Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (68)Автореферати (3)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=ФЕРМЕНТЫ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 143
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Correction of exocrine pancreatic insufficiency by plant-derived enzymes (literature review) = Корекція екзокринної недостатності підшлункової залози ферментами рослинного походження (огляд літератури) / N. I. Schvets [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 3(170). - С. 144-149 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ЭКЗОКРИННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- EXOCRINE GLANDS
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ВНЕШНЕСЕКРЕТОРНОЙ ФУНКЦИИ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- EXOCRINE PANCREATIC INSUFFICIENCY
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
ПАПАИН -- PAPAIN
БРОМЕЛАИНЫ -- BROMELAINS
Анотація: Екзокринна недостатність підшлункової залози та шляхи її корекції залишаються актуальними проблемами сучасної медицини. Ферменти тваринного походження, які широко використовуються при недостатності зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, не рекомендовано вживати протягом тривалого проміжку часу, а також вони не є прийнятними для окремих категорій пацієнтів, що потребує пошуку альтернативних джерел ферментів з визначенням перспектив їх подальшого застосування. Мета: провести огляд і аналіз даних наукових досліджень щодо можливостей і ефективності ферментів продуктів харчування рослинного походження, екстракти яких потенційно здатні задовольнити потреби у тимчасовому доповненні зовнішньосекреторної функції підшлункової залози замість ферментів тваринного походження. Об’єкт і методи дослідження: аналітичний огляд наукової літератури за період 2011–2023 років, присвячений вивченню та аналізу активності ферментів рослинного походження з папаї, ананасу, ківі, імбиря та банану щодо певних субстратів та їх ефективності в цілому. Для пошуку інформації використовували інтернет-ресурси PubMed, Google Scholar, Science Direct, Web of Science та Scopus. Вивчено і проаналізовано дані наукових літературних джерел відносно найбільш відомих ферментів рослинного походження (папаїн, бромелаїн, актинідин, зингібаїн, α-амілаза банана). Узагальнено дані щодо ферментативних особливостей, активності, ефективності і переваг зазначених ензимів та визначено перспективні напрямки їх застосування. Ферменти рослинного походження мають достатньо високу активність відносно певних харчових компонентів та за сприятливих умов середовища шлунково-кишкового тракту здатні ефективно розщеплювати їх і покращувати засвоєння. Одним із перспективних і цікавих напрямків подальших досліджень вбачається створення ферментного комплексу рослинного походження для корекції зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози, що задовольнятиме потреби окремих категорій пацієнтів. Дане питання потребує подальшого вивчення та дослідження з наступною розробкою і апробацією комбінованого ферментного препарату, потенційні компоненти якого сукупно володітимуть протео-, аміло-, та ліполітичною активністю.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Schvets, N. I.
Bentsa, T. M.
Tkachyshyn, O. V.
Khairnasov, R. N.
Pastuchova, O. A.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


   
    Control of the pharmacogenetics of enzymes’ medicine biotransformation – a tool for providing personalized medicine = Контроль фармакогенетики ферментів біотрансформації лікарських засобів – інструмент для забезпечення персоналізованої медицини / О. А. Yakovleva [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 2(169). - С. 121-130 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
ФАРМАКОГЕНЕТИКА -- PHARMACOGENETICS
АРОМАТАЗА -- AROMATASE
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ -- DRUG-RELATED SIDE EFFECTS AND ADVERSE REACTIONS
ДЕТОКСИКАЦИЯ СОРБЦИОННАЯ -- SORPTION DETOXIFICATION
Дод.точки доступу:
Yakovleva, О. А.
Zhamba, А. О.
Hoina-Kardasevich, О. Y.
Vitruk, Т. К.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


    Gudzenko, O. V.
    a-L-Rhamnosidase Activity of Antarctic Strain of Pseudomonas mandelii U1 / O. V. Gudzenko, N. V. Borzova, L. D. Varbanets // Мікробіол. журнал. - 2021. - Том 83, N 5. - P11-18


MeSH-~главная:
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
ХОЛОД ЭКСТРЕМАЛЬНЫЙ -- EXTREME COLD
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL
БАКТЕРИИ -- BACTERIA
ГЛИКОЗИДГИДРОЛАЗЫ -- GLYCOSIDE HYDROLASES
Дод.точки доступу:
Borzova, N. V.
Varbanets, L. D.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


   
    Effect of different ligand and different ligand heterometal Xylaratohermanates on the activity of ?-L-Rhamnosidases of Eupenicillium erubescens, cryptococcus albidus and penicillium tardum / О. V. Gudzenko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 3. - P35-45


MeSH-~главная:
МИКРОБИОЛОГИЯ ПРОМЫШЛЕННАЯ -- INDUSTRIAL MICROBIOLOGY (методы)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (биосинтез, метаболизм)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы)
ГЕРМАНИЙ -- GERMANIUM (химия)
ТЕРМОГРАВИМЕТРИЯ -- THERMOGRAVIMETRY (методы)
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ ИНФРАКРАСНАЯ -- SPECTROPHOTOMETRY, INFRARED (методы)
Анотація: ?-L-Рамнозидаза [КФ 3.2.1.40], фермент родини гідролаз, має широкий спектр застосування: у харчовій промисловості, наприклад, у виноробстві для покращення якості та аромату вин, у виробництві цитрусових соків та напоїв для видалення гірких компонентів (нарингін), що покращує якість та харчову цінність цих продуктів; у дослідженнях як аналітичний інструмент для вивчення структури складних вуглеводних біополімерів. Для успішного використання ?-L-рамнозидаз у різних біотехнологічних процесах важливим аспектом є розробка способів підвищення їх активності. Основними факторами, що впливають на ріст і метаболізм мікроорганізмів, включаючи синтез ферментів, є фізико-хімічні умови вирощування, склад живильного середовища, введення речовин, які підвищують вихід ферменту, що виявляється у збільшенні його активності. На сьогодні одним із пріоритетних напрямків сучасних досліджень є вивчення впливу різних ефекторних сполук, здатних модифікувати досліджувану ферментативну активність. У цій роботі, яка є продовженням попередніх досліджень, ряд різнолігандних та різнолігандно-гетерометальних германатів із ксиларовою кислотою (H5Xylar), 1,10-фенантроліном, 2,2- біпіридином та іонами 3d-металів (Fe2+, Ni2+, Cu2+, Zn2+) були обрані як ефектори. Метою роботи було дослідити вплив ряду різнолігандних та різнолігандно-різнометальних координаційних сполук германію з ксиларовою кислотою (H5Xylar), 1,10– фенантроліном (Phen), 2,2-біпіридином (bipy) та йонами 3d-металів (Fe2+, Ni2+, Cu2+, Zn2+) на активність ?-L-рамнозидаз Eupenicillium erubescens 248, Cryptococcus albidus 1001 та Penicillium tardum ІМВ F-100074. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були ?-L-рамнозидази Eupenicillium erubescens 248, Cryptococcus albidus 1001 та Penicillium tardum IMB F-100074. Активність ?-L-рамнозидази визначали методом Девіса з використанням нарингіну в якості субстрату. Як модифікатори ферментативної активності були використані 12 координаційних сполук германію, склад і будова яких були встановлені за допомогою фізико-хімічних методів дослідження: елементарного аналізу, термогравіметрії, ІЧ-спектроскопії та рентгеноструктурного аналізу. Структури семи сполук зберігаються в Кембриджській кристалографічній базі даних. При вивченні впливу різних сполук на активність ферментів використовували концентрації 0,1 та 0,01 %, час експозиції становив 0,5 та 24 години. Досліджувані сполуки розчиняли в 0,1 % диметилсульфоксиду. УФ-спектри поглинання нативних та хімічно модифікованих препаратів ферментів вивчали на спектрофотометрі-флуориметрі DeNovix DS-11 в діапазоні 220–340 нм, концентрація ферментного препарату – 1,0 мг білка/мл. Висновки. Виявлено особливості впливу досліджених сполук на активність ?-L-рамнозидаз різних продуцентів. Так, встановлено, що сполука (7) ? трис (біпіридин) нікель (II) ?-дигідроксиксиларатогерманат (IV) є найефективнішим активатором ?-L-рамнозидаз усіх трьох штамів мікроміцетів, сполука (6) ? трис (фенантролін) нікель (II) ?-дигідроксиксиларатогерманат (IV) ? ?-L-рамнозидази E. erubescens та C. albidus, тоді як сполука (10) ? мідь (II) ?-дигідроксиксиларатогерманат (IV) купрат (II) ? лише ? -L-рамнозидази P. tardum.
Дод.точки доступу:
Gudzenko, О. V.
Borzova, N. V.
Varbanets, L. D.
Seifullina, I. I.
Chebanenko, O. A.
Martsinko, O. E.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


   
    Thermophilic fungi with glycosidase and proteolytic activities / N. V. Borzova [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 3. - P24-34


MeSH-~главная:
ГРИБЫ -- FUNGI (рост и развитие)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (выделение и очистка, химия)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы)
Анотація: Спрямований пошук екстремофільних продуцентів та отримання шляхом мікробіологічного синтезу гідролітичних ензимів з підвищеною термостабільністю має безумовний практичний інтерес з огляду на їхнє подальше використання у харчовій промисловості для покращення якості кінцевої продукції. Біотехнологічний потенціал термофільних мікроміцетів пов’язаний, насамперед, з широким діапазоном їхньої ензиматичної активності щодо різноманітних важкодоступних субстратів, особливо за підвищених температур. Метою роботи було дослідити здатність музейних термофільних штамів мікроміцетів проявляти ?-L-рамнозидазну, ?-галактозидазну, целюлазну, ?-мананазну, кератиназну та казеїнолітичну активність. Методи. Мікроміцети вирощували у пробірках у рідкому поживному середовищі при 42 С в умовах перемішування протягом 8-14 днів. Ензиматичні активності досліджували у супернатанті культуральної рідини. Для визначення ?-галактозидазної активності використовували n-нітрофеніл-?-Д-галактопіранозид, для ?-L-рамнозидазної – нарингін, для ?-мананазної – галактоманан гуару, для целюлазної – Na-карбоксиметилцелюлозу. Для визначення протеолітичних активностей як субстрат використовували казеїн та знежирене куряче пір’я. Висновки. В результаті роботи серед термофільних мікроміцетів було виділено ряд нових штамівпродуцентів протеолітичних та гліколітичних ензимів: R. tauricus 1909 та T. terrestris 1920 – з високою кератиназною активністю, C. sepedonium 65068, R. tauricus 23 та T. terrestris 62 – з високою ?-L-рамнозидазною активністю, C. sepedonium 1899 та 65068 – з високою ?-мананазною активністю, а також ряд штамів Melanocarpus albomyces та T. lanuginosus – з карбоксиметилцелюлазною активністю. Особливий інтерес у майбутньому можуть мати культури A. thermophilum 1963, C. thermophilum 2050, C. sepedonium 1899 та 65068, T. thermophilus 1946, які продукують в культуральну рідину комплекс протеаз та глікозидаз, що може свідчити про перспективи використання цих штамів в якості деструкторів в технологіях переробки відходів цілої низки виробництв, обробки сировини змішаного складу для отримання поживних кормів.
Дод.точки доступу:
Borzova, N. V.
Gudzenko, О. V.
Avdiyuk, К. V.
Varbanets, L. D.
Nakonechna, L. T.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


    Павлов, А. И.
    Диарея неинфекционного ґенеза в многопрофильном стационаре: рандомизированное исследование / А. И. Павлов, Ж. В. Фадина, А. О. Буеверов // Эффективная фармакотерапия. Гастроэнтерология = Effective Pharmacotherapy. Gastroenterology : рецензируемый научный журнал. - 2018. - N 2(on-line). - С. 14-19 . - ISSN 2307-3586


MeSH-~главная:
ДИАРЕЯ -- DIARRHEA
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (диагностическое применение)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (прием и дозировка)
Кл.слова (ненормовані):
ЭНТЕРОСГЕЛЬ -- ДИОКТАЭДРИЧЕСКИЙ СМЕКТИТ
Анотація: В проспективном контролируемом рандомизированном открытом моноцентровом исследовании доказаны эффективность и безопасность энтеросорбента полиметилсилоксана полигидрата (Энтеросгель) при лечении неинфекционных заболеваний, протекающих с диареей. Материал и методы. Обследовано 169 пациентов с клинической картиной диареи различной степени тяжести, поступивших в ФГБУ «3-й Центральный военный клинический госпиталь им. А.А. Вишневского» Минобороны России. Всем пациентам проводилась конвенциональная терапия. Пациенты случайным образом были разделены на три группы: 62 пациентам 1-й группы назначали Энтеросгель в стандартной дозе 1 столовая ложка 3 раза в день между приемами пищи, 56 пациентам 2-й группы – диоктаэдрический смектит, 51 пациенту 3-й группы энтеросорбенты не назначались. По этиологии диареи пациенты 1-й группы распределились следующим образом: 32 – с антибиотикоассоциированной диареей, 8 – с синдромом раздраженного кишечника с диареей (СРК-Д) и 8 – язвенным колитом, 6 пациентов с дивертикулярной болезнью и 6 – хроническим панкреатитом с внешнесекреторной недостаточностью, 2 пациента с НПВС-энтеропатией. Оценивали частоту стула (количество дефекаций в течение суток) и длительность стационарного лечения (дни). Результаты сравнивали с таковыми пациентов 2-й и 3-й групп. Результаты. Включение Энтеросгеля в конвенциональную терапию неинфекционной диареи независимо от ее генеза позволяет сократить сроки стационарного лечения и способствует ускорению нормализации стула. Эффективность Энтеросгеля и диоктаэдрического смектита сопоставима. Максимальный эффект получен при использовании Энтеросгеля при антибиотикоассоциированной диарее и СРК-Д. Заключение. Анализ применения энтеросорбента Энтеросгель при диарее неинфекционного генеза различного происхождения подтверждает эффективность его включения в конвенциональную терапию данных заболеваний.
Дод.точки доступу:
Фадина, Ж. В.
Буеверов, А. О.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

7.


   
    Активність маркерних ферментів поляризації макрофагів у ротовій рідині дітей з цукровим діабетом і типу в динаміці лікування хронічного катарального гінгівіту / І. О. Кузь [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 4(162). - С. 315-319 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ГИНГИВИТ -- GINGIVITIS
СЛЮНА -- SALIVA
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
АЗОТА ОКИСИ СИНТАЗА -- NITRIC OXIDE SYNTHASE
МАКРОФАГИ -- MACROPHAGES
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1
АРГИНАЗА -- ARGINASE
Анотація: Локальні зміни в тканинах пародонта при цукровому діабеті характеризуються посиленням продукції активних форм кисню і прозапальних цитокінів, в основі якої лежить накопичення продуктів глікування і їх активна взаємодія з рецепторами. Одну з центральних ролей у розвитку запалення відіграють макрофаги, набуваючи, залежно від мікрооточення, або прозапального М1, або протизапального М2 фенотипу. Мета. Визначення активностсті NO-синтази та аргінази в ротовій рідині у дітей молодшого шкільного віку, хворих на цукровий діабет І типу, в динаміці під впливом схеми лікування хронічного катарального гінгівіту. Об’єкт і методи дослідження. В дослідженнях взяли участь 56 дітей із цукровим діабетом І типу і 26 дітей без супутніх соматичних захворювань. Було проведено визначення активності NO-синтази (NOS), активності аргінази, індексу РМА в модифікації Parma (1960). Результати дослідження та їх обговорення. Призначення розробленого нами лікувального комплексу у дітей з хронічним катаральним гінгівітом на фоні цукрового діабету І типу призводить до зміни поляризації макрофагів ротової рідини в сторону переважання М2 поляризації через 1 місяць, про що свідчить підвищення активності аргіназ на фоні статистично достовірного зниження активності iNOS. Через 1 рік поляризація макрофагів змінюється в сторону переважання М1 поляризації, про що говорить зниження активності аргіназ на фоні відсутності змін в активності iNOS. Висновки. Розроблена нами схема лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей, хворих на цукровий діабет І типу, ефективно нормалізує зміни поляризації макрофагів ротової рідини, котрі викликані впливом хронічного катарального гінгівіту, як місцевого патогенетичного фактору
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Кузь, І. О.
Шешукова, О. В.
Акімов, О. Є.
Костенко, В. О.
Максименко, А. І.
Писаренко, О. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


    Аббасалиев, Р. Б.
    Информативность сравнительной оценки общеклинических показателей пациентов с деструктивным холециститом / Р. Б. Аббасалиев // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 3. - С. 42-46 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ -- CHOLECYSTECTOMY
Анотація: Сравнительная оценка клинических проявлений течения деструктивного калькулёзного холецистита до оперативного вмешательства. Методы.В исследовании приняли участие 86 пациентов с деструктивным холециститом (55 из них были представители женского пола и 31 мужского). 18 пациентов с деструктивным холециститом (1 группа), и 14 здоровых людей (кон-трольная группа). Пациентам с холециститом была выполнена холецистэктомия. 48 пациентам оперативные вмешательства были осуществлены открытым способом, а 38 - закрытым. Из 86 пациентов у 54 в развитии холецистита сыграли роль желчные камни, у 15 человек флегмона, у 11 человек гангрена, у 4 человек полипы и у 2 человек гипертрофия желчного пузыря.При группировании пациентов по возрасту и полу были выявлены различные сопутствующие заболевания и осложнения холецистита. Возрастные группы составили: 18-25, 26-40, 41-60 и 61-75 лет. В ходе исследования были определены количественные показатели различных ферментов в образцах крови пациентов с деструктивным холециститом, и контрольной группы.Результаты исследования и их обсуждение. Из 18 пациентов с данной проблемой 13 имели местный перитонит, 2 - частичную кишечную непроходимость и 3 - механическую желтуху, что составляет 15,1%, 2,3% и 3,5% пациентов с холециститом, включенных в общее исследование. Проведенный метаанализ еще раз показал связь между высоким уровнем распространенности заболеваний желчевыводящих путей, в частности, желчнокаменной болезни и наличием сахарного диабета. Исследования показали, что в среднем у 25% лиц, страдающих проблемами, связанными с патологиями желчевыводящих путей, диагностировали артериальную гипертензию.Выводы.В результате исследования установлено, что среди всех пациентов, перенесших холецистэктомию, были диагностированы различные предоперационные осложнения, но чаще других выявлялся местный перитонит. Сахарный диабет на фоне нарушения моторики или тонуса кишечника, желчных протоков и самого желчного пузыря приводит к холестазу и воспалению желчного пузыря.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


   
    Роль рецептора CD68+ у змінах активності маркерних ферментів поляризації макрофагів в сім’яниках щурів при тривалій блокаді синтезу лютеїнізуючого гормону триптореліном / Є. В. Стецук [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 3(161). - С. 277-281. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ТРИПТОРЕЛИНА ПАМОАТ -- TRIPTORELIN PAMOATE
ЛЮТЕИНИЗИРУЮЩИЙ ГОРМОН -- LUTEINIZING HORMONE
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
ЯИЧКИ -- TESTIS
МАКРОФАГИ -- MACROPHAGES
Анотація: Вступ. Клітинний рецептор CD68+ є частиною сімейства макрофагальних рецепторів, який асоціюється із макрофагами, які мають поляризацію за М1 фенотипом. Зростання клітинної фракції макрофагів із CD68+ не завжди може пояснити всі зміни в активності маркерних ферментів, оскільки клітини немакрофагального походження також можуть активовувати транскрипцію генів iNOS та Arg за певних умов. Метою даної роботи було встановити кореляційні співвідношення між кількістю CD68+ клітин в інтерстиціальному просторі та судинах сім’яників та активністю iNOS та Arg, продукцією Sar за умов центральної блокади синтезу лютеїнізуючого гормону триптореліном. Об’єкт і методи дослідження. Експеримент проведений на 40 статевозрілих щурах-самцях. Тварини були рандомізовано розподілені на 2 групи: контрольна (10 тварин) та експериментальна (30 тварин). Тваринам експериментальної групи вводили розчин триптореліну ацетату із розрахунку 0,3 мг діючої речовини на кг ваги тварини для моделювання центральної депривації синтезу лютеїнізуючого гормону. Тварин із експериментальної групи виводили із експерименту на 30, 90 та 180 день моделювання центральної депривації синтезу лютеїнізуючого гормону з проведенням імуногістохімічного дослідження макрофагів сім’яників на наявність CD68 рецепторів. Результати дослідження та їх обговорення. 1. Зв’язок між активністю iNOS розповсюдженістю рецептора CD68+ у інтерстиції сім’яників є сильним прямо пропорційним. 2. Зв’язок між активністю iNOS розповсюдженістю рецептора CD68+ у судинах сім’яників є сильним обернено пропорційним. 3. Продукція Sar обернено пропорційна розповсюдженості рецептора CD68+ у судинах сім’яників. 4. Продукція Sar знаходиться у прямій сильній кореляційній залежності від розповсюдженості рецептора CD68+ у інтерстиції сім’яників. Висновки. Макрофаги, що мають на своїй поверхні рецептор CD68 є джерелом оксиду азоту у сім’яниках щурів на 30 та 90 день центральної депривації синтезу лютеїнізуючого гормону. CD68+ клітини є активними продуцентами супероксидного аніон-радикалу на 90 та 180 день центральної депривації синтезу лютеїнізуючого гормону.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Стецук, Є. В.
Шепітько, В. І.
Соловйова, Н. В.
Акімов, О. Є.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


   
    Аналіз ефективності комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит за змінами активності ферментів сироватки крові / Г. М. Мельничук [и др.] // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2021. - № 2. - С. 38-44. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2409-0255


MeSH-~главная:
ХЛОРГЕКСИДИН -- CHLORHEXIDINE
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
ПЛАЗМА -- PLASMA
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
Анотація: Обстежено 29 здорових і 143 хворих на генералізований пародонтит (ГП) хронічного й загостреного перебігу початкового (по 24 і 21осіб), І (по 24 і 21 осіб) і ІІ (по 32 і 21 осіб) ступеня до, після, через 6 і 12 місяців. У сироватці крові визначали активність лактатдегідрогенази (ЛДГ) і сорбітолдегідрогенази (СДГ), які достовірно зростали, й аргінази, яка суттєво знижувалася. Комплексним лікуванням із застосуванням препарату мікроводорості спіруліни ендогенно (у таблетках) і екзогенно (паста з однаковою кількістю порошку спіруліни й ентеросорбенту і 0,05% розчину хлоргексидину біглюконату) досягнуто достовірної регуляції активності ферментів (знижувалася в ЛДГ і СДГ і підвищувалася в аргінази) відразу й через 6 місяців і досягала норми у всіх хворих на ГП, крім ІІ ступеня. Через 12 місяців ці показники дещо погіршувалися, але різниця з даними у здорових залишилася незначною.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Мельничук, Г. М.
Кашівська, Р. С.
Семенюк, Г. Д.
Шовкова, Н. І.
Мельничук, А. С.
Мельник, Н. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)