ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 149015

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Автореферати (3)

Матеріали конференцій (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 385
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Шкодіна, А. Д.
Когнітивні та рухові порушення при різних моторних підтипах хвороби Паркінсона і якість життя пацієнтів / А. Д. Шкодіна // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 250-256 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (осложнения)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (осложнения)
Анотація: Вступ. Хвороба Паркінсона (ХП) – це хронічне нейродегенеративне захворювання, що характеризується численними руховими та немоторними симптомами, які призводять до погіршення якості життя пацієнтів. Щоб покращити якість життя пацієнтів з ХП, важливо розуміти, чим різні домени відрізняються у пацієнтів з ХП. Мета нашого дослідження було оцінювання когнітивних та рухових порушень при різних моторних підтипах ХП та аналізування їх зв’язку із рівнем якості життя. Об’єкт і методи. У дослідження було включено 64 пацієнта з хворобою Паркінсона, яких було розподілено відповідно до моторного підтипу: група 1 – пацієнти з підтипом ХП із переважанням постуральної нестабільності та розладів ходи (PIGD), група 2 – пацієнти з підтипом ХП із переважанням тремору або проміжним підтипом (non-PIGD). Для обстеження пацієнтів використовували Уніфіковану шкалу оцінки хвороби Паркінсона, шкалу Хен та Яра, Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій та шкалу оцінки якості життя при хворобі Паркінсона (PDQ-39). Результати. Нами не виявлено статистично значущих відмінностей за вираженістю різних доменів клінічних проявів, ускладнень леводопатерапії та когнітивних порушень у пацієнтів з різними моторним підтипами ХП. Поряд з цим пацієнти з PIGD підтипом ХП більш схильні до вищих значень стадії за Хеном та Яром. Встановлено, що у групі 1 статистично значуще вищий бал за шкалами «мобільність» (р=0,004) та «емоційне благополуччя» (р=0,013), що вказує на більшу вираженість порушень моторної функції та психоемоційних розладів у цих пацієнтів. Поряд з цим виявлено, що бал за шкалою «стигматизація» був вищим у групі 2 (р=0,049). Відмінностей за шкалами «повсякденна активність», «соціальна підтримка», «когніція», «комунікація» та «дискомфорт у тілі» не було виявлено. Загальний бал за шкалою PDQ-39 був вищим у групі 1 проти групи 2 (р=0,042), що вказує на гіршу якість життя пацієнтів. Представлено, що якість життя пацієнтів з ХП тісно пов’язана з когнітивними та руховими порушеннями. Поряд з цим продемонстровано, що навіть при співставній тяжкості клінічних проявів та когнітивних порушень фенотип PIGD асоціюється з гіршою якістю життя, що може вказувати на потенційну роль немоторних симптомів в обумовленні цього явища. Висновки. Нами встановлено гіршу якість життя пацієнтів з PIGD підтипом ХП, зокрема за доменами мобільність та емоційне благополуччя, в той час як для пацієнтів з non-PIGD підтипом було характерним більш гостре сприйняття стигматизації захворювання, в умовах відсутності відмінностей за вираженістю клінічних симптомів та когнітивних порушень.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Shkodina, A. D.
Cognitive and motor impairments in different motor subtypes of Parkinson disease and patients’ quality of life / A. D. Shkodina // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 247-250. - 254-255 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (осложнения)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (осложнения)
Анотація: Вступ. Хвороба Паркінсона (ХП) – це хронічне нейродегенеративне захворювання, що характеризується численними руховими та немоторними симптомами, які призводять до погіршення якості життя пацієнтів. Щоб покращити якість життя пацієнтів з ХП, важливо розуміти, чим різні домени відрізняються у пацієнтів з ХП. Мета нашого дослідження було оцінювання когнітивних та рухових порушень при різних моторних підтипах ХП та аналізування їх зв’язку із рівнем якості життя. Об’єкт і методи. У дослідження було включено 64 пацієнта з хворобою Паркінсона, яких було розподілено відповідно до моторного підтипу: група 1 – пацієнти з підтипом ХП із переважанням постуральної нестабільності та розладів ходи (PIGD), група 2 – пацієнти з підтипом ХП із переважанням тремору або проміжним підтипом (non-PIGD). Для обстеження пацієнтів використовували Уніфіковану шкалу оцінки хвороби Паркінсона, шкалу Хен та Яра, Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій та шкалу оцінки якості життя при хворобі Паркінсона (PDQ-39). Результати. Нами не виявлено статистично значущих відмінностей за вираженістю різних доменів клінічних проявів, ускладнень леводопатерапії та когнітивних порушень у пацієнтів з різними моторним підтипами ХП. Поряд з цим пацієнти з PIGD підтипом ХП більш схильні до вищих значень стадії за Хеном та Яром. Встановлено, що у групі 1 статистично значуще вищий бал за шкалами «мобільність» (р=0,004) та «емоційне благополуччя» (р=0,013), що вказує на більшу вираженість порушень моторної функції та психоемоційних розладів у цих пацієнтів. Поряд з цим виявлено, що бал за шкалою «стигматизація» був вищим у групі 2 (р=0,049). Відмінностей за шкалами «повсякденна активність», «соціальна підтримка», «когніція», «комунікація» та «дискомфорт у тілі» не було виявлено. Загальний бал за шкалою PDQ-39 був вищим у групі 1 проти групи 2 (р=0,042), що вказує на гіршу якість життя пацієнтів. Представлено, що якість життя пацієнтів з ХП тісно пов’язана з когнітивними та руховими порушеннями. Поряд з цим продемонстровано, що навіть при співставній тяжкості клінічних проявів та когнітивних порушень фенотип PIGD асоціюється з гіршою якістю життя, що може вказувати на потенційну роль немоторних симптомів в обумовленні цього явища. Висновки. Нами встановлено гіршу якість життя пацієнтів з PIGD підтипом ХП, зокрема за доменами мобільність та емоційне благополуччя, в той час як для пацієнтів з non-PIGD підтипом було характерним більш гостре сприйняття стигматизації захворювання, в умовах відсутності відмінностей за вираженістю клінічних симптомів та когнітивних порушень.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Корекція когнітивної дисфункції при хронічній ішемії головного мозку / Т. А. Літовченко [та ін.] // Укр. мед. часопис. - 2023. - N 4. - С. 102-104

MeSH-~главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (метаболизм, патофизиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (терапия)
Дод.точки доступу:
Літовченко, Т. А.
Бондар, О. Б.
Гребенюк, Г. В.
Шматько, Ю. В.
Востротін, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Мішура, С. С.
Комплексна реабілітація пацієнтів із посттравматичним головним болем внаслідок мінно-вибухової травми / С. С. Мішура, С. А. Меленчук // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2022. - N спецвип. №3. - С. 36-37

MeSH-~главная:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (реабилитация, этиология)
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКАЯ -- POST-TRAUMATIC HEADACHE (реабилитация)
МОЗГА ГОЛОВНОГО СОТРЯСЕНИЕ -- BRAIN CONCUSSION (реабилитация, терапия)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Дод.точки доступу:
Меленчук, С. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Малиш, Т. Ю.
Когнітивні розлади та психоемоційні порушення у хворих із різними формами Лайм-бореліозу / Т. Ю. Малиш, М. А. Тріщинська // Укр. мед. часопис. - 2023. - Том 1, N 1. - С. 77-80

MeSH-~главная:
ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (патофизиология, психология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (этиология)
Дод.точки доступу:
Тріщинська, М. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Хиць, А. Р.
Когнітивні порушення: рання діагностика та особливості лікування / А. Р. Хиць // Укр. мед. часопис. - 2021. - N 6. - С. 27-29

MeSH-~главная:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Нейрокогнітивні порушення після COVID-19 / інтерв'ю провела Ю. Жарікова ; відповіді на запитання надали: Т. Міщенко, В. Холін, С. Кузнецова // Укр. мед. часопис. - 2021. - N 6. - С. 17-19

MeSH-~главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
Дод.точки доступу:
Жарікова, Юлія \інтерв'ю провела.\
Міщенко, Тамара \відповіді на запитання надали.\
Холін, Віктор \відповіді на запитання надали.\
Кузнецова, Світлана \відповіді на запитання надали.\

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Дзяк, Л. А.
Актуальні питання в проблемі нейрокогнітивних порушень / Л. А. Дзяк // Укр. мед. часопис. - 2021. - N 5. - С. 15-21

MeSH-~главная:
ДЕМЕНЦИЯ -- DEMENTIA (патофизиология, этиология)
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE (патофизиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Маньковський, Б. М.
Можливості профілактики та лікування когнітивної дисфункції у осіб з цукровим діабетом / Б. М. Маньковський // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2022. - № 4. - С. 59-71

MeSH-~главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (профилактика и контроль, терапия)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Маньковський, Б. М.
Діабетична нейропатія: від голови до кінчиків пальців. Когнітивні розлади при діабеті / Б. М. Маньковський // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2022. - № 2. - С. 52-61

MeSH-~главная:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.

Кріштафор, А. А.
Фармакологічний захист і відновлення когнітивних функцій у хворих похилого віку після абдомінальних оперативних втручань / А. А. Кріштафор, Є. В. Петрашенок, А. Г. Тютюнник // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 21-29. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Тіоцетам

MeSH-~главная:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (использование)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Дод.точки доступу:
Петрашенок, Є. В.
Тютюнник, А. Г.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

12.

Намазова-Баранова, Л. С.
COVID-19 и дети / Л. С. Намазова-Баранова, А. А. Баранов // Пульмонология = Pul'monologiya : научно-практический ж-л. - 2020. - Т. 30, № 5. - С. 609-628 . - ISSN 0869-0189

MeSH-~главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ДЕТИ -- CHILD
ОБОНЯНИЯ РАССТРОЙСТВА -- OLFACTION DISORDERS (осложнения)
АГЕВЗИЯ -- AGEUSIA (осложнения)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (осложнения)
ФЕРРИТИНЫ -- FERRITINS
ТРОПОНИН -- TROPONIN
КРЕАТИНИН -- CREATININE
Анотація: В декабре 2019 г. началась эпидемия тяжелой инфекции, вызванной новым представителем семейства коронавирусов, позже объявленная Всемирной организацией здравоохранения пандемией. Педиатры приготовились к самому худшему – быстрому распространению новой коронавирусной инфекции (КВИ) среди самых уязвимых – детей, однако вскоре осознали, что впервые столкнулись с невероятной ситуацией, когда тяжело заболевали и умирали люди взрослые, а дети оставались практически вне распространения инфекционного процесса. В течение 9 мес. жизни в новой реальности человечество училось реагировать на новый инфекционный вызов в процессе его развития, чаще эмпирически нащупывая возможные лечебные или диагностические интервенции и параллельно широким фронтом осуществляя клинические исследования. В результате иногда разрозненных, иногда консолидированных действий ученых и клиницистов на страновом, региональном и международном уровнях на некоторые вопросы уже получены ответы, однако бόльшая часть информации, касающейся воздействия нового коронавируса на организм человека, в т. ч. ребенка, пока еще недоступна для внедрения в рутинную практику. В данном обзоре представлены современные представления о течении, лечении и исходах новой КВИ у детей.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Баранов, А. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.

Динаміка відновлення когнітивних функцій у гострому періоді різних підтипів ішемічного інсульту після проведення системної тромболітичної терапії / Я. Ю. Гавловська [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 135-141 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (осложнения)
ДЕМЕНЦИЯ -- DEMENTIA (осложнения)
ТРОМБОЛИЗИС МЕХАНИЧЕСКИЙ -- MECHANICAL THROMBOLYSIS
Анотація: Інсульт є другою провідною причиною смерті у всьому світі, провідною причиною інвалідності та значним фінансовим тягарем. У даний час на лікування інсульту витрачається від 3 до 4% загальних витрат на охорону здоров’я країн. Дослідження, в яких вивчалися пацієнти, які перенесли інсульт, показали, що приблизно 10% можуть мати деменцію протягом першого року після виникнення інсульту. Однак на сьогодні гостро постає питання раннього відновлення пацієнтів з гострими цереброваскулярними захворюваннями та феноменологія розвитку ускладнень, зокрема когнітивних розладів в гострому періоді, що дозволило б оптимізувати персоніфіковані стратегії лікування таких хворих. Мета – оцінити динамічні зміни когнітивної сфери у пацієнтів в гострому періоді ІІ при атеротромботичному та кардіоемболічному підтипах після проведенняпісля проведення тромболізису. Нами проведено проспективне двоцентрове дослідження пацієнтів у гострій фазі ішемічного інсульту. У дослідження було включено 89 пацієнтів: група 1аА (n=32) – пацієнти з атеротромботичним підтипом ішемічним інсультом (ІІ), які підлягали проведенню тромболітичної терапії (сТЛТ); група 1аК (n=16) – пацієнти з кардіоемболічним підтипом ІІ, які підлягали проведенню сТЛТ; група 2 (n=20) – практично здорові пацієнти, що не мають у анамнезі перенесених гострих порушень мозкового кровообігу (контрольно група). Оцінку когнітивних функцій проводили із використанням міжнародних стандартизованих шкал, зокрема: Mini Mental State Examination (MMSE). Нами було встановлено статистично значущі відмінності між обстежуваними групами на 1 добу за показниками орієнтації в часі (р=0,007), увага і рахунок (р менше 0,001), сприйняття і пам’ять (р=0,001) та за загальним балом MMSE (р менше 0,001). Було встановлено статистично значущі відмінності між обстежуваними групами на 14 добу за показниками увага і рахунок (р менше 0,001) та за загальним балом MMSE (р менше 0,001). Не виявлено достовірних відмінностей ∆MMSE між групами 1аА та 1аК (р=0,701). У пацієнтів з кардіоемболічним підтипом ІІ було встановлено наявність позитивної динаміки в гострому періоді, в той час як у пацієнтів з атеротромботичним підтипом її виявлено не було. Поряд з цим відмічено різницю у відновленні різних доменів когнітивної сфери у гострому періоді відповідно до підтипу ІІ. Таким чином нами виявлено. що динамічні зміни когнітивних функцій у гострому періоді ІІ після проведення сТЛТ варіюють залежно від клінічного підтипу.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Гавловська, Я. Ю.
Литвиненко, Н. В.
Шкодіна, А. Д.
Гавловський, О. Л.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.

Dynamics cognitive functions recovery in the acute period of different subtypes of ischemic stroke after systemic thrombolytic therapy / Ya. Yu. Havlovska [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 131-135 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (осложнения)
ДЕМЕНЦИЯ -- DEMENTIA (осложнения)
ТРОМБОЛИЗИС МЕХАНИЧЕСКИЙ -- MECHANICAL THROMBOLYSIS (использование)
Анотація: Інсульт є другою провідною причиною смерті у всьому світі, провідною причиною інвалідності та значним фінансовим тягарем. У даний час на лікування інсульту витрачається від 3 до 4% загальних витрат на охорону здоров’я країн. Дослідження, в яких вивчалися пацієнти, які перенесли інсульт, показали, що приблизно 10% можуть мати деменцію протягом першого року після виникнення інсульту. Однак на сьогодні гостро постає питання раннього відновлення пацієнтів з гострими цереброваскулярними захворюваннями та феноменологія розвитку ускладнень, зокрема когнітивних розладів в гострому періоді, що дозволило б оптимізувати персоніфіковані стратегії лікування таких хворих. Мета – оцінити динамічні зміни когнітивної сфери у пацієнтів в гострому періоді ІІ при атеротромботичному та кардіоемболічному підтипах після проведенняпісля проведення тромболізису. Нами проведено проспективне двоцентрове дослідження пацієнтів у гострій фазі ішемічного інсульту. У дослідження було включено 89 пацієнтів: група 1аА (n=32) – пацієнти з атеротромботичним підтипом ішемічним інсультом (ІІ), які підлягали проведенню тромболітичної терапії (сТЛТ); група 1аК (n=16) – пацієнти з кардіоемболічним підтипом ІІ, які підлягали проведенню сТЛТ; група 2 (n=20) – практично здорові пацієнти, що не мають у анамнезі перенесених гострих порушень мозкового кровообігу (контрольно група). Оцінку когнітивних функцій проводили із використанням міжнародних стандартизованих шкал, зокрема: Mini Mental State Examination (MMSE). Нами було встановлено статистично значущі відмінності між обстежуваними групами на 1 добу за показниками орієнтації в часі (р=0,007), увага і рахунок (р менше 0,001), сприйняття і пам’ять (р=0,001) та за загальним балом MMSE (р менше 0,001). Було встановлено статистично значущі відмінності між обстежуваними групами на 14 добу за показниками увага і рахунок (р менше 0,001) та за загальним балом MMSE (р менше 0,001). Не виявлено достовірних відмінностей ∆MMSE між групами 1аА та 1аК (р=0,701). У пацієнтів з кардіоемболічним підтипом ІІ було встановлено наявність позитивної динаміки в гострому періоді, в той час як у пацієнтів з атеротромботичним підтипом її виявлено не було. Поряд з цим відмічено різницю у відновленні різних доменів когнітивної сфери у гострому періоді відповідно до підтипу ІІ. Таким чином нами виявлено. що динамічні зміни когнітивних функцій у гострому періоді ІІ після проведення сТЛТ варіюють залежно від клінічного підтипу.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Havlovska, Ya. Yu.
Lytvynenko, N. V.
Shkodina, A. D.
Havlovskyi, O. L.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

15.

Марута, Н. О.
Предиктори суїцидальної поведінки у пацієнтів із когнітивними порушеннями при депресивних розладах / Н. О. Марута, C. O. Ярославцев // Буков. мед. вісник. - 2020. - Том 24, N 4. - С. 58-64

MeSH-~главная:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (осложнения)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (осложнения, патофизиология)
СУИЦИДАЛЬНЫЕ НАМЕРЕНИЯ -- SUICIDAL IDEATION
Дод.точки доступу:
Ярославцев, C. O.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.

Khubetova, I. V.
Prediction of clinical consequences of Parkinson's disease = Прогнозування клінічних наслідків хвороби Паркінсона / I. V. Khubetova, A. I. Gozhenko // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 4. - С. 187-191 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (осложнения)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED (физиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Анотація: Хвороба Паркінсона залишається найпоширенішим нейродегенеративним захворюванням, яке вражає 1–2 % населення. Метою дослідження було виявлення прогностично значущих факторів, що визначають перебіг хвороби Паркінсона у найближчій перспективі. Дослідження проводилось на базі обласної клінічної лікарні (м. Одеса) у 2017–2021 рр. Проаналізовано дані обстеження 364 пацієнтів із верифікованою хворобою Паркінсона, з них 198 чоловіків (54,4 %) та 166 жінок (45,6 %). Середній вік хворих становив 63,2±0,6 року. Встановлено, що найбільш значущими предикторами для прогнозування перебігу хвороби Паркінсона є вираженість рухових та когнітивних розладів, вік початку та тривалість захворювання.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Gozhenko, A. I.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.

Dubivska, S. S.
Directions for recovery of cognitive function in surgical patients after general anesthesia = Напрями відновлення когнітивних функцій у хірургічних хворих після загального наркозу / S. S. Dubivska, R. Y. Viedienieva, Yu. B. Hryhorov // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - № 3(166). - С. 164-167 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ НЕЙРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ -- INTRAOPERATIVE NEUROPHYSIOLOGICAL MONITORING
НЕЙРОБИХЕВИОРАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- NEUROBEHAVIORAL MANIFESTATIONS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
КОГНИТИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- COGNITIVE THERAPY
Анотація: The purpose of this study was to develop directions for possible correction of changes in cognitive function in patients with a surgical profile after general anesthesia in the early postoperative period against the background of neuroprotective therapy based on the results of the study by neuropsychological testing. During the study, the changes in cognitive function obtained against the background of neuroprotective therapy according to the results of MMSE and FAB tests may be related to age-related features of the plasticity of cognitive function and depletion of compensatory capabilities. According to the clock drawing test in young and middle-aged patients, the fluctuations of the results were within the normal range in all periods of observation. In the elderly, errors occurred on the 1st day after surgery and minor inaccuracies persisted on the 7th day after surgery. The analysis of the results of the 10-word memory test in patients on the background of neuroprotective therapy showed deterioration of the results on the 1st day in all age groups of patients, but more significant changes in the test were in elderly patients. The most significant deterioration of the indicator was observed on the 1st day after the operation. On the 7th day, the indicator improved. In all groups, within a short period of observation, the results of the Schulte test were restored. In young patients it was more gradual than in other age groups, with full recovery to the level of cognitive impairment on this test to the level before surgery in middle-aged patients. Thus, the obtained results of our study allow us to unequivocally recommend the appointment of neuroprotective therapy. Preferably with inclusion in the scheme of standard management of the postoperative period in all patients of a surgical profile who are undergoing surgery with general anesthesia. This scheme of postoperative management of patients is quite possible to prevent the occurrence or deterioration of the state of cognitive function, which further contributes to the improvement of the quality of life. = Метою даного дослідження було розроблення напрямків можливої корекції змін когнітивної функції у пацієнтів хірургічного профілю після загальної анестезії у ранньому післяопераційному періоді на фоні нейропротекторної терапії за результатами дослідження шляхом нейропсихологічного тестування. В ході дослідження отримані зміни когнітивної функції на фоні нейропротекторної терапії за результатами тестів MMSE та FAB можливо пов’язано з віковими особливостями пластичності когнітивної функції та виснаженням компенсаторних можливостей. По тесту малювання годиннику у пацієнтів молодого та середнього віку коливання результатів були в усі строки спостережень в межах норми. У осіб похилого віку виникли помилки на 1-шу добу після оперативного втручання та зберігались незначні неточності на 7-му добу після операції. Аналіз результатів тесту запам’ятовування 10 слів у пацієнтів на фоні нейропротекторної терапії показав погіршення результатів на 1-шу добу в усіх вікових групах пацієнтів, але більш значні зміни по тесту були у пацієнтів похилого віку. Найсуттєвіше значення погіршенням показника спостерігалось на 1-шу добу після операції. На 7-му добу показник покращився. В усіх групах в короткі строки спостережень визначено відновлення результатів проби Шульте. Зокрема, у пацієнтів молодого віку було поступовим ніж у інших вікових групах, з повним відновлення до рівнім когнітивних порушень по даному тесту на рівень до операції у пацієнтів середнього віку. Таким чином, отримані результати нашого дослідження дозволяють однозначно рекомендувати призначення нейропротекторної терапії. Переважно з включенням до схеми стандартного ведення післяопераційного періоду у всіх пацієнтів хірургічного профілю яким проводять оперативне втручання з загальною анестезією. Дана схема післяопераційного ведення пацієнтів дасть можливість для запобігання виникнення або погіршення стану когнітивної функції, що в подальшому сприяє покращенню якості життя.
Дод.точки доступу:
Viedienieva, R. Y.
Hryhorov, Yu. B.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.

Tarianyk, K. A.
The correction of non-motor symptoms in different forms of Parkinson’s disease by optimization therapy with levodopa = Корекція немоторних симптомів при різних формах хвороби Паркінсона шляхом оптимізаційної терапії леводопою / K. A. Tarianyk // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - № 4(167). - С. 237-241 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, осложнения)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, осложнения)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES (диагностика, осложнения)
ЛЕВОДОПА -- LEVODOPA (диагностическое применение, терапевтическое применение)
Анотація: Хвороба Паркінсона характеризується дофамінергічним дегенеративним процесом, що вражає нейрони чорної субстанції. Захворювання в основному розглядається як руховий розлад, але пацієнти страждають не лише від моторних симптомів, а й від немоторних симптомів, які також є поширеними та можуть значно впливати на якість життя пацієнтів. Ці ускладнення включають когнітивні, психіатричні, вегетативні розлади, розлади сну та сенсорні розлади. Немоторні симптоми можуть з’явитися ще до появи перших моторних симптомів, але вони більш неприємні на пізніших стадіях ХП, коли можуть стати серйозними проблемами для пацієнтів і часто становлять виклик для лікуючих лікарів. Метою нашого дослідження було оцінити вплив оптимізації терапії леводопою у пацієнтів із ХП та руховими флуктуаціями на вираженість немоторних симптомів. Було обстежено 80 хворих на різні форми ХП із Центру хворих на ХП та інші нейродегенеративні захворювання кафедри неврологічних захворювань Полтавського державного медичного університету. Пацієнти, залежно від поширеності симптомів та результатів електронейроміографічного дослідження, були розподілені на групи. Клінічні оцінки проводили через 3 місяці після зміни режиму лікування леводопою. Збирали дані про вік, стать пацієнтів, тривалість захворювання та локалізацію дебюту захворювання, досліджували тяжкість хвороби за шкалою UPDRS, інтенсивність та рівень немоторних симптомів – за шкалою немоторних симптомів (NMSS). Було встановлено, що оптимізація лікування шляхом зміни режиму прийому леводопи може значно покращити рухову функцію. Відсутність суттєвих відмінностей за іншими субіндексами UPDRS можна було пояснити фрагментацією питань, пов’язаних з немоторними симптомами, між різними доменами. Поліпшення рухової функції при застосуванні леводопи пролонгованої дії було пов’язане зі зменшенням вираженості моторних флуктуацій. Встановлено, що застосування пролонгованої форми леводопи під час вечірнього прийому супроводжується достовірним зниженням вираженості за шкалами «серцево-судинні та падіння», «увага/пам’ять», «шлунково-кишковий тракт» та за сумарним балом NMSS у групі пацієнтів із акінетико-ригідною формою захорювання. Таким чином, нами встановлено, що лікування пацієнтів із різними формами ХП препаратом леводопа асоціюється з широким спектром немоторних симптомів, які більш виражені при акінетико-ригідній формі ХП. Додавання ретардних форм леводопи може покращити вираженість моторних флуктуацій і зменшити інтенсивність немоторних
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.

Кондратенко, А. П.
Когнітивні та емоційні розлади хворих на цукровий діабет ІІ типу / А. П. Кондратенко // Експерим. і клініч. медицина. - 2020. - N 4. - С. 49-52

MeSH-~главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология, психология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (этиология)
Анотація: Проведено комплексне клініко-психопатологічне та психодіагностичне обстеження 82 хворих на цукровий діабет II типу середнього ступеня важкості (46 жінок та 36 чоловіків) віком (35,9±10,1) року. Вивчення когнітивних функцій за методикою MMSE виявило легкі (51,2 %) або помірні (49,8 %) когнітивні порушення у обстежених хворих, в середньому по групі обстежених загальний показник за шкалою MMSE становив (25,2±0,2) бала. Проведене психодіагностичне дослідження показало підвищення рівня ситуаційної [(55,7±6,1) бала] та особистісної тривожності [(54,5±6,4) бала] за шкалою Спілбергера-Ханіна. У 65,8 % обстежених хворих виявлено легкий, у 11,5 % помірний депресивний епізод та у 56,1 % обстежених виявлено легкий, у 40,3 % помірний тривожний епізод за шкалою тривоги Гамільтона. Для обстежених хворих притаманні високий рівень емоційної напруги, афект тривоги, астенічний симптомокомплекс та іпохондричні прояви.
Проведено комплексное клинико-психопатологическое и психодиагностическое обследование 82 больных сахарным диабетом II типа средней степени тяжести (46 женщин и 36 мужчин) в возрасте (35,9±10,1) лет. Изучение когнитивных функций по методике MMSE выявило легкие (51,2%) или умеренные (49,8%) когнитивные нарушения у обследованных больных, в среднем по группе обследованных общий показатель по шкале MMSE составил (25,2±0,2) балла. Проведенное психодиагностическое исследование показало повышение уровня ситуационной [(55,7±6,1) балла] и личностной тревожности [(54,5±6,4) балла] по шкале Спилбергера-Ханина. У 65,8% обследованных больных выявлено легкий, у 11,5% - умеренный депрессивный эпизод и у 56,1% обследованных выявлено легкий, у 40,3% - умеренный тревожный эпизод по шкале тревоги Гамильтона. Для обследованных больных характерны высокий уровень эмоционального напряжения, аффект тревоги, астенический симптомокомплекс и ипохондрические проявления.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.

Ярославцев, С. О.
Характеристика когнітивних порушень у пацієнтів з депресивними розладами / С. О. Ярославцев // Експерим. і клініч. медицина. - 2020. - N 1. - С. 41-49

MeSH-~главная:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (психология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (психология, этиология)
Анотація: Когнітивна дисфункція при депресивних розладах окреслювалася наявністю порушень у розумовій сфері, у сфері уваги, виконавчих, зорово-просторових та мовних функціях.Виділені диференціальні особливості когнітивних порушень при рекурентних депресивних розладах, біполярних афективних розладах та пролонгованої депресивної реакції, які слід враховувати при проведенні диференціальної діагностики когнітивних порушень при депресивних розладах
Когнитивная дисфункция при депрессивных расстройствах очерчивалась наличием нарушений в умственной сфере, в сфере внимания, исполнительных, зрительно-пространственных и языковых функциях.Выделены дифференциальные особенности когнитивных нарушений при рекурентных депрессивных расстройствах, биполярных аффективных расстройствах и пролонгированной депрессивной реакцией, которые следует учитывать при проведении дифференциальной диагностики когнитивных нарушений при депрессивных расстройствах
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)