ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (12)

Автореферати (1)

Методичні рекомендації. Брошури (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ЧЕРЕП<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 47
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-47

Kerimzade, G. E.
Distance between the stylomastoid and jugular foramens in people with different cranial indices = Відстань між шилососцеподібним і яремним отворами у людей з різними черепними індексами / G. E. Kerimzade // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2023. - № 4. - С. 203-205 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
СОСКОВИДНЫЕ ТЕЛА -- MAMMILLARY BODIES
ГЛОМУС ЯРЕМНЫЙ -- GLOMUS JUGULARE
ЧЕРЕП -- SKULL (анатомия и гистология)
Анотація: Метою дослідження було визначення відстані між шилососцеподібним та яремним отворами на сухих черепах людей з різними черепними індексами. Дослідження проводилося на 159 сухих черепах. На всіх черепах за допомогою ковзної лінійки проводили вимірювання довжини та ширини черепа, далі всі черепи були поділені на такі групи: брахікрани, доліхокрани та мезокрани. Отримані дані були запротокольовані та зазнали статистичної обробки. При статистичному аналізі відстані між шилососцеподібним і яремним отворами в черепах різної форми за показником ширини встановлено, що у всіх черепах цей показник показує високу різницеву достовірність. Відстані між шилососцеподібним та яремним отворами не мають чітких відмінностей праворуч та ліворуч, проте достовірно відрізняються у черепів з різними індексами. При цьому у доліхокранів цей розмір більший, ніж у брахікранів та мезокранів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Войницька, О. М.
Індивідуальна анатомічна мінливість товщини тім'яних кісток склепіння черепа людини зрілого віку / О. М. Войницька, О. Ю. Вовк // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 326-330 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ЧЕРЕП -- SKULL
ПЛОИДНОСТЬ
ТЕМЕННАЯ КОСТЬ -- PARIETAL BONE
Анотація: У сучасній морфології найбільш перспективним питанням є прижиттєвий аналіз анатомічних структур, в тому числі кісток черепу людини, який став можливим за використанням новітніх систем інструментального дослідження. Проведене дослідження виконано на 130 описаних препаратах кісткових структур голови дорослих людей, в кількості 82 кісткових препаратів, включаючи ізольовані тім’яні кістки, а також 48 томограм, отриманих при обстеженні пацієнтів. В основу встановлення краніотипу покладено основний принцип – обчислення черепного індексу (відношення ширини до довжини черепа помножене на 100), який дозволяє класифікувати анатомічні об’єкти за формами будови голови. Відповідно до отриманих показників черепного індексу: до 74,9 складають групу доліхокранів; при 75,0 -79,9 – мезокранів, при 80 і більше – брахікранів. У зв’язку з цим нами виділяється доліхо-, мезо- і брахікранічна форма черепа, яка обумовлює тип будови склепіння черепа (тобто мозкового відділу черепа). З метою отримання діапазону індивідуальної анатомічної мінливості товщини тім’яних кісток людини зрілого віку у залежності від гендеру та існуючого краніотипу, нами проводилось цілий ряд досліджень макроструктурних особливостей будови тім’яних кісток. У першу чергу, обчислювали загальну товщину кістки, з обох сторін та урахуванням краніотипу, окремо вимірювали товщину зовнішньої та внутрішньої пластинки та шару диплое (губчатки). Встановлено, що загальна товщина тім’яної кістки має чітко виражену залежність від встановленого краніотипу. Так, максимальні значення цього параметру спостерігаються у брахікранів =10,0-10,5 мм, середні – у мезокранів =8,3-8,6 мм, мінімальні – у доліхокранів =7,0-7,3 мм, при цьому, у чоловік середні покажчики загальної товщини тім’яної кістки, товщини зовнішньої та внутрішньої пластинки, товщини диплоїчної речовини на 0,2-0,3 мм більше ніж у жінок. Найбільш вираженим шаром тім’яної кістки є зовнішня пластинка, який представлений єдиним кістковим утворенням що займає до 50 відсотків загальної товщини, диплоїчна речовина розвинена не рівномірно та краще виражена у центральних відділах, внутрішня пластинка – найбільш тонкий шар на всьому протязі але представлений в усіх частинах тім’яної кістки.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Вовк, О. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Voinytska, O. M.
Individual anatomical variability of the thickness of the parietal bones of the skull vault of an adult humans / O. M. Voinytska, O. Yu. Vovk // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 322-325. - 329 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ЧЕРЕП -- SKULL
ПЛОИДНОСТЬ
ТЕМЕННАЯ КОСТЬ -- PARIETAL BONE
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (использование)
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (использование)
Анотація: У сучасній морфології найбільш перспективним питанням є прижиттєвий аналіз анатомічних структур, в тому числі кісток черепу людини, який став можливим за використанням новітніх систем інструментального дослідження. Проведене дослідження виконано на 130 описаних препаратах кісткових структур голови дорослих людей, в кількості 82 кісткових препаратів, включаючи ізольовані тім’яні кістки, а також 48 томограм, отриманих при обстеженні пацієнтів. В основу встановлення краніотипу покладено основний принцип – обчислення черепного індексу (відношення ширини до довжини черепа помножене на 100), який дозволяє класифікувати анатомічні об’єкти за формами будови голови. Відповідно до отриманих показників черепного індексу: до 74,9 складають групу доліхокранів; при 75,0 -79,9 – мезокранів, при 80 і більше – брахікранів. У зв’язку з цим нами виділяється доліхо-, мезо- і брахікранічна форма черепа, яка обумовлює тип будови склепіння черепа (тобто мозкового відділу черепа). З метою отримання діапазону індивідуальної анатомічної мінливості товщини тім’яних кісток людини зрілого віку у залежності від гендеру та існуючого краніотипу, нами проводилось цілий ряд досліджень макроструктурних особливостей будови тім’яних кісток. У першу чергу, обчислювали загальну товщину кістки, з обох сторін та урахуванням краніотипу, окремо вимірювали товщину зовнішньої та внутрішньої пластинки та шару диплое (губчатки). Встановлено, що загальна товщина тім’яної кістки має чітко виражену залежність від встановленого краніотипу. Так, максимальні значення цього параметру спостерігаються у брахікранів =10,0-10,5 мм, середні – у мезокранів =8,3-8,6 мм, мінімальні – у доліхокранів =7,0-7,3 мм, при цьому, у чоловік середні покажчики загальної товщини тім’яної кістки, товщини зовнішньої та внутрішньої пластинки, товщини диплоїчної речовини на 0,2-0,3 мм більше ніж у жінок. Найбільш вираженим шаром тім’яної кістки є зовнішня пластинка, який представлений єдиним кістковим утворенням що займає до 50 відсотків загальної товщини, диплоїчна речовина розвинена не рівномірно та краще виражена у центральних відділах, внутрішня пластинка – найбільш тонкий шар на всьому протязі але представлений в усіх частинах тім’яної кістки.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Vovk, O. Yu.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Слободян, О. М.
Анатомічне моделювання дрібних кісток лицевого відділу черепа у плодів та новонароджених / О. М. Слободян, С. І. Дундюк-Березіна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 37-45. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЧЕРЕП -- SKULL (анатомия и гистология)
ЛИЦА КОСТИ -- FACIAL BONES (анатомия и гистология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: Сучасна краніологія вирішує не лише актуальні питання антропології, вивчаючи закономірності будови черепа людини та виявляючи морфофункціональні особливості різних його форм, але й розробляє прикладні анатомо-клінічні завдання. Аналіз сучасної наукової літератури дозволяє дійти висновку, що не зважаючи на низку наукових досліджень в анатомії людини морфогенез дрібних кісток лицевого черепа залишається актуальним напрямком для подальших наукових досліджень. Мета дослідження: розробити анатомічні моделі морфометричних параметрів виличної і носової кісток у плодів та новонароджених. Дослідження проведено на 57 препаратах плодів людини 4-10 місяців та 7 новонароджених (зокрема, 5 ізольованих органокомплексів). Для побудови математичних моделей використовували такі морфометричні параметри: висоту та ширину виличної і носової кісток. Висоту виличної кістки визначали від верхівки її лобового відростка до середини нижнього краю тіла виличної кістки, ширину – по горизонтальній лінії, яка проведена через тіло виличної кістки від середини вилично-верхньощелепного шва та середини вилично-скроневого шва. Висота носової кістки – по лінії, яка проведена через середину верхнього та нижнього країв кістки, ширина – по лінії, яка проведена через середину присереднього та бічного її країв. Статистичний аналіз отриманих даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Встановлено, що упродовж фетального та раннього неонатального періодів онтогенезу морфометричні параметри (висота і ширина) виличної і носової кісток збільшуються поступово. Але для даних параметрів притаманні періоди найбільшого збільшення, це період з 5-го по 6-й місяці розвитку є характерний для висоти виличної кістки, з 6-го по 7-й місяці розвитку – для її ширини, з 6-го по 7-й місяці розвитку та з 10 місяця розвитку до періоду новонародженості – для висоти носової кістки, з 7-го по 8-й місяці розвитку – для її ширини, тільки період з 6-го по 7-й місяці розвитку – період відносного збільшення, який є характерний для ширини носової кістки, в даний період розвитку її розміри майже не змінюються. Анатомічні моделі для прогнозування нормативних розмірів виличної та носової кісток у плодів та новонароджених з використанням віку плода та його тім’яно-п’яткової довжини мають вигляд: висота виличної кістки = ?0 + 0,013 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0:: 5,858, якщо віковий період = 4 міс; 6,255 = 5 міс; 8,552 = 6 міс; 8,807 = 7 міс; 9,763 = 8 міс; 10,536 = 9 міс; 11,302 = 10 міс; 12,709 = новонароджені; ширина виличної кістки = ?0 + 0,010 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0: 9,016, якщо віковий період = 4 міс; 10,256 = 5 міс; 10,576 = 6 міс; 13,356 = 7 міс; 13,860 = 8 міс; 14,001 = 9 міс; 13,213 = 10 міс; 13,895 = новонароджені; висота носової кістки = ?0 + 0,010 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0:: 3,231, якщо віковий період = 4 міс; 3,053 = 5 міс; 2,724 = 6 міс; 3,106 = 7 міс; 3,015 = 8 міс; 2,872 = 9 міс; 3,090 = 10 міс; 3,794 = новонароджені; ширина носової кістки = ?0 + 0,005 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0: 2,155, якщо віковий період = 4 міс; 2,250 = 5 міс; 2,524 = 6 міс; 2,195 = 7 міс; 2,740 = 8 міс; 2,789 = 9 міс; 2,641 = 10 міс; 2,823 = новонароджені.
Дод.точки доступу:
Дундюк-Березіна, С. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Parameters relationship of the facial and cerebral parts of the skull and the posterior fossa / V. V. Kosharniy [et al.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 4. - P30-36. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЧЕРЕПНАЯ ЯМКА ЗАДНЯЯ -- CRANIAL FOSSA, POSTERIOR (анатомия и гистология)
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (методы)
ЧЕРЕП -- SKULL (анатомия и гистология)
Анотація: Метою дослідження було визначити взаємовідносини параметрів кісток лицьового та мозкового відділів черепа та структур задньої черепної ямки. Найважливішим напрямом медичної краніології залишається комплексне вивчення типової мінливості структур та утворень черепа та закономірності їх взаємозв’язків загалом. До таких утворень відноситься задня черепна ямка з відділами головного мозку, що містяться в ній, і судинно-нервовими комунікаціями. Морфологію задньої черепної ямки вивчали на 13 паспортизованих черепах дорослих людей із колекції фундаментального музею кафедри клінічної анатомії, анатомії та оперативної хірургії Дніпровського медичного університету. Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс краніометричних методик. Краніометричні дослідження задньої черепної ямки, основи черепа проводили товстотним циркулем з міліметровою шкалою та технічним штангенциркулем з ціною розподілу 0,01 мм, згідно з загальноприйнятою в краніології методикою. Для статистичної обробки даних, отриманих в результаті краніометрії, застосовано метод комплексного статистичного аналізу, який включає сучасні методи математичного аналізу: варіаційний, кореляційний, факторний та регресійний. Статистична обробка властивостей задньої черепної ямки не виявила значних статевих та вікових відмінностей. Отримані дані можуть бути використані як в теоретичній медицині, так і в практичній, зокрема, в нейрохірургії, для визначення об’єму задньої черепної ямки за зовнішніми розмірами лицевого та мозкового відділів черепа. у нашій роботі були проведені вимірювання кісткових структур задньої черепної ямки в площині франкфуртської горизонталі за зовнішніми розмірами лицевого та мозкового відділів черепа. Виділено морфометричні ознаки «тісної» задньої черепної ямки (ЗЧЯ) як збільшення відношення обсягу мозкової речовини задньої черепної ямки до її кісткового об’єму. Краніометрично, що об’єм ЗЧЯ становить від 110 до 218 см3, в середньому, 158 см3 при статистичному відхиленні 19,14. Обсяг ЗЧЯ у дорослих варіює від 140 до 230 см3, у середньому 178 см3. Показник обсягу ЗЧЯ менший за 178 см3 є показником «тісної» ЗЧЯ. Вивчення кореляційних взаємин лицьового відділу черепа та задньої черепної ямки показало, що параметри задньої черепної ямки по-різному корелюють з окремими розмірами лицьового відділу черепа. В результаті досліджень, були визначені, V усіченого конуса, V еліпсоїда та V зрізу кулі. Так, V еліпсоїда варіював від мінімального 138,662 до максимального – 225,688 см3, V усіченого конуса від 111,562 до 169,455 см3; V зрізу кулі – від 83,694 до 192,06 см3.
Дод.точки доступу:
Kosharniy, V. V.
Abdul-Ogly, L. V.
Kushnarova, K. A.
Rutgaizer, V. G.
Kozlovska, G. O.
Rutgaizer, O. A.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Особливості становлення деяких кісток черепа на ранніх етапах онтогенезу людини / О. В. Цигикало [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 144-147. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЧЕРЕП -- SKULL (анатомия и гистология)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Дослідження особливостей морфогенезу та становлення ембріотопографії кісток склепіння черепа має важливе значення не лише в розумінні нормального системогенезу зародка людини, але й дозволить удосконалити існуючі методи інвазивного лікування та візуалізації патологій центральної нервової системи у дітей. Мета – дослідити особливості морфогенезу та топографії деяких кісток черепа на ранніх етапах онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 14 серій послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком від 6 до 11 тижнів внутрішньоутробного розвитку з використанням комплексу актуальних методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, тривимірне комп’ютерне реконструювання). Результати. Досліджені нами лобова та тім’яна кістки з'являються наприкінці зародкового періоду у вигляді мезенхімальних зачатків, які поступово розширюються вгору відносно первинних точок скостеніння, починаючи від базально-бічних частин голови зародка людини. Протягом 8-го тижня розвитку виявляється зачаток ектоменінгеальної капсули у вигляді тонкої пластини, яка наближена до головного мозку. На початку передплодового періоду виявляються гістологічні ознаки перетинчастого скостеніння досліджуваних кісток черепа з парними центрами скостеніння, тобто лобова та тім’яна кістки розвиваються із парних зачатків, які поступово наближались, що супроводжувалось активним ангіогенезом. Висновки. Первинні центри скостеніння в лобовій та тім’яній кістках черепа зародків людини з’являються на початку передплодового періоду розвитку і відбувається за перетинчастим типом. У лобовій та тім’яній кістках з’являються два центри скостеніння, які поступово зливаються. На початку передплодового періоду виявляється зачаток малого крила клиноподібної кістки, клиноподібно-решітчастий хрящ та ознаки злиття обох центрів скостеніння в тім’яній кістці.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Дмитренко, Р. Р.
Попова, І. С.
Банул, Б. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Антропометричне обгрунтування проведення блокади вушного вузла людини при гангліоніті / О. Б. Горбаченко [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 4(162). - С. 262-265 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ЧЕРЕП -- SKULL (анатомия и гистология)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY
ГАНГЛИИ -- GANGLIA
АНЕСТЕЗИЯ МЕСТНАЯ -- ANESTHESIA, LOCAL
НИЖНЕЧЕЛЮСТНОЙ НЕРВ -- MANDIBULAR NERVE (действие лекарственных препаратов)
Анотація: У людей старшого віку запалення вегетативних нервових вузлів голови (гангліоніти) зустрічається досить часто. Для ефективного лікування цієї категорії пацієнтів необхідне детальне вивчення топографії вегетативних вузлів голови та особливостей їх зв’язків між собою. Метою роботи було оцінити ефективність блокади вушного вегетативного вузла проведеної із урахуванням особливостей його топографії залежно від форми черепа. Об’єктами дослідження стали 10 пацієнтів із діагностованим гангліонітом вушного вузла. Із них 5 мали брахіцефальну (І група), а 5 – доліхоцефальну (ІІ група) форми черепа. Пацієнти мали вік від 43 до 62 років; тривалість захворювання складала 1-7 років. Усі клінічні дослідження проводилися з дотриманням принципів біоетики і деонтології. Блокаду вушного вегетативного вузла проводили шляхом центральної анестезії нижньощелепного нерва за Вейсблатом у підскроневій ямці, модифікованої залежно від форми черепа. Діагностичною ознакою вдалого проведення блокади з приводу гангліоніту вушного вузла було припинення болю після введення 2% розчину лідокаїну. Результати дослідження показали, що вушний вегетативний вузол щодо зовнішньої основи черепа та овального отвору може займати високе, низьке та середнє положення. При високому положенні цей вузол відділяється невеликим шаром пухкого волокна, а при низькому зміщується на 4-7 мм вниз. У людей з брахіцефальною формою черепа і хамепрозопічною формою обличчя цей вузол займав задньо-верхнє положення, а у людей з доліхоцефальною формою черепа і лептопрозопічною формою обличчя – передньо-нижнє. Тому для максимального точного підведення голки до вушного вегетативного вузла бід час його блокади необхідно використовувати модифікацію центральної анестезії нижньощелепного нерва за Вейсблатом у підскроневій ямці, яка полягає у додатковому нахилі голки вгору або вниз на 10 градусів у залежності від будови черепа та розташування вузла. Таким чином, варіанти варіабельності форми та розмірів вегетативних вузлів голови та їх з’єднань мають вагоме значення для обґрунтування клінічних проявів у хворих на гангліоніт та їх лікування.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Горбаченко, О. Б.
Швець, А. І.
Дубровіна, О. В.
Рожнов, В. Г.
Гордієнко, Л. П.
Коптев, М. М.
Олійніченко, Я. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Черно, В. С.
Краніотопографічні та морфометричні характеристики прямої пазухи твердої оболони головного мозку людини в залежності від форми будови черепу / В. С. Черно, О. М. Проніна, І. В. Береза // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 2(160). - С. 249-252 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ЧЕРЕП -- SKULL (анатомия и гистология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY
КРАНИОЛОГИЯ -- CRANIOLOGY
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
МОЗГОВАЯ ОБОЛОЧКА ТВЕРДАЯ -- DURA MATER
Анотація: Метою роботи стало визначення краніотопографічних і морфометричних показників прямої пазухи твердої оболони головного мозку людини в залежності від форми будови черепу у дорослих людей. Використовуючи черепний індекс об’єкти розподілили на три групи: доліхоцефали, мезоцефали та брахіцефали. Корозійним методом отримали пластмасові зліпки пазух склепіння черепа. Виготовлені препарати прямої пазухи свідчать про формування складного комплексу судинних утворень в який входять притоки більшості внутрішніх мозкових вен, нижня стрілова пазуха, вени мозочка, міжпазушні анастомози, лакуни та парасинуси. Пряма пазуха завжди знаходилась у горизонтальній площині, впадаючи у пазушний стік. Пряма пазуха має три стінки: ліву та праву бічні та нижню. Бічні стінки утворені розщепленими листками основи серпа великого мозку, а нижня – листком намету мозочка. Встановлено, що розміри пазухи змінюються у залежності від індивідуальної форми будови черепа. У доліхоцефалів відмічається найбільший діапазон мінливості довжини прямої пазухи, що пов’язано зі збільшенням повздовжніх параметрів черепа. Встановлена індивідуальна різниця ширини кожної пазушної стінки. У брахіцефалів відмічається характерна тенденція до переваги поперечних розмірів усіх стінок, особливо нижньої. Найбільші значення товщини усіх стінок спостерігається у доліхоцефалів. Стінки даного венозного колектора мають своєрідні лінії та точки натягу: передні – до кам’янистих частин скроневих кісток; задні – до верхньої межі борозен поперечних пазух потиличної кістки; верхні – безпосередньо до серпа. Тому пряма пазуха у дорослих людей різного типу будови черепа має коливання глибини розташування по відношенню до кісток склепіння. Найбільші вертикальні показники віддалення від тім’яної кістки належать людям з доліхоморфним типом будови за рахунок збільшення довжини та висоти черепа.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Проніна, О. М.
Береза, І. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Пороки развития костей черепа - теменные отверстия / Н. А. Окунев [и др.] // Дет. хирургия = Pediatrik surdgery : научно-практический журнал. - 2019. - Т. 23, № 6. - С. 348-350 . - ISSN 1560-9510

MeSH-~главная:
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
ЧЕРЕП -- SKULL (аномалии)
ТЕМЕННАЯ КОСТЬ -- PARIETAL BONE (аномалии)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- GENETIC PHENOMENA (генетика, физиология)
Анотація: Пороки развития костей черепа возникают в результате нарушения развития зародыша или плода в антенатальном периоде. Они проявляются при рождении или в раннем детском возрасте, и чаще диагностируются как находка при обследованиях. Описанные в статье пороки развития костей черепа в виде теменных отверстий были диагностированы случайно, при отсутствии активных жалоб ребенка. Однако у отца ребенка, после проведения ему КТ , был выявлен схожий дефект в теменных костях черепа, благодаря чему можно сделать вывод о генетической предрасположенности данного порока.
Дод.точки доступу:
Окунев, Н.А.
Окунева, А.И.
Теплова, Н.С.
Быстрова, И. Г.
Гришуткина, И. А.

Вільних прим. немає

Найти похожие

10.

Музыкин, М. И.
Анатомо-топометрические особенности скуловой кости взрослого человека в рамках практической реализации клинической проблемы челюстнолицевой хирургии по теме «Скуловые имплантаты» / М. И. Музыкин, А. К. Иорданишвили // Пародонтология = Periodontology : рецензируемый научно-практический ежеквартальный журнал для стоматологов. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 328-332 : цв. ил. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1683-3759

MeSH-~главная:
СКУЛОВАЯ КОСТЬ -- ZYGOMA
СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ИМПЛАНТАТЫ -- DENTAL IMPLANTS
ЧЕРЕП -- SKULL
ЗИГОМИКОЗ -- ZYGOMYCOSIS
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL
Анотація: Актуальность. Метод установки имплантата в скуловую кость часто сопряжен с ошибками и осложнениями, которые связаны с тяжестью позиционирования скуловых имплантатов и недостаточным анатомическим обоснованием их применения. Цель. Исследование анатомо-топометрических особенностей скуловой кости взрослого человека с учетом возраста, пола и утраты естественных зубов в рамках практической реализации клинической проблемы челюстно-лицевой хирургии по теме «Скуловые имплантаты». Материалы и методы. Объектом исследования являлся материал современной краниологической коллекции. Для изучения анатомо-топометрических особенностей скуловой кости и оценки влияния утраты зубов на ее размеры было изучено более 200 черепов людей, умерших в возрасте от 18 до 79 лет. Результаты. В ходе изучения линейных размеров и толщины скуловой кости взрослого человека не было установлено возрастных особенностей, а также изменений изученных показателей с учетом стороны черепа и утраты естественных зубов. Заключение. Независимо от стороны черепа, возраста, пола и степени утраты зубов, размеры скуловой кости мужчин и женщин определяются размерами черепа. Полученные цифровые данные с учетом размера черепа пациента (очень малые, малые, средние, большие и очень большие) показали, что внутренняя структура скуловой кости характеризуется наличием толстого слоя компактного вещества и мелкоячеистым губчатым веществом, а направление костных пластинок компактного вещества скулового контрфорса, как правило, совпадает с направлением жевательных напряжений.
Дод.точки доступу:
Иорданишвили, А. К.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-47

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)