ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (7)

Дисертації (3)

Автореферати (8)

Методичні рекомендації. Брошури (1)

Матеріали конференцій (7)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ПЛАЦЕНТА<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 146
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Шаторна, В. Ф.
Зміни показників ембріотоксичності хлориду кадмію при комбінованому введенні з сукцинатами цинку та міді в хронічному експерименті на щурах / В. Ф. Шаторна, Л. Л. Ломига // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 247-252 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
КРЫСЫ -- RATS
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ЯДЫ -- POISONS
ЦИНК -- ZINC (вредные воздействия)
КАДМИЙ -- CADMIUM (вредные воздействия)
МЕДЬ -- COPPER (вредные воздействия)
Анотація: Кадмій потрапляє в організм людини з навколишнього середовища різними шляхами та може накопичуватись у багатьох органах. Базові клінічні, біологічні та статистичні дослідження визначають кадмій як одну з причин, що викликає серцево-судинні захворювання, здійснює токсичний вплив на печінку та нирки, долає плацентарний бар’єр та має ембріотоксичну дію. Пошук потенційних біоантагоністів токсичності кадмію, його негативного впливу на організм та ембріон, що розвивається, є актуальним завданням для сучасних морфологічних досліджень. Одним з таких біоантагоністів може бути бурштинова кислота – універсальний проміжний продукт обміну, що утворюється в циклі трикарбонових кислот. За останні роки встановлено ефективність застосування солей бурштинової кислоти для профілактики та лікування захворювань різних органів та систем людини. У даній роботі ми визначали ступінь ембріотоксичного впливу кадмію хлориду у дозі 2мг/кг при ізольованому та комбінованому з сукцинатами міді або цинку внутрішньошлунковому введенні у хронічному експерименті на вагітних самицях щурів. Для проведення ембріологічних досліджень отримували самиць з датованим терміном вагітності, розподіляли їх на 4 експериментальні групи: контрольна, група ізольованого введення розчину кадмію хлориду, група комбінованого введення розчину кадмію хлориду у та розчину сукцинату цинку; група комбінованого введення розчину кадмію хлориду та сукцинату міді. Отримані результати демонструють достовірне збільшення всіх показників ембріональної смертності у групі впливу хлориду кадмію у порівнянні з контрольною групою як на 13-ту, так і на 20-ту добу експерименту. Водночас, при порівнянні груп впливу кадмію у поєднанні з сукцинатами цинку або міді із групою ізольованого впливу, можна побачити статистично значущі відмінності за основними показниками ембріонального розвитку, що дає змогу вважати сукцинати міді та цинку потенційними біоантагоністами кадмію.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ломига, Л. Л.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Peculiarities of the formation of the functional system "mother-placenta-fetus" by the influence of small doses of radiation / A. A. Zhyvetska-Denysova [et al.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine. - 2022. - Т. 12, № 4. - P21-30. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ИЗЛУЧЕНИЕ -- RADIATION
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (воздействие облучения)
Анотація: Вступ. Забруднення екосистеми 137 Cs – джерело радіації в людини. Найбільш уразливі до іонізуючого випромінювання - недиференційовані клітини, які здатні до швидкого поділу. Звідси, саме від фето-плацентарної та імунної систем слід очікувати потужну реакцію на дію іонізуючого випромінювання. Функціональність плаценти визначає сценарії вагітності. Мета дослідження. Встановити особливості формування фето-плацентарної системи в умовах впливу малих доз радіації. Матеріали і методи дослідження. Вагітні були розділені на групи, згідно з дизайном дослідження: до основної (1) увійшли 60 жінок з репродуктивними втратами в анамнезі та ознаками передчасного переривання поточної вагітності, до контрольної (2) - 30 осіб з фізіологічною вагітністю та неускладненим анамнезом. Накопичення в плаценті 137Cs встановили шляхом ?-спектрометрії. Характер ушкоджень визначали за допомогою патоморфологічного дослідження плацент. В плацентах методом імуногістохімії вивчали експресію віментину і РЕА. Вплив радіації на функціональну систему «мати-плацента-плід» оцінювали за результатами імунологічних, гормональних, біохімічних та бактеріологічних досліджень. Дослідження затверджені Комісією з медичної етики ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України» (протокол № 3 від 07.06.2017). Результати обробляли статистично на ПК за допомогою пакета Microsoft Excel-2016, використовуючи критерій кутової трансформації Фішера. Відмінності порівняльних значень вважаються ймовірними, якщо p 0,05 (індекс вірогідності більше 95%). Дослідження виконані у межах науково-дослідної роботи ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України» «Розробити новітні та вдосконалити існуючі технології діагностики, профілактики та лікування передчасного переривання вагітності у жінок з невиношуванням з урахуванням паспорта плаценти» (2018-2020 рр.). Шифр ВН.20.00.02.18, № держреєстрації 0118U000039, КПКВ 6561040. Результати дослідження. Довели, що хронічний радіаційний стрес відіграє визначну роль у багатофакторній природі плацентарної дисфункції та антенатальних втрат. Встановили, що активність 137 Cs до 1,0 Бк/кг не впливає на перебіг гестації. Компенсаторна здатність плаценти зберігається при інкорпоруванні 1,1 - 4,4 Бк/кг 137 Cs. Можливо зберегти вагітність до терміну пологів. В результаті внутрішнього опромінення 4,5-10,4 Бк/кг 137 Cs ушкодження зазнає строма материнської поверхні плацент. При цьому вагітність переривається передчасно - у 28-36 тижнів + 6 днів. Але діти народжуються живими завдяки збереженню компенсаторних реакцій у плаценті. Накопичення понад 10,4 Бк/кг 137 Cs - ймовірний чинник антенатальної загибелі плоду та ранніх передчасних пологів, оскільки ушкоджень зазнають як материнська, так і плодова структура плацент. Висновки. Внутрішнє опромінення 137Cs порушує архітектоніку плаценти, що ускладнює перебіг вагітності. Екстремальні ефекти залежать від об’ємної активності включеного 137 Cs та компенсаторної спроможності плаценти. Дисбаланс стероїдних гормонів та системи перекисного гемостазу - провісники плацентарної дисфункції та невиношування вагітності. Експресія віментину - маркер плацентарної деструкції при внутрішньому впливі радіонуклідів. Експресія РEA в плаценті - маркер передчасних пологів та антенатальної загибелі плоду.
Дод.точки доступу:
Zhyvetska-Denysova, A. A.
Vorobiova, I. I.
Skrypchenko, N. Ya.
Tolkach, S. M.
Rudakova, N. V.
Bondarenko, Yu. M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Бондаренко, Ю. М.
Морфологічні особливості маркерів стресу в плаценті / Ю. М. Бондаренко, Т. Д. Задорожна // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 60-64. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (анатомия и гистология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения)
Анотація: Багатоядерний синцитіотрофобласт ворсинок плаценти людини відповідає за транспортні функції між кровообігом матері та плода і є основним місцем синтезу білка та виробництва стероїдів. Він утворюється шляхом злиття розташованих під ним клітин цитотрофобласта. Ядра багатоядерного синцитіотрофобласта є немітотичними, але механізм зупинки клітинного циклу в синцитіотрофобласті не є відомий. У поодиноких публікаціях описано, що злиття клітин викликає старіння клітин, найбільш відоме як компонент реакції на стрес і важливий фактор у запобіганні росту пухлинних клітин. Для синцитіотрофобласта одним із критеріїв його старіння є утворення в ньому так званих синцитіальних вузлів - локальних нагромаджень ядерного матеріалу з вип’ячуванням цих осередків у міжворсинчастий простір. Мета дослідження. Визначити морфологічні особливості в плацентах жінок при дії хронічного стресу, обумовленого коронавірусним захворюванням та внутрішнім опроміненням, з подальшим формуванням критеріїв діагностики захворювань та оцінки тяжкості уражень у матері та плоду. Матеріал та методи. Проведено морфологічне дослідження синцитіальних вузлів у ворсинках плаценти груп жінок з хронічним стресом, який обумовлений внутрішнім опроміненням та COVID-19 (класифікованих за тяжкістю захворювання), у порівнянні з фізіологічним перебігом вагітності та пологів. Виконано гістопатологічне та ультраструктурне дослідження плацент з виявленням синцитіальних вузлів з морфометричним аналізом їх ультраструктурних особливостей ядерного компоненту вузликів синцитіотрофобласту та в порівнянні з клінічними групами. Кількість синцитіальних вузлів оцінювали на гістологічних препаратах, які забарвлені гематоксиліном та еозином. Вплив хронічного стресу в жінок був вірогідно (p0,05) підтверджений підвищенням рівня кортизолу (saliva test). Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням ліцензійних програм «Microsoft Excel» і «Statistica». Дизайн дослідження та всі методики, які були нами використані в даному дослідженні, розглянуті та схвалені комісією з біоетики ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені акад. О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ, Україна. Результати дослідження. Морфологічне дослідження тканини плаценти породіллі з COVID-19 показало збільшення кількості синцитіальних вузлів у ворсинках, що ми пов’язали з наявністю стресу. Ультраструктурні дослідження виявили зміни в ядрах синцитіальних вузликів в залежності від патології. Висновок. Встановлено збільшення числа синцитіальних вузлів у структурах хоріона при внутрішньому опроміненні та перенесеному COVID-19 у вагітних жінок, що має значення в якості предикторів плацентарних факторів для здоров’я дитини в майбутньому.
Дод.точки доступу:
Задорожна, Т. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Морфологічні та імуногістохімічні особливості плаценти та плацентарного фактору у породіль з ізольованими вродженими вадами серця у новонародженого / Ю. В. Дудєріна [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 48-54. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL (осложнения)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (аномалии)
ПЛОДА СЕРДЦЕ -- FETAL HEART (аномалии)
Анотація: Вроджені вади серця (ВВС) у плода можуть впливати на перебіг вагітності, бути причиною змін фукціонування систем вагітної та метаболічних і гемодинамічних порушень. Актуальність проблем ВВС обумовлена насамперед їх значною частотою у новонароджених (5-9 на 1000 живонароджених) у залежності від географічних відмінностей і значною питомою вагою серед множинних вроджених вад розвитку та необхідністю хірургічного лікування у неонатальному періоді. Плацента, як один з найменш вивчених людських органів, відіграє не тільки вирішальну роль у процесі органогенезу, а й у «програмуванні» здоров'я людини за межами періоду життя плода та новонародженого. На сьогодні є актуальним визначення асоціації між ВВС та аномаліями плаценти, природа та наслідки якої потребують подальшого вивчення. Мета дослідження. Вивчення морфологічних та імуногістохімічних особливостей структур плацент у породіль з ізольованими вродженими вадами серця у новонародженого. Матеріали і методи дослідження. За період 2020-2021 рр. на основі госпітальної вибірки було проведено обстеження 90 вагітних жінок та їх плацент, віком від 17 до 39 років (середній вік 28,36±5,08), які народили дітей в терміні 37-41 тижнів, 30 з яких мали різні форми ВВС у новонародженого. Пацієнтки були поділені на дві групи: досліджувана - жінки з ВВС у новонародженого, та контрольна - соматично здорові породіллі зі здоровими дітьми. Враховуючи різну етіологію вад серцево-судинної системи у плода, а також наявність різних факторів ризику їх виникнення, з метою мінімізації їх впливу на появу ізольованих ВВС, вважали за доцільне визначення критеріїв відбору для вагітних з не синдромальними формами вад серцево-судинної системи, оскільки наявність генетичного синдрому може вплинути на внутрішньоутробний розвиток плоду, що обумовлює неможливість визначення єдиного ефекту розвитку ВВС. До критеріїв відбору в даному дослідженні були віднесені: соматично здорова жінка, необтяжений перебіг вагітності, природнє запліднення (без використання репродуктивних технологій), наявність ізольованої вади серця у плода, підтвердженої лікарем кардіологом за допомогою ехокардіографії. Для вивчення морфології плаценти та плацентарних факторів були використані органометричний, макроскопічний, загальногістологічний та імуногістохімічний методи. У даному дослідженні була застосована статистична обробка цифрового матеріалу з наведенням верхнього та нижнього лімітів цифрових значень у статистичних вибірках. Рішенням комісії з біоетики №138 від 10.11.2020 року дослідження не містить підвищеного ризику для суб’єктів дослідження та виконано з урахуванням існуючих біоетичних норм та наукових стандартів щодо проведення клінічних досліджень із залученням пацієнтів. Результати дослідження. Аналізуючи дані щодо морфологічних особливостей плацент від жінок з ВВС у новонародженого, слід зазначити наявність розладів кровообігу у 60% випадків, а саме множинні інфаркти, повна або часткова облітерація артерій та артеріол з периваскулярним фіброзом (у стовбурових ворсинах -15%, проміжних-10%, термінальних-10%), зменшення кількості фетальних судин у термінальних ворсинках та синцитіокапілярних мембранах, різке розширення судин проміжних ворсин. Також виявлено повне або часткове заміщення епітелію ворсинок фібриноїдними масами у 20%. При імуногістохімічному дослідженні плацентарного фактора росту відмічалася менш виразна експресія у синцитії, децидуальній оболонці та клітинах строми (1-2 бали) порвняно з контролем (2-3 бали). Висновки. Виявлені морфологічні та імуногістохімічні зміни в плацентарному бар’єрі на різних рівнях стосуються пошкодження структур материнської та фетальної частин плацент породіль з ізольованою вадою серця новонародженого, які призводять до порушення у них стромально-судинних процесів зі зниженням перфузії. Це підтверджує світові дані про наявність плацентарно - серцевої вісі і може бути предиктором ВВС на ранніх етапах дослідження плацентарної структури, а також у подальшому прогнозуванні здоров’я дитини.
Дод.точки доступу:
Дудєріна, Ю. В.
Келихевич, С. М.
Говсєєв, Д. О.
Галаган, В. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Features of the functional morphology of the placenta in case of premature amniotic fluid discharge = Особливості функціональної морфології плаценти при передчасному вилитті навколоплідних вод / A. M. Hromova [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 2(169). - С. 178-185 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
Дод.точки доступу:
Hromova, A. M.
Mitiunina, N. I.
Shafarchuk, V. M.
Martynenko, V. B.
Prylutska, N. O.
Liakhovska, T. Y.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Дубецький, Б. І.
Морфологічні особливості плаценти при оболонковому прикріпленні пуповини = Мorphological features of the placenta in velamentous cord insertion / Б. І. Дубецький, О. М. Макарчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2022. - N 1. - С. 31-36

MeSH-~главная:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- PLACENTA PREVIA
ПУПОВИНА -- UMBILICAL CORD
Дод.точки доступу:
Макарчук, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Оptimization of methods for diagnostic placental dysfunction in pregnant women = Оптимізація методів діагностики плацентарної дисфункції у вагітних / O. I Khlibovska [et al.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2022. - N 1. - С. 23-27

MeSH-~главная:
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- PLACENTA PREVIA
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Дод.точки доступу:
Khlibovska, O. I
Boychuk, A. V.
Yakymchuk, Y. B.
Dzhyvak, V. G.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Бербець, А. М.
Гормональні реакції фетоплацентарного комплексу у жінок із загрозою невиношування у ранні терміни гестації / А. М. Бербець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2013. - Т. III, № 2. - С. 58-62 . - ISSN 2226-1230

MeSH-~главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (рост и развитие)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ГОРМОНЫ -- HORMONES
ТРОФОБЛАСТЫ -- TROPHOBLASTS
Анотація: Обстежено 30 жінок із неускладненим перебігом вагітності та 49 жінок з ознаками загрози невиношування в І триместрі. Вивчалися рівні гормонів крові (естрадіолу, прогестерону, кортизолу, а також тестостерону та пролактину) та гормональні реакції фетоплацентарного комплексу. Дійшли висновку, що у вагітних із загрозою викидня в І триместрі частіше спостерігаються патологічні типи гормональних реакцій, порівняно зі здоровими вагітними.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Кошурба, І. В.
Порівняльна характеристика противиразкової активності кріоекстракту плаценти за різних режимів застосування в експерименті / І. В. Кошурба, Ф. В. Гладких, М. О. Чиж // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 2. - С. 65-70 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER (терапия)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (патология, повреждения)
Анотація: Вступ. Виразкова хвороба належить до найпоширеніших захворювань шлунково-кишкового тракту у всьому світі. Серед причин інвалідності у дорослого населення захворювання травного тракту посідають 5 місце, а близько 20,0–30,0 % серед них припадає на виразкову хворобу, яка призводить до стійкої втрати працездатності більш ніж у 50,0 %. На думку науковців, поширеність вказаної патології пов’язана з її поліетіологічністю, що зумовлює клінічну гетерогенність та рецидивуючий перебіг. У якості потенційного засобу з противиразковою активністю нашу увагу привернув кріо-консервований екстракт плаценти, якому за даними літератури притаманний широкий спектр фармакологічної активності. Мета – провести порівняльну оцінку виразності противиразкової активності кріоекстракту плаценти за профілактичного, лікувального та лікувально-профілактичного режимів застосування на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведені на 84 нелінійних лабораторних щурах-самцях масою 200–220 г. Для моделювання пошкодження слизової оболонки шлунка щурам одноразово вводили спиртово-преднізолонову суміш: преднізолон (20 мг/кг), розчинений у 80,0 % етиловому спирті (0,6 мл/100 г маси тіла тварини). Через 24 год. після введення спиртово-преднізолонової суміші щурів виводили з експерименту. Препарат «Кріоцелл-кріоекстракт плаценти» згідно застосовували у трьох режимах застосування: профілактичний – 1 р/д впродовж 5 днів до введення спиртово-преднізолонової суміші; лікувальний – одноразово через 60 хв після введення спиртово-преднізолонової суміші; лікувально-профілактичний – 1 р/д впродовж 3 днів до введення спиртово-преднізолонової суміші та через 60 хв після введення спиртово-преднізолонової суміші. Вплив досліджуваних лікарських засобів на стан слизової оболонки шлунка оцінювали макроскопічно за бальною шкалою Яковлевої Л.В. Результати дослідження. Макроскопічна оцінка стану слизової оболонки шлунка показала, що через 24 год. після введення спиртово-преднізолонової суміші ступінь ураження становив в середньому 3,7±0,37бали з п’яти максимально можливих балів, а виразковий індекс становив відповідно 3,9 ум. од. Профілактичне п’ятиденне введення езомепразолу призвело до противиразкової активності на рівні 45,9%, що у 1,8 рази було нижче за показники щурів, яким вводили досліджуваний кріоекстракт. Ерозивно-виразкові ушкодження слизової оболонки шлунка на тлі лікувально-профілактичного режиму введення кріоекстракту плаценти відмічені лише у 28,6% щурів що відповідало значенню виразкового індексу (0,3 ум. од.), а противиразкова активність становила відповідно 92,3%. За вказаного режиму застосування противиразкова активність кріоекстракту практично співставлялась з виразністю вказаної активності езомепразолу (97,4%). Висновки. Введення кріоекстракту плаценти у лікувальному режимі (1 раз після спиртово-преднізолонової суміші) супроводжуються найнижчою противиразковою активністю, яка становила 22,2%, що у 4,1 рази поступалось за ефективність езомепразолу. Лікувально-профілактичне застосування кріоекстракту призвело до статистично вірогідного (p менше 0,05) ослаблення пошкоджуючого впливу спиртово-преднізолонової суміші, а противиразкова активність становила відповідно 92,3%.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Гладких, Ф. В.
Чиж, М. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Аналіз клінічних параметрів рубцевозміненої тканини голови та шиї в залежності від циркадного ритму пацієнта / М. Г. Скікевич [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 2. - С. 141-146 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
КРИОПРЕЗЕРВАЦИЯ -- CRYOPRESERVATION (использование)
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL (методы, тенденции)
РУБЕЦ -- CICATRIX
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
Анотація: Загоєння ран це складний і динамічний процес. Він складається з фаз, які тісно пов’язані між собою. На формування післяопераційного рубця впливають: топографія хірургічного поля, тривалість запального процесу, спосіб оперативного втручання, час оперативного втручання та хронотип пацієнта. У 1970 році шведський психолог Оскар Оквіст розпочав наукове вивчення хронотипів. За його словами, термін «хронотип» використовується для визначення індивідуальних особливостей циркадного ритму людини. Біологічні ритми відіграють важливу роль в адаптації та виживанні в навколишньому середовищі. За даними попередніх досліджень, біологічний ритм впливає не тільки на психічний стан, а також на репаративні функції під час загоєння ран та реабілітації в післяопераційний період.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Скікевич, М. Г.
Торопов, О. А.
Волошина, Л. І.
Яценко, П. І.
Стебловський, Д. В.
Бойко, І. В.
Аветіков, Д. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)