Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 149015

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (6)Автореферати (1)Матеріали конференцій (2)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=ЯДРО<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 66
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-60   61-66 
1.


   
    Лінійні відмінності розподілу еNOS в аркуатному ядрі гіпоталамуса та стовбура мозку щурів WISTAR та SHR : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 105-річчю від дня народження професора Якова Давидовича Кіршенблата / С. В. Тіщенко [и др.] // Клініч. та експерим. патологія = Clinical & Experimental Pathology : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2017. - Т. XVI, № 3 ч.2. - С. 89 . - ISSN 1727-4338


MeSH-~главная:
АЗОТА ОКИСЬ -- NITRIC OXIDE
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
КРЫСЫ -- RATS
АРКУАТНОЕ ЯДРО ГИПОТАЛАМУСА -- ARCUATE NUCLEUS OF HYPOTHALAMUS
Дод.точки доступу:
Тіщенко, С. В.
Данукало, М. В.
Мельникова, О. В.
Каджарян, Є. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


    Vlasova, K. V.
    Circadian dynamics of optic density of melatonin receptors in the neurons of hypothalamic supraoptic nucleus in rats under altered photoperiod / K. V. Vlasova, R. Ye. Bulyk // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 117-120. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
РЕЦЕПТОРЫ МЕЛАТОНИНА -- RECEPTORS, MELATONIN
ЦИРКАДНЫХ РИТМОВ СИГНАЛЬНЫЕ ПЕПТИДЫ И БЕЛКИ -- CIRCADIAN RHYTHM SIGNALING PEPTIDES AND PROTEINS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Вступление. Секреция мелатонина резко подавляется светом, влияет на способность передавать информацию о суточном ритме от гипоталамуса к другим нейронным мишеням и тем самым изменяет экспрессию некоторых биологических ритмов. Гормон контролирует состояние гипоталамо-гипофизарной системы и деятельность эндокринных желез через рецепторы мелатонина (мембранные, цитозольные и ядерные). Кроме того, используя механизм обратной связи, гормон взаимодействует с супраоптическим ядром гипоталамуса и регулирует водно-солевой обмен, реагируя на стрессовую реакцию.Цель исследования. На основании имуногистохимической методики объединенной с компьютерной микроденситометрией предоставить количественную циркадианную характеристику плотности мелатониновых рецепторов в нейронах супраоптического ядра гипоталамуса крыс.Материал и методы. Эксперименты проводились на 60 зрелых самцах крыс массой 150-180 г. Животных разделили на 3 серии, по 2 группы. Животные поддавались условиям стандартного светового режима, гиперилюминизации и круглосуточного освещения с инъекциями экзогенного мелатонина в течение 7 дней. Для выполнения ммуногистохимического анализа использовали поликлональные антитела к рецептора м мелатонина 1А, производителя Abcam и стрептавидинбиотиновую систему визуализации LSAB2 (пероксидазная метка + диаминобензидин) производителя Chemicon International Inc. Дополнительное окрашивания ядер проводили гематоксилином айера.Выводы. Плотность мелатониновых рецепторов 1А в нейронах супраоптического ядра гипоталамуса крыс в норме характеризуется четким циркадианный ритмом. В среднем самая высокая плотность рецепторов отмечается в 02.00 ч суток, а 14.00 она существенно снижается (р = 0,002). Иммуногистохимическое исследование позволило выявить, что в условиях подавления активности шишковидной железы нарушается циркадианный ритм плотности мелатониновых рецепторов в нейронах супраоптических ядер гипоталамуса, характеризующаяся недостоверной разницей показателей в исследуемые периоды суток.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Bulyk, R. Ye.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


   
    Exogenous melatonin influence on cytometric indices of the supraoptical nuclei in the stressed rats'hypothamus : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 105-річчю від дня народження професора Якова Давидовича Кіршенблата / R. Ye. Bulyk [и др.] // Клініч. та експерим. патологія = Clinical & Experimental Pathology : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2017. - Т. XVI, № 3 ч.2 : 15 . - ISSN 1727-4338


MeSH-~главная:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS
ЦИТОМЕТРИЧЕСКОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- IMAGE CYTOMETRY
Дод.точки доступу:
Bulyk, R. Ye.
Chernovska, N. V.
Vlasova, K. V.
Burachyk, A. I.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


    Hasiuk, N. V.
    Features of the tobacco smoking-related restructuring of the cellular composition of the oral mucosa / N. V. Hasiuk, G. A. Yeroshenko, P. O. Maystruk // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2018. - № 4(66). - С. 157-160. - Bibliogr. . - ISSN 2079-8334


MeSH-~главная:
КЛЕТКИ ЯДРО -- CELL NUCLEUS
ЦИТОПЛАЗМА -- CYTOPLASM
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
Анотація: В статье приведены результаты комплексного морфологического исследования слизистой оболочки полости рта у курильщиков, полученные путем комплексного цитологического и статистического изучения. Данные результаты, дают возможность характеризовать описаные изменения, как «дискератозные» или «пролиферативные», которые в себе несут цитологические критерии дискератоза в виде нарушения ороговения эпителия данной анатомической области. Анализ предложенных нами схем патогенеза, и наличие общих составляющих, в его звеньях, дает возможность рассматривать приведенную цитологическую перестройку – «воспалительный» тип цитограм и «дискератозный» в виде двух автономных процессов, которые возникли на слизистой оболочке полости рта в условиях курения, так и звенья патогенетического механизма на этапе предопухолевой трансформации.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Yeroshenko, G. A.
Maystruk, P. O.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


   
    Morphological substantiation of criteria of prediction of clinical course of generalized periodontitis / N. V. Hasiuk [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2018. - № 3(65). - С. 46-50. - Bibliogr. . - ISSN 2079-8334


MeSH-~главная:
ЦИТОПЛАЗМА -- CYTOPLASM
КЛЕТКИ ЯДРО -- CELL NUCLEUS
ПАРОДОНТОЛОГИЯ -- PERIODONTICS
Анотація: В статье предложены пути оптимизации диагностического процесса у пародонтологических, больных путем изучения клеточного состава парадонтальных карманов и применения интегрированных цитологических параметров. Полученные результаты дают возможность разработки морфологического алгоритма обследования, с целью объективизации пародонтоло-гического статуса пациентов. Применение предложенного алгоритма обследования, которое включает изучение клеточного состава пародонтальных карманов, а также морфологические изменения эпителия, дает возможность дополнить существующий арсенал традиционных диагностических методов в пародонтологии, больше точными и доказательными и предлагают ряд морфологических прогностических критериев клинического течения данного заболевания.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Hasiuk, N. V.
Levandovsky, R. A.
Borodach, V. O.
Klitynska, O. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


    Уманець, М. М.
    Імітація рецидиву увеальної меланоми ядром кришталика (клінічний випадок) / М. М. Уманець, В. О. Науменко, Т. М. Тукілуш // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 3. - С. 66-69


MeSH-~главная:
УВЕАЛЬНОГО ТРАКТА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UVEAL NEOPLASMS (хирургия)
МЕЛАНОМА -- MELANOMA (хирургия)
ХРУСТАЛИКА ЯДРО -- LENS NUCLEUS, CRYSTALLINE
Анотація: В роботі представлено клінічний випадок імітації рецидиву увеальної меланоми після ендорезекції пухлини за рахунок наявності ядра кришталика на очному дні в ділянці склерального ложа. Важливим є правильне оформлення медичних епікризів, так як в нашому випадку відсутність запису про ускладнення під час УЗФЕ катаракти у вигляді розриву задньої капсули кришталика з міграцією його ядра на очне дно ускладнило встановлення діагнозу.
В работе представлен клинический случай имитации рецидива увеальной меланомы после эндорезекции опухоли, за счет наличия ядра хрусталика на глазном дне в области склерального ложа. Важным является правильное оформление медицинских эпикризов, так как в нашем случае отсутствует запись про осложнение во время УЗФЭ катаракты в виде разрыва задней капсулы кристалика с миграцией его ядра на глазное дно усложнило установление диагноза.
Дод.точки доступу:
Науменко, В. О.
Тукілуш, Т. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


    Аветисов, К. С.
    Акустическая плотность хрусталика при катаракте / К. С. Аветисов // Вестник офтальмологии. - 2015. - Том 131, N 2. - С. 38-44

Рубрики: КАТАРАКТА

   КАТАРАКТЫ ЭКСТРАКЦИЯ


   ФАКОЭМУЛЬСИФИКАЦИЯ


   ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО


   ХРУСТАЛИК


   ЗАДНЕЙ КАПСУЛЫ ЛИНЗЫ


   ПЕРЕДНИЕ КАПСУЛЫ ХРУСТАЛИКОВ


   ХРУСТАЛИКА ЯДРО


   ДЕНСИТОМЕТРИЯ


   УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ


Анотація: Исследования были проведены в группе из 106 пациентов (40 мужчин и 66 женщин; 117 глаз) с катарактами различной интенсивности и локализации, которым планировали проведение хирургического лечения. Методика исследования хрусталика включала несколько последовательных этапов применения различных ультразвуковых режимов. Определяли акустическую плотность различных слоев хрусталика (20-плотность передней и задней капсул, передних и задних кортикальных слоев, 2D- и 3D-плотность ядра), а также его суммарную Зй-акустическую плотность. Показатели акустической плотности передней и задней капсул «катарактальных» и условно прозрачных хрусталиков оказались практически идентичны. При наличии помутнений происходит существенное усиление 20-акустической плотности передних кортикальных, ядерных и задних кортикальных слоев и ЗD-акустической плотности ядра и хрусталика в среднем на 26,5; 17,4; 26,4; 14,0 и 14,6 усл. ед. соответственно по сравнению с аналогичными показателями условно прозрачных хрусталиков. Коэффициенты корреляции акустической плотности хрусталика в целом, его отдельных слоев и кумулятивной энергии ультразвука, затраченной в ходе операции факоэмульсификаиии, были положительными и колебались в пределах 0,42—0,52. В клинической практике апробированный алгоритм исследования может быть рекомендован для дооперационного обследования пациентов с осложненными катарактами, а в научных исследованиях, предполагающих изучение процессов катарактогенеза или оценку эффективности различных технологий факохирургии, — для стандартизации групп исследуемых.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


    Григорьева, В. Н.
    Амнестический синдром, речевые и регуляторные нарушения в клинике острого ишемического инсультас преимущественным повреждением хвостатого ядра / В. Н. Григорьева, Г. В. Тихомиров, Т. Н. Семенова // Неврол. журн. = Neurological Journal : научно-практический ж-л. - 2018. - Т. 23, № 2. - С. 78-85 : ил. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1560-9545


MeSH-~главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE
ХВОСТАТОЕ ЯДРО -- CAUDATE NUCLEUS
АМНЕЗИЯ -- AMNESIA
Анотація: Острое развитие когнитивных нарушений в клинической картине ишемического инсульта приводит к диагностическим трудностям. Приводится описание клинического случая острого развития амнестического синдрома в сочетании с апатией, подкорковой афазией, анозогнозией и когнитивными нарушениями у 43-летней больной с ишемическим инсультом. По данным нейровизуализации у больной было выявлено преимущественное поражение головки и тела левого хвостатого ядра. Наиболее стойкими у описанной пациентки оказались расстройства кратковременной слухо-речевой памяти «лобно-подкоркового» типа, обеднение речи, нарушения произвольного внимания и управляющих функций, сохранявшиеся через 3 мес после инсульта. Приводится краткий обзор литературы по вопросам, касающимся патогенеза и клинических особенностей когнитивных нарушений при ишемическом поражении хвостатого ядра.
Дод.точки доступу:
Тихомиров, Г. В.
Семенова, Т. Н.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


    Федосєєва, О. В.
    Аналіз змін у ядрах і функціональному стані тироцитів при пренатальній дії стафілококового анатоксину / О. В. Федосєєва // Вісник проблем біології і медицини : український науково-практичний журнал. - 2016. - Т. 2, № 2(129). - С. 340-342 . - ISSN 2077-4214

Рубрики: ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА--THYROID GLAND

   КЛЕТКИ ЯДРО--CELL NUCLEUS


   СТАФИЛОКОККОВЫЙ ТОКСОИД--STAPHYLOCOCCAL TOXOID


   КРЫСЫ--RATS


Кл.слова (ненормовані):
ТИРОЦИТЫ -- АНАТОКСИН СТАФИЛОКОККОВЫЙ
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


    Давиденко, І. С.
    Аналіз щільності мелатонінових рецепторів у нейронах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів за модифікацій фотоперіоду та уведення мелатоніну / І. С. Давиденко, Р. Є. Булик, О. В. Тимофій // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 91-94 . - ISSN 1727-0847


MeSH-~главная:
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО -- PARAVENTRICULAR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
Анотація: У статті шляхом імуногістохімічного аналізу охарактеризовано щільність мелатонінових рецепторів 1а типу в медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярного ядра гіпоталамуса щурів і встановлено її чіткий циркадіанний ритм. У середньому найвища щільність рецепторів відмічається о 02.00 год доби, а о 14.00 год вона суттєво знижується. Модифікація фотоперіоду спричиняє виражений десинхроноз добових коливань щільності досліджуваних структур. При застосуванні мелатоніну на тлі тривалого освітлення спостерігали вірогідне зростання показника щодо такого у тварин, яким на тлі світлового стресу препарат не уводили, з тенденцію до його нормалізації.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Булик, Р. Є.
Тимофій, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.


   
    Антиамнестическое действие антител к глутамату при экспериментальной болезни Альцгеймера / В.Ю. Горбатов, Н.А. Трекова, В.Г. Фомина, Давыдова Т.В. // БЮЛЛЕТЕНЬ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ БИОЛОГИИ И МЕДИЦИНЫ : Ежемесячный международный научно-теоретический ж-л. - 2010. - Том 149, N 7. - С. 28-30 : табл. . - ISSN 0365-9615

Рубрики: АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ

Кл.слова (ненормовані):
МЕЙНЕРТА ГИГАНТОКЛЕТОЧНОЕ ЯДРО -- КОГНИТИВНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- ГОЛОВНОГО МОЗГА БОЛЕЗНИ
Дод.точки доступу:
Горбатов, В.Ю.
Трекова, Н.А.
Фомина, В.Г.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.


    Ганчева, О. В.
    Артеріальна гіпертензія - як важливий фактор морфоденсітометричних змін нейронів аркуатного ядра гіпоталамуса. Залежність перебудов від етіології артеріальної гіпертензії / О. В. Ганчева, С. В. Тіщенко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 33-38. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (этиология)
АРКУАТНОЕ ЯДРО ГИПОТАЛАМУСА -- ARCUATE NUCLEUS OF HYPOTHALAMUS
Анотація: За останні роки досягнутий особливий прогрес у розумінні значення гіпоталамічних ядер у регуляції вегетативних функцій, метаболічних процесів, а також артеріального тиску. Завдяки застосуванню імуноцитохімічних та молекулярно-генетичних методів стало можливим вивчення не тільки морфології нейросекреторних клітин, але і їх зв'язків з іншими відділами як гіпоталамуса, так і всього мозку. Також за допомогою цих методів стало можливим ідентифікувати синтезовані у них нейрогормони, місця їх переважної локалізації, шляхи транспорту та їх секреції. Уже добре відомо, що підвищення функціональної активності нервової системи буде проявлятися цитохімічно перебудовою пластичного та енергетичного обмінів нейронів, збільшенням розмірів клітин та їх структур, підвищенням концентрації та вмісту РНК. Мета - визначити особливості морфоденситометричних характеристик ядер нейронів аркуатного ядра (АрЯ) гіпоталамуса при різних за етіопатогенетичними механізмами артеріальних гіпертензіях. Матеріали та методи. Для реалізації поставленої мети використано 3 групи щурів по 10 тварин у кожній. Контрольну групу утворили щури лінії Вістар з нормальним артеріальним тиском, до другої групи ввійшли щури лінії Вістар зі змодельованою ендокринно-сольовою артеріальною гіпертензією (ЕСАГ), яка відповідає вторинно асоційованій із ендокринними порушеннями артеріальній гіпертензії людини, третю групу укомплектували зі щурів лінії SHR, які відповідають есенціальній артеріальній гіпертензії людини. Для визначення морфоденситометричних характеристик ядер нейронів АрЯ гіпоталамуса, його зрізи товщиною 5 мкм фарбували галоціанін-хромовими галунами за Ейнарсоном. Після чого за допомогою програми ImageJ обчислювали морфоденситометричні параметри ядер нейронів АрЯ гіпоталамуса - вміст РНК (уОд), концентрацію (уОд/мкм2) та його площу (мкм2). Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми EXCEL-7.0. Результати. Під час проведеного дослідження встановлено, що формування артеріальної гіпертензії призводить до змін морфоденситометричних характеристик ядер нейронів АрЯ гіпоталамусу. У них відзначають відмінності площі ядер нейронів, концентрація та вміст РНК залежать від етіології та патогенезу розвитку артеріальної гіпертензії. При моделі ессенціальної артеріальної гіпертензії виявляються достовірно високі значення площі ядер нейронів на фоні зменшення у них концентрації гетерогенної РНК. При вторинній артеріальній гіпертензії, асоційованій із ендокринними порушеннями, площа ядер нейронів, навпаки, зменшується зі зниженням у них вмісту та концентрації РНК.
Дод.точки доступу:
Тіщенко, С.В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.


    Ахмадеев, А. В.
    Базолатеральное ядро в системе репродуктивных центров миндалевидного тела мозга / А. В. Ахмадеев, Л. Ф. Галиева, Л. Б. Калимуллина // Морфология. - 2015. - Том 148, N 4. - С. 70-77

Рубрики: МИНДАЛЕВИДНОЕ ТЕЛО

   ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ


   ЭМОЦИИ


Анотація: В обзоре систематизированы имеющиеся в современной литературе данные, которые характеризуют базолатеральное ядро миндалевидного тела (МТ) мозга как одну из зон полового диморфизма (ЗПД) и его взаимосвязи с другими репродуктивными центрами МТ. Базолатеральное ядро, как структура филогенетически новой части МТ, получает основной объем феромональной и обонятельной информации через филогенетически старый — кортико-медиальный отдел МТ. Интегрируя ее с сенсорными сигналами различной модальности, поступающими из таламуса и корковых формаций, базолатеральное ядро совместно с ЗПД кортико-медиальной группировки структур принимает участие в организации полового поведения, регуляции секреции гонадотропинов. Половой диморфизм базолатерального ядра, участвующего в функциональной системе формирования эмоций и механизмов памяти, определяет зависимые от пола особенности их проявления в поведении, особенно при стрессовых реакциях организма.
Дод.точки доступу:
Галиева, Л. Ф.
Калимуллина, Л. Б.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.
Шифр: БР31/2010/149/7
   Журнал

Бюллетень экспериментальной биологии и медицины [Текст] : ежемесячный международный научно-теоретический ж-л/ главный редактор В.Н. Ярыгин. - М. : РАМН, Основан в 1936 - . - ISSN 0365-9615. - Виходить щомісячно
2010р. Т. 149 № 7
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

15.
Шифр: БР31/2009/147/8
   Журнал

Бюллетень экспериментальной биологии и медицины [Текст] : ежемесячный международный научно-теоретический ж-л/ главный редактор В.Н. Ярыгин. - М. : РАМН, Основан в 1936 - . - ISSN 0365-9615. - Виходить щомісячно
2009р. Т. 147 № 8
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

16.


    Жураківська, О. Я.
    Вікові морфологічні зміни вентромедіального ядра гіпоталамуса / О. Я. Жураківська // Галицький лікар. вісн. - 2014. - Том 21, N 2. - С. 32-34. - Библиогр.: с. 33


MeSH-~главная:
ГИПОТАЛАМУСА ЯДРО ВЕНТРОМЕДИАЛЬНОЕ -- VENTROMEDIAL HYPOTHALAMIC NUCLEUS (повреждения)
НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- NEUROENDOCRINE CELLS
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Кл.слова (ненормовані):
ВЕНТРОМЕДИАЛЬНОЕ ЯДРО -- ОНТОГЕНЕЗ -- КЛЕТКИ НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ -- ГИПОТАЛАМУС -- ВОЗРАСТНЫЕ МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.
Шифр: ВУ12/2009/2
   Журнал

Вісник проблем біології і медицини [Текст] : український науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава : ПДМУ, Засновано у листопаді 1993 року - . - ISSN 2077-4214. - Періодичність hi
2009р. № 2
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

18.


    Зубов, П. М.
    Влияние непроникающего криопротектора ПЭО-1500 на структурно-функциональные свойства ядросодержащих клеток кордовой крови до и после криоконсервирования / П. М. Зубов // Укр. журн. гематології та трансфузіології : науково-практичний журнал. - 2013. - N 3. - С. 14-17

Рубрики: КРИОПРЕЗЕРВАЦИЯ--CRYOPRESERVATION

   КРИОПРОТЕКТОРЫ--CRYOPROTECTIVE AGENTS


   КЛЕТКИ ЯДРО--CELL NUCLEUS


   ПЛОДА КРОВЬ--FETAL BLOOD


Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.


    Булик, Р. Є.
    Вплив мелатоніну на стрес-зумовлені ультраструктурні перебудови нейронів надзорового ядра гіпоталамуса щурів / Р. Є. Булик, Т. С. Булик, О. В. Сметанюк // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 25-32. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS (ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
Анотація: Мета дослідження – з’ясувати вплив мелатоніну на ультраструктурний стан надзорових ядер гіпоталамуса щурів, що перебували за умов іммобілізаційного стресу. Матеріал і методи. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів масою 200–220 г. Тварин розподілено на 3 серії досліджень, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год із застосуванням електронно-мікроскопічного дослідження. Тривалий іммобілізаційний стрес (ІС) моделювали шляхом утримання щурів у спеціальних пластикових клітках-пеналах упродовж 6 год щоденно 7 діб поспіль. Мелатонін (Sigma, США, ступінь очищення – 99,5%) у дозі 0,5 мг/кг, у 1,0 мл розчинника (0,9% розчин етанолу на фіз. розчині) уводили щоденно в/очеревинно. Результати. При утримуванні тварин за стандартного режиму освітлення ультраструктурна організація нейронів надзорового ядра (НЯ) гіпоталамуса о 14.00 год свідчить про їх невисоку функціональну активність, порівняно з дослідженнями, проведеними о 02.00 год. Тривале перебування щурів за умов ІС віддзеркалилося істотною перебудовою ультраструктурної організації нейронів НЯ гіпоталамуса. Встановлені зміни можна розглядати як прояв пригнічення нейросекреторної активності, зменшення продукції нейросекрета нейронами гіпоталамуса. Ін’єкції мелатоніну на тлі ІС призвели до відносної нормалізації ультраструктурного стану нейронів НЯ гіпоталамуса тварин. Зокрема, дослідженнями о 02.00 год встановлено світлі нейросекреторні клітини, які містили велике, пікнотично змінене ядро. Спостерігали інвагінації каріолеми, домінування еухроматину в ядрі. Простежувалися гетерогенні зміни мітохондрій. Помітні збільшені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС). Водночас у нейроплазмі помітні невелике число рибосом та небагато гормональних гранул. Вказана картина нейросекреторних клітин віддзеркалює відносне покращання їх електронномікроскопічного стану, свідченням чому є поява нейросекреторних гранул. Однак ультраструктура інших органел досліджуваних нейронів вказує на виснажений стан, зумовлений тривалою іммобілізацією тварин. Висновки. 1. У тварин, що перебували в умовах стандартного фотоперіоду, у нічний період експерименту структурна організація нейронів надзорового ядра гіпоталамуса віддзеркалює вираженість внутрішньоклітинних синтезувальних процесів о 02.00 год. Удень відзначається зниження активності досліджуваних структур. 2. В умовах іммобілізаційного стресу ультраструктурна організація вказаних нейронів надзорового ядра гіпоталамуса свідчить про виражені порушення реактивного характеру з ознаками зниження функціональної спроможності структур та явищами набряку і деструкції впродовж періоду спостережень. 3. Ін’єкції мелатоніну на тлі іммобілізаційного стресу призвели до відносного покращання ультраструктурного стану нейронів надзорового ядра гіпоталамуса тварин, свідченням чому є поява нейросекреторних гранул. Однак ультраструктура інших органел досліджуваних нейронів вказує на виснажений стан, зумовлений тривалою іммобілізацією тварин.
Дод.точки доступу:
Булик, Т. С.
Сметанюк, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.


   
    Вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів / Р. Є. Булик [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 11-18. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО -- PARAVENTRICULAR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
Анотація: Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції усі вивчені цитометричні показники їх нейронів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів.
Дод.точки доступу:
Булик, Р. Є.
Сметанюк, О. В.
Власова, К. В.
Кривчанська, М. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-66 
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)