Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Лісунов, М. С.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2
1.

Назва журналу :Запорізький медичний журнал -2022р. т.24,N 6
Цікаві статті :
Рековець О. Л. Вплив різних блокаторів рецепторів до ангіотензину II на жорсткість магістральних артерій та ефективність терапії/ О. Л. Рековець, Ю. М. Сіренко, О. О. Торбас (стр.639-646)
Колесник М. Ю. Cтан тромбоцитарного та коагуляційного гемостазу у хворих із фібриляцією передсердь залежно від способу визначення дози варфарину/ М. Ю. Колесник, Я. М. Михайловський (стр.647-651)
Бодрецька Л. А. Метод визначення біологічного віку серця/ Л. А. Бодрецька [та ін.] (стр.652-657)
Дубенко О. Є. Плазмовий рівень пептиду, пов'язаного з геном кальцитоніну, в діагностиці епізодичної мігрені з коморбідними станами/ О. Є. Дубенко, А. О. Черненко (стр.658-664)
Стойкевич М. В. Асоціація морфологічних проявів запальних захворювань кишечника з біохімічними маркерами запалення/ М. В. Стойкевич [та ін.] (стр.665-673)
Скрябіна К. В. Гетерогенність фенотипових проявів муковісцидозу в дітей і предиктори тяжкості перебігу захворювання/ К. В. Скрябіна, С. І. Ільченко, А. О. Фіалковська (стр.674-680)
Sorokman T. V. Frequency of night eating syndrome and melatonin levels in the urine of adolescents/ T. V. Sorokman, L. Yu. Khlunovska (стр.681-686)
Леженко Г. О. Зв'язок стану скелетних м'язів і порушень ліпідного обміну в виникненні інсулінорезистентності у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу/ Г. О. Леженко, О. Є. Пашкова, Н. І. Чудова (стр.687-694)
Личковська О. Л. Пост-COVID-синдром у дітей: чи є зміна вмісту лімфоцитів фактором ризику його виникнення?/ О. Л. Личковська [та ін.] (стр.695-700)
Мельник В. П. Постковідний синдром/ В. П. Мельник [та ін.] (стр.701-709)
Chuhunov V. V. Pharmacogenic and neurologic components of residual condition in schizophrenia/ V. V. Chuhunov [et al.] (стр.710-713)
Лісунов М. С. Результати хірургічного лікування розриву дистального сухожилка двоголового м'яза плеча/ М. С. Лісунов, М. Л. Головаха, М. О. Кожем'яка (стр.714-720)
Клименко А. В. Роль лапароскопічного модифікованого антирефлюксного моноанастомозного шунтування шлунка в лікуванні морбідного ожиріння/ А. В. Клименко, М. В. Ніколаєв (стр.721-726)
Сиволап Д. В. Кровотеча після ендоскопічного втручання на великому дуоденальному сосочку (огляд літератури)/ Д. В. Сиволап (стр.728-733)
Postol Ya. M. The use of endoscopic combined intrarenal surgery in the treatment of nephrolithiasis/ Ya. M. Postol [et al.] (стр.734-741)
Губарь А. О. Сучасні аспекти коморбідності сечокам'яної хвороби та метаболічного синдрому/ А. О. Губарь, А. І. Білай, І. М. Білай (стр.742-747)
Шершньова О. В. Сучасні аспекти лікування пацієнтів із фібриляцією передсердь (огляд літератури)/ О. В. Шершньова [та ін.] (стр.748-753)
Муквіч О. М. Лімфопроліферативне захворювання - хвороба Кастлемана у дитини з дебютом в ранньому віці (клінічний випадок)/ О. М. Муквіч [та ін.] (стр.754-759)
Tsymbaliuk V. I. A clinical case of gunshot shrapnel penetrating wound of the chest with injury to the inferior vena cava with migration of a foreign body along the blood stream/ V. I. Tsymbaliuk [et al.] (стр.760-764)
Цікаві статті :
Найти похожие


2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лісунов М. С., Головаха М. Л., Кожем'яка М. О.
Назва : Результати хірургічного лікування розриву дистального сухожилка двоголового м'яза плеча
Місце публікування : Запоріз. мед. журн. - Запоріжжя, 2022. - Том 24, N 6. - С. 714-720 (Шифр ЗУ40/2022/24/6)
MeSH-головна: СУХОЖИЛИЯ ТРАВМЫ -- TENDON INJURIES
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
Анотація: Розрив дистального сухожилка двоголового м’яза – травма, що частіше уражає чоловіків працездатного віку, тому тривалість і якість реабілітації має важливе соціально-економічне значення. Консервативне лікування в більшості випадків недоцільне, оскільки призводить до істотного збільшення тривалості лікування, періоду непрацездатності та не забезпечує задовільне відновлення функції. Висвітлили головні проблеми хірургічного лікування розриву дистального сухожилка двоголового м’яза плеча. Нині розроблено чимало методик оперативного лікування, як-от якірна фіксація до горбистості променевої кістки, фіксація дистального сухожилка двоголового м’яза шляхом використання кортикального ґудзикового фіксатора овальної форми тощо. Наведено основні методи лікування, їхні переваги та недоліки. Мета роботи – шляхом застосування модифікованого способу фіксації дистального сухожилка двоголового м’яза покращити результати хірургічного лікування розриву дистального сухожилка двоголового м’яза плеча шляхом скорочення термінів відновлення та зменшення питомої ваги ускладнень. Матеріали та методи. Дослідження здійснили методом ретроспективного аналізу результатів хірургічного лікування 35 пацієнтів зі свіжим розривом дистального сухожилка двоголового м’яза. Хворих поділили на дві групи: оперовані анкерним фіксатором (n = 15) і кортикальним ґудзиковим фіксатором (n = 20). Оцінювали функціональні результати за шкалою DASH через 3 дні, 2 і 6 тижнів, 3 місяці після втручання. Больовий синдром за ВАШ оцінювали через 3 дні та 2 тижні в спокої, через 6 тижнів і 3 місяці – під час фізичного навантаження. Визначали тривалість оперативного втручання. Результати. Виявили статистично значуще підвищення оцінки за DASH через 6 тижнів і 3 місяці після втручання в групі кортикального фіксатора (p = 0,008 та р = 0,003). Оперативне втручання з використанням авторського способу фіксації дистального сухожилка двоголового м’яза плеча кортикальним ґудзиковим фіксатором потребувало менше операційного часу (p = 0,0016) та супроводжувалось меншим больовим синдромом у ранньому післяопераційному періоді (p = 0,0015). Висновки. Оперативне втручання запропонованим способом триває менше, потребує коротшого періоду іммобілізації, супроводжується меншими ризиками втрати стабільності фіксатора. Використання модифікованого способу фіксації дає змогу знизити ризик виникнення гетеротопічної осифікації. Ранній початок активних рухів сприяє прискоренню відновлення функції травмованої кінцівки. Оперативне втручання запропонованим способом потребує меншого операційного доступу, і тому супроводжується меншим больовим синдромом у ранньому післяопераційному періоді.
Найти похожие

 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)