Власов, О. О. Клінічна оцінка кислотно-лужного стану та окремих показників у дітей із вродженою хірургічною патологією при різних видах анестезії / О. О. Власов // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 1. - С. 13-21. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: КИСЛОТНО-ЩЕЛОЧНОГО РАВНОВЕСИЯ НАРУШЕНИЯ -- ACID-BASE IMBALANCE (этиология) ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (хирургия) АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование) Анотація: Вроджені вади найчастіше зустрічаються у новонароджених та потребують хірургічної корекції на тлі важких перинатальних захворювань, що призводить до катаболічного стресу, розладів кровообiгу і дихання, метаболiзму, водно-електролітного, білкового і кислотно-лужного станів. Мета дослідження. Встановити динаміку показників кислотно-лужного стану та окремих клінічних показників у новонароджених і немовлят із вродженою патологією при різних видах анестезії протягом оперативного лікування. Матеріал та методи дослідження. У ретроспективне дослідження були включені 150 новонароджених і немовлят із вродженими вадами розвитку хірургічного профілю в залежності від анестезії (інгаляційне + регіональне знеболення; інгаляційне + внутрішньовенне знеболювання та тотальне внутрішньовенне). Аналізувалися показники кислотно-лужного стану, периферійної оксиметрії, потреби у кисневій суміші, яку вдихає дитина. Результати дослідження. При оцінці показників PvCO2, рН встановлено, що саме в І групі з анестезіологічним супроводом інгаляційно та регіональним знеболюванням знижена парціальна напруга СО2 та підвищено рН на всіх етапах. Периферійна сатурація критично не знижувалась протягом спостереження за винятком отриманого зменшення показника у дітей І групи в порівнянні з ІІІ групою на етапі індукції в наркоз (97,79 ± 2,45 проти 98,79 ± 1,63, при р = 0,0194 відповідно) і в максимально болісний момент хірургічного втручання (96,29 ± 3,47 проти 98,10 ± 2,47, при р = 0,0368). При знеболюванні інгаляційним і регіональним методом новонароджені та немовлята потребували більш високі концентрації кисню у вдихальній суміші. Відзначена достовірна різниця показника між І та ІІІ групами під час максимально болісного етапу - 0,47 ± 0,29 і 0,33 ± 0,2, при р = 0,0071, відповідно та відразу після операції - 0,34 ± 0,19 і 0,26 ± 0,13, при р = 0,0246, відповідно. Висновок. Серед обстежених груп найбільш уразливими до патологічних змін були діти, яким анестезіологічний супровід забезпечувався інгаляційно севораном з регіональною анестезією. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |