Кричун, І. І. Можливості аргініновмісної терапії у лікуванні неврологічних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребта / І. І. Кричун, Н. В. Васильєва // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 38-44. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: ОСТЕОХОНДРОЗ ПОЗВОНОЧНИКА -- SPINAL OSTEOCHONDROSIS (лекарственная терапия) АРГИНИН -- ARGININE (терапевтическое применение) НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS Анотація: Мета дослідження – на прикладі препарату глутаргін оцінити патогенетичну доцільність застосування L-аргініну у хворих на неврологічні прояви остеохондрозу поперекового відділу хребта на основі оцінки клінічної картини, даних церебральної доплерографії та аналізу вмісту в плазмі крові деяких показників ендотеліальної дисфункції, таких як фібронектин, розчинна fms-подібна тирозинкіназа-1 (sFlt-1) та туморонекротичний фактор (TNF-?). Матеріали та методи. Обстежено 104 хворих чоловічої статі з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта віком від 25 до 45 років (середній вік – 34,05±5,7) без ожиріння, соматичної та судинної патології та 25 практично здорових осіб, які не відрізнялись за віком від групи обстежених хворих. Серед обстежених хворих було 50 хворих на радикулопатії на тлі гриж міжхребцевих дисків, верифікованих за допомогою нейровізуалізації, та 54 хворих на рефлекторні прояви остеохондрозу поперекового відділу хребта. Дослідження клініки неврологічних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребта проводили методом стандартного неврологічного обстеження з використанням візуально-аналогової шкали болю (ВАШ). Стан вегетативної нервової системи оцінювали за допомогою стандартних проб на вегетативну реактивність та вегетативне забезпечення діяльності, а також із використанням анкети для виявлення ознак вегетативних змін та схеми дослідження для виявлення ознак вегетативних порушень (О.М. Вейн, 1993). Дослідження церебрального кровообігу проводили методом екстра-інтракраніальної доплерографії за стандартними методиками на апараті «Сономед-350» із використанням тесту на цереброваскулярну реактивність Овершута. Концентрацію у плазмі крові фібронектину, фактора некрозу пухлин альфа та розчинної fms-подібної тирозинкінази досліджували імуноферментним аналізом за процедурою продуцента в лабораторних умовах. Використаний парний критерій Стьюдента та кутове фі-перетворення Фішера. Результати. У групі хворих, які в комплексному лікуванні вживали глутаргін, виявлено статистично вірогідне зменшення больового синдрому за шкалою ВАШ. Суттєвих змін у вегетативному гомеостазі при використанні глутаргіну не виявлено. Індекс ендотелійзалежної вазодилятації у групі хворих, які вживали глутаргін, після лікування наблизився до показників контрольної групи – (0,3±0,06 при значеннях у контрольній групі – 0,3±0,096). Аналіз даних дослідження фібронектину, sFlt-1 та TNF-? у групах хворих на корінцеві прояви остеохондрозу поперекового відділу хребта до та після лікування засвідчує про те, що в обох групах хворих як з використанням стандартного лікування, так і з використанням у стандартному лікуванні глутаргіну відбулись позитивні зміни досліджуваних показників, проте тільки в групі хворих, які вживали додатково до стандартного лікування глутаргін, зменшення вмісту в плазмі крові фібронектину та туморонекротичного фактора набули статистичної вірогідності. Підвищення показників sFlt-1 в обох групах хворих виявилось статистично невірогідним. Висновки. Використання глутаргіну в комплексному лікуванні хворих із корінцевими неврологічними проявами поперекового остеохондрозу позитивно впливає на клінічний перебіг, вірогідно зменшуючи інтенсивність больового синдрому, та призводить до покращення функціонального стану ендотелію. Дод.точки доступу: Васильєва, Н. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |