ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148914

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Матеріали конференцій (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 26
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-26

Musayeva , N. B.
Analysis of unsuccessful external dacryocystorinostomy in patients with chronic dacryocystitis and ways to eliminate them / B. Musayeva N. // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 145-148 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диагностика, терапия)
ДАКРИОРИНОЦИСТОСТОМИЯ -- DACRYOCYSTORHINOSTOMY (использование)
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS (патология)
Анотація: Метою дослідження було провести аналіз причин рецидивів хронічного дакріоциститу після зовнішньої дакріоцисториностомії та вибрати оптимальний метод їх усунення. Матеріал та методи. В дослідженні прийняли участь 24 пацієнти з діагнозом хронічний дакріоцистит, які звернулися до Республіканської клінічної лікарні ім. акад. M. A. Мір-Касімова (Баку, Азербайджан) в період з січня 2018 року по вересень 2022 року. Матеріал та методи. Всім пацієнтам раніше було проведено зовнішню дакріоцисториностомію. 14 пацієнтів було прооперовано з приводу травматичного дакріоциститу. Передопераційне обстеження включало стандартне офтальмологічне обстеження, а також проведення функціональних проб для визначення активної прохідності сльозовідвідних шляхів. Усім пацієнтам було призначено ендоназальну дакріоцисториностомію. Для з'ясування можливих причин рецидиву всім пацієнтам було проведено інтраопераційне дослідження, а за необхідності комп’ютерну томографію. Результати. Оцінка виразності сльозотечі проводилася до та після операції з використанням бальної шкали від 0 до 4, де 0 балів – відсутність скарг на сльозотечу, 1 бал – незначна сльозотеча, 2 бали – помірна сльозотеча, 3 бали – сльозотеча тільки на вулиці, 4 бали – виражена сльозотеча як на вулиці, так і в приміщенні. Усі пацієнти обстежувалися через 1, 3, 7 днів, 1 місяць, 3 місяці та 6 місяців після операції. При реоперації рецидивів хронічних дакріоциститів методом ендоназальної дакріоцисториностомії отримано позитивний ефект у 95,8% випадків (0 балів). У більшості хворих, оперованих з приводу травматичного дакріоциститу, ринологічне дослідження виявило зміщення і деформацію кісток носа, гіпертрофічний риніт та інші захворювання носа. Також при інтраопераційному дослідженні було виявлено неякісне співустя через грубі рубцеві зміни тканин, наявність рухомих кісткових уламків у зоні формування риностоми або зміщення слізного мішка. Причинами рецидиву також можна вважати дренаж, який не завжди застосовується, і неправильно сформований кістковий отвір у бічній стінці носа. Висновки. Дренування сформованого сполучення є обов'язковою умовою успішної хірургії хронічних дакріоциститів. Факторами, що збільшують ймовірність виникнення рецидивів, є значні зміни топографії сльозовідвідних шляхів, а також рубцеві зміни тканин в області риностоми та слизової оболонки порожнини носа. Правильний вибір методу хірургічного лікування у хворих із рецидивуючими хронічними дакріоциститами дозволяє підвищити ефективність хірургічного лікування цих хворих.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Препарування екстраорбiтальної, інфраорбiтальної та гардерової сльозових залоз лабораторного щура / А. Л. Каценко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 2. - С. 61-65 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ГЛАЗА СУХОГО СИНДРОМЫ -- DRY EYE SYNDROMES (диагностика, осложнения)
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS (повреждения)
ЗРЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- VISION DISORDERS (диагностика, осложнения)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: У статті показано, що синдром сухого ока залишається актуальною проблемою сьогодення, оскільки призводить до погіршення зору та зниження якості життя. Серед його причин виділяють аутоімунні порушення, вплив навколишнього середовища, носіння контактних лінз, гормональні зміни, хронічне запалення, інфекції, ятрогенні фактори. Вказано, що він є одним з найпоширеніших патологічних станів сучасної офтальмології, що, насамперед, пов’язано з активним щоденним використанням цифрових пристроїв, оскільки у більшості людей зорова втома проявляється через 4 години роботи за дисплеєм. Було з’ясовано, що синдром сухого ока є багатофакторним захворюванням з різними фенотиповими наслідками, тому моделі тварин є цінним інструментом для відповідних досліджень сльозової залози і залишаються кращим наближенням до даної патології у людини. Метою роботи було розробити спосіб препарування сльозових залоз лабораторного щура (екстраорбітальної, інфраорбітальної та Гардерової) для подальших морфологічних досліджень. Матеріалом дослідження слугували відповідні сльозові залози лабораторного щура. В результаті проведених досліджень запропоновано спосіб препарування екстраорбітальної, інфраорбітальної (у горизонтальній та фронтальній площинах), а також Гардерової сльозових залоз лабораторного щура, що також дозволило з’ясувати їх топографічні особливості. Перспективою даної роботи є подальше вивчення морфології сльозових залоз лабораторного щура та їх порівняння зі сльозовою залозою людини.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Каценко, А. Л.
Шерстюк, О. О.
Устенко, Р. Л.
Свінцицька, Н. Л.
Пілюгін, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Каценко, А. Л.
Будова екскреторних проток екстра- та інфраорбітальної залози лабораторних щурів / А. Л. Каценко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 4. - С. 144-148 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS (анатомия и гистология)
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Мета дослідження - з’ясувати та порівняти будову екскреторних проток екстрата інфраорбітальної сльозової залози лабораторного щура. Об'єкт і методи. Було досліджено 5 лабораторних щурів самців шляхом препарування сльозових залоз, з яких для гістологічного дослідження отримали серії тонких парафінових зрізів. Мікропрепарати фарбували гематоксиліном та еозином та досліджували під світловим мікроскопом.
Перейти к внешнему ресурсу https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.4.144
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Структурна організація залозистих компонентів екстраорбітальної та інфраорбітальної сльозових залоз лабораторного щура / А. Л. Каценко [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2020. - № 2(156). - С. 259-262 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Целью данной работы было изучение и сравнение морфологических особенностей экстраорбитальной и инфраорбитальной составляющей слезных желез, а также изучение морфо-функциональной характеристики путей слезовыведения при их нормальном функционировании. Были изучены 20 пар изолированных слезных и 10 пар Гардеровых желез лабораторных крыс самцов. Были изготовлены серии тонких парафиновых срезов, окраска гематоксилином и эозином. Обнаружено, что трубчато-альвеолярные эпителиальные компоненты инфраорбитальной железы крыс в пределах дольки расположены еще плотнее, чем в экстраорбитальной железе. Слезные железы имеют индивидуальную, хорошо выраженную соединительнотканную капсулу. В пределах их долек и между ними имеются щелевидные межэпителиальные интерстициальные пространства, в которых не обнаруживаются скопления липоцитов, как это наблюдается в слезных железах человека. В объеме дольки, как экстраорбитальной так и инфраорбитальной желез, межэпителиальные интерстициальные пространства содержат микрососуды, преимущественно капилляры, прекапиллярные артериолы, а также посткапиллярные венулы. Артериолы и венулы, как правило, визуализируются за пределами частиц в более выраженных интерстициальных промежутках, расположенных между 3-4 соседними частицами.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Каценко, А. Л.
Шерстюк, О. О.
Литовка, В. В.
Свінцицька, Н. Л.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Связанное с IGG4 заболевание и В-клеточная клональная лимфоидная пролиферация: описание двух клинических случаев и обзор литературы / Е. В. Сокол [и др.] // Терапевт. архив = Therapeutic Archive : научно-практический рецензируемый медицинский журнал. - 2015. - Т. 87, № 12. - С. 77-84 : ил. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0040-3660

MeSH-~главная:
КЛЕТКИ ПРОЛИФЕРАЦИЯ -- CELL PROLIFERATION
ЛИМФОМА -- LYMPHOMA
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS
Анотація: Связанное с IgG4 заболевание (IgG4-СЗ) — системное иммуноопосредованное заболевание, которое может вовлекать поджелудочную железу, печень, забрюшинное пространство, желчевыводящие пути, слюнные и слезные железы, глазницу, легкие, почки. С учетом патоморфогенеза это фибровоспалительное заболевание, проявляющееся опухолеподобным поражением органов, повышением уровня IgG4 в сыворотке крови и морфологическим субстратом — формированием выраженного фиброза и лимфоплазмоцитарного инфильтрата в тканях с высоким содержанием IgG4-позитивных плазматических клеток. Обнаружение опухолеподобного узла зачастую приводит к тому, что пациенты с IgG4-СЗ подвергаются обширным травматичным операциям по поводу предполагаемых онкологических заболеваний. В то же время в ряде исследований показана ассоциация IgG4-СЗ с развитием онкологических и лимфопролиферативных заболеваний процессов. В статье авторы приводят описание двух клинических случаев: первой в России диагностики MALT-лимфомы слезной железы, IgG4-позитивной и IgG4-СЗ с редким дебютом с очага деструкции в шейных позвонках, мультиорганным поражением, наличием В-клеточной клональности в ткани слюнной железы и секрецией PIgMκ. Приведен обзор мировой литературы о развитии лимфопролиферативных заболеваний на фоне IgG4-СЗ.
Дод.точки доступу:
Сокол, Е. В.
Васильев, В. И.
Ковригина, А. М.
Сафонова, Т. Н.
Насонов, Е. Л.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Вайс, В. Б.
Изменения ультраструктуры слезной железы крыс Вистар при старении / В. Б. Вайс, И. М. Вангели, Л. Е. Бакеева // Бюл. эксперим. биологии и медицины : ежемесячный международный научно-теоретический ж-л. - 2014. - Т. 157, № 2. - С. 235-240 . - ISSN 0365-9615

MeSH-~главная:
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS
СТАРЕНИЕ -- AGING
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Анотація: Исследованы особенности возрастной ультраструктурной реорганизации ацинарных клеток и интеркалярных протоков ацинусов слезной железы 3–, 15– и 24–месячных крыс Вистар. Установлено, что в слезной железе крыс происходят нарастающие с возрастом изменения ультраструктуры, которые к 24–месячному возрасту приводят к резкой перестройке ультраструктуры слезной железы. Основные изменения — полная деструкция ацинарных клеток, заполнение основного объема долек слезной железы увеличенными разветвленными протоками, выстилающие эпителиальные клетки которых имели измененную ультраструктуру. Также обнаружено, что ацинарные клетки в ацинусах объединены посредством специальных межмембранных соединительных комплексов, образованных десмосомами, и плотно прилегающими к ним со стороны каждой контактирующей клетки митохондриями. Предполагается, что обнаруженная в ацинусах ассоциация митохондрий с десмосомами — особый функциональный комплекс, свидетельствующий о том, что каждый отдельно взятый ацинус — единое функциональное образование. Это предположение косвенным образом подтверждает тот факт, что никогда не удавалось наблюдать деструкцию отдельных ацинарных клеток внутри ацинуса — деструктивные изменения выявлялись во всех клетках, составляющих ацинусы. Выявленные ультраструктурные изменения являются важной характеристикой нарушения секреторной функции слезной железы, обусловленной возрастом животных.
Дод.точки доступу:
Вангели, И.М.
Бакеева, Л.Е.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

General biological patterns of the structure of human major and minor lacrimal glands and under-Researched aspects of their morphology / A. L. Katsenko [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 229-234. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ГЛАЗ -- EYE
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS (анатомия и гистология, кровоснабжение, ультраструктура, физиология)
Анотація: У статті розглянуті фундаментальні та сучасні дані про структуру та функції великих і малих сльозових залоз людини. Пальпебральна частка сльозової залози людини складається з численних досить великих часточок, які мають практично ідентичний принцип улаштування. Кожна часточка має кілька осьових вивідних внутрішньодолькових проток. Їх розгалуження на всьому протязі оточені секреторними епітеліальними компонентами у вигляді кінцевих відділів і відповідних їм найдрібніших термінальних сльозових протоків, що утворюють в сукупності структурні елементи гроноподібної форми. Доставка крові до капілярної мережі часточок сльозової залози і її альвеол здійснюється декількома артеріолами, які проходять в дуже великих інтерстиціальних проміжках, багатих на жирову тканину. Кожна така артеріола кровопостачає кілька суміжних часточок. Від неї беруть свій початок прекапілярні артеріоли, що безпосередньо живлять кров'ю альвеоли часточки. Мережа капілярів єдина і не поділяється на блоки, які відповідали б субдольковим одиницям. Кровоносні капіляри розташовуються в просторах між декількома суміжними кінцевими відділами. Таким чином, підтверджується факт тісної синтопічної відповідності внутрішньодолькових вивідних протоків і посткапілярних венул. Доведена необхідність в проведенні більш детальних морфологічних досліджень, анатомо-топографічних особливостей сльозових залоз. Потрібне подальше вивчення клітинного складу стінки вивідних протоків сльозової залози, як у людини, так і у лабораторних щурів з метою порівняння їх морфології і якості секрету, що ними виробляється. Цікавим було б порівняти морфологію сльозових залоз людини і гардерової залози щура з метою виявлення загальнобіологічних рис будови і функції.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Katsenko, A. L.
Sherstiuk, O. A.
Svintsytska, N. L.
Piliuhin, A. V.
Piliuhin, V. A.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Вплив експериментального гіпотирозу, індукованого мерказолілом, на морфологічні особливості та цитотопографію рецепторів лектину грузлика димчатого (Clitocibe nebularis fungus agglutinin) в структурних компонентах слізних залоз щурів / М. Б. Щур [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 2, № 1(150). - С. 265-269 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: С использованием общегистологических и лектиногистохимических методов исследовали общую морфологию и особенности цитотопографии рецепторов лектина CNFA (грузлика дымчатого) в структурных компонентах слезной железы крыс в условиях экспериментального мерказолил-индуцированного гипотиреоза.Опыты проводили на 35 половозрелых крысах самцах линии Вистар массой 180-240 г (10 контрольных и 25 опытных) с соблюдением правил биоэтики. Экспериментальный гипотиреоз вызвали ежедневным скармливанием с пищей мерказолила («Здоровье», Харьков) из расчета 5 мг/кг массы тела в течение двух недель. Проведенные экспериментальные исследования показали отрицательное влияние мерказолил-индуцированного гипотиреоза на морфофункциональные особенности слезной железы с возникновением в ней воспалительного процесса, что может вызвать изменения в поверхностных тканях глазного яблока. Лектин CNFA целесообразно считать молекулярным зондом для отслеживания фаз секреторного цикла слезной железы и маркером тучных клеток.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Щур, М. Б.
Струс, Х. І.
Луцик, М. М.
Ященко, А. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Пилюгин, А. В.
Сравнительная морфологическая характеристика орбитальной и пальпебральной доли слезной железы взрослого человека / А. В. Пилюгин // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 2, № 1(150). - С. 261-264 : іл. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS (аномалии)
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT
Анотація: В офтальмологической практике заболевания слезных желез встречаются достаточно часто, однако, их строение изучено недостаточно, особенно это касается дольковой структуры как пальпебральной, так и орбитальной составляющей слезной железы. Поэтому целью работы стало изучение в сравнительном аспекте морфологических особенностей орбитальной и пальпебральной доли слезной железы человека. Исследования были проведены на 12 архивных препаратах слезных желез взрослого человека. Для гистологических исследований были изготовлены 12 серий тонких парафиновых срезов. Микропрепараты окрашивались гематоксилином и эозином, толуидиновым синим и изучались под световым микроскопом (более 360 гистологических срезов). Исследования показали, что структурно-функциональной единицей слёзной железы является долька, состоящая из совокупности концевых расширений и соответствующих им протоков, которые объединяются в один внутридольковый проток, выполняющий функцию первого коллектора на пути оттока секрета. В дольке находятся несколько центрально расположенных, по отношению к окружающим и связанных с ними тубуло-альвеолярным элементарным единицам, сильноразветвленных внутридольковых протоков.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Морфология слезных и гардеровой железы лабораторных крыс / А. Л. Каценко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 18, № 4. - С. 132-137. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS
КРЫСЫ -- RATS
ПОРФИРИНЫ -- PORPHYRINS
ХЛОРОФИЛЛ -- CHLOROPHYLL
ПИРРОЛЫ -- PYRROLES
Анотація: Слезный аппарат грызунов, в особенности крыс, является сравнительно хорошо изученным объектом, история изучения которого наиболее полно представлена в работах Левенталя и Кульчицкого (1894,1911г.). Параллельно во времени добывались данные о строении слезных желез у человека. Особенно подробно, как у человека, так и у крысы, были описаны пути отведения слезы от глаза в носослезный канал, возрастные изменения секреторного эпителия слезных желез крыс, больших слезных желез человека (пальпебральная и орбитальная доли). Напротив, слезообразующая и слезовыделительная части слезного аппарата человека (система концевых отделов и выводных протоков железы) являются одним из малоизученных органных микрокомплексов. Целью нашей научной работы является изучение морфофункциональной характеристики путей слезоотведения при нормальном функционировании слезных желез. Крысы имеют две парные слезные железы. Одна из них, более скромных размеров – интраорбитальная (инфраорбитальная), более крупная – экзорбитальная. Протоки этих желез, прежде чем открыться общим отверстием в конъюнктивальный мешок в наружном углу глаза, сливаются вместе. Обе слезные железы крыс происходят из одного эмбрионального зачатка, выполняют одну и ту же функцию и поэтому имеют весьма сходное гистологическое строение. Кроме того, обе демонстрируют сходный спектр возрастных изменений своей морфологии. Глазницы крыс в своих пределах имеют еще одно железистое образование – это так называемые железы Гардера. Они вырабатывают секрет богатый липидами и порфиринами. Данные железы у человека отсутствуют, а по другим сведениям - находятся в зачаточном состоянии. Изменения в слезных железах крыс, а также в железах Гардера могут служить моделью заболеваний слезного аппарата человека. Для такой экстраполяции считаем необходимым изучить черты пространственной организации системы выводных протоков и их концевых отделов в синтопическом единстве с гемомикроциркуляторным руслом в слезных железах у лабораторных крыс и человека. Также провести сравнительный морфологический и стереоморфологический анализ полученных данных и сформулировать положение о закономерностях в структуре слезных желез лабораторных крыс и человека.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Каценко, А. Л.
Шерстюк, О. А.
Устенко, Р. Л.
Свинцицкая, Н. Л.
Пилюгин, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-26

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)