ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (9)

Автореферати (2)

Матеріали конференцій (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ТОЛСТАЯ КИШКА<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 217
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Shyshkin, M. A.
Comparative analysis of CD44 expression in polyps and adenocarcinoma of distal colon / M. A. Shyshkin // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 20, № 3. - С. 173-178 : il. - Bibliogr. . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ ПОЛИПОТЕНТНЫЕ -- MULTIPOTENT STEM CELLS
АНТИГЕНЫ CD44 -- ANTIGENS, CD44
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
Анотація: Актуальність. CD44 є одним з найбільш поширених маркерів стовбурових клітин для колоректальної карциноми. При цьому питання щодо його діагностичної та прогностичної цінності лишаються відкритими. Метою цього дослідження було порівняти рівні імуногістохімічної експресії CD44 в поліпах і аденокарциномі дистальної товстої кишки. Матеріали та методи. Проведено патогістологічне та імуногістохімічне дослідження біопсій 40 пацієнтів і хірургічного матеріалу колоректальної аденокарциноми 30 пацієнтів. Результати. Встановлено, що поліпи дистальної товстої кишки характеризуються мембраною експресією CD44 з медіанами відносної площі CD44+ клітин, що дорівнюють 60,24 (50,22 ; 70,22) % клітин строми і 15,67 (12,47 ; 19,47) % епітеліоцитів. Колоректальна аденокарцинома характеризується мембрано-цитоплазматичною експресією CD44 з медіанами відносної площі CD44+ клітин, що дорівнюють 61,26 (42,58 ; 79,15) % клітин строми і 30,60 (24,56 ; 36,45 ) % ракових клітин. Порівняльний аналіз даних, що були отримані для pTNM стадій колоректальної аденокарциноми, виявив низку достовірних відмінностей. Медіана площі CD44+ клітин строми на I стадії дорівнює 31,41 (19,87 ; 42,15) % vs. медіана площі CD44+ клітин строми на II стадії дорівнює 48,26 (35,44 ; 61,45) % , р ˂ 0,05; медіана площі CD44+ клітин строми на II стадії vs. медіана площі CD44+ клітин строми на III стадії дорівнює 78,36 (61,13 ; 80,06) % , р ˂ 0,05. Медіана площі CD44+ ракових клітин на III стадії дорівнює 30,35 (21,19 ; 35,47) % vs. медіана площі CD44+ ракових клітин на IV стадії дорівнює 31,25 (30,22 ; 41,19) % , р ˂ 0,05. Окрім того, встановлено, що медіана площі CD44+ епітеліоцитів поліпів в 2 рази менша за медіану площі CD44+ ракових клітин колоректальної аденокарциноми: 15,67 (12,47 ; 19,47) % vs. 30,60 (24,56 ; 36,45 ) % , р ˂ 0,05. Висновки. Поліпи дистальної товстої кишки характеризуються мембраною експресією CD44 з медіаною площі CD44+ епітеліоцитів в 2 рази меншою за медіану площі CD44+ ракових клітин. Колоректальна аденокарцинома характеризується мембранно-цитоплазматичною експресією CD44 з медіаною площі CD44+ клітин строми, що достовірно зростає при прогресії пухлини від I до III стадії, а також з медіаною площі CD44+ ракових клітин, шо достовірно зростає при прогресії пухлини від III до IV стадії.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Antoniv, А. А.
Features of the colon microbiocenosis in patients with nonalcoholic steatohepatitis depending on the presence of chronic kidney disease / А. А. Antoniv // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3. - P3-8. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (этиология)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (микробиология)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
Анотація: Мета роботи - встановити особливості стану мікробіому порожнинного вмісту товстої кишки у хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) із ожирінням залежно від наявності коморбідної хронічною хворобою нирок (ХХН) та її стадії. Матеріал та методи. Обстежено 168 хворих на НАСГ віком від 42 до 55 років. Усі хворі були розподілені наступним чином. Групу 1 утворили пацієнти із НАСГ із супутнім ожирінням І ступеня у кількості 68 осіб. Групу 2 склали хворі на НАСГ із ожирінням І ступеня із коморбідною ХХН І-ІІІ ст. (хронічний пієлонефрит) у кількості 100 осіб. Обстежено 30 практично здорових осіб (ПЗО), які за віком та статтю статистично достовірно не відрізнялись від основної групи та групи порівняння. Мікробіоценоз ПВТК вивчали мікробіологічним методом шляхом засіву десятикратних розведень випорожнень на диференційно-діагностичні живильні середовища згідно з методичними рекомендаціями "Микробилогическая диагностика дисбактериозов" МОЗ УРСР (1986). Результати. Дослідження показало зміни стану мікробіому порожнинного вмісту товстої кишки (ПВТК) за коморбідного перебігу НАСГ з ожирінням та ХХН І-ІІІ ст., який характеризується розвитком глибокого дисбіозу (ІІ-ІІІ ст.) із появою і переважанням патогенної мікрофлори, зростанням кількості умовно патогенних бактерій і дріжджових грибків роду Candida, вірогідним дефіцитом представників нормальної мікробіоти: лактобактерій, біфідобактерій, бактероїдів. Висновки. Встановлено, що одним із компонентів патогенезу неалкогольного стеатогепатиту у хворих на ожиріння та хронічної хвороби нирок є метаболічна інтоксикація, яка виникає внаслідок істотного порушення кількісного та якісного складу мікрофлори стану мікробіому порожнинного вмісту товстої кишки із розвитком глибокого дисбіозу.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Pylypenko, S. V.
Impact of multiprobiotics on the content of tba-reactive substances in the blood serum and mucous membranes of the stomach and colon in rats with long-term gastric hypochlorhydria / S. V. Pylypenko, A. A. Koval, V. V. Makarchuk // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2018. - № 3(65). - С. 218-222 : diagram. - Bibliogr. . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
АХЛОРГИДРИЯ -- ACHLORHYDRIA
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
ЖЕЛУДКА СЛИЗИСТАЯ -- GASTRIC MUCOSA
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
Анотація: Установлено, что после 28-ми дней введения крысам омепразола содержание ТБК-активных продуктов возросло во всех исследуемых средах: в сыворотке крови – на 92,1% (p0,001), в слизистой оболочке желудка – на 352,4% (p0,001) и в слизистой оболочке толстой кишки – на 57,3% (p0,01) по сравнению с контролем. В условиях одновременного 28-ми дневного введения омепразола и мультипробиотика «Симбитер» содержание ТБК-активных продуктов в сыворотке крови было таким же, как и у крыс контрольной группы. После 28-дневного совместного введения омепразола и мультипробиотика «Апибакт» содержание ТБК-активных продуктов в сыворотке крови было даже на 41,4% (p0,05) меньшим, чем в контроле. После 28-ми дневного совместного введения омепразола и мультипробиотика «Симбитер» содержание ТБК-активных продуктов в слизистой оболочке желудка крыс было на 64,4% (p0,01) меньшим, чем в группе крыс, которым вводили один омепразол. При ссовместном введении мультипробиотика «Апибакт» с омепразолом содержание ТБК-активных продуктов в слизистой оболочке желудка был на 57,8% (p0,01) меньшим по сравнению с аналогичным показателем в группе крыс, которым на протяжении 28-ми дней вводили один омепразол. Мультипробиотики «Симбитер» и «Апибакт» в условиях 28-ми дневного совместного введения з омепразолом понижали содержание ТБК-активных продуктов в слизистой оболочке толстой кишки на 18,4% (p0,05) и 39,0% (p0,05), соответственно.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Koval, A. A.
Makarchuk, V. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Kushch, O. G.
Modern view of the mechanisms of the influence of heavy metals on the morpho-functional state of the digestive system / O. G. Kushch, O. A. Zemlyanyi, O. V. Stryzhak // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 55-56. - 59-60 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM (патофизиология)
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (патофизиология)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патофизиология)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (патофизиология)
КАДМИЙ -- CADMIUM (вредные воздействия)
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (патофизиология)
СВИНЕЦ -- LEAD (вредные воздействия)
MeSH-не главная:

Анотація: Доведено дослідженнями, що важкі метали здатні накопичуватися на всіх рівнях екологічної піраміди, що значно ускладнює проблему боротьби з ними. Тому вплив сполук важких металів може призвести до відтермінованих негативних ефектів на живі організми, наприклад, канцерогенний і мутагенний ефекти, а також тривалий токсичний вплив на шлунково-кишкову, нервову, серцево-судинну, ендокринну та репродуктивну системи. Метою роботи був аналіз наукових даних щодо впливу сполук важких металів на розвиток та морфофункціональний стан травної системи. Рядом наукових досліджень українських та іноземних вчених доведена надзвичайно важлива роль важких металів у детермінації багатьох захворювань людини – онкологічних, ендокринних, серцево-судинних, хвороби травної системи, порушення ходу ембріогенезу і формування вроджених вад розвитку та ін. Дослідники виділяють три базових механізми токсичної дії важких металів на біологічні системи і біологічні об’єкти. Перший механізм – блокування різних функціональних груп макромолекул, таких як ферменти і транспортні системи. Другий – витіснення або заміщення необхідних іонів (наприклад, у металоферментах), та третій – модифікація активної конформації біомолекул. Іони свинцю, кобальта, ртуті, кадмію в біосередовищах утворюють найбільш міцні зв’язки з білками, пептидами та амінокислотами, проте ці метали можуть приєднуватися, хоча і не так міцно, до інших угрупувань білків, утворюючи хелати (наприклад, з SН-групами білків і пептидів). При цьому характер впливу токсиканту визначається не лише його хімічними властивостями і дозою в початковому стані, але і його проміжними і кінцевими метаболічними формами. Метали та їх сполуки, на відміну від багатьох органічних сполук, потрапляючи в організм, багаторазово можуть змінювати свою форму. Висновки. Експериментальні дослідження впливу важких металів на морфологію та фізіологічний стан травної системи з визначенням можливих механізмів інтоксикації є актуальною проблемою для морфологічних досліджень.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Zemlyanyi, O. A.
Stryzhak, O. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Kyrian, O. A.
Peculiarities of the relationship between microbiome, matrix metalloproteinases and morphological changes of epithelium in patients with functional and organic intestinal pathology / O. A. Kyrian // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 168-172. - 177 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диагностика)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (микробиология)
МЕТАЛЛОПРОТЕАЗЫ -- METALLOPROTEASES
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
Анотація: Вступ. Порушення мікробіоти є одним із факторів, який має значний ефект на появу, перебіг та прогресування таких захворювань, як синдром подразненого кишечника (СПК), неспецифічний виразковий коліт (НВК), а також аденоматозних поліпів товстої кишки (АПТК). Визначення взаємозв’язків між дисбіозом, експресією муцинів, які забезпечують стабільність слизової оболонки, продукцією матриксних металопротеїназ, що модифікують імунні відповіді та можуть провокувати появу хвороб, допоможе своєчасно виявити схильність до кишкових захворювань та призначити в подальшому відповідну коригуючу терапію. Метою нашої роботи було виявити у пацієнтів із СПК, НВК та АПТК взаємозв’язок між дисбіозом, активністю матриксних металопротеїназ -1,-3,-9 і тканьовим інгібітором матриксних металопротеїназ-1 сироватки крові, морфологічними змінами та ступенем накопичення муцинів MUC1 і MUC5AC у епітелії кишечника. Об’єкт і методи обстеження. Було обстежено мікробіотичні порушення у 127 пацієнтів із СПК, НВК, АПТК. Результати порівнювали з даними обстеження 34 здорових осіб та 18 пацієнтами з КРР. У 49 хворих, які мали ІІ та ІІІ ступені дисбактеріозу визначали кількісний вміст ММР-1,-3,-9 та їх ТІМР-1 сироватки крові, оцінювали стан епітелію за даними гістології, із дослідження MUC1, MUC5AC в тканинах ТК у 21 хворого на НВК та 8 пацієнтів із СПК та АПТК, за допомогою імуногістохімічного методу. Результати. Найбільш виражені відхилення у мікробіоті товстої кишки визначено у хворих на НВК із високою активність хвороби (p менше/дорівнює 0,05), в загальній групі хворих на НВК (pменше/дорівнює 0,01) (r=0,69) та у хворих на ПТК, що виникли на фоні СПК, в порівнянні із групами СПК та ПТК (pменше/дорівнює0,05) (r=0,88). При дисбактеріозі ІІ та ІІІ ступенів зростала кількість ММР-1 у крові серед всіх пацієнтів – 77,49±18,97 ng/ml порівнюючи зі здоровими (p менше/дорівнює 0,01), найбільш виражено при НВК – 91,78±12,65 ng/ml (p менше/дорівнює 0,001) та при НВК із високим ступенем активності – 84,22±16,91 ng/ml (p менше/дорівнює 0,01). Подібні результати отримано у групі КРР – 86,33±19,61 ng/ml (p менше/дорівнює 0,01). Середній вміст ММР-9 у всіх хворих виходив за межі коливання референтних значень та при важкому дисбактеріозі ТК склав 718,59±133,93 ng/ml (p менше/дорівнює 0,05). Найбільше зростання ММР-9 виявлено при НВК (р менше/дорівнює 0,01) (r=+0,61), більш виражене при високій активності – 1431,15±78,67 ng/ml (рменше/дорівнює0,001). Серед обстежених груп виявлено асоціацію дисбіозу ІІ та ІІІ ступенів із вираженою гостротою процесу ураження СОТК при НВК (р менше/дорівнює 0,05), що супроводжувалася різким зниженням PAS-реакції келихоподібних клітин (р менше/дорівнює 0,05), із помірною гостротою процесу при СПК (р менше/дорівнює 0,001), порівнюючи із І ступенем дисбіозу, критерій Фішера (р менше/дорівнює 0,0001). При оцінці накопичення MUC1 і MUC5 AC в слизовій оболонці у хворих із НВК при ІІ та ІІІ ступенях дисбіозу, достовірно зростала частота виявлення слабкої або відсутньої експресії MUC1 в епітелії крипт, порівнюючи із І ступенем дисбіозу (р менше/дорівнює 0,05), що погіршувало захисні функцій слизового бар’єру кишечника. Висновки. Таким чином, аналіз отриманих даних свідчить про наявність взаємозв’язку між зростанням ступеню дисбіозу, кількісним вмістом матриксних металопротеїназ ММР-1,-9 сироватки крові та підсиленням гостроти ураження епітелію товстої кишки, найбільш виражено у пацієнтів із НВК. Виявлені зміни мають негативний прогноз, щодо перебігу та прогресування кишкових захворювань і потребують розробки коригуючої терапії.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Problems of preoperative diagnostics of patients with complicated forms of colorectal cancer in general surgical hospitals / M. A. Kubrak [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - № 4(167). - С. 179-181 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
КОЛОНОСКОПИЯ -- COLONOSCOPY (использование)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (хирургия)
Анотація: Вступ. Злоякісні новоутворення товстого кишківника займають провідне місце в структурі онкопатології населення України та світу в цілому. Показник захворюваності при колоректальному раку у світі коливається в межах від 4,9 до 32,1, а смертності – від 3,6 до 15,2 на 100 тисяч населення. Мета дослідження. Провести аналіз об’єму та результатів передопераційного обстеження хворих з ускладненими формами злоякісних захворювань товстого кишківника в умовах загальнохірургічних стаціонарів. Об’єкт і методи дослідження. В групу дослідження ввійшло 71 (100%) хворих з ускладненими формами раку товстого кишківника – 35 (49,29%) жінок та 36 (50,71%) чоловіків, середній вік яких становив 67,97±12,71 років. Результати дослідження та їх обговорення. Середня тривалість захворювання від появи клінічних симптомів ускладнення до моменту госпіталізації складала 96,00 (48,00; 168,00) годин. Лише 8 (11,27%) пацієнтів зверталися за допомогою до сімейного лікаря, решта 63 (88,73%) займалися самолікуванням. За результатами обстеження, у 49 (69,01%) пацієнтів виявлено кишкову непрохідність, у 13 (18,31%) – перфорацію порожнинного органу, в 3 (4,23%) хворих виявлена гостра кишкова кровотеча. У 4 (5,63%) госпіталізованих мало місце поєднання гострої кишкової непрохідності з перфорацією, ще у 2 (2,82%) – кишкової непрохідності з кровотечою. За даними діагностики, наявність злоякісного процесу товстого кишківника виявлено у 47 (66,20%) пацієнтів, у 24 (33,80%) хворих діагноз неопроцесу виставлено лише після інтраопераційної ревізії черевної порожнини. Висновки. 1. Середні терміни захворювання від появи клінічних симптомів ускладнення до моменту госпіталізації склали 96,00 (48,00; 168,00) годин, при цьому 39 (54,93%) пацієнтів відмічала появу симптоматики, характерної для онкозахворювань товстого кишкіника, за місяць і більше до моменту звернення до лікувального закладу. 2. Лише 8 (11,27%) пацієнтів зверталися за допомогою до сімейного лікаря у зв’язку з наявними симптомами злоякісної патології ободової кишки, решта 63 (88,73%) займалися самолікуванням, що вказує на проблеми інформування пацієнтів та організації первинної допомоги хворим. 3. Обстеження хворих з ускладненими формами колоректального раку в умовах загальноклінічних стаціонарів направлене в більшій мірі на діагностування саме виду ускладнення, а не його причини, про що свідчить переважання загальнохірургічних методів діагностики (оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини та УЗД-обстеження виконано відповідно 64 (90,14%) та 58 (81,69%) пацієнтам) над специфічними методами (іригоскопія проведена 17 (23,94%) хворим, колоноскопія– 11 (15,49%), КТ-дослідження – 21 (29,58%) госпіталізованому). 4. Недостатній об’єм специфічної діагностики, обумовлений наявним ускладненням та необхідністю проведення ургентного оперативного втручання, призводить до того, що у 24 (33,80 %) діагноз злоякісного утворення товстого кишківника виставлено лише після інтраопераційної ревізії черевної порожнини.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Kubrak, M. A.
Zavgorodnii, S. M.
Danilyk, M. B.
Rylov, A. I.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

State of intestinal biocenosis in patients with ulcerative colitis = Біоценоз кишечника в пацієнтів із виразковим колітом / Yu. M. Dekhtiar [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 2(169). - С. 353-359 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES
Дод.точки доступу:
Dekhtiar, Yu. M.
Butenko, L. L.
Shevchuk, H. Yu.
Kurtova, M. M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Kurtash, O. O.
Surgical Correction of Hirschsprung's Disease in Children Using the Soave-Boley Technique with Manual Colorectal Anastomosis / O. O. Kurtash // Галиц. лікар. вісник. - 2020. - Том 27, N 4. - P16-20

MeSH-~главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (аномалии, хирургия)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (использование, методы)
ДЕТИ -- CHILD
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Melnyk, V. M.
Surgical rehabilitation of patients with atypical anatomical and functional atates after radical organ-preserving operations for non-tumour colon / V. M. Melnyk, O. I. Poida, Abdul Kadir Abdulrakhman // Шпит. хірургія. - 2018. - N 3. - P38-43

MeSH-~главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (хирургия)
РЕАБИЛИТАЦИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ -- REHABILITATION, VOCATIONAL (использование, методы)
Анотація: Розроблено систему заходів хірургічної реабілітації, яку було використано у 32 пацієнтів із наявними нетиповими анатомічними і функціональними станами після радикальних органозберігальних операцій при непухлинних захворюваннях товстої кишки. Вони спрямовані на виконання достатньо радикальних, реконструктивно-відновних операцій, прогнозування та профілактику післяопераційних ускладнень, покращення функціональних результатів, зменшення частоти виникнення та ступеня вираженості тяжких форм діарейного та постколектомічного синдромів.
Разработана система мероприятий хирургической реабилитации, которая была использована у 32 пациентов с имеющимися нетипичными анатомическими и функциональными состояниями после радикальных органо-сохраняющих операций при неопухолевых заболеваниях толстой кишки. Они направлены на выполнение достаточно радикальных, реконструктивно-восстановительных операций, прогнозирование и профилактику послеоперационных осложнений, улучшение функциональных результатов, уменьшение частоты и степени выраженности тяжелых форм диарейного и постколектомичного синдромов
Дод.точки доступу:
Poida, O. I.
Abdulrakhman, Abdul Kadir

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

The participation of humoral mechanisms in the regulation of the contractile activity of smooth muscle tissue of the intestine = Участь гуморальних механізмів у регуляції скоротливої активності гладкої м’язової тканини кишечника / T. M. Oliinyk [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 42-47 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (физиология)
Анотація: Товста кишка людини виконує кілька важливих функцій, включаючи ферментацію поживних речовин, поглинання води та електролітів, а також зберігання та своєчасне видалення фекального вмісту. Ці функції вимагають складної, високо інтегрованої та регульованої активності м’язів товстої кишки, яка має вирішальне значення для підтримання здоров’я та якості життя. Зміни моторної функції товстої кишки беруть участь у генезі симптомів, пов’язаних з такими порушеннями, як функціональна діарея, запор, синдром подразненої кишки тощо. Дослідження функціональної активності гладеньких м’язів товстої кишки значно еволюціонували від міограм м’язових смужок до складних математичних і комп’ютерних моделей просторово-часового відображення рухової та електричної активності кишки і досить добре вивчені. Скоротлива здатність гладенької м’язової тканини стінки товстої кишки визначається складною взаємодією комплексу регуляторних механізмів, серед яких – міогенні механізми, комбіновані місцеві впливіви нейронів ентеральної нервової системи, кишкових нейромедіаторів, нейромодуляторів та гормонів, системними ефектами структур ЦНС тощо. Структурні морфологічні елементи мережі вищеперелічених утворень складають злагоджений функціональний синцитій, аспекти діяльності якого вивчаються на молекулярному, внутрішньоклітинному, тканинному та інших рівнях. Водночас, не дивлячись на значні успіхі сучасної науки у вивченні морфо-фізіологічних аспектів моторної функції товстої кишки, до сих пір залишається багато недосліджених питань стосовно того, які медіатори, циторецептори і внутрішньоклітинні сигнальні молекули в циркулярних і повздовжніх гладеньких м’язах і кишкових нейронах можуть опосередковувати нормалізацію означеної функції при розладах моторики. Розуміння глибинних механізмів регуляції моторної функції гладкої м’язової тканини кишечника наразі ще надто далекі до вичерпного знання і потребують більш поглибленого вивчення.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Oliinyk, T. M.
Rozova, K. V.
Kovalchuk, O. I.
Raskaliei, T. Ya.
Raskaliei, V. B.
Khmelnytska, Yu. K.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)