ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148914

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Автореферати (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=БЕДРЕННАЯ КОСТЬ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 39
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-39

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шаторна В. Ф.
Назва : Вплив важких металів на морфо-функціональний стан кісткової тканини
Місце публікування : Вісн. пробл. біол. і медицини: український науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава: ПДМУ, 2024. - № 1(172). - С. 77-81. - ISSN 2077-4214 (Шифр ВУ12/2024/1(172)). - ISSN 2077-4214
MeSH-головна: КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE
ХРЯЩ -- CARTILAGE
МЕТАЛЛЫ ТЯЖЕЛЫЕ -- METALS, HEAVY
КАДМИЙ -- CADMIUM
ЦИНК -- ZINC
ЖЕЛЕЗО -- IRON
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Одними з найбільш розповсюджених і небезпечних забрудників довкілля є важкі метали, які, потрапляючи до організму, призводять до гострих та відстрочених ускладнень, змінюють баланс мікроелементних систем, спричиняють захворювання або ускладнюють їх перебіг. Найбільш поширеними токсикантами навколишнього середовища в групі важких металів є солі ртуті, кадмію та свинцю, які при надходженні в організм ссавців стимулюють окислювальний стрес і конкурують з біогенними металами за зв’язування з активним центром багатьох білків і ферментів, викликаючи порушення їх функцій. Метою дослідження було виявлення рівню накопичення у кістках важких металів та визначення спектру морфологічних та біохімічних змін, що відбуваються в кістковій тканині різного типу після хронічного впливу важких металів за даними сучасної наукової літератури. Доведено, що кадмій, накопичуючись в організмі, чинить прямий чи опосередкований негативний вплив практично на всі органи, але найбільш значні зміни викликає у репродуктивній, ендокринній, імунній системах, крові, печінці і кістковій тканині, індукуючи дегенерацію або навіть трансмутацію клітин. Ключовим молекулярним механізмом, який лежить в основі Cd-індукованої цитотоксичності, вважається окислювальний стрес. Ряд наукових експериментальних досліджень, виконаних на початку ХХІ століття, показав, що однією з важливих «мішеней» негативного впливу солей кадмію є кісткова та хрящова тканини, а тривала експозиція токсиканту на організм призводить до збільшення крихкості кісток скелету та зниження мінеральної щільності. Накопичення кадмію в кістковій тканині призводить до зниження рівню кальцію та цинку, що порушує базові процеси осифікації та негативно впливає на хрящову суглобову тканину. Розуміння механізмів остео – і хондротоксичності кадмію дозволить знайти адекватні методи терапії кадмійіндукованого остеопорозу та попередити негативний вплив токсиканта на кістково-хрящову тканину. Важливо продовжувати наукові дослідження для розробки нових ефективних заходів захисту та лікування, а також для забезпечення здорового майбутнього наших нащадків. Невідкладність вирішення цієї проблеми полягає в комплексному підході, що охоплює як медичні, так і біологічні та екологічні аспекти.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Shatorna V. F.
Назва : Influence of heavy metals on morpho-functional state of bone tissue
Місце публікування : Вісн. пробл. біол. і медицини: український науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава: ПДМУ, 2024. - № 1(172). - С. 75-77. - ISSN 2077-4214 (Шифр ВУ12/2024/1(172)). - ISSN 2077-4214
Примітки : 79-80
MeSH-головна: КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE
ХРЯЩ -- CARTILAGE
МЕТАЛЛЫ ТЯЖЕЛЫЕ -- METALS, HEAVY
КАДМИЙ -- CADMIUM
ЦИНК -- ZINC
ЖЕЛЕЗО -- IRON
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Одними з найбільш розповсюджених і небезпечних забрудників довкілля є важкі метали, які, потрапляючи до організму, призводять до гострих та відстрочених ускладнень, змінюють баланс мікроелементних систем, спричиняють захворювання або ускладнюють їх перебіг. Найбільш поширеними токсикантами навколишнього середовища в групі важких металів є солі ртуті, кадмію та свинцю, які при надходженні в організм ссавців стимулюють окислювальний стрес і конкурують з біогенними металами за зв’язування з активним центром багатьох білків і ферментів, викликаючи порушення їх функцій. Метою дослідження було виявлення рівню накопичення у кістках важких металів та визначення спектру морфологічних та біохімічних змін, що відбуваються в кістковій тканині різного типу після хронічного впливу важких металів за даними сучасної наукової літератури. Доведено, що кадмій, накопичуючись в організмі, чинить прямий чи опосередкований негативний вплив практично на всі органи, але найбільш значні зміни викликає у репродуктивній, ендокринній, імунній системах, крові, печінці і кістковій тканині, індукуючи дегенерацію або навіть трансмутацію клітин. Ключовим молекулярним механізмом, який лежить в основі Cd-індукованої цитотоксичності, вважається окислювальний стрес. Ряд наукових експериментальних досліджень, виконаних на початку ХХІ століття, показав, що однією з важливих «мішеней» негативного впливу солей кадмію є кісткова та хрящова тканини, а тривала експозиція токсиканту на організм призводить до збільшення крихкості кісток скелету та зниження мінеральної щільності. Накопичення кадмію в кістковій тканині призводить до зниження рівню кальцію та цинку, що порушує базові процеси осифікації та негативно впливає на хрящову суглобову тканину. Розуміння механізмів остео – і хондротоксичності кадмію дозволить знайти адекватні методи терапії кадмійіндукованого остеопорозу та попередити негативний вплив токсиканта на кістково-хрящову тканину. Важливо продовжувати наукові дослідження для розробки нових ефективних заходів захисту та лікування, а також для забезпечення здорового майбутнього наших нащадків. Невідкладність вирішення цієї проблеми полягає в комплексному підході, що охоплює як медичні, так і біологічні та екологічні аспекти.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Романенко К.К., Ашукіна Н.О., Прозоровський Д.В.
Назва : Структурні особливості чотириголового м’яза стегна щурів за умов формування деформації стегнової кістки
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - Х., 2016. - N 1. - С. 89-94 (Шифр ОУ4/2016/1)
MeSH-головна: КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL
ЧЕТЫРЕХГЛАВАЯ МЫШЦА -- QUADRICEPS MUSCLE
МОДЕЛИ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- MODELS, BIOLOGICAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Устойчивые посттравматические деформации длинных костей конечностей приводят к изменению взаимоотношений в травмированном сегменте, что может стать причиной нарушения функции мышц и связочного аппарата, целостности суставного хряща и объема движений в суставах конечности. Цель: исследовать в эксперименте на крысах структурные особенности мышечной ткани, прилежащей к зоне посттравматической диафизарной деформации бедренной кости. Методы: 15 белым половозрелым крысам (возраст на начало эксперимента 6 мес.) моделировали деформацию varus бедренной кости на уровне средней трети диафиза. Для этого после поперечной остеотомии в костномозговой канал вводили фрагмент спицы Киршнера, соответствующий размерам канала и изогнутый под углом 35°. Эвтаназию животных осуществляли через 1, 3 и 6 мес. после операции и выполняли гистологическое исследование. Результаты: через 1 мес. после моделирования деформации наибольшее проявление деструктивных изменений обнаружено в мышечных волокнах, прилежащих к вершине деформации с выпуклой стороны. Отмечена извилистость, набухание, потеря поперечной исчерченности мышечных волокон, пикноз ядер, их миграция в центр волокна, отек эндомизия и перимизия. Выраженность деструктивных изменений уменьшалась с отдалением от зоны моделирования деформации кости. Через 3 мес. после операции наибольшее проявление деструктивных изменений в мышечных волокнах также установлено на выпуклой стороне деформации. Через 6 мес. после моделирования с обеих сторон деформированной бедренной кости располагались мышечные волокна, структура которых в основном соответствовала структуре мышц интактных животных соответствующего возраста. Отсутствие различий в структуре мышц с вогнутой и выпуклой сторон деформации на этот срок исследования обусловлено их перестройкой как реакция на длительное напряжение. Выводы: структурно-функциональные особенности мышц поврежденной конечности необходимо учитывать при планировании лечебной тактики у пациентов с посттравматическими деформациями длинных костей конечностей.
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вирва О.Є., Малик Р.В., Головіна Я.О.
Назва : Оцінювання поширеності пухлинного ураження проксимального відділу стегна за результатами спіральної комп’ютерної томографії
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - Х., 2016. - N 1. - С. 41-49 (Шифр ОУ4/2016/1)
MeSH-головна: БЕДРЕННОЙ КОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FEMORAL NEOPLASMS
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ СПИРАЛЬНАЯ -- TOMOGRAPHY, SPIRAL COMPUTED
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ТОМОГРАФИЧЕСКИЕ СКАНЕРЫ РЕНТГЕНОВСКОГО ИЗЛУЧЕНИЯ КОМПЬЮТЕРНЫЕ -- TOMOGRAPHY SCANNERS, X-RAY COMPUTED
Анотація: Злокачественные новообразования проксимального отдела бедренной кости занимают первое место в случаях метастатических поражений и второе — среди всех локализаций первичных злокачественных опухолей длинных костей. Анатомически данный участок является сложным, а требования к точности топической диагностики и оценки распространенности опухоли высокие. Спиральная компьютерная томография (СКТ) дает точное представление о распространении опухоли в кости и окружающих мягких тканях. Сегодня актуальными остаются проблемы закономерностей развития внекостного компонента опухоли в области верхней трети бедра, реконструкции мягких тканей, восстановления функции сустава и конечности в целом. Цель: исследовать особенности поражения костных и мягкотканных структур при злокачественных опухолях верхней трети бедра на основе данных СКТ. Методы: для анализа отобраны материалы результатов СКТ-исследований 55 пациентов с поражением верхней трети бедренной кости злокачественными опухолями. Результаты СКТ анализировали по разработанной методике оценки распространенности опухолевого процесса в области проксимального отдела бедра. Методика базируется на изучении роста опухоли вдоль бедра, направления и степени распространения внекостного компонента опухоли в горизонтальной плоскости. Результаты: предложена рабочая классификация диссеминации опухолевого процесса в проксимальном отделе бедра в зависимости от расширения опухоли вдоль участка верхней половины бедра, направления развития и степени выраженности опухолевого процесса в мягких тканях. Вывод: предложенная рабочая классификация поможет определить возможность проведения хирургического лечения пациентов со злокачественными опухолями верхней трети бедренной кости, а также уточнить показания к видам органосохраняющего хирургического лечения с применением реконструктивных методик мягких тканей бедра и тазобедренного сустава для улучшения функциональных результатов лечения пациентов.
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Косинський О. В., Бузмаков Д. Л.
Назва : Оцінка стану електрофізіологічної активності м’язів гомілок у хворих на післятромботичну хворобу
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5/6. - С. 39-40 (Шифр КУ5/2022/89/5/6)
MeSH-головна: ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS
ЭЛЕКТРОФИЗИОЛОГИЯ -- ELECTROPHYSIOLOGY
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Karatieieva S. Yu.
Назва : Dynamic comparison the thigh length in students of Bukovyna = Динамічне порівняння довжини стегна у студентів Буковини
Місце публікування : Вісн. пробл. біол. і медицини: український науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава: ПДМУ, 2023. - № 2(169). - С. 424-431. - ISSN 2077-4214 (Шифр ВУ12/2023/2(169)). - ISSN 2077-4214
MeSH-головна: БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR
МОДЕЛИ СТАТИСТИЧЕСКИЕ -- MODELS, STATISTICAL
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Довган Р. Р., Масна З. З.
Назва : Вплив гіподинамії на якість кісткової тканини стегнової кістки в експерименті
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2022. - Т. 21, № 3. - С. 40-44 (Шифр КУ26/2022/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR
ГИПОКИНЕЗИЯ -- HYPOKINESIA
Анотація: Злами стегнової кістки становлять 10-12% від загальної кількості усіх травматичних пошкоджень кісткової системи людини. Серед причин високої частоти зламів стегнової кістки різні автори називають, окрім анатомічних особливостей, зниження якості кісткової тканини, зумовлене гіподинамією. Метою нашої роботи стало з’ясування змін якості кісткової тканини, що розвиваються в різних ділянках проксимальної частини стегнової кістки на тлі вимушеної гіподинамії. Дослідження виконане на 10 білих безпородних статевозрілих щурах-самцях віком 3,0-3,5 місяці і масою 180,0-200,0 г. Вимушену гіподинамію моделювали шляхом іммобілізації задніх кінцівок гіпсовою пов’язкою за типом кокситної (з укріпленням металевим дротом), з повним обмеженням рухів у кульшових та колінних суглобах. Термін спостереження становив 4-и тижні. Щільність кісткової тканини в ділянці головки, шийки, великого вертлюга та проксимальної ділянки діафізу стегнової кістки визначали методом радіовізіографії. Встановлено, що у інтактного щура найвищі показники щільності має кісткова тканина великого вертлюга (156,8±14,87 УОС), дещо нижчі головки (143,92±13,07 УОС) та проксимальної ділянки діафізу стегнової кістки (136,32±19,68 УОС), найнижчі – шийки стегнової кістки (131,28±12,86 УОС). На тлі відсутності змін у кульшовому та колінному суглобах і у структурі кісткової тканини стегнової кістки, за даними рентгенографії, через чотири тижні вимушеної гіподинамії щільність кісткової тканини головки стегнової кістки і великого вертлюга знижувалась до 140,08±9,84 УОС та 149,97±16,18 УОС відповідно, щільність кісткової тканини проксимальної ділянки діафізу стегнової кістки збільшуваласьдо 143,73±17,52 УОС, а щільність кісткової тканини шийки стегнової кістки залишалась на тому ж рівні, що і у інтактного щура, становлячи 131,04±9,16 УОС.
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гнатюк М. С., Вадзюк Н. С., Татарчук Л. В., Монастирська Н. Я.
Назва : Зміни мікроелементного складу стегнової та великогомілкової кісток в умовах діабетичної артропатії колінного суглоба
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2022. - Т. 21, № 3. - С. 5-10 (Шифр КУ26/2022/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT
Анотація: Пошкодження суглобів у хворих на цукровий діабет є досить частим ускладненням. Особливості мікроелементного складу стегнової та великогомілкової кісток і структурні зміни колінного суглоба при цукровому діабеті вивчені недостатньо. Метою дослідження було дослідити особливості мікроелементного складу стегнової та великогомілкової кісток при діабетичній артропатії колінного суглоба. Атомно-абсорбційним спектральним аналізом досліджено вміст мікроелементів (заліза, міді, цинку, магнію, марганцю, свинцю) у стегновій та великогомілковій кістках 75 лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, які були розподілені на 3 групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних практично здорових тварин, 2-а – 30 щурів з місячною діабетичною артропатією колінного суглоба, 3-я – 30 тварин з двомісячною вказаною патологією. Із стегнової та великогомілкової кісток виготовляли також гістологічні мікропрепарати. Цукровий діабет моделювали шляхом одноразового внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину фірми «Sigma» у дозі 50 мг/кг. Кількісні показники обробляли статистично. Виявлено, що при діабетичній артропатії колінного суглоба диспропорційно та нерівномірно зменшується вміст заліза, міді, цинку, магнію, марганцю, свинцю у кістковій тканині стегнової та великогомілкової кісток. Встановлено, що вміст заліза у стегновій кістці при місячній діабетичній артропатії зменшився на 3,4%, а у великогомілковій кістці – на 4,9%, при двомісячній артропатії досліджувані показники відповідно змінилися на 8,2% та 13,7% (р0,001). Вміст міді при місячній діабетичній артропатії колінного суглоба у стегновій кістці зменшився на 4,7%, у великогомілковій кістці – на 6,8%, при двомісячному перебігу змодельованої патології – відповідно на 9,3% та 12,7% (р0,001). Вміст цинку, магнію, марганцю, свинцю у стегновій та великогомілковій кістках у досліджуваних експериментальних умовах зменшувався аналогічно. Зміни вмісту досліджуваних мікроелементів залежать від тривалості діабетичної артропатії та домінують у великогомілковій кістці. Діабетична артропатія колінного суглоба призводить до нерівномірного, диспропорційного зниження вмісту мікроелементів у стегновій та великогомілковій кістках. Найвираженіший дисбаланс між вмістом досліджуваних мікроелементів виявлений при двомісячній діабетичній артропатії колінного суглоба та у великогомілковій кістці.
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко В. М., Проценко Г. О., Дубас В. В.
Назва : Analysis of risk factors and assessment of the course of avascular necrosis of the femoral head in patients with systemic lupus erythematosus = Аналіз факторів ризику та оцінка перебігу аваскулярного некрозу головки стегнової кістки у пацієнтів із системним червоним вовчаком
Місце публікування : Світ медицини та біології: науковий, медичний, екологічний журнал/ головний редактор Ю.Б.Чайковський. - Полтава: Полтавський державний медичний університет, кафедра гістології, цитології та ембріології, 2023. - № 1. - С. 91-95. - ISSN 2079-8334 (Шифр СУ33/2023/1). - ISSN 2079-8334
MeSH-головна: ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR
БЕДРА ГОЛОВКИ НЕКРОЗ -- FEMUR HEAD NECROSIS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Аваскулярний некроз головки стегнової кістки є, хоча і відносно рідкісним, проте одним з найбільш серйозних ускладнень системного червоного вовчака. Дослідження присвячено пошуку клінічних та лабораторних особливостей пацієнтів, у яких розвилося дане ускладнення, а також вивченню його наслідків. Було проаналізовано дані 149 хворих на СЧВ, в 13 з яких діагностовано аваскулярний некроз головки стегнової кістки. Виявлено, що у цих пацієнтів достовірно вищі сумарна доза глюкокортикоїдів, рівні загального холестерину та сечової кислоти в сироватці крові (на момент діагностики аваскулярного некрозу головки стегнової кістки); частіше зустрічаються алопеція, лімфопенія та судинна патологія. Встановлено, що пізній вік дебюту СЧВ корелює з раннім розвитком аваскулярного некрозу головки стегнової кістки. При аналізі перебігу захворювання виявлено, що в 9 з 13 пацієнтів на певному етапі виникала необхідність в протезуванні одного чи обох кульшових суглобів. Таким чином, особливо актуальним є питання виявлення факторів ризику та профілактики даного ускладнення, тому опис навіть невеликої групи таких пацієнтів може в майбутньому допомогти всесторонньо вивчити проблему.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Найти похожие

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Hnatjuk M. S., Monastyrska N. Ja., Tatarchuk L. V., Vadzyuk N. S.
Назва : Quantitative morphological analysis of structural changes of chondrocytes of articular surfaces of the femur and tibia at experimental diabetic arthropathy of the knee joint
Паралельн. назви :Кількісний морфологічний аналіз структурних змін хондроцитів суглобових поверхонь стегнової та великогомілкової кісток при експериментальній діабетичній артропатії колінного суглоба
Місце публікування : Вісн. пробл. біол. і медицини: український науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава: ПДМУ, 2022. - Вип. 2, № т. 2(165). - С. 42-49 . - ISSN 2077-4214 (Шифр ВУ12/2022/2/т. 2(165)). - ISSN 2077-4214
MeSH-головна: КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ХОНДРОЦИТЫ -- CHONDROCYTES
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA
Анотація: Діабетичні артропатії у хворих на цукровий діабет нерідко зустрічаються у клінічній практиці. Особливості структурних змін хондроцитів суглобових поверхонь стегнової та великогомілкової кісток і структура колінного суглоба при цукровому діабеті вивчені недостатньо. Мета дослідження – визначення особливостей структурних змін хондроцитів суглобових поверхонь стегнової та великогомілкової кісток при експериментальній діабетичній артропатії колінного суглоба. Об’єкт і методи дослідження. Комплексом морфологічних методів досліджено суглобові поверхні стегнової та великогомілкової кісток 60 лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, які були розділені на 3-и групи. 1-а група включала 20 інтактних практично здорових тварин, 2-а – 20 щурів з місячною експериментальною діабетичною артропатією колінного суглоба, 3-я – 20 експериментальних тварин з двомісячною вказаною патологією. Цукровий діабет моделювали шляхом одноразового внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину фірми «Sigma» у дозі 50 мг/кг. Через місяць та два місяці від початку експерименту виконували евтаназію щурів кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. На гістологічних мікропрепаратах у хрящових тканинах суглобових поверхонь стегнової та великогомілкової кісток визначали діаметри молодих і зрілих хондроцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, відносний об’єм пошкоджених хондроцитів, міжклітинно-хондроцитарні відношення. Кількісні показники обробляли статистично. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, что тривала гіперглікемія призводить до діабетичної артропатії колінного суглоба, яка характеризується атрофією хондроцитів і змінами в них ядерноцитоплазматичних відношень, що вказувало на порушення клітинного структурного гомеостазу. Виявлено, що ядерно-цитоплазматичні відношення в молодих хондроцитах суглобової поверхні стегнової кістки при місячній експериментальній гіперглікемії виявилися зміненими на 5,4% (рменше0,01), при двомісячній – на 11,2% (рменше0,001), у зрілих хондроцитах – на 4,7% (pменше0,01) та 10,6% (рменше0,001), у суглобовій поверхні великогомілкової кістки дані морфометричні параметри відповідно змінилися на 5,6%, 12,1% (рменше0,001) та 5,1% і 11,3% (рменше0,001). При діабетичній артропатії відмічалося виражене зростання відносного об’єму пошкоджених хондроцитів і об–єму міжклітинної речовини. Виявлені зміни кількісних морфологічних показників залежали від тривалості гіперглікемії і домінували в молодих хондроцитах та в хрящовій тканині суглобової поверхні великогомілкової кістки.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-39

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)