Замотаєва, Г. А.     Вплив радіойодтерапії на продукцію інтерлейкінів IL-1? та IL-10 у хворих на дифузний токсичний зоб = Effect of radioiodine therapy on the production of interleukin-1? and interleukin-10 in patients with diffuse toxic goiter / Г. А. Замотаєва, Н. М. Степура // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 336-342. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-~главная: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (иммунология, кровь, метаболизм, радиотерапия) ИОД -- IODINE (дефицит, метаболизм, терапевтическое применение) ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция) ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (использование, методы) Анотація: Радіойодтерапія (РЙТ) давно та ефективно використовується в медичній практиці для лікування гіпертиреозу у хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ, хвороба Грейвса). Однак, попри довготривалий клінічний досвід застосування радіойоду, залишається низка неясних та спірних питань щодо побічних ефектів та віддалених наслідків РЙТ, зокрема її впливу на імунну систему, яка, як відомо, є дуже чутливою до іонізаційного опромінення. Ключовими чинниками, що регулюють гемопоез, імунну відповідь та запальні процеси, є цитокіни. Метою роботи було дослідження впливу РЙТ на продукцію прозапального інтерлейкіну-1? (ІЛ-1?) та протизапального інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) у хворих на ДЗТ. Матеріал і методи. Проведено визначення рівня ІЛ-1? та ІЛ-10 у 21 хворого (16 жінок та 5 чоловіків) на ДЗТ віком від 22 до 67 років (середнє значення — 44,9±2,6 року) і в 14 донорів (контрольна група) відповідного віку та статі. Активність радіоактивного йоду становила від 400 до 800 МБк (середнє значення — 549±20,0 МБк). Рівень ІЛ-1? та ІЛ-10 досліджували імуноферментним методом напередодні та через 6 днів, 1 і 6 місяців після РЙТ. Результати. Встановлено, що до початку РЙТ у хворих на ДЗТ вміст ІЛ-1? становив 12,46±2,34 пг/мл, що більше контрольного значення у 2,8 раза (р0,001), а вміст ІЛ-10 перевищував показники донорів у 2 рази (24,81±3,46 пг/мл проти 11,80±0,77 пг/мл; p0,01). Після РЙТ продукція обох досліджуваних цитокінів зростає: максимальний вміст ІЛ-1? спостерігається через 1 місяць (35,56±4,28 пг/мл), тоді як концентрація ІЛ-10 була найбільшою на 6 добу (43,87±5,82 пг/мл). Через 6 місяців після РЙТ рівні ІЛ-1? та ІЛ-10 повертаються до вихідних значень, але залишаються вірогідно вище показників контрольної групи. У хворих на ДЗТ рівні прозапального (ІЛ-1?) та протизапального (ІЛ-10) цитокінів у крові вірогідно вищі порівняно зі здоровими донорами, а РЙТ призводить до підвищення вмісту ІЛ-1? та ІЛ-10. На нашу думку, це зумовлено запаленням, яке викликане руйнуванням тиреоїдної тканини. Різниця часових піків секреції ІЛ-1? і ІЛ-10 після РЙТ може свідчити про порушення регуляторного балансу про- і протизапальних чинників Radioiodine therapy (RIT) has been effectively used for a long time in medical practice for the treatment of hyperthyroidism in patients with diffuse toxic goiter (DTG, Graves’ disease). However, despite the long clinical experience of using radioiodine, there is a number of unclear and controversial questions regarding the side effects and long-term consequences of RIT, including its effect on the immune system, which is known to be very sensitive to ionizing radiation. Cytokines are key factors regulating hematopoiesis, immune response and inflammation. The aim of the work was to study the effect of RIT on the production of pro-inflammatory interleukin-1? (IL-1?) and anti-inflammatory interleukin-10 (IL-10) in patients with DTG. Material and methods. The levels of IL-1? and IL-10 were determined in 21 patients (16 women and 5 men) with DTG aged 22-67 years (mean value — 44.9±2.6 years) and in 14 donors (control group) of the corresponding age and gender. The activity of radioactive iodine ranged from 400 MBq to 800 MBq (mean value — 549±20.0 MBq). IL-1? and IL-10 were studied by the enzyme immunoassay in dynamics: before iodine-131 intake and in 6 days, 1 and 6 months after RIT. Results. It was found that before RIT in patients with DTG, the content of IL-1? was 12.46±2.34 pg/mL, which is 2.8 times higher than the control value (p0.001), and the level of IL-10 exceeded the donor values by 2 times (24.81±3.46 pg/mL versus 11.80±0.77 pg/mL; p0.01). After RIT the production of both cytokines increases. The maximum content of IL-1? was found one month after RIT (35.56±4.28 pg/mL), while the concentration of IL-10 was the highest on day 6 (43.87±5.82 pg/mL). The levels of IL-1? and IL-10 return to baseline values in 6 months after RAI therapy, but remain significantly higher than the control values. Conclusions. In patients with DTG, the levels of pro-inflammatory (IL-1?) and anti-inflammatory (IL-10) cytokines in the blood are significantly higher than in healthy donors. RIT increased IL-1? and IL-10 levels. In our opinion, this is due to inflammation caused by the destruction of the thyroid tissue. The difference in the time peaks of IL-1? and IL-10 secretion after RIT may indicate the deregulatory balance of pro-and anti-inflammatory factors Дод.точки доступу: Степура, Н. М. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)