Патоморфологія фіброзувальних процесів у печінці та легенях у хворих на неалкогольний стеатогепатит та ожиріння за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень / О. Є. Гринюк [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 1. - С. 18-26. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика) ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (диагностика) НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика) КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY Анотація: Мета дослідження – вивчити гістохімічні та гістологічні особливості тканин печінки та легень у хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) та ожиріння за умов коморбідного перебігу з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Матеріал та методи. Використано матеріал автопсії 27 випадків НАСГ, у тому числі 13 випадків НАСГ та ожиріння І ступеня (1-ша група), 14 випадків НАСГ, ожиріння І ступеня із коморбідним ХОЗЛ ІІ-ІІІ стадії (2-га група). Групи порівняння включали матеріал автопсії 12 хворих на ізольоване ХОЗЛ ІІ-ІІІ ст. (3-тя група), а також 11 практично здорових осіб (ПЗО), основними причинами смерті яких була політравма або черепно-мозкова травма чи раптова коронарна смерть. Групи були рандомізовані за віком, статтю, ступенем ожиріння. Середній вік хворих нараховував (59,3±3,21) років. Результати. У 2-й групі об’єм сполучної тканини (СТ) у паренхімі печінки в 1,9 разів перевищував показник у 1-й групі (р0,05), питомий об’єм колагенових волокон – в 1,4 раза, оптична густина забарвлення колагенових волокон – в 1,2 раза (р0,05). У 2-й групі встановлено максимальне пошкодження респіраторних відділів легень (РВЛ) за відсотком заповнення їх просторів десквамованими клітинами (більше у 9,4 раза порівняно з ПЗО, у 1,3 раза порівняно з показником у 3-й групі); питомий об’єм кровоносних судин у перибронхіальній СТ зростав в 1,4 раза (р0,05), максимально вираженими були явища тромбозу венозних судин як у перибронхіальній СТ, так і в РВЛ (перевищують показник у 3-й групі в 1,2 раза та у 2,4 раза відповідно) (р0,05). У хворих 2-ї групи відмічаються найвищі серед всіх груп дослідження показники питомого об’єму сполучної тканини у легенях (19,8±0,37 (р0,05)). Висновки. Коморбідне ХОЗЛ у хворих на НАСГ та ожиріння сприяло вищому ступеню активації компонентів сполучної тканини у паренхімі печінки порівняно з показниками при НАСГ на тлі ожиріння без ХОЗЛ, зі зростанням об’єму сполучної тканини (в 1,9 раза, р0,05), питомого об’єму колагенових волокон (в 1,4 раза, р0,05), оптичної густини забарвлення колагенових волокон (в 1,2 раза, р0,05). Дод.точки доступу: Гринюк, О. Є. Давиденко, І. С. Хухліна, О. С. Антонів, А. А. Гайдичук, В. С. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)