ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (11)

Автореферати (5)

Методичні рекомендації. Брошури (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=МАТКА<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 53
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-53

Югов, В. К.
Комп’ютерно-томографічні ознаки нормального стану прямої кишки та структур, що її оточують / В. К. Югов, А. В. Чорнобай // Проблеми екології та медицини : науково-практичний журнал. - 2010. - Т. 14, № 5/6. - С. 37-41

MeSH-~главная:
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ ЧЕТЫРЕХМЕРНАЯ -- FOUR-DIMENSIONAL COMPUTED TOMOGRAPHY (использование)
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM
ЦЕЛЛЮЛОЗА -- CELLULOSE
МАТКА -- UTERUS
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA
ПРЕДСТАТЕЛЬНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PROSTATE
Анотація: Целью работы было уточнение нормальной компъютерно-томографической анатомической картины прямой кишки и тканей, которые ее окружают. Материал и методы. С помощью КТ обследована прямая кишка и ткани, окружающие её у условно здоровых 10 мужчин в возрасте 59 лет и 12 женщин в возрасте 51 года. Результаты исследования. Толщина стенки прямой кишки до раздувания воздухом 5,42 мм, после раздувания 2мм. Плотность стенки прямой кишки +42 ед.Н. Внешний и внутренний контур прямой кишки после раздувания всегда ровный. Плотность клетчатки спереди и сзади от прямой кишки была как позитивной ( от +20 до+40 ед.Н), так и негативной (от –12,5 до –60 ед.Н). Справа и слева от прямой кишки плотность клетчатки была в пределах от –75 до –120 ед.Н. Тяжи в клетчатке толщиной до 1 мм найдены в 18-27%, а периректальная фасция толщиной до 0,198мм в 13,6%. Плотность мышц на уровне прямой кишки от +11 до+32 ед.Н, семенных пузырьков +25 ед.Н, предстательной железы от +17 до +51 ед.Н. Плотность матки +46 ед.Н., а задней стенки влагалища от +29 до +39 ед.Н, кортикальной пластинки крестца + 271 ед.Н, а губчатого вещества от +51 до +120 ед.Н.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Чорнобай, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Biomechanical aspects of postural control of the human body = Біомеханічні аспекти постурального контролю тіла людини / Ye. Yu. Strashko [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 4. - С. 181-186 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM
МАТКА -- UTERUS
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (физиология)
ПОСТУРАЛЬНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- POSTURAL BALANCE
КОСТНО-МЫШЕЧНАЯ СИСТЕМА -- MUSCULOSKELETAL SYSTEM
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Strashko, Ye. Yu.
Morokhovets, H. Yu.
Stetsenko, S. А.
Berezhna, V. А.
Kondratieva, Ye. О.
Horsha, O. V.
Stetsuk, Ye. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Morphological and topographic pecularities of the uterus of female white rat = Морфологічні та топографічні особливості матки самки білого щура / O. M. Mota [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - Вип. 2, № т. 2(165). - С. 98-101 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
КРЫСЫ -- RATS (физиология)
МАТКА -- UTERUS (патология)
ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ ДЕТОРОЖДЕНИЕ (ОКОЛО 37 НЕДЕЛЬ) -- PREMATURE BIRTH
ДИСМЕНОРЕЯ -- DYSMENORRHEA
АМЕНОРЕЯ -- AMENORRHEA
MeSH-не главная:

Анотація: Зважаючи на невпинний ріст патології органів жіночої статевої системи та вроджених аномалій, порівняння морфологічних особливостей статевих органів людини та самок щурів є вкрай необхідним. Згідно даних літератури аномалії протоків Мюллера зустрічаються у 4,3-6,7% жінок. У структурі цих аномалій дворога матка займає вагоме місце. Відомо, що у пацієнток з дворогою маткою, більш високий шанс викиднів і передчасних пологів (36 і 23% відповідно). Дана аномалія може бути причиною й інших проблем, таких як дисменорея, аменорея, біль у животі та періодичні болі. В нормі матка білого щура належить до дворогих і питання про можливість використання її як моделі відповідної вади у людини з наступною розробкою нових методів лікування і успішного ведення вагітності та прийняття пологів у жінок з даною аномалією є досить актуальним. Вивчено макроанатомію та синтопію матки 8-ми самок білих щурів масою 200-230 г віком 4,5-5 місяців. Матка самки щура складається з двох відрогів, які з’єднуються, утворюючи спільну шийку матки, котра знаходиться в порожнині малого тазу, а відроги піднімаються у черевну порожнину і їхні верхівки разом з яєчниками та покрученими матковими трубами прилягають до нижніх полюсів нирок. Маса матки у середньому становить 0,88г, що складає 0,38% від загальної маси щура; в середньому у жінки, що не народжувала, матка важить 50 г, що складає 0,083% від маси тіла. Спостерігається асиметрія відрогів матки: правий відріг довший від лівого у середньому на 0,2 см, проте зовнішній діаметр лівого відрогу перевищує аналогічний розмір правого у середньому на 1мм. Довжина шийки матки складає 1,1см, а зовнішній діаметр – 5 мм. У шийці матки наявні дві щілиноподібні порожнини, кожна з яких сполучається з просвітом одного з відрогів. Отже, морфологічно матка самки щура має значну подібність до такої аномалії як дворога матка у людини. Наявні і певні розбіжності: відроги матки щура мають значну довжину і виходять за межі порожнини малого таза.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Mota, O. M.
Podoliuk, M. W.
Rosenkow, S. O.
Mariiko, I. M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Morphological features of some pelvic organs of women in the early period of human ontogenesis = Морфологічні особливості деяких органів малого тазу жінки в ранньому періоді онтогенезу людини / R. Ye. Bulyk [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - Вип. 2, № т. 2(165). - С. 32-41 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
МАЛЫЙ ТАЗ -- LESSER PELVIS
МАТКА -- UTERUS
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM
Анотація: Сучасними та класичними методами дослідження отримано нові, невідомі раніше дані щодо хронологічної послідовності топографо-анатомічних взаємозв’язків органів жіночого тазу між собою та суміжними органами та структурами в пренатальному період онтогенезу людини. Вперше визначено перинатальні нормативно-анатомічні стандарти органів жіночого тазу. На основі отриманих результатів визначено етапи формування певної структури органів жіночого тазу у динаміці їх розвитку, а також механізми виникнення їх структурних варіантів та можливих природжених вад розвитку. Це дозволить краще зрозуміти перебіг патологічних процесів, запобігти можливим ускладненням, створити анатомічну основу для розробки нових методів їх хірургічної корекції у плодів і новонароджених. Вперше визначено послідовність формування прямої кишки, сигмоподібної кишки, матки, яєчників, маткових труб і піхви у внутрішньоутробному та ранньому неонатальному періодах онтогенезу людини. На підставі проведеного морфометричного та статистичного аналізів визначено нормативні показники внутрішньоутробних органів жіночого тазу та періоди їх повільного та прискореного розвитку. Вперше обґрунтовано можливі варіанти будови та топографії прямої кишки, сигмоподібної кишки, яєчників, матки, піхви та маткових труб. Нові науково обґрунтовані дані значною мірою сприяють сучасним поглядам на закономірності онтогенетичної хронології перинатального розвитку органів жіночого тазу. При каудальному пересування яєчників їх морфометричні показники збільшуються відносно повільно (5-8-місячні плоди), про що свідчать визначені достовірні кореляції середньої сили між шириною яєчника та ТПД плода. Морфометричні показни-ки ширини правого яєчника у плодів на цьому періоді розвитку коливаються від 3,4±0,82 мм до 4,1±0,64 мм, а лівого – від 3,2±0,59 мм до 3,7±0,25 мм. У внутрішньоутробному періоді виявляються певні зміни в мікроскопічній організації паренхіми яєчника, що проявляється в поступовій міграції медулярної речовини і кортикальних канатів від центру з поступовим зникненням їх у портальній частині у 8-місячних плодів і одночасним заміщенням їх кровоносні судини. Виявлені відмінності в анатомічній будові яєчників у плодів різних термінів кардинально відрізняються від відмінностей у постнатальному періоді онтогенезу людини.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Bulyk, R. Ye.
Proniaiev, D. V.
Popeliuk, O.-M. V.
Proniaiev, V. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Семененко, І. В.
Ультразвукова та доплерометрична характеристика органів малого тазу жінок з безпліддям та перенесеним пренатальним стресом / І. В. Семененко // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 155-159 : табл. - англ. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
УЛЬТРАЗВУК -- ULTRASONICS
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
ЯИЧНИКИ -- OVARY
МАТКА -- UTERUS
Анотація: На етапі селективного обстеження безплідних жінок з пренатальним стресом виконане ультразвукове дослідження матки та яєчників із доплерометричним дослідженням їх судин. Метою дослідження було підвищити ефективність ультразвукової діагностики патологічних змін статевих органів у безплідних жінок з перенесеним пренатальним стресом залежно від виду лікування безпліддя. Ультразвукове дослідження вважається високоінформативним неінвазивним методом, який допомагає встановити наявність, локалізацію, структуру, розміри міоматозних вузлів, кіст яєчників, виявити супутню патологію органів малого таза. Перспективи подальших розробок: виявлені особливості стану органів малого таза дозволять збільшити частоту природних фертильних циклів та ефективність запліднення в програмах екстракорпорального запліднення.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Хирургическая тактика при перекруте придатков матки у девочек : материалы VII Всероссийской научно-практической конференции с международным участием «Неотложная детская хирургия и травматология», 14-16 февраля 2019 года Москва Часть 2/4 / И. П. Журило [и др.] // Дет. хирургия = Pediatrik surdgery : научно-практический журнал. - 2019. - Т. 23, № 8. - С. 28 . - ISSN 1560-9510

MeSH-~главная:
МАТКА -- UTERUS (патология)
МАТКИ ПРИДАТКИ -- ADNEXA UTERI (патология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
Анотація: Актуальность. В последние годы лапароскопическая техника оперативных вмешательств широко используется при острых процессах органов малого таза у детей и подростков. Вместе с тем ряд тактических вопросов остаются дискуссионными. Цель. Обобщение собственного опыта лапароскопических операций при перекруте придатков матки у девочек, а также определение рациональной хирургической тактики при данной патологии. Пациенты. В отделении хирургии в период 2006–2018 гг. находились на лечении 33 больных в возрасте от 1 года до 18 лет с диагнозом перекрут придатков матки. Всем пациенткам оперативное лечение проводилось по экстренным показаниям. В 30 случаях выполнены лапароскопические вмешательства, однако в 5 из них потребовалась конверсия. 3 пациенткам оперативное пособие осуществлено посредством лапаротомии. У 13 больных перекрут придатков матки возник на фоне кист и доброкачественных опухолей яичников (зрелые тератомы, кистома яичника). Функциональные кисты яичника сопровождали перекрут придатков в 7 случаях, в 4 были выявлены зрелые тератомы, кистома яичника выявлена в 1 случае и в 1 – параовариальная киста. В 3 случаях перекрут придатка сопровождался апоплексией яичника. У 3 пациенток при лапароскопии также выявлены катаральные изменения в червеобразном отростке, выполнена аппендэктомия. Основным этапом оперативного вмешательства являлась деторсия придатков матки. Результаты. За анализируемый период выполнено 33 оперативных вмешательства. Учитывая необратимые изменения в яичнике, в 6 случаях произведена овариэктомия. У 2 больных с некрозом маточной трубы выполнена тубэктомия. У остальных 25 пациенток при первичном вмешательстве основной объем операции составил деторсию придатков. В 2 случаях отмечался рецидив перекрута яичника (спустя 3 и 4 мес после первичного вмешательства), что потребовало проведения релапароскопии и фиксации придатков матки к брюшине. У всех больных послеоперационный период протекал гладко, осложнений не наблюдалось. В ближайшем послеоперационном периоде осуществляли сонографический контроль с допплерографией в динамике. Полученные результаты свидетельствуют о восстановлении кровообращения в придатках после оперативной деторсии. Контрольное УЗИ органов малого таза выполняли через 1 мес после вмешательства. Патологических изменений в эти сроки выявлено не было. Заключение. При перекрутах придатков матки у детей и подростков оправдана органсохраняющая тактика вне зависимости от давности заболевания и макроскопической картины после деторсии. Результаты контрольных исследований свидетельствуют о полном восстановлении кровоснабжения после ликвидации перекрута. Считаем целесообразным выполнение фиксации придатков матки исключительно в случаях рецидивирующего течения заболевания.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Журило, И. П.
Черногоров, О. Л.
Пыжова, А. В.
Сергиенко, М. В.
Козьмин, М. А.

Вільних прим. немає

Найти похожие

Ендотеліальний та цитокіновий профіль у жінок з аденоміозом та гіпотиреозом / Н. М. Пасієшвілі[та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 3/4. - С. 132-135

MeSH-~главная:
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, терапия, ультрасонография)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, терапия)
ОЗОН -- OZONE (терапевтическое применение)
ПРОГЕСТИНЫ -- PROGESTINS (терапевтическое применение)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (терапевтическое применение)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (кровь, химия)
МАТКА -- UTERUS (действие лекарственных препаратов, патофизиология, ультрасонография)
Анотація: В останній час аденоміоз частіше визначається у жінок, які страждають на безпліддя, та мають ендокринну патологію, зокрема захворювання щитоподібної залози. Метою дослідження стало уточнення патогенезу аденоміозу і розробка сучасних засобів його лікування у жінок з гіпотиреозом. Обстежено 86 жінок, з них основну групу склали 56 пацієнток з аденоміозом та гіпотиреозом, 30 жінок склали контрольну групу. В залежності від методу лікування жінки основної групи були розподілені на 2 групи: 30 жінок отримали гормональне лікування аденоміозу та гіпотиреозу і 26 хворих, яким додатково проведена озонотерапія. Використання озонотерапії впливає на різноманітні ланки патогенезу аденоміозу, зокрема гормональний, цитокіновий, ендотеліальний статус, ефективність лікування може визначатися показниками VEGF, IL-1, IL-6, TNF? на тлі змін клінічної картини та сонографічних ознак ендометріозу матки
Дод.точки доступу:
Пасієшвілі, Н .М.
Карпенко, В. Г.
Черняк, О. Л.
Лазуренко, В. В.
Постоленко, В. Ю.

Примірників всього: 1
ЕР(МдС) (1)
Вільні: ЕР(МдС) (1)

Найти похожие

Маточные рудименты: клинико-морфологические варианты и оптимизация хирургического лечения / З. Н. Макиян [и др.] // Акушер. и гинеколог. - 2019. - N 12. - С. 126-132

MeSH-~главная:
МАТКА -- UTERUS (аномалии)
Кл.слова (ненормовані):
РОКИТАНСКОГО-КЮСТНЕРА СИНДРОМ
Дод.точки доступу:
Макиян, З. Н.
Адамян, Л. В.
Асатурова, А. В.
Ярыгина, Н. К.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Вереснюк, Н. С.
Гістероскопія в діагностиці та лікуванні аномалій розвитку матки у пацієнток з невиношуванням вагітності / Н. С. Вереснюк, В. І. Пирогова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 1. - С. 35-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование)
МАТКА -- UTERUS (аномалии)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
Анотація: Частота невиношування вагітності складає 15-25% від усіх вагітностей, зростає з віком жінки і не має тенденції до зниження. Однією з причин невиношування вагітності є вроджені та набуті порушення анатомічної будови матки. Частота вроджених аномалій розвитку статевих органів у пацієнток зі звичним невиношуванням коливається в межах 3-16%. Мета. Оцінити діагностичну цінність та лікувальні можливості гістероскопії у пацієнток з аномаліями розвитку матки та репродуктивними втратами в анамнезі. Матеріали і методи. Нами проведена ретроспективна оцінка діагностичної цінності гістероскопії в диференційній діагностиці аномалій розвитку матки у 59 пацієнток з репродуктивними втратами в анамнезі та її лікувальних можливостей. Результати дослідження. Інформативність гістероскопії в діагностиці аномалій розвитку матки ретроспективно порівняли з результатами, отриманими під час гістеролапароскопії. 42 пацієнткам з інтраопераційно діагностованою матковою перегородкою відразу була проведена гістероскопічна метропластика. Повноту висічення внутрішньоматкової перегородки оцінювали порівнюючи дані 3D УЗД, проведеного до гістероскопічної метропластики та внаступному після оперативного втручання менструальному циклі. У 4,8% хворих необхідне було проведення повторного оперативного втручання, оскільки під час першої операції не вдалося одномоментно досягнути повного розсічення перегородки. Частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки за допомогою гістероскопіїсклала 84,7%. Найбільші труднощі при оцінці гістероскопічної картини виникали у випадках диференціації дворогої матки та маткової перегородки. В подібних ситуаціях гістероскопічне обстеження повинно бути доповнене лапароскопією, яка дає змогу уникнути постановки хибного діагнозу. У випадку однорогої матки гістероскопічний діагноз співпадав із заключним у 100%. Однак навіть поєднане використання гістероскопії та лапароскопії спричиняє значні труднощі в диференціації підкласів даної аномалії, які базуються на наявності чи відсутності функціональної порожнини в рудиментарному розі. В подібних ситуаціях високоінформативним методом є 3D УЗД, за результатами якого в нашому дослідженні у 42,9% пацієнток з однорогою маткою мала місце функціонуюча порожнина в рудиментарному розі, що було показом до його видалення. У випадку подвоєної матки гістероскопічний діагноз співпадав із даними гістеролапароскопії у 60% випадків (р0,05). Висновки. Гістероскопія повинна бути інтегрована в загальну діагностичну схему при обстеженні пацієнток з підозрою на Мюллерівські аномалії. Частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки при самостійному виконанні гістероскопії складає 84,7%. Одночасне проведення лапароскопії та гістероскопії дає можливість в 100% випадків поставити точний діагноз перегородки матки та провести хірургічну корекцію даної аномалії зі збереженням цілісності стінки матки.
Дод.точки доступу:
Пирогова, В.І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Загвоздкин, Е. С.
Оценка факторов, влияющих на отдаленные результаты аблации миом матки фокусированным ультразвуком под контролем магнитно-резонансной томографии / Е. С. Загвоздкин, В. Е. Синицын, Е. А. Мершина // Вестн. рентгенологии и радиологии = Journal of Radiology and Nuclear Medicine : рецензируемый научно-практический журнал. - 2017. - Т. 98, № 2. - С. 86-91 . - ISSN 0042-4676. - ISSN 2619-0478

MeSH-~главная:
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
МИОМА -- MYOMA
МАТКА -- UTERUS
Анотація: Цель исследования – проанализировать результаты аблации миом матки фокусированным ультразвуком (ФУЗ) и оценить факторы, влияющие на отдаленные результаты лечения. Материал и методы. Проанализированы данные 67 процедур ФУЗ-аблации миом матки (67 пациенток, 94 миомы). Характеристики миом определялись методом магнитно-резонансной томографии до и непосредственно после лечения, а также через 6–9, 12, 24 и 36 мес после ФУЗ. Оценивались следующие характеристики миом: стандартизированная интенсивность (СИ) и неоднородность МР-сигнала на Т2-взвешенных изображениях, максимальный диаметр, объём, неперфузируемый объём (NPV), коэффициенты динамики объема и NPV (КДV, КДNPV), МР-тип. Стандартизация значений интенсивности сигнала от миом проводилась по интенсивности сигнала от подвздошных мышц. КДV, КДNPV вычислялись как отношение значений объема и NPV миомы на момент контрольного исследования к их исходным значениям. Результаты. NPV миом непосредственно после ФУЗ-аблации составил 57,1±22,5%. Наиболее выраженное уменьшение объема и NPV миом отмечено к 12 мес после ФУЗ (52,1% и 85,8% соответственно, p0,05). Выявлена значимая корреляция КДV и КДNPV миом через 6–9 мес после лечения с исходными NPV (r -0,5 и r 0,37, p меньше 0,01), объемом (r 0,28 и r 0,49, p меньше 0,05) и максимальным диаметром миомы (r 0,26 и r 0,49, p меньше 0,05). Наибольшая скорость уменьшения объема миом отмечена при исходных NPV больше/равно 50% и объеме менее 150 см3. Наименьшая скорость уменьшения NPV определялась при исходных NPV больше/равно 75% и объеме более 100 см3. Максимальное уменьшение объема миом за период наблюдения отмечалось при исходных NPV больше/равно 75% и объеме менее 100 см3, минимальное – при NPV менее 25% и объеме более 150 см3.
Дод.точки доступу:
Синицын, В. Е.
Мершина, Е. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-53

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)