ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Автореферати (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ОСТЕОГЕНЕЗ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 57
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-57

Інтенсивність катаболізму колагену за умов формування післяопераційного дефекту кісткової тканини нижньої щелепи / В. В. Хатту [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 203-206 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ЗУБОВ ЭКСТРАКЦИЯ -- TOOTH EXTRACTION
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE
КОЛЛАГЕН -- COLLAGEN (диагностическое применение)
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Анотація: Операція видалення зуба є найпоширенішим оперативним втручанням у світі. На процеси ремоделювання та мінералізації новоутвореної кісткової тканини впливає значна низка факторів. Запропоновані різні методи, які сприяють мінімізації післяопераційних наслідків. Кріоекстракт плаценти має виражені антиоксидантні властивості та протизапальну дію. Кверцетин є препаратом з антиоксидантними та мембраностабілізуючі властивостями, що може оптимізувати процеси репаративної остеорегенерації. Мета дослідження. Оптимізувати профілактику запальних ускладнень та стимуляцію остеогенезу нижньої щелепи після видалення зуба шляхом місцевого введення кріоконсервованої плаценти як монотерапії, так і у комбінації з кверцетином. Матеріали та методи дослідження. Було обстежено 90 пацієнтів, яким було проведено видалення зуба, які були розподілені на три групи по 30 осіб: 1 група – місцеве застосування кріоконсервованої плаценти у лунці видаленого зуба; 2 група – комбінація кріоконсервованої плаценти із внутрішньовенним введення кверцетину; 3 група – контрольна. Для характеристики інтенсивності катаболізму колагену досліджували вміст гідроксипроліну в сечі. Результати дослідження. На 10-ту добу після видалення зуба вміст гідроксипроліну у сечі зазнавав суттєвого збільшення у всіх трьох групах на 40,6 %, 35,5 % та 57,8 % відповідно. Відносно контролю екскреція гідроксипроліну була нижчою на 10,2 % у першій групі та на 11,7 % - у другій. Через 20 діб відмічали зниження вмісту гідроксипроліну на 7,1 % у першій групі та на 11,2 % у другій групі. На 30-ту добу відмічали зниження екскреції гідроксипроліну у всіх групах на 12,5 %, 9,7 % та 16,5 %, а на 90-ту – на 13,9 %, 13,3 % та 16,8 % відповідно. Висновки. Екскреція гідроксипроліну була найвищою на 10-ту добу спостереження у всіх досліджуваних групах, що обумовлює високий рівень розпаду колагену при найменших коливаннях у групі, де стандартний протокол лікування доповнювався комбінованим використання кріоконсервованої плаценти із кверцетином, що вказує на позитивний вплив на процеси заміщення малого кісткового дефекту нижньої щелепи.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Хатту, В. В.
Бойко, І. В.
Гаврильєв, В. М.
Буханченко, О. П.
Локес, К. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Фіщенко, В. О.
Морфологічні особливості репаративного остеогенезу під впливом мезенхімальних стовбурових клітин / В. О. Фіщенко, О. М. Рябошапко // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 335-342 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS
Анотація: Важливою медико-соціальною проблемою сучасної ортопедії і травматології є лікування розладів репаративного остеогенезу. Окрім стабілізації переломів з використанням остеосинтезу та аутологічної трансплантації, результати регенерації кісток можуть бути покращені шляхом використання клітинних технологій. Мета дослідження – визначити особливості динаміки репаративного остеогенезу при локальному введенні мезенхімальних стовбурових клітин у ділянку дефекту кісткової тканини в експериментальних тварин. Щурі лінії «Вістар» були розподілені на контрольну та експериментальну групи по 32 тварини у кожній. Матеріал для гістологічного дослідження – кісткові уламки великогомілкових кісток, вилучався на 7-му, 14-ту, 21-шу та 28-му добу експерименту. Морфологічне дослідження полягало у вивченні структурних змін всіх компонентів кісткової тканини – трабекулярного компоненту ураженої кісткової тканини, її волокнистих структур, стану кісткового мозку, а також перифокальних м’яких тканин у ділянці перелому в умовах реактивного запального процесу без лікування та із застосуванням мезенхімальних стовбурових клітин, отриманих із вартонових драглів пуповини людини. При гістологічному дослідженні тканин місця перелому великогомілкової кістки щурів основної групи на 7-му добу експерименту окрім еритроцитів були присутні також одноядерні клітини за типом моноцитів крові (мононуклеари), макрофагальні клітини та мезенхімальні фібробластоподібні клітини, мало- та недиференційовані клітини в значно більшій кількості, ніж у групі контролю. На 14-ту добу експерименту після лікування перелому між кістковими фрагментами також встановлено наявність ознак формування ендостального та періостального кісткового регенерату. У щурів досліджуваної групи на 21-шу добу визначались ознаки зрощування перелому шляхом формування ендостального, періостального та інтермедіарного кісткових мозолів, кісткова тканина була більш зрілою. На 28-му добу кісткова тканина формувалась на місці кістково-хрящового мозоля шляхом енхондрального окостеніння, в основній групі виявлені значно інтенсивніші ознаки перебудови кісткового регенерату, ніж у контрольній групі. У щурів експериментальної групи при застосуванні мезенхімальних стовбурових клітин, отриманих із вартонових драглів пуповини людини, встановлено достовірне покращення якісних показників репаративного остеогенезу.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Рябошапко, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Fishchenko, V. O.
Morphological features of reparative osteogenesis under the influence of mesenchymal stem cells / V. O. Fishchenko, O. M. Riaboshapko // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 331-335 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS
Анотація: Важливою медико-соціальною проблемою сучасної ортопедії і травматології є лікування розладів репаративного остеогенезу. Окрім стабілізації переломів з використанням остеосинтезу та аутологічної трансплантації, результати регенерації кісток можуть бути покращені шляхом використання клітинних технологій. Мета дослідження – визначити особливості динаміки репаративного остеогенезу при локальному введенні мезенхімальних стовбурових клітин у ділянку дефекту кісткової тканини в експериментальних тварин. Щурі лінії «Вістар» були розподілені на контрольну та експериментальну групи по 32 тварини у кожній. Матеріал для гістологічного дослідження – кісткові уламки великогомілкових кісток, вилучався на 7-му, 14-ту, 21-шу та 28-му добу експерименту. Морфологічне дослідження полягало у вивченні структурних змін всіх компонентів кісткової тканини – трабекулярного компоненту ураженої кісткової тканини, її волокнистих структур, стану кісткового мозку, а також перифокальних м’яких тканин у ділянці перелому в умовах реактивного запального процесу без лікування та із застосуванням мезенхімальних стовбурових клітин, отриманих із вартонових драглів пуповини людини. При гістологічному дослідженні тканин місця перелому великогомілкової кістки щурів основної групи на 7-му добу експерименту окрім еритроцитів були присутні також одноядерні клітини за типом моноцитів крові (мононуклеари), макрофагальні клітини та мезенхімальні фібробластоподібні клітини, мало- та недиференційовані клітини в значно більшій кількості, ніж у групі контролю. На 14-ту добу експерименту після лікування перелому між кістковими фрагментами також встановлено наявність ознак формування ендостального та періостального кісткового регенерату. У щурів досліджуваної групи на 21-шу добу визначались ознаки зрощування перелому шляхом формування ендостального, періостального та інтермедіарного кісткових мозолів, кісткова тканина була більш зрілою. На 28-му добу кісткова тканина формувалась на місці кістково-хрящового мозоля шляхом енхондрального окостеніння, в основній групі виявлені значно інтенсивніші ознаки перебудови кісткового регенерату, ніж у контрольній групі. У щурів експериментальної групи при застосуванні мезенхімальних стовбурових клітин, отриманих із вартонових драглів пуповини людини, встановлено достовірне покращення якісних показників репаративного остеогенезу.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Riaboshapko, O. M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Хатту, В. В.
Характеристика методик заміщення кісткових дефектів та спрямованої кісткової регенерації в порівняльному аспекті / В. В. Хатту // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 75-79 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY (методы, тенденции)
ЧЕЛЮСТИ АНОМАЛИИ -- JAW ABNORMALITIES
АДЕНТИЯ -- ANODONTIA
Анотація: Аналіз та узагальнення значного масиву наукових публікацій, як у зарубіжних, так і у вітчизняних виданнях, присвячених вивченню репаративного остеогенезу дозволяє дійти висновку, що найвищим остеоіндуктивним потенціалом володіє аутогененна кістка, однак можливості її широкого використання обмежені у зв’язку зі складністю отримання. Для аутотрансплантації найчастіше використовується губчаста кістка, оскільки вона містить остеобласти та клітини-попередники зі значним остеогенним потенціалом. Вони мають відносно великі трабекулярні поверхні, які полегшують створення остеоіндуктивного середовища шляхом стимулювання процесів реваскуляризації. Кортикальна кістка, навпаки, не містить остеобластів та остеогенних клітин, забезпечуючи, натомість, структурно-механічну цілісність та сприяючи загоєнню кістки через остеокондукцію. Кортикальні трансплантати повільніше інтегруються порівняно з губчастими трансплантатами через їх обмежений потенціал реваскуляризації. Таким чином, задля максимізації продуктивності ремоделювання кістки використовується комбінація губчастої й кортикальної кісткової тканини або васкуляризовані кісткові аутотрансплантати. Разом із тим, не дивлячись на позитивні властивості аутологічної кісткової тканини її використання в клінічній практиці має низку недоліків, до яких відносять необхідність створення додаткової операційної зони та обмежений обсяг донорського матеріалу. Тому в якості альтернативи аутогенній кістці були запропоновані алогенні трансплантаційні матеріали, котрі дозволяють уникнути необхідності нанесення додаткової операційної травми, скоротити тривалість проведення реконструктивної процедури, отримати відносно доступний та недорогий матеріал для трансплантації. Незважаючи на те, що використання ауто- та алотрансплантатів дозволяє у ряді випадків досягнути відчутного клінічного покращення, задля подолання властивих їм обмежень (пов’язаних насамперед, із ризиком виникнення інфекційних ускладнень та імунологічних реакцій) дослідники-практики звертаються до розробки природних замінників кісткової тканини – ксенотрансплантатів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Khattou, V. V.
Characteristics of bone defect replacement methods and controlled bone regeneration: a comparative study / V. V. Khattou // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 73-74 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY (методы, тенденции)
ЧЕЛЮСТИ АНОМАЛИИ -- JAW ABNORMALITIES
АДЕНТИЯ -- ANODONTIA
Анотація: Аналіз та узагальнення значного масиву наукових публікацій, як у зарубіжних, так і у вітчизняних виданнях, присвячених вивченню репаративного остеогенезу дозволяє дійти висновку, що найвищим остеоіндуктивним потенціалом володіє аутогененна кістка, однак можливості її широкого використання обмежені у зв’язку зі складністю отримання. Для аутотрансплантації найчастіше використовується губчаста кістка, оскільки вона містить остеобласти та клітини-попередники зі значним остеогенним потенціалом. Вони мають відносно великі трабекулярні поверхні, які полегшують створення остеоіндуктивного середовища шляхом стимулювання процесів реваскуляризації. Кортикальна кістка, навпаки, не містить остеобластів та остеогенних клітин, забезпечуючи, натомість, структурно-механічну цілісність та сприяючи загоєнню кістки через остеокондукцію. Кортикальні трансплантати повільніше інтегруються порівняно з губчастими трансплантатами через їх обмежений потенціал реваскуляризації. Таким чином, задля максимізації продуктивності ремоделювання кістки використовується комбінація губчастої й кортикальної кісткової тканини або васкуляризовані кісткові аутотрансплантати. Разом із тим, не дивлячись на позитивні властивості аутологічної кісткової тканини її використання в клінічній практиці має низку недоліків, до яких відносять необхідність створення додаткової операційної зони та обмежений обсяг донорського матеріалу. Тому в якості альтернативи аутогенній кістці були запропоновані алогенні трансплантаційні матеріали, котрі дозволяють уникнути необхідності нанесення додаткової операційної травми, скоротити тривалість проведення реконструктивної процедури, отримати відносно доступний та недорогий матеріал для трансплантації. Незважаючи на те, що використання ауто- та алотрансплантатів дозволяє у ряді випадків досягнути відчутного клінічного покращення, задля подолання властивих їм обмежень (пов’язаних насамперед, із ризиком виникнення інфекційних ускладнень та імунологічних реакцій) дослідники-практики звертаються до розробки природних замінників кісткової тканини – ксенотрансплантатів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Дослідження біохімічних маркерів остеогенезу в разі інкорпорації кісткових алоімплантатів у щурів із післяопераційним введенням цисплатину за різних умов стерилізації алоімплантата / О. Є. Вирва [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование = Ортопедія, травматологія та протезування. - 2021. - N 4. - С. 42-48. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-~главная:
КОСТИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- BONE TRANSPLANTATION
КОСТИ ПЕРЕСТРОЙКА СТРУКТУРНАЯ -- BONE REMODELING
ЦИСПЛАТИН -- CISPLATIN
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Дод.точки доступу:
Вирва, О. Є.
Головіна, Я. О.
Леонтьєва, Ф. С.
Малик, Р. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Морфологічні особливості остеогенних клітин у щурів молодого віку за умов хронічної гіперглікемії / А. О. Понирко, В. І. Бумейстер, С. М. Дмитрук // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 2(160). - С. 231-235 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
ОСТЕОБЛАСТЫ -- OSTEOBLASTS
КРЫСЫ -- RATS
ОСТЕОЦИТЫ -- OSTEOCYTES
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: У статті наведені дані структурно-функціонального аналізу змін кісткової тканини за умов хронічної гіперглікемії. Дослідження було проведено на 72 білих лабораторних щурах. Для моделювання хронічної гіперглікемії, застосовували розчин дигідрату алоксану, який вводили після 10-годинного голодування тварин. Дослідження довгих трубчастих кісток проводили за допомогою скануючої електронної мікроскопії та оцінювали експресію Остеопонтину та RANKL у цитоплазмі клітин. Доведено, що істотні зміни мікроархітектури кісток скелету викликають порушення функціонування остеобластів та деструктивні зміни у остеоцитах. Зі збільшенням терміну дії гіперглікемії патологічні зміни тільки прогресують та стають більш вираженими. У проведеному нами дослідженні було виявлено виражену реакцію остеобластів у молодих щурів на 30 добу спостереження у вигляді значної гіпертрофії гЕПС, деструкції органел у цитоплазмі та набухання мітохондрій. При цьому компенсаторна реакція, у вигляді гіпертрофії гЕПС спостерігалася у щурів молодого віку – починаючи з 120 доби спостереження. Особливістю є те, що на всі терміни спостереження аж до 180 доби у щурів молодого віку дисфункція остеобластів проявлялася у вигляді гіпертрофії гЕПС. В ході експерименту було встановлено наростаючу загибель остеоцитів у щурів протягом всього періоду спостереження, починаючи з 30 доби експерименту. Крім того виявлено зміну форми лакун починаючи з 60 доби спостереження. Таким чином за умов хронічної гіперглікемії починаючи з 30 доби спостереження виникає порушення функціонування остеобластів та деструктивні зміни у остеоцитах у кістках експериментальних щурів молодоговіку. Результати імуногістохімічного дослідження вказують на зниження секреторної активності остеобластів та порушення функціонування остеоцитів. Порушення процесів синтезу остеопонтину та RANKL негативно впливає на остеогенез кісток. В результаті довготривалого впливу гіперглікемії на кістки скелету спостерігається пригнічення роботи як остеобластів, так і остеоцитів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Понирко, А. О.
Бумейстер, В. І.
Дмитрук, С. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Влияние дисбаланса регуляторных цитокинов и остеокальцина на остеогенез у детей с врожденной расщелиной губы и нёба в постнатальном онтогенезе / И. В. Нестерова [и др.] // Стоматология = Stomatologiia : научно-практический рецензируемый журнал. - 2020. - Т. 99, № 1. - С. 77-81 . - ISSN 0039-1735. - ISSN 2309-5318

MeSH-~главная:
ДЕТИ -- CHILD
ГУБЫ РАСЩЕЛИНА -- CLEFT LIP
НЕБА РАСЩЕЛИНА -- CLEFT PALATE
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ОСТЕОКАЛЬЦИН -- OSTEOCALCIN
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
Анотація: Цель работы комплексная оценка системы цитокинов и остеокальцина периферической крови с установлением особенностей их взаимосвязей у детей с врожденной расщелиной губы и неба (ВРГН) в сравнении с соответствующими контролями в разные возрастные периоды. В периферической крови 80 детей (0–12 месяцев, 1–3 года, 4–9 лет, 10–15 лет) с врожденной расщелиной губы и неба и соответствующего по возрасту контроля здоровых лиц (40 человек) проведено определение остеокальцина и IL17, IL4, IL6, IL1β, IFNγ методом иммуноферментного анализа. Анализ полученных данных при ВРГН выявил значительные различия в динамике взаимоотношений провоспалительных (IL1β, IL6, IL17), регуляторного (IFNγ), противовоспалительного (IL4) цитокинов и остеокальцина по сравнении с контролями. Установлены закономерности изменений и влияния IL17, IFNγ, IL4 и остеокальцина у условно здоровых детей и у детей с врожденной расщелиной губы и неба в постнатальном онтогенезе. Выявлена цитокиновая дисрегуляция иммуноостеогенеза при ВРГН, ведущая к значительному дефициту остеокальцина на первом году жизни, обусловленная нарушением баланса цитокинового профиля: дискордантностью IL17, IFNγ и IL4. Таким образом, полученные данные, несомненно, важны в дальнейшем для разработки новых стратегий таргетной терапии, направленной на нормализацию уровней остеокальцина в разные возрастные периоды у детей с врожденной расщелиной губы и неба.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Нестерова, И. В.
Митропанова, М. Н.
Чудилова, Г. А.
Ломтатидзе, Л. В.
Гайворонская, Т. В.

Вільних прим. немає

Найти похожие

Ускладнення інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу / Асіф Баглар огли Мансиров [та ін.] // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 101-110

MeSH-~главная:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (диагностика, осложнения, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY (методы)
МЕДИЦИНСКИЕ ОШИБКИ -- MEDICAL ERRORS (вредные воздействия, профилактика и контроль)
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, профилактика и контроль)
Анотація: Визначено й узагальнено ускладнення інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу діафізарних переломів кісток кінцівок унаслідок тактичних помилок, а також шляхи їхнього попередження. Типовими тактичними помилками інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу були: використання методу без показань, недотримання технології остеосинтезу та використання неадекватних «авторських» методик, внесення власних інтраопераційних «поправок» та зміна ходу оперативного втручання, надлишкове розсвердлювання кістково-мозкового каналу, значна інтраопераційна травматизація кісткових уламків та оточуючих м’яких тканин, невірний тип блокування або невчасна динамізація, відсутність послідовності у відновному лікуванні. Найбільш негативний вплив на анатомічне відновлення кістки та функціональне відновлення кінцівки має розсвердлювання кістково-мозкового каналу, виконане без відповідних на те показань і з технічними недоліками.
Дод.точки доступу:
Мансиров, Асіф Баглар огли
Литовченко, В. О.
Березка, М. І.
Гарячий, Є. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Гузак, В. Д.
Сучасні відомості про розвиток та становлення будови кісток кисті / В. Д. Гузак, О. М. Слободян // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 96-102. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
КИСТЬ -- HAND (анатомия и гистология)
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
Анотація: Якщо в анатомії ноги панує принцип з’єднання окремих частин, зміцнення їх зв’язків, то в руці кожна її складова прагне стати вільною, кожен суглоб намагається позбутися своїх кайданів, а кожна ланка – отримати індивідуальну відточену форму. У статті пропонується короткий огляд основних механізмів розвитку та становлення будови кісток кисті. У процесі еволюції із трьох ланок руки (плече, передпліччя і кисть) особливого значення набувала її кінцева (дистальна) частина – кисть. Вона стає не тільки виконавицею волі, але і творцем, вихователем мозку. Територія проекції кисті і особливо великого пальця в передній і задній центральних звивинах кори великих півкуль мозку має майже таку ж довжину, як усе інше тіло.
Дод.точки доступу:
Слободян, О.М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-57

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)