Новожилова, І. О. Соціально-психологічні особливості у хворих на туберкульоз легень = Socio-psychological features in patients with pulmonary tuberculosis / І. О. Новожилова // Інфузія & Хіміотерапія = Infusion & Chemotherapy : науковий журнал. - 2023. - N 2. - С. 13-18 . - ISSN 2663-0338. - ISSN 2709-0957 MeSH-~главная: ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (лекарственная терапия, терапия) БОЛЬНОГО ПОВЕДЕНИЕ -- SICK ROLE РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (тенденции) Анотація: ОБҐРУНТУВАННЯ. Результативність терапії хворих на туберкульоз (ТБ) легень різних категорій значною мірою пов’язана з психотравмувальним характером захворювання та лікування, проте їхні соціально-психологічні особливості та потреба в психологічній допомозі вивчені недостатньо. МЕТА. Вивчити соціально-психологічні особливості у хворих на ТБ легень залежно від категорії випадку та строків лікування. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Анонімно опитано 200 хворих на ТБ легень, у тому числі 45 (22,5 %) – із новими випадками, 27 (13,5 %) – із повторним лікуванням, 128 (64,0 %) – із множинною лікарською стійкістю (МЛС-ТБ), за спеціальною формою первинної соціально-психологічної оцінки хворого на ТБ – Patient Health Questionnaire (PHQ-9). РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ. Виявлено різницю щодо несприятливих соціальних чинників серед хворих на ТБ різних категорій: серед повторних випадків захворювання та МЛС-ТБ малозабезпеченість, безробіття, інвалідність, шкідливі звички, пенсійний вік, негативна соціальна історія (перебування в місцях позбавлення волі, мігранти або внутрішньо переміщені особи, відсутність постійної роботи) траплялися у 2-3 рази частіше, ніж у хворих із новими випадками захворювання. Депресивні розлади на початковому етапі лікування виявлено в 95,0 % усіх хворих на ТБ, причому здебільшого ознаки депресії мали виразний характер, про що свідчать: дуже низька зацікавленість або задоволення від звичайних справ у 52,0 % осіб; поганий настрій, пригніченість або відчуття безпорадності в 91,5 %; труднощі із засинанням, переривчастий або занадто тривалий сон у 90,0 %; відчуття втоми чи знесилення – занепад сил у 94,5 %; поганий апетит або, навпаки, переїдання у 89,5 %; негативні думки про себе в 57,5 %; труднощі з концентрацією уваги в 57,0 %. Тривалість цих симптомів понад 7 днів протягом останніх 2 тижнів у багатьох опитаних свідчить про значну виразність депресивних розладів у переважної більшості хворих на ТБ. Установлено та статистично доведено залежність психологічного стану хворих на ТБ від категорії випадку та строків лікування. У пацієнтів із повторним лікуванням і МЛС-ТБ ознаки депресивних розладів не лише траплялися частіше, але й були тяжчими, ніж у пацієнтів із новими випадками. Якщо 74,8 % хворих із повторними випадками та 57,0 % – із МЛС-ТБ мали депресію помірної та середньої тяжкості, то 77,8 % хворих із новими випадками мали легку (субклінічну) депресію. У пацієнтів, які лікувалися понад 4 місяці, ознаки депресивних розладів були виразнішими порівняно з тими, хто лікувався менше. ВИСНОВКИ. Це дослідження не лише підтверджує необхідність диференційованого психологічного супроводу лікувального процесу у фтизіатрії (залежно від категорії випадку та строків лікування), але й спонукає шукати нові підходи до медико-соціальної та психологічної реабілітації хворих на ТБ з огляду на негативний вплив війни в Україні на соціально-психологічний стан таких хворих і особливості їх ведення в умовах воєнного часу. Виникає потреба запровадити ставки психолога та психіатра для постійного консультування хворих на ТБ. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |