ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (27)

Книги іноземною мовою (1)

Дисертації (6)

Автореферати (22)

Методичні рекомендації. Брошури (6)

Матеріали конференцій (22)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 275
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вплив профілактичних заходів на властивості ротової рідини у дітей після радикальної ураностафілопластики / П. І. Ткаченко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.1. - С. 147-151 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY (тенденции)
ДЕТИ -- CHILD
НЕБО -- PALATE (патология)
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (использование, методы)
Анотація: Причиною багатьох функціональних порушень при щілинних дефектах піднебіння являється недосконалість анатомічних структур верхньої щелепи, сформованих на етапі ембріогенезу обличчя. Неналежна спроможність захисних механізмів на рівні порожнини рота проявляється зниженням функціональної активності великих і малих слинних залоз та змінами рівня в ротовій рідині біологічно-активних компонентів, які відповідають за підтримання гомеостазу, що потребує певної корекції такої ситуації. Мета роботи. Вивчити ефективність лікувально-профілактичних заходів після проведення радикальної ураностафілопластики. Матеріали і методи. До наукової розробки було залучено 23 дітей віком від 4 до 6 років з вродженим незрощенням піднебіння. Вивчали швидкість салівації, фізико-хімічні та біохімічні властивості ротової рідини через місяць після оперативного втручання і по завершенню місячного лікувально-профілактичного комплексу. Результати дослідження. Встановлено, що при обстеженні через місяць після оперативного втручання висхідні величини швидкості салівації, рівень Рн, активність α-амілази в ротовій рідині були нижчими від показників контрольної групи. Її оптична щільність, в’язкість, вміст в ній молекул середньої маси, сіалових кислот, загального білка і оксипроліну були вищими. Знижувався в ній рівень магнію і кальцію, а фосфору підвищувався, за рахунок чого падав кальцій-фосфорний коефіцієнт. Слід зауважити, що вираженість змін показників при двобічних щілинних дефектах була більш суттєвою. По завершенню місячного курсу лікувально-профілактичних заходів у пацієнтів підвищувалась швидкість салівації, покращувалися фізико-хімічні, біохімічні показники та рівень мінералізації ротової рідини, однак всі абсолютні величини не досягали контрольних показників. Це вказувало на необхідність періодичного проведення у цих дітей повторних курсів лікувально-профілактичних заходів. Висновки. У дітей з вродженим незрощенням піднебіння прослідковується зниження функціональної активності великих і малих слинних залоз, що сприяє погіршенню механічного та хімічного самоочищення порожнини рота. Зміни фізико-хімічних та біохімічних властивостей ротової рідини сприяють порушенню фізіологічної рівноваги її, що обумовлює погіршення рівня Рн, метаболічних процесів та ускладнює умови для підтримання в належному стані рівня мінералізуючого потенціалу ротової рідини. Враховуючи такий факт, ми дійшли висновку про необхідність періодичного проведення у них повторних курсів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ткаченко, П. І.
Білоконь, С. О.
Лохматова, Н. М.
Попело, Ю. В.
Доленко, О. Б.
Коротич, Н. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Стебловський, Д. В.
Діагностика і лікування флегмон дна порожнини рота та шиї / Д. В. Стебловський // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.1. - С. 144-147 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (диагностика, лекарственная терапия)
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH (патология)
ШЕЯ -- NECK (патология)
Анотація: Лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицевої ділянки залишається нагальною проблемою хірургічної стоматології у зв'язку з неухильним зростанням їх частоти, схильністю до генералізації процесу та несприятливими наслідками. У зв'язку з цим постійно ведеться пошук способів підвищення ефективності лікування хворих з одонтогенними флегмонами щелепно-лицевої ділянки, що розробляються та впроваджуються у практику нові технології діагностики, хірургічного та медикаментозного лікування даної патології. Мета дослідження: провести аналіз методів діагностики та результатів лікування хворих з флегмони дна порожнини рота та шиї за матеріалами щелепно-лицьового відділення. Матеріали та методи. Нами проведено аналіз 71 випадку флегмон дна порожнини рота та шиї у пацієнтів, які проходили лікування у щелепно-лицьовому відділенні з 2017 по 2022 рік. Результати та обговорення. Згідно з проведеним аналізом, найчастішою причиною розвитку глибоких флегмон дна порожнини рота та шиї виявилися одонтогенні запальні процеси – 37 випадків, тонзилогенні ураження – 9, сторонні тіла стравоходу – 12 та аденофлегмони – 13 випадків. Летальні випадки спостерігалися 5 - при одонтогенній флегмоні дна порожнини рота та шиї, що ускладнилась медіастенітом, та 1 – при тонзилогенній флегмоні шиї. З 71-го пацієнта 12-м виконана трахеотомія з подальшою інтубацією через трахеостому. Всім пацієнтам проведено термінове хірургічне втручання - розтин та дренування просторів клітковини дна порожнини рота та шиї. У зв'язку з особливостями будови клітковинних просторів шиї, високою гідрофільністю тканин середостіння, пацієнтам проводилися широкі розрізи з ревізією просторів шиї як з однієї, так і з двох сторін для адекватного дренування і обробкою розчинами антисептиків. Після очищення рани на 11-18 добу накладали вторинні відстрочені шви. З моменту надходження хворого до стаціонару і до клінічного одужання хворим проводилася адекватна медикаментозна терапія. При мікробіологічному дослідженні відокремлюваного з рани у 54 хворих виявлені різні збудники, а у 17 пацієнтів росту мікрофлори не отримано. Серед виділеної мікрофлори визначалися різні збудники гнійно-септичних процесів: гемолітичний стрептокок – у 20 пацієнтів, різні види стафілококів – у 12, змішана флора – у 14, анаероби – у 8 пацієнтів. Висновки. Зберігається висока частота гнійно-некротичних уражень клітковинних просторів дна порожнин рота та шиї, що в ряді випадків призводить до летальних наслідків. Сучасні високоефективні методи діагностики: комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія – дозволяють на ранній стадії формування флегмони уточнити діагноз та визначити показання та об’єм хірургічного втручання.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

The dependence of the oral biofilm on the galvanism of the oral cavity = Залежність орального біофільму від гальванізму ротової порожнини / A. V. Zaitsev [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 2(169). - С. 437-443 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
ЗУБНОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- DENTAL PROSTHESIS
ЗУБНОЙ ПРОТЕЗ ЧАСТИЧНЫЙ НЕСЪЕМНЫЙ -- DENTURE, PARTIAL, FIXED
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
ЗУБОВРАЧЕБНЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- DENTAL MATERIALS
Дод.точки доступу:
Zaitsev, A. V.
Kotelevska, N. V.
Perepelova, T. V.
Koval, Y. P.
Lugova, L. O.
Semenenko, I. P.
Nikolishyn, A. K.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Bilozetskyi, I. I.
Approaches to the issue of screening for diseases of the oral mucosa: a present view / I. I. Bilozetskyi, V. B. Radchuk, T. I. Dzetsiukh // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2023. - № 4. - С. 6-10 . - ISSN 2409-0255

MeSH-~главная:
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH (патология)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM
Анотація: Патологічні процеси на СОПР у структурі звернень у клініку терапевтичної стоматології займають вагому нішу серед усіх первинних відвідувань. У зв'язку з цим, у терапії захворювань СОПР важливе значення має включення в комплекс діагностично-профілактичних заходів, які б дали можливість діагностики патологічного процесу на доклінічній стадії, і характеризувалися малоінвазивністю, дівгностичною точністю, доступністю у застосуванні та сприяли б прискоренню відновлення слизового бар'єру і мікроциркуляції, маючи при цьому мінімальний побічний вплив на організм в цілому і забезпечуючи можливість динамічного спостереження. Метою дослідження є аналіз літературних джерел з метою всебічного моніторингу сучасних підходів до питання скринінгу захворювань слизової оболонки порожнини рота. Матеріали і методи. Огляд та аналіз наукової та медичної літератури на основі баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, NCBI, вивчення яких не перевищує 5-7 років, включаючи огляди літератури та результати клінічних досліджень. Результати дослідження. При ряді нозологічних одиниць, зміни на СОПР носять специфічний характер, коли за зовнішнім виглядом можна встановити діагноз та визначити тактику лікування. Однак, у більшості випадків діагностика захворювань, які проявляються на СОПР ускладнюється, оскільки клінічна картина неспецифічна і часто обтяжена додатковими несприятливими місцевими факторами. Клітинний склад із вогнища ураження, відображає динаміку змін СОПР у процесі її епітелізації, водночас є одним із об'єктивних тестів оцінки загального стану організму. Тому вивчення перебігу процесів диференціації СОПР із поглибленим аналізом цитологічних особливостей різних анатомічних ділянок в нормі та морфологічних і цитоспецифічних змін за наявності запального процесу в тканинах пародонта є актуальним та перспективним напрямком досліджень.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Radchuk, V.B.
Dzetsiukh, T.I.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Karimli, N. K.
Oral health awareness and dental hygiene skills among pregnant women (based on survey data) = Обізнаність про здоров’я порожнини рота та стоматологічні гігієнічні навички серед вагітних жінок (за даними анкетування) / N. K. Karimli // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 3(170). - С. 484-493 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE (тенденции)
Анотація: Мета дослідження – визначити рівень стоматологічної санітарно-гігієнічної обізнаності та оцінка якості гігієнічних навичок у вагітних жінок, що мешкають у місті Баку, за допомогою анкетування. У анкетуванні взяли участь 157 вагітних жінок у віці від 18 до 35 років, що мешкають у місті Баку. За рівнем освітнього статусу респонденти суттєво не відрізнялися. За віком респонденти були розділені на три вікові групи: І група – 31,8% жінок віком 18-23 роки, ІІ група 34,4% жінок віком 24-29 років, ІІІ група – 33,8% жінок віком 30-35 років. Більшість респондентів всіх вікових груп вважали збереження зубів при вагітності можливим. Регулярний огляд у стоматолога частіше проходили вагітні віком 24-29 років (51,9%). Більшість респондентів всіх вікових груп зверталися до стоматолога з метою лікування. Санацію ротової порожнини до вагітності пройшли 63,0% респондентів у віковій групі 24-29 років, що значно вище, ніж у віковій групі 18-23 роки (р=0,0001) та 30-35 років (р=0,0425). Згідно опитування, рідше за всіх проходили санацію ротової порожнини молоді вагітні (18-23 роки), що у порівнянні з ІІ (р=0,0001) та III групою (р=0,0004) було значно нижче. Інформацію щодо необхідності вагітним відвідувати стоматолога не отримали 80% респондентів у віці 18-23 роки, що значно перевищувало групу вагітних у віці 24-29 років (р=0,0001) і групу вагітних у віці 30-35 років (р=0,0001). Двічі на день чистили зуби 60,0±6,93% вагітних І групи та 51,9±6,80% жінок ІІ групи, що суттєво перевищувало показник у ІІІ групі (р=0,0001). 49,1±6,87% респондентів ІІІ групи чистили зуби 3 хвилини, що значно перевищувало показник ІІ групи (р=0,0134). Увечері чистили зуби лише 14,0±4,91% пацієнтів І групи. Зубну пасту з лікувальними травами суттєво частіше використовували жінки вікової групи 24-29 років (44,4±6,76%), пасті з відбілюючим ефектом надавали перевагу більш молоді респонденти (40,0±6,93%), а більш старші респонденти (ІІІ група) надавали перевагу зубній пасті проти кровоточивості ясен (52,8±6,86%). 46,0±7,05% жінок І групи, 22,2±5,66% жінок II групи та 3,8±2,62% жінок ІІІ групи не визначилися з вибором зубної пасти. Додатковими гігієнічними засобами користувалися дорослі респонденти, регулярно 15,1±4,92%, інколи – 71,7±6,19%. Не володіли достовірною інформацією про такі засоби 40,0±6,93% та 44,4±6,76% жінок І та ІІ групи відповідно. Зміни стану порожнини рота при вагітності значно рідше відмічали жінки І групи (60,0±6,93%), що значимо відрізнялося від ІІ групи (р=0,0018) та III групи (р=0,0001). До вагітності більшість респондентів І (96,0±2,77%) та II (51,9±6,80%) групи не відвідували стоматолога з метою професіональної гігієни, тоді як опвідитані ІІІ групи (58,5±6,77%) були у стоматолога з цією метою 1 раз на 2-3 роки. Вагітні молодого репродуктивного віку відносно рідше відвідують стоматолога під час вагітності та, відповідно, не отримують необхідних рекомендацій лікуючого лікаря щодо здоров’я порожнини рота. Вагітні молодого, середнього та старшого репродуктивного віку мали відмінності гігієнічних навичок по чистці зубів, у відвідуванні стоматолога до вагітності з метою професійної гігієни. Згідно дослідження, у вагітних, що мешкають у місті Баку, визначена необхідність удосконалення роботи щодо інформування відносно гігієни порожнини рота та покращенню якості гігієнічних навичок.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Аналіз частоти та структури некаріозних уражень твердих тканин зубів у дітей / В. В. Гороховський [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 2. - С. 47-51 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ДЕТИ -- CHILD
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
ЗУБОВ ПРОРЕЗЫВАНИЕ -- TOOTH ERUPTION
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ПОМОЩЬ ДЕТСКАЯ -- DENTAL CARE FOR CHILDREN (использование, методы)
Анотація: Дослідження присвячено визначенню поширеності та структури некаріозних уражень твердих тканин зубів у дітей 6–15 років міста Одеса. В дослідженнях приймали участь 720 дітей віком від 6 до 15 років. Вони були розподілені на 3 вікові групи. Стоматологічний огляд було проведено в умовах стоматологічного кабінету. В результаті проведених досліджень було встановлено високу поширеність некаріозних уражень твердих тканин зубів у дітей міста Одеси. Зроблено висновок, що діти з некаріозними ураженнями твердих тканин зубів потребують диспансерного нагляду у стоматолога та своєчасного проведення лікувальних заходів. Необхідна розробка нових сучасних методів запобігання розвитку та профілактики ускладнень некаріозних уражень твердих тканин зубів у дітей.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Гороховський, В. В.
Дєньга, О. В.
Дєньга, А. Е.
Пиндус, Т. О.
Єнча, А.
Шнайдер, С. А.
Цушко, І. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Features of the dynamics of the microbiocenosis of the oral cavity of intacts rats = Особливості динаміки мікробіоценозу ротової порожнини інтактних щурів / V. B. Fik [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - Вип. 2, № т. 2(165). - С. 17-21 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КРЫСЫ -- RATS
ЛАКТОБАЦИЛЛЫ -- LACTOBACILLUS
Анотація: Мікробіом ротової порожнини являє собою добре збалансовану динамічну екосистему та є важливою і складною бактеріальною спільнотою в організмі. Дослідження проведено на 20 статевозрілих безпородних білих щурах-самцях, масою тіла 160 г, віком 4,5 місяців. Перед проведенням експерименту проводили ретельний огляд тварин, візуально звертали увагу на колір і вологість слизової оболонки ротової порожнини. Забір матеріалу здійснювали на першу, чотирнадцяту і двадцять восьму доби. Матеріалом для досліджень була мікробіота різних ділянок ротової порожнини щурів, а саме, з мікробіотопів поверхні зубів у ділянці ясенного краю, слизової оболонки присінка рота та слизової оболонки власне ротової порожнини. При мікроскопічних дослідженнях матеріал наносили на предметне скло, фіксували над полум’ям пальника і фарбували за методом Грама. При бактеріологічних дослідженнях, у результаті підрахунку загальної кількості пророслих колоній одержали кількісний показник у колонієутворюючих одиницях на 1 мл (КУО / мл). Отримані дані, для подальшого статистичного аналізу, проходили перевірку на нормальність шляхом обрахування коефіцієнтів асиметрії та ексцесу, з використанням критерію Шапіро-Уілка (р0.05). Центральну тенденцію для всіх даних було представлено у вигляді М±SD (середнє значення ± стандартне відхилення). При мікроскопічних дослідженнях мазків з мікробіотопів ротової порожнини встановлено, що мікробіота була однотипною у всіх інтактних тварин. Проведені дослідження у різні терміни експерименту (1, 14 і 28 доби) вказували на домінування грампозитивних мікроорганізмів. У мазках виявляли продовгастої форми ниткоподібні бактерії – Leptotrix (роду Lactobacillus). Грампозитивну кокову мікробіоту візуалізували у вигляді окремих скупчень. При порівнянні кількісної характеристики стрептококової мікробіоти мікробіотопу поверхні зубів у ділянці ясенного краю упродовж двадцяти восьми діб відмічено, що кількість негемолітичних і α-гемолітичних стрептококів в ході експерименту істотно не змінювалася, на відміну від показників у інших досліджуваних мікробіотопах ротової порожнини інтактних тварин. При цьому, при порівнянні з попереднім терміном (на 14 добу) експерименту кількість α-гемолітичних стрептококів у мікробіотопі слизової оболонки присінку рота значно зростала стосовно кількісного складу цих мікроорганізмів у мікробіотопі слизової оболонки власне ротової порожнини. Кількісні показники інших видів виявлених мікроорганізмів (коагулазонегативні стафілококи, ентерококи, кишкова паличка, грампозитивні спорові та неспорові палички) істотно не відрізнялися у мікробіотопах ротової порожнини щурів, сформованих на двадцять восьму добу досліду. Це вказувало на стабілізацію мікробіоценозу ротової порожнини при карантинному утриманні інтактних тварин в умовах експерименту.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Fik, V. B.
Dmytriv, G. M.
Fedechko, Y. M.
Paltov, Ye. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Структурні особливості малих слинних залоз язика за умов комбінованого впливу харчових добавок в експерименті / В. М. Кока [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 1. - С. 101-105 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ЯЗЫК -- TONGUE
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE (вредные воздействия)
Анотація: При певних умовах деякі харчові добавки чинять негативний вплив на стан органів травної системи. Морфо-функціональні зміни в малих слинних залозах різних типів при введенні в раціон харчових добавок вивчено недостатньо. Мета роботи: вивчення в експерименті особливостей будови слизових і білкових малих слинних залоз язика після комбінованого впливу глютамат натрію, нітриту натрію, понсо 4R. в динаміці впродовж 4 тижнів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Кока, В. М.
Старченко, І. І.
Ройко, Н. В.
Филенко, Б. М.
Мустафіна, Г. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Голубченко, О. Ю.
Пошук фізіологічного співвідношення щелеп та міжальвеолярної висоти у пацієнтів з оклюзійними порушеннями сполученими з первинно глибоким прикусом, що виникли після проведення некоректних стоматологічних втручань / О. Ю. Голубченко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 1. - С. 77-84 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
СТОМАТОГНАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- STOMATOGNATHIC SYSTEM
ЗУБНОЙ РЯД -- DENTITION
ПРИКУСА ВЫРАВНИВАНИЕ -- OCCLUSAL ADJUSTMENT
ПРИКУСА ВЕРТИКАЛЬНЫЙ РАЗМЕР -- VERTICAL DIMENSION
ПРИКУС ГЛУБОКИЙ -- OVERBITE
ОРТОДОНТИЯ КОРРИГИРУЮЩАЯ -- ORTHODONTICS, CORRECTIVE
Анотація: Виявлено, що одним з найважчих моментів в процесі ортодонтичного лікування пацієнтів, які мають функціональні розлади ятрогенного генезу та потребують репротезування, є відновлення міжальвеолярної висоти. Часто, коли мова йде про перепротезування, мають місце конфліктні ситуації у стосунках пацієнт – лікар, що пов’язано з необхідністю видалення дороговартісних конструкцій та проведення ортодонтичної корекції не менш затратної у фінансовому відношенні. За нашими спостереженнями, навіть віднайдене комфортне положення на оклюзійній шині, яке призводить до зникнення больових відчуттів, може бути хибним. Тому критерієм оцінки досягнення функціонального та естетичного оптимуму слід вважати не лише віднайдення положення нижньої щелепи, що усуває больові прояви в зубо-щелепному апараті, але й визначення міжальвеолярної висоти, на якій потрібно здійснити ортодонтичне лікування та репротезування. Тим самим, знаючи прогноз, лікар зменшує ризик похибки при проведенні ортодонтичного лікування та виготовленні нових стаціонарних дороговартісних конструкцій, що попереджає виникнення конфліктної ситуації з пацієнтами. Наше дослідження дозволяє прогнозувати обсяг необхідної корекції прикусу.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Kerzyk, O. P.
Status of oral mucosa microbiotope in patients with gastroesophageal reflux disease / O. P. Kerzyk, M. M. Rozhko // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 1. - С. 85-88 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ДУОДЕНО-ГАСТРАЛЬНЫЙ РЕФЛЮКС -- DUODENOGASTRIC REFLUX
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ И РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- DIGESTIVE SYSTEM AND ORAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MOUTH MUCOSA
СЛЮНА -- SALIVA
Анотація: В останні роки проблема “позастравохідних проявів” гастроезофагеальної рефлюксної хвороби привертає до себе все більше увагу вчених. Увага до цієї проблеми зумовлена тяжкістю діагностики та її лікування, співпрацею лікарів різного фаху, тому що на перший план можуть виступати тільки “позастравохідні” прояви, імітуючи захворювання інших органів. У ротовій порожнині існує сприятливе середовище для розвитку корисних, патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Патогенні мікроорганізми при проникненні в організм в першу чергу контактують зі слизовою оболонкою ротової порожнини, де за певних умов вони швидко розмножуються і чинять негативний вплив на весь організм. А збільшення на слизовій оболонці ротової порожнини корисних мікроорганізмів забезпечує формування місцевого імунітету. Колонізаційна резистентність є однією з найважливіших функцій нормальної мікрофлори ротової порожнини і перешкоджає заселенню та розмноженню нехарактерної для даного біотопу мікрофлори. Встановлення діагнозу проводилось лікарем-гастроентерологом за загальноприйнятими критеріями з урахуванням клінічних симптомів (відрижка, нудота, печія, біль за грудиною) та даних фіброгастроскопії, pH моніторингу, ультразвукове дослідження стравоходу. Так у хворих на гатроезофагеальну рефлюксну хворобу відмічалося окрім катаральних змін слизової оболонки, були наявні поодинокі ерозивні ураження на язику і щоках, гіпертрофію ниткоподібних сосочків, посилене слиновиділення особливо при підвищеній кислотності шлункового соку, при пониженій кислотності шлунка наявні ділянки атрофії сосочків, язик обкладений, сухість губ зменшення слиновиділення. Тому, існує зворотній вплив патологічних процесів внутрішніх органів на ротову порожнину. Виявлений взаємозв’язок між колонізацією мікроорганізмів у ротовій порожнині та перебігом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби створює необхідність проведення поглибленого дослідження для визначення ролі певних мікроорганізмів у формуванні патологічних змін у ротовій порожнині та профілактиці позастравохідних проявів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Rozhko, M. M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)