ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ20/2023/23/2 ч.2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 35
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-35

Comparative characteristics of tonsillar lymphoid component in fetuses with intrauterine growth retardation and normal body weight in late prenatal period = Порівняльна характеристика лімфоїдного компонента піднебінних мигдаликів плодів із затримкою внутрішньоутробного розвитку і середньою масою тіла в пізньому пренатальному періоді / I. V. Sorokina [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 47-51 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
ПЛОД -- FETUS
НЕБНЫЕ МИНДАЛИНЫ -- PALATINE TONSIL
Анотація: Метою дослідження є виявлення морфофункціональних особливостей лімфоїдного компонента піднебінних мигдаликів плодів із затримкою внутрішньоутробного розвитку у пізньому пренатальному періоді. Матеріал та методи. Аутопсійний матеріал – піднебінні мигдалики від 10 доношених мертвонароджених плодів середньої маси тіла (3,0-3,5кг) (група порівняння) і 11 мертвонароджених плодів з масою тіла 2,1-2,5кг (основна група - із затримкою внутрішньоутробного розвитку). Морфологічний матеріал забарвлювали гістологічними, гістохімічними методами з подальшою морфометрією на мікроскопі Olympus ВХ-41 з наступною обробкою програмою Olympus DP-soft version 3.1. Імуногістохімічні дослідження проводили за допомогою прямого методу Кунса. Парафінові зрізи обробляли моноклональними антитілами (МКА) до Thy-1, CD3, CD4, CD5, CD8, CD19, CD22, HLA-Dr. Препарати вивчали з використанням люмінесцентного мікроскопа Carl Zeiss Axioskop 40 FL та фотографуванням цифровою камерою CANON A520 і аналізом інтенсивності світіння, визначаючи оптичну щільність імунофлюоресценції імунних клітин за власною методикою. Результати. Середній діаметр лімфоїдних фолікулів мигдаликів в основній групі становив 35,45±1,507 мкм, що достовірно менше показника в групі порівняння – 54,90±1,286мкм, (p ≤0,05). Достовірно зменшений відносний об'єм лімфоїдної тканини в піднебінних мигдаликах плодів основної групи 63,36±2,110% порівняно з 72,20±2,898% у групи порівняння (p ≤0,05), щільність клітин у полі зору ×600, (основна група – 112,63±2,284 экз, група порівняння –123,40±3,392; p ≤0.05).В основній групі достовірно більшою виявилася кількість CD5 лімфоцитів, склавши 15,63±1,286ум.од, (у групи порівняння – 12,30±1,159ум.од) (p ≤0.05). Популяція зрілих CD19 лімфоцитів достовірно знижена в основній групі (основна група – 62,09±2,625 ум.од, група порівняння –77,0±2,660ум.од.; p ≤0.05). Інтенсивність світіння площин, де локалізувалися CD3-зрілі Т-лімфоцити, достовірно знижена в основній групі у порівнянні з показником групи порівняння (група порівняння –55,70±1,828ум.од., основна група – 51,72±1,190ум.од.; p ≤0.05). В основній групі достовірно зменшена популяція CD4 – 33,72±2,101ум.од, проти 45,80±1,813ум.од. у групи порівняння (p ≤0.05) і збільшена популяція CD8 (41,90±1,578ум.од проти 33,0±1,632ум.од. у групи порівняння; p ≤0.05). Висновки. Результати кількісної та якісної оцінки лімфоїдного компонента піднебінних мигдаликів плодів із затримкою внутрішньоутробного розвитку, виявили ознаки гіпоплазії та затримки дозрівання як Т-, так і В-лімфоїдних популяцій на фоні посилення супресорної активності. І якщо повне дозрівання можливе на ранніх етапах постнатального розвитку дитини, то збільшення популяції В-1 лімфоцитів, а також підвищення супресорної активності CD8, що формується вже внутрішньоутробно, може надалі відігравати роль найважливішої ланки в морфогенезі імунопатологічних реакцій різного походження.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Sorokina, I. V.
Kaluzhyna, O. V.
Korneyko, I. V.
Pliten, O. M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Elaborating a prediction model for thigh circumference among Bukovyna student athletes based on their type of sport = Побудова моделей прогнозування окружності стегна студентів - спорсменів Буковини залежно від виду спорту / S. Yu. Karatieieva [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 21-25 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
БЕДРО -- THIGH (рост и развитие, физиология)
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY
Анотація: Динамічнепорівняння окружності стегна в середній третині, яке проведено на 132-х студентах Буковини (первинне дослідження було здійснено впродовж вересня-жовтня 2021 року, а повторне дослідження цих самих студентів у вересні-жовтні 2022 року). Основну групу становлять 92 (69,7 %) та контрольну – 40 (30,30 %) студентів від 16 до 18 років. Студенти основної впродовж року займались такими видами спорту: футбол, волейбол, гандбол та баскетбол.Усім студентам було проведено антропометричне дослідження, за методикою В.В. Бунака у модифікації П.П. Шапаренка (окружність стегна в середній третині). Для порівняння показників респондентів під час першого вимірювання та повторного через рік було проведено парний t-тест (t-тест парних вибірок). Статистичний аналіз отриманих даних проведено за допомогою ліцензованої програми RStudio. Отже, за порівнянням окружності стегна в середній третині в динаміці через рік, у студентів-спортсменів основної групи, які мали інтенсивне фізичне навантаження та займались відповідними видами спорту очевидна різниця зі збільшення окружності стегна в середній третині у 2022 році, порі-вняно із 2021роком (справа±4,88 см, зліва різниці майже немає). Порівнянняв динаміці середньої різниці окружності стегна в середній третині між досліджуваними основної та контрольної груп показує, що у представників основної групи по всіх видах спорту показ-ник вищий від представників контрольної групи (±3,43 см). Запорівнянням в динаміці окружності правого і лівого стегна в середній третині досліджуваних основної групи показує, що окружність лівого більша ніж правого (окружність стегна зліва – 55,45±2,0 см, справа – 47,26±2,0 см). За порівнянням окружності стегна в середній третині в динаміці через рік очевидна різниця зі збільшення окружності стегна в середній третині у 2022 році, порівняно із 2021роком (справа±4,88 см, зліва різниці майже немає). Модель для прогнозування окружності стегна в середній третині (справа): C=β1+β2+0,460w–0,183 h, де C–окружність стегна в середній третині (справа), w – вага, h– ріст; β1= (52,567 для дівчат та 48,930 для юнаків), β2= (–3,944 для контрольної групи; –2,235 для групи футбол; –2,235 для групи гандбол; –0,296 для групи волейбол). Модель для прогнозування окружності стегна в середній третині (зліва): С=β1 + β2 + 0,449w, де С– окружність стегна в середній третині (зліва), w – вага; β1= (20,716 для дівчат та 20,943 для юнаків), β2= (–4,977 для контрольної групи; 0,254 для групи футбол; –1,405 для групи гандбол; –0,770 для групи волейбол). Значимими предикторами для прогнозування окруж-ності стегна в середній третині справа є стать, вид спорту, ріст і вага, зліва є стать, вид спорту і вага.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Karatieieva, S. Yu.
Slobodian, O. M.
Bilookyi, O. V.
Slobodian, K. V.
Muzyka, N. Ya.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Sadykhzada, N. N.
GLA gene mutation in patients with Fabry disease = Мутація гену GLA у пацієнтів з діагнозом хвороба Фабрбі / N. N. Sadykhzada, Sh. Т. Musayev, E. M. Rasulov // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 41-47 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
АНГИОКЕРАТОМА ТУЛОВИЩА ДИФФУЗНАЯ -- FABRY DISEASE
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ИЗМЕНЧИВОСТЬ -- GENETIC VARIATION
АЗЕРБАЙДЖАН -- AZERBAIJAN
Анотація: Метою дослідження було виявлення та генетичний аналіз хворих на лізосомну хворобу Фабрі жителів Лянкярансько-Астаринського адміністративного району Азербайджанської Республіки. Матеріали та методи. Вперше в Лянкярансько-Астаринському адміністративному районі Азербай-джанської Республіки пацієнтам з кардіоміопатіями було проведено генетичний скринінг на метаболічну хворобу Фабрі шляхом визначення активності ферменту альфа-галактозидази та кількості глоботріазілсфінгозину. Матеріалом для дослідження слугували зразки венозної крові, нанесені на карти DBS від кардіологічних хворих та членів їх сімей з кардіоміопатіями. Тестування мутацій проводили методами секвенування генів NGS та GLA. Результати. У 21 із 76 досліджених було виявлено зниження активності ферменту α-галактозидази та збільшення кількості глоботріазилсфінгозину, що відповідало гомозиготному типу спадкування у чоловіків та гетерозиготному типу спадкування у жінок. У 21 пацієнта та членів їхніх сімей вдалося виявити дві різні мутації гена GLA в інтроні 5: заміну аденінового нуклеотиду на гуаніновий у положенні 801 (801+3 AG), та другу заміну аденінового нуклеотиду на гуанін. Нуклеотид у положенні 137 (137,AG). Обидві мутації є патогенними та належать до класу патогенності 1.Висновки. Вперше в Азербайджанській Республіці було проведено генетич-ний скринінг кардіологічних хворих з виявленням серед них хворих на лізосомну хворобу Фабрі. З 76 обстежених пацієнтів, включаючи членів їхніх сімей, 21 людина була ідентифікована як хвора на хворобу Фабрі з двома різними мутаціями гена GLA: c.801+3AG і с.137AG.Отримані генетичні результати допоможуть лікарям-кардіологам правильно лікувати хворих з кардіоміопатіями з огляду на хворобу Фабрі, а також проводити їх профілактику шляхом пренатальної діагностики плода при вагітності в сім'ях з генетичним ризиком.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Musayev, Sh. Т.
Rasulov, E. M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Іващенко, С. П.
Головний біль та COVID-19: етіопатогенетичні зв’язки, лікувально-діагностичні особливості / С. П. Іващенко, М. Ю. Дельва // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 124-129 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ -- HEADACHE
Анотація: COVID-19 – це респіраторне захворювання людини, що викликається коронавірусом SARS-CoV-2. Але, в більшості випадків, при даному захворюванні спостерігається супутнє ураження нервової сиcтеми, і наслідки такого патологічного впливу можуть відчуватись протягом тривалого часу. Наслідками гострої фази захворювання COVID-19 є рекурентні неврологічні і нервово-психіатричні симптоми як у дітей, так і у дорослих, включаючи навіть тих, хто перехворів у легкій формі. Цефалгія є одним з найчастіших ранніх симптомів COVID-19. Вона являє собою не тільки суто клінічний стан, але є причиною погіршення якості життя та економічного тягаря у суспільстві. Виявлено, що під час нинішньої пандемії COVID-19 головний біль є одним із найпоширеніших неврологічних симптомів інфекції SARS-CoV-2 і він навіть був включений до його кардинальних симптомів. У цьому огляді ми висвітлюємо оновлену інформацію про головний біль як симптом постковідного синдрому, що основана на даних, опублікованих за останні 3 роки. Метою дослідження є оптимізація менеджменту пацієнтів з постковідним головним болем шляхом аналізу результатів досліджень що-до розповсюдженості, патогенезу, фенотипових характеристик головного болю після COVID-19 з подальшим визначенням проблемних питань та пошуком оптимальних варіантів їх вирішення. Ви-сновки. Особливістю інфекції SARS-CoV-2 є здатність спричиняти загострення (посилення інтен-сивності, частоти, тривалості нападів головного болю) або хронізацію головного болю у пацієнтів з первинним головним болем в анамнезі. Крім того, у пацієнтів з COVID-19 та первинним головним болем в анамнезі, в гострій фазі захворювання може виникнути якісно новий головний біль. На сьогоднішній день немає специфічних методів лікування, і більшість клініцистів лікують головний біль після COVID-19, ґрунтуючись на схожості клінічного фенотипу з іншими типами первинного головного болю. З огляду на значний негативний вплив головного болю при COVID-19 потрібні додаткові дослідження для обґрунтованого вибору оптимальних методів лікування. Таким чином, про-блема головного болю у пацієнтів, що перенесли COVID 19, наразі є актуальною медичною та соціальною проблемою, що вимагає відповідних сучасних знань для її своєчасного діагностування та ефективного менеджменту.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Дельва, М. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Бабенко, В. І.
Деякі патоморфологічні особливості герміногенних пухлин яєчка / В. І. Бабенко, Д. Є. Ніколенко, Б. М. Филенко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 3-7 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ЯИЧКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- TESTICULAR NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЯ, СОСТОЯЩИЕ ИЗ ЭМБРИОНАЛЬНОЙ ТКАНИ -- NEOPLASMS, GERM CELL AND EMBRYONAL
СЕМИНОМА -- SEMINOMA
ГЕРМИНОМА -- GERMINOMA
Анотація: Метою дослідження було визначити основні індивідуальні клініко-морфологічні особливості герміногенних пухлин яєчка, ґрунтуючись на детальний патоморфологічний аналіз біопсійного та післяопераційного матеріалу. Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було проведено вивчення, аналіз та детальне дослідження архівного біопсійного та післяопераційного матеріалу випадків раку яєчка в Полтаві та Полтавській області на базі Полтавського обласного патологоанатомічного бюро (ПОПАБ) за 2018-2022 роки. Гістологічні препарати виготовляли за стандартною методикою із забарвленням гематоксиліном і еозином та подальшим мікроскопічним дослідженням. Результати. З 2018 по 2022 роки у ПОПАБ було зареєстровано 22 випадки раку яєчка. Середній вік чоловіків, у яких були діагностовані вищезазначені пухлини, складав 43,6±14,9 років. Серед досліджуваного матеріалу визначались наступні види герміногенних пухлин яєчка: типова семінома, сперматоцитарна семінома, ембріональний рак, змішані гермінативні пухлини (поєднання сперматоцитарної семіноми, ембріонального раку і тератоми; поєднання типової семіно-ми та ембріонального раку; поєднання ембріонального раку з тератомою). За результатами мікроскопічного дослідження було виявлено гістологічні особливості кожної з цих пухлин. Висновки. Серед герміногенних пухлин яєчка за останні 5 років у Полтавській області найчастіше виявляється типова семінома, середній вік чоловіків з даною нозологією яких становить 50 років. У наймолодшого пацієнта, вік якого становив 21 рік, виявлено ембріональний рак. Пухлини яєчка із зародкових клітин мають досить гетерогенну будову, що зумовлює певні труднощі при постановці патоморфологічного діагнозу. За допомогою детального мікроскопічного дослідження можна верифікувати гістологічний тип пухлини, з виявленням індивідуальних особливостей герміногенних неоплазій.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ніколенко, Д.Є.
Филенко, Б.М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Балюк, О. Є.
Гель з антиоксидантом і його біофармацевтичне дослідження / О. Є. Балюк // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 8-11 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ГЕЛИ -- GELS (фармакология)
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (фармакология)
Анотація: З огляду на зв'язок між оксидативним стресом і захворюваннями шкіри, антиоксиданти можуть бути включені в стратегії управління цими захворюваннями. Однак дерматологічні лікарські форми з антиоксидантами на фармацевтичному ринку представлені недостатньо. Пошук систем доставки, які одночасно зберігають антиоксидантну стабільність і посилюють антиоксидантний вплив на шкіру, лишається актуальним. Серед лікарських форм, які набули поширення останнім часом, особливий інтерес становлять гелі. Мета роботи – провести порівняльне біофармацевтичне дослідження гелів синтетичного антиоксиданту етилметилгідроксипіридину сукцинату за різних концентрацій діючої речовини. Матеріали та методи. Об'єктами дослідження були виготовлені гелеві композиції з етилметилгідроксипіридину сукцинатом у концентраціях 2,5-7,5%. За гелеутворювачі брали синтетичні полімерні сполуки. Готували гелі в лабораторних умовах за розробленою автором технологічною схемою. В одержаних зразках встановлювали показники термічної, колоїдної і механічної стабільності. Визначали швидкість вивільнення етилметилгідроксипіридину сукцинату з гелів методом діалізу через напівпроникну мембрану за Крувчинським. Проби діалізату одержували в динаміці протягом 5 годин і аналізували спектрофотометрично при 297нм. Одержаний цифровий матеріал перевіряли на нормальність розподілу і статистично обробляли за таблицями Excel. Результати дослідження. У всіх досліджених гелях не спостерігали розшарування в умовах підвищеної температури і центрифугування. Це свідчило, що, незалежно від концентрації діючої речовини, зразки характеризувались термо- та колоїдною стабільністю. Показники механічної стабільності гелів та їх основи входили у діапазон від 1 до 2, що вказувало на їх стабільність. Аналізуючи результати діалізу, можна було бачити, що вивільнення лікарської речовини з усіх трьох зразків гелів починалось після 15хв, інтенсивно зростало протягом перших 60хв і продовжувало повільно збільшуватись у період від 1 до 4 год спостереження. Частка діючої речовини, що вивільнялась за кожний проміжок часу, була однаковою для усіх трьох гелів, але абсолютна кількість етилметилгідроксипіридину сукцинату у діалізаті залежала від концентрації лікарської речовини. Висновки. Отже, можливе створення гелів етилметилгідроксипіридину сукцинату на синтетичній основі, які задовольняють вимогам термічної, колоїдної та механічної стабільності і здатні вивільняти 47-49% лікарської речовини за перші 30хв пропорційно до її вмісту.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Візуалізація гістологічних препаратів та завдань як спосіб покращення знань, умінь та навичок студентів-медиків / О. Д. Лисаченко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 85-87 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы, организация и управление)
МУЛЬТИМОДАЛЬНОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MULTIMODAL IMAGING
ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY
Анотація: В системі вищої медичної освіти однією з основних медико-біологічних дисциплін є «гістологія, цитологія та ембріологія», яка формує уявлення здобувачів освіти про мікроскопічну і функціональну морфологію, розвиток, будову та регенерацію клітинних, тканинних й органних систем людини. Першокурсники медичних університетів стикаються з труднощами сприйняття та обробки великого об’єму інформації. Використання сучасних методик і технологій навчання та створення більш доступних способів засвоєння гістології, суттєво полегшує сприйняття матеріалу, оптимізує викладання дисципліни та покращує якість отриманих знань. Мета: Узагальнити досвід роботи кафедри гістології, цитології та ембріології з візуалізації гістологічних препаратів і завдань та визначити роль цього процесу в покращенні якості знань, умінь та навичок здобувачів-медиків. Методи: аналіз, узагальнення та систематизація відомостей науково-методичної літератури. Одним зі способів покращення засвоєння предмету є візуалізація. Для візуалізації гістологічних препаратів на практичних заняттях з гістології, цитології та ембріології використовуються мікроскопи з відеонасадками. Отримані зображення мікропрепаратів проектуються на монітори комп’ютерів та екрани плазмових телевізорів, а мультимедійні проектори забезпечують демонстрацію мікропрепаратів на великі екрани навчальних кімнат. Також на кафедрі гістології сформовані освітні ресурси, що реалізують можливості цифрових технологій візуалізації мікроскопічних структур: колекції мікрофотографій гістологічних препаратів та електронограм, мультимедійні презентації, навчальні фільми, анімаційні ролики та інтернет-ресурси (комп'ютерні навчальні програми, електронні атласи тощо). Виконання здобувачами освіти візуалізованих завдань по діагностиці гістологічних препаратів полягає: в першому випадку - у встановлені відповідності між цифровими позначеннями структур на знімку мікропрепарата та запропонованим переліком гістологічних структур; в другому - у діагностуванні препаратів, визначенні їх забарвлення та окремих гістологічних структур. Візуалізовані завдання дозволяють розширити можливості вивчення гістології, виключивши елементи випадковості при оцінці знань, умінь та навичок студентів. На заняттях застосовуються муляжі гістологічних препаратів, структур ранніх етапів ембріонального розвитку людини, розвитку лиця, будови зубів та його підтримуючого апарату, тематичні стенди, вологі препарати, що відображають мікроскопічну будову структур організму. Візуалізація гістологічних препаратів та завдань на практичних заняттях з гістології, цитології та ембріології сприяє кращому засвоєнню здобувачами освіти навчального матеріалу з дисципліни та набуттю ними навичок диференційної діагностики мікропрепаратів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Лисаченко, О. Д.
Шепітько, В. І.
Борута, Н. В.
Пелипенко, Л. Б.
Вільхова, О. В.
Волошина, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Василега, П. А.
Аналіз впливу COVID-19 на стан здоров'я та діяльність серцево-судинної системи дітей 7-9 років / П. А. Василега // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 117-123 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM (вирусология)
ДЕТИ, ВОЗРАСТ 6-12 ЛЕТ -- CHILD, 6-12 YEARS OLD
Анотація: Гострі вірусні респіраторні інфекції та грип є однією з актуальних проблем педіатрії, що обумовлено високим рівнем захворюваності в дитячій популяції, значною частотою розвитку тяжких та ускладнених форм захворювання, особливо у дітей раннього віку. На сьогодні відомо 7 коронавірусів, що викликають захворювання людини, 3 із яких за останні 20 років викликали епідемії з значною кількістю важких випадків, високим відсотком летальних випадків та заносом інфекції з центрів виникнення до інших країн світу з наступним формуванням епідемічного центру. У огляді приводиться порівняльний аналіз клінічних та епідеміологічних особливостей коронавірусної інфекції у дітей на прикладі SARS, MERS, приведені основні підходи та рекомендації по діагностиці та лікуванню COVID-19. Представлені етіологія, епідеміологія, лабораторна діагностика, клініка та лікування тяжкого гострого респіраторного синдрому. Приведений короткий історичний нарис епідеміології, діагностики та лікування цього захворювання. На відміну від інших респіраторних вірусних інфекцій, після гострого епізоду захворювання на COVID-19 у значної кількості пацієнтів протягом декількох тижнів або місяців залишаються симптоми, що асоційовані з постінфекційним COVID-19-синдромом. Набагато менше відомо про віддалені наслідки COVID-19 у дітей, його справжня поширеність, патогенез і віддалені наслідки мало вивчені. Цей новий стан, педіатричний постінфекційний COVID-19-синдром, вимагає міждисциплінарного підходу з міжнародною проінформованістю та консенсусом, щоб сприяти ранньому виявленню та ефективному лікуванню дітей. У статті наведені сучасні наукові уявлення про причини розвитку тривалого пост-COVID-19 синдрому– хронічне системне запалення, ендотеліальна дисфункція, порушення згортання крові, аутоімунні реакції та деякі інші імунологічні механізми. Спалах COVID-19 у цьому столітті ще раз підкреслює постійну загрозу інфекційних захворювань, які поширюються патогенними вірусами серед людства, що вимагає ефективної глобальної співпраці та високого рівня готовності.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Власенко, Н. О.
Резистентність еритроцитів при крововтраті та її корекції синтетичним антиоксидантом / Н. О. Власенко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 12-16 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL
ЭРИТРОЦИТЫ -- ERYTHROCYTES
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS
Анотація: Серед факторів, що порушують мікроциркуляцію при гострій крововтраті, знаходяться морфофункціональні зміни еритроцитів, які пов’язують з оксидативним стресом. Це дає підстави припустити, що антиоксиданти, зокрема етилметилгідроксипіридину сукцинат (ЕМГПС), будуть корисні при невідкладній терапії гострої крововтрати, хоча нині вони не включені в стандарти такого лікування. Мета роботи - вивчити зміни резистентності еритроцитів при експериментальній крововтраті та її корекції ЕМГПС. Матеріали та методи. Експерименти були проведені на 49 білих щурах-самцях. Гостру крововтрату відтворювали, забираючи кров із серця щурів у кількості 25% її циркулюючого об’єму під ефірним наркозом. ЕМГПС (100мг/кг) вводили внутрішньоочеревинно за 30хв до вилучення крові. Через 3, 24, 72 год та 5 діб одержували проби крові з серця під наркозом, не заподіюючи смерті тваринам. У них вивчали кислотну, осмотичну та пероксидну резистентність еритроцитів. Одержаний цифровий матеріал статистично обробляли, використовуючи однофакторний дисперсійний аналіз ANOVA або непараметичний критерій «точний метод Фішера».Результати. Усі три тести на резистентність еритроцитів виявляють зміни у стані цих клітин крові протягом 5 діб після крововтрати, що характеризується посиленням осмотично-го гемолізу, змінами часу настання, значень максимуму та тривалості кислотного гемолізу і підвищенням пероксидного гемолізу. Після введення ЕМГПС рівень осмотичного нижчий за такий при контрольній патології (24-72год). Під впливом ЕМГПС час настання максимуму кислотного гемолізу подовжується (3год та 5діб), а тривалість реакції скорочується до норми (3год). При вивченні пероксидної резистентності показано, що через 24год на фоні введення препарату пероксидний гемоліз зменшується і лишається таким надалі. Висновки. При гострій крововтраті ЕМГПС знижує пероксидний гемоліз еритроцитів, модифікує параметри кислотного гемолізу та зменшує ос-мотичний гемоліз еритроцитів, що може бути пов’язано із здатністю препарату обмежувати оксидативний стрес, а також його властивістю посилювати еритропоез і змінювати віковий спектр еритроцитів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Волкова, О. А.
Оксидативні механізми пошкодження клітин головного мозку щурів при зміні тривалості циклів «світло-темрява» / О. А. Волкова // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 17-21 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
АКТИВНОСТИ ЦИКЛЫ -- ACTIVITY CYCLES
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Беручи до уваги те, що одним з основних механізмів пошкодження клітин є перекиснe окислення ліпідів і ознаками його підвищеної активності в тканинах є збільшення в них вмісту вільних радикалів, продуктів ланцюгових реакцій перекисного окислення ліпідів та зміна активності антиоксидантної системи, метою роботи було з’ясувати про- та антиоксидантний баланс в гомогенаті головного мозку щурів за умов порушення нормального циклу «світло-темрява». Дослідження проводили на 28 білих щурах лінії Wistar вагою 150-200 грізної статті, які було розділено на 2 групи: контрольна (15) та змодельований гострий десинхроноз (13). Для моделювання десинхронозу спочатку формували нормальний цикл «світло-темрява» (12 годин світло, 12 годин темрява) протягом 3 тижнів, потім протягом наступних 3 діб проводили зміщення фаз «світло-темрява» на 6 годин назад. Тварини перебували у стандартних умовах на збалансованому раціоні віварію. У дослідженні керувалися принципами біомедичної етики. Отримані результати свідчать про значне підвищення активності продукції супероксидного аніонрадикала в тканинах головного мозку тварин з модельованим десинхронозом в порівнянні з контрольною групою на 75,8%, з них за НАДФН-оксидазним механізмом на 20,2% та ксантиноксидазним - на 28%, підвищення концентрації ТБК-активних продуктів на 36,8%, збільшення приросту ТБК-активних продуктів на 30% та зниження активності основних антиоксидантних ферментів супероксиддисмутази і каталази відповідно на 53% і на 14% у тварин другої групи. Також в тканинах головного мозку щурів з порушенням нормального циклу «світло-темрява» виявили: підвищення концентрації нітритів на 23,8%, збільшення вмісту нітрозотіолів на 19% та пероксинітритів – на 69%, зниження активності загальної NO-синтази на 59,1%, індуцибельної – на 61,1%, конститутивної – на 9%, натомість зростання активності орнітиндекарбоксилази на 26,5 % в тканинах головного мозку тварин з модельованим десинхронозом в порівнянні з контрольною групою. Враховуючи отримані дані, можна зробити висновки, що порушення циклів «світло-темрява» призводить до розвитку оксидативного стресу в тканинах головного мозку тварин за рахунок збільшення продукції активних форм кисню та зниження антиоксидантного захисту. Гострий десинхроноз зменшує продукцію оксиду азоту NO-синтазним шляхом, збільшуючи при цьому вміст токсичних метаболітів оксиду азоту в тканинах головного мозку щурів, що загрожує розвитком нітрозативного стресу. Зміна нормального світлового режиму доби спричиняє активацію аргіназного шляху метаболізму L-аргініну і підвищення продукції глутамату в тканинах головного мозку щурів, що може спричинити оксидативний стрес.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.

Вплив ортодонтичного лікування на пародонтальний статус пацієнтів / З. О. Бумбар [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 111-116 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ -- ORAL HEALTH
ПЕРИОДОНТ -- PERIODONTIUM
ОРТОДОНТИЯ КОРРИГИРУЮЩАЯ -- ORTHODONTICS, CORRECTIVE
Анотація: На сьогодні частота зубощелепних аномалій і потреба у їх лікуванні є вкрай високою. Ортодонтичне лікування несе безпосередній вплив на стан опорноутримуючого апарату зубів, що потребує вчасного виявлення хвороб пародонта та їх терапії з метою збереження зубів і успішної корекції прикусу. Мета роботи - огляд та аналіз сучасної фахової літератури щодо впливу ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій на пародонтальний статус пацієнтів, зокрема патогенетичних механізмів розвитку захворювань пародонта та особливостей їх клінічного перебігу у даної категорії пацієнтів. Встановлено, що використання різних видів ортодонтичних конструкцій для лікування зубощелепних аномалій супроводжується порушенням гігієнічного статусу, зниженням місцевої імунної відповіді, дисбіотичними змінами в тканинах пародонту, гемодинамічними та мікроциркуляторними розладами, втратою кісткової тканини. Це спричиняє швидкий розвиток та прогресування запальних захворювань тканин пародонта, таких як катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, а також генералізований пародонтит у осіб молодого та працездатного віку. Саме тому аналіз даної проблематики є актуальним і необхідним для поглибленого розуміння патогенезу роз-витку даної патології у осіб, які проходять ортодонтичне лікування, для її вчасного діагностування та профілактики. Висновки. Проаналізована наукова література даного огляду дозволяє систематизувати і зрозуміти основні патогенетичні механізми розвитку захворювань пародонта у пацієнтів під час ортодонтичного лікування. Відзначено як негативний багатовекторний вплив ортодонтичних конструкцій на пародонтальний статус пацієнтів через погіршення гігієнічних показників та збільшення мікробного навантаження у ранніх термінах лікування, так і позитивну роль у стабілізації стану опорних тканин у віддалених термінах. Зважаючи на високу поширеність захворювань пародонта у ортодонтичних пацієнтів, зокрема у осіб молодого і працездатного віку, слід привертати особливу увагу до питань діагностики, лікування та профілактики цих захворювань для збереження тканин пародонта в стані здоров’я та забезпечення ефективності ортодонтичного лікування.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Бумбар, З. О.
Січкоріз, Х. А.
Слаба, О. М.
Мінько, Л. Ю.
Мануйлик, Б. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.

Вплив часткового стенозу трахеї на антиоксидантну систему у молодих щурів / Ю. А. Молочек [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 37-41 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ТРАХЕИ СТЕНОЗ -- TRACHEAL STENOSIS
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Останнім часом надзвичайно зросла увага дослідників і клініцистів до проблеми комплексної гіпоксичної травми різних органів і систем цілісного організму. Особливо це стосується клітин найбільш чутливих до дефіциту кисню, до яких слід віднести, в першу чергу, тканини мозку легень, деяких органів шлунково-кишкового тракту, системного імунітету, тощо. Ця проблема стає ще більш важливою і актуальною, коли це питання стосується впливу гіпоксії на клітини статевонез-рілих ссавців і людини, а також можливостей лікування деяких гострих гіпоксичних станів. До їх числа відноситься ларингомаляція і стрідор у дітей до першого року життя, а також дослідження складних і невирішених питань в експериментальній клінічній практиці. Мета роботи. Дослідити зміни активності ферментів прооксидантно-антиоксидантної системи клітин легеневої тканини і центральної нервової системи (цереброкортексу) при моделюванні експериментальної патології дихання (накладання лігатури на верхній відділ трахеї щурів), особливостей їх відновлення та динаміка цього процесу після хірургічного видалення лігатури. Матеріали та методи. Дослідження виконані на 37 статевонезрілих щурах-самцях лінії Вістар віком 25-28 днів. Всі тварини були поділені на 4 групи: 1-ша група – контрольні (інтактні) щури, 2-га група – щури з експериментальним моделюванням стенозу трахеї, яких на 7 добу після операції виводили з експерименту; 3-тя група – щури з експериментальним моделюванням стенозу трахеї, яких на 21 добу після операції виводили з експерименту; 4-та група – щури, яким проводили видалення лігатури з трахеї на 7 добу після операції та виведення їх із досліду на 21 добу. Вивчали наступні біохімічні показники: вміст малонового діальдегіду, активність каталази, глутатіон пероксидази, глутатіон редуктази та суперок-сиддисмутази. Результати. Встановлено, що вміст малонового діальдегіду та активність антиоксидантних ферментів у тканині легень та головного мозку щурів зростали на 7 і 21 добу на тлі часткового стенозу трахеї у щурів. При відновленні вентиляції дихальних шляхів у цих тварин не призводило до нормалізації досліджуваних показників до рівня контрольних значень. Висновки. Отримані результати свідчать, про відсутність повного відновлення порушеного прооксидантно-антиоксидантного балансу в клітинах легень і центральної нервової системи, навіть через 2 тижні після ліквідації компресійного впливу на трахею і відновлення гіпоксичних порушень дихальної системи, яке є частковим. Ці дані свідчать про необхідність продовження лікування пацієнтів із використанням фармакологічних антиоксидантних засобів після проведення хірургічного лікування. Наразі цей аспект проблеми залишається відкритим.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Молочек, Ю. А.
Савосько, С .І.
Утко, Н. О.
Макаренко, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.

Електрономікроскопічні зміни перитубулярних макрофагів сім’яників щурів за умов центрального блокування синтезу лютеїнізуючого гормону триптореліном за 90 діб спостереження / Є. В. Стецук [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 52-55 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ЯИЧКИ -- TESTIS
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE
ТРИПТОРЕЛИНА ПАМОАТ -- TRIPTORELIN PAMOATE
МАКРОФАГИ -- MACROPHAGES
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Макрофаги — це клітини вродженої імунної системи, які відіграють безліч ролей в організмі. Відомо, що макрофаги знаходяться в ендокринних залозах, і тепер є багато доказів того, що ці клітини тісно взаємодіють з ендокринними клітинами. Імуно-ендокринні взаємодії важливі для розвитку ендокринних залоз та їх функціонування під час фізіологічних станів, а також стають ключовими гравцями в патофізіологічних станах. Завдяки профілюванню експресії генів різноманітні субпопуляції тканинних макрофагів були виявлені в ендокринних органах; це має важливі наслідки для патогенезу захворювання та потенційної фармакотерапії. Молекулярна основа взаємозв’язку між макрофагами та ендокринними клітинами розкривається, що дозволяє ідентифікувати численні точки для фармакологічного втручання. Макрофаги є основними імунними клітинами яєчка, але їхнє походження, гетерогенність, розвиток вивчені недостатньо. Об'єкт і методи. Дослідження проводили на 20 дорослих самцях щурів. Тварин випадковим чином розподіляли на 2 групи: контрольну (10 тварин) та інтактну (10 тварин). Тваринам контрольної групи в стегно вводили фізіологічний розчин у дозі 0,3 мл. Підготовку матеріалу для електронно-мікроскопічного дослідження структур інтерстиціального простору яєчка проводили за загальноприйнятою методикою. Результати і обговорення. Ми ідентифікували дві популяції макрофагів, розташованих в інтерстиціальному просторі яєчок, враховуючи їх розташування та функціональну здатність. Результати наших досліджень показали, що під впливом центрального блокування синтезу ЛГ відбувається морфогенез антигенпрезентуючих клітин інтерстиціального простору яєчка, а саме макрофагів. Ці модифікації вказують на інверсію їх поляризації, що, у свою чергу, призводить до мікроскопічної реорганізації клітин, зокрема їх активації (M1) для виконання певної функціональної діяльності в органі. Висновки. На ранніх стадіях центральної блокуванні синтезу ЛГ виявлені метаболічні та функціональні порушення в паренхімі та стромі органу, що призводить до ознак ультраструктурного та функціонального напруження, яке проявлялось в кількісному зсуві популяції макрофагів в сторону збільшення перитубулярних макрофагів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Стецук, Є. В.
Шепитько, В. І.
Борута, Н. В.
Пелипенко, Л. Б.
Волошина, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.

Звягольська, І. М.
Викладач вишу як суб’ єкт місії університету: окремі аспекти / І. М. Звягольська, Т. В. Дерев’янко, В. П. Полянська // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 78-84 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ -- FACULTY, MEDICAL
Анотація: В статті розглянуті керівні аспекти щодо викладача вишу як суб’єкту місії університетів. Крізь призму освітньої парадигми ХХІ ст. з науково-методичних позицій за допомогою методів аналізу та узагальнень висвітлено значимість професійної діяльності викладача в осучасненому освітньому просторі кафедри та університету. Означені шляхи удосконалення професійної компетентності викладача за умов органічного поєднання таких складників як предметно-технологічна, психолого-педагогічна та загальнокультурна компоненти. Докорінна зміна свого парадигматичного підходу до навчального процесу в оновленому освітньому просторі кафедри та університету дозволяє можливість метаморфози викладача вишу від «викладач – раціократ, викладач – функціонер порядку, викладач – слуга Розуму та істини» до «викладача – архітектора, викладача – художника, викладача – творця», що в свою чергу, відкриває широкі можливості для педагогів практиків спрямувати свою професійну діяльність на організацію партнерських взаємовідносин між всіма учасниками освітнього процесу як на кафедрах, так і вишу в цілому, що в реаліях сьогодення надасть змогу результативного вирішення поліспрямованих цілей та завдань, які зафіксовані у сучасній місії університетів. Досвід роботи кафедри мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету, як наведений в статті приклад, свідчить, що опанування викладачами інноваційними педагогічними технологіями та сміливе їх впровадження в освітнє середовище кафедри сприяє підвищенню якості партнерської співпраці між учасниками навчально-пізнавального процесу, формуванню у здобувачів ключових компетенцій з дисципліни, а отже результативному розвитку їх професійно-особистісних характеристик, дієвому формуванню їх пропедевтичного мислення. Змістовне завантаження статті авторами заявленої теми констатує збереження позитивної динаміки формування у вишах викладачів нової генерації, які через свою багатогранну професійно-компетентнісно спрямовану діяльність здатні ефективно досягти мети і вирішити завдання, що декларуються місією університетів загалом, і медичними зокрема.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Дерев’янко, Т. В.
Полянська, В. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

15.

Кінаш, О. В.
Морфометричні показники крипт слизової оболонки сліпої кишки щурів за дії комплексу харчових добавок / О. В. Кінаш, А. С. Григоренко, І. М. Донець // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 26-29 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
СЛЕПАЯ КИШКА -- CECUM
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES (вредные воздействия)
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE
НАТРИЯ НИТРИТ -- SODIUM NITRITE
ПИЩЕВЫЕ КРАСИТЕЛИ -- FOOD COLORING AGENTS
Анотація: У зв’язку з широким застосуванням різноманітних харчових добавок все частіше постає питання, наскільки дані речовини є шкідливими для організму людини і чи є безпечними загальноприйняті добові дози харчових добавок у продуктах харчування. Зокрема, дискутабельним є вплив харчових добавок на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Експериментально доведено, що за наявності запальних захворювань кишечнику споживання деяких харчових добавок у допустимих дозах зумовлює загострення запальних процесів та зумовлює канцерогенез. Для оцінки функцій кишкового травлення і всмоктування важливі такі критерії, як кількість крипт слизової оболонки кишечника, їх глибина, структура та ступінь клітинної інфільтрації. Попередніми дослідженнями встановлено, що саме тип харчування та наявність в раціоні тих чи інших речовин впливає на глибину крипт, проліферативну активність клітин крипт та кількість келихоподібних клітин у товстому кишечнику. Було проаналізовано динаміку змін метричних показників крипт слизової оболонки сліпої кишки щурів за дії комплексу харчових добавок глутамату натрію, нітриту натрію та понсо 4R протягом 16-ти тижнів. Щурам дослідної групи при вільному доступі до води вводили 0,6 мг/кг нітриту натрію E250, 20 мг/кг глутамату натрію E621 та 5 мг/кг понсо 4R E124 в 0,5 мл дистильованої води 1 раз на добу перорально. Щури контрольної групи (n=14) споживали питну воду та перорально отримували фізіологічний розчин. Відбір зразків для гістологічних досліджень проводили на 1-й, 4-й, 8-й, 12-й та 16-й тижні експерименту. При проведенні морфометрії визначали такі параметри, як кількість крипт в полі зору, їх глибину, зовнішній діаметр крипт та діаметр просвіту крипт, висоту епітеліоцитів. Морфометричні параметри крипт слизової оболонки сліпої кишки щурів змінювалися залежно від тривалості дії комплексу харчових добавок глутамату натрію, нітриту натрію та понсо 4R. На ранніх термінах експерименту зміни у параметрах структури крипт та їх кількості свідчили про виражену альтеративну дію комплексу харчових добавок на слизову оболонку сліпої кишки щурів. На пізніх термінах експерименту відбувалося неповне відновлення структур та кількості крипт сліпої кишки щурів, однак, на фоні деструктивних та запальних змін слизової оболонки.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Григоренко, А. С.
Донець, І. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.

Клініко-фармакологічні аспекти протигрибкових засобів в стоматологічній практиці / Г. Ю. Островська [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 151-155 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY
КАНДИДОЗ ПОЛОСТИ РТА -- CANDIDIASIS, ORAL
Анотація: Розповсюдженість захворювань, ініційованих грибковою інфекцією, за статистичними даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, становить 20-70% серед населення світу. Цьому значною мірою сприяють соціальні, медичні та фармакологічні чинники. Труднощі лікування кандидозів обумовлені особливостями збудника, його мінливістю, постійним пристосуванням до умов навколишнього середовища і лікарських препаратів, які застосовуються. Збільшення носіїв грибкової інфекції в ротовій порожнині пов’язане з численними факторами ризику, такими як збільшення адгезії грибків на поверхні протезів, шкідливі звички, зниження рН середовища ротової порожнини, кількості слини, ятрогенні чинники, коморбідні стани хворого. Лікування кандидозних стоматитів ускладнюється толерантністю грибів роду Candida до традиційних протигрибкових препаратів, зниженням імуно-логічної реактивності макроорганізму, відсутністю ефективних схем лікування та профілактики кандидозів у хворих із використанням антибактеріальних препаратів та глюкокортикостероїдів. Важливо не забувати, що часто кандидоз є симптомом більш серйозних захворювань і його ліку-вання потребує комплексного підходу, обережності та великого запасу знань. Задача лікарів сто-матологів, які працюють з проблемами мікозів – удосконалення протимікозної терапії та розробка нових доказових стандартів фармакотерапії. Тому інформування лікарів з клініко-фармакологічної характеристики протигрибкових препаратів є вельми актуальним та завжди своєчасним. Мета роботи. Провести аналіз літератури щодо сучасних особливостей клініко-фармакологічного обґрунтування застосування протигрибкових лікарських засобів в стоматологічній практиці. Проведений аналіз літературних джерел показав, що загальноприйнятими принципами фармакотерапії грибкових уражень слизової оболонки порожнини рота є: вибір протигрибкового препарату з урахуванням вибірковості дії на вид збудника, або їх асоціації, причину захворювання, вік пацієнта, коморбідні стани, особливості фармакокінетики та токсичності протимікозних засобів. Лікування грибкової інфекції повинно бути як місцевим, так і системним, з чітким дотриманням дозування препаратів і їх курсом призначення. Задача практикуючих лікарів, які стикаються із проблемами лікування мікозів слизової оболонки порожнини рота – удосконалення терапії антимікотиками, які вже є на фармацевтичному ринку та розробка сучасних стандартів фармакотерапії на основі доказової медицини.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Островська, Г. Ю.
Моісєєва, Н. В.
Луценко, Р. В.
Петрова, Т. А.
Розколупа, Н. В.
Власова, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.

Коваль, О. А.
Топографо-анатомічні взаємовідношення внутрішньом’язових артерій і нервів за рівнями плеча у плодів людини / О. А. Коваль // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 30-36 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ПЛЕЧО -- SHOULDER
МЫШЦЫ -- MUSCLES
ПЛОД -- FETUS
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ СТРУКТУРЫ -- EMBRYONIC STRUCTURES
Анотація: У сучасній хірургічній практиці зростає необхідність вдосконалення техніки оперативних втручань. Поєднана травма плеча залишається актуальною проблемою, незважаючи на розвиток новітніх методів діагностики та лікування. Ще декілька десятиліть тому метою хірургічного втручання при поєднаній травмі було збереження життя потерпілого, на сьогодні важливо не лише зберегти життя пацієнта, але відновити функцію пошкоджених структур. Переломи плечової кістки спостерігаються у 27,9% постраждалих із політравмою, суттєво обтяжуючи стан та значно ускладнюючи проведення невідкладних діагностичних та лікувальних заходів через пошкодження судин та нервів. Детальне вивчення топографоанатомічних взаємовідношень внутрішньом’язових артерій і нервів за рівнями плеча дозволяє підібрати оптимальну тактику оперативного втручання, уникнути ятрогенного пошкодження та сприяє швидкій реабілітації пацієнта.Мета дослідження. Виявити закономірності розподілу артерій і нервів за рівнями плеча у плодів людини.Матеріал та методи. Дослідження проведено на препаратах верхніх кінцівок 48 плодів людини 81,0-370,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) без зовнішніх ознак анатомічних відхилень чи аномалій розвитку скелету і м’язів верхніх кінцівок за допомогою макромікроскопічного препарування, ін’єкції судин та морфометрії. Результати та висновки. У плодів людини зоною найбільшої концентрації внутрішньом’язових артерій і нервів є верхня і середня третини плеча. Місця вступу артерій і нервів, а також їхня топографія та форма галуження у м’язах плеча не завжди співпадають. Артеріальні гілки переважно вступають у м’язи плеча дещо дистальніше нервових стовбурців і прямують до м’язів найкоротшим шляхом. У плодів людини рівні відходження артерій і нервів, які беруть участь у кровопостачанні та іннервації м’язів передньої і задньої груп плеча, варіюють від високих до низьких форм, що залежить від індивідуальної анатомічної мінливості основних судинно-нервових стовбурів. Послідовність рівнів відходження артерій і нервів пов’язана з топографо-анатомічними особливостями окремо взятого м’яза плеча.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.

Коваль, Ю. П.
Математичний розрахунок одномоментного роз’єднання висоти прикусу у фронтальній ділянці з урахуванням показників стоматологічного сканера при локалізованій формі патологічного стирання твердих тканин зубів / Ю. П. Коваль, Р. В. Петренко, І. В. Павліш // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 130-134 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ЗУБОВ СТИРАНИЕ -- TOOTH ABRASION
ПРИКУСА ВЕРТИКАЛЬНЫЙ РАЗМЕР -- VERTICAL DIMENSION
ОРТОПЕДИЯ -- ORTHOPEDICS
МАТЕМАТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ОСНОВНЫХ КОМПОНЕНТОВ -- PRINCIPAL COMPONENT ANALYSIS
Анотація: Проблема зміни прикусу у пацієнтів внаслідок втрати або стирання зубів потребує якомога швидшого виявлення та вирішення. Зміна фізіологічного положення нижньої щелепи запускає ланцюгові зміни стану м’язів обличчя, артикуляції, жувальної біомеханіки, може спричиняти естетичний і фізичний дискомфорт пацієнту, а також значно ускладнює ортопедичні процедури. Корекція висоти прикусу може стати суттєвою проблемою як для пацієнта, так і для фахівця. Враховуючи це, стоматолог має володіти відповідними методиками для прийняття раціональних та обґрунтованих рішень. Мета. Здійснення огляду літературних першоджерел щодо причин і наслідків патологічного стирання зубів, їх впливу на зміну прикусу у пацієнтів та актуальності використання математичного розрахунку для здійснення ортопедичних маніпуляцій. Матеріали і методи дослідження. Здійснено електронний пошуковий аналіз публікацій основних науково-метричних баз (ScienceDirect, Research Gate, NCBI, PubMed, Ovid MEDLINE, Willey, Web of Science, EBSCO, Scopus, Google Schoolar). Особливо уважно проаналізували статті, опубліковані після 2018 року. Текстові матеріали також були проаналізовані на наявність додаткових інформаційних посилань. Результати та висновки. Виявлено, що розрахункові математичні моделі дозволяють кількісно оцінити переміщення скронево-нижньощелепного суглоба у пацієнтів під час відновлення початкової висоти прикусу. Подібні розрахунки раціональні лише на початку ортопедичного втручання, доки спостерігається обмеження рухомості голівки скронево-нижньощелепного суглоба. Будь-яка ортопедична процедура потребує точного та раціонального підходу для відновлення існуючої скронево-нижньощелепної структури. Щоби виміряти точність методу, необхідно розрахувати частку істинно позитивних й істинно негативних у всіх оцінюваних випадках. Математичні розрахунки можуть виступати як середній орієнтир, проте перш за все фахівець має опиратись на індивідуальні критерії стану пацієнта.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Петренко, Р. В.
Павліш, І. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.

Лабуш, Ю. З.
Взаємозв’язок між захворюваннями слизової оболонки порожнини рота та патологією шлунково-кишкового тракту / Ю. З. Лабуш, А. В. Марков // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 140-144 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MOUTH MUCOSA
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Захворюванням слизової оболонки порожнини рота присвячена численна кількість наукових публікацій. Це пов’язано з їх значною різноманітністю, розповсюдженістю, складністю діагностики і лікування, та медико-соціальним значенням, як детермінант передракових захворювань з подальшим злоякісним переродженням. Дані фахових досліджень свідчать, що більшість уражень слизової оболонки рота є мультифакторними та виникають на тлі патології різних органів і систем, зокрема, імунної, серцево-судинної, нервової, ендокринної, і дуже часто, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Метою дослідження став ретроспективний аналіз фахових літературних джерел, присвячених медично- та соціально значущій темі – захворюванням слизової оболонки порожнини рота на тлі соматичної патології, зокрема, шлунково-кишкового тракту. У роботі використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Аналіз даних фахової літератури свідчить про розмаїття захворювань слизової оболонки порожнини рота та їх тісний взаємозв’язок із загальносоматичною патологією. Клінічні спостереження свідчать, що при таких хронічних захворюваннях, як гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічний коліт та ентероколіт виникають численні ураження слизової оболонки ротової порожнини, ступінь тяжкості яких залежить від форми та тривалості перебігу основного захворювання. Науковці вважають, що це зумовлене подібністю їх морфологічної будови, єдністю функцій, спільністю кровопостачання та іннервації. У фахових джерелах доведено роль Helicobacter pylori та дисбіозу у виникненні та розвитку уражень слизової оболонки порожнини рота. При лікуванні захворювань слизової оболонки порожнини рота важливе місце займає етіотропна терапія, у разі неможливості її призначення застосовують патогенетичне чи симптоматичне лікування.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Марков, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.

Лобань, Г. А.
Академічна доброчесність як важливий елемент системи підвищення якості освіти / Г. А. Лобань, М. О. Фаустова, Ю. В. Чумак // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 91-95 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ОБРАЗОВАНИЕ -- EDUCATION
КАЧЕСТВА ПОВЫШЕНИЕ -- QUALITY IMPROVEMENT
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
Анотація: Вперше на нормативному рівні поняття «академічна доброчесність» було закріплено у Законі України «Про освіту», що був прийнятий у 2017 році. У статті 42 Закону зазначено, що «Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень». Згідно Закону структурно система забезпечення якості освіти має три складові: систему забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти); систему зовнішнього забезпечення якості освіти; систему забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти. Суб’єктами застосування принципів академічної доброчесності є учасники освітнього процесу: педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, а також здобувачі освіти. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб вивчити рівень знань здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти Освітньо-професійної програми «Медицина» Полтавського державного медичного університету з переліку та змісту порушень академічної доброчесності залежно від курсу навчання. Матеріали та методи. В дослідженні прийняли участь 117 здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти Освітньо-професійної програми «Медицина» Полтавського державного медичного університету. Серед них 73 особи навчалися на ІІІ курсі та 44 – на ІІ курсі медичних факультетів університету. У дослідженні перевіряли здатність студентів розпізнавати плагіат, фальсифікацію, фабрикацію, списування, обман на конкретних прикладах. Респондентам був запропонований авторський опитувальник, що містив 10 ситуацій щодо різних питань академічної доброчесності, де здобувачі освіти мали виявити порушення за їх наявності. Опитувальник був анонімним, без зазначення прізвищ та імен, а також груп навчання здобувачів освіти. Проте він містив запитання щодо демографічних даних респондентів, таких як вік, стать та рік навчання. Висновки. Переважна більшість опитаних здобувачів вищої освіти другого і третього курсів Освітньо-професійної програми «Медицина» (відповідно 72,72% та 79,45%) мають достатній та скоріше достатній рівень знань з переліку та змісту порушень академічної доброчесності.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Фаустова, М. О.
Чумак, Ю. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-20 21-35

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)