Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (2)Автореферати (3)Методичні рекомендації. Брошури (2)Матеріали конференцій (14)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 76
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Frequency analysis of isolated and combined lesions of the maxillary and frontal sinuses according to x-ray data / Kh. I. Rudnytska [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 246-249 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
ЛОБНАЯ ПАЗУХА -- FRONTAL SINUS
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (диагностика)
РЕНТГЕНОГРАФИЯ -- RADIOGRAPHY (использование)
Анотація: Численні наукові дослідження присвячені вивченню морфологічної будови приносових пазух та діагностичних критеріїв їх уражень. Мета роботи: дослідження та порівняння частоти ізольованих та поєднаних синуситів верхньощелепних та лобових пазух за даними рентгенографічного обстеження. Об’єкт і методи дослідження. Проаналізовано 100 анонімізованих рентгенограми осіб зрілого віку (50 чоловіків та 50 жінок), які проходили обстеження з приводу запальних уражень приносових пазух. Всі знімки були виконані в потилично-підборідній проекції за Уотерсом. Результати дослідження. В опрацьованій вибірці виявлено різні варіанти ізольованих або поєднаних запальних уражень верхньощелепних та лобових пазух. У 100% обстежених спостерігали ознаки одно- або двохстороннього гаймориту. У 84% обстежених осіб діагностовано ураження лише верхньощелепних пазух, у 16% – поєднане ураження верхньощелепних та лобових пазух. Частка чоловіків з одностороннім катаральним гайморитом становила 22% з двостороннім катаральним гайморитом також 22%, з двостороннім ексудативним гайморитом – 24%, з одностороннім ексудативним гайморитом – 14%. Частка жінок з двостороннім катаральним гайморитом становила 30%, з одностороннім – 20%, з двостороннім ексудативним гайморитом – 16%, з односторонній – 20%. Двостороннє поєднане ураження верхньощелепних та лобових пазух виявлено у 4% обстежених, одностороннє – у 7%. Жодного випадку ізольованого фронтиту в опрацьованій вибірці не виявлено. Висновки. За даними рентгенографічного обстеження запальні процеси у верхньощелепних пазухах спостерігаються у 6 разів частіше, ніж у лобових. Ізольовані ураження верхньощелепних пазух виявлено у 5 разів частіше, ніж у поєднанні ураження верхньощелепної та лобової пазух.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Rudnytska, Kh. I.
Moskalyk, O. E.
Pronina, O. M.
Bilash, S. M.
Chelpanova, I. V.
Chaly, I. -V. T.
Diskovska, Yu. B.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


    Руденко, Сергій.
    Біоінертні пломбувальні матеріали для лікування верхньощелепних синуситів ендодонтичного походження / С. Руденко // ДентАрт. - 2023. - N 2. - С. 19-23


MeSH-~главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (диагностика, терапия, этиология)
КОРНЕВОГО КАНАЛА ЛЕЧЕНИЕ -- ROOT CANAL THERAPY (методы)
ПЛОМБИРОВОЧНЫЕ МАТЕРИАЛЫ ДЛЯ КОРНЕВОГО КАНАЛА -- ROOT CANAL FILLING MATERIALS (терапевтическое применение)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


    Попов, Роман.
    Міждисциплінарний підхід до лікування одонтогенних верхньощелепних синуситів / Р. Попов, Д. Берест // ДентАрт. - 2022. - N 1. - С. 9-18


MeSH-~главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
Дод.точки доступу:
Берест, Дмитро

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


   
    Застосування спіральної комп’ютерної томографії для визначення мінливості мінімальної щільності кісткової тканини стінок верхньощелепної пазухи при хронічному синуситі одонтогенної та риногенної етіології / А. С. Нечипоренко [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 4. - С. 65-75. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ СПИРАЛЬНАЯ -- TOMOGRAPHY, SPIRAL COMPUTED (использование)
Дод.точки доступу:
Нечипоренко, А. С.
Назарян, Р. С.
Семко, Г. О.
Лупир, А. В.
Юревич, Н. О.
Фоменко, Ю. В.
Костюков, Е. О.
Алєксєєва, В. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


   
    Показники загального імунітету пацієнтів з ятрогенним верхньощелепним синуситом / С. Д. Варжапетян [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 1. - С. 29-33 . - ISSN 2079-8334


MeSH-~главная:
ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS
ИММУНИЗАЦИЯ -- IMMUNIZATION
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: За показниками загального імунітету досліджено залежність патогенезу хронічного верхньощелепного синуситу від факторів, що впливають на формування верхньощелепного перебігу захворювання. Патогенез медикаментозній формі ятрогенного синуситу обумовлені не характером стоматологічних маніпуляцій, а тривалим прийомом лікарських препаратів. При інших формах ятрогенного синуситу стоматогенного походження тяжкість хвороби безпосередньо залежить від характеру та обсягу стоматологічного втручання. Для медикаментозної (лікарської) форми відносно до інших досліджуваних ятрогенних підгруп більше виражена гостра фаза запалення та вторинний тип імунної відповіді на тлі низької індукованої активності імунних клітин: показники Т-клітин (CD 3+, CD56+) 5,8 %; середніх ЦІК – 82,4±4,45 у.о. (р менше 0,05); IgG – 15,27±3,47 г/л (р менше 0,05); індукована активність імунних клітин – 233,2±27,5 у.о. При травматичній формі ятрогенного верхньощелепного синуситу виражена первинна сенсибілізація: високе значення IgE – 226,16±70,4 МО/мл, (р менше 0,05). Відносно сприятливий імунологічний перебіг спостерігається при інфекційно-алергічній та змішаній формах ятрогенного верхньощелепного синуситу.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Варжапетян, С. Д.
Гулюк, А. Г.
Шнайдер, С. А.
Строгонова, Т. В.
Бабеня, Г. О.
Рейзвіх, О. Е.
ДієваТ., В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


   
    Роль асоціацій мікроорганізмів у розвитку хронічного гнійного верхньощелепного синуситу у хворих на цукровий діабет 1-го типу / О. О. Мазур [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 61-70. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (осложнения)
Анотація: Мета роботи – вивчити видовий склад та популяційний рівень мікробіоти вмісту верхньощелепних пазух та роль асоціацій мікроорганізмів у розвитку і перебігу хронічного гнійного верхньощелепного синуcиту (ХГВС) у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу. Матеріал і методи. Проведено мікробіологічне обстеження 97 зразків вмісту порожнини верхньощелепних пазух. Основну групу склали 50 хворих на ХГВС із ЦД 1-го типу віком 20-67 років (10 хворих віком 20-31 рік, 14 пацієнтів - 31-45 років і 26 – віком 45-67 років). Серед пацієнтів основної групи ендокринологи встановили у 39 осіб перебіг ЦД 1-го типу середньої тяжкості, в 11 – тяжкий ступінь перебігу. Контрольну групу склали 47 хворих на ХГВС такого ж віку без ЦД 1-го типу. Результати. Бактеріологічними та мікологічними методами у вмісті порожнини верхньощелепних пазух хворих на ХГВС із ЦД 1-го типу виділено та ідентифіковано 175 штамів різних видів мікроорганізмів, що відносяться до 24 різних таксономічних груп, які в біотопі формують різні за якісним складом мікробні асоціації, що складаються із трьох різних видів - у 58% хворих, із чотирьох видів - у 34,0% та із п’яти різних таксонів - у 8,0% хворих. ХГВС у пацієнтів із ЦД 1-го типу формує мікробні асоціації. У хворих на ХГВС із ЦД 1 порівняно з хворими контрольної групи зростає кількість асоціацій, що складаються з трьох видів - у 2,7 раза, але зменшується на 11,76% кількість асоціацій, що складаються із чотирьох видів мікроорганізмів. Кількість асоціацій, що складаються з п’яти видів у хворих зменшується в 3,5 раза. Перераховане вище може свідчити про вплив не тільки етіологічного агента, а також і певної асоціації мікроорганізмів на тяжкість перебігу ХГВС, поєднаного із ЦД 1-го типу, що необхідно враховувати при виборі лікувальної тактики. Висновки. Хронічний гнійний верхньощелепний синусит у пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу формує мікробні асоціації. У вмісті порожнини верхньощелепних пазух хворих на ХГВС, поєднаний із цукровим діабетом 1-го типу, виділено та ідентифіковано 175 штамів різних видів мікроорганізмів, що відносяться до 24 різних таксономічних груп, які в біотопі формують різні за якісним складом мікробні асоціації, що складаються із трьох різних видів - у 58% хворих, із чотирьох видів - у 34,0% та із п’яти різних таксонів - у 8,0% хворих. Серед найбільш численних асоціацій, що складаються із трьох видів патогенних та умовно-патогенних автохтонних факультативних мікроорганізмів, частіше трапляються асоціації таких представників: M. catarrhalis, S. aureus і Bacteroides spp.; Prevotella spp., S. viridans і S. salivarius; M. catarrhalis, Prevotella spp. і S. epidermitidis; H. influenzae, Prevotella spp. і S. epidermitidis. Асоціації, що складаються із чотирьох видів, виявлені у 34% хворих і складаються з S. pneumoniae, M. catarrhalis, S. pyogenes, Fusobacterium spp; S. pneumoniae, E. coli, S. aureus і Candida spp.; S. pneumoniae, E. coli Hly+, S. viridans і Candida spp. У хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит, поєднаний із цукровим діабетом 1-го типу з тяжким перебігом, були наявними асоціації, що складалися із S. pneumoniae, M. catarrhalis, Candida spp. і S. epidermitidis; S. pneumoniae, M. catarrhalis, S. pyogenes, S. epidermitidis; Bacteroides spp., H. influenzae, S. pyogenes, Enterobacter freundii; Bacteroides spp., H. influenzae, S. pyogenes, Candida spp. У хворих на ХГСВ, поєднаний з тяжким перебігом ЦД 1-го типу, виявлені асоціації мікроорганізмів, що складалися із п’яти видів. Їхній склад був різним, але у всіх був виділений та ідентифікований збудник S. pneumoniae у високому популяційному рівні, умовно-патогенні облігатні анаеробні бактерії роду Bacteroides і Prevotella, Fusobacterium, стрептококи і золотистий стафілокок. Всі провідні збудники персистують у біотопі в асоціації, що необхідно враховувати при виборі лікувальної тактики.
Дод.точки доступу:
Мазур, О. О.
Плаксивий, О. Г.
Калуцький, І. В.
Яковець, К. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


    Мазур, О. О.
    Видовий склад і популяційний рівень мікробіоти вмісту гайморових пазух та ротоглотки у хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит, асоційований із цукровим діабетом 1-го типу / О. О. Мазур // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 52-60. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1
Анотація: Мета роботи – вивчити видовий склад та популяційний рівень мікробіоти вмісту верхньощелепних пазух та ротоглотки у хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит (ХГВС), що виник на фоні цукрового діабету (ЦД) 1-го типу. Матеріал і методи. Проведено мікробіологічне обстеження 97 зразків вмісту порожнини верхньощелепних пазух. Основну групу склали 50 хворих на ХГВС із ЦД 1-го типу віком 20-67років (10 хворих віком 20-31 рік, 14 пацієнтів 31-45 років і 26 – віком 45-67 років). Серед хворих основної групи ендокринологи верифікували у 39 осіб перебіг ЦД 1-го типу середньої тяжкості, в 11 – тяжкий ступінь перебігу. Контрольну групу склали 47 осіб такого ж віку, які протягом останніх шести місяців не хворіли жодними захворюваннями і вважали себе практично здоровими. Результати. Визначено провідні збудники при ХГВС у хворих на ЦД 1-го типу: S.pneumoniae (у 34% хворих), H. influenzae (24%), M. catarrhalis (24%), S. aureus (10,0%), S.pyogenes (6,0%), E.coli Hly+ (2,0%). Гнійно-запальний процес у верхньощелепних пазухах у хворих на ЦД 1-го типу розвивається на фоні сформованого дисбіозу ротоглотки: І ступеня - у 6,0%, ІІ ступеня – у 28% хворих та ІІІ ступеня – у 66% пацієнтів, який характеризується вираженим дефіцитом автохтонних облігатних анаеробних та аеробних бактерій і контамінацією біотопу патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами. Висновки. Провідними збудниками хронічного гнійного верхньощелепного синуситу у хворих на цукровий діабет 1-го типу на сучасному етапі являються: S.pneumoniae (32,0%), H.influenzae (26,0%), M.catarrhalis (24,0%), S.pyogenes(10,0%), S.aureus(6,0%) та E.coli Hly+ (2,0%). У хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит, що розвинувся на фоні цукрового діабету 1-го типу, настає елімінація із біотопу важливих за мультифункціональною роллю у мікробіоценозі бактерій роду Bifidobacterium, Lactococcus і S. mutans; суттєво, на два порядки, знижується кількість фізіологічно корисних лактобактерій, слинних стрептококів – на 92,91%, S.viridans - на 25,17%, S.sanguis - на 86,17%, S.mitis - на 45,33%, M. luteus - 25,35%. На цьому фоні суттєво зростає кількість умовно-патогенних превотел на 84,59%, фузобактерій - на 69,33%, піогенного стрептокока – на 50,5%, гемофільних бактерій – на 55,71%, мораксел - на 74,01%, дріжджоподібних грибів роду Candida - на 25,63%. Бактерії, що контамінують ротоглотку і вміст порожнин верхньощелепних пазух, досягають високого популяційного рівня (від 4,33±0,14 до 5,69±0,09 lg KУO\мл). За хронічних гнійних синуситів у хворих на ЦД 1-го типу у вмісті порожнини ротоглотки виявляються асоціації автохтонних облігатних і факультативних умовно-патогенних та алохтонних мікроорганізмів, які складаються із трьох видів мікроорганізмів у 3 (6%) хворих, із чотирьох – у 41(82%) та із п’яти – у 6 (12%) пацієнтів. Хронічний гнійний процес у верхньощелепній пазусі у пацієнтів із ЦД 1-го типу розвивається на фоні сформованого дисбактеріозу / дисбіозу ротоглотки I ступеня у 6,0%, II ступеня - у 28,0% хворих і III ступеня – у 66,0% хворих на ХГВС, що характеризується елімінацією або вираженим дефіцитом автохтонних облігатних анаеробних та аеробних бактерій (бактерій роду Bifidobacterium, Lactobacillus, Streptococcus (S.salivarius, S.sanguis, S.mitis, S.mutans, L.lactis, M.luteus) і контамінацією біотопу патогенними та умовно-патогенними S.pneumoniae, S.pyogenes, H.influenzae, M.catarrhalis, E.coli, E.coli Hly+, Enterobacter freundii, Klebsiella oxytoca, S.aureus та ін.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


   
    Малоінвазивний хірургічний метод лікування перфоративного гаймориту / А. І. Швець [и др.] // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2021. - № 4. - С. 15-19 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2409-0255


MeSH-~главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS
ЛАЗЕРЫ ГАЗОВЫЕ -- LASERS, GAS
Кл.слова (ненормовані):
БИОМИН
Анотація: Серед поширених патологій верхньощелепної пазухи – одонтогенний гайморит, перфорація й нориці дна гайморової пазухи. У роботі запропоновано малоінвазивні хірургічні методи лікування цих патологій і модифікацію різних видів оперативного втручання з найменшою травматизацією і тривалістю операції. Описано кілька модифікованих методів закриття ороназального сполучення й вилучення сторонніх тіл:1. Закриття перфорованого отвору, утвореного в процесі операції видалення,із закриттям його «Біоміном».2. Розкриття гайморової пазухи в ділянці її передньої стінки й видалення стороннього тіла без вишкрібання патологічної слизової оболонки гайморової пазухи й без утворення сполучення з нижнім носовим ходом. 3. Одночасне розкриття гайморової пазухи з операцією видалення причинного зуба при хронічному одонтогенному гаймориті йза наявності стороннього тіла в її порожнині без вишкрібання й без створення сполучення з нижнім носовим ходом. Післяопераційну рану опромінювали гелій-неоновим лазером, що забезпечуєлагідніший перебіг загоєння рани після оперативного втручання.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Швець, А. І.
Горбаченко, О. Б.
Новіков, В. М.
Маор, C.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


   
    Особенности костной пластики при выраженной атрофии альвеолярного отростка верхней челюсти у пациентов с верхнечелюстным синуситом / К. В. Рекель [и др.] // Ин-т стоматологии : научно-практический журнал. - 2019. - № 1(on-line). - С. 42-45 . - ISSN 2073-6460


MeSH-~главная:
АЛЬВЕОЛЯРНОЙ КОСТИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- ALVEOLAR BONE GRAFTING
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS
АТРОФИЯ -- ATROPHY
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ ПАЗУХИ ДНА ПОДНЯТИЕ -- SINUS FLOOR AUGMENTATION
ДЕНТАЛЬНОЙ ПЛАСТИНКИ ИМПЛАНТАЦИЯ -- BLADE IMPLANTATION
Анотація: В статье приведена сравнительная оценка методов костной пластики при выраженной атрофии альвеолярного отростка верхней челюсти. Выполнен анализ результатов открытого синус-лифтинга у 70 пациентов в трех группах исследования. Проведена оценка результатов субантральной аугментации при одномоментной установке дентальных имплантатов. Представлен алгоритм лечения пациентов с выраженной атрофией альвеолярного отростка верхней челюсти и верхнечелюстным синуситом.
Дод.точки доступу:
Рекель, К. В.
Семёнов, М. Г.
Михайлов, В. В.
Шалак, О. В.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

10.


   
    Сравнительный анализ клинической эффективности различных способов пластики перфораций верхнечелюстного синуса / Е. А. Дурново [и др.] // Рос. стоматол. журн. = Russian Journal of Dentistry : научно-практический журнал. - 2019. - Т. 23, № 2. - С. 55-58 . - ISSN 1728-2802


MeSH-~главная:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ORAL SURGICAL PROCEDURES
АНГИОПЛАСТИКА -- ANGIOPLASTY
Анотація: В работе представлены результаты оригинального метода устранения ороантральных общений в сравнении с «классическим» мобилизованным щечным слизисто-надкостничным лоскутом Описанные методики оценивали на основании фиксированных параметров. Также в настоящей статье приводятся отдаленные результаты различных способов пластики.
Дод.точки доступу:
Дурново, Е.А.
Федоричев, А.О.
Хомутинникова, Н.Е.
Мишина, Н. В.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)