Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ІУ5/2022/3<.>
Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи с 1 за 12
1.


   
    Світлій пам'яті Андрія Миколайовича Сокола // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 3. - С. 72-73


MeSH-~главная:
ЭПИДЕМИОЛОГИЯ -- EPIDEMIOLOGY (история, кадры)
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Стисло висвітлено основні біографічні віхи й творчий доробок відомого вченого ­інфекціоніста, доктора медичних наук, професора, Заслуженого лікаря України Андрія Миколайовича Сокола.
Кратко освещены биографические вехи и творческий вклад известного ученого инфекциониста, доктора медицинских наук, профессора, Заслуженого врача Украины Андрея Николаевича Сокола.
Дод.точки доступу:
Сокол, Андрій Миколайович (02.07.1936- 24.10.2022) \о нем\

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


   
    До ювілею професора Віктора Володимировича Маврутенкова // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 3. - С. 70-71


MeSH-~главная:
ЭПИДЕМИОЛОГИЯ -- EPIDEMIOLOGY (история, кадры)
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Наведено біографічні дані й творчий доробок В.В. Маврутенкова – доктора медичних наук, професора кафедри інфекційних хвороб Дніпровського державного медичного університету.
Приведены биографические данные и творческий вклад В. В. Маврутенкова – доктора медицинских наук, профессора кафедры инфекционных заболеваний Днепровского государственного медицинского университета.
Дод.точки доступу:
Маврутенков, Віктор Володимирович (18.11.1952) \о нем\

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


   
    Сторінки історії: до 95-річчя кафедри інфекційних хвороб Дніпровського державного медичного університету // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 3. - С. 67-69


MeSH-~главная:
МЕДИЦИНСКИЕ ИНСТИТУТЫ -- SCHOOLS, MEDICAL (история)
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ УЧЕБНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ -- FACULTY (история)
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ -- COMMUNICABLE DISEASES (история)
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Наведено історичні відомості про становлення й розвиток кафедри інфекційних хвороб Дніпровського державного медичного університету, видатні постаті й сподвижники цього наукового закладу.
Приведены исторические сведения о становлении и развитии кафедры инфекционных болезней Днепровского государственного медицинского университета, выдающихся личностях и сподвижниках этого научного заведения.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


    Андрейчин, Ю. М.
    Синдром PFAPA / Ю. М. Андрейчин, І. B. Хоружий, К. Д. Процишин // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 3. - С. 63-66


MeSH-~главная:
ЛИХОРАДКА -- FEVER (осложнения)
ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS (осложнения)
ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS (осложнения)
ФАРИНГИТ -- PHARYNGITIS (осложнения)
СТОМАТИТ АФТОЗНЫЙ -- STOMATITIS, APHTHOUS (осложнения)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Як свідчать дані літератури, синдром РFАРА – періодична гарячка з тонзилофарингітом, афтозним стоматитом і шийним лімфаденітом – вперше описали вчені G.S. Marshall et al. у 1987 р. Цей синдром є поширеним автозапальним розладом у дітей, але трапляється і в дорослих, у багатьох частинах світу. Його етіологія і патогенез ще не з’ясовані. Триває пошук і удосконалення діагностичних критеріїв. На сьогодні використовують стандартизовані схеми лікування хворих: 1) нестероїдні протизапальні препарати, 2) ГКС­абортивна терапія, 3) колхіцин або циметидин – профілактична терапія, 4) тонзилекто­мія – хірургічний метод. Однак трапляються рецидиви захворювання. Тому етіологія і патогенез цього захворювання потребує поглибленого дослідження.
Как свидетельствуют данные литературы, синдром РFАРА – периодическая лихорадка с тонзилофарингитом, афтозным стоматитом и шейным лимфаденитом – впервые описали ученые G.S. Marshall и другие. в 1987 г. Этот синдром является распространенным автовоспалительным расстройством у детей, но встречается и у взрослых, во многих частях света. Его этиология и патогенез еще не выяснены. Продолжается поиск и усовершенствование диагностических критериев. На сегодняшний день используют стандартизированные схемы лечения больных: 1) нестероидные противовоспалительные препараты, 2) ГКСабортивная терапия, 3) колхицин или циметидин – профилактическая терапия, 4) тонзиллэктомия – хирургический метод. Однако встречаются рецидивы заболевания. Поэтому этиология и патогенез этого заболевания нуждается в углубленном исследовании.
Дод.точки доступу:
Хоружий, І. B.
Процишин, К. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


    Бондаренко, Л. А.
    Фармакотерапія внутрішньоутробних патологій плода / Л. А. Бондаренко, А. М. Бондаренко // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 3. - С. 52-62


MeSH-~главная:
ПЛОДА БОЛЕЗНИ -- FETAL DISEASES (лекарственная терапия)
Анотація: Метою роботи було почати активний пошук шляхів вирішення проблеми фармакотерапії плода, зробивши її реально науковою, а не емпіричною і, найголовніше, доступною для практичної медицини. Дослідження показали, що найбільш перспективним способом фармакотерапії плода є введення фармакологічних препаратів у навколоплідні води. Створено математичні моделі, засновані на безпосередній доставці фармакологічних препаратів плоду з урахуванням його гестаційного віку, маси, фізіологічних особливостей та обсягу навколоплідних вод під час вагітності, що розвивається, які дозволяють розраховувати: початкову дозу препарату для введення в амніотичну рідину, а також динаміку перорального поглинання плодом цього засобу. Розроблено теоретичну базу, яка дозволяє вже сьогодні зробити цей метод фармакотерапії плода універсальним і дати йому можливість для практичної реалізації на широкому спектрі патологій плода. Найбільш перспективним напрямом застосування цього методу сьогодні є фармакотерапія внутрішньоутробних інфекцій плода.
Целью работы было начать активный поиск путей решения проблемы фармакотерапии плода, сделав ее реально научной, а не эмпирической и, самое главное, доступной для практической медицины. Исследования показали, что наиболее перспективным способом фармакотерапии плода является введение фармакологических препаратов в околоплодные воды. Созданы математические модели, основанные на непосредственной доставке фармакологических препаратов плода с учетом его гестационного возраста, массы, физиологических особенностей и объема околоплодных вод во время развивающейся беременности, которые позволяют рассчитывать: начальную дозу препарата для введения в амниотическую жидкость, а также динамику перорального поглощения плодом этого средства. Разработана теоретическая база, которая позволяет уже сегодня сделать этот метод фармакотерапии плода универсальным и дать ему возможность для практической реализации на широком спектре патологий плода. Наиболее перспективным направлением применения этого метода сегодня является фармакотерапия внутриутробных инфекций плода.
Дод.точки доступу:
Бондаренко, А. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


    Москалюк, В. Д.
    Ураження центральної нервової системи при ВІЛ-інфекції: патогенетичні особливості / В. Д. Москалюк, Ю. І. Бойко // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 3. - С. 44-51


MeSH-~главная:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (патофизиология)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ БОЛЕЗНИ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM DISEASES (диагностика, этиология)
Анотація: Питання патогенезу ураження нервової системи у ВІЛ­інфікованих, взаємодії на клітинному рівні складні й досі недостатньо вивчені. Етіологічними факторами ВІЛ­асоційованого ураження нервової системи є безпосередній вплив вірусу на неї, опортуністичні інфекції, пухлини, цереброваскулярна патологія, токсичний вплив антиретровірусних препаратів. Ураження центральної нервової системи у людей, які живуть з ВІЛ є одним із завдань, що вимагають вирішення. Завдяки антиретровірусній терапії, тривалість життя пацієнтів значно збільшилася, але неможливість повного викорінення вірусу з організму примушує боротися з його руйнівним впливом, у тому числі і на центральну нервову систему, упродовж усього життя пацієнта. Соціальна значущість цієї проблеми зумовлена ще й тим фактом, що ВІЛ передусім уражає людей в молодому і зрілому віці, і порушення нейрокогнітивних функцій створює труднощі у здобутті освіти, продуктивній трудовій діяльності й особистому житті людей з позитивним ВІЛ-статусом.
Вопросы патогенеза поражения нервной системы у ВИЧ-инфицированных, взаимодействия на клеточном уровне сложны и до сих пор недостаточно изучены. Этиологическими факторами ВИЧ-ассоциированного поражения нервной системы являются непосредственное влияние вируса на нее, оппортунистические инфекции, опухоли, цереброваскулярная патология, токсическое воздействие антиретровирусных препаратов. Поражение центральной нервной системы у людей, живущих с ВИЧ, является одной из задач, требующих решения. Благодаря антиретровирусной терапии, продолжительность жизни пациентов значительно увеличилась, но невозможность полного искоренения вируса из организма заставляет бороться с его разрушающим влиянием, в том числе и на центральную нервную систему, на протяжении всей жизни пациента. Социальная значимость этой проблемы обусловлена ??еще тем фактом, что ВИЧ прежде всего поражает людей в молодом и зрелом возрасте, и нарушение нейрокогнитивных функций создает трудности в получении образования, продуктивной трудовой деятельности и личной жизни людей с положительным ВИЧ-статусом.
Дод.точки доступу:
Бойко, Ю. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


    Мисула, Ю. І.
    Інфекційні психози. Історичний ракурс. Особливості клініки / Ю. І. Мисула, О. П. Венгер // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 3. - С. 38-43


MeSH-~главная:
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ -- COMMUNICABLE DISEASES (патофизиология, психология)
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (этиология)
Анотація: Інфекційні психози відомі з давнини, проте вони дотепер становлять труднощі для діагностики, лікування та догляду за пацієнтами з цією патологією. Знання історичних етапів вчення та клініки інфекційних психозів є важливим для лікаря будь­якого профілю, оскільки дає глибоке розуміння природи вказаної категорії розладів і знання того, чого слід очікувати від пацієнта. Інфекційні психози можуть виникати на будь­якій стадії захворювання. Часто вони обумовлені наростанням тяжкості захворювання з посиленням обмінних, судинних та інших порушень. Зазвичай у таких випадках розвиваються психози за типом екзогенної реакції з характерними для неї синдромами (делірій, онейроїд, аменція, сутінкове потьмарення свідомості). Залежність між виникненням психозів і тяжкістю соматичного стану не абсолютна. При психозах у хворих з інфекційними захворюваннями описано практично всі синдроми, відомі в психопатології.
Инфекционные психозы известны с древности, однако они до сих пор составляют трудности для диагностики, лечения и ухода за пациентами с этой патологией. Знание исторических этапов учения и клиники инфекционных психозов важно для врача любого профиля, поскольку дает глубокое понимание природы указанной категории расстройств и знание того, чего следует ожидать от пациента. Инфекционные психозы могут возникать на любой стадии заболевания. Часто они обусловлены нарастанием тяжести заболевания с усилением обменных, сосудистых и других нарушений. Обычно в таких случаях развиваются психозы по типу экзогенной реакции с характерными для нее синдромами (делирий, онейроид, аменция, сумеречное помрачение сознания). Зависимость между возникновением психозов и тяжестью соматического состояния не абсолютна. При психозах у больных с инфекционными заболеваниями описаны практически все синдромы, известные в психопатологии.
Дод.точки доступу:
Венгер, О. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


    Андрейчин, М. А.
    Особливості перебігу СОVID-19 у хворих на хронічні гепатити В і C / М. А. Андрейчин, В. С. Копча // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 3. - С. 31-37


MeSH-~главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ГЕПАТИТ B ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS B, CHRONIC (патофизиология)
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (патофизиология)
Анотація: У цьому огляді наведено відомості про порівняння демографічної характеристики, результатів фізикальних і лабораторних обстежень, у т. ч. госпітальної летальності хворих на COVID­19 із супутніми ХГВ і ХГС та без цих коморбідних захворювань. Для вивчення факторів ризику тяжкості захворювання та летальності були використані одно­ та багатозмінні логістичні та регресійні моделі Кокса. Встановлено, що у хворих на COVID­19 на фоні ХГВ значно вища ймовірність тяжкого перебігу хвороби, а також смерті. ХГС призводить до посилення вірулентності SARS­CoV­2, незалежно від початкових супутніх захворювань, лабораторних показників при госпіталізації чи ураження печінки, спричиненого SARS­CoV­2. Це може бути пов’язано з позапечінковими ефектами ХГС, що призводить до цитокін­опосередкованого запалення та ендотеліальної дисфункції. Таке поєднання захворювань є сильним предиктором внутрішньолікарняної летальності. Розуміння цих механізмів може допомогти в кращій характеристиці хвороби та дослідженні відповідних терапевтичних варіантів у такій підгрупі хворих.
В этом обзоре приведены сведения о сравнении демографической характеристики, результатах физиальных и лабораторных обследований, в т. ч. госпитальной летальности больных COVID-19 с сопутствующими ХГВ и ХГС и без этих коморбидных заболеваний. Для изучения факторов риска тяжести заболевания и летальности использовались одно и многосменные логистические и регрессионные модели Кокса. Установлено, что у больных COVID-19 на фоне ХГВ значительно выше вероятность тяжелого течения болезни, а также смерти. ХГС приводит к усилению вирулентности SARS-CoV-2 независимо от начальных сопутствующих заболеваний, лабораторных показателей при госпитализации или поражения печени, вызванного SARS-CoV-2. Это может быть связано с внепеченочными эффектами ХГС, что приводит к цитокин-опосредованному воспалению и эндотелиальной дисфункции. Такое сочетание заболеваний является сильным предиктором внутрибольничной летальности. Понимание этих механизмов может помочь в лучшей характеристике болезни и исследовании соответствующих терапевтических вариантов такой подгруппы больных.
Дод.точки доступу:
Копча, В. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


    Прокопів, О. В.
    Дифтерія потребує уваги: сучасний стан проблеми та власне спостереження / О. В. Прокопів, С. А. Лишенюк, Г. М. Кармазин // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 3. - С. 24-30


MeSH-~главная:
ДИФТЕРИЯ -- DIPHTHERIA (лекарственная терапия, эпидемиология)
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION (использование, методы)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: За результатами аналізу статей, отриманих в результаті пошуку в базах даних PubMed, SCOPUS, Web of Science, MedScape, використовуючи комбінацію термінів «дифтерія у дітей», «вакцинація від дифтерії», «захворюваність на дифтерію», «летальність у щеплених дітей», висвітлено та узагальнено дані літератури, що стосуються захворюваності, закономірностей розвитку несприятливої епідемічної ситуації з дифтерії в умовах зниження колективного антитоксичного імунітету, особливостей клінічного перебігу та лікування дифтерії у дітей, сучасний стан проблеми. Проаналізовано дані карти стаціонарного хворого та результати протоколу патологоанатомічного дослідження дитини, що померла внаслідок ускладнень тяжкої форми дифтерії. Наведений клінічний випадок дифтерії у вакцинованої дитини спростовує хибні уявлення про неможливість захворіти на дифтерію щеплених осіб, розвитку у них тяжкої форми хвороби. Своєчасне виявлення джерела збудника визначається, насамперед, ступенем обізнаності лікарів, особливо первинної ланки охорони здоров’я, з клінічними проявами дифтерії, своєчасною ізоляцією хворих, адекватним лікуванням з досягненням стійкого санаційного ефекту, а також проведенням епідзаходів в осередку інфекції. Необхідною умовою стабілізації епідемічного благополуччя і запобігання захворюваності на дифтерію є обов’язкове охоплення профілактичними щепленнями дифтерійним анатоксином всього дитячого населення.
По результатам анализа статей, полученных в результате поиска в базах данных PubMed, SCOPUS, Web of Science, MedScape, используя комбинацию терминов «дифтерия у детей», «вакцинация от дифтерии», «заболеваемость дифтерией», «летальность у привитых детей», отражены и обобщены данные литературы, касающиеся заболеваемости, закономерностей развития неблагоприятной эпидемической ситуации с дифтерией в условиях снижения коллективного антитоксического иммунитета, особенностей клинического течения и лечения дифтерии у детей, современное состояние проблемы. Проанализированы данные карты стационарного больного и результаты протокола патологоанатомического исследования ребенка, умершего в результате осложнений тяжелой формы дифтерии. Рассмотренный клинический случай дифтерии у вакцинированного ребенка опровергает ложные представления о невозможности заболеть дифтерией привитых лиц, развитии у них тяжелой формы болезни. Своевременное выявление источника возбудителя определяется прежде всего степенью осведомленности врачей, особенно первичного звена здравоохранения, с клиническими проявлениями дифтерии, своевременной изоляцией больных, адекватным лечением с достижением стойкого санационного эффекта, а также проведением эпидмер в очаге инфекции. Необходимым условием стабилизации эпидемического благополучия и предотвращения заболеваемости дифтерией является обязательный охват профилактическими прививками дифтерийным анатоксином всего детского населения.
Дод.точки доступу:
Лишенюк, С. А.
Кармазин, Г. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


    Цико, О. В.
    Інтерлейкін-6 - диференційний маркер бактерійної пневмонії та вперше діагностованого туберкульозу легень у ВІЛ-позитивних хворих / О. В. Цико // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 3. - С. 18-23


MeSH-~главная:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (осложнения)
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (диагностика, осложнения)
ПНЕВМОНИЯ БАКТЕРИАЛЬНАЯ -- PNEUMONIA, BACTERIAL (диагностика, этиология)
Анотація: За допомогою ретроспективного методу (випадок – контроль) проведене дослідження хворих на ВІЛ­інфекцію з бактерійним і туберкульозним (вперше діагностованим туберкульозом легень – ВДТБ) ураженням легень. Об’єктом дослідження був вміст ІЛ­6 у сироватці крові хворих на ВІЛ­інфекцію з патологією легень. Предметом дослідження став клінічний перебіг легеневої патології при ВІЛ­інфекції та ко­інфекції ВІЛ/ТБ. Для дослідження кількісного параметру ІЛ­6 у процесі виконання роботи використовували реагенти АТ «Вектор­Бест». Визначення показника проводили за допомогою імуноферментного методу. Вміст ІЛ­6 у дослідній сироватці визначали в пг/мл. Статистичний аналіз отриманих даних проводився методами варіаційної та кореляційної статистики із застосуванням програмного забезпечення. Дослідження виявило підвищений рівень ІЛ­6 у групах хворих на ВІЛ­інфекцію з бактерійним і туберкульозним (ВДТБ) ураженням легень. За даними корелятивного аналізу визначено, що при ко­інфекції ВІЛ/ТБ рівень цього показника був достовірно вищим, ніж у групі ВІЛ­інфікованих з бактерійною пневмонією. Цей процес обумовлений особливостями патофізіологічного механізму запалення та дозволяє диференціювати досліджувані нозології в категорії хворих на ВІЛ­інфекцію з легеневою патологією.
С помощью ретроспективного метода (случай – контроль) проведено исследование больных ВИЧ-инфекцией с бактериальным и туберкулезным (впервые диагностированным туберкулезом легких – ВДТБ) поражением легких. Объектом исследования было содержание ИЛ-6 в сыворотке крови больных ВИЧ-инфекцией с патологией легких. Предметом исследования стало клиническое течение легочной патологии при ВИЧ-инфекции и ко-инфекции ВИЧ/ТБ. Для исследования количественного параметра ИЛ-6 в процессе выполнения работы использовали реагенты АО «ВекторБест». Определение показателя проводили с помощью иммуноферментного метода. Содержание ИЛ-6 в исследуемой сыворотке определяли в пг/мл. Статистический анализ полученных данных производился методами вариационной и корреляционной статистики с применением программного обеспечения. Исследование выявило повышенный уровень ИЛ-6 в группах больных ВИЧ-инфекцией с бактериальным и туберкулезным (ВДТБ) поражением легких. По данным коррелятивного анализа определено, что при ко-инфекции ВИЧ/ТВ уровень этого показателя был достоверно выше, чем в группе ВИЧ-инфицированных с бактериальной пневмонией. Этот процесс обусловлен особенностями патофизиологического механизма воспаления и позволяет дифференцировать исследуемые нозологии в категории больных ВИЧ-инфекцией с легочной патологией.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.


    Білоконь, О. О.
    Аналіз клініко-лабораторних характеристик COVID-19 у пацієнтів похилого віку / О. О. Білоконь, К. Ю. Литвин // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 3. - С. 12-17


MeSH-~главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, эпидемиология)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Порівняно клініко­лабораторні показники хворих на COVID­19 віком 60 років і старше (люди похилого віку - основна група) та пацієнтів до 60 років (група порівняння). Встановлено, що тяжкий ступінь захворювання не залежав від віку, але летальний вислід вдвічі частіше був у пацієнтів похилого віку - 36 (20,0%) проти 14 (10,0%) випадків у групі порівняння (р=0,015). Особи віком 60 років і старше значно частіше страждали на ішемічну хворобу серця - 65 (36,1%) проти 18 (12,9%) хворих групи порівняння; гіпертонічну хворобу - 133 (73,9%) проти 37 (26,4%) пацієнтів молодшого віку (p0,001); цукровий діабет - 49 (27,2%) проти 16 (11,4%) (p0,001). У пацієнтів старшого віку також достовірно частіше виявляли хронічні захворювання респіраторного тракту - 9 (5,0%) проти 1 (0,7%) випадку в групі порівняння (р
Сравнены клинико-лабораторные показатели больных COVID-19 в возрасте 60 лет и старше (люди пожилого возраста - основная группа) и пациентов до 60 лет (группа сравнения). Установлено, что тяжелая степень заболевания не зависела от возраста, но летальный исход вдвойне чаще был у пациентов пожилого возраста - 36 (20,0%) против 14 (10,0%) случаев в группе сравнения (р=0,015). Лица в возрасте 60 лет и старше значительно чаще страдали ишемической болезнью сердца - 65 (36,1 %) против 18 (12,9 %) больных группы сравнения; гипертонической болезнью - 133 (73,9%) против 37 (26,4%) пациентов младшего возраста (p0,001); сахарным диабетом - 49 (27,2%) против 16 (11,4%) (p0,001). У пациентов старшего возраста также достоверно чаще выявляли хронические заболевания респираторного тракта - 9 (5,0%) против 1 (0,7%) случая в группе сравнения (р
Дод.точки доступу:
Литвин, К. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.


    Андрейчин, М. А.
    Профілактика кліщових інфекцій: сучасний стан і перспектива / М. А. Андрейчин, М. І. Шкільна, М. Т. Гук // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 3. - С. 4-11


MeSH-~главная:
КЛЕЩАМИ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- TICK-BORNE DISEASES (профилактика и контроль)
Анотація: Наведено сучасні дані про основні види кліщів, які є резервуаром і вектором передачі збудників Лайм­бореліозу, поворотних кліщових гарячок, гранулоцитарного анаплазмозу людини, ерліхіозу, бабезіозу та інших інфекцій. Вказано на значення геоінформаційної системи та санітарно­просвітної роботи в організації відповідних профілактичних і лікувально­діагностичних заходів. Складено розширений список груп ризику зараження, заходів первинної профілактики, в тому числі використання сучасних репелентів. Подано основні та альтернативні схеми екстреної антибіотикопрофілактики Лайм­бореліозу та алгоритм дій лікаря з метою обґрунтування доцільності постконтактної профілактики з використанням рекомендацій CDC (2022 р.). Обговорено досягнення в специфічній профілактиці вірусного кліщового енцефаліту і перспективу створення нового покоління вакцин від Лайм­бореліозу та інших кліщових інфекцій. Окремо висвітлено сучасні можливості зменшення популяції кліщів в ендемічній зоні за допомогою акарицидів і профілактику кліщових інфекцій в диких і свійських тварин на підставі концепції «єдиного здоров’я». Обговорено перспективу створення резервуар­орієнтованих вакцин для введення гризунам (як основному резервуару інфекції), що допоможе знизити передачу патогенів кліщами, та виведення Borrelia­рефрактерних кліщів з модифікованим геномом. Автори статті відстоюють принцип комплексного підходу у вирішенні актуальних питань профілактики кліщових інфекцій.
Приведены современные данные об основных видах клещей, являющихся резервуаром и вектором передачи возбудителей Лайм-боррелиоза, возвратных клещевых лихорадок, гранулоцитарного анаплазмоза человека, эрлихиоза, бабезиоза и других инфекций. Указано на значение геоинформационной системы и санитарно-просветительной работы в организации соответствующих профилактических и лечебно-диагностических мероприятий. Составлен расширенный список групп риска заражения, мер первичной профилактики, в том числе использование современных репеллентов. Представлены основные и альтернативные схемы экстренной антибиотикопрофилактики Лайм-боррелиоза и алгоритм действий врача с целью обоснования целесообразности постконтактной профилактики с использованием рекомендаций CDC (2022 г.). Обсуждены достижения в специфической профилактике вирусного клещевого энцефалита и перспективы создания нового поколения вакцин от Лайм-боррелиоза и других клещевых инфекций. Отдельно отражены современные возможности уменьшения популяции клещей в эндемической зоне с помощью акарицидов и профилактика клещевых инфекций у диких и домашних животных на основании концепции «единого здоровья». Обсуждена перспектива создания резервуар-ориентированных вакцин для введения грызунам (как основному резервуару инфекции), что поможет снизить передачу патогенов клещами, и выведение Borrelia-рефрактерных клещей с модифицированным геномом. Авторы статьи отстаивают принцип комплексного подхода к решению актуальных вопросов профилактики клещевых инфекций.
Дод.точки доступу:
Шкільна, М. І.
Гук, М. Т.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)