожнини рота важливе місце займає етіотропна терапія, у разі неможливості її призначення застосовують патогенетичне чи симптоматичне лікування.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Марков, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


   
    Молочні плями великого чепця / І. В. Ксьонз [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 135-140 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
САЛЬНИК -- OMENTUM
Анотація: В статті представлений огляд даних зарубіжної та вітчизняної літератури про різні аспекти морфофункціональної організації молочних плям великого чепця в нормі і патологічному процесі в черевній порожнині. Проаналізовані дані морфології клітинного складу молочної плями великого чепця в нормі і патологічних процесах в черевній порожнині. Молочні плями великого чепця не мають капсули, клітинний склад в нормі представлений в більшості макрофагами і лімфоцитами. При патологічних процесах в черевній порожнині в молочній плямі виявляються додаткові клітини: фібробласти, плазмоцити, дендритні (антигенпрезентуючі) і тучні клітини. В нормі в структурі молочної плями наявні жирові клітини (адипоцити), недиференційовані мезенхімальні клітини, еластичні, ретикулярні та нервові волокна. Аналіз даних літератури дозволив виявити подвійну роль молочних плям - як захисну, так і імунну. Перша характеризується екстреним виходом резидентних мак-рофагів з молочної плями в черевну порожнину при наявності в ній патогена. На початку запальної відповіді, мезотеліальні клітини після активації патогеном утворюють хемокіни, що посилюють запалення та генерують сигнали через створення градієнта хемотаксичних цитокінів для проникнення лейкоцитів із фенестрованих посткапілярних венул через стігмати в черевну порожнину. Друга роль характеризується секрецією цитокінів зрілими дендритними (антигенпрезентуючими) клітинами і їх взаємодією з Т-клітинами молочної плями для досягнення імунної відповіді. Макрофаги молочної плями секретують хемокінові ліганди, які сприяють міграції і колонізації великого чепця клітинами рака яєчників.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ксьонз, І. В.
Костиленко, Ю. П.
Ляховський, В. І.
Конопліцький, В. С.
Максимовський, В. Є.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


    Коваль, Ю. П.
    Математичний розрахунок одномоментного роз’єднання висоти прикусу у фронтальній ділянці з урахуванням показників стоматологічного сканера при локалізованій формі патологічного стирання твердих тканин зубів / Ю. П. Коваль, Р. В. Петренко, І. В. Павліш // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 130-134 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ЗУБОВ СТИРАНИЕ -- TOOTH ABRASION
ПРИКУСА ВЕРТИКАЛЬНЫЙ РАЗМЕР -- VERTICAL DIMENSION
ОРТОПЕДИЯ -- ORTHOPEDICS
МАТЕМАТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ОСНОВНЫХ КОМПОНЕНТОВ -- PRINCIPAL COMPONENT ANALYSIS
Анотація: Проблема зміни прикусу у пацієнтів внаслідок втрати або стирання зубів потребує якомога швидшого виявлення та вирішення. Зміна фізіологічного положення нижньої щелепи запускає ланцюгові зміни стану м’язів обличчя, артикуляції, жувальної біомеханіки, може спричиняти естетичний і фізичний дискомфорт пацієнту, а також значно ускладнює ортопедичні процедури. Корекція висоти прикусу може стати суттєвою проблемою як для пацієнта, так і для фахівця. Враховуючи це, стоматолог має володіти відповідними методиками для прийняття раціональних та обґрунтованих рішень. Мета. Здійснення огляду літературних першоджерел щодо причин і наслідків патологічного стирання зубів, їх впливу на зміну прикусу у пацієнтів та актуальності використання математичного розрахунку для здійснення ортопедичних маніпуляцій. Матеріали і методи дослідження. Здійснено електронний пошуковий аналіз публікацій основних науково-метричних баз (ScienceDirect, Research Gate, NCBI, PubMed, Ovid MEDLINE, Willey, Web of Science, EBSCO, Scopus, Google Schoolar). Особливо уважно проаналізували статті, опубліковані після 2018 року. Текстові матеріали також були проаналізовані на наявність додаткових інформаційних посилань. Результати та висновки. Виявлено, що розрахункові математичні моделі дозволяють кількісно оцінити переміщення скронево-нижньощелепного суглоба у пацієнтів під час відновлення початкової висоти прикусу. Подібні розрахунки раціональні лише на початку ортопедичного втручання, доки спостерігається обмеження рухомості голівки скронево-нижньощелепного суглоба. Будь-яка ортопедична процедура потребує точного та раціонального підходу для відновлення існуючої скронево-нижньощелепної структури. Щоби виміряти точність методу, необхідно розрахувати частку істинно позитивних й істинно негативних у всіх оцінюваних випадках. Математичні розрахунки можуть виступати як середній орієнтир, проте перш за все фахівець має опиратись на індивідуальні критерії стану пацієнта.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Петренко, Р. В.
Павліш, І. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


    Іващенко, С. П.
    Головний біль та COVID-19: етіопатогенетичні зв’язки, лікувально-діагностичні особливості / С. П. Іващенко, М. Ю. Дельва // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 124-129 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ -- HEADACHE
Анотація: COVID-19 – це респіраторне захворювання людини, що викликається коронавірусом SARS-CoV-2. Але, в більшості випадків, при даному захворюванні спостерігається супутнє ураження нервової сиcтеми, і наслідки такого патологічного впливу можуть відчуватись протягом тривалого часу. Наслідками гострої фази захворювання COVID-19 є рекурентні неврологічні і нервово-психіатричні симптоми як у дітей, так і у дорослих, включаючи навіть тих, хто перехворів у легкій формі. Цефалгія є одним з найчастіших ранніх симптомів COVID-19. Вона являє собою не тільки суто клінічний стан, але є причиною погіршення якості життя та економічного тягаря у суспільстві. Виявлено, що під час нинішньої пандемії COVID-19 головний біль є одним із найпоширеніших неврологічних симптомів інфекції SARS-CoV-2 і він навіть був включений до його кардинальних симптомів. У цьому огляді ми висвітлюємо оновлену інформацію про головний біль як симптом постковідного синдрому, що основана на даних, опублікованих за останні 3 роки. Метою дослідження є оптимізація менеджменту пацієнтів з постковідним головним болем шляхом аналізу результатів досліджень що-до розповсюдженості, патогенезу, фенотипових характеристик головного болю після COVID-19 з подальшим визначенням проблемних питань та пошуком оптимальних варіантів їх вирішення. Ви-сновки. Особливістю інфекції SARS-CoV-2 є здатність спричиняти загострення (посилення інтен-сивності, частоти, тривалості нападів головного болю) або хронізацію головного болю у пацієнтів з первинним головним болем в анамнезі. Крім того, у пацієнтів з COVID-19 та первинним головним болем в анамнезі, в гострій фазі захворювання може виникнути якісно новий головний біль. На сьогоднішній день немає специфічних методів лікування, і більшість клініцистів лікують головний біль після COVID-19, ґрунтуючись на схожості клінічного фенотипу з іншими типами первинного головного болю. З огляду на значний негативний вплив головного болю при COVID-19 потрібні додаткові дослідження для обґрунтованого вибору оптимальних методів лікування. Таким чином, про-блема головного болю у пацієнтів, що перенесли COVID 19, наразі є актуальною медичною та соціальною проблемою, що вимагає відповідних сучасних знань для її своєчасного діагностування та ефективного менеджменту.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Дельва, М. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


    Василега, П. А.
    Аналіз впливу COVID-19 на стан здоров'я та діяльність серцево-судинної системи дітей 7-9 років / П. А. Василега // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 117-123 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM (вирусология)
ДЕТИ, ВОЗРАСТ 6-12 ЛЕТ -- CHILD, 6-12 YEARS OLD
Анотація: Гострі вірусні респіраторні інфекції та грип є однією з актуальних проблем педіатрії, що обумовлено високим рівнем захворюваності в дитячій популяції, значною частотою розвитку тяжких та ускладнених форм захворювання, особливо у дітей раннього віку. На сьогодні відомо 7 коронавірусів, що викликають захворювання людини, 3 із яких за останні 20 років викликали епідемії з значною кількістю важких випадків, високим відсотком летальних випадків та заносом інфекції з центрів виникнення до інших країн світу з наступним формуванням епідемічного центру. У огляді приводиться порівняльний аналіз клінічних та епідеміологічних особливостей коронавірусної інфекції у дітей на прикладі SARS, MERS, приведені основні підходи та рекомендації по діагностиці та лікуванню COVID-19. Представлені етіологія, епідеміологія, лабораторна діагностика, клініка та лікування тяжкого гострого респіраторного синдрому. Приведений короткий історичний нарис епідеміології, діагностики та лікування цього захворювання. На відміну від інших респіраторних вірусних інфекцій, після гострого епізоду захворювання на COVID-19 у значної кількості пацієнтів протягом декількох тижнів або місяців залишаються симптоми, що асоційовані з постінфекційним COVID-19-синдромом. Набагато менше відомо про віддалені наслідки COVID-19 у дітей, його справжня поширеність, патогенез і віддалені наслідки мало вивчені. Цей новий стан, педіатричний постінфекційний COVID-19-синдром, вимагає міждисциплінарного підходу з міжнародною проінформованістю та консенсусом, щоб сприяти ранньому виявленню та ефективному лікуванню дітей. У статті наведені сучасні наукові уявлення про причини розвитку тривалого пост-COVID-19 синдрому– хронічне системне запалення, ендотеліальна дисфункція, порушення згортання крові, аутоімунні реакції та деякі інші імунологічні механізми. Спалах COVID-19 у цьому столітті ще раз підкреслює постійну загрозу інфекційних захворювань, які поширюються патогенними вірусами серед людства, що вимагає ефективної глобальної співпраці та високого рівня готовності.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.


   
    Вплив ортодонтичного лікування на пародонтальний статус пацієнтів / З. О. Бумбар [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 111-116 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ -- ORAL HEALTH
ПЕРИОДОНТ -- PERIODONTIUM
ОРТОДОНТИЯ КОРРИГИРУЮЩАЯ -- ORTHODONTICS, CORRECTIVE
Анотація: На сьогодні частота зубощелепних аномалій і потреба у їх лікуванні є вкрай високою. Ортодонтичне лікування несе безпосередній вплив на стан опорноутримуючого апарату зубів, що потребує вчасного виявлення хвороб пародонта та їх терапії з метою збереження зубів і успішної корекції прикусу. Мета роботи - огляд та аналіз сучасної фахової літератури щодо впливу ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій на пародонтальний статус пацієнтів, зокрема патогенетичних механізмів розвитку захворювань пародонта та особливостей їх клінічного перебігу у даної категорії пацієнтів. Встановлено, що використання різних видів ортодонтичних конструкцій для лікування зубощелепних аномалій супроводжується порушенням гігієнічного статусу, зниженням місцевої імунної відповіді, дисбіотичними змінами в тканинах пародонту, гемодинамічними та мікроциркуляторними розладами, втратою кісткової тканини. Це спричиняє швидкий розвиток та прогресування запальних захворювань тканин пародонта, таких як катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, а також генералізований пародонтит у осіб молодого та працездатного віку. Саме тому аналіз даної проблематики є актуальним і необхідним для поглибленого розуміння патогенезу роз-витку даної патології у осіб, які проходять ортодонтичне лікування, для її вчасного діагностування та профілактики. Висновки. Проаналізована наукова література даного огляду дозволяє систематизувати і зрозуміти основні патогенетичні механізми розвитку захворювань пародонта у пацієнтів під час ортодонтичного лікування. Відзначено як негативний багатовекторний вплив ортодонтичних конструкцій на пародонтальний статус пацієнтів через погіршення гігієнічних показників та збільшення мікробного навантаження у ранніх термінах лікування, так і позитивну роль у стабілізації стану опорних тканин у віддалених термінах. Зважаючи на високу поширеність захворювань пародонта у ортодонтичних пацієнтів, зокрема у осіб молодого і працездатного віку, слід привертати особливу увагу до питань діагностики, лікування та профілактики цих захворювань для збереження тканин пародонта в стані здоров’я та забезпечення ефективності ортодонтичного лікування.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Бумбар, З. О.
Січкоріз, Х. А.
Слаба, О. М.
Мінько, Л. Ю.
Мануйлик, Б. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.


   
    Сучасні підходи до викладання гігієни рук у закладах вищої медичної освіти / В. Л. Філатова [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 107-110 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
РУК ГИГИЕНА -- HAND HYGIENE
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
ОБРАЗОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- EDUCATIONAL TECHNOLOGY
Анотація: Дотримання медичними працівниками принципів чистоти рук є одним із найбільш ефективних заходів профілактики інфекцій, які пов’язані з наданням медичної допомоги як на догоспітальному рівні, так і у закладах охорони здоров’я. Недостатні знання з гігієни рук можуть призвести до неналежного дотримання заходів профілактики і, як наслідок, до збільшення лікарняних інфекцій, які розцінюються як ускладнення, а отже становлять відповідний ризик для пацієнтів і оточуючих. Набуття знань здобувачами вищої медичної освіти з дотримання гігієни, а також гігієни рук при роботі з хворими у стаціонарі є доволі актуальним питанням сьогодення. Здобувачі вищої медичної освіти, особливо на старших курсах, часто мають недостатні теоретичні знання та практичні навики, які пов’язані з гігієною, особливо у питаннях профілактики передачі інфекційних захворювань. Вони є постійними відвідувачами лікарняних палат різних лікувальних закладів, а недотримання гігієни серед них може збільшити поширення інфекцій. Тому, необхідно підвищити рівень знань із цього питання і при цьому, особливу увагу необхідно приділяти важливості дотримання гігієни у лікарняних закладах та вивчення її впливу на безпеку пацієнтів. Покращання знань здобувачів вищої освіти по дотриманню правил особистої гігієни, особливо гігієни рук, має велике значення у їх кліні-чній підготовці та зменшить поширення нозокоміальної інфекції. Під час вивчення гігієни особливу увагу слід приділити «Інструкції з впровадження покращання гігієни рук в закладах охорони здоров’я та установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення». Особливу роль у здобутті таких знань відіграє підготовлений і досвідчений викладач, який має більше можливостей навчати здобувачів вищої освіти і успішно застосовувати при цьому різні методи на-вчання відповідно до набутих навичок. Також, необхідно удосконалювати навчальні програми з гігієни та клінічних дисциплін, включати в них останні сучасні положення і настанови. Це дозволить запобігати поширенню інфекції у закладах охорони здоров’я і буде розвивати у здобувачів вищої медичної освіти особисте почуття відповідальності щодо дотримання ними правил гігієни.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Філатова, В. Л.
Ляховська, А. В.
Філатова, О. В.
Матвієнко, Т. М.
Саргош, О. Д.
Ляховський, В. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.


   
    Роль викладача вищої школи у формуванні свідомості майбутнього лікаря / О. С. Павленкова [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 104-106 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
МЕДИЦИНСКИЕ УЧЕБНЫЕ ЗАВЕДЕНИЯ -- SCHOOLS, HEALTH OCCUPATIONS
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ -- FACULTY, MEDICAL
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
Анотація: Визначення ролі викладача у забезпеченні якості професійної підготовки здобувачів вищої освіти має важливе значення у будь-якій сфері, а особливо в медицині. Перш за все, викладач вищої медичної школи несе надважливу місію – становлення нового покоління лікарів, відповідальних за збереження здорового суспільства та нації, адже в сучасних реаліях й соціально-економічних умовах здоров'я найголовніше. Для досягнення мети були проаналізовано літературу та публікації на схожі теми. Викладач, який чітко розуміє свою місію, особисту відповідальність за знання та вміння здобувача, безперервно прагне підвищувати свій професійний та особистісний рівень, зможе досягти високих педагогічних цілей. Формування майбутнього фахівця тісно пов'язане з набуттям ним теоретичних знань та практичних навичок, які в нього закладають викладачі. На нашу думку, обрання майбутньої професії та рівень навчання, значною мірою залежать від авторитету викладача, його манері викладання, здатності зацікавити своїм предметом, вмінням постійно підтримувати інтерес. Тобто, викладач має володіти якостями: домінантні (гуманність, інтелігентність, чесність, гідність) та периферійні (привітність, мудрість, почуття гумору). Головними особливостями педагогічного процесу є співробітництво викладача і студентів, спрямоване на досягнення єдиної мети і нерозривність процесів навчання та виховання. Згідно зі статтею 41 Закону України «Про вищу освіту» навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на засвоєння відповідної освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми та забезпечення патріотичного, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи. Не викликає сумніву, що вища школа повинна створити всі умови для навчання майбутніх фахівців, які б забезпечили можливість для формування і становлення їх професійну свідомості.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Павленкова, О. С.
Каськова, Л. Ф.
Амосова, Л. І.
Уласевич, Л. П.
Коваленко, В. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.


    Ляховська, А. В.
    Роль наукових досліджень у навчанні студентів-стоматологів / А. В. Ляховська // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 99-103 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, DENTAL
НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RESEARCH
ОТЧЕТ О НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ РАБОТЕ -- RESEARCH REPORT
Анотація: На сьогоднішній час кількість наукових досліджень, які пов’язані із здоров’ям населення, є доволі значною і вона постійно зростає. Дослідження стають більш міждисциплінарними, об’єднують наукові спрямування теоретичних і клінічних кафедр. Дослідницька кар’єра лікаря може розвиватися на кількох етапах здобуття освіти. Початкові наукові інтереси можуть бути сформовані на довузівському рівні, а потім, при виникненні зацікавленості, у стінах закладу вищої освіти під час навчання і проведення медичних досліджень. Студенти, які мають змогу проводити наукові дослідження під час навчання в університетах, більш охоче здобудуть ступінь PhD (доктора філософії) і продовжують наукову кар’єру. У сучасній медицині стоматологія – це та професія, яка базується на міцному науковому фундаменті і для того щоб залишатися життєздатною та сучасною, вона потребує створення нових знань. І це має стати невід’ємною компонентою стоматологічної освіти та безперервної клінічної практики. Здобувачі освіти, які планують присвятити своє життя стоматології, повинні знати про передові здобутки наукових досліджень, та бути в курсі сучасних знань і розробок у стоматології. На сьогоднішній день, основним інструментом, який використовується для створення нових знань, є наукові дослідження. Сучасна стоматологія в значній мірі покладається на фундаментальні, теоретичні та клінічні дослідження, щоб надати практикуючим лікарям нові методи ранньої діагностики, лікування і профілактики. На сьогодні, у закладах вищої медичної освіти більшість студентів проводять наукові дослідження у студентських наукових групах відповідних кафедр. Важливо відмітити те, що під час занять у наукових групах здобувачі освіти активно працюють з пацієнтами, приймають участь у лікарських маніпуляціях, оперативних втручаннях для розширення своїх клінічних знань і практичних навичок. Значна частина студентів під час роботи у студентських наукових групах кафедр приймає участь у наукових проектах, виконанні науково-дослідних робіт кафедр. Результатом такої роботи є публікація наукових робіт, тез та статей, виступи на наукових конференціях студентів та молодих вчених. Важливим є те, що це поглиблює розуміння та оцінку майбутніх лікарів до професії стоматолога, а практикуючий лікар краще здатний критично оцінювати та застосовувати нові знання в стоматологічній практиці.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

15.


   
    Оптимізація якості навчання на кафедрі хірургії NO1 шляхом впровадження в навчальний процес інтерактивних освітніх технологій / І. І. Нємченко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 96-99 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы)
ОБРАЗОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- EDUCATIONAL TECHNOLOGY
КАЧЕСТВА ПОВЫШЕНИЕ -- QUALITY IMPROVEMENT
ONLINE СИСТЕМЫ -- ONLINE SYSTEMS
АУДИОВИЗУАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- AUDIOVISUAL AIDS
Анотація: Мета медичних вузів - забезпечити підготовку висококваліфікованих кадрів, від яких у майбутньому буде залежати потенціал розвитку країни. Одним з шляхів вирішення цієї проблеми є раціональне впровадження в практику сучасних методів і технологій навчання, які передбачають поступове оновлення і вдосконалення змісту, методів, засобів, педагогічних технологій, що, безумовно, впливає на якість педагогічного процесу. Саме такий підхід до викладання навчальних дисциплін у вищій медичній школі на різних етапах підготовки висококваліфікованих спеціалістів є найбільш правильним та доцільним. Тому суттєвим та важливим елементом покращення якості навчання на сьогодні є активне впровадження у практику вищих навчальних закладів України інтерактивних технологій навчання, які направлені на індивідуальне формування у студентів професійних навичок, сприяють оптимізації загальної ерудованості та стимуляції творчої складової особистості студента, розвивають процеси сприйняття, пам’яті, уваги, уяви тощо. Забезпечують формування таких інтелектуальних умінь, як аналіз, уміння порівнювати, виділяти головне, а на основі цього – критично мислити та приймати відповідальні рішення. Поєднання традиційної структуру навчального плану із елементами інтерактивних технологій навчання у навчальному процесі кафедри хірургії No1 Полтавського державного медичного університету дає можливість істотно покращити успішність засвоєння студентами навчального матеріалу, сприяє формуванню у студентів клінічного мислення, професійних умінь і навичок. До того ж, такий підхід потребує від викладача чіткої поетапної реалізації з обов’язковим прогнозуванням результатів самого процесу навчання, що дозволяє швидше і краще досягти запланованої мети навчання.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Нємченко, І. І.
Ляховський, В. І.
Лисенко, Р. Б.
Люлька, О. М.
Краснов, О. Г.
Городова-Андреєва, Т. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.


    Лобань, Г. А.
    Академічна доброчесність як важливий елемент системи підвищення якості освіти / Г. А. Лобань, М. О. Фаустова, Ю. В. Чумак // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 91-95 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ОБРАЗОВАНИЕ -- EDUCATION
КАЧЕСТВА ПОВЫШЕНИЕ -- QUALITY IMPROVEMENT
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
Анотація: Вперше на нормативному рівні поняття «академічна доброчесність» було закріплено у Законі України «Про освіту», що був прийнятий у 2017 році. У статті 42 Закону зазначено, що «Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень». Згідно Закону структурно система забезпечення якості освіти має три складові: систему забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти); систему зовнішнього забезпечення якості освіти; систему забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти. Суб’єктами застосування принципів академічної доброчесності є учасники освітнього процесу: педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, а також здобувачі освіти. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб вивчити рівень знань здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти Освітньо-професійної програми «Медицина» Полтавського державного медичного університету з переліку та змісту порушень академічної доброчесності залежно від курсу навчання. Матеріали та методи. В дослідженні прийняли участь 117 здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти Освітньо-професійної програми «Медицина» Полтавського державного медичного університету. Серед них 73 особи навчалися на ІІІ курсі та 44 – на ІІ курсі медичних факультетів університету. У дослідженні перевіряли здатність студентів розпізнавати плагіат, фальсифікацію, фабрикацію, списування, обман на конкретних прикладах. Респондентам був запропонований авторський опитувальник, що містив 10 ситуацій щодо різних питань академічної доброчесності, де здобувачі освіти мали виявити порушення за їх наявності. Опитувальник був анонімним, без зазначення прізвищ та імен, а також груп навчання здобувачів освіти. Проте він містив запитання щодо демографічних даних респондентів, таких як вік, стать та рік навчання. Висновки. Переважна більшість опитаних здобувачів вищої освіти другого і третього курсів Освітньо-професійної програми «Медицина» (відповідно 72,72% та 79,45%) мають достатній та скоріше достатній рівень знань з переліку та змісту порушень академічної доброчесності.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Фаустова, М. О.
Чумак, Ю. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.


   
    Методичні підходи до вивчення студентами-педіатрами теми «шкіра та її похідні» на заняттях з гістології, цитології та ембріології / О. Д. Лисаченко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 88-91 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
ПЕДИАТРИЯ -- PEDIATRICS (обучение)
ОБУЧЕНИЕ -- TEACHING (методы)
ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY (обучение)
КОЖА -- SKIN
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: В системі вищої медичної освіти гістологія, цитологія та ембріологія є фундаментальною дисципліною, яка знайомить студентів з необхідними для подальшого навчання та диференційної діагностики принципами клінічного мислення. На заняттях з гістології майбутні лікарі запам'ятовують спеціальні терміни та вчаться зіставляти отриману теоретичну інформацію з будовою гістологічних препаратів (візуально представляти морфологічні структури), а при дослідженні мікропрепаратів характеризувати їх з використанням гістологічної номенклатури. Мета: розкрити методичні підходи до засвоєння майбутніми педіатрами теми «Шкіра та її похідні» при вивченні дисципліни «гістологія, цитологія та ембріологія з особливостями дитячого віку». Методи: аналіз, узагальнення та систематизація відомостей науково-методичної роботи. Для отримання студентами-педіатрами знань щодо вікових особливостей будови клітин, тканин, органів і систем дитячого організму, гістофізіології структур в різні періоди онтогенезу, необхідно, в першу чергу, знати гістологічну будову структур організму дорослої людини. Знання будови гістологічних структур дитячого організму потрібні лікарю-педіатру для оцінки конкретних станів дитини, адже кожному віку відповідають певні морфологічні та функціональні особливості тканин та органів. Знання термінів розвитку структур та форм їх перебудови необхідні для вирішення в конкретних випадках: чи дані зміни є проявами відхилень від норми, які потрібно виправляти; чи вони є результатомнезавершеного розвитку функціональної системи дитини. Використання сучасних методичних підходів до вивчення теми «Шкіра та її похідні» сприяє отриманню здобувачами освіти якісних знань щодо особливостей будови шкіри в різні вікові періоди, які будуть використані майбутніми педіатрами для встановлення діагнозів, вибору оптимальних методів лікування, профілактики шкірних захворювань та визначення видів догляду за шкірою дітей.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Лисаченко, О. Д.
Шепітько, В. І.
Борута, Н. В.
Пелипенко, Л. Б.
Стецук, Є. В.
Рудь, М. В.
Волошина, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.


   
    Візуалізація гістологічних препаратів та завдань як спосіб покращення знань, умінь та навичок студентів-медиків / О. Д. Лисаченко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 85-87 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы, организация и управление)
МУЛЬТИМОДАЛЬНОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MULTIMODAL IMAGING
ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY
Анотація: В системі вищої медичної освіти однією з основних медико-біологічних дисциплін є «гістологія, цитологія та ембріологія», яка формує уявлення здобувачів освіти про мікроскопічну і функціональну морфологію, розвиток, будову та регенерацію клітинних, тканинних й органних систем людини. Першокурсники медичних університетів стикаються з труднощами сприйняття та обробки великого об’єму інформації. Використання сучасних методик і технологій навчання та створення більш доступних способів засвоєння гістології, суттєво полегшує сприйняття матеріалу, оптимізує викладання дисципліни та покращує якість отриманих знань. Мета: Узагальнити досвід роботи кафедри гістології, цитології та ембріології з візуалізації гістологічних препаратів і завдань та визначити роль цього процесу в покращенні якості знань, умінь та навичок здобувачів-медиків. Методи: аналіз, узагальнення та систематизація відомостей науково-методичної літератури. Одним зі способів покращення засвоєння предмету є візуалізація. Для візуалізації гістологічних препаратів на практичних заняттях з гістології, цитології та ембріології використовуються мікроскопи з відеонасадками. Отримані зображення мікропрепаратів проектуються на монітори комп’ютерів та екрани плазмових телевізорів, а мультимедійні проектори забезпечують демонстрацію мікропрепаратів на великі екрани навчальних кімнат. Також на кафедрі гістології сформовані освітні ресурси, що реалізують можливості цифрових технологій візуалізації мікроскопічних структур: колекції мікрофотографій гістологічних препаратів та електронограм, мультимедійні презентації, навчальні фільми, анімаційні ролики та інтернет-ресурси (комп'ютерні навчальні програми, електронні атласи тощо). Виконання здобувачами освіти візуалізованих завдань по діагностиці гістологічних препаратів полягає: в першому випадку - у встановлені відповідності між цифровими позначеннями структур на знімку мікропрепарата та запропонованим переліком гістологічних структур; в другому - у діагностуванні препаратів, визначенні їх забарвлення та окремих гістологічних структур. Візуалізовані завдання дозволяють розширити можливості вивчення гістології, виключивши елементи випадковості при оцінці знань, умінь та навичок студентів. На заняттях застосовуються муляжі гістологічних препаратів, структур ранніх етапів ембріонального розвитку людини, розвитку лиця, будови зубів та його підтримуючого апарату, тематичні стенди, вологі препарати, що відображають мікроскопічну будову структур організму. Візуалізація гістологічних препаратів та завдань на практичних заняттях з гістології, цитології та ембріології сприяє кращому засвоєнню здобувачами освіти навчального матеріалу з дисципліни та набуттю ними навичок диференційної діагностики мікропрепаратів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Лисаченко, О. Д.
Шепітько, В. І.
Борута, Н. В.
Пелипенко, Л. Б.
Вільхова, О. В.
Волошина, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.


    Звягольська, І. М.
    Викладач вишу як суб’ єкт місії університету: окремі аспекти / І. М. Звягольська, Т. В. Дерев’янко, В. П. Полянська // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 78-84 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ -- FACULTY, MEDICAL
Анотація: В статті розглянуті керівні аспекти щодо викладача вишу як суб’єкту місії університетів. Крізь призму освітньої парадигми ХХІ ст. з науково-методичних позицій за допомогою методів аналізу та узагальнень висвітлено значимість професійної діяльності викладача в осучасненому освітньому просторі кафедри та університету. Означені шляхи удосконалення професійної компетентності викладача за умов органічного поєднання таких складників як предметно-технологічна, психолого-педагогічна та загальнокультурна компоненти. Докорінна зміна свого парадигматичного підходу до навчального процесу в оновленому освітньому просторі кафедри та університету дозволяє можливість метаморфози викладача вишу від «викладач – раціократ, викладач – функціонер порядку, викладач – слуга Розуму та істини» до «викладача – архітектора, викладача – художника, викладача – творця», що в свою чергу, відкриває широкі можливості для педагогів практиків спрямувати свою професійну діяльність на організацію партнерських взаємовідносин між всіма учасниками освітнього процесу як на кафедрах, так і вишу в цілому, що в реаліях сьогодення надасть змогу результативного вирішення поліспрямованих цілей та завдань, які зафіксовані у сучасній місії університетів. Досвід роботи кафедри мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету, як наведений в статті приклад, свідчить, що опанування викладачами інноваційними педагогічними технологіями та сміливе їх впровадження в освітнє середовище кафедри сприяє підвищенню якості партнерської співпраці між учасниками навчально-пізнавального процесу, формуванню у здобувачів ключових компетенцій з дисципліни, а отже результативному розвитку їх професійно-особистісних характеристик, дієвому формуванню їх пропедевтичного мислення. Змістовне завантаження статті авторами заявленої теми констатує збереження позитивної динаміки формування у вишах викладачів нової генерації, які через свою багатогранну професійно-компетентнісно спрямовану діяльність здатні ефективно досягти мети і вирішити завдання, що декларуються місією університетів загалом, і медичними зокрема.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Дерев’янко, Т. В.
Полянська, В. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.


   
    Форсайт-дослідження як спосіб визначення пріоритетних напрямків розвитку вищої освіти / Г. А. Єрошенко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 72-74 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES
Анотація: В розвинених країнах світу (Сполучених штатах Америки, Великобританії, Японії, Німеччині та ін.) довгострокове прогнозування на національному рівні здійснюється завдяки використанню методології Форсайт (foresight анг. – передбачення), яка зарекомендувала себе як найбільш ефективний інструмент вибору пріоритетних напрямків розвитку науки та технологій. Форсайт-метод використовують для моделювання медичних, педагогічних, природничо-наукових, технічних та інших проблем, тому його вважають універсальним. До об’єктів прогнозування і моделювання відносять: напрями розвитку університетської освіти (масова чи елітна); джерела фінансування вищої освіти (державне, приватне чи змішане); попит на кваліфіковані кадри з боку окремих секторів економіки тощо. Мета: розкрити значення форсайт-досліджень для визначення пріоритетних напрямків розвитку вищої освіти на найближчі 15-20 років. Методи: аналіз, узагальнення та систематизація відомостей науково-методичної літератури. Науково-прогностичне забезпечення розвитку вищої освіти необхідне для встановлення пріоритетних напрямів наукових досліджень і розробок на найближчі роки та визначення домінуючих наукових теорій і галузей науки, які будуть формувати освіту майбутнього. Згідно з результатами форсайт-прогнозів щодо удосконалення вищої освіти виділяють наступні тенденції її розвитку: елітне навчання; розвиток освітніх онлайн-платформ; навчання протягом усього життя; прозорість вузівської системи та геймифікація. Довгострокове прогнозування у вищій освіті сприятиме впровадженню концепції стратегічного освітнього менеджменту та науково-обґрунтованому розвитку університетів. Форсайт-дослідження допоможуть спрогнозувати потужності науково-технічного потенціалу вищої школи, визначити оптимальне співвідношення між дослідженнями і розробками в галузі освіти, передбачити ефект від одержання і застосування результатів науково-технічної діяльності. Результати форсайт-досліджень розвитку вищої освіти допомагають визначати та удосконалювати головні напрямки наукових досліджень, розробок та методів навчання на найближчі 15-20 років. Встановлені прогнози форсайт-досліджень вкажуть потужності науково-технічного потенціалу та забезпечать перехід вищої освіти на інноваційно новий шлях розвитку.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Єрошенко, Г. А.
Ваценко, А. В.
Лисаченко, О. Д.
Улановська-Циба, Н. А.
Шевченко, К. В.
Клепець, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-20    21-35 
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)