ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (61)

Книги іноземною мовою (1)

Автореферати (53)

Методичні рекомендації. Брошури (5)

Магістерські роботи (1)

Матеріали конференцій (42)

Раритетні видання (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=ПЕРЕЛОМЫ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 904
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Нестуля, К. І.
Вплив кверцетину на патоморфологічні характеристики кісток нижньої щелепи щурів після її перелому на тлі хронічної алкогольної інтоксикації / К. І. Нестуля, І. І. Старченко, В. О. Костенко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 120-124 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE
АЛКОГОЛЬНАЯ ИНТОКСИКАЦИЯ -- ALCOHOLIC INTOXICATION
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN
Анотація: Досліджено водорозчинної форми кверцетину на патоморфологічні характеристики кісток нижньої щелепи щурів після її неповного перелому за умов хронічної алкогольної інтоксикації. Експеримент було проведено на 14 білих щурах-самцях лінії Вістар масою 190–240 г, яких рандомно було розподілено на 2 групи: 1-шу групу складали щури, яким відтворювали неповний перелом нижньої щелепи на тлі хронічної алкогольної інтоксикації; тваринам 2-ї груп протягом 14 діб після моделювання цієї патології щоденно внутрішньоочеревинно вводили водорозчинну форму кверцетину (корвітин») у добовій дозі 10 мг/кг у перерахунку на кверцетин. Показано, що хронічна алкогольна інтоксикація сприяє затримці репаративної регенерації кісткової тканини після неповного перелому нижньої щелепи, що супроводжується зменшенням відносної кількості ретикулофіброзної кісткової тканини та клітинних елементів фібробластичного ряду в ділянці пошкодження, особливо зрілих фібробластів, а також затримкою дозрівання грануляційної тканини. Введення кверцетину за умов експерименту достатньою мірою на 14 добу посттравматичного періоду забезпечує нормалізацію регенераторного процесу, підтвердженням чого є збільшення відносної кількості ретикулофіброзної кісткової тканини, переважання в грануляційній тканині клітин фібробластичного ряду, прискорення формування кровоносного мікроциркуляторного русла регенерата.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Старченко, І. І.
Костенко, В. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Особливості лікування гіпермобільності суглобових голівок і вивихів нижньої щелепи на тлі переломів виросткових відростків нижньої щелепи як профілактики алопластичних заміщень скроневонижньощелепного суглоба / О. А. Торопов [и др.] // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2024. - № 1. - С. 40-43 . - ISSN 2409-0255

MeSH-~главная:
ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОЙ СУСТАВ -- TEMPOROMANDIBULAR JOINT (патология, повреждения, хирургия)
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE
ВЫВИХИ -- DISLOCATIONS
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ МЫЩЕЛКОВЫЙ ОТРОСТОК -- MANDIBULAR CONDYLE
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ ПЕРЕЛОМЫ -- MANDIBULAR FRACTURES
АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT
Анотація: Гострі, хронічні й рецидивні вивихи натепер трактують як стан, при якому відросток нижньої щелепи зміщується зі своїх суглобів і потребує маніпуляцій іншої особи, щоб повернутися в нормальне положення. Таким станам зазвичай передують або ятрогенні фактори, у тому числі переломи гілки нижньої щелепи, або нестабільність суглоба й гіпермобільність його голівок. Ця патологія потребує персоніфікованого алгоритму лікування: у кожному конкретному випадку слід чітко врахувати клінікорентгенологічні ознаки даної патології та визначитися в методиці консервативного або хірургічного лікування. Кожна з них має свої переваги й недоліки, також можливе комбіноване їх застосування, що є запорукою профілактики тяжчих ускладнень, які можуть призвести до алостатичних заміщень компонентів суглоба або його заміни в цілому. Мета дослідження: провести порівняльний аналіз даних клінічних обстежень, консервативного й хірургічного лікування, ускладнень і післяопераційних результатів, ураховуючи поширеність хронічних вивихів нижньої щелепи на тлі переломів виросткових відростків. Проаналізовано клінічні випадки хронічних вивихів нижньої щелепи тривалістю від одного до трьох місяців після проведення остеосинтезу. Спроби ручного вправлення не мали позитивного результату, тому було прийняте рішення консервативного лікування пацієнтів за допомогою накусних блоків із самотверднучої пластмаси й застосуванням еластичних методів фіксації нижньої щелепи, що дало позитивний результат уже на третій тиждень лікування. Також цих пацієнтів спостерігали в клініці протягом 6 місяців без візуалізації ускладнень і механічного, і запального характеру. Підкреслено, що в кожному конкретному випадку слід ураховувати всі особливості патогенезу цього захворювання і складати персоніфікований алгоритм лікування, який складається з консервативних методик, а за його неефективності виконувати хірургічне лікування.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Торопов, О. А.
Аветіков, Д. С.
Скікевич, М. Г.
Іваницька, О. С.
Розколупа, О. О.
Локес, К. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Нестуля, К. І.
Вплив модуляторів транскрипційних факторів NF-ΚB І NRF2 На метаболічні характеристики кісток нижньої щелепи щурів у відновлювальному періоді після їх неповного перелому на тлі хронічної алкогольної інтоксикації / К. І. Нестуля, В. О. Костенко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 1. - С. 114-118 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ ПЕРЕЛОМЫ -- MANDIBULAR FRACTURES
КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ -- BONE DISEASES, METABOLIC
АЛКОГОЛЬНАЯ ИНТОКСИКАЦИЯ -- ALCOHOLIC INTOXICATION
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Досліджено вплив специфічних модуляторів транскрипційних факторів NF-κB і Nrf2 на показники оксидативно-нітрозативного стресу та деполімеризації біополімерів кісткової тканини нижньої щелепи після її неповного перелому за умов хронічної алкогольної інтоксикації (ХАІ). Експерименти було проведено на 28 білих щурах-самцях лінії Вістар масою 190–240 г, розподілених на 5 груп: 1-шу групу складали «хибнотравмовані» щури, тваринам 2-ї групи відтворювали неповний перелом нижньої щелепи (НПНЩ) на тлі ХАІ. Щурам 3-ї та 4-ї груп протягом 14 діб після моделювання НПНЩ на тлі ХАІ внутрішньоочеревинно тричі на тиждень вводили інгібітор активації NF-κB піролідиндитіокарбамат амонію у дозі 76 мг/кг та індуктор Nrf2 диметилфумарат у дозі 15 мг/кг відповідно. У гомогенаті стандартної ділянки нижньої щелепи спектрофотометричним методом визначали активність загальної NO-синтази, її конститутивних та індуцибельної ізоформ, орнітиндекарбоксилази, концентрації пероксинітритів лужних та лужно-земельних металів, вільного оксипроліну, N-ацетилнейрамінової та гексуронових кислот. Показано, що введення піролідиндитіокарбамату амонію та диметилфумарату істотно зменшує у гомогенаті нижньощелепної кістки активність NO-синтази (за рахунок її індуцибельної ізоформи) та концентрацію пероксинітриту, підвищує активність ключового ферменту біосинтезу поліамінів – орнітиндекарбоксилази. Застосування піролідиндитіокарбамату амонію та диметилфумарату за умов експерименту обмежує деполімеризацію біополімерів кісткової тканини (колагену, глікопротеїнів і протеогліканів), що забезпечує ефективний репаративний остеогенез.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Костенко, В. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Гур’єв, С. О.
Реакція цитокінового профілю у пацієнтів з переломами довгих кісток на тлі COVID-19 / С. О. Гур’єв, П. В. Танасієнко, Є. О. Скобенко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 1. - С. 13-17 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ЦИТОКИНИНЫ -- CYTOKININS
Анотація: Імунна система одна з перших реагує на агресію травми та активованих нею інфекційних збудників. Однак, механізми дії вірусу COVID-19 на сьогоднішній день не виявлені. Зміни, що виникають в імунній системі травмованого постраждалого з COVID-19 значно відрізняються від змін при інших захворюваннях, що вказує на специфіку травматичної хвороби у цієї категорії пацієнтів. Мета дослідження: Визначення реакції маркерів гуморального імунітету у пацієнтів з переломами довгих кісток на тлі COVID-19 та їх роль у ранній діагностиці інфекційних ускладнень у цієї категорії постраждалих. Матеріали і методи: Для виконання завдань дослідження нами було сформовано ретроспективний масив дослідження, який складався з 289 випадків переломів кісток скелета, що лікувались у Комунальному некомерційному підприємстві (КНП) «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» з березня 2020 по лютий 2021 та відповідали критеріям включення у дослідження. Загальний масив дослідження становив 289 випадків переломів кісток скелета, які були поділені на дві групи: основну та контрольну. Результати: У першу добу лікування серед пацієнтів основної групи спостерігалось збільшення деяких прозапальних цитокінів (IL-6, IL-1β та IL-4) при нормальному рівні TNF-α, нормальні значення IFN-γ, IFN-α та різке зниження протизапального цитокіну IL-10. На третю добу лікування спостерігалось значне підвищення всіх прозапальних цитокінів (IL-6, IL-1β, IL-4 та TNF-α), обох видів інтерферонів та ще більш різке зниження протизапального цитокіну IL-10. На десяту добу відмічалось підвищення рівня прозапальних цитокінів, серед яких лідирував рівень TNF-α, спостерігався субнормальний рівень інтерферонів і протизапального інтерлейкіну-10. Висновки: Динаміка прозапальних цитокінів у пацієнтів з переломами довгих кісток на тлі COVID-19 мала тенденцію до підвищення і мала максимальний рівень на третю добу лікування. Протизапальні цитокіни мали тенденцію до депресії і приходили до референсного значення лише на 10 добу дослідження.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Танасієнко, П. В.
Скобенко, Є. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Gasimzade, G. S.
The informativeness of methods of radiation diagnostics in the detection of skull fractures = Інформативність методів променевої діагностики при виявленні переломів кісток черепа / G. S. Gasimzade // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2023. - № 4. - С. 29-35 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ЧЕРЕПА ПЕРЕЛОМЫ -- SKULL FRACTURES
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (диагностика, радиоизотопные изображения)
Анотація: У 157 (16,2 %) із 969 пацієнтів, які отримали травми з різних причин, проведено рентгендіагностику, у 447 (46,1 %) – КТ, у 33 (3,4 %) пацієнтів – МРТ. Результати були піддані порівняльному аналізу. Загалом у 167 осіб діагностовано черепно-мозкову травму. Серед пацієнтів із виявленими черепно-мозковими травмами рентгенологічне дослідження виконано у 98 (58,7 %), КТ – у 162 (97,0 %), МРТ – у 20 (12,0 %) пацієнтів. Комбінована травма відзначена у 63 (88,7 %), ізольована травма – у 8 (11,3 %) пацієнтів. На підставі результатів дослідження при виявленні травм голови внаслідок дорожньо-транспортних пригод, КТ можна вважати ефективнішим методом завдяки його чутливості (89,0 %) та специфічності (98,4 %). При виявленні комбінованої черепно-мозкової травми, МРТ у зв'язку з її специфічністю (100,0 %), а КТ зі специфічністю (96,7 %) та чутливістю (91,8 %) були прийняті як більш інформативні методи обстеження. Встановлено, що реформування зображень КТ в аксіальній та краніальній проекції дозволяє своєчасно та правильно діагностувати переломи та отримати томографію кісток черепа.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Особливості фізичної терапії при переломах кісток передпліччя у людей середнього віку на амбулаторному етапі / В. П. Ляшенко [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 222-227 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES (терапия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (терапия)
АРТРОМЕТРИЯ СУСТАВНАЯ -- ARTHROMETRY, ARTICULAR (использование)
ДИНАМОМЕТР ДЛЯ ИЗМЕРЕНИЯ СИЛЫ МЫШЦ -- MUSCLE STRENGTH DYNAMOMETER (использование)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (физиология)
Анотація: Обстежено 40 пацієнтів середнього віку, які перебували на амбулаторному лікуванні після перелому кісток передпліччя. У якості методів дослідження ефективності розробленої програми вибрані наступні: Візуальна аналогова шкала (VAS) для оцінки рівня болю; Опитувальник інвалідності руки, плеча та кисті (DASH); Оцінка зап’ястя за допомогою пацієнта (PRWE); Гоніометрія (оцінка амплітуди активного руху); Динамометрія (оцінка сили хвату); ММТ за Ловетт (оцінка м’язової сили). Обстеження пацієнтів проведене на початку дослідження та через 3 тижні після курсу реабілітації на амбулаторному етапі відновлення. Мета дослідження – перевірка ефективності розробленої програми фізичної терапії осіб середнього віку з переломом передпліччя на амбулаторному етапі. Встановлено, що переломи кісток передпліччя частіше отримували чоловіки (35 осіб), що за умов нашого дослідження більше було пов’язаним із видом професійної діяльності та великим фізичним навантаженням (87%). По завершенню індивідуальної програми реабілітації відмічалось достовірне зменшення відчуття болю за ВАШ до 0,41±0,06 балів у стані спокою і при виконанні руху до 1,8±0,1 бали. Після курсу фізичної терапії для кожного ступеня свободи активна амплітуда руху наближалась до значень для неушкодженої сторони: найбільше відновлення було характерним для згинання ліктя, де воно становило 97,62±12,35%, відведення (ліктьове) та приведення (променеве) зап’ястку покращилося на 97,49±10,64% та 94,55±11,52% відповідно, пронація та супінація передпліччя відновилися до 92,77±9,45% та 94,35±10,8% відповідно. У межах 86-88% мало місце відновлення активного діапазону руху у згинанні та розгинанні зап’ястку. Сила м’язів захоплення кисті травмованої сторони відновилося за 14 днів реабілітації майже на 60% у порівнянні з неушкодженою стороною. Результатом комплексної реабілітаційної програми стало покращення суб’єктивних показників функціонального стану верхньої кінцівки: значення DASH знизилися з 53,16±8,2 до 25,9±5,7, PRWE – з 53,8±10,5 до 24,5±6,7. Таким чином, індивідуальна реабілітаційна програма сприяла відновленню сили, гнучкості, амплітуди рухів та функціональності руки та зап’ястя, що призвело до зменшення болю та обмежень, які були пов’язані із травматичним ушкодженням кісток передпліччя, та покращило загальний фізичний стан пацієнта.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ляшенко, В. П.
Виноградов, О. О.
Турицька, Т. Г.
Шумейко, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Peculiarities of physical therapy for fractures of the bones of the forearm in middle-aged people at the ambulatory stage / V. P. Lyashenko [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 217-221. - 226 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES (терапия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (терапия)
АРТРОМЕТРИЯ СУСТАВНАЯ -- ARTHROMETRY, ARTICULAR (использование)
ДИНАМОМЕТР ДЛЯ ИЗМЕРЕНИЯ СИЛЫ МЫШЦ -- MUSCLE STRENGTH DYNAMOMETER (использование)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (физиология)
Анотація: Обстежено 40 пацієнтів середнього віку, які перебували на амбулаторному лікуванні після перелому кісток передпліччя. У якості методів дослідження ефективності розробленої програми вибрані наступні: Візуальна аналогова шкала (VAS) для оцінки рівня болю; Опитувальник інвалідності руки, плеча та кисті (DASH); Оцінка зап’ястя за допомогою пацієнта (PRWE); Гоніометрія (оцінка амплітуди активного руху); Динамометрія (оцінка сили хвату); ММТ за Ловетт (оцінка м’язової сили). Обстеження пацієнтів проведене на початку дослідження та через 3 тижні після курсу реабілітації на амбулаторному етапі відновлення. Мета дослідження – перевірка ефективності розробленої програми фізичної терапії осіб середнього віку з переломом передпліччя на амбулаторному етапі. Встановлено, що переломи кісток передпліччя частіше отримували чоловіки (35 осіб), що за умов нашого дослідження більше було пов’язаним із видом професійної діяльності та великим фізичним навантаженням (87%). По завершенню індивідуальної програми реабілітації відмічалось достовірне зменшення відчуття болю за ВАШ до 0,41±0,06 балів у стані спокою і при виконанні руху до 1,8±0,1 бали. Після курсу фізичної терапії для кожного ступеня свободи активна амплітуда руху наближалась до значень для неушкодженої сторони: найбільше відновлення було характерним для згинання ліктя, де воно становило 97,62±12,35%, відведення (ліктьове) та приведення (променеве) зап’ястку покращилося на 97,49±10,64% та 94,55±11,52% відповідно, пронація та супінація передпліччя відновилися до 92,77±9,45% та 94,35±10,8% відповідно. У межах 86-88% мало місце відновлення активного діапазону руху у згинанні та розгинанні зап’ястку. Сила м’язів захоплення кисті травмованої сторони відновилося за 14 днів реабілітації майже на 60% у порівнянні з неушкодженою стороною. Результатом комплексної реабілітаційної програми стало покращення суб’єктивних показників функціонального стану верхньої кінцівки: значення DASH знизилися з 53,16±8,2 до 25,9±5,7, PRWE – з 53,8±10,5 до 24,5±6,7. Таким чином, індивідуальна реабілітаційна програма сприяла відновленню сили, гнучкості, амплітуди рухів та функціональності руки та зап’ястя, що призвело до зменшення болю та обмежень, які були пов’язані із травматичним ушкодженням кісток передпліччя, та покращило загальний фізичний стан пацієнта.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Lyashenko, V. P.
Vynogradov, O. O.
Turytska, T. G.
Shumeiko, O. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Строєв, М. Ю.
Вплив зайвої ваги та ожиріння на структуру кісткової тканини, частоту та характер переломів довгих кісток нижніх кінцівок (огляд літератури) / М. Ю. Строєв, О. Д. Карпінська // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 77-82 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
Анотація: Переломи кісток є проблемою охорони здоров’я в усьому світі та становлять серйозний економічний тягар. Останні дослідження показали, що зв’язок між ожирінням і ризиком переломів змінюється залежно від статі та ступеня ожиріння. Деякі розлади здоров’я, такі як діабет 2 типу, підвищують ризик переломів. Визначено зв’язок зниження МЩКТ у пацієнтів з високим ІМТ на частоту та локалізацію переломів. Ожиріння пов’язане з хронічним запальним станом, а метаболічні фактори, такі як підвищена резистентність до інсуліну та гіперглікемія, характерні для пацієнтів із ожирінням, можуть зробити пацієнтів чутливими до інфекцій. Тривале обмеження рухливості в наслідок ліжкового режиму у тучних пацієнтів частіше призводить до загострення обструктивних захворювань дихальних шляхів, пневмонії та сепсис. У пацієнтів з ожирінням частіше спостерігаються переломи кісток гомілки та щиколотки. Останні дослідження довели, що ожиріння впливає на зменшення МЩКТ, особливо при наявності діабету. Особливу увагу треба приділяти пацієнтам старшої вікової групи, наявність супутніх захворювань та метаболічних змін можуть стати ускладнюючими факторами лікування переломів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Карпінська, О. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Stroyev, M. Y.
Impact of overweight and obesity on the structure, frequency and character of bone tissue fractures of long bones of the lower extremities (literature review) / M. Y. Stroyev, O. D. Karpinska // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 74-76. - 80-81 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (диагностика, осложнения)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (диагностика)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
Анотація: Переломи кісток є проблемою охорони здоров’я в усьому світі та становлять серйозний економічний тягар. Останні дослідження показали, що зв’язок між ожирінням і ризиком переломів змінюється залежно від статі та ступеня ожиріння. Деякі розлади здоров’я, такі як діабет 2 типу, підвищують ризик переломів. Визначено зв’язок зниження МЩКТ у пацієнтів з високим ІМТ на частоту та локалізацію переломів. Ожиріння пов’язане з хронічним запальним станом, а метаболічні фактори, такі як підвищена резистентність до інсуліну та гіперглікемія, характерні для пацієнтів із ожирінням, можуть зробити пацієнтів чутливими до інфекцій. Тривале обмеження рухливості в наслідок ліжкового режиму у тучних пацієнтів частіше призводить до загострення обструктивних захворювань дихальних шляхів, пневмонії та сепсис. У пацієнтів з ожирінням частіше спостерігаються переломи кісток гомілки та щиколотки. Останні дослідження довели, що ожиріння впливає на зменшення МЩКТ, особливо при наявності діабету. Особливу увагу треба приділяти пацієнтам старшої вікової групи, наявність супутніх захворювань та метаболічних змін можуть стати ускладнюючими факторами лікування переломів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Karpinska, O. D.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Морфологічні і морфометричні зміни кісткової тканини при остеопорозі та остеомаляції / О. M. Ігнатьєв [та ін.] // Травма. - 2021. - Том 22, N 5. - С. 15-20. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
ОСТЕОПОРОЗ ПОСТКЛИМАКТЕРИЧЕСКИЙ -- OSTEOPOROSIS, POSTMENOPAUSAL (патофизиология)
ПЕРЕЛОМЫ ПРИ ОСТЕОПОРОЗЕ -- OSTEOPOROTIC FRACTURES (патофизиология)
ОСТЕОМАЛЯЦИЯ -- OSTEOMALACIA (патофизиология, этиология)
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
Дод.точки доступу:
Ігнатьєв, О. M.
Турчин, М. І.
Ульянов, В. О.
Єрмоленко, Т. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)