ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Автореферати (3)

Матеріали конференцій (11)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 253
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Yakymovych, D. V.
Analysis of hard tissue density indicators of permanent teeth with different localization = Аналіз показників щільності твердих тканин постійних зубів різної локалізації / D. V. Yakymovych, Z. Z. Masna // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 522-527 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL (патология)
ДЕНТИН -- DENTIN
ЗУБНОЙ РЯД ПОСТОЯННЫЙ -- DENTITION, PERMANENT
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE (рост и развитие)
ЧЕЛЮСТЬ ВЕРХНЯЯ -- MAXILLA (рост и развитие)
Анотація: Мінеральна щільність мінералізованих тканин є оптимальним біомаркером, що дозволяє при проведенні променевих обстежень пацієнтів одночасно з визначенням структурних та топографічних особливостей досліджуваних тканин, оцінити їх якісні характеристики. В стоматологічній практиці для визначення щільності кісткової тканини щелеп та твердих тканин зубів широке застосування має дентальна радіовізіографія. Метою нашого дослідження стало з’ясування особливостей та порівняння показників щільності твердих тканин пришийкової ділянки сформованих постійних зубів різної локалізації. Об’єкт і методи дослідження. Для визначення показників щільності твердих тканин пришийкової ділянки було опрацьовано рентгенограми 320 інтактних сформованих постійних зубів (n=10 для кожного зуба постійного прикусу). Показники щільності тканин у пришийковій ділянці визначали окремо для емалі та цементу на проксимальній та дистальній поверхнях зубів, для дентину – у проміжку між порожниною зуба та бічним краєм в проекції шийки зуба (тому в цій ділянці визначений показник був сумарним для власне дентину, та тканин, які на нього нашаровувались). Результати дослідження. Виявлено, що щільність усіх досліджуваних тканин зубів верхньої щелепи (перший та другий квадранти) є вищою, ніж у зубів-антагоністів нижньої щелепи (третій та четвертий квадранти), щільність емалі та дентину зубів правої сторони (перший та четвертий квадранти) є вищою, ніж у зубів лівої сторони (другий та третій квадранти), щільність цементу розподілена асиметрично – на верхній щелепі цей показник вищий зліва (другий квадрант), а на нижній – справа (четвертий квадрант). У всіх квадрантах найвищу щільність встановлена в ділянці дентину, мінімальну щільність мав цемент. Аналіз показників щільності всіх досліджуваних тканин зубів різних квадрантів та порівняння їх між собою за методом Крускала-Уолліса засвідчило наявність істотної різниці між усіма порівнюваними групами (p менше 0,05 для емалі, p менше 0,01 для дентину та цементу). При попарному порівнянні досліджуваних груп зубів істотну різницю мінеральної щільності емалі було встановлено лише між групами зубів першого (11-17) та другого (21-27) квадрантів, першого (11-17) та третього (31-37) квадрантів, другого (21-27) та четвертого (41-47) квадрантів (р менше 0,05), третього (31-37) та четвертого (41-47) квадрантів. При попарному порівнянні груп зубів різних квадрантів виявлено істотну різницю показників щільності дентину між групою першого (11-17) та третього (31-37) квадрантів, першого (11-17) та четвертого (41-47) квадрантів, другого (21-27) та третього (31-37) квадрантів, другого (21-27) та четвертого (41-47) квадрантів. Результати проведеного попарного порівняння груп зубів різних квадрантів засвідчили істотну різницю показників щільності цементу між зубами першого (11-17) та третього (31-37) квадрантів, другого (21-27) та третього (31-37) квадрантів, другого (21-27) та четвертого (41-47) квадрантів, третього (31-37) та четвертого (41-47) квадрантів. Воиявлена різниця якості емалі, дентину та цементу зубів різних квадрантів може бути однією з причин виникнення їх патологічних уражень. Висновки. Щільність емалі, дентину та цементу зубів верхньої щелепи є вищою, ніж у зубів-антагоністів нижньої щелепи, щільність емалі та дентину зубів правої сторони є вищою, ніж у зубів лівої сторони, щільність цементу розподілена асиметрично – на верхній щелепі цей показник вищий зліва, а на нижній – справа. У всіх квадрантах найвища щільність встановлена в ділянці дентину, найнижчу щільність мав цемент.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Masna, Z. Z.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Каськова, Л. Ф.
Кислотостійкість емалі у дітей 7-12 років з карієсом тимчасових і постійних зубів та з інтактними зубами / Л. Ф. Каськова, Т. Б. Мандзюк, І. І. Дроник // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 21-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (диагностика)
ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Карієс залишається важливою стоматологічною проблемою в дитячому віці. Стійкість зубів до карієсу обумовлюється резистентністю емалі, формування якої залежить від значної кількості загальних та місцевих чинників. Мета дослідження: дослідити показники кислотостійкості емалі у дітей різного віку та з різним стоматологічним статусом. Матеріал і методи. Нами обстежено 134 дитини віком 7-9 років та 89 дітей віком 10-12 років, які навчаються в школах м. Полтави. Стоматологічне обстеження проводилось за загальноприйнятою методикою. У всіх дітей визначалася інтенсивність карієсу. Для визначення резистентності емалі зубів до карієсу застосовували тест емалевої резистентності за Окушко В. Р., Косаревою Л. І. Результати. Середній показник тесту емалевої резистентності у дітей 7-9 років становить 4,07±0,11 бала. Під час розподілу дітей на групи з карієсом та без нього виявили вірогідні відмінності показника (4,67±0,10 бала та 2,59±0,09 бала відповідно). У дітей 10-12 років середній показник тесту емалевої резистентності становить 4,29±0,12 бала, що відповідає помірній резистентності емалі. У дітей з карієсом тимчасових і постійних зубів він також на рівні помірного (4,67±0,09 бала), але числові значення дещо гірші середнього показника. У дітей 10-11 років з карієсом тимчасових зубів показник тесту емалевої резистентності майже не відрізняється від такого ж у дітей з інтактними тимчасовими зубами. Нами виявлено, що показник карієсу тимчасових та постійних зубів має прямий кореляційний зв’язок з тестом емалевої резистентності (R=0,76; р0,001). Висновок. Перебіг карієсу у дітей 7-12 років зумовлений зниженням стійкості зубів до карієсу, про що засвідчують результати дослідження кислотостійкості емалі за показником тесту емалевої резистентності.
Дод.точки доступу:
Мандзюк, Т. Б.
Дроник, І. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Інго, Франк.
Маскування білих плям за допомогою Icon / Ф. Інго // ДентАрт. - 2022. - N 4. - С. 45-48

MeSH-~главная:
ЗУБА ДЕМИНЕРАЛИЗАЦИЯ -- TOOTH DEMINERALIZATION (терапия)
ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL (действие лекарственных препаратов)
БИОМЕДИЦИНСКИЕ И ЗУБОВРАЧЕБНЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- BIOMEDICAL AND DENTAL MATERIALS (терапевтическое применение)
ЭСТЕТИКА В СТОМАТОЛОГИИ -- ESTHETICS, DENTAL
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Сороченко, Г. В.
Клінічна ефективність первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей 10-13-річного віку = Clinical effectiveness of permanent dental caries primary prevention for 10–13 years old children / Г. В. Сороченко, Л. О. Хоменко, О. І. Остапко // Клінічна стоматологія. - 2022. - N 3. - С. 42-48

MeSH-~главная:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES
КАРИЕСУ ЗУБОВ ПОДВЕРЖЕННОСТЬ -- DENTAL CARIES SUSCEPTIBILITY
ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL
ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PEDIATRIC DENTISTRY
Дод.точки доступу:
Хоменко, Л. О.
Остапко, О. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Смоляр, Н. І.
Фізичні властивості ротової рідини в дітей із зубощелепними аномаліями при різній резистентності емалі / Н. І. Смоляр, М. Ю. Лесіцький, Т. Ю. Лисак // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2023. - № 1. - С. 78-82 . - ISSN 2409-0255

MeSH-~главная:
ДЕТИ -- CHILD
СЛЮНА -- SALIVA
ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL
ЗУБОВ АНОМАЛИИ -- TOOTH ABNORMALITIES
ЧЕЛЮСТИ АНОМАЛИИ -- JAW ABNORMALITIES
Анотація: Одним із чинників розвитку карієсу зубів у дітей із зубощелепними аномаліями є недостатня мінералізація емалі в різні вікові періоди, тобто знижена її резистентність. Важливу роль у формуванні резистентності емалі відіграє ротова рідина, зокрема її фізичні властивості, мінералізувальний потенціал і захисні механізми. Коливання рН ротової рідини суттєво залежить від гігієнічного стану ротової порожнини, характеру їжі. Водночас можливість доступу мінеральних елементів до поверхні емалі значно погіршується в разі підвищення в’язкості та зниження швидкості слиновиділення ротової рідини. Це, своєю чергою, призводить до зниження процесів дифузії в емалі зуба і створення умов для розвитку демінералізації емалі. Мета дослідження. Дослідження особливостей фізичних властивостей ротової рідини в дітей із зубощелепними аномаліями при різних рівнях резистентності емалі. Матеріал і методи дослідження. Оцінено фізичні властивості ротової рідини (рН, швидкість слиновиділення і в’язкість) у 88 дітей 12 і 15 років із зубощелепними аномаліями (45 осіб із карієсрезистентною емаллю і 53 особи зі зниженою резистентністю і карієсосприйнятливою емаллю).
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Лесіцький, М. Ю.
Лисак, Т. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Каськова, Л. Ф.
Резистентність емалі тимчасових зубів у дітей 3-6 років та вплив на неї ротової рідини / Л. Ф. Каськова, М. О. Садовські // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - № 3(166). - С. 543-547 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ЗУБ МОЛОЧНЫЙ -- TOOTH, DECIDUOUS
ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL
СЛЮНА -- SALIVA
КРИСТАЛЛИЗАЦИЯ -- CRYSTALLIZATION
ДЕТИ -- CHILD
ДОШКОЛЬНИКИ
Анотація: Карієс є найбільш поширеною стоматологічною хворобою серед дитячого населення. Його розвиток пов’язаний з демінералізацією емалі, що є результатом дії на поверхню зуба кислот, які продукують мікроорганізми зубної бляшки. Саме сукупність місцевих, загальних факторів та низької резистентності емалі призводить до розвитку каріозного процесу. Кислотостійкість емалі зубів у дітей відіграє важливу роль, що пов’язано з процесами де- та ремінералізації, які відбуваються протягом всього життя. Метою нашого дослідження було вивчити показники ротової рідини в дітей 3-6 років (водневий показник (рН) і мінералізуючий потенціал ротової рідини) та їх вплив на кислотостійкість емалі з урахуванням стоматологічного статусу. Стійкість емалі до карієсу обумовлена властивостями ротової рідини. Мікрокристалізація ротової рідини носить індивідуальний характер і змінюється з віком, що обумовлено, з однієї сторони, зміною складу та її функціональної здатності в різні вікові періоди, а з другої – різним рівнем інтенсивності карієсу. Мінералізуючі властивості ротової рідини обумовлені кислотно-лужною рівновагою. Тверді тканини зубів дітей 3-6 років без карієсу знаходяться в більш сприятливому середовищі для підтримання їхньої карієсрезистентності, що обумовлене кращими показниками ротової рідини, такими як мінералізуючі властивості та водневий показник, в порівнянні з дітьми з ураженими карієсом зубами. Результати обстеження показали, що резистентність емалі знижується у дітей, які мають значну кількість уражених карієсом зубів, що обумовлено погіршенням мінералізуючих властивостей ротової рідини, зниженням її рН. Досліджувані показники завжди мали найгірші значення у дітей з декомпенсованим ступенем активності карієсу не залежно від віку, що обумовлює наявність карієсогенної ситуації в порожнині рота цих дітей, яка сприяє подальшому зниженню резистентності емалі та можливостям виникнення карієсу. Зважаючи на багатофакторність етіології карієсу, необхідним є продовження дослідження взаємозв’язку виникнення карієсу у дітей, впливу ротової рідини та морфологічних особливостей жувальної поверхні.
Дод.точки доступу:
Садовські, М. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Kaskova, L. F.
Enamel resistance of temporary teeth in children 3-6 years old and influence of oral fluids on it / L. F. Kaskova, M. O. Sadovski // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - № 3(166). - С. 539-543 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ДЕТИ -- CHILD
ДОШКОЛЬНИКИ
ЗУБ МОЛОЧНЫЙ -- TOOTH, DECIDUOUS
ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL
СЛЮНА -- SALIVA
КРИСТАЛЛИЗАЦИЯ -- CRYSTALLIZATION
Дод.точки доступу:
Sadovski, M. O.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Зміна показників резистентності емалі в дітей із різною частотою захворюваності на гострі респіраторно-вірусні інфекції / Л. Ф. Каськова [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 3/4. - С. 120-123 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ДЕТИ -- CHILD
ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS
Анотація: Захворювання карієсом має характер патологічного процесу твердих тканин зубів. Причин виникнення даної нозологічної одиниці нараховують близько 400. Однією з основних є зниження стійкості емалі зубів до впливу кислот органічного ряду, продуцентами яких є мікроорганізми і подальшого розвитку карієсу. Але виникнення процесу демінералізації залежить від значної кількості, як загальних, так і місцевих чинників. Метою роботи було вивчення показників тесту емалевої резистентності (ТЕР) і клінічного визначення швидкості ремінералізації емалі (КВШРЕ) в дітей, які часто хворіють на ГРВІ через 5 років після проведення профілактичних заходів. Матеріали і методи дослідження. Оглянули 80 дітей віком 11-12 років, які 5 років тому перебували під нашим спостереженням та розподілені на 4 групи. Результати дослідження. Під час першого визначення ТЕР-тесту у дітей 2,3 і 4 груп визначили, що структурно-функціональна резистентність емалі знаходиться в межах 3-х балів, що характеризує дещо гірший результат, ніж у практично здорових дітей, які мали результат 1,85±0,15 бала. Подальші дослідження мали таку ж ситуацію, діти 4 групи отримали кращий результат серед часто хворіючих. Клінічне визначення швидкості ремінералізації емалі відображає таку ж тенденцію, як попередній показник. Результати дослідження через 2 і 5 років майже не відрізнялися, оскільки діти вже не мали такого контролю з нашого боку. Діти 2 групи, яким була призначена лише гігієна порожнини рота мали найгірші показники - 3,25±0,23 дні (через 2 роки) і 3,24±0,21 дні (через 5 років), найкращим серед часто хворіючих дітей був результат у 4 групі, у яких з часом підвищилася швидкість ремінералізації емалі - 2,53±0,21 дні (через 2 роки) і 2,73±0,22 дні (через 5 років). Обстеження через 5 років показало, що відсутність систематичних оглядів, контролю гігієни та вживання запропонованих нами лікувально-профілактичних комплексів призводять до початкових результатів, які відповідали низькому значенню. Висновок. Систематичне виконання заходів профілактики та застосування препаратів, які містять кальцій, покращує мінералізуючі властивості ротової рідини, що призводить до підвищення емалевої резистентності в дітей 3 і 4 груп. Особливо це помітно в 4 групі дітей під час другого обстеження, що дає можливість застосовувати запропонований комплекс для підвищення резистентності твердих тканин зубів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Каськова, Л.Ф.
Павленкова, О.С.
Амосова, Л.І.
Новікова, С. Ч.
Янко, Н. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Nikolishyna, E. V.
Morphological features of enamel and dentin in dental fluorosis = Морфологічні особливості емалі та дентину при флюорозі зубів / E. V. Nikolishyna, N. M. Ilenko, I. A. Nikolyshyn ; Morphological features of enamel and dentin in dental fluorosis // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - Вип. 2, № т. 2(165). - С. 124-130 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL
ДЕНТИН -- DENTIN
ФЛЮОРОЗ ЗУБОВ -- FLUOROSIS, DENTAL
КАЛЬЦИФИКАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- CALCIFICATION, PHYSIOLOGIC
ФТОР -- FLUORINE (вредные воздействия)
Анотація: Безпосередній токсичний вплив фтору на енамелобласти у період розвитку та формування емалі, приводить до порушення її мінералізації, а при тривалому надходженні до виникнення флюорозу зубів. Відомо, що вищезгадані процеси відбуваються під час дозрівання емалі (вторинної мінералізації). Авторами проведено визначення морфологічних особливостей емалі та дентину при флюорозі зубів різного ступеня важкості. Матеріалом для морфологічного дослідження були товсті та тонкі гістохімічно забарвлені шліфи та шліфи запилювані золотом і сріблом, виготовлені із зубів, видалених за ортодонтичними показаннями. Структурні особливості емалі та дентину вивчалися за допомогою бінокулярної лупи, світлового та скануючого електронного мікроскопів. За слабкої форми флюорозу на шліфах відмічалось, посилення рисунку ламел, нерівномірне забарвлення деяких жмутків емалевих призм за напрямком ліній Ретциуса та перерозподіл кислих глікозаміногліканів. При флюорозі помірної форми відмічається руйнування та гомогенізація жмутків емалевих призм, що характеризувалось блакитним забарвленням на кислі глікозаміноглікани або часткове руйнування та їх фрагментація або втрата чіткої орієнтації по всій ширині емалі. Дослідженнями шліфів при флюорозі тяжкої форми встановлено, що ділянки аморфної субстанції, як правило, локалізуються поблизу ламел і характеризуються майже повним руйнуванням напрямку емалевих призм, які у деяких ділянках досягають емалево – дентинної межі і забарвлені у інтенсивно фіолетовий колір. В емалі з візуально незміненою структурою спостерігалась посилена чіткість емалевих призм та ліній Ретціуса. Дані скануючої електронної мікроскопії свідчать, що структура емалі при флюорозі більш контрастна, ніж у нормі. Ділянки деструкцій емалі представлені безструктурними, гомогенними масами. Отже, встановлені патоморфологічні зміни твердих тканин зубів при флюорозі слід враховувати при призначенні комплексної терапії з особливим акцентом на препарати для мінералізації.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ilenko, N. M.
Nikolyshyn, I. A.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Клінічні особливості впливу вибілювачів різних груп у порожнині рота у різні терміни після закінчення лікування / А. В. Дворник [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 2. - С. 56-60 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ЗУБА ОТБЕЛИВАНИЕ -- TOOTH BLEACHING (использование, методы)
ЗУБОВ ЦВЕТА ИЗМЕНЕНИЕ -- TOOTH DISCOLORATION
ЭСТЕТИКА В СТОМАТОЛОГИИ -- ESTHETICS, DENTAL
ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL
ПЕРЕКИСЬ ВОДОРОДА -- HYDROGEN PEROXIDE
Анотація: Метою дослідження стало вивчення клінічних змін у ротовій порожнині після застосування вибілюючих систем різного складу. Було обстежено 65 пацієнтів. Весь контингент обстежуваних знаходився у діапазоні від 20 до 40 років, всі були без вираженої стоматологічної та соматичної патології. У цьому клінічному дослідженні оцінювали ефективність і побічні ефекти двох продуктів для відбілювання зубів. В результаті проведених досліджень встановлена різниця клінічних показників при вибілюванні обраними гелями по мікроелементному складу ротової рідини, з достовірною різницею за показниками кальцію та натрію в ротовій рідині. Засоби для відбілювання зубів викликають чутливість зубів, особливо з використанням пероксиду карбаміду, що проявляється змінами в’язкості та pH ротової рідин, змінами із сторони мікроелементного складу ротової рідини за показниками іонів кальцію та натрію. Щоб уникнути негативних наслідків, процедуру відбілювання необхідно завершувати ремінералізуючою терапією в залежності від застосованого вибілюючого агента.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Дворник, А. В.
Дворник, В. М.
Водоріз, Я. Ю.
Скрипников, П. М.
Ткаченко, І. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)