Slobodian, R. V. Morphological assessment of the application of hydrogels for the local treatment of inflammatory wounds in an experiment / R. V. Slobodian // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 366-370. - 375 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING ПОВЯЗКИ ГИДРОКОЛЛОИДНЫЕ -- BANDAGES, HYDROCOLLOID (использование) Анотація: Вступ. Будь-який запальний процес має фазовий перебіг. Вивчення змін морфологічної картини з модельованими гнійно-запальними захворюваннями є актуальним науковим завданням. Основними перевагами гідрогелевих пов’язок порівняно зі звичними пов’язками є: абсолютна стерильність від моменту їх виготовлення, сорбційні властивості, біосумісність, незначний ефект знечулення за рахунок охолодження ранової поверхні, еластичність, атравматичність при заміні, прозорість, здатність насичуватися різними лікарськими препаратами. Для даного дослідження використовували гідрогелеві пов’язок насичені іонами срібла та антиоксидантним препаратом. Мета дослідження. Дослідити морфологічну картину загоєння ранового процесу в експерименті при застосуванні гідрогелевих пов’язок насичених іонами срібла та антиоксидантним препаратом. Об’єкт і методи дослідження. Експериментальне дослідження було проведено на 80 статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар. Виводили тварин з експерименту. на 3, 7, 10, 14 добу. Для ідентифікації еластичних волокон застосовувалося забарвлення за Вейгертом. Для виявлення м’язової тканини та колагенових волокон використовували метод Масона (трихром-Масон). Збільшення – х40 та х100. Результати дослідження та їх обговорення. У контрольній, першій та другій дослідних групах відсутні відмінності у морфології рани на третю добу. Натомість у третій дослідній групі, вже на третю добу можна було побачити ознаки ангіогенезу. У цей період відзначено утворення тонких і коротких еластичних волокон. Морфологічні зміни першої і другої дослідних груп в динаміці майже не відрізнялися. У третій дослідній групі відзначено ранній початок формування грануляційної тканини. Ангіогенез і синтез еластичних волокон розпочався дуже рано, на третю добу. На сьому добу були відзначені ознаки фіброплазії. На 10-ту добу краї рани були епітелізовані, у поверхневих шарах спостерігався рубець клітинного типу із домінуванням фібробластів і фіброцитів, тоді, як у глибині, було значне нагромадження колагену, що свідчить про ранній початок регенерації із глибини дерми. Про це ж свідчать знайдені рубцеві зміни у гіподермі та підшкірній жировій клітковині. Еластичний каркас рубця повноцінно сформувався на 14-ту добу загоєння. Висновки. Таким чином, можна стверджувати, що репаративні зміни розвиваються швидше і більш повноцінно у ранах тварин, яким застосовувався місцевий вплив гідрогелевих пов’язок насичених іонами срібла та антиоксидантним препаратом. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |