Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (4)Автореферати (2)Методичні рекомендації. Брошури (1)Матеріали конференцій (1)Електронний ресурс (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 37
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-37 
1.


    Uzun, Halil.
    Improvement of enteral nutrition technologies in patients with a severe course of acute pancreatitis / H. Uzun, I. Kolosovych, I. Hanol // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2023. - N 1. - P60-67


MeSH-~главная:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (патофизиология, терапия)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
Дод.точки доступу:
Kolosovych, Ihor
Hanol, Ihor

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


   
    Nutritional support for patients under the ERAS protocols during TAPP in wartime and the COVID-19 pandemic / Y. Prykhodko [et al.] // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2022. - N 3. - P38-41


MeSH-~главная:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (использование)
Дод.точки доступу:
Prykhodko, Yevhenii
Ioffe, Oleksandr
Stetsenko, Oleksandr
Kryvopustov, M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


    Калашніков, О. О.
    Раннє ентеральне харчування у пацієнтів після лапароскопічної рукавної резекції шлунка / О. О. Калашніков // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 180-186 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (использование)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
Анотація: Відтерміноване ентеральне харчування після операцій на шлунково-кишковому тракті є традиційною хірургічною практикою, заснованою на побоюваннях спричинити післяопераційні ускладнення, якщо пероральний прийом почнеться до відновлення функції кишківника. Раннє післяопераційне годування через рот стає все більш поширеним, особливо як частина протоколів швидкого відновлення. Проте залишається занепокоєння щодо безпеки раннього ентерального харчування після лапароскопічної рукавної резекції шлунка. Метою нашого дослідження було оцінити раннє ентеральне харчування у пацієнтів після лапароскопічної рукавної гастректомії. Ретроспективний аналіз лікування 64 пацієнтів із патологічним ожирінням, які перенесли лапароскопічну рукавну гастректомію. 39 склали 1 групу, яким розпочато раннє ентеральне харчування в першу добу після операції; інші 25 хворих увійшли до 2 групи, в якій ентеральне харчування розпочато з п’ятої доби після операції. Вік пацієнтів, включених у дослідження, становив від 17 до 68 років. У першій групі середнє значення становило 38,9±12,5 років, у другій – 41±11. Співвідношення чоловіків і жінок було майже однаковим, 20 до 19 у першій групі та 9 до 16 у другій групі відповідно. . Антропометричні показники в групах: середнє значення маси тіла, ІМТ та надлишкової маси тіла в першій – 143,1±22,9 кг, 48,2±7,4 кг/м2 та 76,3±20,7 кг та у другій –137,9±20,1 кг, 47,2±5,7 кг/м2 і 74,2±16,8 кг відповідно. Не спостерігалося жодних статистичних відмінностей між групою 1 і групою 2 щодо розподілу за статтю, віком, вагою, індексом маси тіла та надмірною вагою. Інтраопераційна крововтрата (164,1±58,4 проти 184±85,1 мл відповідно) та тривалість операції (120,8±23,6 проти 132,1±24,5 хв відповідно) були порівнянними між двома групами (P0,05). У хворих 2-ї групи на 5-ту добу післяопераційного періоду виникло одне підтікання скоби. У пацієнтів групи 1 витоку не спостерігалося. Частота ускладнень була однаковою в обох групах без достовірної різниці (χ2 =0,051; Р=0,82). Післяопераційний період перебування в стаціонарі був вірогідно меншим у хворих 1 групи порівняно з 2 групою (6,3±1,7 проти 8,9±2,1 дня відповідно; t=5,89, Р=0,001). Раннє ентеральне харчування у пацієнтів, оперованих з приводу ЛСГ, призвело до значного скорочення терміну перебування в стаціонарі та не вплинуло на збільшення частоти ускладнень.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


    Kalashnikov, O. O.
    Early enteral nutrition in patients after laparoscopy sleeve gastrectomy / O. O. Kalashnikov // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 176-179 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (использование)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
Анотація: Відтерміноване ентеральне харчування після операцій на шлунково-кишковому тракті є традиційною хірургічною практикою, заснованою на побоюваннях спричинити післяопераційні ускладнення, якщо пероральний прийом почнеться до відновлення функції кишківника. Раннє післяопераційне годування через рот стає все більш поширеним, особливо як частина протоколів швидкого відновлення. Проте залишається занепокоєння щодо безпеки раннього ентерального харчування після лапароскопічної рукавної резекції шлунка. Метою нашого дослідження було оцінити раннє ентеральне харчування у пацієнтів після лапароскопічної рукавної гастректомії. Ретроспективний аналіз лікування 64 пацієнтів із патологічним ожирінням, які перенесли лапароскопічну рукавну гастректомію. 39 склали 1 групу, яким розпочато раннє ентеральне харчування в першу добу після операції; інші 25 хворих увійшли до 2 групи, в якій ентеральне харчування розпочато з п’ятої доби після операції. Вік пацієнтів, включених у дослідження, становив від 17 до 68 років. У першій групі середнє значення становило 38,9±12,5 років, у другій – 41±11. Співвідношення чоловіків і жінок було майже однаковим, 20 до 19 у першій групі та 9 до 16 у другій групі відповідно. . Антропометричні показники в групах: середнє значення маси тіла, ІМТ та надлишкової маси тіла в першій – 143,1±22,9 кг, 48,2±7,4 кг/м2 та 76,3±20,7 кг та у другій –137,9±20,1 кг, 47,2±5,7 кг/м2 і 74,2±16,8 кг відповідно. Не спостерігалося жодних статистичних відмінностей між групою 1 і групою 2 щодо розподілу за статтю, віком, вагою, індексом маси тіла та надмірною вагою. Інтраопераційна крововтрата (164,1±58,4 проти 184±85,1 мл відповідно) та тривалість операції (120,8±23,6 проти 132,1±24,5 хв відповідно) були порівнянними між двома групами (P0,05). У хворих 2-ї групи на 5-ту добу післяопераційного періоду виникло одне підтікання скоби. У пацієнтів групи 1 витоку не спостерігалося. Частота ускладнень була однаковою в обох групах без достовірної різниці (χ2 =0,051; Р=0,82). Післяопераційний період перебування в стаціонарі був вірогідно меншим у хворих 1 групи порівняно з 2 групою (6,3±1,7 проти 8,9±2,1 дня відповідно; t=5,89, Р=0,001). Раннє ентеральне харчування у пацієнтів, оперованих з приводу ЛСГ, призвело до значного скорочення терміну перебування в стаціонарі та не вплинуло на збільшення частоти ускладнень.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


    Кушта, А. О.
    Вплив ентерального харчування в поєднанні з L-аргініном і глутаміновою кислотою на харчовий статус в експерименті / А. О. Кушта, А. О. Мельник, Н. І. Волощук // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 1. - С. 88-93 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
АРГИНИН -- ARGININE
ГЛУТАМИНОВАЯ КИСЛОТА -- GLUTAMIC ACID
ПИЩЕВОЙ СТАТУС -- NUTRITIONAL STATUS
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Мета роботи оцінка схеми комплексної терапії на основі ентерального харчування та L-аргініну, глутамінової кислоти на показники обміну білків, вуглеводів, ліпідів в крові щурів з експериментальними рановими дефектами шкіри за умов часткової харчової депривації. Матеріали та методи. Біохімічне дослідження крові проведено у 24 статевозрілих щурів-самців, які перебували 10 днів на частковій харчовій депривації. На 10 день нанесена рана і тварини поділені на 4 групи: 1-ша група контрольних тварин, які отримували харчування згідно фізіологічних потреб; 2-га група, яка знаходилась і надалі на частковій харчовій депривації; 3-тя група щури, яким після моделювання дистрофії протягом 10 діб, проводили компенсаторне ентеральне харчування; 4-та група - після харчової депривації отримувала окрім ентерального харчування ще L-аргінін і глутамінову кислоту в дозі 50 мг/кг. Забір крові здійснювали шляхом виведення тварин з експерименту на 28 добу. Досліджували наступні біохімічні показники: вміст глюкози, загального білка, альбумінів, сечовини, рівень неестерифікованих жирних кислот (НЕЖК), кетонових тіл, амоніаку та ТБК-реактантів. Результати. Порівняльний аналіз вмісту глюкози показав, що комплексна терапія попереджувала розвиток гіпоглікемії за умов часткової харчової деривації (р˂0,05). Встановили позитивний вплив комплексної дії ентерального харчування та L-аргініну, глутамінової кислоти на сироватковий вміст загального білка був більшим на 18% (р˂0,05), а альбумінів – на 39% (р˂0,05), сечовини та амоніаку відповідно на 50 та 40,1% меншими (р˂0,05), НЕЖК був меншим на 32,4% (р˂0,05), кетонових тіл – на 73,2% (р˂0,05), ТБК-реактантів – на 50,4% (р˂0,05), порівняно з нелікованими тваринами і ці показники статистично достовірно не відрізнялись від контрольних величин. Висновки. Комплексна терапія на основі ентерального харчування та L-аргініну, глутамінової кислоти на тлі часткової харчової депривації ефективно нормалізувала метаболізм білків, показники ліпідного та азотистого обміну в організмі щурів (р˂0,05), відносно нелікованих тварин.
Дод.точки доступу:
Мельник, А.О.
Волощук, Н.І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


   
    Застосування збагачувача грудного молока для вигодовування недоношених дітей : інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров'я N 25 - 2012 / Є. Є. Шунько [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2014. - Т. IV, № 1. - С. 140-142 . - ISSN 2226-1230


MeSH-~главная:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (рост и развитие)
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING (тенденции)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (тенденции)
Анотація: Суть впровадження: метод збагачення ентерального харчування недоношених новонароджених, які знаходяться на грудному вигодовуванні, із застосуванням збагачувача грудного молока.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Шунько, Є. Є.
Пясецька, Н. М.
Бєлова, О. О.
Лакша, О. Т.
Краснова, Ю. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


   
    Опыт лечения новорожденных с искусственными кишечными свищами = Досвід лікування новонароджених зі штучними кишковими норицями / А. А. Лосев [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2013. - Т. III, № 1. - С. 47-50 . - ISSN 2226-1230


MeSH-~главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (рост и развитие)
КИШЕЧНИКА СВИЩ -- INTESTINAL FISTULA
ЭНТЕРОСТОМИЯ -- ENTEROSTOMY (использование)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (использование)
Анотація: На основании анализа результатов лечения 92 новорождённых с использованием кишечных стом в Одесской областной детской клинической больнице выявлены наиболее частые осложнения стомирования, обобщены меры профилактики данных осложнений и их лечения.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Лосев, А. А.
Диланян, И. Р.
Сиволап, Н. В.
Самофалов, Д. А.
Коссей, А. В.
Белестов, И. С.
Гаврилишен, Н. Р.
Качковский, Ю. Е.
Горелик, В. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


   
    Синдром короткої кишки в немовлят (етіологія, патогенез, принципи консервативного лікування) / Ю. І. Алексеєва [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 2. - С. 84-87 . - ISSN 2226-1230


MeSH-~главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (использование, тенденции)
ЭНТЕРОКОЛИТ -- ENTEROCOLITIS (диагностика, осложнения)
КИШЕЧНИКА АТРЕЗИЯ -- INTESTINAL ATRESIA (диагностика, осложнения)
ПИТАНИЕ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЕ -- PARENTERAL NUTRITION (использование, методы)
Анотація: Резюме. У роботі представлені різноманітні етіологічні чинники, патофізіологічні моменти виникнення синдрому короткої кишки та основні напрямки лікування. Так, у новонароджених та дітей грудного віку при синдромі короткої кишки етіологічно виділяють некротичний ентероколіт, атрезію тонкої кишки, хворобу Гіршпрунга, мальротацію кишківника, патологію розвитку верхньої брижової артерії, гастрошиз. У дітей старшого віку має значення хвороба Крона, інфаркт брижейки, резекція кишки у зв’язку з пухлиною або травмою. За останні роки збільшилась (до 90 %) чисельність новонароджених пацієнтів із синдромом короткої кишки, що вижили після масивної резекції тонкої кишки завдяки використанню ефективних технологій парентерального та ентерального харчування. У лікуванні даних пацієнтів виділяють три фази – гостру, адаптації і підтримуючої терапії. Ведучим напрямком у лікуванні дітей з кишковою недостатністю залишається загальне парентеральне харчування. Фармакологічна терапія включає антидіарейні та антисекреторні препарати. До новітніх методів відносять трансплантацію тонкої кишки, а також застосування гормону росту, епідермального фактору росту, інсуліноподібного фактора росту, фактора росту гепатоцитів. Таким чином, даний синдром є складною медичною проблемою, яка потребує мультидисциплінарного спеціалізованого підходу, розробок новітніх технологій догляду та лікування для забезпечення покращення рівня життя й адаптації маленьких пацієнтів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Алексеєва, Ю. І.
Кузенко, О. В.
Волошинович, В. М.
Пилип’юк, А. М.
Шлімкевич, І. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


    Колосович, І. В.
    Ентеральне зондове харчування при гострому панкреатиті та його ускладнення / І. В. Колосович, І. В. Ганоль, І. В. Черепенко // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 75-79 : табл. - англ. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2079-8334


MeSH-~главная:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
ПИЩЕВАРЕНИЕ -- DIGESTION
КИШЕЧНИК, ВСАСЫВАНИЕ -- INTESTINAL ABSORPTION
Анотація: Застосування раннього ентерального зондового харчування у хворих з гострим панкреатитом покращує перебіг захворювання, однак небезпечне розвитком кишкових ускладнень. Метою дослідження було покращення результатів комплексного лікування хворих на гострий панкреатит шляхом профілактики ускладнень ентерального зондового харчування. В основу клінічного матеріалу покладені результати лікування 79 хворих з гострим панкреатитом, що отримували ентеральне зондове харчування та були розділені на групу порівняння та основну групу (додатково в зонд отримували емульсію симетикону). Встановлено, що відновлення кишкового всмоктування (на піку загострення запального процесу підшлункової залози або у ранньому післяопераційному періоді) відбувається на 2,2±0,3 добу, а мембранного травлення – на 4,1±0,5 добу від початку лікування. Застосування емульсії симетикону для профілактики кишкових ускладнень на фоні призначення ентерального зондового харчування дозволило зменшити частоту розвитку кишкових ускладнень в перші дві доби від початку лікування на 32,1 % (р=0,001), на 3–4 добу – на 36,4 % (р=0,0004) та 7 добу – на 23,3 % (р=0,004).
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ганоль, І. В.
Черепенко, І. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


   
    Закономірності формування ентеральної недостатності внаслідок травматичної хвороби у хворих з домінуючою абдомінальною травмою / В. П. Польовий [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 115-120. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ -- ABDOMINAL INJURIES (осложнения)
Анотація: Метою дослідження було оцінити діагностику розвитку ентеральної недостатності при абдомінальній травмі на фоні травматичної хвороби. Матеріал і методи. Проаналізовано результати лікування 119 потерпілих з пошкодженням органів черевної порожнини внаслідок травматичної хвороби, які прооперовані з приводу абдомінальної травми. Виділені основні предиктори розвитку ентеральної недостатності: показник залишкового об'єму шлунка, відсутність перистальтичних шумів, блювота/регургітація, діарея, здуття кишечнику, внутрішньочеревної гіпертензії та синдрому абдомінальної компресії у потерпілих з абдомінальною травмою на фоні травматичної хвороби. Результати. Встановлено, що в контрольній групі померлих пацієнтів згідно з отриманими показниками загальний стан був достовірно тяжчим, ніж в основній групі потерпілих, які вижили, що підтверджено відповідними шкалами та окремими показниками. Також достовірна різниця між показниками внутрішньочеревного тиску та показником абдомінальної перфузії може засвідчити про розвиток ентеральної недостатності. Висновок. Наявність достовірної різниці між показниками внутрішньочеревного тиску та показником абдомінальної перфузії може засвідчити на розвиток ентеральної недостатності.
Дод.точки доступу:
Польовий, В.П.
Чепега, І.Г.
Паляниця, А.С.
Хомко, О.Й.
Волянюк, П.М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-37 
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)