Процеси вільнорадикального окиснення при лікуванні пацієнтів із одонтогенними флегмонами щелепно-лицевої локалізації на тлі ішемічної хвороби серця / А. В. Кіптілій [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 192-196 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (осложнения) ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВЫЕ АНОМАЛИИ -- MAXILLOFACIAL ABNORMALITIES ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения) Анотація: Питанням оптимізації лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицевої локалізації займається велика когорта вчених. На перебіг даних захворювань має вплив значна низка чинників, одним із яких є ішемічна хвороба серця. Потужним антиоксидантом з вираженою антиоксидантною дією є кверцетин. Використання 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату призводить до посилення окислюваності компонентів, тобто до синергічного антиоксидантного ефекту. Мета дослідження: покращити медикаментозне лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицевої локалізації у пацієнтів із ішемічною хворобою серця шляхом комбінованого застосування препаратів, що мають антиоксидантну, антигіпоксантну та ангіопротекторну дію. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 80 пацієнтів з одонтогенними флегмона щелепно-лицевої локалізації. 1 група – пацієнти яким проводилося парентеральне введення кверцетину; 2 група – пацієнти, яким застосовувалася комбінація кверцетину та внутрішньовенного введення 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату; 3 група – проводилося стандартне лікування (20 осіб); 4 група (контрольна) – без наявності супутньої патології, яким застосовували стандартний протокол лікування (20 пацієнтів). Для аналізу стану процесів вільнорадикального окислення у сироватці крові досліджували вміст дієнових кон’югантів. Результати дослідження. Рівень дієнових кон’югатів був підвищеним відносно групи контролю на 93,2%, 95,0% та 96,2% для 1-ї, 2-ї та 3-ї клінічних груп. На третю добу спостереження у пацієнтів із ІХС відносно контролю відмічали підвищення вмісту досліджуваного показника на 99,1%, 100,6% та 97,8% відповідно. Через 5 діб у всіх чотирьох клінічних групах відмічали зниження вмісту ДК у сироватці крові відносно переднього терміну спостереження на 6,9%, 8,2%, 5,3% та 11,8% відповідно. Тенденцію до поступового зниження вмісту дієнових кон’югантів спостерігали на 7-му добу спостереження у всіх групах на 5,5%, 6,8%, 4,2% та 11,8% відповідно, при його підвищенні відносно контрою на 112,9%, 108,7% та 118,2% відповідно для 1-ї, 2-ї та 3-ї клінічної груп. На 9-ту добу спостереження відмічали зменшення вмісту ДК на 2,7% відмічали лише у пацієнтів 2-ї клінічної групи. На крайній термін спостереження у всіх досліджуваних клінічних групах відмічали зниження даного маркеру відносно попереднього терміну спостереження на 5,1%, 6,9%, 2,3% та 9,7% відповідно. Висновок: За умов комбінованого використання комбінації кверцетину та 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату у складі стандартного протоколу лікування рівень дієнових кон’югантів у сироватці крові зазнавав максимального зниження серед пацієнтів із ішемічною хворобою серця, особливо на більш пізні терміни після проведення хірургічного лікування. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Кіптілій, А. В. Яценко, П. І. Личман, В. О. Стебловський, Д. В. Аветіков, Д. С. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |