Досвід анестезіологічного ведення та інтенсивної терапії у пацієнтів з фізіологією єдиного шлуночка серця / В. І. Калита [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 203-209 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL (терапия) СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКИ -- HEART VENTRICLES (патология) ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS КРОВООБРАЩЕНИЕ -- BLOOD CIRCULATION АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL Анотація: Вроджені вади серця є одними з найбільш розповсюджених вроджених вад, які зустрічаються. Частота вроджених вад серця, за даними різних джерел, становить від 7 до 9 на 1000 живонароджених дітей. Патології з фізіологією єдиного шлуночка серця складають біля 1/5 цих випадків. Вперше серце плода з двома передсердями і одним шлуночком описав Chemineau у 1699 році. Метою роботи було описати досвід анестезіологічного ведення та інтенсивної терапії у пацієнтів з фізіологією єдиного шлуночка на етапі гемодинамічної корекції. Об’єкт і методи дослідження. В ДУ «НІССХ ім. М.М. Амосова НАМН України» з 1996 р. по 2022 р. 104-м пацієнтам з єдиним шлуночком серця було виконано двонаправлений кавопульмональний анастомоз. Кількість пацієнтів чоловічої статі становить 62 особи (60%), жіночої – 42 особи (40%). Медіана віку складає М=36 міс [3; 420]. Пацієнтів було розподілено на 2 групи, в залежності від віку. Група А включає пацієнтів від 3 до 36 місяців і налічує 57 осіб (55%). До групи В увійшли пацієнти старше 36 місяців, що нараховує 47 осіб (45%). Результати дослідження. Серед пацієнтів групи А, у порівнянні з пацієнтами групи В, зафіксовано меншу загальну тривалість операції М=240 хв [150; 450], час перфузії М=73 хв [28; 169] та перетискання аорти М=6 хв [2; 45], простежується менша загальна тривалість М=48 год [5; 168] та агресивність VIS М=3 [1; 13] інотропної підтримки, що є статистично значущим. Особливу увагу привертає достовірний менший час перебування пацієнтів групи А на штучній вентиляції легень, медіана якого складає М=3 год [1; 118], а також загальна тривалість перебування в палаті інтенсивної терапії з медіаною М=84 [6; 288]. Післяопераційний період супроводжувався ускладненнями у 28 (27%) прооперованих із 104. В групі А 12 пацієнтів (6,8%) мали 15 ускладнень, група В налічує 17 ускладнень серед 16 пацієнтів (7,5%). Основними ускладненнями раннього післяопераційного періоду стали гостра серцева та дихальна недостатність, пов’язані з тривалою перфузією під час операції та важкими розладами гемодинаміки. Чотири випадки інфекції дихальних шляхів пояснюються тривалим перебуванням пацієнтів на ШВЛ. Причиною летального наслідку у двох пацієнтів були гостра СН та сепсис. Висновки. Серед пацієнтів молодшої вікової групи відмічався кращий клінічний ефект від виконання ДКПА, більш благоприємний хід інтраопераційного та раннього післяопераційного періоду, коротший загальний час перебування у ВРІТ та менша кількість післяопераційних ускладнень. Отримані результати вказують на перевагу проведення гемодинамічної корекції пацієнтам у віці від 3 до 36 місяців, порівняно із пацієнтами старшого віку. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Калита, В. І. Дзюрий, І. В. Бойко, С. М. Труба, Я. П. Плиска, О. І. Лазоришинець, В. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |