Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Молочек Ю. А., Савосько С. І. Назва : Динамічні зміни гістологічних і морфометричних показників легень статевонезрілих щурів при моделюванні часткового стенозу трахеї Місце публікування : Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад.: науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава: ПДМУ, 2024. - Т. 24, № 2. - С. 113-120. - ISSN 2077-1096 (Шифр АУ20/2024/24/2). - ISSN 2077-1096 MeSH-головна: ЛЕГКИЕ -- LUNG ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES ТРАХЕИ СТЕНОЗ -- TRACHEAL STENOSIS КРЫСЫ -- RATS Анотація: Вступ. Структурні, цитологічні та функціональні порушення в тканинах респіраторної системи, що виникають при ларингомаляції, вивчені недостатньо. Мета роботи. Дослідити у легенях статевонезрілих щурів морфологічні особливості респіраторного відділу, провести морфометричну оцінку питомої щільності тканини легень, динаміку збільшення в ній еритроцитарної маси, колагену, а також виявити спрямування та силу кореляційних зв’язків між окремими вивченими параметрами. Матеріали та методи. Експерименти проведені на статевонезрілих щурах-самцях лінії Wistar віком 25-28 днів та масою тіла 40-55 г, у яких моделювали частковий стеноз трахеї за авторською розробкою. Обмеження просвіту трахеї (на 20-25%), у дослідних тварин, тривало 7 і 21 добу відповідно. У щурів останньої дослідної групи стенозування трахеї тривало лише 7 діб, після чого видаляли компресуючу лігатуру. При цьому відбувалося відновлення початкового просвіту трахеї, а забій тварин цієї групи проводили на 21-шу добу експерименту. Для вивчення змін, у легеневій тканині, використовували гістологічні, гістохімічні та морфометричні методи дослідження. Результати. Патологічні зміни тканини легень, при гіпоксії, характеризувались збільшенням кількості різних типів клітин і еритроцитарної маси, особливо, на 21-шу добу експерименту та вилучення у дослідних тварин лігатури з трахеї. Порушення мікроциркуляції ацинусів легень проявлялись різким зростанням кровонаповнення мікросудин, розширенням їх просвіту. При цьому іноді відмічався процес пенетрації еритроцитів у просвіт альвеол. Результати гістохімічного виявлення колагену свідчать, що у легеневій тканині дослідних тварин відсутня активація фіброгенетичних процесів, яка б супроводжувалась одночасним підвищенням питомої щільності колагену. Показники, що характеризують легеневу тканину (кількість клітин, питома їх щільність), дозволили оцінити відповідні кореляційні зв’язки. У той же час, вони не були пов’язані з рівнем колагену або щільністю еритроцитів у досліджуваних локусах респіраторної системи експериментальних статевонезрілих щурів. Достовірне збільшення питомої щільності еритроцитарної маси, у тканині легень, не залежало від тривалості експерименту. Зняття лігатури та відновлення просвіту трахеї істотно не позначилось на відновленні альвеолярних ацинусів і спектру ідентифікованих клітин. Крім того, спостерігалось збільшення питомої щільності тканини легень. Висновки. Отримані результати поглиблюють існуючі уявлення про ураження легень, у дітей з ларингомаляцією, які супроводжуються порушенням вентиляції респіраторної системи. Вивчені реактивні зміни сполучної тканини легень і синтезу колагену, при гіпоксії, не дають підстав вважати, що ці порушення можуть призводити до розвитку фіброзу респіраторної системи. Ймовірність виникнення фіброзу не виключається за умов більш тривалої експозиції гіпоксичного впливу на організм дітей. Дод.точки доступу: Савосько, С. І.