ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (32)

Матеріали конференцій (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=СОН<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 59
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-59

Показники здорового способу життя студентів-медиків у Полтавському державному медичному університеті / В. М. Тимошенко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 186-194 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (статистика)
ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ -- HEALTH BEHAVIOR
СОН -- SLEEP
Анотація: Мета дослідження: вивчити показники здорового способу життя серед студентів, які здобувають освіту другого (магістерського) рівня у Полтавському державному медичному університеті, та факторів, що впливають на цей вибір. У статті проаналізовано результати опитування 228 здобувачів 1-3 курсів навчання другого (магістерського) рівня вищої освіти Полтавського державного медичного університету. Для проведення опитування нами використовувався сервіс Google Forms (https://docs.google.com/forms). Розповсюджували опитувальник через студентські групи у соціальних мережах Viber і Telegram. Результати. У цьому дослідженні 94,7% студентів дали згоду на участь. Чоловіки склали 29,6% учасників, жінки – 70,4%. Середнє значення індексу маси тіла у осіб чоловічої статі склало 22,34 (СІ [20,16-24,35]), у жінок – 21,07 (СІ [19,23-22,29]) (р=0,019). Відмічена статистично значима різниця між значеннями індексу маси тіла у студентів, які проживали у гуртожитку, індекс маси тіла у середньому склав 20,82 (СІ [19,26-21,76]), порівняно із тими, які жили із сім'єю у власному житлі, де індекс маси тіла склав 21,54 (СІ [19,46-22,82]), і тими, які в орендованому житлі, де індекс маси тіла склав 21,87 (СІ [19,22-23,74]) (р менше 0,0001). Середній бал щодо схильності до швидких дієт для схуднення у групі чоловіків становив 0,15 (СІ [0-1,0]), порівняно із групою жінок, де це показник склав 0,41 (СІ [0-1,0]) (р=0,0104). Середній бал стосовно частоти пересування пішки у групі віком 16-18 років становив 2,25 (СІ [1,0-3,0]), 19-21 рік – 2,33 (СІ [1,0-3,0]), 22-24 роки – 1,33 (СІ [1,0-2,0]), більше 24 років – 2,0 (СІ [1,0-2,0]) (р=0,00805). Середній бал стосовно частоти пересування пішки у групі студентів, які проживають в орендованому житлі становив 2,18 (СІ [1,0-3,0]), у групі, які проживають у гуртожитку – 2,47 (СІ [1,0-3,0]), у групі, які проживають з сім'єю – 2,07 (СІ [1,0-2,0]) (р=0,0014). Висновки. Здорове харчування, сон і фізичні навантаження повинні бути збалансованими, щоб покращити психічне та фізичне здоров’я, а отже, – підвищити ефективність діяльності студента-медика. Загалом, студентів необхідно навчати підтримувати належну гігієну сну, рекомендувати скорочення часу перебування перед екранами девайсів, особливо ввечері, уникання алкогольних напоїв, а також налаштовування різноманітних нагадувань і будильників.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Тимошенко, В. М.
Сингаївський, А. М.
Мороховець, Г. Ю.
Пушко, О. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Boiko, D. I.
The influence of anxiety level and past COVID-19 on sleep quality and insomnia severity = Вплив рівня тривоги та перенесеного COVID-19 на якість сну та тяжкість інсомнії / D. I. Boiko, A. I. Zhyvotovska, A. M. Skrypnikov // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 4. - С. 31-35 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (осложнения)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
СОН -- SLEEP
Анотація: На підставі останніх досліджень, нами було висунуто гіпотезу про синергічний вплив тривожних розладів та перенесеного COVID-19 на погіршення якості сну та виникнення безсоння. Метою дослідження було вивчення впливу тривожних розладів, COVID-19 в анамнезі та їх комбінованого впливу на порушення сну. Ми провели дослідження «випадок-контроль», яке охопило 60 осіб, що були розділені на 3 групи залежно від наявності тривожних розладів та COVID-19 в анамнезі протягом останніх 6 місяців. Пацієнти були оцінені за допомогою опитувальника тривожності Бека, Пітсбургського індексу якості сну та Індексу тяжкості безсоння. Нами було виявлено погіршення якості сну та вищу частоту безсоння у пацієнтів, що перехворіли на COVID-19. Поряд з цим супутні тривожні розлади погіршували як якість сну, так і рівень безсоння у цих респондентів. Було визначено, що у пацієнтів з тривожним розладом та перенесеним в анамнезі нижча суб’єктивна оцінка якості сну, вища його латентність та більш виражена добова дисфункція, в той час як пацієнти без в анамнезі мали кращу ефективність сну та нижчу частоту використання снодійних. Виявлено, що тривожні розлади та перенесений COVID-19 мають зв’язок із погіршенням якості сну та більш важким безсонням. Їх поєднання суттєво знижує якість сну та підвищує ступінь безсоння. Ці результати вказують на потенційну роль COVID-19 у посиленні зв’язку між тривогою та розладами сну.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Zhyvotovska, A. I.
Skrypnikov, A. M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Животовська, А. І.
Вплив якості сну на якість життя пацієнтів з тривожними розладами / А. І. Животовська // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 3/4. - С. 53-58 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИЕ -- ANXIETY DISORDERS
СОН -- SLEEP
Анотація: В сучасних наукових джерелах вказується на тісний зв'язок між депресією, тривогою та психологічним дистресом і низькою якістю життя. Мета даного дослідження – оцінити вплив якості сну на якість життя пацієнтів з тривожними розладами невротичного генезу. Проведено обстеження 81 пацієнта з тривожними розладами невротичного генезу та диссомнічними порушеннями з використанням клініко-психопатологічного, психодіагностичного та статистичного методів дослідження. Психодіагностичний метод включав у себе визначення рівня стресового навантаження за опитувальником PSM-25, рівня тривоги та депресії за шкалою HADS, вираженості психічного та соматичного компоненту тривоги за шкалою HAM-A, оцінку якості життя за шкалою «SF-36», вивчення порушень якості сну за опитувальником PSQI. В залежності від рівня психологічного стресу за шкалою PSM-25 було сформовано 3 групи: до 1 групи увійшли 25 (30,7%) осіб з низьким рівнем стресу, до 2 групи – 29 (35,8%) із середнім рівнем, до 3 групи – 27 осіб (37,4%) з високим рівнем. Аналіз за шкалою HADS показав, що у всіх обстежених тривожна симптоматика переважала над депресивною. За шкалою HAM-A середній бал соматичного та психічного компоненту у осіб 1 групи був значуще нижче в порівнянні з 2 (р0,001) та 3 групою (р0,001). Встановлено, що по мірі наростання рівня стресового навантаження спостерігається тенденція до погіршення показників якості життя у всіх сферах функціонування. Значуще гірші показники якості сну були притаманні пацієнтам з тривожними розладами з високим показником психічної напруженості порівняно з особами з помірним або низьким рівнем. Виявлено сильну негативну кореляцію між показниками за шкалою «життєва активність» та такими компонентами якості сну як «денна дисфункція», «латентність сну» і загальним балом якості сну, між показниками за шкалами «рольове функціонуванням обумовлене фізичним станом» і «денна дисфункція». Встановлено, що з підвищенням рівня інтенсивності болю погіршуються всі показники якості сну. Отримані дані слід враховувати при персоніфікованому підході до терапії даної когорти хворих.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Денефіль, О. В.
Розлади психологічних рис особистості, сну та варіабельності серцевого ритму в осіб різного віку з метаболічним синдромом = Disorders of psychological characteristics, sleep and heart rate variability in people of different ages with the metabolic syndrome / О. В. Денефіль, І. М. Кліщ, І. Я. Криницька // Вісник медичних і біологічних досліджень = Bulletin of Medical and Biological Research. - 2022. - N 3. - С. 11-17

MeSH-~главная:
ЭМОЦИИ -- EMOTIONS
СОН -- SLEEP
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
Дод.точки доступу:
Кліщ, І. М.
Криницька, І. Я.

Примірників всього: 1
ФБ (1)
Вільні: ФБ (1)

Найти похожие

Двуліт, М. М.
Порівняльна характеристика якості сну та артеріального тиску в медичних сестер терапевтичного профілю, які працюють у терапевтичних відділеннях, де надають допомогу пацієнтам із коронавірусною хворобою COVID-19 = Comparative characteristics of sleep quality and blood pressure during the COVID-19 pandemic in nurses of therapeutic departments and nurses working in departments provided help to patients with coronavirus disease COVID-19 / М. М. Двуліт, І. Я. Криницька, О. В. Денефіль // Вісник медичних і біологічних досліджень = Bulletin of Medical and Biological Research. - 2022. - N 3. - С. 5-10

MeSH-~главная:
СОН -- SLEEP
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ВИРУСНЫЕ БОЛЕЗНИ -- VIRUS DISEASES
Дод.точки доступу:
Криницька, І. Я.
Денефіль, О. В.

Примірників всього: 1
ФБ (1)
Вільні: ФБ (1)

Найти похожие

Шкодіна, А. Д.
Вплив мелатоніну на больовий синдром при порушенні пізньої фази сну у пацієнтів із хворобою Паркинсона / А. Д. Шкодіна // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 3. - С. 111-116 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
СОН -- SLEEP (физиология)
Анотація: Хвороба Паркінсона – захворювання, що характеризується переважно ураженням нейронів чорної субстанції та інших структур мозку та проявляється моторними і немоторними симптомами. У пацієнтів з хворобою Паркінсона, які отримували дофамінергічну терапію визначали більш пізній початок сну, що асоціюють з розвитком синдромом пізньої фази сну. Розлад пізньої фази сну хара-ктеризується стійкою затримкою циркадного ритму, що обумовлює відтермінування бажаного ча-су засинання та прокидання. Відповідно до клінічних настанов для лікування порушення пізньої фази сну показано призначення екзогенного мелатоніну. Поряд з цим повідомляється про його анальгезуючі властивості. У той же час відмічається циркадна регуляція коливань трансмісії больових від-чуттів за участю і периферичної, і центральної сигналізації. Зокрема, двосторонній зв’язок між ноцицептивною системою та циркадним ритмом організму людини обумовлює можливість взаємного впливу між цими системами. Однак невивченим залишається питання щодо впливу на больовий синдром лікування розладів циркадного ритму, зокрема синдрому пізньої фази сну, з використанням мелатоніну при наявності супутньої патології, що постає актуальним питанням для пацієнтів з хворобою Паркінсона. Мета дослідження – порівняти зміни суб’єктивного сприйняття больового синдрому у пацієнтів з хворобою Паркінсона при синдромі пізньої фази сну, що отримували лікуван-ня з використанням мелатоніну або немедикаментозний підхід. Нами проведено проспективне до-слідження, яке включало 48 пацієнтів з хворобою Паркінсона. Розлади циркадного ритму діагностували згідно з критеріями Міжнародної класифікації розладів сну-3. Діагностику синдрому пізньої фазу сну проводили на підставі клінічного інтерв’ю, заповнення щоденника сну та добової термометрії протягом 7 днів. Обстежених пацієнтів було розподілено на 2 групи відповідно до обраного методу лікування: група 1 – пацієнти з хворобою Паркінсона та порушенням пізньої фази сну, що отримували лікування мелатоніном; група 2 – пацієнти з хворобою Паркінсона та порушенням пізньої фази сну, що отримували лише загальні рекомендації щодо поліпшення якості сну та добового функціонування без медикаментозного втручання. Для оцінки тяжкості клінічного стану пацієнтів використовували Уніфіковану шкалу оцінки хвороби Паркінсона. Інтенсивність больового синдрому оцінювали за візуально-аналоговою шкалою. Для аналізу суб’єктивних переживань больового синдрому було використано опитувальник Мак-Ґілла. Пацієнтам групи 1 призначали препарат мелатоніну по 1 таблетці у дозі 3 мг о 22:00. Особи групи 2 отримували загальні рекомендації щодо графі-ку циклів сну-неспання, світлового режиму та гігієни сну. У пацієнтів з хворобою Паркінсона та розладом пізньої фази сну встановлено наявність больового синдрому легкого та помірного ступеню вираженості. Лікування розладу пізньої фази сну у пацієнтів з хворобою Паркінсона знижує інтенсивність та модальність больового синдрому, що може обумовлюватися покращенням функціонування низхідної системи модуляції болю та відновленням ритмічності експресії генів внутрішнього годинника. Застосування мелатоніну у складі комплексного підходу до терапії розладу цирка-дного ритму сприяє зменшенню сенсорних відчуттів та афективних переживань спричинених болем, що вказує на потенціальний антиноцицептивний ефект мелатоніну при лікуванні циркадних порушень.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Порушення сну у дітей в умовах відділення інтенсивної терапії –сучасний стан проблеми та перспективи подальших досліджень / С. М. Цвіренко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 3. - С. 37-41. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
СОН -- SLEEP
БЕССОННИЦА -- SLEEP INITIATION AND MAINTENANCE DISORDERS
ПОЛИСОМНОГРАФИЯ -- POLYSOMNOGRAPHY
Анотація: Інсомнія – один з найчастіших клінічних синдромів сомнологічного порушення, що включає будь-які порушення сну за наявності достатнього часу та відповідних умов для засинання і спання. Значні порушення сну часто зустрічаються саме у дітей, які поступають у відділення інтенсивної терапії. Від 18% до 65% дітей віком від 2 до 18 років, госпіталізованих у відділення реанімації, ма-ють клінічний стан гострої сплутаності свідомості, більш відомого як делірій. Фрагментація сну, скорочення загального часу сну, відсутність повільного, глибокого сну та швидкого сну, а також зміщення годин сну - це зміни, які також можуть виступати триггерами інсомнії. Їх присутність погіршує перебіг захворювання у пацієнта, подовжує термін перебування у стаціонарі та збільшує ризик ускладнень і летальності. Порушення циркадних ритмів сну - це стан, який вимагає суворого моніторингу. І хоча спроби терапії інсомнії поки що не мають достовірної ефективності, рання діагностика може скоротити тривалість делірію внаслідок безсоння. Оцінка якості сну включає опитувальники, щоденники та анкетування. Однак було визнано, що, незважаючи на труднощі з виконанням та інтерпретацією полісомнографії, вона все ще є золотим стандартом для більш точного виявлення змін фаз сну та визначення різниці між нормальним і патологічним сном. За відсутності полісомнографа допустиме застосування тривалої відеоасистованої електроенце-фалограми. Запропонований авторами спосіб мультимодального відеоасистованого моніторингу дає можливість провести діагностику порушень сну, наявності больового синдрому, диференційну діагностику апное з порушеннями серцевого ритму та провідності або аномальною активністю головного мозку, в тому числі наявність субклінічних судом у пацієнтів груп високого ризику з вико-ристанням безпечної та неінвазивної методики аналізу трендів сумарної біоелектричної активності різноманітних біологічних структур організму дитини. Також важливим кроком у своєчасній діагностиці порушень сну у дітей старшого віку є валідизація опитувальників в залежності від вікових особливостей дитини.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Цвіренко, С. М.
Адамчук, Н. М.
Малахова, В. М.
Мелащенко, О. І.
Жук, Л. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Булик, Р. Є.
Вікові особливості морфометричного стану бічного передзорового ядра гіпоталамуса щурів на тлі різної тривалості фотоперіоду / Р. Є. Булик, В. Р. Йосипенко, К. В. Власова // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 2(160). - С. 197-200 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
СОН -- SLEEP
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Сон – складний фізіологічний процес, що регулюється гомеостатичними та циркадіанними процесами, які залучають різні нейронні структури. Ключову роль у регуляції циклу сон-неспання відіграє бічне передзорове ядро гіпоталамуса. У статті наводиться аналіз результатів власних гістологічних та морфометричних досліджень нейронів бічного передзоровогоядра гіпоталамуса зрілих і старих щурів в умовах різної тривалості фотоперіоду. Розташування бічного передзорового ядра гіпоталамуса не є абсолютно симетричним, обидва ядра без сумніву присутні по одному в кожній півкулі головного мозку, але одно з них знаходиться трохи попереду іншого. Ядро на зрізах мало кулясту чи овальну форму, а нейрони були однотипними як в центрі так і на периферії ядра. При забарвленні гематоксиліном і еозином на великих збільшеннях було видно, що нейрони бічного передзорового ядра гіпоталамуса мали темно забарвлене ядро овальної або полігональної форми, часто з гострими кутами, а цитоплазма, навпаки була світлою, майже прозорою. Дані морфометричної характеристики вказують, що в досліджуваних показниках (середній об’єм нейроцита, середній об’єм ядер нейроцитів, ядерно-цитоплазматичне співвідношення в нейроцитах та середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу) чітких розбіжностей у середніх тенденціях не виявлено. Це дозволяє стверджувати, що вони істотно не реагують на зміни умови освітлення та час доби, коли проводився експеримент, що потребує більш глибшого пошуку та вивчення морфологічних методів дослідження, що здатні виявити реакцію нейронів бічного передзорового ядра гіпоталамуса на зміни режиму освітлення. Водночас, привертає увагу той факт, що у старих щурів у порівнянні зі зрілими щурами зменшується кількість нейронів (близько 30%) на одиницю площі гістологічного зрізу, знижується об’єм нейронів за рахунок зменшення об’єму їх цитоплазми з відповідним зростанням ядерно-цитоплазматичного співвідношення (ядерноцитоплазматичного коефіцієнту).
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Йосипенко, В. Р.
Власова, К. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Мазур, Л. П.
Опитувальники як основні інструменти в діагностиці розладів сну = Questionnaires as the key tools for diagnosing sleep disorders / Л. П. Мазур, М. І. Марущак, О. В. Батюх // Вісник медичних і біологічних досліджень = Bulletin of Medical and Biological Research. - 2021. - N 3. - С. 96-100

MeSH-~главная:
СОН -- SLEEP
БЕССОННИЦА -- SLEEP INITIATION AND MAINTENANCE DISORDERS
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS
Дод.точки доступу:
Марущак, М. І.
Батюх, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Марущак, М. І.
Оцінка рівня денної сонливості у пацієнток із артеріальною гіпертензією на тлі синдрому полікістозних яєчників = Аssessment of the level of daytime sleepiness in patients with arterial hypertension against polycystic ovarian syndrome / М. І. Марущак, Г. Г. Габор // Вісник медичних і біологічних досліджень = Bulletin of Medical and Biological Research. - 2021. - N 3. - С. 49-53

MeSH-~главная:
СОН -- SLEEP
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
Дод.точки доступу:
Габор, Г. Г.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-59

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)