ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (61)

Дисертації (1)

Автореферати (9)

Методичні рекомендації. Брошури (1)

Матеріали конференцій (11)

Раритетні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Хирургия пластическая<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 122
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Король С. О.
Назва : Кісткова пластика в системі спеціалізованого лікування поранених з бойовими травмами кінцівок
Місце публікування : Травма. - Донецк: ИД Заславский, 2018. - Том 19, N 1. - С. 35-41 (Шифр ТУ3/2018/19/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Прокопенко К. А., Пархоменко К. Ю., Дудченко М. О., Кравців М. І., Дроздова А. Г.
Назва : Оптимізація хірургічного лікування ран м’яких тканин великої площі як наслідку мінно-вибухових поранень
Місце публікування : Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад.: науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава: ПДМУ, 2023. - Т. 23, № 4. - С. 159-162. - ISSN 2077-1096 (Шифр АУ20/2023/23/4). - ISSN 2077-1096
MeSH-головна: РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
РАНЫ РВАНЫЕ -- LACERATIONS
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
Анотація: Вступ. З 24.02.2022 пріоритетним напрямом хірургічної діяльності в Україні є надання допомоги постраждалим від російської агресії громадянам нашої держави. Основну масову частку мінно-вибухових поранень складають пошкодження м’яких тканин у вигляді рвано-забійних ран, осколкових сліпих, наскрізних та дотичних поранень м`яких тканин різного ступеня контамінації та різної площі. Широкого розповсюдження набуло використання VAC-терапії для ран, що мають масивний м’язовий та шкірний дефект, суть якої полягала у локальному застосовуванні негативного тиску на пошкоджені тканини. Зазвичай даний етап передував плановій аутодермопластиці. І хоча аутодермопластика є плановим втручанням, воно представляє собою наступний етап лікування після попередньо виконаної ургентної хірургічної корекції. Ці втручання – безперечно шанс для постраждалих із великими за площею пораненнями м’яких тканин (і не тільки, як показав досвід) повернути собі якість життя, як до отримання травми. Метою дослідження було поліпшити якість життя постраждалих із мінно-вибуховою травмою та ранами м’яких тканин великої площі. Матеріали та методи дослідження. Були проаналізовані результати оперативного лікування 57 постраждалих серед мирного населенням із мінно-вибуховими пораненнями та ранами м’яких тканин великої площі, які знаходились на лікуванні у хірургічному відділенні Комунального некомерційного закладу Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» у 2022-2023 рр., з них – жінок – 34 (59%), чоловіків – 23 (41%), у віці від 34 до 74 років. Результати дослідження та їх обговорення. У всіх 57 пацієнтів спершу виконувались хірургічна обробка ран із видаленням сторонніх тіл (якщо вони були присутні), некректомія, другим етапом застосовувалась VAC-терапія з метою очищення ран та зменшення їх площі. Була застосована VAC-терапія у безперервному режимі при негативному тиску від 50 мм рт. ст. (на передній черевній стінці та задній поверхні грудної клітки) до 110 (тканини нижніх кінцівок). Заміна VAC-пов’язки виконувалась через 3-5 діб, в залежності від кількості та якості ексудату. Зазвичай потрібно було 2-3 заміни VAC-пов’язки. Третім етапом виконувалась методика вільної аутодермопластики перфорованим шкірним клаптем. Механічна обробка рани попередньо здійснювалась багаторазово до рівня «кровавої роси». Вважаємо, що лише всі ці етапи разом здатні дати гарні результати лікування (незважаючи на важку супутню патологію, що може мати місце). Адже коморбідність – це один із факторів, що власне характеризує мирне населення та якісно відрізняє від категорії військових. Висновки. На нашу думку, застосування VAC-терапії та подальша аутодермопластика у лікуванні поранень м’яких тканин великої площі, отриманих у результаті мінно-вибухової травми, значно поліпшують результати хірургічного лікування таких пацієнтів та скорочують період їх непрацездатності, що має економічну доцілісність. А щодо аутодермопластики, то це втручання посідає гідне місце серед реконструктивної хірургії мінно-вибухових поранень. У даному контексті аутодермопластика стає різновидом оперативного втручання, що має не лише позитивний естетичний ефект, але й дає змогу поліпшити якість життя постраждалих із мінно-вибуховою травмою зі значними пошкодженнями м’яких тканин шляхом більш швидкої адаптації ураженої ділянки тіла.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іванова Г. О., Дудченко М. О., Кравців М. І., Іващенко Д. М., Шевчук М. П., Зезекало Є. О., Прихідько Р. А.
Назва : Вибір оптимального методу місцевого лікування вогнепального поранення, що сприяє ранній пластиці рани
Місце публікування : Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад.: науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава: ПДМУ, 2023. - Т. 23, № 4. - С. 110-114. - ISSN 2077-1096 (Шифр АУ20/2023/23/4). - ISSN 2077-1096
MeSH-головна: РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
ПОВЯЗКИ -- BANDAGES
Анотація: Вогнепальні поранення об`єднують дуже велику групу ушкоджень, які виникають наслідок застосування вогнепальної зброї, в основі дії якої є не тільки вплив вибухової хвилі, але й ураження вмістом снарядів, їх фрагментами, осколками, вторинними осколками. Дана тема є надзвичайно актуальною в наш час, так як правильність місцевого та оперативного лікування, що призводить до своєчасної регенерації пошкоджених тканин, попередження гнійних ускладнень та швидкому закриттю ранових дефектів сприяє максимальному відновленню функції ураженого органу та зниженню показників інвалідизації постраждалих. Метою нашого дослідження було порівняти та визначити найбільшу клінічну ефективність застосування традиційних пов'язок з антисептиком (І група дослідження), гідроактивних суперабсорбуючих пов'язок (ІІ група) та Vacuum-Assisted Closure (VAC-терапії) (ІІІ група) з метою швидкого очищення вогнепальних поранень та підготовки ранової поверхні до пластики, задля запобігання розвитку вторинних некрозів, гнійних ускладнень, а також пришвидшення реабілітації хворих. Аналіз проводився серед 154 поранених, які були поділені на 3 групи. Діапазон віку постраждалих становив від 18 до 50 років. Після проведення нашого дослідження, ми можемо зробити висновки, що використання VAC-терапії є найбільш ефективним у лікуванні вогнепальних поранень, так як стимулює раннє дозрівання грануляційної тканини (поява зрілої грануляційної тканини вже на 4-у добу), порівняно з використанням гідроактивних повязок (на 6-й день) та традиційного марлевого матеріалу з антисептиком (на 7-й день ), крайову епітелізацію та виповнення дана рани зі зменшенням її площі, запобігає розвитку вторинних некрозів та тяжких гнійних ускладнень. Також цей метод потребує короткотривалої антибіотикотерапії, показує найменший показник ускладнень після пластики ранового дефекту та зменшує період реабілітації поранених.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пархоменко К. Ю., Дроздова А. Г., Прокопенко К. А., Паюнов К. Є.
Назва : Місце аутодермопластики у хірургії мінно-вибухових поранень
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 11/12. - С. 79-80 (Шифр КУ5/2022/89/11/12)
MeSH-головна: ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мазинець Г. П., Жернов О. А., Циганков В. П., Шендрик В. Г.
Назва : Методологія навчання лікарів на навчальних циклах кафедри комбустіології та пластичної хірургії в сучасних умовах
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 11/12. - С. 37-39 (Шифр КУ5/2022/89/11/12)
MeSH-головна: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, MEDICAL, CONTINUING
ОЖОГИ -- BURNS
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kosayeva G. A.
Назва : Rehabilitation of patients after operations to remove the pilonidal sinus = Реабілітація хворих після видалення пілонідального синусу
Місце публікування : Вісн. пробл. біол. і медицини: український науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава: ПДМУ, 2023. - № 3(170). - С. 222-225. - ISSN 2077-4214 (Шифр ВУ12/2023/3(170)). - ISSN 2077-4214
MeSH-головна: ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЙ КОПЧИКОВЫЙ ХОД -- PILONIDAL SINUS
ВИБРАМИЦИН -- DOXYCYCLINE
Анотація: Мета – дослідження реабілітації та якості життя пацієнтів після пластики по Лімбергу з використанням доксициклінової колагенової губки. Об’єкт і методи дослідження. Об’єктом дослідження були результати обстеження та лікування 105 пацієнтів у віці від 16 до 72 років, які проходили стаціонарне лікування з діагнозом пілонідальний синус протягом 2019-2022 років у навчальній хірургічній клініці АМУ та у республіканській клінічній лікарні імені академіка М.А. Міргасімова. Середній вік пацієнтів становив 26,5±1,1 роки, при цьому співвідношення чоловіків та жінок було наступним: 86 чоловіків та 19 жінок. Дослідження складалося з ретроспективної та проспективної частин. Ретроспективно було проаналізовано історії хвороб та амбулаторні карти 54 пацієнтів (контрольна група), яких було прооперовано традиційним методом в період з 2019 по 2022 рік. Проспективно ж було вивчено дані обстеження та лікування 51 пацієнта (основна група) з пілонідальним синусом та прооперованих за новою методикою, яка була запропонована нами. У основній групі хірургічне втручання проводилося у пацієнтів з пілонудальним синусом куприка з використанням шкірної пластики за Лімбергом та колагенової губки, що була просякнута доксіцикліном. Результати. У пацієнтів, яким було проведено шкірну пластику методом Лімберга з використанням губки, просякнутої доксіцикліном, вивчалися наявність косметичного ефекту в крижово-куприковій ділянці, епітелізація рани та темпи розвитку рубцевої тканини у порівняні з контрольною групою. Серед пацієнтів, яким була проведена пластика за Лімбергом, лише у 5 спостерігалася рубцева деформація у крижово-куприковій ділянці. Проведений ретельний збір анамнезу у цих хворих показав ранню схильність до утворення грубих рубців на місці порізів та ран. При цьому аналізували темпи процесу відновлення працездатності та інтеграції у соціальне оточення в післяопераційному періоді у пацієнтів основної групи. Так, у контрольній групі у пацієнтів з повністю закритою раною після розрізу та видалення пілонідального синусу працездатність відновлювалася в середньому через 18,5±1,3 дні після операції, у пацієнтів з відкритою раною – через 21,2±3,1 дні, а у пацієнтів з трансплантацією шкірного клапотя – через 12,8±3,4 днів. Як видно, процес відновлення працездатності пацієнтів основної групи у порівнянні з контрольною починався значно раніше. Після застосування цього методу реабілітаційні процеси у хворих мають тенденцію проходити більш інтенсивними темпами. Таким чином, працездатність пацієнтів та їх здатність виконувати повсякденні домашні справи були ініційовані раніше та адекватніше, ніж у пацієнтів контрольної групи. Показники якості життя пацієнтів у післяопераційному періоді були вище як у фізичному так і й психологічному плані. Висновки. Застосування пластики за Лімбергом з використанням губки, просякнутої доксицикліном, є ефективним методом у напрямку ранньої реабілітації пацієнтів. Цей метод має широкі перспективи для використання у хірургічних клініках.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Попов В. В., Большак О. О., Букарім В. Ж.
Назва : Операція "лабіринт" з пластикою лівого передсердя при корекції ізольованої вади мітрального клапана
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 3/4. - С. 25-28 (Шифр КУ5/2022/89/3/4)
MeSH-головна: МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- MITRAL VALVE
ПРЕДСЕРДИЯ РЕМОДУЛИРОВАНИЕ -- ATRIAL REMODELING
ПРЕДСЕРДИЯ ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- ATRIAL FUNCTION, LEFT
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткаченко П. І., Білоконь С. О., Лохматова Н. М., Попело Ю. В., Доленко О. Б., Коротич Н. М.
Назва : Вплив профілактичних заходів на властивості ротової рідини у дітей після радикальної ураностафілопластики
Місце публікування : Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад.: науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава: ПДМУ, 2023. - Т. 23, № 2 ч.1. - С. 147-151. - ISSN 2077-1096 (Шифр АУ20/2023/23/2 ч.1). - ISSN 2077-1096
MeSH-головна: СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY
ДЕТИ -- CHILD
НЕБО -- PALATE
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
Анотація: Причиною багатьох функціональних порушень при щілинних дефектах піднебіння являється недосконалість анатомічних структур верхньої щелепи, сформованих на етапі ембріогенезу обличчя. Неналежна спроможність захисних механізмів на рівні порожнини рота проявляється зниженням функціональної активності великих і малих слинних залоз та змінами рівня в ротовій рідині біологічно-активних компонентів, які відповідають за підтримання гомеостазу, що потребує певної корекції такої ситуації. Мета роботи. Вивчити ефективність лікувально-профілактичних заходів після проведення радикальної ураностафілопластики. Матеріали і методи. До наукової розробки було залучено 23 дітей віком від 4 до 6 років з вродженим незрощенням піднебіння. Вивчали швидкість салівації, фізико-хімічні та біохімічні властивості ротової рідини через місяць після оперативного втручання і по завершенню місячного лікувально-профілактичного комплексу. Результати дослідження. Встановлено, що при обстеженні через місяць після оперативного втручання висхідні величини швидкості салівації, рівень Рн, активність α-амілази в ротовій рідині були нижчими від показників контрольної групи. Її оптична щільність, в’язкість, вміст в ній молекул середньої маси, сіалових кислот, загального білка і оксипроліну були вищими. Знижувався в ній рівень магнію і кальцію, а фосфору підвищувався, за рахунок чого падав кальцій-фосфорний коефіцієнт. Слід зауважити, що вираженість змін показників при двобічних щілинних дефектах була більш суттєвою. По завершенню місячного курсу лікувально-профілактичних заходів у пацієнтів підвищувалась швидкість салівації, покращувалися фізико-хімічні, біохімічні показники та рівень мінералізації ротової рідини, однак всі абсолютні величини не досягали контрольних показників. Це вказувало на необхідність періодичного проведення у цих дітей повторних курсів лікувально-профілактичних заходів. Висновки. У дітей з вродженим незрощенням піднебіння прослідковується зниження функціональної активності великих і малих слинних залоз, що сприяє погіршенню механічного та хімічного самоочищення порожнини рота. Зміни фізико-хімічних та біохімічних властивостей ротової рідини сприяють порушенню фізіологічної рівноваги її, що обумовлює погіршення рівня Рн, метаболічних процесів та ускладнює умови для підтримання в належному стані рівня мінералізуючого потенціалу ротової рідини. Враховуючи такий факт, ми дійшли висновку про необхідність періодичного проведення у них повторних курсів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Грицевич Н. Р., Верещака В. В., Степанова Л. І., Нікітіна Н. С., Берегова Т. В.
Назва : Вміст факторів росту та фактора 1?, індукованого гіпоксією, в рановому ложі шкіри щурів різного віку
Місце публікування : Фізіол. журнал. - київ, 2021. - Том 67, N 6. - С. 40-45 (Шифр ФУ6/2021/67/6)
MeSH-головна: ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
РОСТА РЕГУЛЯТОРЫ -- GROWTH SUBSTANCES
ГИПОКСИЯ-ИНДУЦИРУЕМЫЙ ФАКТОР 1, АЛЬФА-СУБЪЕДИНИЦА -- HYPOXIA-INDUCIBLE FACTOR 1, ALPHA SUBUNIT
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Найти похожие

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Грицевич Н. Р., Верещака В. В., Берегова Т. В.
Назва : Особливості гемомікроциркуляції кон’юнктиви ока у жінок із метаболчним синдромом
Місце публікування : Вісн. пробл. біол. і медицини: український науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава: ПДМУ, 2022. - № 3(166). - С. 153-158. - ISSN 2077-4214 (Шифр ВУ12/2022/3(166)). - ISSN 2077-4214
MeSH-головна: МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
КОЖА -- SKIN
ГЛАЗ -- EYE
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION
Анотація: Зростання поширеності метаболічного синдрому та збільшення кількості оперативних утручань в ділянці обличчя спонукали нас до вивчення впливу метаболічного синдрому на процеси гоєння ранової поверхні та ускладнень після планових пластичних операцій. Однією із причин цього може бути перебудова у гемомікроциркуляторному руслі шкіри. Так як судини бульбарної кон’юнктиви беруть свій початок від гілок внутрішньої сонної артерії, а кровопостачання шкіри обличчя також забезпечується гілками внутрішньої сонної артерії, зроблено висновок про те, що зміни в мікроциркуляції кон’юнктиви ока будуть корелювати із змінами в мікроциркуляції шкіри. Метою роботи було визначення особливостей гемомікроциркуляції кон’юнктиви ока у жінок з метаболічним синдромом. Було обстежено 60 жінок від 39 до 55 років, які звернулися за хірургічною допомогою з приводу косметичних дефектів шкіри. Контрольну групу склали 30 практично здорових жінок. У 30 жінок, які ввійшли до основної групи, були зареєстровані ознаки метаболічного синдрому (інсулінорезистентність, гіпертонія, індекс маси 30 кг/м2 , збільшення рівня тригліцеридів, зменшення рівня ліпопротеїдів високої щільності). Вивчення гемомікроциркуляції бульбарної кон’юнктиви здійснювали за допомогою вітальної мікроскопії з використанням щільової лампи Zeiss SL 160 (ФРН) зі збільшенням від 5 до 50 крат за затвердженою МОЗ України методикою. У жінок із метаболічним синдромом виявлені суттєві зміни в гемомікроциркуляції бульбарної кон’юнктиви ока, що проявилося в порушенні паралелізму розташування мікросудин, суттєвому зростанні частоти виявлення мікроаневризмів, розвитку міогенної дистрофії та зростанням кількості пацієнток з ознаками судинної дистонії та структурної перебудови мікросудин, збільшенням кількості пацієнток з артеріоло-венулярними анастомозами та значних і незворотних порушеннях трофіки в бульбарній кон’юнктиві у більшості пацієнток, збільшенні кількості пацієнток із структурною перебудовою судинного русла і з свіжими екстравазатами та відкладанням гемосидерину, дистонією мікросудин і передкапілярних сфінктерів. Також виявлено порушення кровотоку в капілярах діаметром 3-5 мкм та наявність в них тромбозів. Так як кровопостачання кон’юнктиви ока здійснюється гілками зовнішньої і внутрішньої сонної артерії, зроблено висновок про порушення мікроциркуляції не тільки на рівні організму в цілому, а й в шкірі, зокрема.
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)