Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148914

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (15)Автореферати (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 62
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Барса, М. М.
    Аналіз впливу виду анестезії та її побічних ефектів на післяопераційну реабілітацію при операціях на хребті / М. М. Барса // Медицина невідкладних станів. - 2023. - Т. 19, № 1. - С. 52-56. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (реабилитация, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование, методы)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


   
    Довгострокова виживаність після комбінованої епідуральної/загальної анестезії проти загальної анестезії: подальший аналіз рандомізованого контрольованого дослідження // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 88


MeSH-~главная:
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

3.


    Dubivska, S. S.
    Directions for recovery of cognitive function in surgical patients after general anesthesia = Напрями відновлення когнітивних функцій у хірургічних хворих після загального наркозу / S. S. Dubivska, R. Y. Viedienieva, Yu. B. Hryhorov // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - № 3(166). - С. 164-167 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ НЕЙРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ -- INTRAOPERATIVE NEUROPHYSIOLOGICAL MONITORING
НЕЙРОБИХЕВИОРАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- NEUROBEHAVIORAL MANIFESTATIONS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
КОГНИТИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- COGNITIVE THERAPY
Анотація: The purpose of this study was to develop directions for possible correction of changes in cognitive function in patients with a surgical profile after general anesthesia in the early postoperative period against the background of neuroprotective therapy based on the results of the study by neuropsychological testing. During the study, the changes in cognitive function obtained against the background of neuroprotective therapy according to the results of MMSE and FAB tests may be related to age-related features of the plasticity of cognitive function and depletion of compensatory capabilities. According to the clock drawing test in young and middle-aged patients, the fluctuations of the results were within the normal range in all periods of observation. In the elderly, errors occurred on the 1st day after surgery and minor inaccuracies persisted on the 7th day after surgery. The analysis of the results of the 10-word memory test in patients on the background of neuroprotective therapy showed deterioration of the results on the 1st day in all age groups of patients, but more significant changes in the test were in elderly patients. The most significant deterioration of the indicator was observed on the 1st day after the operation. On the 7th day, the indicator improved. In all groups, within a short period of observation, the results of the Schulte test were restored. In young patients it was more gradual than in other age groups, with full recovery to the level of cognitive impairment on this test to the level before surgery in middle-aged patients. Thus, the obtained results of our study allow us to unequivocally recommend the appointment of neuroprotective therapy. Preferably with inclusion in the scheme of standard management of the postoperative period in all patients of a surgical profile who are undergoing surgery with general anesthesia. This scheme of postoperative management of patients is quite possible to prevent the occurrence or deterioration of the state of cognitive function, which further contributes to the improvement of the quality of life. = Метою даного дослідження було розроблення напрямків можливої корекції змін когнітивної функції у пацієнтів хірургічного профілю після загальної анестезії у ранньому післяопераційному періоді на фоні нейропротекторної терапії за результатами дослідження шляхом нейропсихологічного тестування. В ході дослідження отримані зміни когнітивної функції на фоні нейропротекторної терапії за результатами тестів MMSE та FAB можливо пов’язано з віковими особливостями пластичності когнітивної функції та виснаженням компенсаторних можливостей. По тесту малювання годиннику у пацієнтів молодого та середнього віку коливання результатів були в усі строки спостережень в межах норми. У осіб похилого віку виникли помилки на 1-шу добу після оперативного втручання та зберігались незначні неточності на 7-му добу після операції. Аналіз результатів тесту запам’ятовування 10 слів у пацієнтів на фоні нейропротекторної терапії показав погіршення результатів на 1-шу добу в усіх вікових групах пацієнтів, але більш значні зміни по тесту були у пацієнтів похилого віку. Найсуттєвіше значення погіршенням показника спостерігалось на 1-шу добу після операції. На 7-му добу показник покращився. В усіх групах в короткі строки спостережень визначено відновлення результатів проби Шульте. Зокрема, у пацієнтів молодого віку було поступовим ніж у інших вікових групах, з повним відновлення до рівнім когнітивних порушень по даному тесту на рівень до операції у пацієнтів середнього віку. Таким чином, отримані результати нашого дослідження дозволяють однозначно рекомендувати призначення нейропротекторної терапії. Переважно з включенням до схеми стандартного ведення післяопераційного періоду у всіх пацієнтів хірургічного профілю яким проводять оперативне втручання з загальною анестезією. Дана схема післяопераційного ведення пацієнтів дасть можливість для запобігання виникнення або погіршення стану когнітивної функції, що в подальшому сприяє покращенню якості життя.
Дод.точки доступу:
Viedienieva, R. Y.
Hryhorov, Yu. B.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


    Шкітак, І. О.
    Анестезіологічне забезпечення при тотальній ларингектомії: сучасний стан та доцільність оптимізації / І. О. Шкітак, Ю. Ю. Кобеляцький // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2022. - № 6. - С. 13-22


MeSH-~главная:
ГОРТАНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LARYNGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ЛАРИНГЭКТОМИЯ -- LARYNGECTOMY
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
Анотація: Проведений аналіз анестезіологічного забезпечення при тотальній ларингектомії з використанням стандартних доз опіоїдів показав, що стан пацієнтів після оперативного втручання характеризується певною імуносупресією з лімфопенією, зниженням рівня інтерлейкіну 2 та фактору некрозу пухлин альфа, яка триває 48 годин та найбільшою мірою проявляється на 2-у добу після хірургічного втручання. В результаті дослідження, виявлено залежність больового синдрому у хворих з тотальною ларингектомією від введеної дози опіоїдів – чим більше опіоїдів використовується інтраопераційно, тим більше хворі потребували їх після операції. Це явище пов’язане з сенсибілізацією опіоїдних рецепторів та розвитком толерантності, яка ще більше призводить до гіпералгезії.
Проведенный анализ анестезиологического обеспечения при тотальной ларингэктомии с использованием стандартных доз опиоидов показал, что состояние пациентов после оперативного вмешательства характеризуется определенной иммуносупрессией с лимфопенией, снижением уровня интерлейкина 2 и фактора некроза опухоли альфа, продолжающейся 48 часов и более после хирургического вмешательства. В результате исследования выявлена зависимость болевого синдрома у больных с тотальной ларингэктомией от введенной дозы опиоидов – чем больше опиоидов используется интраоперационно, тем больше больные нуждались в них после операции. Это явление связано с сенсибилизацией опиоидных рецепторов и развитием толерантности, которая еще больше приводит к гипералгезии.
Дод.точки доступу:
Кобеляцький, Ю. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


   
    Післяопераційні когнітивні дисфункції та операційне положення / К. І. Лизогуб [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 45-48. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (диагностика, этиология)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Дод.точки доступу:
Лизогуб, К. І.
Ніконов, В. В.
Лизогуб, М. В.
Курсов, С. В.
Феськов, О. Е.
Яковенко, С. М.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

6.


   
    Аналіз сучасних анестезіологічних підходів в ендоскопічній фтизіохірургії = Analysis of modern anesthetic approaches in endoscopic phthisiosurgery / Л. І. Леванда [та ін.] // Туберкульоз, Легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2021. - N 3. - С. 36-42. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-~главная:
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы)
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ -- THORACIC SURGERY (методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы)
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование, методы)
Анотація: Найважливішим завданням сучасної анестезіології в ендоскопічній фтизіохірургії є підвищення безпеки пацієнта під час оперативного втручання. Визначальними технологіями анестезіологічного захисту при цьому мають бути такі категорії: засоби та методики загальної анестезії; методики респіраторного забезпечення та технічні засоби їхнього застосування; повноцінний інтраопераційний моніторинг вітальних функцій
Дод.точки доступу:
Леванда, Л. І.
Шамрай, М. Ю.
Опанасенко, М. С.
Лисенко, В. І.
Терешкович, О. В.
Конік, Б. М.
Шестакова, О. Д.
Шалагай, С. М.
Білоконь, С. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


   
    Паравертебральная блокада как элемент fast track в урологии / И. В. Лапкина [и др.] // Анестезиология и реаниматология = Anesteziologiya i Reanimatologiya : научно-практический ж-л. - 2020. - № 4. - С. 87-92. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0201-7563


MeSH-~главная:
СЕРДЦА БЛОКАДА -- HEART BLOCK
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ВЫЗДОРОВЛЕНИЕ -- CONVALESCENCE
Анотація: ЦЕЛЬ ИССЛЕДОВАНИЯ: Сравнить эффективность общей анестезии (ОА), комбинированной с паравертебральной блокадой (ОА+ПВБ), ОА, комбинированной с эпидуральной анестезией (ОА+ЭА), и ОА в условиях урологического стационара. МАТЕРИАЛ И МЕТОДЫ: Пациенты (n=182) разделены на 3 группы в зависимости от типа анестезиологического пособия: ОА+ПВБ, ОА, ОА+ЭА. Интраоперационно оценивали количество использованного наркотического анальгетика. В послеоперационном периоде эффективность аналгезии оценивали при помощи визуальной аналоговой шкалы (ВАШ), а также учитывали срок ранней активизации, вероятность развития гемодинамической нестабильности и моторного блока. РЕЗУЛЬТАТЫ: Показатели ВАШ оказались статистически значимо ниже у пациентов группы ОА+ПВБ по сравнению с пациентами группы ОА через 1, 6, 24 ч после операции (p=0,015). Показатели ВАШ между группами ОА+ПВБ и ОА+ЭА не различались в интервалах 6 и 12 ч. Количество интраоперационно использованного наркотического анальгетика (Фентанил) в группе ОА+ПВБ было ниже, чем в обеих группах сравнения (p0,001). Следует отметить, что между группами ОА+ЭА и ОА статистически значимой разницы в количестве использованного наркотического анальгетика не было (p
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Лапкина, И. В.
Алексеева, Т. М.
Халикова, Е. Ю.
Али, С. Х.
Суханов, Р. Б.
Слусаренко, Р. И.
Безруков, Е. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


   
    Алгоритм выбора анестезии (седации) для обеспечения магнитно-резонансной томографии у пациентов с неврологической патологией / Е. С. Яковлева, А. В. Диордиев, Е. А. Адкина // Анестезиология и реаниматология = Anesteziologiya i Reanimatologiya : научно-практический ж-л. - 2020. - № 6. - С. 23-29 : диаграмма. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0201-7563


MeSH-~главная:
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
НЕРВНОМЫШЕЧНОЕ СОЕДИНЕНИЕ -- NEUROMUSCULAR JUNCTION (патология)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ДЕТИ -- CHILD
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION
Анотація: Цель исследования: Создание алгоритма выбора оптимальной методики анестезии у детей с неврологической патологией для проведения магнитно-резонансной томографии. Материал и методы: Проведена ретроспективная оценка протоколов анестезиологического пособия при выполнении магнитно-резонансной томографии без контрастного усиления у пациентов с неврологической патологией. Исследованы 4 методики анестезии: ингаляционная анестезия севофлураном с премедикацией мидазоламом, ингаляционная анестезия севофлураном с внутривенным введением пропофола, моноанестезия севофлураном в качестве сравнения; интраназальная седация дексмедетомидином при наличии нейромышечной патологии. У каждого пациента оценивали показатели сердечно-сосудистой и дыхательной системы, реакцию пациента на индукцию по шкале Mask Acceptance Scale (MAS), время пробуждения по модифицированной шкале Aldrete, частоту и степень выраженности посленаркозной ажитации по шкале Watcha. Результаты: Интраназальная седация дексмедетомидином позволяет провести магнитно-резонансное исследование длительностью до 1 часа у детей с нейромышечной патологией. Премедикация мидазоламом позволяла снизить негативную реакцию на маску и обеспечивала комфортную индукцию в анестезию. Инфузия пропофола в конце анестезии и премедикация мидазоламом не вызывали статистически значимого снижения частоты развития посленаркозной ажитации, однако снижали степень ее выраженности (p0,01). Выводы: При наличии нейромышечной патологии рекомендована методика интраназальной седации дексмедетомидином. В отсутствие противопоказаний для ингаляционной анестезии рекомендуется применять ее в сочетании с интраназальной премедикацией мидазоламом. В случае негативной реакции на этапе индукции с целью профилактики посленаркозной ажитации рекомендовано введение пропофола внутривенно в конце анестезии.
Дод.точки доступу:
Яковлева, Е. С.
Диордиев, А. В.
Адкина, Е. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


   
    Можливості профілактики ранньої післяопераційної когнітивної дисфункції в отоларингологічних хворих після загальної анестезії з використанням керованої гіпотензії / Р. А. Бондар [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 86-92. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Холина альфосцерат

   Этилметилгидроксипиридина сукцинат


MeSH-~главная:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (вредные воздействия)
ГИПОТЕНЗИЯ КОНТРОЛИРУЕМАЯ -- HYPOTENSION, CONTROLLED (вредные воздействия)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (вредные воздействия)
ГЛИЦЕРИЛФОСФОРИЛХОЛИН -- GLYCERYLPHOSPHORYLCHOLINE (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Бондар, Р. А.
Дацюк, О. І.
Титаренко, Н. В.
Костюченко, А. В.
Дацюк, Л. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


   
    Прогнозирование субкритической артериальной гипотензии в ответ на индукцию общей анестезии с помощью тест-дозы эсмолола / М. Г. Егоров [и др.] // Анестезиология и реаниматология = Anesteziologiya i Reanimatologiya : научно-практический ж-л. - 2020. - № 3. - С. 37-43 : граф. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0201-7563


MeSH-~главная:
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ГИПОТЕНЗИЯ -- HYPOTENSION
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL
ФЕНТАНИЛ -- FENTANYL
Анотація: Цель исследования — создание и апробация фармакологического теста с эсмололом, моделирующего и прогнозирующего ответ центральной гемодинамики на индукцию общей анестезии с помощью пропофола и тиопентала натрия. Материал и методы. В исследование последовательно вошли 104 пациента, разделенные на две группы по виду индукции анестезии. При эндовидеоскопических операциях и у всех пациентов с постинфарктным кардиосклерозом (всего 50 наблюдений) использовали пропофол 2,5 мг∙на 1 кг массы тела и фентанил 0,1 мг, в остальных 54 случаях применяли тиопентал натрия 4 мг∙на 1 кг массы тела и фентанил 0,1 мг. С помощью импедансной кардиографии у пациентов обеих группах сравнили ответ центральной гемодинамики на внутривенное болюсное введение эсмолола 500 мкг∙на 1 кг массы тела и индукцию общей анестезии. Результаты. Исследование подтвердило принципиальное сходство сдвигов центральной гемодинамики в ответ на болюс эсмолола и индукцию анестезии. Наиболее информативным предиктором падения уровня среднего артериального давления ниже 60 мм рт.ст. после индукции для пациентов обеих групп оказалось снижение более чем на 27% показателя индекса мощности левого желудочка, рассчитанного по пиковой скорости кровотока в аорте, после болюсного введения эсмолола. Вывод. Проба с эсмололом адекватно моделирует ответ системной гемодинамики на внутривенную индукцию общей анестезии с помощью как пропофола, так и тиопентала натрия. У пациентов с неблагоприятным прогнозом по данным пробы с эсмололом во избежание субкритической гипотензии целесообразно избирать альтернативную схему индукции общей анестезии, например, на основе кетамина.
Дод.точки доступу:
Егоров, М. Г.
Васильева, Г. Н.
Курапеев, И. С.
Сайганов, С. А.
Лебединский, К. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)