Калашніков, О. О. Раннє ентеральне харчування у пацієнтів після лапароскопічної рукавної резекції шлунка / О. О. Калашніков // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 180-186 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения) БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (использование) ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование) ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION Анотація: Відтерміноване ентеральне харчування після операцій на шлунково-кишковому тракті є традиційною хірургічною практикою, заснованою на побоюваннях спричинити післяопераційні ускладнення, якщо пероральний прийом почнеться до відновлення функції кишківника. Раннє післяопераційне годування через рот стає все більш поширеним, особливо як частина протоколів швидкого відновлення. Проте залишається занепокоєння щодо безпеки раннього ентерального харчування після лапароскопічної рукавної резекції шлунка. Метою нашого дослідження було оцінити раннє ентеральне харчування у пацієнтів після лапароскопічної рукавної гастректомії. Ретроспективний аналіз лікування 64 пацієнтів із патологічним ожирінням, які перенесли лапароскопічну рукавну гастректомію. 39 склали 1 групу, яким розпочато раннє ентеральне харчування в першу добу після операції; інші 25 хворих увійшли до 2 групи, в якій ентеральне харчування розпочато з п’ятої доби після операції. Вік пацієнтів, включених у дослідження, становив від 17 до 68 років. У першій групі середнє значення становило 38,9±12,5 років, у другій – 41±11. Співвідношення чоловіків і жінок було майже однаковим, 20 до 19 у першій групі та 9 до 16 у другій групі відповідно. . Антропометричні показники в групах: середнє значення маси тіла, ІМТ та надлишкової маси тіла в першій – 143,1±22,9 кг, 48,2±7,4 кг/м2 та 76,3±20,7 кг та у другій –137,9±20,1 кг, 47,2±5,7 кг/м2 і 74,2±16,8 кг відповідно. Не спостерігалося жодних статистичних відмінностей між групою 1 і групою 2 щодо розподілу за статтю, віком, вагою, індексом маси тіла та надмірною вагою. Інтраопераційна крововтрата (164,1±58,4 проти 184±85,1 мл відповідно) та тривалість операції (120,8±23,6 проти 132,1±24,5 хв відповідно) були порівнянними між двома групами (P0,05). У хворих 2-ї групи на 5-ту добу післяопераційного періоду виникло одне підтікання скоби. У пацієнтів групи 1 витоку не спостерігалося. Частота ускладнень була однаковою в обох групах без достовірної різниці (χ2 =0,051; Р=0,82). Післяопераційний період перебування в стаціонарі був вірогідно меншим у хворих 1 групи порівняно з 2 групою (6,3±1,7 проти 8,9±2,1 дня відповідно; t=5,89, Р=0,001). Раннє ентеральне харчування у пацієнтів, оперованих з приводу ЛСГ, призвело до значного скорочення терміну перебування в стаціонарі та не вплинуло на збільшення частоти ускладнень. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |