ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1712)

Книги іноземною мовою (21)

Художня література (2)

Дисертації (1)

Автореферати (278)

Методичні рекомендації. Брошури (72)

Магістерські роботи (7)

Матеріали конференцій (146)

Електронний ресурс (15)

Раритетні видання (85)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Пошуковий запит: (<.>K=хирургия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 5715
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Чиж Н. А., Бызов Д. В., Гребенюк А. И., Антоненко Е. А., Мотко А. В., Долгопятенко А. Д., Аврунин О. Г., Сандомирский Б. П.
Назва : Эндоскопическая хирургия: история развития и перспективы обучения
Місце публікування : Клініч. хірургія: щомісячний науково-практичний журнал (спеціалізоване видання для лікарів)/ головний редактор О.Ю. Усенко. - Київ: ТОВ "Ліга-Інформ", 2016. - № 10. - С. 75-75. - ISSN 0023-2130 (Шифр КУ5/2016/10). - ISSN 0023-2130
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Mammadov K. C.
Назва : Frequency and demographic profile of odontogenic cysts from a retrospective analysis of a cohort of patients for the period 2003-2014
Місце публікування : Вісн. пробл. біол. і медицини: український науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава: ПДМУ, 2024. - № 1(172). - С. 512-518. - ISSN 2077-4214 (Шифр ВУ12/2024/1(172)). - ISSN 2077-4214
MeSH-головна: ОДОНТОГЕННЫЕ КИСТЫ -- ODONTOGENIC CYSTS
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Вступ. Кістоподібні утворення, включно з пухлинами і пухлиноподібними утвореннями щелеп, посідають важливе місце в практиці щелепно-лицьових хірургів і часто становлять чималий відсоток від усіх захворювань щелепно-лицьової ділянки. При цьому, серед новоутворень щелепно-лицевої ділянки поширеність одонтогенних кіст може перевищувати 80%. Одонтогенні кісти верхньої і нижньої щелеп є порожнистими доброякісними новоутвореннями, які діагностують найчастіше на тлі розвитку вторинної інфекції за рахунок деформації кісткової тканини в результаті досягнення ними великих розмірів. Під час вивчення поширеності різних видів подібних кістозних утворень, зокрема таких типів, як радикулярні, фолікулярні, парадентальні кісти, найчастіше діагностують радикулярні кісти, що розвиваються в ділянці вогнищ періапікального хронічного запального процесу і формуються за участю клітин-залишків епітеліальних клітин Малассе. Що стосується вікових особливостей поширеності радикулярних одонтогенних кіст, то їх найчастіше виявляють серед пацієнтів підліткового і старшого віку, на відміну від інших видів кіст. Але подібні патологічні процеси спостерігаються в осіб дитячого віку теж. Також визначаються деякі гендерні відмінності поширеності одонтогенних кіст. Так, під час аналізу даних численних наукових досліджень виявлено той факт, що в пацієнтів чоловічої статі значно частіше діагностували одонтогенні кісти щелепно-лицевої ділянки, ніж у представників жіночої статі. При цьому, найбільш достовірною причиною подібних відмінностей може служити фактор нечастих стоматологічних оглядів саме пацієнтами чоловічої статі, тобто жінки частіше звертаються до стоматолога, ніж чоловіки. Що може стати причиною більш пізніх клінічних та інструментальних досліджень. Крім того, як важливий фактор ризику розвитку кістозних уражень запального генезу є недостатній рівень гігієни порожнини рота, який також має свої деякі відмінні ознаки в пацієнтів чоловічої та жіночої статі. Мета дослідження. Визначити характер, прояви та поширеність одонтогенних кіст щелеп серед місцевого населення. Об’єкт і методи дослідження. В основу цього моноцентричного ретроспективного дослідження увійшли загалом 344 пацієнти з 392 одонтогенними кістами з клініки та поліклініки щелепно-лицевої хірургії Університету Людвіга-Максиміліана, кампус Інненштадт, які проходили амбулаторне, стаціонарне лікування між 1 січня 2003 р. і 1 червня 2014 р. Усі пацієнти з гістологічно підтвердженими одонтогенними кістами (радикулярна кіста, фолікулярна кіста, кіста прорізування, резидуальна кіста і латеральна періодонтальна кіста) пройшли лікування. Рентгенологічну оцінку і визначення локалізації кісти проводили з використанням створених до операції панорамних пошарових зображень (ППЗ), рентгенограм зубів, зображень прикусу, оглядових зображень нижньої щелепи за Clementschitsch, цифрової об’ємної томографії, магнітно-резонансної томографії (МРТ) та комп’ютерної томографії (КТ). І верхня, і нижня щелепа були розділені на окремі ділянки. У верхній щелепі: ділянка передніх зубів, ділянка премолярів, ділянка молярів, ураження верхньощелепної пазухи. На нижній щелепі: ділянка передніх зубів, ділянка премолярів, ділянка молярів, ураження гілки нижньої щелепи. Для статистичного аналізу використовували програмне забезпечення SAS 9.3 (Інститут SAS, Північна Кароліна). Також використовували інші програми, такі як Microsoft Word 2007 (текстовий редактор), Microsoft Excel® 2007 і Microsoft Power Point 2007. Результати дослідження та їх обговорення. Як було зазначено за даними проведених нами досліджень, серед хворих із досліджуваною патологією більшість склали радикулярні кісти. Аналогічні результати щодо частоти поширеності різних видів одонтогенних кіст були отримані в ході раніше проведених досліджень. Однією з головних причин виникнення і розвитку радикулярної кісти є стійкий хронічний запальний процес у ділянці причинного зуба, що може бути пов’язано з безліччю чинників, таких як гігієнічний стан порожнини рота і його рівень, постійне проведення заходів з індивідуальної гігієни та його якісне виконання, харчові звички, своєчасне виявлення та ефективне лікування каріозних уражень, віково-статеві показники хворих, психічне й фізичне здоров’я, соціально-економічні аспекти, комплаєнтність пацієнтів, неякісне лікування попередньо травмованих зубів і звичайно ж відповідний рівень професіоналізму лікаря. Серед обстежених пацієнтів, під час визначення гендерних структурних особливостей, одонтогенні кісти в більшості випадків діагностувалися в порожнині рота осіб чоловічої статі, тоді як під час вивчення стану щелепно-лицьової ділянки в жінок показники за поширеністю були значно нижчими. А під час оцінки особливостей розташування різних видів одонтогенних кіст було виявлено, що найчастіше вони вражали тканини альвеолярного відростка нижньої щелепи, де ділянку локалізації цих патологічних станів визначали в зоні молярів, порівняно рідше патологічні ураження одонтогенної природи фіксували в ділянці премолярів, тобто малих корінних зубів нижньої щелепи, і в ділянці нижніх фронтальних зубів. Радикулярна кіста 57,9%; зубощелепна кіста 33,17%; залишкова кіста 5,1%; кіста прорізування 2,8%; латеральна пародонтальна кіста 1,03%. У дорослої популяції запальні кісти також були більш поширеними, складаючи 68,44%, порівняно з кістами, пов’язаними з розвитком, які становили 31,56%. І навпаки, кісти, пов’язані з розвитком, переважали у дітей, складаючи 71,7%. У когорті дорослих пацієнтів також переважали чоловіки – 67,84%, тоді як жінки становили 32,16%, тобто співвідношення становило 2,1:1 (чоловіки: жінки). У пацієнтів віком до 16 років гендерний розподіл був більш збалансованим (54,71% – чоловіки; 45,29% – жінки), тобто співвідношення становило 1,2:1. Інші вчені шляхом клінічних спостережень і ретроспективного аналізу захворюваності на різні види одонтогенних кіст також виявили у чоловіків виражену схильність до розвитку одонтогенних кіст. Оцінка локалізації показала, що кістозні ураження переважно траплялися на нижній щелепі (64,03%), тоді як на верхню щелепу припадало всього 31,89%. Оцінка локалізації одонтогенних кіст у різних дослідженнях загалом показала відносно схожий розподіл між верхньою і нижньою щелепами. У нашому дослідженні нижня щелепа (64,03%) уражалася частіше, ніж верхня. 31,89% уражень припадало на верхню щелепу, 3,57% – на верхню щелепу і верхньощелепну пазуху і тільки 0,51% – на верхньощелепну пазуху. Ці результати можна порівняти з даними робіт. У нашому дослідженні ми оцінювали локалізацію всіх одонтогенних кіст, а також окремих видів кістозних утворень. За нашими результатами, одонтогенні кісти найчастіше розташовувалися в ділянці молярів нижньої щелепи (37,9%) і ділянці передніх зубів верхньої щелепи (18,3%). Ці ділянки виявилися і найбільш ураженими ділянками щелепи і за даними інших авторів. Таким чином, метою дослідження було вивчення одонтогенних кіст у дорослих і дітей у межах усієї популяції та у двох окремих групах протягом одинадцятирічного періоду, використовуючи різні критерії та порівнюючи результати з попередніми дослідженнями. Випадки оцінювали на основі розподілу кіст, гендерного розподілу, локалізації, типу лікування, частоти рецидивів і лікування причинних зубів. У цьому дослідженні частіше діагностували радикулярні кісти та фолікулярні кісти. Значно рідше зустрічалися резидуальна кіста, кіста розвитку і латеральна кіста пародонту. Ці дані по суті підтвердили результати раніше опублікованих досліджень. Переважання пацієнтів чоловічої статі спостерігалося як у цілому колективі пацієнтів, так і при оцінці окремих кістозних утворень. Чоловіча стать переважала в дорослих і дітей із корінцевими кістами та в дорослих пацієнтів із фолікулярними кістами. Одонтогенні кісти найчастіше виникають на 4-5-му десятиліттях життя. Як і очікувалося, кісти прорізування діагностувалися тільки у дітей, а резидуальні кісти – тільки у дорослих. Найбільш ураженою ділянкою були як загальні одонтогенні кісти, так і радикулярні та фолікулярні кісти в ділянці молярів нижньої щелепи. Висновки. Таким чином, із загальної кількості пацієнтів чоловіки частіше страждали на одонтогенні кісти, ніж жінки. Частіше діагностували радикулярні кісти щелеп. Локалізація радикулярних кіст на нижній щелепі зустрічалася частіше, ніж на верхній, що підтверджує дані літератури.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Lokes K. P., Kiptilyi A. V., Yatsenko I. V., Steblovskyi D. V., Boyko I. V., Yatsenko P. I., Avetikov D. S.
Назва : Determination of marker of the acute phase of inflammation in patients with odontogenic phlegmons on the background of ischemic heart disease = Визначення маркеру гострої фази запалення у пацієнтів із одонтогенними флегмонами щелепно-лицевої локалізації на тлі ішемічної хвороби серця
Місце публікування : Світ медицини та біології: науковий, медичний, екологічний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава: Полтавський державний медичний університет, кафедра гістології, цитології та ембріології, 2023. - № 4. - С. 102-105. - ISSN 2079-8334 (Шифр СУ33/2023/4). - ISSN 2079-8334
MeSH-головна: ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS
ОДОНТОГЕННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ODONTOGENIC TUMORS
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
Анотація: Одним із факторів, який може впливати на клінічний перебіг одонтогенних флегмон, є ішемічна хвороба серця, яка досить поширена серед пацієнтів щелепно-лицевих відділень. Відзначено достовірне підвищення вмісту С-реактивного білка в сироватці крові всіх клінічних груп у першу добу спостереження. Протягом усього періоду спостереження спостерігалося поступове та достовірне зниження вмісту цього показника в усіх досліджуваних клінічних групах. Найкращі результати спостерігались у пацієнтів контрольної групи, а також у пацієнтів з одонтогенними флегмонами на тлі ішемічної хвороби серця, яким проводили консервативне лікування кверцетином у поєднанні з 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату, що свідчить про позитивний терапевтичний ефект препарату. поєднання цих препаратів на перебіг гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої локалізації у хворих на ішемічну хворобу серця.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Король С. О.
Назва : Кісткова пластика в системі спеціалізованого лікування поранених з бойовими травмами кінцівок
Місце публікування : Травма. - Донецк: ИД Заславский, 2018. - Том 19, N 1. - С. 35-41 (Шифр ТУ3/2018/19/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Корж Н. А., Танькут В. А., Филиппенко В. А., Жигун А. И., Танькут А. В., Бондаренко С. Е.
Назва : Реконструктивно-восстановительная хирургия тазобедренного сустава. Роль и значение трудов профессора Н. И. Кулиша в ее развитии
Місце публікування : Травма. - Донецк, 2017. - Том 18, N 3. - С. 116-121 (Шифр ТУ3/2017/18/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Найти похожие

Назва журналу :Травма -2017р. т.18,N 3
Цікаві статті :
Алексей Алимович Тяжелов, доктор медицинских наук, профессор, лауреат премии SICOT-SIROT Award (стр.8-10)
Головач І. Ю. Хворобомодифікуюча терапія остеоартриту в чинних рекомендаціях: уроки минулого та можливості для майбутнього/ І. Ю. Головач (стр.11-21)
Эффективность и безопасность кеторолака при обезболивании артроскопических операций (стр.22-26)
Лазарев І. А. Аналіз змін напружено-деформованого стану в суглобовій губі лопатки в умовах різних типів її пошкодження/ І. А. Лазарев [и др.] (стр.27-37)
Гур’єв С. О. Вплив пошкодження хребта на перебіг травматичного процесу у постраждалих із поєднаною торакальною травмою/ С. О. Гур’єв [и др.] (стр.38-41)
Ставицький О. Б. Клінічні аспекти застосування фіксатора типу "ендобатон" для лікування травм і деформацій опорно-рухового апарату в умовах Обласної лікарні інтенсивного лікування м. Маріуполя/ О. Б. Ставицький [и др.] (стр.42-47)
Квасніцький М. В. Результати лікування хворих із нижньопоперековим больовим синдромом, де домінували прояви спондилоартрозу, із використанням радіочастотної денервації фасеточних суглобів у поєднанні з періартикулярним введенням місцевих анестетиків та стероїдних препаратів/ М. В. Квасніцький (стр.48-54)
Полесова Т. Р. Энтезопатии при анкилозирующем спондилите, начавшемся в детском и взрослом возрасте/ Т. Р. Полесова [и др.] (стр.55-61)
Жук П. М. Клінічні результати лікування переломів ліктьового відростка за методикою інтрамедулярного блокованого металоостеосинтезу/ П. М. Жук [и др.] (стр.62-69)
Гур’єв С. О. Пошкодження хребта в постраждалих із політравмою в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Повідомлення 1/ С. О. Гур’єв, П. В. Танасієнко, К. В. Палагнюк (стр.70-74)
Ставицький О. Б. Лікування діафізарних переломів плечової кістки за допомогою блокуючого інтрамедулярного металоостеосинтезу в умовах Обласної лікарні інтенсивного лікування м. Маріуполя/ О. Б. Ставицький [и др.] (стр.75-79)
Кальченко А. В. Анализ оперативного лечения лиц пожилого и старческого возраста с переломами проксимального отдела бедренной кости методом накостного остеосинтеза пластиной/ А. В. Кальченко [и др.] (стр.80-85)
Касатка О. В. Експериментальна модель ушкодження ахіллова сухожилля в лабораторних щурів/ О. В. Касатка [и др.] (стр.86-89)
Гайко Г. В. Профілактика гнійних ускладнень при оперативному лікуванні хворих на остеоартроз кульшового суглоба/ Г. В. Гайко [и др.] (стр.90-94)
Голка Г. Г. Загальні принципи діагностики туберкульозного спондиліту/ Г. Г. Голка [и др.] (стр.95-101)
Климовицкий В. Г. Клинический случай проведения симультанной ортопедо-урологической операции у пациентки с синхронным раком почки и плазмоцитомой бедренной кости/ В. Г. Климовицкий [и др.] (стр.102-105)
Білінський П. І. Сучасний стан лікування перипротезних переломів стегнової кістки/ П. І. Білінський, В. А. Андрейчин, О. В. Дроботун (стр.106-111)
Балычевцева И. В. Использование кинезотерапии в реабилитации детей с ДЦП/ И. В. Балычевцева, В. В. Кривошеева (стр.112-115)
Корж Н. А. Реконструктивно-восстановительная хирургия тазобедренного сустава. Роль и значение трудов профессора Н. И. Кулиша в ее развитии/ Н. А. Корж [и др.] (стр.116-121)
Цікаві статті :
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Прокопенко К. А., Пархоменко К. Ю., Дудченко М. О., Кравців М. І., Дроздова А. Г.
Назва : Оптимізація хірургічного лікування ран м’яких тканин великої площі як наслідку мінно-вибухових поранень
Місце публікування : Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад.: науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава: ПДМУ, 2023. - Т. 23, № 4. - С. 159-162. - ISSN 2077-1096 (Шифр АУ20/2023/23/4). - ISSN 2077-1096
MeSH-головна: РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
РАНЫ РВАНЫЕ -- LACERATIONS
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
Анотація: Вступ. З 24.02.2022 пріоритетним напрямом хірургічної діяльності в Україні є надання допомоги постраждалим від російської агресії громадянам нашої держави. Основну масову частку мінно-вибухових поранень складають пошкодження м’яких тканин у вигляді рвано-забійних ран, осколкових сліпих, наскрізних та дотичних поранень м`яких тканин різного ступеня контамінації та різної площі. Широкого розповсюдження набуло використання VAC-терапії для ран, що мають масивний м’язовий та шкірний дефект, суть якої полягала у локальному застосовуванні негативного тиску на пошкоджені тканини. Зазвичай даний етап передував плановій аутодермопластиці. І хоча аутодермопластика є плановим втручанням, воно представляє собою наступний етап лікування після попередньо виконаної ургентної хірургічної корекції. Ці втручання – безперечно шанс для постраждалих із великими за площею пораненнями м’яких тканин (і не тільки, як показав досвід) повернути собі якість життя, як до отримання травми. Метою дослідження було поліпшити якість життя постраждалих із мінно-вибуховою травмою та ранами м’яких тканин великої площі. Матеріали та методи дослідження. Були проаналізовані результати оперативного лікування 57 постраждалих серед мирного населенням із мінно-вибуховими пораненнями та ранами м’яких тканин великої площі, які знаходились на лікуванні у хірургічному відділенні Комунального некомерційного закладу Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» у 2022-2023 рр., з них – жінок – 34 (59%), чоловіків – 23 (41%), у віці від 34 до 74 років. Результати дослідження та їх обговорення. У всіх 57 пацієнтів спершу виконувались хірургічна обробка ран із видаленням сторонніх тіл (якщо вони були присутні), некректомія, другим етапом застосовувалась VAC-терапія з метою очищення ран та зменшення їх площі. Була застосована VAC-терапія у безперервному режимі при негативному тиску від 50 мм рт. ст. (на передній черевній стінці та задній поверхні грудної клітки) до 110 (тканини нижніх кінцівок). Заміна VAC-пов’язки виконувалась через 3-5 діб, в залежності від кількості та якості ексудату. Зазвичай потрібно було 2-3 заміни VAC-пов’язки. Третім етапом виконувалась методика вільної аутодермопластики перфорованим шкірним клаптем. Механічна обробка рани попередньо здійснювалась багаторазово до рівня «кровавої роси». Вважаємо, що лише всі ці етапи разом здатні дати гарні результати лікування (незважаючи на важку супутню патологію, що може мати місце). Адже коморбідність – це один із факторів, що власне характеризує мирне населення та якісно відрізняє від категорії військових. Висновки. На нашу думку, застосування VAC-терапії та подальша аутодермопластика у лікуванні поранень м’яких тканин великої площі, отриманих у результаті мінно-вибухової травми, значно поліпшують результати хірургічного лікування таких пацієнтів та скорочують період їх непрацездатності, що має економічну доцілісність. А щодо аутодермопластики, то це втручання посідає гідне місце серед реконструктивної хірургії мінно-вибухових поранень. У даному контексті аутодермопластика стає різновидом оперативного втручання, що має не лише позитивний естетичний ефект, але й дає змогу поліпшити якість життя постраждалих із мінно-вибуховою травмою зі значними пошкодженнями м’яких тканин шляхом більш швидкої адаптації ураженої ділянки тіла.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іванова Г. О., Дудченко М. О., Кравців М. І., Іващенко Д. М., Шевчук М. П., Зезекало Є. О., Прихідько Р. А.
Назва : Вибір оптимального методу місцевого лікування вогнепального поранення, що сприяє ранній пластиці рани
Місце публікування : Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад.: науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава: ПДМУ, 2023. - Т. 23, № 4. - С. 110-114. - ISSN 2077-1096 (Шифр АУ20/2023/23/4). - ISSN 2077-1096
MeSH-головна: РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
ПОВЯЗКИ -- BANDAGES
Анотація: Вогнепальні поранення об`єднують дуже велику групу ушкоджень, які виникають наслідок застосування вогнепальної зброї, в основі дії якої є не тільки вплив вибухової хвилі, але й ураження вмістом снарядів, їх фрагментами, осколками, вторинними осколками. Дана тема є надзвичайно актуальною в наш час, так як правильність місцевого та оперативного лікування, що призводить до своєчасної регенерації пошкоджених тканин, попередження гнійних ускладнень та швидкому закриттю ранових дефектів сприяє максимальному відновленню функції ураженого органу та зниженню показників інвалідизації постраждалих. Метою нашого дослідження було порівняти та визначити найбільшу клінічну ефективність застосування традиційних пов'язок з антисептиком (І група дослідження), гідроактивних суперабсорбуючих пов'язок (ІІ група) та Vacuum-Assisted Closure (VAC-терапії) (ІІІ група) з метою швидкого очищення вогнепальних поранень та підготовки ранової поверхні до пластики, задля запобігання розвитку вторинних некрозів, гнійних ускладнень, а також пришвидшення реабілітації хворих. Аналіз проводився серед 154 поранених, які були поділені на 3 групи. Діапазон віку постраждалих становив від 18 до 50 років. Після проведення нашого дослідження, ми можемо зробити висновки, що використання VAC-терапії є найбільш ефективним у лікуванні вогнепальних поранень, так як стимулює раннє дозрівання грануляційної тканини (поява зрілої грануляційної тканини вже на 4-у добу), порівняно з використанням гідроактивних повязок (на 6-й день) та традиційного марлевого матеріалу з антисептиком (на 7-й день ), крайову епітелізацію та виповнення дана рани зі зменшенням її площі, запобігає розвитку вторинних некрозів та тяжких гнійних ускладнень. Також цей метод потребує короткотривалої антибіотикотерапії, показує найменший показник ускладнень після пластики ранового дефекту та зменшує період реабілітації поранених.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Найти похожие

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні питання сучасної хірургії" присвячена 110-річчю науково-практичного товариства хірургів Києва та Київської області імені М. М. Волковича та 20-річчю кафедри хірургії №4 НМУ імені О. О.Богомольця (Київ, 8-9 листопада 2018 року)
Місце публікування : Серце і судини. - 2018. - № 1. - С. 111 (Шифр СУ25/2018/1)
MeSH-головна: КОНФЕРЕНЦИЯ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ КОНСЕНСУСА -- CONSENSUS DEVELOPMENT CONFERENCE
ОБЩАЯ ХИРУРГИЯ -- GENERAL SURGERY
Найти похожие

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Пам'яті Геннадія Васильовича Книшова
Місце публікування : Серце і судини. - Київ: ВІТ-А-ПОЛ, 2015. - № 4. - С. 126 (Шифр СУ25/2015/4)
MeSH-головна: КАРДИОЛОГИЯ -- CARDIOLOGY
ОБЩАЯ ХИРУРГИЯ -- GENERAL SURGERY
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)