ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (32)

Матеріали конференцій (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=СОН<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 59
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-59

Boiko, D. I.
The influence of anxiety level and past COVID-19 on sleep quality and insomnia severity = Вплив рівня тривоги та перенесеного COVID-19 на якість сну та тяжкість інсомнії / D. I. Boiko, A. I. Zhyvotovska, A. M. Skrypnikov // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 4. - С. 31-35 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (осложнения)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
СОН -- SLEEP
Анотація: На підставі останніх досліджень, нами було висунуто гіпотезу про синергічний вплив тривожних розладів та перенесеного COVID-19 на погіршення якості сну та виникнення безсоння. Метою дослідження було вивчення впливу тривожних розладів, COVID-19 в анамнезі та їх комбінованого впливу на порушення сну. Ми провели дослідження «випадок-контроль», яке охопило 60 осіб, що були розділені на 3 групи залежно від наявності тривожних розладів та COVID-19 в анамнезі протягом останніх 6 місяців. Пацієнти були оцінені за допомогою опитувальника тривожності Бека, Пітсбургського індексу якості сну та Індексу тяжкості безсоння. Нами було виявлено погіршення якості сну та вищу частоту безсоння у пацієнтів, що перехворіли на COVID-19. Поряд з цим супутні тривожні розлади погіршували як якість сну, так і рівень безсоння у цих респондентів. Було визначено, що у пацієнтів з тривожним розладом та перенесеним в анамнезі нижча суб’єктивна оцінка якості сну, вища його латентність та більш виражена добова дисфункція, в той час як пацієнти без в анамнезі мали кращу ефективність сну та нижчу частоту використання снодійних. Виявлено, що тривожні розлади та перенесений COVID-19 мають зв’язок із погіршенням якості сну та більш важким безсонням. Їх поєднання суттєво знижує якість сну та підвищує ступінь безсоння. Ці результати вказують на потенційну роль COVID-19 у посиленні зв’язку між тривогою та розладами сну.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Zhyvotovska, A. I.
Skrypnikov, A. M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Коростовцева, Л. С.
Артериальная гипертензия и нарушения сна / Л. С. Коростовцева, М. В. Бочкарев, Ю. В. Свиряев // Эффективная фармакотерапия. Неврология и психиатрия = Effective Pharmacotherapy. Neurology and Psychiatry : научно практический журнал. - 2018. - N Спецвыпуск "Сон и его расстойства - 6"(on-line). - С. 56-66 . - ISSN 2307-3586

MeSH-~главная:
СОН -- SLEEP
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
БЕССОННИЦА -- SLEEP INITIATION AND MAINTENANCE DISORDERS
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
Анотація: В статье представлены данные о связи нарушений сна и артериальной гипертензии. Основной акцент сделан на результатах клинических (когортных, кросс-секционных, проспективных) исследований, в которых оценивались наиболее часто встречающиеся нозологии: синдром обструктивного апноэ сна, инсомния, циркадианные нарушения, синдром периодических движений конечностей. Рассматриваются вопросы фармакотерапии сочетанных нарушений сна и артериальной гипертензии. Уделяется внимание возможным лекарственным взаимодействиям между антигипертензивными препаратами и средствами, применяющимися для коррекции расстройств сна.
Дод.точки доступу:
Бочкарев, М. В.
Свиряев, Ю. В.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

Булик, Р. Є.
Вікові особливості морфометричного стану бічного передзорового ядра гіпоталамуса щурів на тлі різної тривалості фотоперіоду / Р. Є. Булик, В. Р. Йосипенко, К. В. Власова // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 2(160). - С. 197-200 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
СОН -- SLEEP
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Сон – складний фізіологічний процес, що регулюється гомеостатичними та циркадіанними процесами, які залучають різні нейронні структури. Ключову роль у регуляції циклу сон-неспання відіграє бічне передзорове ядро гіпоталамуса. У статті наводиться аналіз результатів власних гістологічних та морфометричних досліджень нейронів бічного передзоровогоядра гіпоталамуса зрілих і старих щурів в умовах різної тривалості фотоперіоду. Розташування бічного передзорового ядра гіпоталамуса не є абсолютно симетричним, обидва ядра без сумніву присутні по одному в кожній півкулі головного мозку, але одно з них знаходиться трохи попереду іншого. Ядро на зрізах мало кулясту чи овальну форму, а нейрони були однотипними як в центрі так і на периферії ядра. При забарвленні гематоксиліном і еозином на великих збільшеннях було видно, що нейрони бічного передзорового ядра гіпоталамуса мали темно забарвлене ядро овальної або полігональної форми, часто з гострими кутами, а цитоплазма, навпаки була світлою, майже прозорою. Дані морфометричної характеристики вказують, що в досліджуваних показниках (середній об’єм нейроцита, середній об’єм ядер нейроцитів, ядерно-цитоплазматичне співвідношення в нейроцитах та середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу) чітких розбіжностей у середніх тенденціях не виявлено. Це дозволяє стверджувати, що вони істотно не реагують на зміни умови освітлення та час доби, коли проводився експеримент, що потребує більш глибшого пошуку та вивчення морфологічних методів дослідження, що здатні виявити реакцію нейронів бічного передзорового ядра гіпоталамуса на зміни режиму освітлення. Водночас, привертає увагу той факт, що у старих щурів у порівнянні зі зрілими щурами зменшується кількість нейронів (близько 30%) на одиницю площі гістологічного зрізу, знижується об’єм нейронів за рахунок зменшення об’єму їх цитоплазми з відповідним зростанням ядерно-цитоплазматичного співвідношення (ядерноцитоплазматичного коефіцієнту).
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Йосипенко, В. Р.
Власова, К. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Хачатрян, С. Г.
Влияние антиконвульсантов и других методов лечения эпилепсии на сон / С. Г. Хачатрян // Неврол. журн. = Neurological Journal : научно-практический ж-л. - 2018. - Т. 23, № 5. - С. 221-228. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1560-9545

MeSH-~главная:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
СОН -- SLEEP (действие лекарственных препаратов)
ВАЛПРОЕВАЯ КИСЛОТА -- VALPROIC ACID (терапевтическое применение)
КАРБАМАЗЕПИН -- CARBAMAZEPINE
Кл.слова (ненормовані):
ЛАМОТРИДЖИН
Анотація: В данной статье обобщена информация о действии фармакологических и других методов лечения эпилепсии на сон. Сон является важным фактором двусторонне взаимодействующим с эпилепсией. С одной стороны, сон воздействует на течение некоторых эпилептических синдромов, с другой стороны различные препараты и немедикаментозные методы применяемые при лечении эпилепсии могут нарушить сон. Кратко представлены эффекты новых и старых антиэпилептических препаратов, таких как фенобарбитал, карбамазепин, вальпроат, ламотриджин, леветирацетам, топирамат, прегабалин и другие. Отмечается позитивный эффект альфа-2-дельта лигандов габапентина и прегабалина, а также карбамазепина и тиагабина на структуру сна в виде увеличения доли сна без быстрых движений глаз и сохранения фазы сна с быстрыми движениями глаз. Фенобарбитал и фенитоин нарушают паттерн сна посредством увеличения доли поверхностной стадии сна без быстрых движений глаз и угнетения фазы сна с быстрыми движениями глаз. Также описаны данные по улучшению параметров сна на фоне хирургических вмешательств, стимуляции блуждающего нерва и кетогенной диеты. Знание описанных в статье эффектов на сон поможет клиницистам при ведении пацентов, страдающих эпилепсией, а также больных, принимающих антиконвульсанты для лечения других состояний.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Центерадзе, С. Л.
Влияние нарушений сна на показатели равновесия у больных дисциркуляторной энцефалопатией / С. Л. Центерадзе, М. Г. Полуэктов, Л. М. Антоненко // Эффективная фармакотерапия. Неврология и психиатрия = Effective Pharmacotherapy. Neurology and Psychiatry : научно практический журнал. - 2017. - N Спецвыпуск "Сон и его расстройства - 5"(on-line). - С. 90-96 . - ISSN 2307-3586

MeSH-~главная:
БЕССОННИЦА -- SLEEP INITIATION AND MAINTENANCE DISORDERS
СОН -- SLEEP
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (осложнения)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Хроническая инсомния – одна из наиболее частых проблем пациентов пожилого возраста. Установлено, что нарушение сна ухудшает компенсаторные механизмы поддержания равновесия. Проведено сравнительное исследование, в котором оценивались постурографические показатели у пациентов с хронической инсомнией. Обследование прошли 32 человека (25 женщин и 7 мужчин, средний возраст 63,6 ± 4,7 года) с диагнозом дисциркуляторной энцефалопатии. Больные были разделены на группы: с инсомнией (n = 20) и без инсомнии (n = 12). У пациентов с инсомнией выявлено достоверное увеличение длины (450,7 ± 156,2 против 298,0 ± 83,3 мм, p = 0,004) и площади (332 ± 252,5 против 169,5 ± 80,0 мм2 , p = 0,03) статокинезиограммы, а также скорости перемещения центра давления с закрытыми глазами (15,0 ± 5,2 против 9,9 ± 2,7 мм/с, p = 0,004), что свидетельствует о нарушении компенсаторных механизмов поддержания равновесия. Кроме того, обнаружены корреляционные связи уровня тревоги по Спилбергеру с длиной статокинезиограммы (r = -0,4) и скоростью перемещения центра давления (r = -0,4). Подтверждены нарушения постурального контроля у больных с нарушением ночного сна, наиболее выраженные при низком уровне тревоги.
Дод.точки доступу:
Полуэктов, М. Г.
Антоненко, Л. М.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

Полуэктов, М. Г.
Возможности лечения инсомнии у пациентов с сопутствующими заболеваниями / М. Г. Полуэктов, С. Л. Центерадзе // Эффективная фармакотерапия. Неврология и психиатрия = Effective Pharmacotherapy. Neurology and Psychiatry : научно практический журнал. - 2018. - N Спецвыпуск "Сон и его расстойства - 6"(on-line). - С. 18-24 . - ISSN 2307-3586

MeSH-~главная:
СОН -- SLEEP
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS
БЕССОННИЦА -- SLEEP INITIATION AND MAINTENANCE DISORDERS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
Анотація: Нарушения сна не только утяжеляют течение таких заболеваний, как артериальная гипертензия, сахарный диабет, но и являються независимым фактором риска их развития. В лечении инсомнии, коморбидной другим расстройствам, используются и неспецифические, и специфические методы. К первым относятся нормализация гигиены сна и когнитивно-поведенческая терапия. Специфические фармакотерапевтические методы подразумевают назначение агонистов рецепторов гамма-аминомасляной кислоты, блокаторов гистаминовых рецепторов, агонистов рецепторов мелатонина, некоторых антидепрессантов и антипсихотиков. Новый подход в лечении инсомнии – применение антагонистов орексиновых рецепторов.
Дод.точки доступу:
Центерадзе, С. Л.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

Фильченко, И. А.
Возможности применения препаратов витамина D в коррекции нарушений сна / И. А. Фильченко, Л. С. Коростовцева, Ю. В. Свиряев // Эффективная фармакотерапия. Неврология и психиатрия = Effective Pharmacotherapy. Neurology and Psychiatry : научно практический журнал. - 2018. - N Спецвыпуск "Сон и его расстойства - 6"(on-line). - С. 24-34 . - ISSN 2307-3586

MeSH-~главная:
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (диагностическое применение)
ХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛ -- CHOLECALCIFEROL (диагностическое применение)
СОН -- SLEEP (действие лекарственных препаратов)
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (лекарственная терапия)
БЕССОННИЦА -- SLEEP INITIATION AND MAINTENANCE DISORDERS
БЕСПОКОЙНЫХ НОГ СИНДРОМ -- RESTLESS LEGS SYNDROME
Анотація: Витамин D – стероидный гормон, который оказывает широкий спектр биологических эффектов, связанных с регуляцией не только фосфорно-кальциевого гомеостаза, но и сердечно-сосудистой, эндокринной, иммунной систем и психических функций. Результаты анатомических и физиологических исследований, подтверждающие функциональную роль витамина D в центральной нервной системе, указывают на его вероятное участие в регуляции сна. Изменения метаболизма витамина D описаны при различных нарушениях сна, включая синдром обструктивного апноэ сна, инсомнию, синдром беспокойных ног, избыточную дневную сонливость, что обосновывает возможность фармакологической нормализации уровня витамина D для коррекции нарушений сна. В статье представлены актуальные сведения о возможностях медикаментозной коррекции нарушений сна с помощью препаратов витамина D с учетом патофизиологических особенностей отдельных состояний.
Дод.точки доступу:
Коростовцева, Л. С.
Свиряев, Ю. В.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

Путилов, А. А.
Возрастная специфика зависимости удовлетворенности ночным сном от его качества и индивидуальных характеристик цикла «сон – бодрствование» / А. А. Путилов // Эффективная фармакотерапия. Неврология и психиатрия = Effective Pharmacotherapy. Neurology and Psychiatry : научно практический журнал. - 2017. - N Спецвыпуск "Сон и его расстройства - 5"(on-line). - С. 24-32 . - ISSN 2307-3586

MeSH-~главная:
СОН -- SLEEP
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS
СТАРЕНИЕ -- AGING
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
Анотація: Качественный сон имеет ключевое значение для здоровья. К сожалению, для людей пожилого возраста такой сон скорее исключение, чем норма. Вместе с тем уровень субъективной удовлетворенности сном не обязательно снижается вслед за снижением объективных и субъективных показателей качества ночного сна. Для поиска ответа на вопрос, почему удовлетворенность сном не отражает связанное с возрастом ухудшение этих показателей, была проанализирована возрастная специфика зависимости удовлетворенности сном от его качества и индивидуальных характеристик цикла «сон – бодрствование». 160 участников экспериментов по депривации сна ежедневно вели дневник сна в течение предшествующей эксперименту недели. Установлено, что характеристики цикла «сон – бодрствование» связаны с удовлетворенностью сном и эта связь сохраняется, несмотря на возрастные изменения всех индивидуальных характеристик цикла. Сон воспринимается как отличный при типичных для данного возраста характеристиках этого цикла. В частности, самый надежный предиктор хорошего сна у молодых людей – позднее утреннее пробуждение, а у людей старшего возраста – низкая оценка по шкале утреннего запаздывания. Такие результаты объясняются возрастными изменениями силы оппонирующих драйвов сна и бодрствования. Уровню удовлетворенности сном не позволяет снизиться процесс относительного усиления с возрастом драйва бодрствования из-за ослабления драйва сна.
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

Шкодіна, А. Д.
Вплив мелатоніну на больовий синдром при порушенні пізньої фази сну у пацієнтів із хворобою Паркинсона / А. Д. Шкодіна // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 3. - С. 111-116 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
СОН -- SLEEP (физиология)
Анотація: Хвороба Паркінсона – захворювання, що характеризується переважно ураженням нейронів чорної субстанції та інших структур мозку та проявляється моторними і немоторними симптомами. У пацієнтів з хворобою Паркінсона, які отримували дофамінергічну терапію визначали більш пізній початок сну, що асоціюють з розвитком синдромом пізньої фази сну. Розлад пізньої фази сну хара-ктеризується стійкою затримкою циркадного ритму, що обумовлює відтермінування бажаного ча-су засинання та прокидання. Відповідно до клінічних настанов для лікування порушення пізньої фази сну показано призначення екзогенного мелатоніну. Поряд з цим повідомляється про його анальгезуючі властивості. У той же час відмічається циркадна регуляція коливань трансмісії больових від-чуттів за участю і периферичної, і центральної сигналізації. Зокрема, двосторонній зв’язок між ноцицептивною системою та циркадним ритмом організму людини обумовлює можливість взаємного впливу між цими системами. Однак невивченим залишається питання щодо впливу на больовий синдром лікування розладів циркадного ритму, зокрема синдрому пізньої фази сну, з використанням мелатоніну при наявності супутньої патології, що постає актуальним питанням для пацієнтів з хворобою Паркінсона. Мета дослідження – порівняти зміни суб’єктивного сприйняття больового синдрому у пацієнтів з хворобою Паркінсона при синдромі пізньої фази сну, що отримували лікуван-ня з використанням мелатоніну або немедикаментозний підхід. Нами проведено проспективне до-слідження, яке включало 48 пацієнтів з хворобою Паркінсона. Розлади циркадного ритму діагностували згідно з критеріями Міжнародної класифікації розладів сну-3. Діагностику синдрому пізньої фазу сну проводили на підставі клінічного інтерв’ю, заповнення щоденника сну та добової термометрії протягом 7 днів. Обстежених пацієнтів було розподілено на 2 групи відповідно до обраного методу лікування: група 1 – пацієнти з хворобою Паркінсона та порушенням пізньої фази сну, що отримували лікування мелатоніном; група 2 – пацієнти з хворобою Паркінсона та порушенням пізньої фази сну, що отримували лише загальні рекомендації щодо поліпшення якості сну та добового функціонування без медикаментозного втручання. Для оцінки тяжкості клінічного стану пацієнтів використовували Уніфіковану шкалу оцінки хвороби Паркінсона. Інтенсивність больового синдрому оцінювали за візуально-аналоговою шкалою. Для аналізу суб’єктивних переживань больового синдрому було використано опитувальник Мак-Ґілла. Пацієнтам групи 1 призначали препарат мелатоніну по 1 таблетці у дозі 3 мг о 22:00. Особи групи 2 отримували загальні рекомендації щодо графі-ку циклів сну-неспання, світлового режиму та гігієни сну. У пацієнтів з хворобою Паркінсона та розладом пізньої фази сну встановлено наявність больового синдрому легкого та помірного ступеню вираженості. Лікування розладу пізньої фази сну у пацієнтів з хворобою Паркінсона знижує інтенсивність та модальність больового синдрому, що може обумовлюватися покращенням функціонування низхідної системи модуляції болю та відновленням ритмічності експресії генів внутрішнього годинника. Застосування мелатоніну у складі комплексного підходу до терапії розладу цирка-дного ритму сприяє зменшенню сенсорних відчуттів та афективних переживань спричинених болем, що вказує на потенціальний антиноцицептивний ефект мелатоніну при лікуванні циркадних порушень.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

    Матюшкіна, М. В.
    Вплив різнометальних (Mg, Co) біс (цитрато) германатів (станатів) на вираженість тіопенталового сну / М. В. Матюшкіна // Одеський медичний журнал. - 2015. - N 1. - С. 31-35. - Библиогр.: с.35

Рубрики: ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ

   СОН

   ГЕРМАНИЙ

   КОБАЛЬТ

   МАГНИЙ

   КРЫСЫ

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-59

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)