ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (48)

Автореферати (1)

Матеріали конференцій (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=НЕЙРОНЫ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 129
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Гліоцити головного мозгу: цитологічні і функціональні особливості / А. С. Демидчук [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 3. - С. 237-245 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ЭПЕНДИМОГЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPENDYMOGLIAL CELLS
НЕВРОГЛИЯ -- NEUROGLIA
НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ОЛИГОДЕНДРОГЛИЯ -- OLIGODENDROGLIA
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
Анотація: Лекція присвячена сучасним даним про типи і функції гліальних клітин (гліоцитів), які належать до допоміжних клітин нервової тканини. Наведено детальний опис наступних типів гліоцитів: астроцитів, олігодендроцитів, мікроглії та епендимальних клітин. Раніше вважалося, що причиною виникнення та розвитку захворювань центральної і периферичної нервової системи є дисфункція синапсів і нейронів. Проте, аналіз наукової літератури останніх років дає змогу констатувати, що особлива роль у розвитку патологічнх процесів центральної нервової системи відводиться гліальній системі мозку. Зміна цієї наукової парадигми відбувалася поступово і на цей час не виникає сумніву або активного протиборства серед фахівців–нейронауковців всього світу. Відомо, що гліоцити потрібні не лише для підтримки нормальної діяльності нейронів, вони забезпечують живлення і захист нервових клітин від впливу шкідливих патогенних чинників. У лекції пропонується сучасний погляд на функцію та роль різних типів гліоцитів у нервовій системі за умов норми та патології головного мозку. Описані дані досліджень засвідчують важливість гліальних клітин у координації функцій нейронів та відкривають можливості для подальших досліджень в галузі розробки терапевтичних (таргетних) підходів. Розуміння ролі гліоцитів у нейропатологічних процесах може допомогти в розробці нових засобів лікування різних захворювань центральної нервової системи. Це важливо, враховуючи велику кількість нейропротекторних, а точніше нейроно-протекторних фармакологічних засобів і водночас відсутність спеціалізованих проастроцитарних, проолігогліальних, проепендимарних і специфічних лікарських речовин для гальмування функції мікрогліоцитів. Це суттєво гальмує практичні аспекти лікування різних нейротравматичних, цереброваскулярних і, особливо, асоційованих з віком нейродегенеративних захворювань головного мозку. Слід підкреслити суттєвий внесок українських нейроцитоморфологів в розробку основ вирішення цієї проблеми до числа яких належать: О.Г. Черняхівський, М.І. Зазибін, А.К. Коломійцев, Ю.Б. Чайковський та ін. Таким чином, вивчення гліальних клітин та їх функцій є одним із напрямків сучасної нейробіології і нейронауки, що має великий потенціал для подальшого розвитку неврології та покращення лікування хворих із захворюваннями головного мозку.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Демидчук, А. С.
Шамало, С. М.
Гончарук, О. О.
Кураєва, А. В.
Макаренко, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Babak, S. V.
The role of neurotransmitters in the functioning of the nervous system = Роль нейромедіаторів у функціонуванні нервової системи / S. V. Babak, M. S. Rogochiy // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 3(170). - С. 16-28 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
НЕЙРОТРАНСМИТТЕРНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROTRANSMITTER AGENTS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
Анотація: В огляді представлені сучасні уявлення про значення нейромедіаторів (нейротрансмітерів) для функціонування нервової системи. Нейромедіатори синтезуються нейронами, виділяються в синаптичну щілину, впливають на рецептори постсинаптичної мембрани. Нейромедіатори та нейромодулятори виконують широкий спектр ключових ролей у функціонуванні нервової системи, яка забезпечує здійснення фізичних та психічних функцій організму. Нейромедіатори виявляють свій вплив впродовж всіх вікових періодів онтогенезу людини. Механізми дії нейротрансмітерів досить складні. Фізичне та психічне здоров’я має прямий зв’язок із кількістю різних нейромедіаторів, що синтезуються нейронами. Відхилення від норми спричинює розвиток хвороб. Нейротрансмітери взаємодіють між собою. Для фізичного та психічного здоров’я має значення також і співвідношення різних нейромедіаторів ЦНС. Практично всі фізіологічні функції різних систем органів регулюються мозком за наявності нейромедіаторів. Це стосується також і керування почуттів, емоційних та когнітивних функцій. Вчені постійно відкривають нові горизонти щодо розуміння проблематики функціонування нейротрансмітерів. Вивчаються впливи різних чинників довкілля на функціонування нейротрансмітерів та прийому різних психоактивних препаратів, які змінюють стан свідомості, внаслідок дії на нейромедіатори в ЦНС. Ведуться пошуки інструментів для мінімально інвазивного, широкомасштабного і довгострокового моніторингу нейромедіаторів і нейромодуляторів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Rogochiy, M. S.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Гаврищук, Ю. М.
Особливості ремоделювання судин та структур головного мозку щурів при відновленні прохідності черевної частини аорти після її попереднього звуження та їх медикаментозна корекція / Ю. М. Гаврищук // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 39-44 . - ISSN 1727-0847

MeSH-~главная:
АОРТА -- AORTA
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
РЕПЕРФУЗИЯ -- REPERFUSION
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: В експерименті на щурах моделювали звуження черевної частини аорти безпосередньо над її біфуркацією. У двох експериментальних групах на третій день усували стеноз, причому в одній із них проводили медикаментозну корекцію реперфузійних змін актовегіном. У ранньому періоді за результатами гістологічних та морфометричних досліджень у судинах головного мозку тварин було встановлено розвиток суттєвих розладів органного кровотоку, що проявлялося збільшенням ємності артерій розподілу з одночасним зниженням пропускної здатності артерій опору. Наслідком гемодинамічних порушень були дистрофічні зміни у нейронах, причому для нейронів ІІІ-го шару більш характерною була гідропічна дистрофія, у той час як у нейронах V-го шару, навпаки, спостерігалася дегідратація із зморщенням ядер і зменшенням розмірів власне клітин. Реканалізація аорти призводила до поглиблення гемодинамічних розладів і дистрофічних змін як прояву реперфузійного синдрому. Встановлено позитивний вплив актовегіну на перебіг реперфузійного періоду, що є підтвердженням важливості судинного фактора у розвитку виявлених змін.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Думанська, Г. В.
Особливості перерозподілу НМДА- та АМПА-рецепторів у синасах між гангліозними клітинами сітківки та нейронами superficial superior colliculus / Г. В. Думанська, О. В. Рихальський, М. С. Веселовський // Фізіол. журнал. - 2021. - Том 67, N 3. - С. 10-16

MeSH-~главная:
РЕЦЕПТОРЫ ИОНОТРОПНЫЕ ГЛУТАМАТНЫЕ -- RECEPTORS, IONOTROPIC GLUTAMATE
СИНАПТИЧЕСКАЯ ПЕРЕДАЧА -- SYNAPTIC TRANSMISSION (физиология)
СЕТЧАТКИ КЛЕТКИ ГАНГЛИОЗНЫЕ -- RETINAL GANGLION CELLS (физиология)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (физиология)
Дод.точки доступу:
Рихальський, О. В.
Веселовський, М. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Ультраструктурна організація нейронів бічного передзорового ядра гіпоталамуса старих щурів за різних умов освітлення / В. Р. Йосипенко [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 28-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ГИПОТАЛАМИЧЕСКАЯ ОБЛАСТЬ ЛАТЕРАЛЬНАЯ -- HYPOTHALAMIC AREA, LATERAL (ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
Анотація: Мета дослідження – вивчення змін ультраструктури нейронів бічного передзорового ядра (БПЯ) гіпоталамуса старих щурів за різного режиму освітлення. Матеріал і методи. Експерименти проведені на 36 старих білих щурах-самцях. Досліджуваний матеріал фіксували у 2,5% розчині глютаральдегіду, приготовленого на основі фосфатного буферу із рН 7,2–7,4. Далі проводили постфіксацію у 1% розчині тетраокису осмію та виконували його дегідратацію у пропіленоксиді, після чого заливали в суміш епоксидних смол. Ультратонкі зрізи, виготовлені на ультрамікротомі LKB-3, контрастували ураніацетатом та цитратом свинцю відповідно до методу Рейнольдса і вивчали в електронному мікроскопі ПЕМ – 125К. Результати. Дослідження нейронів БПЯ за стандартного світлового режиму виявили ядра з нерівними контурами. Ядерця досить об’ємні. Нейроплазма містить добре розвинені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС) та невеликі цистерни комплексу Гольджі (КГ). Мітохондрії округлі, невеликі, з помірно вираженими кристами. За умов цілодобової темряви нами встановлено, що ядра клітин округлі, рідше визначалися ядерця. У нейроплазмі наявні локально розширені канальці ЕПС, цистерни КГ. Мітохондрії із просвітленим матриксом та фрагментованими кристами. За умов цілодобового освітлення виявлено округлої форми ядра з нерівними контурами каріолеми, що утворює глибокі інвагінації. Ядерця визначалися рідко. У гіалоплазмі визначаються канальці ЕПС, що локально розширені. Мітохондрії невеликі за розмірами з просвітленим матриксом та редукованими кристами. Висновки. Отримані результати субмікроскопічного дослідження нейронів БПЯ гіпоталамуса старих щурів встановили їх відносно підвищену функціональну активність у темновий період доби. За умов цілодобового освітлення виявлено більш виражені гіпертрофічні та початкові деструктивні зміни ядер і органел нейронів БПЯ ядра гіпоталамуса, порівняно з тваринами, що перебували за умов цілодобової темряви. Це підтверджується зміною ультраструктури нервових клітин о 02.00 год. та появою “темних” клітин.
Дод.точки доступу:
Йосипенко, В. Р.
Булик, Р. Є.
Кривчанська, М. І.
Лукань, Ю. Р.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів / Р. Є. Булик [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 11-18. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО -- PARAVENTRICULAR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
Анотація: Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції усі вивчені цитометричні показники їх нейронів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів.
Дод.точки доступу:
Булик, Р. Є.
Сметанюк, О. В.
Власова, К. В.
Кривчанська, М. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Федорак, В. М.
Світлооптична характеристика змін нейронів інтрамурального нервового апарату товстої кишки в пізні терміни після дистальної резекції тонкої кишки / В. М. Федорак // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Том 14, N 3. - С. 6-9

MeSH-~главная:
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (иннервация, хирургия)
КОРОТКОГО КИШЕЧНИКА СИНДРОМ -- SHORT BOWEL SYNDROME (патофизиология)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (иннервация)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (метаболизм)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Кононов, Б. С.
Порівняльний імуно-морфологічний аналіз астроцитів та нейроцитів сірої речовини мозочка щурів під впливом комплексу харчових добавок / Б. С. Кононов, С. М. Білаш // Проблеми екології та медицини : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 26, № 1/2. - С. 15-19

MeSH-~главная:
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES (вредные воздействия)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ПУРКИНЬЕ КЛЕТКИ -- PURKINJE CELLS
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM
Анотація: Неврологічні захворювання належать до найпоширеніших в Україні, особливо враховуючи розвиток технології в харчовій галузі та підвищення темпу життя, що сприяє збільшенню великої кількості харчових добавок в продуктах. Мозочок легко піддається вплину негативних наслідків. Метою нашої роботи було проведення порівняльного аналізу імунноморфологічних змін астроцитів з нейроцитами в сірій речовині мозочка щурів на різних термінах вживання комплексу харчових добавок, а саме глутамат натрію (харчова добавка Е621), понсо 4R (харчова добавка Е124) та жовтий барвник «сонячний захід» (харчова добавка Е110), за допомогою гліального кислого фібрилярного протеїну та реакції NeuN-імунореактивності. При проведені даного дослідження використовували білих щурів. Для встановлення протоплазматичних астроцитів використовували імуногістохімічний маркер GFAP та , а для реакції Neun-імунореактивності використовували парафінові зрізи. Для порівняння кількісних величин у парних рядах використовували t-критерій Стьюдента. Різницю вважали вірогідною при значеннях p менше 0,05. У результаті проведеного дослідження на гістологічних препаратах чітко візуалізувались GFAP-позитивні клітини з великим перикаріоном та чисельними відростками, які ми ідентифікуємо, як протоплазматичні астроцити, та NeuN-позитивні структури грушоподібної форми, від звуженої верхівки, яких відходили 2-3 дендрити до молекулярного шару, а останні в свою чергу давали чисельні розгалуження. Ці клітини ми ідентифікували. як грушоподібні нейроцити, або клітини Пуркіньє. В ході експериментального дослідження встановлено, що як у сірій так і у білій речовині мозочка відбуваються компенсаторно-пристосувальні процеси направлені на часткове відновлення структурних компонентів мозочка, а GFAP-позитивні структури відіграють визначальну роль у цьому процесі у якості фібрилярного каркасу. Також при проведенні морфометричного дослідження встановлено, що в динаміці експерименту середня кількість NeuN-позитивнх клітин Пуркіньє гангліонарного шару кори мозочка щурів в різних експериментальних групах (починаючи з 1 і закінчуючи 5) у порівнянні з контрольною групою тварин достовірно збільшується при р менше 0,05.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Білаш, С. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Школьніков, В. С.
Морфологічні особливості мозочка ембріонів та плодів людини / В. С. Школьніков, Л. Л. Залевський, ШкольніковаТ. Ю. // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 1. - С. 249-254 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ЭПЕНДИМОГЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPENDYMOGLIAL CELLS
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Метою дослідження було встановити макро- і морфометричні параметри мозочка і цитоархітектоніки його структур. Проводили морфометричне, анатомо-гістологічне, а також імуногістохімічне дослідження мозочка 116 ембріонів і плодів людини віком від 6–7 тиж. до 39–40 тиж. Вроджених аномалій центральної нервової системи не було. Протягом внутрішньоутробного розвитку спостерігається тенденція до поступового збільшення товщини проміжного шару мозочка у зв’язку з розвитком нейроно-гліальних комплексів. Тоді, як вентрикулярний шар поступово витончується за рахунок зменшення інтенсивності проліферації нейральних клітин. Найвища інтенсивність проліферації нейральних клітин у ембріональному періоді відбувалась у вентрикулярному та зовнішньому зернистому шарах, а найменш інтенсивна – у проміжному шарі. У радіальному напрямку через усі шари мозочка проходили волокна радіалоної глії та закінчувались у зовнішньому зернистому шарі.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Залевський, Л. Л.
Школьнікова, Т. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Кривомаз, Т.
Оргазм: задля всього найкращого / Т. Кривомаз // Фармацевт практик. - 2021. - № 11/12. - С. 16-17

MeSH-~главная:
ОРГАЗМ -- ORGASM (физиология)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (секреция)
Анотація: У день зимового сонцестояння 21 грудня людство відзначає особливе свято – День всесвітнього оргазму (Global ORGasm – GORG). Засновник цього свята Донна Шихен рекомендує всім людям на землі у цей день обов’язково досягти оргазму. При цьому необхідно думати про мир в усьому світі, боротьбу з кліматичними змінами, соціальну та гендерну рівність, тобто візуалізувати глобальні потреби людства. Можливо, всеохопний вибух позитивних емоцій допоможе змінити світ на краще. Так принаймні вважають ініціатори цього Дня
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)