Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Ткаченко П. І., Білоконь С. О., Доленко О. Б., Попело Ю. В., Лохматова Н. М., Коротич Н. М., Дубровіна О. В. Назва : Знову до питання класифікації, клініки та лікування гемангіом щелепно-лицевої ділянки у дітей Місце публікування : Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад.: науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава: ПДМУ, 2023. - Т. 23, № 4. - С. 196-202. - ISSN 2077-1096 (Шифр АУ20/2023/23/4). - ISSN 2077-1096 MeSH-головна: ДЕТИ -- CHILD ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВЫЕ АНОМАЛИИ -- MAXILLOFACIAL ABNORMALITIES ГЕМАНГИОМА -- HEMANGIOMA Анотація: Останнім часом серед дитячого населення України значно збільшилась частота діагностування гемангіом, які являються дизонтогенетичними утвореннями та виникають із гіперплазованого ендителія судин . Не дивлячись на достатню обізнаність лікарів усіх спеціальностей стосовно них, помилки при верифікації їх виду сягають 15%. Звертають на себе увагу і складнощі, що виникають при діагностиці глибокорозташованих судинних утворень. Враховуючи наявність значної кількості особистих напрацювань з цього питання, ми поставили за мету провести співставлення отриманих нами результатів з даними, представленими іншими дослідниками в періодичних наукових виданнях. В основу роботи покладено обстеження та лікування протягом 6 років 46 дітей віком від народження до 17 років з різними нозологічними формами гемангіом з їх локалізацією на обличчі і шиї. Всім проводилося загальноклінічне обстеження, а в складних випадках застосовували додаткові та спеціальні методи дослідження, що дозволило визначитися з вибором оптимального варіанту лікувальних заходів і його об’ємом. Проведення порівняння отриманих нами результатів дозволило встановити, що питання вивчення гемангіом з високою проліферативною активністю потребують участі спеціалістів різного профілю. При великих та глибокорозташованих формах лікування необхідно розпочинати з глюкокортикоїдної терапії або призначення кардіоселективних інгібіторів бета-адренорецепторів із застосуванням в подальшому корегуючих заходів. Слід враховувати, що до вирішення питання стосовно методу і обсягу лікувально-профілактичних заходів на етапах надання спеціалізованої допомоги необхідно підходити індивідуально. При цьому, використання в сукупності загальноклінічних методів діагностики та застосування, за показаннями, додаткових і спеціальних методів дослідження дозволяє об’єктивно оцінити клінічну ситуацію в кожному конкретному випадку та сформувати план супроводу дітей на всіх періодах динамічного спостереження. Дод.точки доступу: Ткаченко, П. І. Білоконь, С. О. Доленко, О. Б. Попело, Ю. В. Лохматова, Н. М. Коротич, Н. М. Дубровіна, О. В. |